У К А ЗПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Положення про Державний департаментУкраїни з питань виконання покарань
( Із змінами, внесеними згідно з Указами ПрезидентаN 248/99 від 12.03.99
N 786/2000 від 12.06.2000 )
Затвердити Положення про Державний департамент України з
питань виконання покарань (додається).
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 31 липня 1998 рокуУказом Президента України
від 31 липня 1998 року N 827/98
ПОЛОЖЕННЯпро Державний департамент України
з питань виконання покарань
1. Державний департамент України з питань виконання покарань
(далі - Департамент) є центральним органом виконавчої влади зі
спеціальним статусом, який безпосередньо реалізовує єдину державну
політику у сфері виконання кримінальних покарань. ( Пункт 1 в
редакції Указів Президента N 248/99 від 12.03.99, N 786/2000 від
12.06.2000 )
2. Департамент у своїй діяльності керується Конституцією
( 254к/96-ВР ) і законами України, актами Президента України і
Кабінету Міністрів України, цим Положенням. У межах своїх
повноважень Департамент організовує виконання актів законодавства,
здійснює систематичний контроль за їх реалізацією. Департамент узагальнює практику застосування законодавства з
питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо
удосконалення цього законодавства і в установленому порядку
вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів
України.
3. Основними завданнями Департаменту є: здійснення єдиної державної політики у сфері виконання
кримінальних покарань; розроблення рекомендацій щодо організації тримання осіб,
взятих під варту, забезпечення виконання вироків суду і
застосування передбачених законом засобів виправлення і
перевиховання засуджених; здійснення контролю за виконанням
вироків суду за окремими видами додаткових покарань; забезпечення
примусового лікування засуджених, хворих на алкоголізм та
наркоманію; забезпечення додержання вимог законодавства в органах і
установах виконання покарань, запобігання злочинам, дисциплінарним
проступкам з боку засуджених до позбавлення волі та щодо них, їх
припинення та виявлення і розкриття злочинів, вчинених в органах і
установах виконання покарань, проведення дізнання у справах про ці
злочини, здійснення оперативно-розшукової діяльності; керівництво органами і установами виконання покарань,
організація виробничо-господарської діяльності з наданням
засудженим роботи, забезпечення їх професійної підготовки та
загальноосвітнього навчання; правовий і соціальний захист осіб рядового і начальницького
складу, працівників кримінально-виконавчої системи та членів їх
сімей; удосконалення роботи з кадрами, їх професійної підготовки.
4. Департамент відповідно до покладених на нього завдань:
1) бере участь у формуванні єдиної державної політики у сфері
виконання кримінальних покарань, реалізує цільові програми
розвитку кримінально-виконавчої системи; 2) визначає основні напрями діяльності органів і установ
виконання покарань щодо захисту прав і свобод людини в умовах
відбування кримінального покарання; забезпечує охорону слідчих
ізоляторів, тюрем, лікувально-трудових профілакторіїв,
виправно-трудових колоній, інших установ виконання покарань та
об'єктів кримінально-виконавчої системи, правопорядок та безпеку в
органах і установах; бере участь у розробленні та реалізації
державних комплексних програм боротьби із злочинністю; 3) контролює виконання актів законодавства з питань, що
належать до його компетенції, вироків, постанов і ухвал судів,
забезпечує розподіл та тримання засуджених до позбавлення волі та
осіб, взятих під варту; 4) здійснює переведення засуджених і осіб, взятих під варту,
з однієї до іншої установи кримінально-виконавчої системи,
передачу (екстрадицію) осіб, які звинувачуються у вчиненні
злочинів, а також засуджених для відбування покарання в установах
іноземних держав згідно із законами та міжнародними договорами
України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
України; 5) аналізує результати діяльності органів і установ виконання
покарань, складає довгостроковий та оперативний прогнози
криміногенної обстановки і на їх основі вносить у встановленому
порядку пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування
кримінально-виконавчої системи, забезпечення правопорядку та
безпеки, посилення боротьби із злочинністю, інформує населення з
цих питань через засоби масової інформації; 6) організовує і контролює оперативно-розшукову діяльність,
налагоджує взаємодію з відповідними підрозділами державних
органів, які проводять таку діяльність, використовує банки даних
оперативно-довідкової, розшукової, статистичної та іншої
інформації, здійснює довідково-інформаційне обслуговування органів
і установ виконання покарань, заінтересованих державних органів; 7) організовує виконання актів амністії та помилування; 8) забезпечує організацію виховної роботи з особами, яких
тримають в установах кримінально-виконавчої системи, залучення до
її проведення представників творчих спілок, громадських і
релігійних організацій, трудових колективів, у взаємодії з
Міністерством освіти України організовує професійну підготовку
засуджених та їх загальноосвітнє навчання; 9) вирішує за участю міських і районних органів внутрішніх
справ і центрів зайнятості Міністерства праці та соціальної
політики України питання щодо надання допомоги особам, звільненим
з місць позбавлення волі, в їх трудовому і побутовому влаштуванні; 10) здійснює в межах повноважень, визначених законодавством,
функції з управління майном підприємств і установ, що належать до
сфери управління Департаменту; 11) забезпечує здійснення заходів щодо виконання завдань з
цивільної оборони і пожежної безпеки, стабільної роботи установ
кримінально-виконавчої системи в умовах воєнного стану та
надзвичайних ситуацій у мирний час, додержання правового режиму
надзвичайного чи воєнного стану в разі його введення в Україні або
в окремих її місцевостях, проведення карантинних заходів під час
епідемій; 12) забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної
політики щодо охорони державної таємниці, здійснює контроль за її
збереженням у центральному апараті, в органах, установах,
організаціях, навчальних закладах, на підприємствах, що належать
до сфери його управління; 13) затверджує структуру, штатний розпис органів і установ
виконання покарань, визначає порядок застосування дійсних і
умовних найменувань установ кримінально-виконавчої системи та
присвоює їх; 14) організовує проведення наукових досліджень,
дослідно-конструкторських і проектно-технологічних робіт,
забезпечує використання досягнень науки, техніки і набутого
досвіду; координує роботу підприємств кримінально-виконавчої
системи, пов'язану з сертифікацією, стандартизацією, метрологією,
винахідництвом і раціоналізацією; 15) організовує роботу з добору, розстановки та підвищення
кваліфікації осіб рядового і начальницького складу та працівників
кримінально-виконавчої системи; 16) забезпечує згідно із законодавством правовий і соціальний
захист осіб рядового і начальницького складу, працівників
кримінально-виконавчої системи та членів їх сімей; 17) представляє в установленому порядку осіб рядового і
начальницького складу та працівників кримінально-виконавчої
системи, які особливо відзначилися в роботі, до нагородження
державними нагородами України, президентськими відзнаками; 18) забезпечує створення системи власної внутрішньої безпеки; 19) вживає заходів до забезпечення роботою осіб, яких
тримають в установах кримінально-виконавчої системи, надає
допомогу підприємствам, що належать до сфери його управління, у
встановленні та стабілізації господарських зв'язків, бере участь у
формуванні і розміщенні державного замовлення, укладає з цією
метою контракти; 20) контролює стан охорони праці і техніки безпеки, здійснює
нагляд за додержанням правил, норм і вимог щодо безпечного
проведення на гірничих підприємствах кримінально-виконавчої
системи бурових і підривних робіт, за зберіганням, обліком і
використанням за призначенням вибухових матеріалів, правильним
використанням родовищ корисних копалин, захистом надр; 21) визначає потреби установ кримінально-виконавчої системи в
матеріально-технічних ресурсах, енергоносіях, продуктах
харчування, капітальних вкладеннях на будівництво, реконструкцію і
технічне переоснащення, виконання проектно-дослідних робіт і робіт
з типового проектування об'єктів цих установ; забезпечує
проведення єдиної політики з питань будівництва та реконструкції
об'єктів Департаменту; 22) бере участь у розробленні проектів загальнодержавних
програм економічного та соціального розвитку, законів про
Державний бюджет України; 23) забезпечує установи кримінально-виконавчої системи
інженерно-технічними засобами охорони і нагляду за особами, яких
тримають в установах виконання покарань, спеціальними засобами
захисту та активної оборони, системами зв'язку і управління,
зброєю, боєприпасами, бойовою та спеціальною технікою, контролює
їх розподіл, зберігання і використання; 24) здійснює медичний контроль за станом здоров'я засуджених
до позбавлення волі, осіб, взятих під варту, і осіб, яких тримають
у лікувально-трудових профілакторіях, забезпечує надання їм
необхідної медичної допомоги, належну санітарно-епідемічну
обстановку в установах кримінально-виконавчої системи та на їх
територіях, а також контроль за додержанням вимог з охорони
довкілля і раціонального використання природних ресурсів в
установах кримінально-виконавчої системи; 25) налагоджує за дорученням Кабінету Міністрів України
зв'язки з міжнародними організаціями, укладає угоди з відповідними
органами іноземних держав про співробітництво у сфері виконання
кримінальних покарань, боротьби із злочинністю та з інших питань,
що належать до його компетенції; 26) є головним розпорядником коштів державного бюджету,
передбачених на утримання кримінально-виконавчої системи; фінансує
органи і установи виконання покарань в межах затверджених
асигнувань та коштів, одержаних від виробничо-господарської
діяльності; організовує роботу з ведення бухгалтерського та
статистичного обліку; 27) є державним замовником поставки (закупівлі) продукції,
виконання робіт, надання послуг для забезпечення потреб оборони і
безпеки, проектування і будівництва об'єктів
кримінально-виконавчої системи; 28) видає в установленому порядку журнали, бюлетені, збірники
нормативно-правових актів та інші матеріали з питань діяльності
установ кримінально-виконавчої системи; 29) здійснює інші повноваження, що належать до його
компетенції.
5. Департамент має право: залучати спеціалістів центральних і місцевих органів
виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за
погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до
його компетенції; одержувати безоплатно в установленому законодавством порядку
від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої
влади інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання
покладених на нього завдань; скликати в установленому порядку наради, конференції,
симпозіуми з питань, що належать до його компетенції.
6. Департамент у процесі виконання покладених на нього
завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами
виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, а
також з відповідними органами іноземних держав.
7. Департамент у межах своїх повноважень на основі та на
виконання актів законодавства видає накази, організовує і
контролює їх виконання. Нормативно-правові акти Департаменту підлягають державній
реєстрації в установленому порядку. Рішення Департаменту, прийняті в межах його компетенції, є
обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Департамент у разі потреби видає разом з іншими центральними
і місцевими органами виконавчої влади спільні акти.
8. Департамент очолює голова, якого призначає на посаду та
звільняє з посади Президент України. Голова Департаменту має заступників, які призначаються на
посаду та звільняються з посади відповідно до законодавства,
розподіляє обов'язки між заступниками голови. Голова здійснює керівництво Департаментом і несе
відповідальність перед Президентом України, Кабінетом Міністрів
України за виконання покладених на Департамент завдань і
здійснення ним своїх функцій, визначає ступінь відповідальності
заступників голови та керівників структурних підрозділів
Департаменту.
Відповідно до законодавства голова Департаменту: вводить особливий режим, залучає в разі потреби додаткові
сили і засоби для припинення групових протиправних дій в установах
кримінально-виконавчої системи; затверджує переліки посад рядового і начальницького (крім
вищого) складу і спеціальних звань, що відповідають цим посадам,
та посад, призначення на які і звільнення з яких здійснюється
Департаментом; звільняє зі служби (роботи) осіб рядового і начальницького
складу та працівників кримінально-виконавчої системи; визначає порядок і умови укладення контрактів про проходження
служби в органах і установах виконання покарань, призначення на
посади за конкурсом; присвоює в установленому порядку первинні та чергові
спеціальні звання середнього і старшого начальницького складу
працівникам кримінально-виконавчої системи, вносить пропозиції про
присвоєння вищих спеціальних звань; встановлює відповідно до законодавства відомчі відзнаки
Департаменту за сумлінну службу (роботу) в органах і установах
виконання покарань, затверджує положення про ці відзнаки та їх
описи, нагороджує ними осіб рядового і начальницького складу та
працівників кримінально-виконавчої системи. Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 786/2000 від 12.06.2000 )
9. Для погодженого вирішення питань у межах своїх
повноважень, обговорення найважливіших напрямів діяльності в
Департаменті утворюється колегія у складі голови, заступників
голови за посадою, а також керівників структурних підрозділів
Департаменту. До складу колегії можуть входити керівники інших центральних
органів виконавчої влади, а також керівники органів і установ
виконання покарань та підприємств, що належать до сфери управління
Департаменту. Членів колегії затверджує та увільняє від виконання
обов'язків Кабінет Міністрів України. Рішення колегії проводяться в життя наказами Департаменту. Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 786/2000 від 12.06.2000 )
10. Для розгляду рекомендацій та пропозицій щодо основних
напрямів розвитку кримінально-виконавчої системи у Департаменті
можуть утворюватися дорадчі та консультативні органи. Склад цих
органів і положення про них затверджує голова Департаменту. Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 786/2000 від 12.06.2000 )
11. Департамент має у своєму підпорядкуванні воєнізовані
формування.
Гранична чисельність працівників центрального апарату
Департаменту затверджується Кабінетом Міністрів України. Перелік
посад, що підлягають заміщенню особами вищого начальницького
складу, затверджується в установленому порядку.
Штатний розпис, кошторис видатків центрального апарату
Департаменту затверджує його голова за погодженням з Міністерством
фінансів України.
Структуру центрального апарату Департаменту та положення про
його структурні підрозділи затверджує голова Департаменту. Пункт 11 в редакції Указу Президента N 786/2000 від 12.06.2000 )
12. Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс,
рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного
Герба України і своїм найменуванням.
Глава Адміністрації
Президента України Є.КУШНАРЬОВ
