У К А ЗПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Положення про Державний департаментУкраїни з питань виконання покарань
( Із змінами, внесеними згідно з Указом ПрезидентаN 248/99 від 12.03.99 )
Затвердити Положення про Державний департамент України з
питань виконання покарань (додається).
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 31 липня 1998 рокуУказом Президента України
від 31 липня 1998 року N 827/98
ПОЛОЖЕННЯпро Державний департамент України
з питань виконання покарань
1. Державний департамент України з питань виконання покарань
(далі - Департамент) є центральним органом виконавчої влади, який
безпосередньо реалізує єдину державну політику у сфері виконання
кримінальних покарань. ( Пункт 1 в редакції Указу Президента N
248/99 від 12.03.99 )
2. Департамент у своїй діяльності керується Конституцією
( 254к/96-ВР ) і законами України, актами Президента України і
Кабінету Міністрів України, цим Положенням. У межах своїх
повноважень Департамент організовує виконання актів законодавства,
здійснює систематичний контроль за їх реалізацією. Департамент узагальнює практику застосування законодавства з
питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо
удосконалення цього законодавства і в установленому порядку
вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів
України.
3. Основними завданнями Департаменту є: здійснення єдиної державної політики у сфері виконання
кримінальних покарань; розроблення рекомендацій щодо організації тримання осіб,
взятих під варту, забезпечення виконання вироків суду і
застосування передбачених законом засобів виправлення і
перевиховання засуджених; здійснення контролю за виконанням
вироків суду за окремими видами додаткових покарань; забезпечення
примусового лікування засуджених, хворих на алкоголізм та
наркоманію; забезпечення додержання вимог законодавства в органах і
установах виконання покарань, запобігання злочинам, дисциплінарним
проступкам з боку засуджених до позбавлення волі та щодо них, їх
припинення та виявлення і розкриття злочинів, вчинених в органах і
установах виконання покарань, проведення дізнання у справах про ці
злочини, здійснення оперативно-розшукової діяльності; керівництво органами і установами виконання покарань,
організація виробничо-господарської діяльності з наданням
засудженим роботи, забезпечення їх професійної підготовки та
загальноосвітнього навчання; правовий і соціальний захист осіб рядового і начальницького
складу, працівників кримінально-виконавчої системи та членів їх
сімей; удосконалення роботи з кадрами, їх професійної підготовки.
4. Департамент відповідно до покладених на нього завдань:
1) бере участь у формуванні єдиної державної політики у сфері
виконання кримінальних покарань, реалізує цільові програми
розвитку кримінально-виконавчої системи; 2) визначає основні напрями діяльності органів і установ
виконання покарань щодо захисту прав і свобод людини в умовах
відбування кримінального покарання; забезпечує охорону слідчих
ізоляторів, тюрем, лікувально-трудових профілакторіїв,
виправно-трудових колоній, інших установ виконання покарань та
об'єктів кримінально-виконавчої системи, правопорядок та безпеку в
органах і установах; бере участь у розробленні та реалізації
державних комплексних програм боротьби із злочинністю; 3) контролює виконання актів законодавства з питань, що
належать до його компетенції, вироків, постанов і ухвал судів,
забезпечує розподіл та тримання засуджених до позбавлення волі та
осіб, взятих під варту; 4) здійснює переведення засуджених і осіб, взятих під варту,
з однієї до іншої установи кримінально-виконавчої системи,
передачу (екстрадицію) осіб, які звинувачуються у вчиненні
злочинів, а також засуджених для відбування покарання в установах
іноземних держав згідно із законами та міжнародними договорами
України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
України; 5) аналізує результати діяльності органів і установ виконання
покарань, складає довгостроковий та оперативний прогнози
криміногенної обстановки і на їх основі вносить у встановленому
порядку пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування
кримінально-виконавчої системи, забезпечення правопорядку та
безпеки, посилення боротьби із злочинністю, інформує населення з
цих питань через засоби масової інформації; 6) організовує і контролює оперативно-розшукову діяльність,
налагоджує взаємодію з відповідними підрозділами державних
органів, які проводять таку діяльність, використовує банки даних
оперативно-довідкової, розшукової, статистичної та іншої
інформації, здійснює довідково-інформаційне обслуговування органів
і установ виконання покарань, заінтересованих державних органів; 7) організовує виконання актів амністії та помилування; 8) забезпечує організацію виховної роботи з особами, яких
тримають в установах кримінально-виконавчої системи, залучення до
її проведення представників творчих спілок, громадських і
релігійних організацій, трудових колективів, у взаємодії з
Міністерством освіти України організовує професійну підготовку
засуджених та їх загальноосвітнє навчання; 9) вирішує за участю міських і районних органів внутрішніх
справ і центрів зайнятості Міністерства праці та соціальної
політики України питання щодо надання допомоги особам, звільненим
з місць позбавлення волі, в їх трудовому і побутовому влаштуванні; 10) здійснює в межах повноважень, визначених законодавством,
функції з управління майном підприємств і установ, що належать до
сфери управління Департаменту; 11) забезпечує здійснення заходів щодо виконання завдань з
цивільної оборони і пожежної безпеки, стабільної роботи установ
кримінально-виконавчої системи в умовах воєнного стану та
надзвичайних ситуацій у мирний час, додержання правового режиму
надзвичайного чи воєнного стану в разі його введення в Україні або
в окремих її місцевостях, проведення карантинних заходів під час
епідемій; 12) забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної
політики щодо охорони державної таємниці, здійснює контроль за її
збереженням у центральному апараті, в органах, установах,
організаціях, навчальних закладах, на підприємствах, що належать
до сфери його управління; 13) затверджує структуру, штатний розпис органів і установ
виконання покарань, визначає порядок застосування дійсних і
умовних найменувань установ кримінально-виконавчої системи та
присвоює їх; 14) організовує проведення наукових досліджень,
дослідно-конструкторських і проектно-технологічних робіт,
забезпечує використання досягнень науки, техніки і набутого
досвіду; координує роботу підприємств кримінально-виконавчої
системи, пов'язану з сертифікацією, стандартизацією, метрологією,
винахідництвом і раціоналізацією; 15) організовує роботу з добору, розстановки та підвищення
кваліфікації осіб рядового і начальницького складу та працівників
кримінально-виконавчої системи; 16) забезпечує згідно із законодавством правовий і соціальний
захист осіб рядового і начальницького складу, працівників
кримінально-виконавчої системи та членів їх сімей; 17) представляє в установленому порядку осіб рядового і
начальницького складу та працівників кримінально-виконавчої
системи, які особливо відзначилися в роботі, до нагородження
державними нагородами України, президентськими відзнаками; 18) забезпечує створення системи власної внутрішньої безпеки; 19) вживає заходів до забезпечення роботою осіб, яких
тримають в установах кримінально-виконавчої системи, надає
допомогу підприємствам, що належать до сфери його управління, у
встановленні та стабілізації господарських зв'язків, бере участь у
формуванні і розміщенні державного замовлення, укладає з цією
метою контракти; 20) контролює стан охорони праці і техніки безпеки, здійснює
нагляд за додержанням правил, норм і вимог щодо безпечного
проведення на гірничих підприємствах кримінально-виконавчої
системи бурових і підривних робіт, за зберіганням, обліком і
використанням за призначенням вибухових матеріалів, правильним
використанням родовищ корисних копалин, захистом надр; 21) визначає потреби установ кримінально-виконавчої системи в
матеріально-технічних ресурсах, енергоносіях, продуктах
харчування, капітальних вкладеннях на будівництво, реконструкцію і
технічне переоснащення, виконання проектно-дослідних робіт і робіт
з типового проектування об'єктів цих установ; забезпечує
проведення єдиної політики з питань будівництва та реконструкції
об'єктів Департаменту; 22) бере участь у розробленні проектів загальнодержавних
програм економічного та соціального розвитку, законів про
Державний бюджет України; 23) забезпечує установи кримінально-виконавчої системи
інженерно-технічними засобами охорони і нагляду за особами, яких
тримають в установах виконання покарань, спеціальними засобами
захисту та активної оборони, системами зв'язку і управління,
зброєю, боєприпасами, бойовою та спеціальною технікою, контролює
їх розподіл, зберігання і використання; 24) здійснює медичний контроль за станом здоров'я засуджених
до позбавлення волі, осіб, взятих під варту, і осіб, яких тримають
у лікувально-трудових профілакторіях, забезпечує надання їм
необхідної медичної допомоги, належну санітарно-епідемічну
обстановку в установах кримінально-виконавчої системи та на їх
територіях, а також контроль за додержанням вимог з охорони
довкілля і раціонального використання природних ресурсів в
установах кримінально-виконавчої системи; 25) налагоджує за дорученням Кабінету Міністрів України
зв'язки з міжнародними організаціями, укладає угоди з відповідними
органами іноземних держав про співробітництво у сфері виконання
кримінальних покарань, боротьби із злочинністю та з інших питань,
що належать до його компетенції; 26) є головним розпорядником коштів державного бюджету,
передбачених на утримання кримінально-виконавчої системи; фінансує
органи і установи виконання покарань в межах затверджених
асигнувань та коштів, одержаних від виробничо-господарської
діяльності; організовує роботу з ведення бухгалтерського та
статистичного обліку; 27) є державним замовником поставки (закупівлі) продукції,
виконання робіт, надання послуг для забезпечення потреб оборони і
безпеки, проектування і будівництва об'єктів
кримінально-виконавчої системи; 28) видає в установленому порядку журнали, бюлетені, збірники
нормативно-правових актів та інші матеріали з питань діяльності
установ кримінально-виконавчої системи; 29) здійснює інші повноваження, що належать до його
компетенції.
5. Департамент має право: залучати спеціалістів центральних і місцевих органів
виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за
погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до
його компетенції; одержувати безоплатно в установленому законодавством порядку
від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої
влади інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання
покладених на нього завдань; скликати в установленому порядку наради, конференції,
симпозіуми з питань, що належать до його компетенції.
6. Департамент у процесі виконання покладених на нього
завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами
виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, а
також з відповідними органами іноземних держав.
7. Департамент у межах своїх повноважень на основі та на
виконання актів законодавства видає накази, організовує і
контролює їх виконання. Нормативно-правові акти Департаменту підлягають державній
реєстрації в установленому порядку. Рішення Департаменту, прийняті в межах його компетенції, є
обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Департамент у разі потреби видає разом з іншими центральними
і місцевими органами виконавчої влади спільні акти.
8. Департамент очолює директор, якого призначає на посаду та
звільняє з посади Президент України. Директор Департаменту має заступників, які призначаються на
посаду та звільняються з посади відповідно до законодавства,
розподіляє обов'язки між заступниками директора. Директор здійснює керівництво Департаментом і несе
відповідальність перед Президентом України, Кабінетом Міністрів
України за виконання покладених на Департамент завдань і
здійснення ним своїх функцій, визначає ступінь відповідальності
заступників директора та керівників структурних підрозділів
Департаменту.
Відповідно до законодавства директор Департаменту: вводить особливий режим, залучає в разі потреби додаткові
сили і засоби для припинення групових протиправних дій в установах
кримінально-виконавчої системи; затверджує переліки посад рядового і начальницького (крім
вищого) складу і спеціальних звань, що відповідають цим посадам,
та посад, призначення на які і звільнення з яких здійснюється
Департаментом; звільняє зі служби (роботи) осіб рядового і начальницького
складу та працівників кримінально-виконавчої системи; визначає порядок і умови укладення контрактів про проходження
служби в органах і установах виконання покарань, призначення на
посади за конкурсом; присвоює в установленому порядку первинні та чергові
спеціальні звання середнього і старшого начальницького складу
працівникам кримінально-виконавчої системи, вносить пропозиції про
присвоєння вищих спеціальних звань; встановлює відповідно до законодавства відомчі відзнаки
Департаменту за сумлінну службу (роботу) в органах і установах
виконання покарань, затверджує положення про ці відзнаки та їх
описи, нагороджує ними осіб рядового і начальницького складу та
працівників кримінально-виконавчої системи.
9. Для погодженого вирішення питань у межах своїх
повноважень, обговорення найважливіших напрямів діяльності в
Департаменті утворюється колегія у складі директора, заступників
директора за посадою, а також керівників структурних підрозділів
Департаменту. До складу колегії можуть входити керівники інших центральних
органів виконавчої влади, а також керівники органів і установ
виконання покарань та підприємств, що належать до сфери управління
Департаменту. Членів колегії затверджує та увільняє від виконання
обов'язків Кабінет Міністрів України. Рішення колегії проводяться в життя наказами Департаменту.
10. Для розгляду рекомендацій та пропозицій щодо основних
напрямів розвитку кримінально-виконавчої системи у Департаменті
можуть утворюватися дорадчі та консультативні органи. Склад цих
органів і положення про них затверджує директор Департаменту.
11. Граничну чисельність, структуру центрального апарату
Департаменту затверджує Кабінет Міністрів України. Перелік посад,
що підлягають заміщенню особами вищого начальницького складу,
штатний розпис та кошторис видатків на утримання апарату
Департаменту затверджуються в установленому порядку. Положення про структурні підрозділи Департаменту затверджує
його директор.
12. Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс,
рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного
Герба України і своїм найменуванням.
Глава Адміністрації
Президента України Є.КУШНАРЬОВ
