ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 346 від 30.12.96 Зареєстровано в юридичномум.Київ департаменті Нацбанку
21 лютого 1997 р.
за N 426
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови Нацбанку
N 38 ( z0177-98 ) від 04.02.98 )
Про затвердження Положення про фінансове оздоровленнякомерційних банків
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою НацбанкуN 24 ( z0099-98 ) від 27.01.98 )
Розглянувши доповідну записку департаменту банківського
нагляду (А.І.Степаненко) та проект Положення про фінансове
оздоровлення комерційних банків, Правління П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Затвердити Положення про фінансове оздоровлення
комерційних банків (додається). 2. Зобов'язати Кримське республіканське, обласні та по
м.Києву і Київській області управління Національного банку України
і комерційні банки прийняти до обов'язкового виконання Положення
про фінансове оздоровлення комерційних банків. 3. Контроль за виконанням постанови покласти на департамент
банківського нагляду (А.І.Степаненко) та начальників Кримського
республіканського, обласних та по м.Києву і Київській області
управлінь Національного банку України. 4. Вважати такими, що втратили чинність: - абзаци 6, 7, 8, 9 (від слів "Фінансове оздоровлення" до
слів "відповідні пропозиції") пункту 5.2 Положення про
застосування Національним банком України санкцій за порушення
банківського законодавства ( v0249500-95 ), затвердженого
постановою Правління Національного банку України від 16.05.95 р.
N 115; - пункт 3 постанови Правління Національного банку України від
25.02.95 р. N 40 ( v0040500-95 ) "Про невідкладні заходи щодо
фінансового оздоровлення комерційних банків та відновлення їх
ліквідності і платоспроможності". 5. Положення вводиться в дію з 01.01.97 р.
Голова Правління В.А.Ющенко
Затвердженопостановою Правління
Національного банку України
30 грудня 1996 р. N 346
Положенняпро фінансове оздоровлення комерційних банків
1. Загальні положення
1.1. Положення визначає підстави та процедуру встановлення і
припинення режиму фінансового оздоровлення комерційного банку та
принципи його діяльності у цьому режимі. 1.2. Положення розроблене на підставі Закону України "Про
банки і банківську діяльність" ( 872-12 ), інших законодавчих
актів і є нормативним актом Національного банку України.
2. Режим фінансового оздоровленнякомерційних банків
2.1. Режим фінансового оздоровлення - це система заходів,
спрямованих на усунення порушень, які призвели комерційний банк до
збиткової діяльності та скрутного фінансового стану, а також
наслідків цих порушень, що дають право на застосування таких
заходів на період, визначений Національним банком України, але не
більше як на 12 місяців. Режим фінансового оздоровлення є превентивною мірою впливу
Національного банку України на комерційний банк перед
застосуванням санкцій, передбачених статтею 48 Закону України "Про
банки і банківську діяльність" ( 872-12 ). 2.2. Переведення комерційного банку разом з філіями на режим
фінансового оздоровлення здійснюється відповідно до постанови
Правління Національного банку України за наявністю підстав,
підтверджених результатами інспектування та висновком відповідного
регіонального управління Національного банку України. 2.3. Підставою для переведення комерційного банку на режим
фінансового оздоровлення є невиконання протягом трьох місяців
загальновстановлених пруденційних норм та нормативів ведення
банківської справи, які в обов'язковому порядку визначені
Національним банком України. Невиконанням норм і нормативів слід вважати: - неякісну оцінку капіталу: а) несвоєчасну сплату та реєстрацію оголошеного статутного
фонду; б) порушення вимог щодо обсягу капіталу, встановленого
Національним банком України; в) незабезпечення повного та своєчасного формування
резервного фонду, резерву на можливі втрати за позиками
комерційних банків та їх нецільове використання; г) недостатність або втрату власних коштів; - збиткову діяльність, яка характеризується наявністю збитків
минулого та поточного років і неможливістю їх реального погашення
протягом трьох місяців; - порушення встановлених Національним банком України
економічних нормативів та оціночних показників діяльності банку; - неякісну структуру активів, у тому числі кредитного
портфеля, яка характеризується: а) перевищенням суми безнадійних до повернення позик над
розміром фактично сформованих резервного фонду та резерву на
можливі втрати за позиками комерційних банків; б) підвищенням питомої ваги безнадійних до повернення,
сумнівних, прострочених позик та позик, за якими позичальник не
сплачує відсотки, у загальному обсязі кредитного портфеля, яка не
повинна перевищувати 50 відсотків; в) перевищенням загального розміру бланкових позик (позик без
забезпечення), з урахуванням гарантій та поручительств, над
розміром власних коштів; г) перевищенням загальної суми залучених та наданих
міжбанківських позик над двократним розміром власних коштів; д) порушенням максимального розміру ризику на одного
позичальника, який не повинен перевищувати 25 відсотків від суми
власних коштів банку; е) порушенням максимального значення "великих" кредитних
ризиків, яке не повинно перевищувати восьмикратного розміру
власних коштів банку; є) порушенням показника максимального розміру кредитів,
гарантій, поручительств, що надаються інсайдерам, який не повинен
перевищувати фактичного, зафіксованого значення за станом на
01.01.97 р.: 100 відсотків з 01.07.97 р. 50 відсотків з 01.01.98 р. 25 відсотків з 01.07.98 р.
3. Заходи щодо забезпечення діяльності комерційного банкув режимі фінансового оздоровлення
3.1. Постанова Правління Національного банку України про
переведення комерційного банку на режим фінансового оздоровлення
надсилається керівництву банку, яке у 10-денний строк надає
розроблену програму фінансового оздоровлення відповідному
регіональному управлінню Національного банку України. Регіональне управління Національного банку України у 5-денний
строк проводить експертизу програми на предмет її ефективності та
надає департаменту банківського нагляду Національного банку
України відповідні висновки. 3.2. Програма фінансового оздоровлення в обов'язковому
порядку має містити: - аналіз причин, які спричинили погіршення фінансового стану
та збиткову діяльність комерційного банку; - конкретні заходи фінансового оздоровлення та розрахунок
економічного ефекту від впровадження кожного заходу; - календарний графік виконання заходів фінансового
оздоровлення; - прогнозні показники діяльності комерційного банку, які
передбачено досягнути після виконання заходів фінансового
оздоровлення. 3.3. Залежно від підстав, за якими комерційний банк
переведений на режим фінансового оздоровлення, банк зобов'язаний
передбачити такі заходи щодо поліпшення його фінансового стану: - зареєструвати у встановлений строк оголошений статутний
фонд; - сформувати власні кошти у відповідному розмірі; - сформувати резервний фонд та резерв на можливі втрати за
позиками комерційних банків у необхідних сумах; - диверсифікувати активи і пасиви в напрямі підвищення їх
ліквідності; - ліквідувати збиткові філії; - провести інвентаризацію заборгованості за наданими позиками
та неотриманими відсотками за користування позиками за станом на
перше число місяця після прийняття рішення про встановлення банку
режиму фінансового оздоровлення. Безнадійні до повернення позики
списати з балансу за рахунок резерву на можливі втрати за позиками
комерційних банків. У разі недостатності коштів зазначеного
резерву банк у встановленому порядку покриває збитки від кредитної
діяльності за рахунок коштів резервного фонду, фондів економічного
стимулювання, інших фондів банку, нерозподіленого прибутку тощо; - організувати роботу щодо оголошення банкрутами боржників
банку, які припинили повернення позик або сплату відсотків за
користування позиками; - здійснити заходи щодо погашення дебіторської заборгованості
до економічно обгрунтованого розміру та повного погашення
дебіторської заборгованості з простроченими строками позовної
давності; - здійснити поповнення кореспондентського рахунку для
забезпечення проведення розрахунково-касових операцій клієнтів
шляхом обов'язкового продажу власної іноземної валюти, повернення
валютних інвестицій в Україну, реалізації цінних паперів, а також
реалізації інших як доходних, так і недоходних активів; - забезпечити першочергове погашення заборгованості за
вкладами фізичних осіб, строк дії договорів яких минув; - визначити відповідальних осіб з управління кредитними
ризиками за рахунок раціоналізації управління банком у цілому; - вжити заходи щодо створення та подальшого інтенсивного
розвитку внутрішнього аудиту; - внести необхідні зміни в систему управління підрозділами
центрального апарату банку та його установами, запровадити
прогнозування і планування роботи із залучення та розміщення
кредитних ресурсів, забезпечити своєчасне доведення планів і
лімітів до установ банку; - переорієнтувати діяльність на прибуткові види послуг; - направити прибуток, який залишився у розпорядженні банку,
до резервного фонду; - припинити нарахування та виплату дивідендів акціонерам
(учасникам); - припинити нарахування та сплату відсотків за депозитами
працівників банку і членів їх родин. 3.4. У разі переведення комерційного банку на режим
фінансового оздоровлення ним проводиться детальний аналіз витрат
та здійснюються заходи, спрямовані на скорочення таких витрат: - за послуги з перевезення грошово-валютних цінностей; - за послуги, пов'язані з виконанням факторингових,
трастових, лізингових операцій; - на капітальний та поточний ремонт основних виробничих
фондів, включаючи орендовані (якщо це передбачено договором
оренди), на утримання та обслуговування приміщень, амортизації
основних виробничих фондів; - пов'язаних з експлуатацією автотранспорту, компенсацією
вартості паливно-мастильних матеріалів, ремонтом, технічним
обслуговуванням та техоглядом автотранспорту; - на рекламу в межах норм, що передбачені Міністерством
фінансів України та Міністерством економіки України; - на утримання апарату управління; - на службові відрядження; - пов'язаних з виплатою надбавок і доплат до посадових
окладів, тарифних ставок,крім випадків, передбачених чинним
законодавством; - пов'язаних з оплатою праці позаштатних працівників; - представницьких; - пов'язаних з компенсацією за використання особистих
автомобілів для службових поїздок; - пов'язаних із впровадженням платіжно-розрахункових засобів
- пластикових карток, дорожніх чеків тощо; - на придбання дрібного інвентаря і малоцінних та
швидкозношувальних предметів; - на утримання і експлуатацію технічних засобів - телефонних
і радіостанцій, комутаторів, телевізорів тощо. 3.5. У разі переведення банку на режим фінансового
оздоровлення здійснюється аналіз витрат, які фінансуються за
рахунок балансового прибутку банку, та вживаються заходи щодо їх
скорочення, зокрема: - на модернізацію устаткування та реконструкцію основних
фондів; - на утримання власної служби охорони банку; - на підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації
кадрів; - з оплати робіт (послуг), не пов'язаних з банківською
діяльністю, зокрема благоустрою міст і селищ, надання допомоги
сільському господарству, правоохоронним органам тощо; - на фінансування будівництва нових об'єктів, розширення і
технічне переозброєння діючих виробничих потужностей; - пов'язаних з внесками у створення підприємств і товариств
усіх видів власності; - пов'язаних з додатковою оплатою праці у вигляді премій,
винагород, надбавок, а також доплат, не передбачених чинним
законодавством; - пов'язаних з матеріальною допомогою працівникам банку, в
тому числі з внеском на житлове будівництво, на погашення кредиту,
наданого на житлове будівництво, а також позичками на поліпшення
житлових умов тощо та оплатою житла; - пов'язаних з оплатою путівок на відпочинок, екскурсіями,
мандрівками, заняттям спортом; - відрахувань на утримання органів управління; - пов'язаних з додатковими виплатами компенсацій на
відрядження понад передбачені законодавством норми; - на благодійність; - на проведення презентацій, ювілеїв, святкових заходів; - на маркетинг і рекламу,представницьких витрат понад
установлені норми і нормативи; - пов'язаних з організаціями банками філій та представництв,
у тому числі за кордоном. 3.6. Комерційному банку, який переведений на режим
фінансового оздоровлення, забороняється: - залучати вклади фізичних осіб, відкривати нові вкладні
рахунки та поповнювати діючі; - надавати гарантії, поручительства, бланкові кредити, а
також надавати всі пільгові (збиткові для банку) кредити, у тому
числі банківським працівникам; - нараховувати та сплачувати відсотки за кредитами, наданими
установами одного банку. 3.7. Національний банк України відкликає з комерційного
банку, який переведений на режим фінансового оздоровлення,
ліцензію на проведення операцій з касового виконання державного
бюджету, в тому числі ведення бюджетних рахунків клієнтів та
рахунків державних позабюджетних фондів, а також може відкликати
ліцензію на здійснення окремих банківських операцій.
4. Про порядок надання і використаннястабілізаційної позики
4.1. Комерційному банку, який переведений на режим
фінансового оздоровлення, може бути надана фінансова допомога у
вигляді стабілізаційної позики. 4.2. Стабілізаційна позика - це позика, яка надається
Національним банком України комерційному банку для оперативного
забезпечення його платоспроможності і ліквідності та підтримки
виконання заходів фінансового оздоровлення. 4.3. Стабілізаційна позика надається комерційному банку за
наявністю його клопотання та підтримки клопотання з боку
відповідного регіонального управління Національного банку України. 4.4. Стабілізаційна позика може надаватися тільки за умов її
забезпечення заставою високоліквідними активами банку або під
гарантію чи поручительство інших фінансово стабільних банків. 4.5. Стабілізаційна позика може надаватися комерційним банкам
за такими варіантами: - позика надається фінансово стабільному банку-кредитору за
умови оформлення договору з Національним банком України про
заставу високоліквідних активів (державні цінні папери, банківські
метали, власні споруди - після здійснення експертної оцінки
вартості останніх) та за плату на рівні облікової ставки
Національного банку України з відповідним оформленням договору про
переведення боргу за умови згоди кредиторів банку-боржника; - позика надається комерційному банку, який звернувся з
клопотанням про надання стабілізаційної позики, під заставу
високоліквідних активів (державні цінні папери, банківські метали,
власні споруди - після здійснення експертної оцінки вартості
останніх) та за плату на рівні облікової ставки Національного
банку України; - позика надається банку, який звернувся з клопотанням про
надання стабілізаційної позики, під гарантію фінансово стабільного
банку з достатніми власними коштами для забезпечення виконання
його гарантійних зобов'язань, за плату на рівні облікової ставки
Національного банку України.( Підпункт 4.5 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою
Нацбанку N 24 ( z0099-98 ) від 27.01.98 ) 4.6. Рішення про надання стабілізаційної позики комерційному
банку приймає Правління Національного банку України відповідно до
одного з варіантів, передбачених пунктом 4.5. цього Положення, на
підставі експертної оцінки програми фінансового оздоровлення,
здійсненої регіональним управлінням Національного банку України,
департаментом банківського нагляду та емісійно-кредитним
департаментом Національного банку України. В рішенні визначаються
строки надання кредиту, рівень плати та порядок погашення позички
і відсотків. 4.7. Видача стабілізаційної позики оформлюється кредитною
угодою між Національним банком України та комерційним банком. 4.8. Строки сплати відсотків передбачаються умовами кредитної
угоди.
5. Контроль за діяльністю комерційного банку, якийпереведений на режим фінансового оздоровлення
5.1. Комерційний банк, який переведений на режим фінансового
оздоровлення, подає встановлену звітність регіональному управлінню
Національного банку України щодо виконання програми фінансового
оздоровлення (місячну та квартальну). На вимогу Національного банку України банк зобов'язаний
додатково подавати п'ятиденну та щодекадну звітність про хід
виконання програми фінансового оздоровлення. 5.2. Регіональне управління Національного банку України
систематично здійснює перевірки результатів виконання комерційним
банком програми фінансового оздоровлення і ефективного
використання стабілізаційної позики. 5.3. З метою ефективної реалізації заходів фінансового
оздоровлення та підтримання платоспроможності комерційного банку,
який порушує економічні нормативи у період його фінансового
оздоровлення, стягнення нарахованих штрафних санкцій з боку
Національного банку України може бути відстрочено до стабілізації
фінансового стану банку. Відповідно до пункту 6.7 Положення про застосування
Національним банком України санкцій за порушення банківського
законодавства ( v0249500-95 ), затвердженого постановою Правління
Національного банку України від 16.05.95 р. N 115, з урахуванням
змін та доповнень, внесених постановою Правління Національного
банку України від 30.06.95 р. N 168 ( v0168500-95 ), за наявністю
збитків у комерційного банку нарахування та стягнення штрафів за
порушення економічних нормативів не проводиться.
6. Особливий режим фінансового оздоровлення
6.1. Під час дії режиму фінансового оздоровлення, у разі
незадовільного виконання його заходів та виникнення загрози
невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами, вкладниками,
кредиторами Правління Національного банку України може прийняти
рішення про переведення комерційного банку на особливий режим
фінансового оздоровлення. 6.2. У разі встановлення особливого режиму фінансового
оздоровлення комерційного банку забороняється безпосередній
зв'язок з регіональними розрахунковими палатами для здійснення
міжбанківських розрахунків. 6.3. Для банку, якому встановлений особливий режим
фінансового оздоровлення, запроваджується проведення всіх
початкових платежів через відповідальних виконавців регіонального
управління Національного банку України з використанням
спеціального програмного забезпечення "АРМ юридичної особи"
(АРМ-Ю).
7. Припинення режимів фінансового оздоровлення
7.1. Після закінчення встановленого періоду фінансового
оздоровлення комерційного банку регіональне управління
Національного банку України зобов'язане надати Правлінню
Національного банку України конкретні пропозиції з відповідними
висновками щодо подальшої його діяльності. 7.2. У разі, якщо становище основних фінансових показників і
особливо тих, на які звернув увагу Національний банк України
комерційного банку не покращилось, або погіршилося і не виконані
програми фінансового оздоровлення протягом встановленого режиму
фінансового оздоровлення, Національний банк України за поданням
відповідного регіонального управління Національного банку України
приймає рішення про скасування режиму фінансового оздоровлення,
про вжиття відповідних заходів щодо дострокового погашення
стабілізаційної позики та застосовує такі додаткові дії: - з метою забезпечення повернення стабілізаційної позики
забороняє проведення активних операцій за кореспондентським
рахунком комерційного банку, за винятком розрахунково-касових
операцій клієнтів за умови наявності коштів на їх розрахункових,
поточних рахунках, операцій із здійснення платежів до Державного
бюджету та виплати заробітної плати; - вимагає погашення стабілізаційної позики гарантами,
поручителями, реалізує право щодо заставленого майна згідно з
кредитною угодою та чинним законодавством України; - вирішує питання про повернення стабілізаційної позики в
претензійно-позовному порядку; - усуває керівництво банку від управління; - призначає тимчасову адміністрацію для управління банком; - відкликає ліцензію на здійснення окремих чи усіх
банківських операції; - приймає рішення про реорганізацію чи ліквідацію банку та
виключення з Республіканської книги реєстрації банків, валютних
бірж та інших фінансово-кредитних установ. 7.3. У разі ефективного виконання заходів, передбачених
програмою фінансового оздоровлення, поліпшення фінансового стану
та дотримання економічних показників комерційному банку, який
переведений на режим фінансового оздоровлення, відновлюється
загальний режим діяльності. Рішення про скасування режиму фінансового оздоровлення
приймається Правлінням Національного банку України за поданням
департаменту банківського нагляду на підставі клопотання
відповідного регіонального управління Національного банку України.
