З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про податок на додану вартість
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 21, ст.156 )
( Із змінами, внесеними згідно із ЗаконамиN 403/97-ВР від 27.06.97, ВВР, 1997, N 37, ст.239
N 460/97-ВР від 16.07.97, ВВР, 1997, N 38, ст.250
N 535/97-ВР від 19.09.97, ВВР, 1997, N 47, ст.294 )
Цей Закон визначає платників податку на додану вартість,
об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних
та звільнених від оподаткування операцій, особливості
оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової
накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до
бюджету.
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: 1.1. Податок, оподаткування, платник податку (у відповідних
відмінках) - податок на додану вартість, оподаткування податком на
додану вартість, платник податку на додану вартість.
1.2. Особа - будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від
того, чи є така особа резидентом чи ні: суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство
з іноземними інвестиціями; інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької
діяльності; фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без
громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до
підприємницької згідно із законодавством, або ввозить (пересилає)
товари на митну територію України.
1.3. Платник податку - особа, яка згідно з цим Законом
зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку,
що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари
на митну територію України.
1.4. Продаж товарів (робіт, послуг) - будь-які операції, що
здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, дарування,
поставки та іншими цивільно-правовими договорами, що передбачають
передачу права власності, розпорядження або користування товарами,
а також відчуження результатів робіт (послуг), у тому числі
операції з безоплатного отримання (надання) товарів (робіт,
послуг).
1.5. Звітний (податковий) період - період, за який платник
податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати
його до бюджету.
1.6. Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана
(нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді,
визначена згідно з цим Законом.
1.7. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має
право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена
згідно з цим Законом.
1.8. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню
платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у
випадках, визначених цим Законом.
1.9. Інкасація боргових вимог - банківська послуга з
отримання за дорученням клієнта коштів від боржника такого клієнта
у рахунок погашення його боргу або акцепту по векселях, чеках,
інших розрахункових і товарних документах.
1.10. Факторинг - операція з переуступки першим кредитором
прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою
або наступною компенсацією вартості такого боргу першому
кредитору.
1.11. Корпоративні права, пов'язана особа, резидент,
нерезидент, гудвіл, кошти, цінні папери, деривативи, товари,
дивіденди, проценти, кредит, депозити, лізинг (оренда), бартер,
звичайні ціни, безоплатно отримані товари (роботи, послуги),
валові витрати виробництва (обігу), основні фонди та нематеріальні
активи, що підлягають амортизації, розуміються у значенні,
визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ).
Стаття 2. Платники податку
Платником податку є: 2.1. Особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів
(робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх
дванадцяти календарних місяців перевищував 600 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян.
2.2. Особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію
України або отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх
використання або споживання на митній території України, за
винятком фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, в
разі коли такі фізичні особи ввозять (пересилають) товари
(предмети) в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно із
законодавством.
2.3. Особа, яка здійснює на митній території України
підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно
від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, які здійснюють
торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому
законодавством.
2.4. Особа, яка на митній території України надає послуги,
пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію
України.
2.5. Особа, відповідальна за внесення податку до бюджету
по об'єктах оподаткування на залізничному транспорті, визначена
у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 3. Об'єкт оподаткування та операції, що не є об'єктомоподаткування
3.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: 3.1.1. продажу товарів (робіт, послуг) на митній території
України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за
договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі
права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для
погашення кредиторської заборгованості заставодавця;
3.1.2. ввезення (пересилання) товарів на митну територію
України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами
для їх використання або споживання на митній території України, в
тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами
оренди (лізингу), застави та іпотеки;
3.1.3. вивезення (пересилання) товарів за межі митної
території України та надання послуг (виконання робіт) для їх
споживання за межами митної території України.
3.2. Не є об'єктом оподаткування операції з: 3.2.1. випуску, розміщення та продажу за кошти цінних
паперів, що емітовані (випущені в обіг) суб'єктами підприємницької
діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів
України, Державним казначейством України, органами місцевого
самоврядування, включаючи приватизаційні та компенсаційні папери
(сертифікати), житлові чеки, земельні бони, а також деривативів;
обміну цінних паперів на інші цінні папери; депозитарної,
реєстраторської і клірингової діяльності з цінних паперів. Норми цього підпункту не застосовуються до операцій з продажу
бланків дорожніх, банківських та особистих чеків, цінних паперів,
розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових)
карток;
3.2.2. передачі майна орендодавця (лізингодавця), що є
резидентом, у користування орендарю (лізингоотримувачу) згідно з
умовами договору оренди (лізингу) та його повернення орендодавцю
(лізингодавцю) після закінчення дії такого договору; сплати орендних (лізингових) платежів за умовами договору
фінансової оренди (лізингу) або за умовами договору оренди
житлового фонду, що є основним місцем проживання орендаря; передачі майна в заставу позикодавцю (кредитору) згідно з
договором позики та його повернення заставодавцю після закінчення
дії такого договору; передачі кредитором, що є резидентом, об'єкта іпотечного
кредиту у власність або використання позичальником; грошових виплат основної суми та процентів згідно з умовами
іпотечного кредиту;
3.2.3. надання послуг із страхування і перестрахування,
передбачених Законом України "Про страхування" ( 85/96-ВР ),
соціального і пенсійного страхування;
3.2.4. обігу валютних цінностей, монетарних металів,
банкнотів та монет Національного банку України, за винятком тих,
що реалізуються для нумізматичних цілей; випуску, обігу та
погашення лотерейних білетів, випущених в обіг за дозволом
Міністерства фінансів України; продажу негашених поштових марок
України, конвертів та листівок з негашеними поштовими марками
України, крім колекційних марок, листівок та конвертів для
філателістичних потреб;
3.2.5. залучення і розміщення грошових коштів за договорами
позики, депозиту, вкладу, страхування або доручення; надання,
управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і
банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії
або поручительства; торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими
зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та
факторингу (факторних операцій);
3.2.6. оплати вартості державних платних послуг, які
надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади
і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання (надання)
яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію,
отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів,
державного мита тощо;
3.2.7. виплат заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій,
дотацій, інших грошових або майнових виплат фізичним особам за
рахунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів у порядку,
встановленому законом; виплат дивідендів у грошовій формі або у
формі цінних паперів (корпоративних прав), надання брокерських,
дилерських послуг з укладання договорів (контрактів) на торгівлю
цінними паперами та деривативами на фондових і товарних біржах,
створених у порядку, передбаченому законами України "Про цінні
папери і фондову біржу" ( 1201-12 ) та "Про товарну біржу"
( 1956-12 );
3.2.8. передачі основних фондів як внеску до статутних
фондів юридичних осіб для формування їх цілісного майнового
комплексу в обмін на їх корпоративні права; продажу за компенсацію
сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості
гудвілу) іншому платнику податку. Під цілісним майновим комплексом слід розуміти активи,
сукупність яких забезпечує ведення окремої підприємницької
діяльності на постійній і регулярній основі та термін використання
яких перевищує дванадцять календарних місяців. Під продажем сукупних валових активів слід розуміти продаж
підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення
валових активів підприємства чи його частини до складу активів
іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав
і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі
активи.
Стаття 4. База оподаткування
4.1. База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт,
послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної)
вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами
(тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших
податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на
додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг)
згідно із законами України з питань оподаткування. До складу
договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми
коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що
передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через
будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів
(робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником
податку.
4.2. У разі продажу товарів (робіт, послуг) без оплати або з
частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних
(товарообмінних) операцій, натуральних виплат у рахунок оплати
праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з
платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах
балансу платника податку для невиробничого використання, витрати
на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не
підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі, база
оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але
не нижчої за звичайні ціни.
4.3. Для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну
територію України платниками податку, базою оподаткування є
договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної
вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням
витрат на транспортування, навантаження, розвантаження,
перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону
України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів
винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів,
плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що
належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також
інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком
податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт,
послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.
Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним
(обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент
виникнення податкових зобов'язань. Для робіт (послуг), які виконуються (надаються) нерезидентами
на митній території України, базою оподаткування є договірна
(контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного
збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за
винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну продажу
робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.
Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним
(обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент
виникнення податкових зобов'язань.
4.4. Для готової продукції, виготовленої на території України
з давальницької сировини нерезидента, у разі її продажу на митній
території України базою оподаткування є договірна (контрактна)
вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, ввізного
мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за
винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну такої
готової продукції згідно із законами України з питань
оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські
гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України,
що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань. При цьому
податок сплачується до бюджету покупцем у порядку, передбаченому
для оподаткування товарів, що імпортуються, а відповідальність за
сплату податку покупцем такої продукції несе вітчизняний її
переробник.
4.5. У разі коли після продажу товарів (робіт, послуг)
здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за продаж товарів
(робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення
проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а
також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку,
визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку
з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази
оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового
зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець
відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в
період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У
зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових
зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю. Порядок, передбачений цим пунктом, не застосовується для
перегляду цін за операціями, якщо хоч одна із сторін такої
операції не є платником податку, за винятком операції з перегляду
цін, пов'язаних з виконанням гарантійних зобов'язань.
4.6. Вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту)
визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не
включається. У разі коли протягом терміну позовної давності,
визначеної законом, з моменту отримання зворотної тари вона не
повертається відправнику, вартість такої зворотної тари
включається до бази оподаткування отримувача.
4.7. У випадках коли платник податку здійснює підприємницьку
діяльність з продажу вживаних товарів (комісійну торгівлю), що
придбані в осіб, не зареєстрованих платниками податку, базою
оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.
Правила комісійної торгівлі та визначення комісійної винагороди
встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 5. Операції, що звільнені від оподаткування
5.1. Звільняються від оподаткування операції з: 5.1.1. продажу вітчизняних продуктів дитячого харчування
молочними кухнями та спеціалізованими магазинами і куточками, які
виконують функції роздаточних пунктів, у порядку і за переліком
продуктів, встановленими Кабінетом Міністрів України;
5.1.2. продажу (передплати) і доставки періодичних видань
друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва;
продажу книжок вітчизняного виробництва; продажу учнівських
зошитів, підручників та навчальних посібників;
5.1.3. надання згідно з переліком, встановленим Кабінетом
Міністрів України, послуг з вищої, середньої, професійно-технічної
та початкової освіти закладами освіти, які мають спеціальний
дозвіл (ліцензію) на надання таких послуг та послуг з виховання та
освіти дітей будинками культури в сільській місцевості, дитячими
музичними та художніми школами, школами мистецтв;
5.1.4. продажу товарів спеціального призначення для інвалідів
за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
5.1.5. послуг з доставки пенсій та грошової допомоги
населенню;
5.1.6. надання послуг з реєстрації актів громадянського стану
державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію
згідно із законодавством;
5.1.7. продажу лікарських засобів та виробів медичного
призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому
законодавством порядку, в тому числі надання послуг з такого
продажу аптечними установами;
5.1.8. надання послуг з охорони здоров'я згідно з переліком,
встановленим Кабінетом Міністрів України, закладами охорони
здоров'я, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на надання таких
послуг;
5.1.9. продажу путівок на санаторно-курортне лікування та
відпочинок дітей у закладах за переліком, встановленим Кабінетом
Міністрів України. Зазначена пільга не поширюється на продаж
путівок нерезидентам;
5.1.10. надання в порядку та в межах норм, встановлених
Кабінетом Міністрів України, послуг з: утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах,
кімнатах-розподільниках установ Міністерства внутрішніх справ
України; утримання осіб у будинках для престарілих та інвалідів; харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають
житла, у спеціально відведених для цього місцях; харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та
громадян у закладах охорони здоров'я;
5.1.11. надання послуг державними службами зайнятості України
за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
5.1.12. надання послуг архівними установами України,
пов'язаних з наданням документів Національного архівного фонду
України юридичним і фізичним особам, а також продажу архівним
установам України документів Національного архівного фонду
України, які перебувають у власності юридичних або фізичних осіб
відповідно до законодавства України;
5.1.13. надання послуг з перевезення пасажирів міським і
приміським пасажирським транспортом та автомобільним транспортом у
межах району, тарифи на які регулюються у встановленому законом
порядку, за винятком операцій з надання пасажирського транспорту в
оренду (прокат);
5.1.14. надання культових послуг та продажу предметів
культового призначення релігійними організаціями за переліком,
встановленим Кабінетом Міністрів України;
5.1.15. надання послуг з поховання будь-яким платником
податку;
5.1.16. передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів або
майна, визнаних безхазяйними, у розпорядження державних органів
або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або
продаж згідно із законодавством;
5.1.17. передачі земельних ділянок, що знаходяться під
об'єктами нерухомості, або незабудованої землі у разі, коли така
передача дозволена згідно з положеннями Земельного кодексу
України ( 561-12 );
5.1.18. безкоштовної передачі рухомого складу однією
залізницею або підприємством залізничного транспорту загального
користування іншим залізницям або підприємствам залізничного
транспорту загального користування державної форми власності в
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
5.2. Звільняються від оподаткування операції з: 5.2.1. продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва
(за винятком посередницької та рекламної діяльності, грального
бізнесу) підприємствами, які засновані всеукраїнськими
громадськими організаціями інвалідів та є їх повною власністю,
іншим платникам податку. Зазначена пільга поширюється тільки на
підприємства, де кількість інвалідів, які мають там основне місце
роботи, становить протягом звітного періоду не менше 50 відсотків
загальної чисельності працюючих та фонд оплати праці таких
інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 40
відсотків суми загальних виплат на оплату праці, що включається до
складу валових витрат виробництва (обігу). Підприємство, яке
підпадає під дію цього пункту, реєструється в податковому органі у
порядку, передбаченому для платників податку, та отримує право
виписки податкової накладної без нарахування податку на додану
вартість. Податкова звітність таких підприємств здійснюється у
порядку, встановленому центральним податковим органом України.
Порядок віднесення товарів (робіт, послуг) до власного виробництва
встановлюється Кабінетом Міністрів України;
5.2.2. виконання робіт за рахунок коштів інвесторів по
будівництву житла для військовослужбовців, ветеранів війни та
членів сімей військовослужбовців, що загинули під час виконання
службових обов'язків;
5.2.3. безкоштовної передачі продукції (робіт, послуг)
власного виробництва допоміжними сільськими господарствами і
лікувально-виробничими трудовими майстернями (цехами, дільницями)
будинків-інтернатів та територіальних центрів по обслуговуванню
самотніх громадян похилого віку (пенсіонерів), за умови, що така
передача здійснюється для забезпечення власних потреб зазначених
закладів;
5.2.4. надання в сільській місцевості сільськогосподарськими
товаровиробниками послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів,
інтернатів, закладів охорони здоров'я та подання матеріальної
допомоги (в межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян на місяць на одну особу) продуктами харчування власного
виробництва та послуг з обробки землі багатодітним сім'ям,
ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, інвалідам
праці, інвалідам дитинства, одиноким особам похилого віку, особам,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та школам,
дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров'я; надання в сільській місцевості сільськогосподарськими
товаровиробниками в період проведення польових робіт послуг з
харчування механізаторів і тваринників продуктами власного
виробництва в польових їдальнях.
5.3. Звільняються від оподаткування операції з продажу
товарів (робіт, послуг), передбачених для власних потреб
дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав
та представництв міжнародних організацій в Україні, а також для
використання дипломатичним персоналом цих дипломатичних місій та
членами їх сімей, які проживають разом з особами цього персоналу.
Порядок звільнення та перелік операцій, що підлягають звільненню,
встановлюються Кабінетом Міністрів України виходячи з принципу
взаємності стосовно кожної окремої держави.
5.4. Звільняються від оподаткування операції з ввезення
(імпортування) в українські порти риболовецькими підприємствами
необробленого вилову морської риби, безхребетних, ракоподібних або
мушель чи зазначеного вилову, підготовленого до реалізації до
моменту його продажу. Порядок митного контролю берегових
підприємств, що зберігають або переробляють продукти такого
вилову, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
5.5. Звільнення від оподаткування, передбачені пунктами 5.1
та 5.3 цієї статті, поширюються на операції з ввезення
(пересилання) на митну територію України зазначених товарів
(робіт, послуг).
5.6. Звільнення від оподаткування, передбачені пунктами 5.1,
5.2 та 5.5 цієї статті, не поширюються на операції з підакцизними
товарами.
Стаття 6. Ставки податку
6.1. Об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього
Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та
операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим
Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
6.1.1. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування,
визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів
(робіт, послуг).
6.2. Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій
з: 6.2.1. продажу товарів, що були вивезені (експортовані)
платником податку за межі митної території України. У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з: - поставки для заправки або постачання морських (океанських)
суден, що: використовуються для навігаційної діяльності, перевезення
пасажирів або вантажів за плату, іншої комерційної, промислової
або риболовецької діяльності, здійснюваної за межами
територіальних вод України; використовуються для рятування або подання допомоги у
нейтральних або територіальних водах інших країн; входять до складу військово-морських сил України та
відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на
якірні стоянки;
- поставки для заправки або постачання повітряних суден, що: виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи
перевезення пасажирів або вантажів за плату; входять до складу військово-повітряних сил України та
відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у
місця тимчасового базування;
- поставки для заправки (дозаправки) та постачання космічних
кораблів, а також супутників. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником
податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення
(експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною
декларацією. Продаж товарів для постачання залізничного та автомобільного
транспорту на митній території України незалежно від його
належності та видів перевезень, що здійснює такий транспорт,
оподатковується за ставкою, передбаченою підпунктом 6.1.1 цієї
статті;
6.2.2. продажу робіт (послуг), призначених для використання
та споживання за межами митної території України. У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з: надання нерезидентам в оренду, чартер, фрахт морських або
повітряних суден, що використовуються на міжнародних маршрутах або
лініях, а також космічних кораблів або супутників чи їх частин або
окремих функцій; надання послуг персоналу з обслуговування морських,
повітряних та космічних об'єктів, зазначених у підпункті 6.2.1
цієї статті; надання послуг з передачі авторських прав, ліцензій,
патентів, прав на використання торгових марок та інших юридичних
і економічних знань, а також обробки даних та інформатики для
нерезидентів; надання послуг з організації реклами і публічних зв'язків за
межами України; забезпечення персоналом нерезидентів України;
культурної, спортивної, освітньої діяльності за межами України; надання послуг з туризму на території України в разі їх
продажу за межами України безпосередньо або при посередництві
нерезидентів із застосуванням безготівкових розрахунків. Продаж послуг з туризму резидентам на митній території
України безпосередньо особою, що здійснює туристичну діяльність,
або через її агентів, що не є резидентами, оподатковується за
ставкою, визначеною підпунктом 6.1.1 цієї статті;
6.2.3. продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами
роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах
митного контролю (безмитних магазинах), відповідно до порядку,
встановленого Кабінетом Міністрів України. Продаж товарів (робіт, послуг) безмитними магазинами без
нарахування податку на додану вартість може здійснюватися виключно
фізичним особам, які виїжджають за митний кордон України, або
фізичним особам, які переміщуються транспортними засобами, що
належать резидентам та знаходяться поза митними кордонами України.
Порядок контролю за дотриманням норм цього підпункту
встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порушення норм цього
підпункту тягне за собою відповідальність, встановлену
законодавством. Товари, придбані у безмитних магазинах без сплати податку на
додану вартість, у разі зворотного ввезення таких товарів на митну
територію України підлягають оподаткуванню у порядку,
передбаченому для оподаткування операцій із ввезення (пересилання)
товарів на митну територію України;
6.2.4. надання транспортних послуг з перевезення пасажирів та
вантажів за межами митного кордону України, а саме: від пункту за
межами державного кордону України до пункту проведення митних
процедур з випуску пасажирів або вантажів з-під митного контролю
на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від
пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів
за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до
пункту поза межами державного кордону України; між пунктами поза
межами митного кордону України. У разі коли надання транспортних послуг, визначених частиною
першою цього підпункту, здійснюється у вигляді брокерських,
агентських або комісійних операцій з транспортними квитками,
проїзними документами, укладання договорів або рахунків на
транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою
перевізника, операції з таких послуг оподатковуються за ставкою,
передбаченою пунктом 6.1 цієї статті. Операції з надання послуг платником податку, пов'язані з
перевезенням (переміщенням) пасажирів і вантажів транзитом через
територію України, оподатковуються за ставкою, встановленою
пунктом 6.1 цієї статті, яка має включатися до вартості послуг за
транзит;
6.2.5. продажу вугілля та продуктів його збагачення,
вугільних і торфових брикетів; продажу електроенергії населенню.
6.3. Не дозволяється застосування нульової ставки податку до
операцій з вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) у разі,
коли такі операції звільнено від оподаткування на митній території
України згідно з пунктами 5.1 та 5.2 цього Закону.
Стаття 7. Порядок обчислення і сплати податку
7.1. Продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за
договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням
податку на додану вартість.
7.2. Податкова накладна 7.2.1. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову
накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові
фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану
вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової
адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану
вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх
кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому
значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням
податку.
7.2.2. У разі звільнення від оподаткування у випадках,
передбачених статтею 5 цього Закону, у податковій накладній
робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний підпункт
пункту 5.1 чи пункт статті 5.
7.2.3. Податкова накладна складається у момент виникнення
податкових зобов'язань продавця у трьох примірниках. Оригінал і
перша копія податкової накладної надається покупцю, друга копія
залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від
оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і
одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову
поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару
(робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік
(номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку
до податкової накладної у порядку, встановленому центральним
податковим органом України, та враховується у визначенні загальних
податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні
протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із
сплати податків.
7.2.4. Право на нарахування податку та складання податкових
накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники
податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
7.2.5. Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти
підприємницької діяльності, що ввозять (пересилають) товари
(предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають
оподаткуванню згідно із законодавством України, оформлення митної
декларації прирівнюється до подання податкової накладної.
7.2.6. Податкова накладна видається в разі продажу товарів
(робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку
видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний
документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або
прийняття платежу із зазначенням суми податку.
7.2.7. У разі ввезення (імпортування) товарів документом, що
посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається
належним чином оформлена митна декларація, яка підтверджує сплату
податку на додану вартість.
7.2.8. Платники податку повинні вести окремий облік з продажу
та придбання щодо: операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків
та звільнені від оподаткування; операцій, вартість яких не включається до складу валових
витрат виробництва (обігу) або не підлягає амортизації, ввізних
(імпортних) та вивізних (експортних) операцій. Зазначений облік
ведеться в спеціальних книгах, форма і порядок заповнення яких
встановлюються центральним податковим органом України.
7.3. Дата виникнення податкових зобов'язань 7.3.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу
товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на
податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій,
що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на
банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт,
послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт,
послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі
платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації
готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника
податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата
оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг)
платником податку.
7.3.2. У разі продажу товарів (валютних цінностей) або послуг
з використанням торговельних автоматів або іншого подібного
устаткування, що не передбачає наявності касового апарата,
контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою
виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з таких
торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки. Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються
Національним банком України. У разі коли продаж товарів (робіт, послуг) через торговельні
автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших
замінників гривні, датою збільшення валового доходу вважається
дата продажу таких жетонів, карток або інших замінників гривні.
7.3.3. У разі коли продаж товарів (робіт, послуг)
здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток,
дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків, датою
збільшення податкових зобов'язань вважається або дата оформлення
податкової накладної, що засвідчує факт надання платником податку
товарів (робіт, послуг) покупцю, або дата виписування відповідного
рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася
раніше.
7.3.4. Датою виникнення податкових зобов'язань під час
здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь-яка
з подій, що настала раніше: або дата відвантаження платником податку товарів, а для робіт
(послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання
робіт (послуг) платником податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для
робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт
отримання платником податку результатів робіт (послуг). Датою виникнення податкових зобов'язань при здійсненні
бартерних (товарообмінних) операцій з нерезидентами вважається
дата події, що відбулась першою; або дата оформлення вивізної (експортної) митної декларації,
що засвідчує вивезення товарів платником податку, а для робіт
(послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт надання
товарів (робіт, послуг) нерезиденту; або дата оформлення ввізної (імпортної) митної декларації, що
засвідчує одержання товарів платником податку, а для робіт
(послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання
товарів (робіт, послуг) платником податку.
7.3.5. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі продажу
товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є
дата надходження таких коштів на розрахунковий рахунок платника
податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому
іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника
податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.
7.3.6. Датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні
(імпортуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації
із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою
виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг)
є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в
оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує
факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з
подій відбулася першою.
7.3.7. Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з
контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), є
дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового
контракту.
7.3.8. Попередня оплата (авансування) товарів, що згідно з
договорами підлягають вивезенню (експортуванню) за межі митної
території України або ввезенню (пересиланню) на митну територію
України, не є підставою для виникнення податкових зобов'язань.
7.4. Податковий кредит 7.4.1. Податковий кредит звітного періоду складається із сум
податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному
періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість
яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації. Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані)
платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням
(спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації,
включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду,
незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів.
7.4.2. У разі коли платник податку здійснює операції з
продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування
або не є об'єктом оподаткування згідно зі статтями 3 та 5 цього
Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням
товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу
валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і
нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться
відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на
збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до
податкового кредиту не включаються.
7.4.3. У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені
та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних
операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту
включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх
виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання
таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях
звітного періоду.
7.4.4. У разі коли платник придбає товари (роботи, послуги),
вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва
(обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку
з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел
і до складу податкового кредиту не включаються.
7.4.5. Не дозволяється включення до податкового кредиту
будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими
накладними чи митними деклараціями або іншими розрахунковими
(обліковими) документами.
7.5. Датою виникнення права платника податку на податковий
кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника
податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки
відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з
використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт
придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
7.5.2. для операцій із ввезення (пересилання) товарів (робіт,
послуг) - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з
підпунктом 7.3.6 цієї статті;
7.5.3. для бартерних (товарообмінних) операцій - дата
здійснення заключної (балансуючої) операції, що відбулася після
першої з подій, обумовлених підпунктом 7.3.4 цієї статті;
7.5.4. датою виникнення права замовника на податковий кредит
з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), є
дата збільшення валових витрат замовника довгострокового
контракту.
7.6. Для товарів (послуг), придбання (надання) яких
контролюється приладами обліку, факт отримання (надання) таких
товарів (послуг) засвідчується даними обліку.
7.7. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до
бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з
бюджетом
7.7.1. Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або
відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною
сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким
продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та
сумою податкового кредиту звітного періоду. Сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа
місяця, що настає за звітним періодом.
7.7.2. У строки, передбачені для сплати податку, платник
податку подає податковому органу за місцем свого знаходження
податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому
періоді податкове зобов'язання чи ні.
7.7.3. У разі коли за результатами звітного періоду сума,
визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне
значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з
Державного бюджету України протягом місяця, наступного за звітним
періодом. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період. За бажанням платника
податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або
частково зарахована в рахунок наступних платежів з цього податку.
Таке рішення платника податку відображається в податковій
декларації. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних
грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в
установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі
казначейського чека, який приймається до негайної оплати
(погашення) будь-якими банківськими установами. Правила випуску,
обігу та погашення казначейських чеків встановлюються
законодавством. Здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів по інших
податках, зборах (обов'язкових платежах) не дозволяється. Суми, не відшкодовані платнику податку протягом
визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною
заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються
проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного
банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом
строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право
у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості
звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та
притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у
несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
7.7.4. Податковий орган має право давати розпорядження про
нарахування податку в разі, коли розмір податку, зазначеного у
декларації, є меншим за розмір, що випливає з поданих розрахунків. Додаткова сума податку, нарахована згідно з цим
підпунктом, підлягає внесенню до бюджету в строки, зазначені у
розпорядженні податкового органу, але не пізніше 10 календарних
днів з дати виписки такого розпорядження.
7.7.5. Суми податку на додану вартість зараховуються до
державного бюджету та використовуються у першу чергу для
бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування
бюджетних сум, що направляються як субвенції місцевим бюджетам.
7.8. Суми податку, сплачені фізичними особами у складі ціни
придбання товарів (робіт, послуг), що вивозяться (експортуються)
такими фізичними особами в межах неторговельного (туристичного)
обороту, бюджетному відшкодуванню не підлягають.
7.9.Податкові періоди 7.9.1. Для платників податку, в яких обсяг оподатковуваних
операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній
календарний рік перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян, податковий (звітний) період дорівнює календарному
місяцю.
7.9.2. Платники податку, що мають обсяг операцій з продажу
менший, ніж зазначений у підпункті 7.9.1, можуть застосовувати за
своїм вибором податковий період, що дорівнює календарному місяцю
або кварталу. Заяву про своє рішення з цього питання платник
податку подає податковому органу за один місяць до початку
календарного року. Протягом календарного року дозволяється заміна квартального
податкового періоду на місячний з початку будь-якого кварталу
поточного року. Заява про таку заміну надається платником податку
до податкового органу за один місяць до початку кварталу. Зворотні
зміни в одному календарному році не дозволяються.
Стаття 8. Особливості оподаткування в разі застосуванняквартального податкового періоду
8.1. Платник податку, що застосовує квартальний податковий
період і здійснює вивізні (експортні) операції з продажу товарів
(робіт, послуг), може одержати бюджетне відшкодування частини
податкового кредиту за підсумками результатів діяльності першого
місяця кварталу та двох перших місяців кварталу.
8.1.1. Бюджетному відшкодуванню підлягає відсоток податкового
кредиту розрахункового періоду, що дорівнює відсотку експортних
обсягів продажу товарів (робіт, послуг) у загальному обсязі
оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг)
розрахункового періоду.
8.1.2. До експортних обсягів продажу товарів (робіт, послуг)
не включаються майнові добровільні пожертвування на користь
нерезидентів, майнові внески для продовження будь-якої спільної з
нерезидентом діяльності за межами України, майнові внески, що
повертаються іноземному інвестору.
8.2. Відшкодування здійснюється у порядку, передбаченому
підпунктом 7.7.3 цього Закону для податкового (звітного) періоду,
що дорівнює календарному місяцю.
8.3. Оподаткування за підсумками звітного кварталу
здійснюється у порядку, визначеному пунктом 7.7 цього Закону.
Стаття 9. Реєстрація осіб як платників податку на доданувартість
9.1. Центральний податковий орган України веде реєстр
платників податку.
9.2. Будь-якій особі, діяльність якої підлягає оподаткуванню,
присвоюється індивідуальний податковий номер, що використовується
для справляння податку.
9.3. Суб'єкти підприємницької діяльності, що створюються
після набрання чинності цим Законом, незалежно від виду діяльності
і запланованих обсягів операцій з продажу товарів (робіт, послуг)
та діючі особи, що підпадають під визначення статті 2 цього
Закону, зобов'язані зареєструватись як платники податку за місцем
їх знаходження в податковому органі. Форма заяви про реєстрацію
встановлюється центральним податковим органом України. Якщо особа, що не підпадає під визначення пункту 2.1 як
платник податку, у зв'язку з обсягами оподатковуваних операцій з
продажу товарів (робіт, послуг) меншими, ніж 600 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян, вважає за доцільне зареєструватись як
платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
9.4. Реєстраційна заява має бути подана (надіслана)
податковому органу не пізніше двадцятого календарного дня з
моменту реєстрації новоствореного суб'єкта підприємницької
діяльності в органах місцевої державної влади, а для діючих осіб -
не пізніше двадцятого календарного дня, наступного за останнім
днем дванадцятимісячного періоду, зазначеного у пункті 2.1 цього
Закону. Реєстраційна заява може бути надіслана на адресу
податкового органу поштою з повідомленням про вручення. Податковий
орган зобов'язаний протягом 10 робочих днів надати заявнику
(надіслати поштою з повідомленням про вручення за рахунок
заявника) свідоцтво про реєстрацію як платника податку.
9.5. Копії свідоцтва про реєстрацію, засвідчені податковим
органом, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у
приміщенні платника податку та в усіх його відокремлених
підрозділах. Правила такого розміщення та відповідальність за порушення
цих правил встановлюються центральним податковим органом України.
9.6. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання,
яке відбувається у випадках, якщо: новостворений суб'єкт підприємницької діяльності за
підсумками діяльності за дванадцять календарних місяців з моменту
його створення не вважається платником податку згідно із статтею 2
цього Закону та знімається з обліку; зареєстрована згідно з пунктом 2.1 цього Закону протягом 24
поточних календарних місяців як платник податку особа мала за
останні дванадцять поточних календарних місяців оподатковувані
обсяги продажу товарів (робіт, послуг) менші, ніж 600
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; зареєстрована як платник податку особа припиняє діяльність
згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.
Стаття 10. Відповідальність платників податку та контрольза його справлянням
10.1. Платники податку несуть відповідальність за
достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до
бюджету відповідно до законодавства України.
10.2. Контроль за нарахуванням і внесенням податку до бюджету
здійснюють податкові органи, а за справлянням і перерахуванням
податку до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну
територію України - митні органи в порядку, узгодженому з
центральним податковим органом України. Порядок внесення податку
на додану вартість до бюджету при ввезенні (пересиланні) товарів
на митну територію України встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
10.3. Правила податкового обліку встановлюються центральним
податковим органом України.
Стаття 11. Прикінцеві положення
11.1. Закон України "Про податок на додану вартість" набирає
чинності з 1 жовтня 1997 року. ( Пункт 11.1 статті 11 із змінами,
внесеними згідно із Законами N 403/97-ВР від 27.06.97, N 460/97-ВР
від 16.07.97 )
11.2. До приведення інших законодавчих актів у відповідність
з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить
цьому Закону.
11.3. Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету
Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 14-92 "Про податок на
добавлену вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р.,
N 10, ст.78, N 26, ст.281, N 34, ст.356, N 49, ст.458, N 50,
ст.471; 1994 р., N 20, ст. 120, N 22, ст.149, N 27, ст. 220;
1995 р., N 44, ст.318; 1996 р., N 25, ст. 101, N 27, ст. 128,
N 31, ст. 147, N 41, ст.ст. 190, 192).
11.4. Зміни порядку оподаткування податком на додану вартість
можуть здійснюватись лише внесенням змін до цього Закону. Податок на додану вартість є внутрішнім податком і не може
регулюватися нормами міжнародних договорів, крім договорів,
ратифікованих Верховною Радою України до набрання чинності цим
Законом.
11.5. З моменту набрання чинності цим Законом платники
податку при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію
України можуть за власним бажанням надавати органам митного
контролю простий вексель на суму податкового зобов'язання (далі -
податковий вексель), один примірник якого залишається в органі
митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на
адресу податкового органу за місцем реєстрації платника податку, а
третій надається платнику податку; сума, зазначена в податковому векселі, включається до суми
податкових зобов'язань платника податку в звітному (податковому)
періоді, в якому вексель підлягає погашенню. При цьому податковий
вексель вважається погашеним; у наступному звітному (податковому) періоді сума, що була
зазначена в податковому векселі, включається до складу податкового
кредиту платника податку; обов'язки з погашення податкового векселя не можуть
передаватися іншим особам, податковий вексель не підлягає
індосаменту; проценти або інші види плати за користування
податковим векселем не нараховуються; податкові векселі, виписані платниками податку, що мали
протягом останніх 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій з
продажу товарів (робіт, послуг) більше десяти мільйонів гривень,
не мали заборгованості перед бюджетом (крім тієї, що підлягає
реструктуризації згідно із законодавством) та проти яких не
порушено справу про банкрутство, не підлягають забезпеченню.
Довідка щодо відповідності статусу імпортера зазначеним вимогам
безоплатно видається податковим органом за запитом платника
податку та поновлюється кожні три календарні місяці. Строки та
порядок надання таких довідок встановлюються Кабінетом Міністрів
України; податкові векселі, виписані іншими платниками податку,
підлягають підтвердженню комерційними банками шляхом авалю; порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів
( 1104-97-п ) встановлюється Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на операції з ввезення
(пересилання) підакцизних товарів та товарів, що відносяться до
товарних груп 1-24 Гармонізованої системи опису та кодування
товарів.
11.6. До 1 січня 1999 року діють положення цього Закону, які
стосуються встановлення нульової ставки податку на додану вартість
з продажу: вугілля та продуктів його збагачення, вугільних і торфових
брикетів; електроенергії населенню.
11.7. Особи, які згідно з цим Законом підлягають реєстрації
як платники податку на додану вартість, зобов'язані здійснити таку
реєстрацію та отримати право на виписку податкових накладних до 30
червня 1997 року.
11.8. Юридичні або фізичні особи, що згідно із законодавством
зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності та повинні
були нараховувати податок на додану вартість при реалізації
товарів (робіт, послуг) до набрання чинності цим Законом,
здійснюють одноразовий перерахунок сум податкового кредиту і
податкових зобов'язань виходячи з правил визначення баз
оподаткування за нормами цього Закону та балансових показників
господарчої діяльності на момент набрання чинності цим Законом.
Порядок проведення такого перерахунку та пов'язані з ним форми
податкової звітності встановлюються центральним податковим органом
України з урахуванням таких особливостей: 1) балансовий облік результатів зазначеного перерахунку
ведеться платниками податку окремо від обліку податкових
зобов'язань і податкового кредиту, що виникли після набрання
чинності цим Законом; 2) платники податку, що здійснюють торговельно-посередницьку,
оптово-збутову та роздрібну торговельну діяльність, зобов'язані
провести повну інвентаризацію товарних залишків за станом на
момент набрання чинності цим Законом та визначити суму податків на
додану вартість, фактично сплачену у зв'язку з придбанням таких
товарних залишків. Інформація про наслідки інвентаризації та розрахунки податку
на додану вартість надається податковому органу разом з податковою
декларацією за перший звітний період. З моменту набрання чинності цим Законом платники податку, що
здійснюють зазначені види діяльності, не включають до складу
валових витрат виробництва (обігу) суми податків на додану
вартість, сплачених під час придбання товарних залишків; 3) сума податкового кредиту платників податку збільшується на
суму податків на додану вартість, сплачених або нарахованих у
зв'язку з придбанням (самостійним виготовленням) основних фондів,
не введених в експлуатацію, а для платників податку, що здійснюють
торговельно-посередницьку, оптово-збутову та роздрібну торговельну
діяльність, - також на суму податків, фактично сплачену у зв'язку
з придбанням товарних залишків; 4) сума податкових зобов'язань платників податку
збільшується на суму податків на додану вартість, що нараховуються
відповідно до вартості відвантажених товарів (виконаних робіт,
наданих послуг), але не оплачених у строк, або строк сплати по
яких не настав, за винятком вартості товарів (робіт, послуг),
відвантажених (виконаних, наданих) згідно з підпунктами "а" - "д"
пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок
на добавлену вартість" ( 14-92 ); 5) у разі коли внаслідок такого перерахунку платник податку
отримає право на відшкодування суми податкового кредиту з
Державного бюджету України, така сума враховується у збільшенні
податкових кредитів майбутніх періодів рівними частками до 1 січня
1998 року; 6) у разі коли внаслідок такого перерахунку платник податку
зобов'язаний додатково внести суму податку до Державного бюджету
України, така сума враховується у збільшенні податкових
зобов'язань майбутніх періодів рівними частками до 1 січня 1998
року.
11.9. З дня набрання чинності цим Законом норми Закону
України "Про операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах" ( 327/95-ВР ) у частині сплати
податку на додану вартість поширюються тільки на виконання
зобов'язань по векселях, виданих платниками податку до набрання
чинності цим Законом.
11.10. Норми Закону України "Про надання пільг щодо
обкладання податком на додану вартість продукції (робіт, послуг),
що виробляється за контрактом N 1346/38" ( 6/97-ВР ), прийнятого
17 січня 1997 року, діють протягом строків виконання цього
контракту.
11.11. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців після
опублікування Закону України "Про податок на додану вартість"
подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до
законодавчих актів України, які випливають із цього Закону, а
також привести у відповідність з ним свої нормативно-правові акти.
11.18. Тимчасово до 1 січня 2008 року звільняються від
оподаткування операції із ввезення (пересилання) на митну
територію України товарів (включаючи машинокомплекти), які
використовуються для будівництва і виробничої діяльності
підприємств по виробництву автомобілів і запчастин до них з
інвестицією (у тому числі іноземною) виключно в грошовій формі,
що становить суму, еквівалентну не менше 150 мільйонам доларів
США за офіційним валютним курсом Національного банку України на
день внесення такої інвестиції до їх статутного фонду, яка
зареєстрована у встановленому законодавством порядку. Порядок і
обсяги ввезення цих товарів (включаючи машинокомплекти)
встановлюються Кабінетом Міністрів України. Перелік таких товарів
(включаючи машинокомплекти) з визначенням кодів згідно з
Гармонізованою системою опису та кодування товарів встановлюється
додатком до Закону України "Про стимулювання виробництва
автомобілів в Україні" ( 535/97-ВР ), якщо такі товари не
виробляються підприємствами на території України. У разі порушення цільового використання зазначених товарів
(включаючи машинокомплекти) платник податку зобов'язаний збільшити
податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який
припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що
мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію України
таких товарів (включаючи машинокомплекти), а також сплатити пеню,
нараховану на таку суму податку виходячи з 120 відсотків облікової
ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення
податкового зобов'язання та за період від дати ввезення таких
товарів (включаючи машинокомплекти) до дати збільшення податкових
зобов'язань. Статтю 11 доповнено пунктом 11.18 згідно із Законом N 535/97-ВР
від 19.09.97 )
11.19. До 1 січня 2008 року оподатковуються податком на
додану вартість за нульовою ставкою операції з продажу автомобілів
власного виробництва резидентів України, які мають інвестицію (у
тому числі іноземну) виключно в грошовій формі, що становить суму,
еквівалентну не менше 150 мільйонам доларів США за офіційним
валютним курсом Національного банку України на день внесення такої
інвестиції до їх статутного фонду, яка зареєстрована у
встановленому законодавством порядку. Ці виробники-резиденти
повинні зареєструвати у Кабінеті Міністрів України інвестиційну
програму, що передбачає поетапне доведення ступеня локалізації
виробництва складових частин такого автомобіля не менше 70
відсотків його кошторисної вартості на закінчення десятого року
від початку реалізації інвестиційної програми. Під локалізацією виробництва слід розуміти запровадження
виробництва окремих складових частин автомобілів на митній
території України із використанням праці громадян України, які
мають складати не менше 90 відсотків середньоспискової
чисельності працівників на такому виробництві. Кабінет Міністрів
України встановлює графік поетапної локалізації виробництва
відповідно до затвердженої ним інвестиційної програми. Статтю 11 доповнено пунктом 11.19 згідно із Законом N 535/97-ВР
від 19.09.97 )
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 3 квітня 1997 рокуN 168/97-ВР
