МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
N 150 від 17.05.97 Зареєстровано в Міністерствім.Київ юстиції України
26 вересня 1997 р.
за N 448/2252
Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, прияких може бути встановлений причинний зв'язок з
дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих
чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
{ Додатково див. Накази МОЗN 324 ( v0324282-98 ) від 16.11.98
N 292 ( v0292282-99 ) від 15.12.99 }
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерстваохорони здоров'я
N 213 ( z0526-01 ) від 06.06.2001
N 213 ( z0510-02 ) від 13.06.2002 }
{ Додатково див. Наказ Міністерства охорони здоров'яN 62 ( v0062282-12 ) від 31.01.2012 - скасовано на
підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 324
( v0324282-12 ) від 03.05.2012 }
Відповідно до статті 12 Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) та доручення Кабінету
Міністрів України від 25 квітня 1997 р. N 4518/52 Н А К А З У Ю:
1. Затвердити такі, що додаються: 1.1. Перелік хвороб, при яких може бути встановлений
причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших
шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало
внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. 1.2. Перелік хвороб і патологічних станів, ризик виникнення
яких підвищується в результаті впливу на організм дитини
іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок
аварії на Чорнобильській АЕС. 1.3. Інструкція по застосуванню Переліків хвороб, при яких
може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого
випромінення та інших шкідливих чинників у населення, яке
постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
2. Пропонувати Міністру охорони здоров'я Автономної
Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних,
Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій: 2.1. Довести Переліки та Інструкцію до відома обласних
(міських) спеціалізованих лікарсько-консультативних комісій
(спецЛКК) для дорослих і дітей, спеціалізованих медико-соціальних
експертних комісій (спецМСЕК) та регіональних міжвідомчих
експертних комісій для застосування та керівництва у роботі. 2.2. Провести семінар-нараду із заступниками головних лікарів
центральних районних (міських) лікарень (районних територіальних
медичних об'єднань) з експертизи непрацездатності, головами
районних ЛКК, лікарями медико-соціальних експертних комісій по
вивченню Інструкції та її практичному застосуванню на місцях. 3. Головам Центральної міжвідомчої експертної комісії
(Романенко А.Ю.) та Центральної дитячої спеціалізованої
лікарсько-консультативної комісії (Куриленко М.А.) користуватися у
роботі затвердженими Переліками та Інструкцією. 4. Начальнику Головного управління з медичних проблем аварії
на ЧАЕС і радіаційного захисту населення (Бобильова О.О.) довести
Переліки та Інструкцію до спеціалізованих медичних установ
Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки та Міністерства
оборони, які здійснюють експертизу причинного зв'язку хвороб з
впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
Міністра Богатирьову Р.В.
Міністр А.М.Сердюк
Затвердженонаказом Міністерства охорони
здоров'я України від
17.05.97 N 150
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 вересня 1997 р.
за N 448/2252
Перелік
хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок
з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих
чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідокаварії на Чорнобильській АЕС
1 Група
Хвороби, розвиток яких пов'язаний безпосередньо з дією
іонізуючого випромінювання: 1. Променева хвороба (гостра і хронічна); 2. Променева катаракта; 3. Променеві дерматити; 4. Гостра радіаційна мікседема та гострий радіаційний
тиреоїдит.
2 Група
Хвороби, що виникли у віддалений період: 1. Захворювання щитовидної залози: 1.1. Набутий гіпотиреоз (244) (шифр МКХ-9);
2. Злоякісні новоутворення лімфатичної та кровотворної
тканини: 2.1. Гострі лейкемії (204.0; 205.0; 206.0; 207.0; 208.0); 2.2. Хронічні лейкемії: (хронічний лімфолейкоз (204.1),
хронічний мієлолейкоз (205.1), хронічний монобластний лейкоз
(206.1), хронічний еритромієлоз (207.1), множинна мієлома (203.0),
мегакаріоцитарний лейкоз (207.2), хронічний лейкоз неуточненого
клітинного типу (208.1), плазмоклітинний лейкоз (203.1), хвороба
Ходжкіна (201).
3. Злоякісні утворення всіх органів і систем (140-239).
З Група
Хвороби, розвиток яких пов'язаний з дією суми шкідливих
чинників внаслідок аварії на ЧАЕС: Хвороби ендокринної системи, розлади травлення, порушення
обміну речовин та імунітету
1. Хвороби щитовидної залози. 1.1. Хронічний лімфоцитарний (245.2) та фіброзний (245.3)
тиреоїдит. 1.2. Нетоксичний вузловий зоб (241).
2. Цукровий діабет (250.1-250.9).
Хвороби крові та кровотворних органів 3. Хвороби крові та кровотворних органів: 3.1. Анемії: інші В12-дефіцитні анемії (281.1), інші уточнені
мегалобластні анемії (281.3), сидеробластна анемія (285.0); 3.2. Хвороби білої крові: агранулоцитоз (288.0), інші (288.8)
та неуточнені (288.9); 3.3. Апластична анемія неуточненої форми (284.9) та інші
форми (284.8); 3.4. Геморагічні діатези: первинна тромбоцитопенія (287.3),
якісні зміни тромбоцитів (287.1).
Психічні розлади 4. Психотичні порушення внаслідок органічного ураження
головного мозку: 4.1. Транзиторні психотичні стани внаслідок органічних
захворювань (293.08, 293.09, 293.1, 293.8, 293.9); 4.2. Хронічні психотичні стани внаслідок органічних
захворювань (294.0, 294.09, 294.14, 294.18, 294.8, 294.9); 4.3. Симптоматичні, інші та неуточнені психози (298.98,
298.99); 4.4. Патологічний розвиток особистості (301); 4.5. Специфічні непсихотичні психічні розлади на грунті
органічного ураження головного мозку (310); 4.6. Депресивні розлади внаслідок органічних уражень
головного мозку (311).
Хвороби нервової системи та органів чуття 5. Гострі та хронічні порушення мозкового та спинального
кровообігу: 5.1. Гострі порушення мозкового та спинального кровообігу і
субарехноїдальні крововиливи (436), внутрішньомозкові крововиливи
(431), інші та неуточнені внутрішньочерепні крововиливи
(432.0-432.9), закупорка і стеноз прецеребральних магістральних
артерій (433.0-433.9), закупорка мозкових артерій (434.0,434.9); 5.2. Наслідки перенесеного порушення мозкового та спинального
кровообігу (438); 5.3. Хронічні прогресуючі порушення мозкового та спинального
кровообігу (дисциркуляторні енцефалопатія та мієлопатія) (437.0,
437.2, 437.8, 336.1, 348.3); 5.4. Повільно прогресуючі захворювання нервової системи
(323.9, 340, 341); 5.5. Захворювання периферичної нервової системи
(полінейропатії) (357.9); 5.6. Захворювання вегетативної нервової системи (337.0;
337.9).
6. Загострення захворювань нервової системи з латентним
перебігом і психоорганічними синдромами (345; 907.0).
Хвороби системи кровообігу Гіпертонічна хвороба 2-3 ст.(401-404; 427; 428; 429.3; 430;
431; 434; 437.2; 585; 586), кризовий перебіг. 8. Ішемічна хвороба серця, стенокардія стабільна 3-4
функціональний клас, нестабільна стенокардія (410-414), гострий
інфаркт міокарда (410). 9. Кардіоміопатії дилятаційні і гіпертрофічні, захворювання
системи кровообігу, ускладнені серцевою недостатністю 1-3
ст.(425.1; 425.3; 425.8; 425.9).
10. Ревматичні захворювання серця: 10.1. Ревматизм (390; 391.0-391.2); 10.2. Ревматичний ендокардит (394; 395; 396); 10.3. Кардіомегалія (429.3); 10.4. Дифузні захворювання сполучної тканини (710.0; 710.1;
710.3; 714.0-714.3); 10.5. Раптова смерть (798.1; 798.2).
11. Хвороби артерій, артеріол і капілярів: 11.1. Атеросклероз нижніх кінцівок (440.2); 11.2. Синдром Рейно (443.0); 11.3. Облітеруючий тромбангіт (443.1).
Хвороби органів дихання 12. Часті загострення неспецифічних захворювань легень з
латентним перебігом і порушенням дихальної функції: 12.1. Хронічні обструктивні бронхіти з підгострим, частим та
безперервно рецидивуючим перебігом (491.2); 12.2. Емфізема легень з супутнім вираженим
кардіопульмональним синдромом, з легенево-серцевою недостатністю
2-3 ст.(492); 12.3. Залишкові явища гострих та затяжних
плевробронхопневмоній (515 з 416.8), ексудативного плевриту
(адгезивний плеврит) (511.1); 12.4. Бронхіальна астма інфекційно-алергічного генезу (493); 12.5. Бронхоектатична хвороба у стадії ремісії та
загострення, з ускладненнями, підтверджена рентгенологічними та
бронхологічними методами дослідження (494).
Хвороби органів травлення 13. Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, безперервно
рецидивуюча або з ускладненим перебігом: 13.1. Виразкова хвороба шлунка (531.2); 13.2. Виразкова хвороба 12-палої кишки (532.2); 13.3. Пептична виразка неуточненої локалізації (533); 13.4. Гастроєюнальна виразка (534.2).
14. Хронічний неспецифічний гепатит з ускладненим перебігом,
частими загостреннями і з порушенням функції печінки: 14.1. Хронічний гепатит з порушеннями функції печінки
(571.4); 14.2. Цироз печінки (без посилання на алкогольну та вірусну
етіологію) (571.5); 14.3. Гострий та підгострий некроз печінки (570).
Хвороби сечостатевої системи 15. Хронічний пієлонефрит або хронічний гломерулонефрит з
частими загостреннями: 15.1. Хронічний пієлонефрит та хронічний пієлонефроз (590.0); 15.2. Хронічний гломерулонефрит (582); 15.3. Хронічна ниркова недостатність (585).
16. Захворювання, які виникли гостро або загострені
захворювання з латентним перебігом, які призвели до інвалідності
або смерті, і не зазначені в пунктах 1-15.
Затвердженонаказом Міністерства охорони
здоров'я України від
17.05.97 N 150
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
26 вересня 1997 р.
хвороб і патологічних станів, ризик виникнення яких
підвищується в результаті впливу на організм дитини
іонізуючого випромінення та інших шкідливих
чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
Новоутворення 1. Злоякісні новоутворення лімфатичної та кровотворної
тканини: 1.1. Гострі лейкемії (204.0; 205.0; 206.0; 207.0; 208.0)
(шифр МКХ-9); 1.2. Хронічні лейкемії: хронічний лімфолейкоз (204.1),
хронічний мієлолейкоз (205.1), хронічний монобластний лейкоз
(206.1), хронічний еритромієлоз (207.1), множинна мієлома (203.0),
мегакаріоцитарний лейкоз (207.2), хронічний лейкоз неуточненого
клітинного типу (208.1), плазмоклітинний лейкоз (203.1), хвороба
Ходжкіна (201).
2. Злоякісні новоутворення всіх органів і систем (140-239).
Хвороби ендокринної системи, розлади травлення, порушення
обміну речовин та імунітету 3. Захворювання щитовидної залози: 3.1. Набутий гіпотиреоз (244); 3.2. Хронічний лімфоцитарний (245.2) та фіброзний (245.3)
тиреоїдит; 3.3. Нетоксичний вузловий зоб (241).
4. Цукровий діабет, ускладнений ангіопатією, нейропатією та
гепатопатією (250.1-250.9).
Хвороби крові та кровотворних органів 5. Захворювання крові та кровотворних органів: 5.1. Анемії: інші В12-дефіцитні анемії (281.1), інші уточнені
мегалобластні анемії (281.3), сидеробластна анемія (285.0); 5.2. Хвороби білої крові: агранулоцитоз (288.0), інші (288.8)
та неуточнені (288.9); 5.3. Апластична анемія - неуточненої форми (284.9) та інші
форми (284.8); 5.4. Геморагічні діатези: первинна тромбоцитопенія (287.3),
якісні зміни тромбоцитів (287.1).
Психічні розлади. Хвороби нервової системи та органів чуття 6. Неврози, патохарактерологічний розвиток особистості: 6.1. Хвороби вегетативної нервової системи (337.1; 306.2;
311; 337.9); 6.2. Невротичні розлади, психопатії та інші розлади
непсихопатичного характеру (298; 300; 301; 306.2; 311); 6.3. Діенцефальний синдром: нейроциркуляторний,
вегетосудинний та нейротрофічний (348; 349.8; 337.9); 6.4. Малий розмір голови в поєднанні з розумовою відсталістю
чи патохарактерологічним розвитком особистості у дітей,
опромінених внутрішньоутробно при строках вагітності 8-25 тижнів
(317; 318; 319).
Хвороби системи кровообігу 7. Ревматичні захворювання: 7.1. Ревматизм (390; 391.0-391.2); 7.2. Хронічні ревматичні хвороби серця (394; 395; 396); 7.3. Кардіомегалія (429.3); 7.4. Дифузні захворювання сполучної тканини (710.0; 710.1;
710.3; 714.0-714.2).
Хвороби органів дихання 8. Часті загострення неспецифічних захворювань легень з
латентним перебігом і порушенням дихальної функції. 8.1. Хронічні обструктивні бронхіти з підгострим, частим та
безперервно рецидивуючим перебігом (491.2); 8.2. Емфізема легенів з супутнім вираженим
кардіопульмональним синдромом; з легенево-серцевою недостатністю
(492); 8.3. Залишкові явища гострих та затяжних
плевробронхопневмоній (416.8; 515), ексудативного плевриту
(адгезивний плеврит) (511.1); 8.4. Бронхіальна астма інфекційно-алергічного генезису (493); 8.5. Бронхоектатична хвороба у стадії ремісії та в стадії
загострення, з ускладненнями, підтверджена рентгенологічними та
бронхологічними методами дослідження (494).
Хвороби органів травлення 9. Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, безперервно
рецидивуюча або з ускладненим перебігом: 9.1. Виразкова хвороба шлунка (531.2); 9.2. Виразкова хвороба 12-палої кишки (532.2); 9.3. Пептична виразка неуточненої локалізації (533); 9.4. Гастроєюнальна виразка (534.2).
10. Хронічний неспецифічний гепатит з ускладненим перебігом,
частими загостреннями і з порушенням функції печінки: 10.1. Хронічний гепатит з порушеннями функції печінки
(571.4); 10.2. Цироз печінки (без посилання на вірусну етіологію)
(571.5); 10.3. Гострий та підгострий некроз печінки (570).
Хвороби сечостатевої системи Пункт 1. Хронічний пієлонефрит або хронічний гломерулонефрит
з частими загостреннями: 11.1. Хронічний пієлонефрит та хронічний пієлонефроз (590.0); 11.2. Хронічний гломерулонефрит (582); 11.3. Хронічна ниркова недостатність (585).
Вроджені аномалії розвитку 12. Вроджені аномалії розвитку будь-якої локалізації, які не
піддаються корекції і потребують тривалого лікування після
корекції у дітей (740-759).
Затвердженонаказом Міністерства охорони
здоров'я України від
17.05.97 N 150
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
26 вересня 1997 р.
по застосуванню Переліків хвороб, при яких може бути
встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого
випромінення та інших шкідливих чинників у
населення, яке постраждало внаслідок аварії на
Чорнобильській АЕС
1. Загальні положення
1.1. Переліки хвороб, при яких може бути встановлений
причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших
шкідливих чинників у населення, яке постраждало внаслідок
Чорнобильської катастрофи (далі - Переліки), розроблені відповідно
до статті 12 Закону України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 796-12 ) провідними науковцями Міністерства охорони здоров'я та
Академії медичних наук на підставі багаторічних досліджень і
спостережень, що були підтверджені практикою. 1.2. Переліки є основними документами при визначенні
причинного зв'язку хвороб з дією іонізуючого випромінення та інших
шкідливих чинників у населення, яке постраждало внаслідок аварії
на ЧАЕС (далі - причинний зв'язок хвороб). 1.3. До Переліків внесені хвороби, затверджені Міжнародною
класифікацією хвороб IX перегляду, які викликані виключно дією
іонізуючого випромінення, а також ряд захворювань, у розвитку яких
встановлено додатковий вплив шкідливих чинників, пов'язаних з
наслідками аварії на ЧАЕС. 1.4. Переліки застосовуються уповноваженими медичними
експертними комісіями, створеними на базах спеціалізованих
медичних закладів, при експертизі медичної документації та під час
стаціонарного обстеження осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи і мають відповідний статус, для
встановлення причинного зв'язку згідно з визначеними в Переліках
групами хвороб.
2. Критерії підтвердження діагнозів
2.1. Питання про причинний зв'язок хвороб 1 групи, розвиток
яких пов'язаний з безпосередньою дією іонізуючого випромінення,
вирішується за умови наявності аналізів крові в динаміці
протягом трьох місяців після опромінення та фактичної або
ретроспективно обчисленої дози опромінення. 2.2. Питання про причинний зв'язок хвороб 2 групи, розвиток
яких може бути пов'язаний з дією іонізуючого випромінення у
віддалений період, вирішується на підставі висновків профільних
спеціалізованих медичних закладів та установ при підтвердженні
діагнозів цитологічними, гістологічними, інструментальними та
клінічними дослідженнями.
2.3. До третьої групи хвороб, які виникли, загострились або
ускладнились, призвели до інвалідності або смерті, належать
хвороби, які можуть бути пов'язані з дією не тільки іонізуючого
випромінення, а й інших шкідливих чинників внаслідок аварії на
ЧАЕС. 2.3.1. Для підтвердження діагнозу хвороби щитовидної залози
необхідно визначити в крові вміст гормонів Т-4, Т-3 та ТТГ, а
також врахувати ускладнення хвороби (тиреотоксичне серце) та
післяопераційні ускладнення (гіпотиреоз, гіпопаратиреоз). 2.3.2. Діагноз цукрового діабету встановлюється
ендокринологом при оцінці результатів аналізів крові на вміст
цукру. При ухваленні причинного зв'язку даної хвороби з дією
шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС в кожному окремому
випадку необхідно враховувати ступінь тяжкості та виникнення
ускладнень (діабетична ангіопатія, нейропатія, гепатопатія). 2.3.3. Діагноз хвороби крові формулюється гематологом після
остаточної оцінки загального аналізу крові, результату дослідження
пунктату кісткового мозку, пункції лімфатичних вузлів,
трепанобіопсії кісткового мозку, в окремих випадках - результатів
цитохімічних та імуноцитологічних методів верифікації різних
варіантів лейкозу. 2.3.4. Діагноз психічних розладів, хвороб нервової системи та
органів чуття встановлюється невропатологом після ретельної оцінки
стану здоров'я, результатів ЕЕГ, РЕГ, ЕхоЕГ, термографії,
комп'ютерної термографії, рентгенографії, консультації
офтальмолога, психолога, висновку психіатричної ЛКК. Для
підтвердження діагнозу необхідно сформулювати функціональний
діагноз. При встановленні діагнозу дисциркуляторної енцефалопатії
потрібно враховувати не тільки ураження мозкових судин, а й
наявність патології внутрішніх органів (печінки, підшлункової
залози, нирок), бронхолегеневої системи, імунної та ендокринної
систем. Треба визнати, що попередньо встановлений діагноз
вегетосудинної дистонії (ВСД) (з 1987 по 1991 рік) при ухваленні
рішення про причинний зв'язок хвороб повинен завжди враховуватися
у разі розвитку в подальшому соматичних захворювань, де
вегетосудинна дистонія відіграла вирішальну роль. (ВСД-ВСД по гіпертонічному типу - гіпертонічна хвороба
1 ст. - гіпертонічна хвороба 2 ст. з частими кризами). У даному
випадку причинний зв'язок встановлюється за діагнозом:
"Гіпертонічна хвороба 2 ст. з частими кризами". Винятком при встановленні причинного зв'язку ВСД є така
форма, яка характеризується наявністю пароксизмів та виражених
нервових розладів при відсутності соматичних захворювань. 2.3.5. Діагноз хвороб системи кровообігу в кожному окремому
випадку формується кардіологом з урахуванням результатів
двогодинної тонометрії, ЕКГ в 12 відведеннях, ЕхоКГ (для
підтвердження чи виключення гіпертрофії лівого шлуночка), ВЕМ
(реакція на напруження), огляду офтальмолога, біохімічного
дослідження крові (рівень холестерину), загального аналізу сечі та
консультацій ендокринолога для вилучення супутніх захворювань. При
посиланні на кризовий перебіг необхідно отримати інформацію від
органів охорони здоров'я про частоту, тривалість і тяжкість
кризів. 2.3.6. Для підтвердження діагнозів неспецифічних захворювань
легень необхідно виконати наступні дослідження: загальний аналіз
крові з розгорнутою формулою та кількістю тромбоцитів, біохімічне
дослідження крові (протеїнограма, СБР, сіалова проба, серомукоїд,
гаптоглобін), ЕКГ, дослідження вентиляційної можливості легень
(показники петлі "об'єм-потік", ЖЄЛ, ФЖЄЛ, ОФФ-1, К-Тіфно, ПОС,
МОС-25, МОС-50, МОС-75), рентгенографія органів грудної порожнини
та середостіння, бронхофіброскопія. Після проведених інструментальних та лабораторних досліджень
необхідна консультація лікаря-пульмонолога. 2.3.7. Для підтвердження діагнозу виразкової хвороби
необхідно провести ендоскопічне та рентгенологічне дослідження.
При встановленні причинного зв'язку виразкової хвороби з дією
шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС необхідно враховувати
частоту загострень (2 рази на рік та більше) та ускладнення
(кровотеча, перфорація, пенетрація, груба рубцева деформація). 2.3.8. Для підтвердження діагнозу гепатиту необхідно виконати
ультразвукове дослідження, гепатограму, сканограму печінки,
біохімічні дослідження крові. При встановленні причинного зв'язку
гепатиту з дією шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС
необхідно враховувати частоту загострень (2 рази на рік та більше)
та порушення функції (ферментативної, видільної,
дезінтоксикаційної). 2.3.9. Діагноз хвороби нирок встановлюється з урахуванням
загального аналізу крові із розгорнутою формулою, аналізу сечі за
Нечипоренком, аналізу сечі за Адісс-Коковським, результатів
функціонального дослідження нирок (УЗД, ренографія). 2.3.10. Причинний зв'язок хвороб, які виникли гостро або
загострились при латентному перебігу і призвели до інвалідності
або смерті, можливий тільки у ліквідаторів 1986-87 рр.,
інвалідність та смерть яких настала протягом 5 років після
виведення із зони відчуження, та евакуйованого населення,
інвалідність та смерть яких настала протягом 5 років після
евакуації.
2.4. Експертиза смерті 2.4.1. В разі смерті причинний зв'язок може бути встановлений
тільки в тому випадку, якщо діагноз підтверджений результатами
патологоанатомічного чи судово-медичного дослідження. Експертиза причинного зв'язку смерті зі впливом шкідливих
чинників аварії на ЧАЕС по всіх пунктах Переліків хвороб
проводиться на основі вивчення медичної документації і результатів
патологоанатомічного чи судово-медичного дослідження. 2.4.2. Безпосередня, відома причина смерті (гостра
недостатність кровообігу, порушення мозкового кровообігу) може
бути пов'язана з впливом негативних чинників внаслідок аварії,
якщо вона є наслідком хвороби, яка входить до Переліків.
Приклади: а) гостра недостатність кровообігу б) інфаркт міокарда шифр причини смерті - 410
а) гостре порушення мозкового кровообігу б) гіпертонічна хвороба III ст. шифр причини смерті - 437.9
а) хронічна недостатність кровообігу б) постінфарктний кардіосклероз шифр причини смерті - 414.0
2.4.3. При наявності у померлого двох і більше хвороб, кожна
з яких могла викликати смерть, причиною вважають хворобу, що мала
гострий перебіг.
Приклад: а) гостра легенево-серцева недостатність б) гостра вірусна пневмонія в) хронічна ішемічна хвороба серця шифр причини смерті - 420.0
2.4.4. При наявності встановленого діагнозу злоякісного
новоутворення та інших хвороб причиною смерті вважають злоякісне
новоутворення.
Приклади: а) хронічний мієлоїдний лейкоз б) хронічна ішемічна хвороба серця шифр причини смерті - 205.2
а) рак шлунка б) гіпертонічна хвороба II ст. шифр причини смерті - 151.0
2.4.5. У разі смерті від хвороб, що супроводжувались
симптоматичною артеріальною гіпертензією, причиною смерті вважають
основну хворобу.
Приклади: а) гостре порушення мозкового кровообігу б) вторинна артеріальна гіпертензія в) феохромоцитома шифр причини смерті - 194.0
а) хронічна недостатність мозкового кровообігу б) вторинна артеріальна гіпертензія в) хронічний гломерулонефрит шифр причини смерті - 582.0
2.4.6. Раптова смерть, що настала миттєво чи протягом
декількох годин після початку серцевого нападу, може бути визнана
як наслідок гострої коронарної недостатності при наявності
атеросклеротичного стенозу з більш ніж 50% просвіту вінцевих
судин, підтвердженого патологоанатомічним дослідженням, при
відсутності отруєнь і травм.
Приклад: а) гостра коронарна смерть б) гостра коронарна недостатність шифр причини смерті - 411
2.4.7. У разі раптової смерті у віці до 80 років, за
відсутності медичної документації, що вказує на хвороби з можливим
смертельним кінцем, а дані патологоанатомічного дослідження не
представлені чи не містять змін, при яких смерть можлива, гостра
серцева недостатність не може бути визнана причиною смерті. 2.4.8. У разі смерті у віці понад 80 років при відсутності
медичної документації, що засвідчила б наявність хвороб, які могли
викликати смерть та зміни, характерні для насильницької смерті,
причиною смерті необхідно вважати "старість" (шифр причини
смерті - 797). 2.4.9. При раптовій смерті за наявності в крові померлих 3.0
проміле та більше алкоголю безпосередньою причиною смерті
вважається гостра алкогольна інтоксикація, незалежно від ступеня
коронарного атеросклерозу, наявності вогнищевих змін міокарда та
інше. У таких випадках зв'язок смерті з впливом негативних чинників
внаслідок аварії на ЧАЕС не встановлюється.
Приклад: а) гостра алкогольна інтоксикація б) атеросклеротичний кардіосклероз шифр причини смерті - 860.9
2.4.10. При хронічних алкогольних ураженнях серця, печінки
причиною смерті вважають хронічну алкогольну інтоксикацію.
Причинний зв'язок таких змін зі впливом факторів аварії не
встановлюється незалежно від наявності серцевої чи печінкової
недостатностей.
Приклад: а) гостра недостатність кровообігу б) пароксизмальна тахікардія в) алкогольна кардіоміопатія.
Критерії підтвердження діагнозів у дітей такі самі.
3. Критерії віднесення хвороб до таких, що пов'язані з дією
іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок
аварії на Чорнобильській АЕС 3.1. Питання про причинний зв'язок хвороб у постраждалого
населення вирішується з урахуванням всього комплексу шкідливих
чинників аварії (фізичне і психічне перенапруження, нераціональне
харчування, тривале носіння респіраторів і протигазів, місце і час
роботи в 30-км зоні, характер професійної діяльності та інше) і
результатів дозиметричної та тиреодозиметричної паспортизації
населеного пункту. При цьому обов'язковим є підтвердження зниження
фізичної і психічної працездатності, установлене інструментальними
методами з урахуванням втрати працездатності за листками
непрацездатності. 3.2. Питання про встановлення причинного зв'язку по 1 групі
хвороб розглядається тільки Центральною міжвідомчою експертною
комісією у осіб, які мають документальне підтвердження участі в
ліквідації ядерних аварій або інцидентів із застосуванням ядерної
зброї чи ядерного палива, а також дані про дозове навантаження,
після обстеження їх в клініці Наукового центру радіаційної
медицини АМН України. 3.3. Питання про причинний зв'язок хвороб по 2 групі
розглядається на засіданнях експертних комісій. Він може бути
встановлений незалежно від часу їх розвитку за умови підтвердження
рівня дозового навантаження. 3.4. При ухваленні рішення по 3 групі хвороб обов'язково
беруться до уваги терміни виникнення цих хвороб. 3.5. Хвороба щитовидної залози може бути пов'язана з впливом
наслідків аварії на ЧАЕС, якщо вона виникла під час роботи в
30-кілометровій зоні (квітень-червень 1986 р.) або: а) при нетоксичному вузловому зобі - після п'яти років з часу
виходу із зони відчуження; б) при хронічному лімфоцитарному та фіброзному тиреоїдитах -
незалежно від строку, котрий минув після виходу із зони
відчуження. Для населення, що проживає в радіаційно забруднених районах,
рішення ухвалюється з урахуванням даних тиреодозиметричної
паспортизації та рівня йодної ендемії. 3.6. Причинний зв'язок цукрового діабету може бути
встановлений, якщо він виник під час роботи в зоні або протягом
трьох років після виходу із зони відчуження, а для населення, що
проживає в зонах безумовного та гарантованого добровільного
відселення, - протягом трьох перших післяаварійних років. 3.7. Час виникнення злоякісних та інших хвороб крові та
органів кровотворення для учасників ліквідації наслідків аварії на
ЧАЕС після роботи по ліквідації наслідків аварії не враховується.
Для жителів, які проживають на раціаційно забрудненій території,
при вирішенні питання про можливий причинний зв'язок повинен
враховуватися мінімальний строк виникнення та розвитку хвороби. 3.8. Причинний зв'язок хвороби може бути встановлений, якщо
хвороба виникла: 1) під час роботи в зоні відчуження або протягом 5 років
після виходу із зони для ліквідаторів 1986-87 рр. та евакуйованих
віком до 50 років (на час участі в роботах по ліквідації,
евакуації). У ліквідаторів 1988-90 рр. або для евакуйованих віком
понад 50 років (на час участі в роботах по ліквідації, евакуації),
протягом 1 року після виходу із зони відчуження або евакуації; 2) в учасників ліквідації аварії з числа працівників, які
відпрацювали на промисловому майданчику ЧАЕС протягом 1986-1987
років більш ніж 12 місяців, причинний зв'язок хвороб і смерті
встановлюється незалежно від часу виникнення хвороби; ( Пункт 3.8
доповнено підпунктом 2 згідно з Наказом МОЗ N 213 ( z0510-02 ) від
13.06.2002 ) 3) в осіб, які проживають, працюють або проживали на
відповідних територіях радіаційного забруднення (зона безумовного
та гарантованого добровільного відселення), - протягом 5 років
проживання та одного року після відселення; 4) у потерпілих, що проживають або проживали у зоні
посиленого радіологічного контролю не менше 5 років, тільки при
наявності інвалідності від визначеної хвороби. При ухваленні
рішення щодо потерпілих цієї категорії до уваги береться вік
хворого, умови праці. Перевагу мають працівники сільського та
лісового господарства; 5) у потерпілих дітей-інвалідів, незалежно від терміну, на
який їм було встановлено інвалідність у дитячому віці. Переогляд
цих дітей проводиться у спеціалізованій медико-соціальній
експертній комісії при досягненні ними 18 років. ( Абзац перший
підпункту пункту 3.8 в редакції Наказу МОЗ N 213 ( z0526-01 ) від
06.06.2001 ) Винятком, при якому причинний зв'язок залишається без зміни,
є вроджені аномалії розвитку, якщо до 18 років не відбулося
корекції патологічних станів. 3.9. Питання про причинний зв'язок хвороб у дітей вирішується
за наступними критеріями: 1) причинний зв'язок хвороб за класами II-Х МКХ-9 може бути
встановлений евакуйованим дітям, якщо хвороба виникла в період
проживання протягом 5 років з часу евакуації, а також тим, які
проживали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення 3 роки,
якщо хвороба виникла в період проживання або 3-х років з часу
відселення; 2) причинний зв'язок хвороб встановлюється за класами II-Х
МКХ-9 дітям, які проживали в зоні гарантованого добровільного
відселення 5 років, якщо хвороба виникла в період проживання та
протягом одного року з часу відселення; 3) дітям, які проживають в зоні радіоекологічного контролю,
може бути встановлений причинний зв'язок тільки у випадках
онкологічних та онкогематологічних хвороб; 4) у дітей, які народились від постраждалих, причинний
зв'язок встановлюється тільки при вроджених аномаліях розвитку,
онкологічних та онкогематологічних хворобах; 5) дітям, які зазнали опромінення щитовидної залози,
причинний зв'язок встановлюється виключно по хворобах щитовидної
залози, визначених Переліком.
