З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 37, ст.237 )
( Із змінами, внесеними згідно із ЗаконамиN 680/97-ВР від 03.12.97, ВВР, 1998, N 11-12, ст.49 )
N 25/98-ВР від 15.01.98, ВВР, 1998, N 25, ст.147 )
( Дію Закону зупинено для сільськогосподарськихтоваровиробників - учасників експерименту по
запровадженню єдиного податку на території
Глобинського району Полтавської області,
Старобешівського району Донецької області та
Ужгородського району Закарпатської області
згідно із Законом N 25/98-ВР від 15.01.98 )
Цей Закон визначає порядок справляння та використання збору
на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Стаття 1. Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне
страхування є: 1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм
власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та
організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також
фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які
використовують працю найманих працівників; 2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи
платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають
статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж
платник збору, територіальної громади; 3) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які
не використовують працю найманих працівників, адвокати, приватні
нотаріуси; 4) фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору
(контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги)
згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих
спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо.
Стаття 2. Об'єктом оподаткування є: 1) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1
цього Закону, - фактичні витрати на оплату праці працівників, які
включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної
плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи із тарифних
ставок, у вигляді премій, заохочень, у тому числі в натуральній
формі, які підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб
(прибутковим податком з громадян). До цих витрат не відносяться
витрати на оплату виконаних робіт (послуг) згідно з
цивільно-правовими договорами, виплату доходів у вигляді
дивідендів, процентів тощо, а також інші витрати, які не
враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати
для призначення пенсій, перелік яких затверджується Кабінетом
Міністрів України; 2) для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1 цього
Закону, - сума оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до
законодавства України; 3) для платників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього
Закону, - сукупний оподатковуваний доход, обчислений відповідно до
законодавства України.
Стаття 3. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування
платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку,
визначеному законодавством України. Платники, визначені пунктами 1, 2 та 3 статті 1 цього Закону,
зобов'язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду України.
Комерційні банки при відкритті відповідних банківських рахунків
зобов'язані вимагати інформацію від таких платників щодо
зазначеної реєстрації. Пенсійний фонд України не включається до Державного бюджету
України. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду України не
за цільовим призначенням, у тому числі на кредитні, депозитні
операції, надання позичок тощо. Тимчасово вільні кошти в разі
відсутності заборгованості по виплатах пенсій можуть бути
використані Пенсійним фондом України виключно на придбання
державних цінних паперів. Фінансування витрат на утримання органів Пенсійного фонду
України та його апарату провадиться у межах кошторису,
затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Стаття 4. На обов'язкове державне пенсійне страхування
встановлюються ставки збору в таких розмірах: 1) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1
цього Закону, - 32 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного
пунктом 1 статті 2 цього Закону. Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди,
збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається
окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для
працюючих інвалідів та за ставкою 32 відсотки від об'єкта
оподаткування для інших працівників такого підприємства. Для підприємств всеукраїнських громадських організацій
інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків
загальної чисельності працюючих, збір на обов'язкове державне
пенсійне страхування визначається за ставкою 4 відсотки від
об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств; Пункт 1 статті 4 доповнено абзацом третім згідно із Законом
N 680/97-ВР від 03.12.97 ) 2) для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1 цього
Закону, - 32 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного
пунктом 2 статті 2 цього Закону; 3) для платників збору, визначених пунктами 1, 2 та 3 статті
1 цього Закону, - 32 відсотки суми винагород, які виплачуються
фізичним особам за договорами цивільно-правового характеру; 4) для платників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього
Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного
пунктом 3 статті 2 цього Закону.
Стаття 5. Збір на державне обов'язкове пенсійне страхування
сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на
оплату праці.
Стаття 6. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України: протягом місяця після дня опублікування Закону України "Про
збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" подати
Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законів
України, що випливають із цього Закону; протягом двох тижнів після дня опублікування Закону України
"Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" прийняти
рішення, спрямовані на виконання цього Закону, та привести свої
нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 26 червня 1997 рокуN 400/97-ВР
