open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст
Нечинна
                             
                             
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 216 від 07.07.97 Зареєстровано в Міністерстві

м.Київ юстиції України

11 вересня 1997 р.
vd970707 vn216 за N 393/2197

Про затвердження Правил здійснення депозитних

операцій для банківських депозитів і Правил

випуску та обігу валютних деривативів
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку

N 250 ( z0445-98 ) від 30.06.98

N 19 ( z0050-99 ) від 19.01.99

N 533 ( z0775-99 ) від 03.11.99 )

На виконання статті 1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) та керуючись статтею 16 Закону
України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 )
Правління П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Затвердити Правила здійснення депозитних операцій для
банківських депозитів і Правила випуску та обігу валютних
деривативів, що додаються. 2. Емісійно-кредитному департаменту (Н.І.Гребеник),
департаменту валютного регулювання ( С.О.Яременко) направити
вказані правила комерційним банкам для використання в практичній
роботі. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на перших
заступників Голови Правління В.С.Стельмаха та В.О.Бондаря.
Голова В.А.Ющенко

Затверджено

постановою Правління

Національного банку України

від 07.07.97 р. N 216

( В редакції Постанови Нацбанку

N 250 ( z0445-98 ) від

30.06.98 )
Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

11 вересня 1997 р.

за N 393/2197
Правила здійснення депозитних

операцій для банківських депозитів

Ці Правила розроблені відповідно до п.1.13 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) та з метою
розширення сфери використання фінансових інструментів. Цими
Правилами регулюється загальний порядок залучення комерційними
банками України коштів (як у національній, так і в іноземній
валюті) юридичних і фізичних осіб на депозитні рахунки і випуску
ощадних (депозитних) сертифікатів.
Загальні положення
1. У цих Правилах терміни мають таке значення: депозит (вклад) - кошти, що надаються фізичними чи юридичними
особами в управління резиденту, визначеному фінансовою
організацією згідно із чинним законодавством України, або
нерезиденту на чітко визначений строк та під процент і
оформлюються відповідною угодою; депозитна операція - операція із залучення коштів на вклади
та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів. 2. Суб'єктами депозитних операцій є комерційні банки, які
виступають як позичальники, так і кредитори - власники коштів. 3. Об'єктом депозитних операцій є кошти, що передані
комерційному банку на умовах, визначених двосторонньою угодою. 4. Депозити поділяються на: - до запитання; - на визначений строк (строкові); - іменні депозити; - депозити на пред'явника. Депозити до запитання - це кошти, що знаходяться на поточних,
бюджетних рахунках, на кореспондентських рахунках комерційних
банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих
коштах. Умови сплати процентів за залишками коштів за цими
рахунками визначаються у двосторонніх угодах при відкритті цих
рахунків. Депозити на визначений строк - це кошти, що зберігаються на
окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого строку,
який визначається при відкритті цих рахунків. Строковими депозитами є також кошти, що отримані від інших
комерційних банків як депозит (вклад) на конкретний строк. 5. Сума, строки та умови приймання строкових депозитів
визначаються банком-позичальником відповідно до його фінансових
можливостей за погодженням з вкладником. 6. Залучення депозитів (вкладів) юридичних і фізичних осіб
оформляється банком шляхом: - відкриття строкового депозитного рахунку з укладенням
договору банківського вкладу ( видачею ощадної книжки); - видачі ощадного (депозитного) сертифіката. За договором банківського депозиту (вкладу) комерційний банк,
який прийняв кошти від вкладника або кошти, що надійшли на рахунок
вкладника від іншої сторони, зобов'язується виплатити вкладнику
суму депозиту (вкладу) та нараховані проценти на умовах та в
порядку, що передбачені договором. Договір банківського вкладу має бути укладений письмово. 7. Особливості залучення вкладів на строкові депозитні
рахунки і випуску ощадних (депозитних) сертифікатів комерційних
банків регулюються їхніми внутрішніми положеннями. 8. Ощадний (депозитний) сертифікат (далі - сертифікат) - це
письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке засвідчує
право вкладника або його правонаступника на отримання після
закінчення встановленого строку суми депозиту (вкладу) та
процентів за ним. Відповідно до законодавства України сертифікат є
цінним папером. 9. Комерційні банки зобов'язані оприлюднити умови укладення
депозитного договору, відкриття депозитних рахунків та випуску
ощадних (депозитних) сертифікатів шляхом розміщення такої
інформації або в друкованих засобах масової інформації чи в
загальнодоступному для клієнтів місці в установі банку, або обома
способами одночасно.
Порядок укладення договору за

строковим депозитом
10. З метою залучення коштів юридичних і фізичних осіб
комерційні банки можуть відкривати строкові депозитні рахунки як у
національній, так і в іноземній валюті. У разі їх відкриття між
комерційним банком і власником коштів укладається депозитний
договір у письмовій формі. ( Абзац пункту 10 втратив чинність на підставі Постанови
Нацбанку N 533 ( z0775-99 ) від 03.11.99 ) Відповідно до Указу
Президента України від 06.11.98 N 1222/98 "Про гербовий збір" та
актів законодавства України здійснюється маркування усіх
оригіналів договорів суб'єктів підприємницької діяльності.
( Пункт 10 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 19
( z0050-99 ) від 19.01.99 ) 11. Депозитний договір засвідчує право комерційного банку
управляти залученими від юридичних і фізичних осіб коштами та
право вкладників отримати в чітко визначений строк суму
депозитного вкладу і процентів за його користування. 12. Основними реквізитами та умовами депозитного договору
повинні бути: - назва та адреса банку, який приймає депозит (вклад); - назва та адреса власника коштів; - дата внесення депозиту; - сума депозиту; - дата вимоги вкладником своїх коштів; - процентна ставка за користування депозитом (комерційний
банк може залишити за собою право змінювати процентну ставку
відповідно до зміни облікової ставки Національного банку України з
відповідним повідомленням про це вкладника. У разі незгоди
вкладника договір може бути змінений або розірваний згідно з
чинним законодавством України); - зобов'язання банку повернути суму, яка внесена на депозит; - підписи сторін: керівника виконавчого органу банку або
уповноваженої на це особи та вкладників (для юридичної особи -
керівника або уповноваженої на це особи; для фізичної особи -
власника коштів або уповноваженої на це особи).
Порядок випуску сертифікатів
13. Сертифікати можуть бути номіновані як у національній, так
і в іноземній валюті. Сертифікати сплачуються у гривнях, а у
випадках, передбачених умовами їх випуску, - в іноземній валюті.
Сертифікати можуть випускатися: одноразово або серіями, іменними
або на пред'явника, строковими або до запитання. 14. Строк обігу сертифіката встановлюється від дати видачі
сертифіката до дати, коли власник сертифіката отримує право вимоги
депозиту (вкладу) за сертифікатом.
Порядок оформлення сертифікатів
15. Бланки сертифікатів мають містити обов'язкові реквізити: - назву "ощадний (депозитний) сертифікат"; - порядковий номер сертифіката та його серію (якщо випуск є
серійним); - дату внесення депозиту; - розмір депозиту, який оформлений сертифікатом (літерами та
цифрами); - зобов'язання банку повернути суму, яка внесена на депозит; - дату вимоги вкладником суми за сертифікатом; - процентну ставку за користування депозитом; - умови сплати процентної ставки - у разі вимоги вкладника
про повернення вкладу до обумовленого строку; - назву та адресу банку-емітента, а для іменного сертифіката
- назву (ім'я) вкладника; - місце для підпису особи, яка уповноважена банком
підписувати зобов'язання, та місце для печатки банку. Банк, який випускає сертифікат, може долучити до його
реквізитів та умов інші додаткові умови та реквізити, які не
суперечать законодавчим актам України. Сертифікат має містити також умови випуску, сплати та обігу
сертифіката. 16. Виготовлення бланків сертифікатів здійснюється тільки на
державних спеціалізованих підприємствах відповідно до вимог Правил
виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку,
затверджених спільним наказом Міністерства фінансів України,
Служби безпеки України і Міністерства внутрішніх справ України від
25.11.93 N 98 ( z0008-94 ). 17. Бланк сертифіката заповнюється банком друкованим способом
або від руки - чорнилом чи кульковою ручкою. Жодні виправлення при
заповненні сертифіката не допускаються. Якщо при заповненні бланка
сертифіката допущені помилки, то він вважається зіпсованим і
підлягає знищенню. Сума депозиту записується літерами і має починатися з великої
літери на початку рядка. Слово "гривні" у відповідному відмінку
пишеться після суми, зазначеної літерами, без залишення вільного
місця. У разі виникнення розбіжностей у прочитанні сум, зазначених
літерами та цифрами, дійсною вважається сума, зазначена літерами. Сертифікат має підписувати керівник банку або уповноважена на
це особа. 18. Іменні сертифікати можуть мати корінці за формою, що
додається. У разі випуску іменного сертифіката банк заповнює всі
реквізити корінця сертифіката, який підписується вкладником або
уповноваженою ним особою, відривається від сертифіката,
обліковується і зберігається в банку в окремій теці. Якщо до
бланка сертифіката корінець не передбачений, то банк веде
реєстраційний журнал випущених іменних сертифікатів, до якого
заносяться реквізити, що відповідають реквізитам, передбаченим для
корінця. Реєстраційний журнал може вміщувати й інші потрібні банку
реквізити.

Порядок видачі і погашення

сертифікатів
19. Видача і погашення сертифікатів здійснюється лише
емітентом. До погашення приймаються тільки оригінали сертифікатів. Сертифікат, який виписаний на користь юридичної особи,
отримує в комерційному банку керівник підприємства або
уповноважена на це особа. А сертифікат, який виписаний на користь
фізичної особи, отримує особа, яка внесла кошти на депозит, або
інша уповноважена на це особа. 20. У разі настання строку вимоги депозиту банк здійснює
платіж проти пред'явлення сертифіката на підставі заяви власника
або особи, уповноваженої на здійснення цієї операції, в якій
зазначається рахунок, на який мають бути зараховані кошти. Комерційний банк перевіряє справжність сертифіката і його
відповідність записам на корінці та в реєстраційному журналі. Якщо
дані збігаються, у реєстраційному журналі власників сертифікатів
робиться позначка про погашення. Після цього виписується
розпорядження для бухгалтерії про перерахування коштів на
зазначений рахунок або про видачу готівки фізичним особам та
здійснюється погашення сертифіката шляхом проставлення напису
"погашено" в правому верхньому куті. 21. Розрахунки за придбання сертифікатів та виплати сум за
ними (для юридичних осіб) здійснюються тільки в безготівковій
формі. Розрахунки за придбання сертифікатів та виплати сум за ними
(для фізичних осіб) здійснюються як у готівковій, так і в
безготівковій формі. 22. Банк має передбачити можливість дострокового подання
строкового сертифіката до сплати. У такому разі банк сплачує
власнику сертифіката його суму та проценти за зниженою процентною
ставкою, яка визначається при видачі сертифіката. 23. Якщо термін отримання вкладу за строковим сертифікатом
прострочено, то такий сертифікат вважається документом до
запитання, за яким на банк покладається зобов'язання сплатити
зазначену в ньому суму вкладу та відсотків на дату вимоги, вказану
в сертифікаті. 24. Облік операцій з випуску, погашення та сплати відсотків
за ощадними (депозитними) сертифікатами здійснюється з
використанням відповідних рахунків бухгалтерського обліку,
передбачених Планом рахунків бухгалтерського обліку комерційних
банків України та Правилами бухгалтерського обліку процентних та
комісійних доходів і витрат банків.
Порядок обліку та зберігання сертифікатів
25. Бланки сертифікатів зберігаються у грошових сховищах або
у вогнетривких шафах. Корінці сертифікатів після відображення
операцій за балансом вміщуються в окремі теки. Реєстраційні
журнали та теки з корінцями сертифікатів зберігаються у грошових
сховищах або вогнетривких шафах. 26. Бланки сертифікатів обліковуються за позабалансовим
рахунком N 9820 "Бланки цінних паперів". Видані під звіт бланки сертифікатів обліковуються за
позабалансовим рахунком N 9890 "Бланки цінних паперів у підзвіті",
а відіслані - за позабалансовим рахунком N 9891 "Бланки цінних
паперів у дорозі". Погашені сертифікати обліковуються за позабалансовим рахунком
N 9812 "Погашені цінності". 27. Комерційні банки ведуть журнал обліку бланків та
розміщених сертифікатів, який має містити такі реквізити: - дату здійснення операції; - кількість бланків сертифікатів, що надійшли з друкарні; - кількість сертифікатів, наданих вкладникам (з
перерахуванням від номера до номера включно); - кількість зіпсованих бланків сертифікатів (із зазначенням
номерів); - залишок бланків сертифікатів на звітну дату з обов'язковою
перевіркою їх наявності в касі.

Додаток

до Правил здійснення депозитних

операцій для банківських депозитів

Корінець сертифіката N____________________

на ___________________________________ грн. ( цифрами)

виданий "________ " "______________________" 199____р.

термін повернення "_______" "______________" 199____р. ому_________________________________________________________ ____________________________________________________________
Сертифікат отримав. З умовами випуску, обігу та погашення
ознайомлений ___________________________

( підпис вкладника)
Затверджено

Постановою Правління

Національного банку України

від 07.07.97 N 216
Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

11 вересня 1997 р.

за N 393/2197
Правила випуску та обігу валютних деривативів
Ці Правила випуску та обігу валютних деривативів розроблені
відповідно до пункту 1.5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) та Декрету Кабінету Міністрів
України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"
( 15-93 ) і містять в собі механізм випуску та обігу форвардних
валютних контрактів в Україні.
Загальні положення
1. Форвардний валютний контракт - це угода між двома банками,
яка має на меті запобігання ризиків щодо змін у майбутньому курсів
валют та процентних ставок за депозитами в іноземній валюті. Дві
сторони угоди зобов'язані визначити певну процентну ставку та курс
на певний період часу для узгодженої суми валюти, починаючи з
визначеної контрактом майбутньої дати розрахунків (мінімум один
місяць з дати укладення угоди). 2. Мета форвардних валютних контрактів - здійснити хеджування
(страхування) зміни депозитних ставок (без необхідності здійснення
загальновживаного депозиту форвард/форвард) або мінімізувати
ризики за змінами курсів валют. 3. Рівень ризику за форвардними валютними контрактами є
різницею між узгодженою сторонами процентною ставкою за форвардним
валютним контрактом та ставкою залучення кредитів першокласними
лондонськими банками (LIBOR) чи її аналогом, на дату розрахунків
за цим контрактом; або різницею між курсом валюти за форвардним
валютним контрактом та ринковим спот-курсом валюти на дату
розрахунків за цим контрактом. 4. Форвардні валютні контракти укладаються на первинному
ринку за стандартною формою, що відповідає чинному законодавству
України. 5. Покупцями і продавцями форвардних валютних контрактів
можуть бути банки-резиденти та банки-нерезиденти України, що
визначаються чинним законодавством України.
Правила випуску форвардних валютних контрактів в Україні
1. Первинним продажем форвардного валютного контракту
вважається така угода купівлі-продажу контракту, якій не передує
інший форвардний контракт, однією із сторін якого виступав
покупець (продавець) цього контракту, і його предмет: сума
іноземної валюти, дати поставки та здійснення платежу, що
збігаються з цим форвардним контрактом. 2. За умови первинного продажу форвардного валютного
контракту підлягають заповненню такі реквізити: номер контракту; місце та дата укладення; офіційні назви та реквізити сторін; вид та сума валюти, що є предметом укладення контракту; процентні ставки та курс валюти контракту; дати платежу та поставки валюти; інші реквізити, що визначають права та відповідальність
сторін. 3. Зміни та доповнення до форвардного валютного контракту
оформлюються у письмовій формі і з моменту підписання є
невід'ємною частиною цього форвардного контракту.
Правила обігу форвардних валютних контрактів в Україні
1. Продаж (передача) зобов'язань за форвардним валютним
контрактом іншим особам здійснюється продавцем лише за умови згоди
покупця форвардного валютного контракту, у будь-який час до
закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту. 2. Продаж (передача) зобов'язань за форвардним валютним
контрактом іншим особам може бути здійснена покупцем без
погодження з іншими сторонами форвардного контракту у будь-який
час до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту. 3. Зміни до форвардного валютного контракту вносяться
покупцем чи продавцем контракту у разі погодження обох сторін
контракту. У змінах до форвардного валютного контракту
вказуються: номер та дата укладення контракту, до якого вносяться зміни; порядковий номер та дата внесення змін до контракту; реквізити та назва попереднього покупця (продавця)
форвардного валютного контракту та особи, яка набуває його
повноважень; ціна продажу форвардного валютного контракту; умови реалізації форвардного валютного контракту: дата
поставки, строк здійснення платежу. 4. Розірвання угоди по форвардному валютному контракту
здійснюється при відмові від означеної угоди однієї із сторін і
згоді іншої сторони, або у выпадках, передбачених чинним
законодавством України. 5. Претензії щодо виконання форвардного валютного контракту
можуть бути пред'явлені лише емітентові цього форвардного
валютного контракту.
Бухгалтерський облік
1. Облік форвардних валютних контрактів включає три типи
бухгалтерських подій: бухгалтерський облік на дату, обумовлену контрактом (день
угоди); бухгалтерський облік на дату оцінки вартості (кінець періоду
оцінки, якщо кошти за операцією не сплачені); бухгалтерський облік на дату розрахунків. 2. Номінальна вартість контракту обліковується за
позабалансовими рахунками. 3. Переоцінка форвардного валютного контракту здійснюється на
кожну звітну дату з використанням форвардного курсу на період до
дати виконання контракту. Результат переоцінки форвардного
валютного контракту, придбаного з метою хеджування, визначається
симетрично з результатом переоцінки фінансового інструменту, який
хеджується.
"Офіційний вісник України" 1997, N 38, стор. 45
Код нормативного акта: 3805/1997

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: