ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 216 від 07.07.97 Зареєстровано в Міністерствім.Київ юстиції України
11 вересня 1997 р.
vd970707 vn216 за N 393/2197
Про затвердження Правил здійснення депозитнихоперацій для банківських депозитів і Правил
випуску та обігу валютних деривативів
На виконання статті 1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) та керуючись статтею 16 Закону
України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ),
Правління П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Затвердити Правила здійснення депозитних операцій для
банківських депозитів і Правила випуску та обігу валютних
деривативів, що додаються. 2. Емісійно-кредитному департаменту (Н.І.Гребенюк),
департаменту валютного регулювання (С.О.Яременко) направити
вказані правила комерційним банкам для використання в практичній
роботі. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на перших
заступників Голови Правління В.С.Стельмаха та В.О.Бондаря.
Голова В.А.Ющенко
ЗатвердженоПостановою Правління
Національного банку України
від 07.07.97 р. N 216
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
11 вересня 1997 р.
за N 393/2197
Правила здійснення депозитнихоперацій для банківських депозитів
Правила здійснення депозитних операцій для банківських
депозитів розроблені відповідно до п.1.13 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) та з метою
розширення сфери використання фінансових інструментів. Цими
Правилами встановлюється порядок залучення комерційними банками
України коштів юридичних і фізичних осіб на депозитні рахунки і
запроваджуються в дію ощадні (депозитні) сертифікати.
Загальні положення
1. У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні: - депозит (вклад) - кошти, які надаються фізичними чи
юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою
організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на
чітко визначений строк та під процент і оформлюються відповідною
угодою. Цим Положенням встановлюються правила здійснення
депозитних операцій для банківських депозитів; - депозитна операція - операція із залучення коштів на
депозитні рахунки незалежно від строку та цільового призначення. 2. Суб'єктами депозитних операцій є комерційні банки, які
виступають як позичальники і кредитори - власники коштів. 3. Об'єктом депозитних операцій є кошти, що передані
комерційному банку на умовах, визначених двосторонньою угодою. 4. За економічним змістом та строками використання коштів
депозити поділяються на: - депозити до запитання; - депозити на визначений строк. Депозити до запитання - це кошти, що знаходяться на
розрахункових, поточних та бюджетних рахунках і використовуються
власниками залежно від потреби в цих коштах. Умови сплати
процентів за залишками коштів за цими рахунками визначаються у
двосторонніх угодах при їх відкритті. Депозити на визначений строк - це кошти, що зберігаються на
окремих депозитних рахунках у банку протягом встановленого строку,
який визначається при їх відкритті. До них належать: рахунки з
обліку ощадних (депозитних) сертифікатів, строкові і цільові
рахунки фізичних осіб, рахунки із збереження на відповідний строк
бюджетних коштів або коштів з фінансування капітальних вкладень у
визначений період. Строковими депозитами є також кошти, що отримані від інших
комерційних банків як депозит (вклад). 5. Сума, строки та умови приймання строкових депозитів
визначаються банком-позичальником відповідно до його фінансових
можливостей за погодженням з вкладником. 6. Вклади коштів юридичних і фізичних осіб на депозитний
рахунок оформляються комерційним банком шляхом: - відкриття строкового депозитного рахунка з укладанням
договору банківського вкладу; - видачі ощадного (депозитного) сертифіката. За договором банківського депозиту (вкладу) комерційний банк,
який прийняв кошти від вкладника або кошти, що надійшли на рахунок
вкладника від іншої сторони, зобов'язуються виплатити вкладнику
суму депозиту (вкладу) та нараховані проценти на умовах та в
порядку, що передбачені договором. Договір банківського вкладу має бути укладений письмово. 7. Депозит (вклад) юридичної та фізичної особи може бути
оформлений ощадним (депозитним) сертифікатом. 8. Ощадний (депозитний) сертифікат (далі - сертифікат) - це
письмове свідоцтво банку-емітента (далі - банк) про вклад коштів,
яке засвідчує право вкладника або його правонаступника на
отримання після закінчення встановленого строку суми депозиту
(вкладу) та процентів за ним.
Порядок відкриття строкового депозитного рахунка
9. З метою залучення коштів юридичних і фізичних осіб
комерційні банки можуть відкривати строкові депозитні рахунки як в
національній, так і в іноземній валюті. У разі їх відкриття між
комерційним банком і власником коштів укладається депозитний
договір. 10. Депозитний договір засвідчує право комерційного банку
управляти залученими від юридичних і фізичних осіб коштами і право
вкладників отримати у чітко визначений строк суму депозитного
вкладу та процентів за його користування. 11. Основними реквізитами та умовами депозитного договору
мають бути: - назва та адреса банку, який приймає депозит (вклад); - назва та адреса власника коштів; - дата внесення депозиту; - розмір депозиту; - дата вимоги вкладником своїх коштів; - процентна ставка за користування депозитом (комерційний
банк може залишити за собою право змінювати процентну ставку
відповідно до зміни облікової ставки Національного банку України з
відповідним повідомленням про це вкладника. У разі незгоди
вкладника договір може бути розірваний згідно з чинним
законодавством України); - сума процентів, яка належить до виплати; - форма зарахування коштів на депозитний рахунок
(безготівкова - для юридичних і фізичних осіб, готівкова - для
фізичних осіб); - форма повернення депозиту (вкладу) і процентів (для
юридичної особи - номер розрахункового (поточного) рахунка; для
фізичної особи - номер рахунка чи шляхом виплати готівки); - зобов'язання банку повернути суму, яка внесена на депозит; - підписи голови та головного бухгалтера банку, вкладників
(для юридичної особи - керівника і головного бухгалтера
підприємства; для фізичної особи - власника коштів). 12. Власник коштів замість відкриття депозитного рахунка може
придбати ощадний (депозитний) сертифікат комерційного банку на
умовах, передбачених правилами їх випуску та цими правилами.
Порядок випуску сертифікатів
13. Сертифікати можуть бути випущені тільки в національній
валюті: - одноразово або серіями; - іменні або на пред'явника. 14. Сертифікат може бути виданий комерційним банком юридичній
або фізичній особі - резиденту України. Сертифікат не підлягає
вивезенню за межі України. Уступка вимоги за ним може бути
передана юридичним або фізичним особам - резидентам або
нерезидентам України відповідно до чинного законодавства. 15. Строк обігу сертифіката встановлюється від дати видачі
сертифіката до дати, коли власник сертифіката отримує право вимоги
депозиту (вкладу) за сертифікатом, відповідно до укладеного
договору. 16. Умови та строк випуску сертифікатів комерційний банк має
зареєструвати у Державній комісії України з цінних паперів та
фондового ринку. 17. Регіональне управління Національного банку України після
реєстрації умов випуску сертифікатів у Державній комісії України з
цінних паперів та фондового ринку записує в окремому журналі умови
випуску сертифікатів із зазначенням назви банку-емітента, дати
реєстрації умов випуску сертифікатів, дати видачі умов до
регіонального управління Національного банку України, а також інші
відомості. 18. Комерційні банки не мають права випускати сертифікати до
реєстрації їх умов у встановленому порядку.
Порядок оформлення сертифікатів
19. Бланки сертифікатів мають містити обов'язкові реквізити: - назву "ощадний (депозитний) сертифікат"; - порядковий номер; - вказівку про причину надання сертифіката - внесення
депозиту (вкладу); - дату внесення депозиту; - розмір депозиту, який оформлений сертифікатом (літерами та
цифрами); - зобов'язання банку повернути суму, яка внесена на депозит; - дату вимоги вкладником суми за сертифікатом; - процентну ставку за користування депозитом; - суму процентів, яка належить до виплати; - рівень зниження процента у разі вимоги вкладника про
повернення вкладу до обумовленого у договорі строку; - назву та адресу банку-емітента, а для іменного сертифіката
- назву (ім'я) та адресу вкладника; - місце для підписів двох осіб, які уповноважені банком
підписувати зобов'язання, та місце для печатки банку. При відсутності у тексті сертифіката одного з реквізитів -
сертифікат є недійсним. Банк, який випускає сертифікат, може додати до його
реквізитів інші додаткові умови та реквізити, які не суперечать
законодавчим актам України. Сертифікат має містити також умови випуску, сплати та обігу
сертифіката (умови та порядок уступки вимоги за сертифікатом). У
разі, якщо із сертифікатом була здійснена операція, яка не
передбачена умовами, що визначаються у сертифікаті, така операція
вважається недійсною. 20. Виготовлення сертифікатів на пред'явника здійснюється
лише поліграфічними підприємствами України, які мають право
виготовляти бланки цінних паперів. Бланки іменних сертифікатів можуть виготовлятися
банками-емітентами самостійно. 21. Бланк сертифіката заповнюється банком на друкарській
машинці або від руки чорнилом, кульковою ручкою. Не допускаються
жодні виправлення при заповненні сертифіката. Якщо при заповненні
бланка сертифіката допущені помилки, то він вважається зіпсованим
і підлягає знищенню. Сума депозиту записується літерами і має починатися з великої
літери на початку рядка. Слово "гривні" зазначається зразу ж після
суми літерами без залишення вільного місця. У разі розходження у зазначенні сум літерами та цифрами
дійсною вважається сума літерами. Сертифікат має підписуватись головою банку або уповноваженою
ним особою та головним бухгалтером. 22. Сертифікати можуть мати корінці за формою, що додається. У разі випуску іменного сертифіката банк заповнює всі
реквізити корінця сертифіката. Корінець сертифіката підписується
вкладником або уповноваженою ним особою, відривається від
сертифіката, обліковується і зберігається в банку в окремій теці.
У разі, якщо до бланку сертифіката корінець не передбачений, банк
веде реєстраційний журнал випущених сертифікатів, до якого
заносяться усі реквізити корінця, включаючи і підпис вкладника або
уповноваженої особи. Реєстраційний журнал може вміщувати й інші
потрібні банку реквізити. 23. Уступка вимоги за сертифікатом на пред'явника
здійснюється шляхом простого вручення сертифіката.
Порядок видачі, обігу і погашення сертифікатів
24. Видача і погашення сертифікатів здійснюється одним і тим
же комерційним банком. До погашення приймаються тільки оригінали
сертифікатів. Сертифікат, який виписаний на користь юридичної особи,
отримує в комерційному банку керівник підприємства або
уповноважена на це особа. А сертифікат, який виписаний на користь
фізичної особи, отримує особа, яка внесла кошти в депозит або інша
уповноважена ним особа. 25. У разі настання строку вимоги депозиту банк здійснює
платіж проти пред'явлення сертифіката на підставі заяви власника
або особи, уповноваженої ним на здійснення цієї операції, де
зазначається рахунок, на який мають бути зараховані кошти;
власнику сертифіката - фізичній особі кошти можуть бути видані
готівкою. Банк перевіряє безперервність угод уступки вимоги, а також
відповідність назви, печатки та підписів уповноважених осіб
власника в іменному сертифікаті тим же реквізитам у заяві на
зарахування коштів. У разі відсутності осіб, які поставили свої
підписи у сертифікаті, заява може бути підписана іншою
уповноваженою особою на підставі довіреності. Комерційний банк перевіряє справжність сертифіката і його
відповідність записам на корінці та у реєстраційному журналі. У
разі, якщо дані збігаються, робиться помітка про погашення у
реєстраційному журналі власників сертифікатів. Після цього
виписується розпорядження до бухгалтерії про перерахування коштів
на зазначений рахунок або про видачу готівки для фізичних осіб
та здійснюється погашення сертифіката шляхом напису у правому
верхньому куті "погашено". 26. Розрахунки з купівлі-продажу сертифікатів та виплати сум
за ними (для юридичних осіб) здійснюються тільки в безготівковій
формі. Розрахунки з купівлі-продажу сертифікатів та виплати сум за
ними (для фізичних осіб) здійснюються як у готівковій, так і в
безготівковій формі. 27. Банк має передбачити можливість дострокового подання
строкового сертифіката до сплати. У такому разі банк сплачує
власнику сертифіката його суму та проценти за зниженою процентною
ставкою, яку банк встановлює при видачі сертифіката. 28. У разі несвоєчасного подання сертифіката до погашення
проценти, нараховані за сертифікатом, сплачуються, а проценти за
термін, який пройшов після строку погашення сертифіката, не
нараховуються і не сплачуються. Сума сертифіката перераховується з
рахунка N 199 "Боргові зобов'язання, що обертаються на ринку" на
спеціальний особовий рахунок з обліку прострочених сертифікатів і
зберігається там до запитання. 29. У разі, якщо строк отримання депозиту за сертифікатом
прострочений, то такий сертифікат вважається документом до
запитання, за яким банк несе зобов'язання сплатити зазначену в
ньому суму за першою вимогою власника. 30. Нараховані проценти за сертифікатами відносяться на
рахунок N 970 "Сплачені операційні і різні видатки". Операції
відображаються таким чином: - для сертифікатів юридичних осіб: дебет рахунка N 970; кредит розрахункового рахунка клієнта на суму процентів за
мінусом податку на прибуток від операцій з цінними паперами; дебет рахунка N 970; кредит рахунка N 903 "Дебітори і кредитори банку за
операціями з клієнтами" на суму податку на прибуток від операцій з
цінними паперами; - для сертифікатів фізичних осіб: дебет рахунка N 970; кредит розрахункового рахунка клієнта або рахунка N 031 "Каса
комерційних банків у гривнях". 31. Сертифікат і корінець сертифіката здаються в архів і
зберігаються відповідно до вимог про зберігання фінансових
документів. Після закінчення строку зберігання - знищуються. 32. Сертифікат не може бути розрахунковим або платіжним
засобом за продані товари або надані послуги.
Порядок зберігання сертифікатів
33. Бланки сертифікатів зберігаються у грошових сховищах або
у вогнетривких шафах. Корінці сертифікатів після відображення
операцій за балансом вміщуються в окремі теки. Реєстраційні
журнали та теки з корінцями сертифікатів зберігаються у грошових
сховищах або вогнетривких шафах. 34. Бланки сертифікатів є бланками суворої звітності і
обліковуються на позабалансовому рахунку N 9959 "Бланки суворої
звітності". У разі заповнення реквізитів сертифіката він оприбутковується
та обліковується на позабалансовому рахунку N 9974 "Облік цінних
паперів, випущених банком". У разі виплати коштів за сертифікатом банк здійснює списання
з позабалансового рахунка N 9974 "Облік цінних паперів, випущених
банком". 35. Реєстраційний журнал має містити такі реквізити: - дата здійснення операції; - кількість бланків сертифікатів, що надійшли з друкарні; - кількість сертифікатів, наданих вкладникам (від номера до
номера); - кількість зіпсованих бланків сертифікатів (з перерахуванням
номерів); - залишок бланків сертифікатів на звітну дату з обов'язковою
перевіркою їх наявності в касі.
Порядок використання сертифікатіву разі отримання кредиту
36. Ощадний (депозитний) сертифікат на пред'явника може бути
предметом застави у разі надання кредитів комерційним банком або
Національним банком України. 37. У разі неповернення позичальником кредиту у встановлений
строк кредитор має право звернути стягнення на сертифікат у
порядку, передбаченому чинним законодавством.
Додатокдо Правил здійснення депозитних
операцій для банківських депозитів
Корінець сертифіката N __________________________________________
на _______________________________________________ грн. (цифрами)
виданий "________ " "________________________________" 199____ р.
термін повернення "_______" "________________________" 199____ р.
Кому ____________________________________________________________ _________________________________________________________________
Сертифікат отримав та з умовами випуску, обігу та погашення
ознайомлений ___________________________(підпис вкладника)
ЗатвердженоПостановою Правління
Національного банку України
від 07.07.97 N 216
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
11 вересня 1997 р.
за N 393/2197
Правила випуску та обігу валютних деривативів
Ці Правила випуску та обігу валютних деривативів розроблені
відповідно до пункту 1.5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) та Декрету Кабінету Міністрів
України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"
( 15-93 ) і містять в собі механізм випуску та обігу форвардних
валютних контрактів в Україні.
Загальні положення
1. Форвардний валютний контракт - це угода між двома банками,
яка має на меті запобігання ризиків щодо змін у майбутньому курсів
валют та процентних ставок за депозитами в іноземній валюті. Дві
сторони угоди зобов'язані визначити певну процентну ставку та курс
на певний період часу для узгодженої суми валюти, починаючи з
визначеної контрактом майбутньої дати розрахунків (мінімум один
місяць з дати укладення угоди). 2. Мета форвардних валютних контрактів - здійснити хеджування
(страхування) зміни депозитних ставок (без необхідності здійснення
загальновживаного депозиту форвард/форвард) або мінімізувати
ризики за змінами курсів валют. 3. Рівень ризику за форвардними валютними контрактами є
різницею між узгодженою сторонами процентною ставкою за форвардним
валютним контрактом та ставкою залучення кредитів першокласними
лондонськими банками (LIBOR) чи її аналогом, на дату розрахунків
за цим контрактом; або різницею між курсом валюти за форвардним
валютним контрактом та ринковим спот-курсом валюти на дату
розрахунків за цим контрактом. 4. Форвардні валютні контракти укладаються на первинному
ринку за стандартною формою, що відповідає чинному законодавству
України. 5. Покупцями і продавцями форвардних валютних контрактів
можуть бути банки-резиденти та банки-нерезиденти України, що
визначаються чинним законодавством України.
Правила випуску форвардних валютних контрактів в Україні
1. Первинним продажем форвардного валютного контракту
вважається така угода купівлі-продажу контракту, якій не передує
інший форвардний контракт, однією із сторін якого виступав
покупець (продавець) цього контракту, і його предмет: сума
іноземної валюти, дати поставки та здійснення платежу, що
збігаються з цим форвардним контрактом. 2. За умови первинного продажу форвардного валютного
контракту підлягають заповненню такі реквізити: номер контракту; місце та дата укладення; офіційні назви та реквізити сторін; вид та сума валюти, що є предметом укладення контракту; процентні ставки та курс валюти контракту; дати платежу та поставки валюти; інші реквізити, що визначають права та відповідальність
сторін. 3. Зміни та доповнення до форвардного валютного контракту
оформлюються у письмовій формі і з моменту підписання є
невід'ємною частиною цього форвардного контракту.
Правила обігу форвардних валютних контрактів в Україні
1. Продаж (передача) зобов'язань за форвардним валютним
контрактом іншим особам здійснюється продавцем лише за умови згоди
покупця форвардного валютного контракту, у будь-який час до
закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту. 2. Продаж (передача) зобов'язань за форвардним валютним
контрактом іншим особам може бути здійснена покупцем без
погодження з іншими сторонами форвардного контракту у будь-який
час до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту. 3. Зміни до форвардного валютного контракту вносяться
покупцем чи продавцем контракту у разі погодження обох сторін
контракту. У змінах до форвардного валютного контракту
вказуються: номер та дата укладення контракту, до якого вносяться зміни; порядковий номер та дата внесення змін до контракту; реквізити та назва попереднього покупця (продавця)
форвардного валютного контракту та особи, яка набуває його
повноважень; ціна продажу форвардного валютного контракту; умови реалізації форвардного валютного контракту: дата
поставки, строк здійснення платежу. 4. Розірвання угоди по форвардному валютному контракту
здійснюється при відмові від означеної угоди однієї із сторін і
згоді іншої сторони, або у выпадках, передбачених чинним
законодавством України. 5. Претензії щодо виконання форвардного валютного контракту
можуть бути пред'явлені лише емітентові цього форвардного
валютного контракту.
Бухгалтерський облік
1. Облік форвардних валютних контрактів включає три типи
бухгалтерських подій: бухгалтерський облік на дату, обумовлену контрактом (день
угоди); бухгалтерський облік на дату оцінки вартості (кінець періоду
оцінки, якщо кошти за операцією не сплачені); бухгалтерський облік на дату розрахунків. 2. Номінальна вартість контракту обліковується за
позабалансовими рахунками. 3. Переоцінка форвардного валютного контракту здійснюється на
кожну звітну дату з використанням форвардного курсу на період до
дати виконання контракту. Результат переоцінки форвардного
валютного контракту, придбаного з метою хеджування, визначається
симетрично з результатом переоцінки фінансового інструменту, який
хеджується.
"Офіційний вісник України" 1997, N 38, стор. 45
Код нормативного акта: 3805/1997
