ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 323 від 29.09.97 Зареєстровано в юридичномум.Київ департаменті Нацбанку
30 вересня 1997 р.
vd970929 vn323 за N 471
Про затвердження Положення про порядок формуванняі використання резерву для відшкодування можливих
втрат за позиками комерційних банків
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами НацбанкуN 122 ( v0538500-98 ) від 27.03.98
N 520 ( v0610500-99 ) від 16.12.98
N 168 ( v0634500-99 ) від 06.04.99 )
У зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 283/97-ВР ) Правління П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Затвердити "Положення про порядок формування і
використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками
комерційних банків" (додаток N 1) та схвалити "Рекомендації щодо
визначення фінансового стану позичальників" (додаток N 2). 2. Зобов'язати комерційні банки беззастережно виконувати
"Положення про порядок формування і використання резерву для
відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків". 3. Усі комерційні банки, відповідно до ст.12.2. Закону
України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств", починаючи з 01.07.97 р., обов'язково
здійснюють формування: - загального резерву за рахунок прибутку, що залишається
після оподаткування; - спеціального резерву: а) за рахунок збільшення валових витрат у розмірі,
передбаченому пп.12.2.3 та 22.13 Закону України "Про внесення змін
до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 283/97-ВР ); б) за рахунок прибутку, що залишається після оподаткування. 4. Встановити, що резерв на можливі втрати за позиками
комерційних банків, сформований комерційними банками на дату
підписання цієї постанови відповідно до "Положення про порядок
формування і використання резерву на можливі втрати за позиками
комерційних банків", затвердженого постановою Правління
Національного банку України від 31.01.96 р. N 20, раховується при формуванні резерву для відшкодування можливих
втрат за позиками комерційних банків, здійсненого відповідно до
"Положення про порядок формування і використання резерву для
відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків". 5. Зазначити, що комерційні банки можуть самостійно
здійснювати списання безнадійної кредитної заборгованості за
рахунок резерву, для відшкодування можливих втрат за позиками
комерційних банків відповідно до "Положення про порядок формування
і використання резерву для відшкодування можливих втрат за
позиками комерційних банків". 6. Вважати такою, що втратила чинність, постанову Правління
Національного банку України від 31.01.96 р. N 20 ( v0020500-96 )
"Про внесення змін і доповнень до "Положення про порядок
формування і розміри страхового фонду комерційних банків",
затвердженого постановою Правління Національного банку України
від 30.06.95 р. N 167 ( v0167500-95 ). 7. Контроль за виконанням комерційними банками "Положення Про
порядок формування і використання резерву для відшкодування
можливих втрат за позиками комерційних банків" покласти на
департаменти банківського нагляду та регіональні управління
Національного банку України.
Голова В.А.Ющенко
Додаток N 1
Затвердженопостановою Правління
Національного банку України
N 323 від 29 вересня 1997 року
Положенняпро порядок формування і використання резерву для
відшкодування можливих втрат за кредитними операціями
комерційних банків
( Положення в редакції Постанови НацбанкуN 122 ( v0538500-98 ) від 27.03.98 )
З метою підвищення надійності та стабільності банківської
системи, захисту кредиторів і вкладників комерційних банків та
відповідно до статті 24 Закону України "Про банки і банківську
діяльність" ( 872-12 ) Національний банк України встановлює
порядок формування та використання резерву для відшкодування
можливих втрат за кредитними операціями банків (далі - резерв).
1. Загальні положення
1.1. Комерційні банки формують резерв для покриття можливих
збитків, що можуть бути завдані в результаті його кредитної
діяльності. 1.2. Комерційні банки зобов'язані створювати резерви для
відшкодування можливих втрат за основним боргом (без процентів та
комісій) за всіма видами наданих кредитів у національній та
іноземній валютах, включаючи надані депозити, кредити іншим
банкам, суб'єктам господарювання (овердрафт, враховані векселі,
факторингові операції, фінансовий лізинг), наданими гарантіями та
поручительствами. Не здійснюється нарахування резерву за бюджетними кредитами,
а також за кредитами та депозитами між установами в системі одного
комерційного банку. 1.3. Резерв використовується на покриття безнадійної
заборгованості, яка виникла від кредитної діяльності банку. 1.4. Розмір резерву визначається відповідно до загальної суми
усіх кредитів, класифікованих за ступенем ризику і з урахуванням
коефіцієнтів ризику. 1.5. Резерв під кредитні ризики розподіляється на резерв під
стандартну заборгованість за кредитами та резерв під нестандартну
заборгованість за кредитами (кредити під контролем, субстандартні,
а також безнадійні, сумнівні кредити, які визначені у п.2.7 цього
Положення). Резерв формується у тій валюті, в якій враховується
заборгованість. ( Пункт 1.5 в редакції Постанови Нацбанку N 520
( v0610500-99 ) від 16.12.98 ) 1.6. Комерційний банк зобов'язаний щоквартально уточнювати
загальний обсяг резерву відповідно до сум фактичної кредитної і
депозитної заборгованості за станом за останній робочий день
звітного кварталу за групами ризику. 1.7. Бухгалтерські проводки у зв'язку із зміною розміру
резерву за попередній період комерційний банк зобов'язаний
здійснювати до кінця кварталу, наступного за звітним.
( Пункт 1.8 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 520
( v0610500-99 ) від 16.12.98 )
2. Класифікація кредитів та визначення розмірувідрахувань до резерву
2.1. З метою нарахування резерву комерційний банк здійснює
класифікацію виданих кредитів і депозитів та оцінку кредитних
ризиків з урахуванням таких критеріїв: - оцінки фінансового стану позичальника; - погашення позичальником кредитної заборгованості за
основним боргом та відсотків за нею.
2.2. Критерії оцінки фінансового стану позичальника
встановлюються кожним комерційним банком самостійно з урахуванням
вимог цього Положення та рекомендацій Національного банку України
щодо визначення фінансового стану позичальника, схвалених
постановою Правління НБУ N 323 ( v0471500-97 ) від 29.09.97 р. Кожний комерційний банк має визначити грунтовні і технічно
виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності
клієнтів-позичальників на основі аналізу їх балансів в часі,
звітів про фінансові результати їх діяльності. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника
регламентується окремим положенням, затвердженим правлінням
комерційного банку. Комерційний банк здійснює оцінку фінансового стану
позичальника і перспективи повернення кредитів та депозитів перед
наданням йому кредиту чи депозиту, а у подальшому - щоквартально. 2.2.1. Для здійснення оцінки фінансового стану
позичальника-юридичної особи комерційний банк має враховувати такі
економічні показники його діяльності: - обсяг реалізації; - прибутки та збитки; - рентабельність; - ліквідність; - грошові потоки (рух коштів на рахунках позичальника); - склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості; - собівартість продукції. Також мають бути враховані фактори суб'єктивного характеру: - ефективність управління позичальника; - ринкова позиція позичальника і його залежність від
циклічних та структурних змін в економіці та галузі; - наявність державних замовлень та державна підтримка
позичальника тощо; - погашення кредитної заборгованості позичальником у
минулому; - професіоналізм керівництва. Комерційний банк використовує для оцінки фінансового стану
позичальника-юридичної особи такі показники (теоретичні значення
показників є орієнтовними): - коефіцієнт загальної ліквідності (КЛ1), що характеризує те,
наскільки обсяг поточних зобов'язань за кредитами і розрахунками
можливо погасити за рахунок усіх мобілізованих оборотних активів:
Розділ II активу - Витрати майбутніх періодів +КЛ1 = ------------------------------------------------ Розділ II пасиву - Позики, не погашені в строк +
+ Розділ III активу --------------------. + Розділ III пасиву
Теоретичне значення КЛ1 не менше 2,0-2,5;
- коефіцієнт абсолютної (термінової) ліквідності (КЛ2), що
характеризує те, наскільки короткострокові зобов'язання можуть
бути негайно погашені швидколіквідними коштами та цінними
паперами:
Каса + Розрахунковий + Інші рахунки + Коротко-рахунок в банках строкові
вклади
КЛ2 = ------------------------------------------------. Розділ III пасиву
Теоретичне значення КЛ2 не менше 0,2-0,25;
- коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів (КЗ)
(коефіцієнт автономності), що характеризує розмір залучених коштів
на 1 грн. власних коштів:
Розділ II пасиву + Розділ III пасивуКЗ = ------------------------------------- Розділ I пасиву
Теоретичне значення не більше 1,0;
- коефіцієнт маневреності власних коштів (КМ), що
характеризує ступінь мобільності використання власних коштів:
Розділ I пасиву - Розділ I активуКМ = ---------------------------------- Розділ I пасиву
Теоретичне значення не менше 0,5. 2.2.2. Оцінка фінансового стану позичальника - комерційного
банку здійснюється на підставі: - дотримання обов'язкових економічних нормативів та
показників діяльності комерційного банку, передбачених
нормативними актами Національного банку України; - аналізу прибутків та збитків; - аналізу якості активів та пасивів; - створення резервів; - виконання зобов'язань комерційним банком у минулому; - якості банківського менеджменту. 2.2.3. При здійсненні оцінки фінансового стану позичальника -
фізичної особи мають бути враховані: - соціальна стабільність клієнта, тобто наявність власної
нерухомості, цінних паперів тощо, постійної роботи, сімейний стан; - наявність реальної застави; - вік та здоров'я клієнта; - загальний матеріальний стан клієнта, його доходи та
витрати; - інтенсивність користування банківськими позиками у минулому
та своєчасність їх погашення і відсотків за ними, а також
користування іншими банківськими послугами; - зв'язки клієнта у діловому світі тощо.
2.3. Згідно з оцінкою фінансового стану позичальника та
перспектив його розвитку кредити слід відносити до таких
категорій: - клас "А" - фінансова діяльність дуже добра і дає змогу
погашати основну суму кредиту та відсотків за нею у встановлені
строки. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність
і надалі здійснюватиметься на такому самому високому рівні; - клас "Б" - фінансова діяльність добра або дуже добра, але
немає можливості підтримувати її на цьому рівні протягом тривалого
часу; - клас "В" - фінансова діяльність задовільна, але
спостерігається чітка тенденція до погіршення; - клас "Г" - фінансова діяльність погана і спостерігається її
чітка циклічність протягом коротких періодів часу; - клас "Д" - фінансова діяльність свідчить про збитки і
очевидно, що ні основна сума кредиту, ні відсотки за нею не можуть
бути сплачені.
2.4. Погашення позичальником кредитної заборгованості за
основним боргом та відсотків за нею є: - добрим - якщо заборгованість за кредитом та відсотки за ним
сплачуються у встановлені строки, та за кредитом, пролонгованим
один раз на строк не більше 90 днів; - слабким - якщо прострочена заборгованість за кредитом та
відсотки за ним становлять не більше 90 днів, чи заборгованість за
кредитом, пролонгованим на строк понад 90 днів, якщо відсотки
сплачуються; - недостатнім - якщо прострочена заборгованість за кредитом
та відсотки за ним становлять понад 90 днів, чи заборгованість за
пролонгованим кредитом понад 90 днів та відсотки не сплачуються. 2.5. При визначені розміру резерву сума заборгованості за
кожним позичальником окремо зменшується на вартість: - гарантій (гарантій Кабінету Міністрів України; гарантій
банків, зареєстрованих як юридичні особи у країнах, віднесених до
категорії А (додаток N 2); - застави (грошових вкладів і депозитів позичальника, які
розміщені у банку, що надає кредити; майна та майнових прав
позичальника). 2.6. Вартість майна та майнових прав позичальника, оформлених
під заставу, визначається комерційним банком при кредитуванні за
реальною (ринковою) вартістю з урахуванням практичної складності
при реалізації майна у разі невиконання позичальником своїх
зобов'язань. Застава оформляється договором застави відповідно до
Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ). У розрахунок розміру резерву за кредитами, класифікованими як
"стандартні", вартість заставленого майна (майнових прав)
позичальника (за винятком державних цінних паперів) включається у
розмірі не більше 50 відсотків вартості, визначеної договором
застави. За кредитами, класифікованими як "під контролем",
"субстандартні", "сумнівні", вартість заставленого майна (майнових
прав) позичальника (за винятком державних цінних паперів)
включається у розмірі розрахунку резерву згідно з графіком:
------------------------------------------------------------------ Період | Вартості застави, | що приймається до розрахунку ---------------------------+------------------------------------- 01.04.1999 | 50% 01.07.1999 | 40% 01.10.1999 | 20% 01.01.2000 | 20% 01.04.2000 | 0% -----------------------------------------------------------------
За кредитами, класифікованими до 01.07.99 як "безнадійні",
при визначенні розміру резерву встановлюється такий порядок
врахування вартості застави: за кредитами, якщо прострочена заборгованість (або загальний
строк пролонгації) становить до 180 днів, до розрахунку резерву
приймається не більше 20% вартості майна та майнових прав,
визначеної договором застави; за кредитами, якщо прострочена заборгованість (або загальний
строк пролонгації) перевищує 180 днів, резерв формується на всю
суму основного боргу за кредитом, незалежно від наявності застави. За кредитами, класифікованими з 01.07.99 як "безнадійні",
банк формує резерв у наступному кварталі після віднесення кредиту
до цієї категорії, незалежно від наявності застави. У розрахунок розміру резерву за кредитами, наданими під
заставу державних цінних паперів, включається вартість застави,
визначеної договором застави, але не більше реальної (ринкової)
вартості. Враховуючи зміни кон'юнктури ринку, комерційний банк
зобов'язаний щоквартально, а також у разі кожної пролонгації
кредитного договору проводити перегляд вартості заставленого
майна, визначеної договором застави. Якщо комерційні банки не проводять перегляд вартості
заставленого майна відповідно до встановлених строків, резерв
формується на всю суму основного боргу за кредитами, незалежно від
наявності застави. Пункт 2.6 в редакції Постанови Нацбанку N 168 ( v0634500-99 )
від 06.04.99 )
2.7. Відповідно до перелічених критеріїв у п.2.3 та п.2.4
кредитний портфель банків класифікується за такими групами
(додаток N 1):
Додаток N 1
—————————————————————————————————————————————————————————————— \ погашення| | | | фінан-\заборго-| добре | слабке | недостатнє | совий \ вано-| | | | стан \ сті| | | | (клас) \ | | | | ———————————————+——————————————+——————————————+——————————————| А |стандартний |під контролем |субстандартний| ———————————————+——————————————+——————————————+——————————————| Б |під контролем |субстандартний|сумнівний | ———————————————+——————————————+——————————————+——————————————| В |субстандартний|сумнівний |безнадійний | ———————————————+——————————————+——————————————+——————————————| Г |сумнівний |безнадійний |безнадійний | ———————————————+——————————————+——————————————+——————————————| Д |безнадійний |безнадійний |безнадійний | —————————————————————————————————————————————————————————————
При класифікації за ступенями ризику і віднесенні до груп, за
якими розраховується резерв за врахованими векселями, факторингом,
гарантіями, враховується тільки строк погашення позичальником
простроченої заборгованості, а саме: стандартна - заборгованість, за якою строк погашення чи
повернення, передбачений договірними умовами, ще не настав; сумнівна - заборгованість за опротестованими векселями зі
строком прострочення більше 30 днів; заборгованість за
факторинговими операціями (за основним боргом чи черговим
платежем) та за виконаними (сплаченими) гарантіями банком
становить не більше 90 днів після настання строку платежу,
передбаченого договірними умовами; безнадійна - заборгованість за опротестованими векселями із
строком прострочення більше 30 днів; заборгованість за
факторинговими операціями (основним боргом, чи черговим платежем)
та за гарантіями, виконаними (сплаченими) банком, за якими клієнт
не виконав своїх зобов'язань із строком більше 90 днів після
настання строку платежу, передбаченого договірними умовами. 2.8. На підставі класифікації позик комерційний банк створює
резерв щодо кожної групи кредитів. Резерв має бути сформований у повному обсязі відповідно до
сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та
встановленого рівня резерву з розподілом за видами валют. ( Абзац
другий пункту 2.8 в редакції Постанови Нацбанку N 520
( v0610500-99 ) від 16.12.98 )
———————————————————————————————————————————————————— | | Групи кредитів | Рівень резерву | | (ступінь ризику) | ————————————————————————————+—————————————————————| - стандартні кредити | 2% | | | - кредити під контролем | 5% | | | - субстандартні кредити | 20% | | | - сумнівні кредити | 50% | | | - безнадійні кредити | 100% | ———————————————————————————————————————————————————
2.9. Комерційний банк формує резерв під стандартну
заборгованість за кредитами щоквартально. ( Пункт 2.9 в редакції
Постанови Нацбанку N 520 ( v0610500-99 ) від 16.12.98 )
2.10. Комерційний банк формує резерв під нестандартну
заборгованість за кредитами, віднесеними до категорій: "під
контролем", "субстандартні", "сумнівні", "безнадійні" у повному
обсязі щоквартально. До сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та
поруками, фактично наданими, відноситься заборгованість за
балансовими рахунками NN 1510-1517, 1520-1527, 1581, 1582, 1589,
2000, 2010, 2020, 2027, 2030, 2037, 2040, 2045-2047, 2050,
2055-2057, 2061, 2062, 2065-2067, 2070-2077, 2090-2099, 2100-2107,
2110-2117, 2190, 2191, 2198, 2199, 2200-2207, 2210-2217, 2290,
2291, 2299, 9000, 9002, 9020, 9090, 9091.
Резерв під нестандартну заборгованість формується: за кредитами, які були видані до 01.04.99 і класифіковані як
"під контролем", "субстандартні", "сумнівні", "безнадійні",
коригується (відповідно до внесених змін) та формується у повному
обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за
групами ризику та встановленого рівня резерву з розподілом за
видами валют у встановлені строки; за кредитами, які були видані після 01.04.99 і класифіковані
як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", "безнадійні",
формується у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної
заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву з
розподілом за видами валют у наступному кварталі після віднесення
кредиту до відповідної категорії з розподілом за видами валют; починаючи з 01.04.2000 резерв формується на всю суму
основного боргу за кредитом, незалежно від наявності застави. Абзац третій пункту 2.10 в редакції Постанови Нацбанку N 168
( v0634500-99 ) від 06.04.99 )
Резерв під нестандартну заборгованість за кредитами, що
надані комерційним банком позичальникам після 01.07.97, та в
банках, які зареєстровані і отримали ліцензію на здійснення
кредитних операцій після 01.07.97, має бути сформований у
кварталі, наступному за тим, в якому надано кредит. Пункт 2.10 в редакції Постанови Нацбанку N 520 ( v0610500-99 )
від 16.12.98 )
2.11. Резерв формується головним банком та його філіями
відповідно до п.1.2 цього Положення. Резерв під стандартну
заборгованість за кредитами обліковується на балансі головного
банку. Резерв під нестандартну заборгованість за кредитами
обліковується на балансі установ банку, які зареєстровані як
платники податку. За повноту формування резервів відповідальність
несе головний банк (юридична особа). ( Пункт 2.11 в редакції
Постанови Нацбанку N 520 ( v0610500-99 ) від 16.12.98 )
( Пункт 2.12 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 520
( v0610500-99 ) від 16.12.98 )
( Пункт 2.13 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 520
( v0610500-99 ) від 16.12.98 )
3. Використання резервів
3.1. Комерційний банк використовує резерви на погашення
безнадійної кредитної заборгованості за основним боргом, яка
обліковується на балансових рахунках як сумнівна заборгованість.
3.2. Безнадійна кредитна заборгованість відшкодовується
комерційним банком за рахунок резерву під нестандартну
заборгованість за умови виконання вимог статті 12 Закону України
"Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 283/97-ВР ). ( Пункт 3.2 в редакції Постанови
Нацбанку N 520 ( v0610500-99 ) від 16.12.98 ) 3.2.1. Якщо опротестований у неплатежі вексель залишається
непогашеним протягом 30 календарних днів із дня його
опротестування і векселеодержувач порушив справу щодо банкрутства
векселедавця в Арбітражному суді, безнадійна заборгованість за
кредитними угодами списується за рахунок резерву під нестандартну
заборгованість. ( Пункт 3.2.1 в редакції Постанови Нацбанку N 520
( v0610500-99 ) від 16.12.98 )
3.2.2. Безнадійна заборгованість позичальника, визнаного
банкрутом у встановленому законодавством порядку, списується за
рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерційного банку
після прийняття Арбітражним судом рішення про визнання
позичальника банкрутом. Якщо комерційний банк надає кредит позичальнику, проти якого
порушено справу про банкрутство до часу укладення кредитної угоди,
а інформація про порушення цієї справи була оприлюднена (за
винятком випадків надання кредитів у межах процедури санації
позичальника під заставу корпоративних прав), безнадійна
заборгованість за кредитом погашається за рахунок резерву під
стандартну заборгованість комерційного банку. Пункт 3.2.2 в редакції Постанови Нацбанку N 520 ( v0610500-99 )
від 16.12.98 ) 3.2.3. Заборгованість, яка забезпечена заставою, погашається
у порядку, передбаченому Законом України "Про заставу"
( 2654-12 ). У разі, якщо частина кредитної заборгованості
залишилась непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних
комерційним банком від реалізації майна позичальника, переданого у
заставу, та за умови, що інші юридичні дії комерційного банку щодо
примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до
повного її покриття, ця частина заборгованості списується за
рахунок резерву під нестандартну заборгованість. Реалізація майна,
переданого у заставу, здійснюється з аукціонів, публічних торгів,
якщо інше не передбачено договором, у порядку, визначеному чинним
законодавством України. ( Пункт 3.2.3 із змінами, внесеними згідно
з Постановою Нацбанку N 520 ( v0610500-99 ) від 16.12.98 )
3.2.4. Безнадійна заборгованість, яка виникла внаслідок
неспроможності позичальника погасити заборгованість у зв'язку з
дією обставин непереборної сили (форс-мажор), списується за
рахунок резерву під нестандартну заборгованість за умови наявності
будь-якого з нижче зазначених документів: ( Абзац перший пункту
3.2.4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 520
( v0610500-99 ) від 16.12.98 ) - підтвердження Торгово-промислової палати України про
настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на
території України або підтвердження уповноважених органів іншої
держави, легалізованих консульськими установами України, у разі
настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на
території такої держави; - рішення Президента України про запровадження надзвичайної
екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затверджене
Верховною Радою України, або рішення Кабінету Міністрів України
про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені,
посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, включаючи рішення
про визнання окремих місцевостей потерпілими від несприятливих
погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських
культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків від середнього
врожаю за попередні 5 календарних років. У разі, якщо заборгованість погашена за рахунок резерву під
нестандартну заборгованість, а за висновком компетентного органу
обставини непереборної сили мають тимчасовий характер і не
впливають на спроможність позичальника сплатити кредитну
заборгованість після її закінчення, комерційний банк зобов'язаний
висунути претензії позичальнику щодо сплати зазначеної
заборгованості протягом 30 календарних днів після закінчення дії
таких обставин непереборної сили. ( Абзац четвертий пункту 3.2.4
із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 520
( v0610500-99 ) від 16.12.98 ) У разі, якщо позичальник не погасив зазначену заборгованість,
а комерційний банк не подав позов до суду (Арбітражного суду) щодо
стягнення такої заборгованості протягом строків, визначених
законодавством України, то доходи комерційного банку збільшуються
на суму зазначеної заборгованості і відновлюється резерв під
нестандартну заборгованість. ( Абзац п'ятий пункту 3.2.4 із
змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 520
( v0610500-99 ) від 16.12.98 ) Кредитна заборгованість за такими кредитами списується за
рахунок резерву під стандартну заборгованість. ( Абзац шостий
пункту 3.2.4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку
N 520 ( v0610500-99 ) від 16.12.98 ) 3.2.5. Прострочена заборгованість підприємств, організацій і
установ, на майно яких не може бути накладено стягнення (або тих,
що не підлягають приватизації), згідно з чинним законодавством
України списується за рахунок резерву під нестандартну
заборгованість комерційного банку у разі, якщо протягом 30
календарних днів із часу виникнення прострочення зазначена
заборгованість не була відшкодована коштами державного або
відповідних місцевих бюджетів або компенсована будь-яким іншим
способом. ( Абзац перший пункту 3.2.5 із змінами, внесеними згідно
з Постановою Нацбанку N 520 ( v0610500-99 ) від 16.12.98 ) При цьому комерційний банк у строки, передбачені чинним
законодавством України, зобов'язаний звернутися до Арбітражного
суду з позовом щодо відшкодування збитків, отриманих у зв'язку з
таким кредитуванням. У разі, якщо комерційний банк не звернувся до Арбітражного
суду протягом визначених чинним законодавством України строків,
або у разі, якщо Арбітражний суд не задовольнив позов, комерційний
банк списує заборгованість за рахунок резерву під стандартну
заборгованість. ( Абзац третій пункту 3.2.5 із змінами, внесеними
згідно з Постановою Нацбанку N 520 ( v0610500-99 ) від 16.12.98 ) 3.2.6. Прострочена заборгованість фізичних осіб, визнаних у
судовому порядку безвісно відсутніми або померлими, списується за
рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерційного банку
за умови, що рішення суду про визнання фізичних осіб безвісно
відсутніми або померлими було прийнято пізніше дати укладення
кредитної угоди. При цьому комерційний банк має вжити відповідних юридичних
заходів щодо стягнення безнадійної заборгованості із спадку такої
фізичної особи у межах та за процедурою, визнаною чинним
законодавством України. Пункт 3.2.6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку
N 520 ( v0610500-99 ) від 16.12.98 ) 3.2.7. Прострочена заборгованість фізичних осіб, щодо яких
органами слідства оголошено розшук у порядку, передбаченому
Кримінально-процесуальним кодексом України, списується за рахунок
резерву під нестандартну заборгованість в разі, якщо протягом 180
календарних днів із дня оголошення розшуку місце перебування такої
фізичної особи не встановлено. ( Пункт 3.2.7 із змінами,
внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 520 ( v0610500-99 ) від
16.12.98 ) 3.2.8. Прострочена заборгованість юридичних осіб, щодо
керівників яких органами слідства оголошено розшук у порядку,
передбаченому статтями Кримінально-процесуального кодексу України,
списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість в
разі, якщо протягом 180 календарних днів із дня оголошення розшуку
місце перебування цих осіб не встановлено. ( Пункт 3.2.8 із
змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 520
( v0610500-99 ) від 16.12.98 ) 3.2.9. Прострочена заборгованість за договорами або їх
частинами, визнаними у судовому порядку недійсними з вини
позичальника, списується за рахунок резерву під нестандартну
заборгованість комерційного банку, якщо позичальник не погашає
заборгованість за зазначеними договорами протягом 30 календарних
днів із дня прийняття рішення суду (Арбітражного суду) про
визнання договорів або їх частин недійсними. ( Абзац перший пункту
3.2.9 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 520
( v0610500-99 ) від 16.12.98 ) У разі, якщо судами вищої інстанції приймаються рішення про
скасування рішень судів нижчої інстанції щодо визнання договорів
недійсними з вини позичальника і комерційний банк не оскаржує такі
рішення у строки, передбачені чинним законодавством України, він
збільшує свій валовий дохід на суму кредитної заборгованості,
попередньо включеної до валових витрат або списаної за рахунок
спеціального резерву. Кредитна заборгованість за такими кредитами списується за
рахунок резерву під стандартну заборгованість. ( Абзац третій
пункту 3.2.9 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку
N 520 ( v0610500-99 ) від 16.12.98 ) 3.2.10. Прострочена заборгованість за договорами або їх
частинами, визнаними у судовому порядку недійсними з вини
комерційного банку або з вини обох сторін, погашається за рахунок
повернення позичальником суми кредитної заборгованості, а в разі
її неповернення - протягом 30 календарних днів за рахунок
резерву під стандартну заборгованість. ( Пункт 3.2.10 із змінами,
внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 520 ( v0610500-99 ) від
16.12.98 ) 3.2.11. Комерційний банк може самостійно здійснити списання
безнадійної заборгованості за рахунок резерву під стандартну
заборгованість відповідно до рішення правління банку (за наявності
оформленого у встановленому порядку протоколу засідання), але не
пізніше останнього робочого дня поточного року, в якому кредитна
заборгованість визнана безнадійною. Списання безнадійної кредитної заборгованості за рахунок
резерву під нестандартну заборгованість здійснюється за рішенням
правління комерційного банку за умови виконання вимог чинного
законодавства України. Пункт 3.2.11 в редакції Постанови Нацбанку N 520 ( v0610500-99 )
від 16.12.98 )
( Пункт 3.2.12 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 520
( v0610500-99 ) від 16.12.98 )
( Пункт 3.2.13 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 520
( v0610500-99 ) від 16.12.98 )
3.2.14. Комерційні банки зобов'язані продовжувати роботу з
клієнтами щодо повернення ними боргу, списаного за рахунок
резервів, протягом строку позовної давності. ( Пункт 3.2.14 в
редакції Постанови Нацбанку N 520 ( v0610500-99 ) від 16.12.98 ) 3.2.15. Якщо протягом строку позовної давності комерційному
банку не вдалося погасити безнадійну кредитну заборгованість, то
вона вважається повністю безнадійною і списується з позабалансу.
( Пункт 3.2.15 в редакції Постанови Нацбанку N 520 ( v0610500-99 )
від 16.12.98 )
( Пункт 3.2.16 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 520
( v0610500-99 ) від 16.12.98 )
( Пункт 3.2.17 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 520
( v0610500-99 ) від 16.12.98 )
4. Заключні положення
4.1. Комерційний банк (банківська установа) зобов'язаний за
станом на перше число кварталу розглядати кредитний портфель з
метою оцінки кредитних ризиків. 4.2. Комерційний банк зобов'язаний створити кредитний комітет
(у філіях та відділеннях - кредитні комісії), який має зберігати
протягом не менше трьох років протоколи та інформацію щодо оцінки
кредитних портфелів і формування резервів. 4.3. Звітність про класифікацію кредитів, створення резервів
та їх використання подається: філіями - головному банку і
регіональному управлінню НБУ, а Головний банк (юридична особа) -
регіональному управлінню НБУ щоквартально у порядку, встановленому
НБУ щодо надання статистичної звітності. Звіти "Про класифіковані кредити за формами власності" та
"Про розрахунок резерву на можливі втрати за кредитами комерційних
банків" складаються на підставі рішення кредитного комітету банку
про групи кредитів за критеріями ризику та рівень резервування на
наступний квартал (додатки NN 3, 4). Звіти "Про зміни в резервах" та "Про списану безнадійну
заборгованість" складаються на підставі обліку проведених операцій
за минулий квартал (додатки NN 5, 6 ). 4.4. Банківський нагляд Національного банку України постійно
проводить перевірки звітності комерційних банків та їх установ
щодо правильності класифікації ними своїх кредитних портфелів та
дотримання порядку створення і використання резерву. У разі виявлення розбіжностей між даними комерційного банку і
даними банківського нагляду Національного банку України
комерційний банк зобов'язаний виправити відповідну звітність і за
необхідності скоригувати розмір резерву на різницю, виявлену під
час перевірки. 4.5. У разі недостатності коштів для формування резерву
комерційного банку або порушення порядку його створення і
використання до банку застосовуються санкції відповідно до статті
48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ).
Додаток N 2
Перелік країн, віднесених до категорії "А"
Австралія, Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія,
Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург,
Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія,
Сполучені Штати Америки, Туреччина, Фінляндія, Франція, Швейцарія,
Швеція, Японія.
Додаток N 3
Звітпро класифіковані кредитні операції за формами власності
на _______________ 199_ року
______________________ _________________ (назва банку) (адреса банку)
(коп.) ———————————————————————————————————————————————————————————————————————— Кредити, | стандар-| нестандартні | | надані гарантії | тні |———————————————————————————————————| | та депозити | | під | суб- | сум- | безна-| усього| Разом| | |конт-| стан-| нівні| дійні | (3+4+ | (2+7)| | |ролем| дарт-| | | 5+6) | | | | | ні | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | ——————————————————+————————————————————————————————————————————————————| Міжбанківський | | ринок | | ——————————————————+————————————————————————————————————————————————————| Кредити і фінан- | | | | | | | | совий лізинг, | | | | | | | | надані гарантії | | | | | | | | та депозити: | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| банкам України | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| банкам країн СНД | | | | | | | | та Балтії | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| банкам країн ОЕСР | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| банкам інших країн| | | | | | | | ——————————————————+————————————————————————————————————————————————————| Небанківський | | ринок | | ——————————————————+————————————————————————————————————————————————————| I. Кредити, надані| | | | | | | | органам загально- | | | | | | | | державного | | | | | | | | управління: | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| 1. Центральним | | | | | | | | органам державного| | | | | | | | управління. | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| 2. Місцевим орга- | | | | | | | | нам державного | | | | | | | | управління | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| II. Кредити надані| | | | | | | | суб'єктам госпо- | | | | | | | | дарської | | | | | | | | діяльності | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| 1. Кредити, | | | | | | | | надані за | | | | | | | | овердрафтом: | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| з них: | | | | | | | | а) державним | | | | | | | | підприємствам | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| б) недержавним | | | | | | | | підприємствам | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| 2. Кредити, надані| | | | | | | | за операціями репо| | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| з них: | | | | | | | | а) державним | | | | | | | | підприємствам | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| б) недержавним | | | | | | | | підприємствам | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| 3. Кредити, надані| | | | | | | | за врахованими | | | | | | | | векселями: | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| з них: | | | | | | | | а) державним | | | | | | | | підприємствам | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| б) недержавним | | | | | | | | підприємствам | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| 4. Кредити, надані| | | | | | | | за факторинговими | | | | | | | | операціями: | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| з них: | | | | | | | | а) державним | | | | | | | | підприємствам | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| б) недержавним | | | | | | | | підприємствам | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| 5. Кредити, надані| | | | | | | | за внутрішніми | | | | | | | | торговельними | | | | | | | | операціями: | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| з них: | | | | | | | | а) державним | | | | | | | | підприємствам | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| б) недержавним | | | | | | | | підприємствам | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| 6. Кредити, надані| | | | | | | | за експортно- | | | | | | | | імпортними | | | | | | | | операціями: | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| з них | | | | | | | | а) державним | | | | | | | | підприємствам | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| б) недержавним | | | | | | | | підприємствам | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| 7. Інші кредити в | | | | | | | | поточну діяльність| | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| з них: | | | | | | | | а) державним | | | | | | | | підприємствам | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| б) недержавним | | | | | | | | підприємствам | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| 8. Кредити в інве-| | | | | | | | стиційну діяль- | | | | | | | | ність | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| з них: | | | | | | | | а) державним | | | | | | | | підприємствам | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| б) недержавним | | | | | | | | підприємствам | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| III. Кредити, на- | | | | | | | | дані фізичним осо-| | | | | | | | бам: | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| 1. Кредити на | | | | | | | | поточні потреби | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| 2. Кредити в | | | | | | | | інвестиційну | | | | | | | | діяльність | | | | | | | | ——————————————————+—————————+—————+——————+——————+———————+———————+——————| Усього | | | | | | | | ————————————————————————————————————————————————————————————————————————
"___"_______________ 199_ р. Керівник _________________
____________________________________ Головний бухгалтер _______
(прізвище виконавця, номер телефону)
Додаток N 4
Розрахунок резерву на можливі втрати закредитними операціями комерційних банків
на ____ квартал 199__ року ___________________ ___________________
(назва банку) (адреса банку)
коп. —————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————— Групи кредитів,|Заборгова-|Заборгованість зменшується на: | Заборгованість, |Рівень | |Рівень резервування на квартал | за категоріями |ність за |————————————————————————————————————| що приймається |резерву-|Розрахун-|———————————————————————————————| ризику |кредитами |гарантії |грошові |вартість| Усього | для розрахунку |вання |ковий |Сума |Фактично |Відхилення | |на початок|Уряду |вклади |майна, | (гр.3 +|——————————————————| |резерв |резерву,|сформова |(+), (-) | |поточного |України |і депо- |оформле-| гр.4 +| |В тому | | |що має |ний резерв| | |кварталу |та банків|зити |ного під| гр.5) | |числі за-| | |бути |на початок| гр.11 - | | |країн ка-|позича- |заставу | | |боргова- | у(%) |(гр.7 х |сформо- |кварталу | гр.12 | | |тегорії А|льника |і майно-| | |ність за | | гр.9) |вана на | | | | | |в банку,|вих прав| | Усього |кредита- | | |поточний| | | | | |що надає|позичаль| |(гр.2- |ми, нада-| | |квартал | | | | | |позику |ника | | гр.6) |ними до | | | | | | | | | | | | |01.07.97р| | | | | | | | | | | | |з гр.7 | | | | | | ———————————————+——————————+—————————+————————+————————+————————+————————+—————————+————————+—————————+————————+——————————+———————————| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | ———————————————+——————————+—————————+————————+————————+————————+————————+—————————+————————+—————————+————————+——————————+———————————| Стандартні | | | | | | | | | | | | | ———————————————+——————————+—————————+————————+————————+————————+————————+—————————+————————+—————————+————————+——————————+———————————| Під контролем | | | | | | | | | | | | | ———————————————+——————————+—————————+————————+————————+————————+————————+—————————+————————+—————————+————————+——————————+———————————| Субстандртні | | | | | | | | | | | | | ———————————————+——————————+—————————+————————+————————+————————+————————+—————————+————————+—————————+————————+——————————+———————————| Сумнівні | | | | | | | | | | | | | ———————————————+——————————+—————————+————————+————————+————————+————————+—————————+————————+—————————+————————+——————————+———————————| Безнадійні | | | | | | | | | | | | | ———————————————+——————————+—————————+————————+————————+————————+————————+—————————+————————+—————————+————————+——————————+———————————| Усього | | | | | | | | | | | | | ——————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————
"___"__________________ 199__ р. Керівник _________________
____________________________________ Головний бухгалтер _______
(Прізвище виконавця, номер телефону)
Додаток N 5
Звітпро зміни в резервах
за ______________ 199_ року
квартал
___________________ ___________________
(назва банку) (адреса банку)
(коп.) ————————————————————————————————————————————————————————————————— Аналіз змін у резервах на покриття |Загальний|Спеціальний|Усього| збитків за кредитами та фінансовим | резерв | резерв | 2+3 | лізингом | | | | ———————————————————————————————————+—————————+———————————+——————| 1 | 2 | 3 | 4 | ———————————————————————————————————+—————————+———————————+——————| Залишок на початок кварталу | | | | ———————————————————————————————————+—————————+———————————+——————| I. Збільшення резерву за рахунок: | | | | ———————————————————————————————————+—————————+———————————+——————| 1. Збільшення загального обсягу ре-| | | | зерву відповідно до щоквартальних | | | | уточнень | | | | ———————————————————————————————————+—————————+———————————+——————| 2. Повернення раніше списаної | | | | заборгованості | | х | | ———————————————————————————————————+—————————+———————————+——————| II. Зменшення резерву за рахунок: | | | | ———————————————————————————————————+—————————+———————————+——————| 1. Зменшення загального обсягу ре- | | | | зерву відповідно до щоквартальних | | | | уточнень | | | | ———————————————————————————————————+—————————+———————————+——————| 2. Списання безнадійної заборгова- | | | | ності | | | | ———————————————————————————————————+—————————+———————————+——————| Залишок на кінець звітного кварталу| | | | —————————————————————————————————————————————————————————————————
"___"______________ 199__ р. Керівник __________________
____________________________________ Головний бухгалтер ________
(Прізвище виконавця, номер телефону)
Додаток N 6
Звітпро списану безнадійну заборгованість
за ______________ 199_ року
квартал
_________________ ____________________
(назва банку) (адреса банку)
(коп.) ————————————————————————————————————————————————————————————————————— | Списано за рахунок: | | |—————————————————————————| | Кредити, надані гарантії | загального |спеціального| Усього:| та депозити | резерву | резерву | 2+3 | —————————————————————————————————+————————————+————————————+————————| 1 | 2 | 3 | 4 | —————————————————————————————————+————————————+————————————+————————| Міжбанківський ринок | | | | —————————————————————————————————+————————————+————————————+————————| I. Кредити і фінансовий лізинг, | | | | надані гарантії та депозити: | | | | —————————————————————————————————+————————————+————————————+————————| 1. Банкам України | | | | —————————————————————————————————+————————————+————————————+————————| 2. Банкам країн СНД та Балтії | | | | —————————————————————————————————+————————————+————————————+————————| 3. Банкам країн ОЕСР | | | | —————————————————————————————————+————————————+————————————+————————| 4. Банкам інших країн | | | | —————————————————————————————————+————————————+————————————+————————| Небанківський ринок | | | | —————————————————————————————————+————————————+————————————+————————| II. Кредити, надані органам | | | | загальнодержавного управління: | | | | —————————————————————————————————+————————————+————————————+————————| 1. Центральним органам державно-| | | | го управління | | | | —————————————————————————————————+————————————+————————————+————————| 2. Місцевим органам державного | | | | управління | | | | —————————————————————————————————+————————————+————————————+————————| III. Кредити, надані суб'єктам | | | | господарської діяльності: | | | | —————————————————————————————————+————————————+————————————+————————| IV. Кредити, надані фізичним | | | | особам: | | | | —————————————————————————————————+————————————+————————————+————————| Усього списано безнадійної | | | | заборгованості | | | | —————————————————————————————————————————————————————————————————————
"___"______________ 199__ р. Керівник __________________
____________________________________ Головний бухгалтер ________
(Прізвище виконавця, номер телефону)
Додаток N 2
Затвердженопостановою Правління
Національного банку України
N 323 від 29 вересня 1997 року
Рекомендації щодо визначення фінансовогостану позичальників
Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються
кожним комерційним банком самостійно, на підставі грунтовної і
виваженої оцінки фінансової діяльності конкретних
клієнтів-позичальників, проведеної за підсумками порівняльного
аналізу їх балансів, звітів про фінансові результати та їх
використання тощо. Комерційному банку рекомендується розробити власну систему
значень показників фінансової діяльності позичальників на підставі
специфіки своєї кредитної роботи. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника
оформляється окремим положенням та затверджується правлінням
комерційного банку. При проведенні оцінки позичальників комерційні банки мають
розрізняти такі категорії позичальників: - юридичні особи (крім комерційних банків); - комерційні банки; - фізичні особи. Комерційний банк щоквартально робить оцінку фінансового стану
позичальника. Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника -
юридичної особи (крім комерційних банків) комерційний банк має
врахувати чітко визначені об'єктивні показники його діяльності,
такі як: - обсяг реалізації; - прибуток та збитки; - рентабельність; - коефіцієнти ліквідності; - грошові потоки (надходження коштів на рахунки позичальника)
для забезпечення повернення позики та сплати відсотків за нею; - склад та динаміку дебіторсько-кредиторської заборгованості.
Необхідно врахувати також фактори суб'єктивного характеру:
- ефективність управління позичальника; - макроекономічна ситуація в економіці і стан розвитку галузі
позичальника; - ринкова позиція позичальника і його залежність від
циклічних та структурних змін в економіці і галузі; - наявність державних замовлень та державної підтримки
позичальника і т.ін.; - історія погашення кредитної заборгованості позичальника в
минулому. Комерційному банку рекомендується використовувати для
критеріїв економічної оцінки фінансової діяльності позичальника
такі показники: - коефіцієнт загальної ліквідності (КЛ1), який характеризує,
наскільки обсяг поточних зобов'язань за кредитами і розрахунками
можна погасити за рахунок усіх мобілізованих оборотних активів:Розділ II активу - Витрати майбутніх періодів +
КЛ1 = ---------------------------------------------- Розділ II пасиву - Позики не погашені в строк +
+ Розділ III активу -------------------- + Розділ III пасиву
Теоретичне значення КЛ1 не менше 2,0-2,5; - коефіцієнт абсолютної (термінової) ліквідності (КЛ2), який
характеризує, наскільки короткострокові зобов'язання можуть бути
негайно погашені швидколіквідними грошовими коштами та цінними
паперами:Каса + Розрахунковий + Інші рахунки + Короткостро-
рахунок в банках кові вклади
КЛ2 = ------------------------------------------------ Розділ III пасиву
Теоретичне значення КЛ2 не менше 0,2-0,25; - коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів (КЗ)
(коефіцієнт автономності), який характеризує розмір залучених
коштів на 1 грн. власних коштів:Розділ II пасиву + Розділ III пасиву
КЗ = ------------------------------------- Розділ I пасиву
Теоретичне значення не більше 1,0; - коефіцієнт фінансової незалежності (КН), який свідчить про
питому вагу власних коштів у загальній сумі заборгованості:Розділ I пасиву
КН = ------------------------------------ Розділ II пасиву + Розділ III пасиву
Теоретичне значення не менше 0,2; - коефіцієнт маневреності власних коштів (КМ), що
характеризує ступінь мобільності використання власних коштів:Розділ I пасиву - Розділ I активу
КМ = ---------------------------------- Розділ I пасиву
Теоретичне значення не менше 0,5. Оцінка фінансового стану позичальника - комерційного банку
здійснюється на підставі: - дотримання обов'язкових економічних нормативів та оціночних
показників діяльності комерційного банку, передбачених інструкцією
N 10, затвердженою постановою Правління Національного банку
України від 30.12.96 р. N 343 ( v0010500-96 ); - наявності прибутку та збитків; - аналіз якості активів та пасивів; - створення резервів; - виконання зобов'язань комерційним банком у минулому; - якість банківського менеджменту. При здійсненні оцінки фінансового стану позичальника -
фізичної особи мають бути враховані: - соціальна стабільність клієнта, тобто наявність власної
нерухомості, цінних паперів і т.ін., роботи, сімейний стан і, як
наслідок - наявність реальної застави; - вік та здоров'я клієнта; - загальний матеріальний стан клієнта, його доходи та
витрати; - користування банківськими позиками у минулому та
своєчасність їх погашення і відсотків за ними, а також
користування іншими банківськими послугами; - зв'язки клієнта з діловим світом і т.ін. Оцінка кожного показника фінансового стану позичальника може
здійснюватися на порівняльному аналізі та на знанні загального
стану економіки. Комерційному банку рекомендується будувати та аналізувати
динамічні ряди за кожним показником. Аналіз рядів динаміки
дозволяє комерційному банку простежити еволюцію
фінансово-господарської діяльності позичальника та зробити
припущення щодо його майбутнього стану. Аналіз стану галузі основної діяльності суб'єктів
господарювання передбачає визначення основного виду економічної
діяльності позичальника та форми власності. Основний вид економічної діяльності суб'єктів господарювання
визначається органами державної статистики на основі статистичної
Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД). Також необхідно розрізняти позичальників за формами
власності. Комерційний банк повинен ретельно вивчати й аналізувати стан
роботи та ризики, що притаманні кожній сфері економічної
діяльності та кожній формі власності, оскільки від цього залежить
претензійно-позовна робота банку з позичальником. Такий аналіз
повинен бути додатковим фактором при визначенні класу
позичальника, оскільки можуть виникнути ситуації, коли аналіз
самого позичальника дає підставу віднести його до більш високого
класу, тоді як загальний стан та ризиковість роботи галузі не
дозволить цього зробити. Комерційному банку рекомендується розробити фактори
додаткової оцінки позичальників в залежності від основного виду
діяльності та форми власності, використовуючи при цьому досвід
власної кредитної і претензійної роботи, даних міністерств та
відомств тощо. На підставі проведеного аналізу кількісних (системи
показників) та якісних факторів (основний вид діяльності та форма
власності) комерційний банк може визначити клас надійності
позичальника: Клас А - не менше п'яти років з часу державної реєстрації; - не менше одного року з часу останньої структурної
реорганізації, зміни в складі акціонерів; - наявність повністю позитивних аудиторських висновків за
останні три роки діяльності; - наявність перспективного бізнес-плану; - відсутність фактів неповернення чи несвоєчасного повернення
позик; - відсутність фактів несплати чи несвоєчасної сплати
нарахованих відсотків за позиками; - прибуткова діяльність за останні 3 роки. До цього класу відносяться позичальники стосовно яких немає
жодних сумнівів щодо своєчасності та повноти погашення позики та
відсотків за нею. Клас Б - не менше трьох років з часу державної реєстрації; - не менше одного року з часу останньої структурної
реорганізації, зміни в складі акціонерів; - наявність повністю позитивних аудиторських висновків за
попередній рік діяльності; - наявність бізнес-плану; - відсутність фактів неповернення чи несвоєчасного повернення
позик; - відсутність фактів несплати чи несвоєчасної сплати
нарахованих відсотків за позиками; - прибуткова діяльність за попередній господарський рік, але
рівень прибутку порівняно з минулим роком зменшився. До цього класу відносяться позичальники стосовно здатності
яких до своєчасного та повного погашення позик та сплати відсотків
за ними на момент класифікації немає претензій, але передбачена
реорганізація, диверсифікація виробництва, зміна профілю
діяльності, регіону роботи тощо чи зовнішні фактори (загальний
стан галузі основної діяльності) не дозволяють віднести його до
вищого класу. Клас В - менше трьох років з часу державної реєстрації; - менше одного року з часу останньої структурної
реорганізації, зміни в складі акціонерів; - наявність повністю позитивного чи позитивного аудиторського
висновку за останній рік діяльності; - наявність бізнес-плану чи його розроблення; - наявність фактів періодичного затримання повернення позик
та сплати нарахованих відсотків за нею; - чітко простежується поява негативних факторів щодо
первісних джерел погашення позик. До цього класу відносяться позичальники стосовно яких якість
джерел погашення позик (виручка від реалізації продукції, робіт та
послуг тощо) більше не влаштовує банк внаслідок появи фактів
періодичної затримки погашення позики та відсотків за нею. Клас Г - менше одного року з часу державної реєстрації,
останньої структурної реорганізації, зміни в складі акціонерів; - наявність частково негативного, негативного аудиторського
висновку чи відсутність аудиторського висновку; - відсутність бізнес-плану; - наявність фактів неповернення чи несвоєчасного повернення
позик; - наявність фактів несплати чи несвоєчасної сплати
нарахованих відсотків за позиками; - збиткова діяльність за попередній рік, негативні фінансові
результати у поточному році; - відсутність повного покриття суми позики розміром застави
чи іншого забезпечення; - нестабільна динаміка показників на квартальні дати,
значення показників погіршується. До цього класу відносяться позичальники, які не можуть
повернути повну суму позики в строк та за умов, передбачених
кредитним договором (відсутність повного забезпечення позики
заставою та забезпеченням, негативні фінансові результати тощо). Клас Д - менше одного року з часу державної реєстрації,
останньої структурної реорганізації, зміни в складі акціонерів; - наявність негативного аудиторського висновку чи відсутність
аудиторського висновку; - відсутність бізнес-плану; - наявність фактів неповернення чи несвоєчасного повернення
позик; - наявність фактів несплати чи несвоєчасної сплати відсотків
за позиками; - відсутність повного покриття суми позики розміром застави
чи іншого забезпечення; - позичальника визнано банкрутом чи проти нього ведеться
справа в Арбітражному суді (суді); - збиткова діяльність за останні три роки, негативні
фінансові результати за поточний рік. До цього класу відносяться позичальники, подальше
кредитування яких неприпустиме, а видані позики практично
неможливо повернути на час проведення класифікації (хоча це можна
буде зробити в судовому порядку). Комерційний банк також може використовувати при аналізі
фінансового стану позичальників показники, які рекомендовані
постійними радниками USAID-Barents Group. 1. Показник наявності оборотних коштів:Оборотні активи - Оборотні пасиви
2. Показник миттєвої ліквідності:Високоліквідні активи _____________________
Оборотні пасиви
3. Оборотність балансу:Обсяг реалізації за рік _______________________
Середня валюта балансу
4. Оборотність дебіторської заборгованості:Дебіторська заборгованість __________________________
Оборотні кошти
5. Оборотність кредиторської заборгованості:Кредиторська заборгованість ____________________________
Оборотні кошти
6. Покриття кредиторської заборгованості потоками грошових
коштів:Середня сума кредиторської заборгованості за рік ________________________________________________
Відток грошових коштів
7. Маржа прибутковості:Притік грошових коштів _______________________
Обсяг реалізації за рік
8. Показник автономності суб'єкта підприємницької діяльності:Власні кошти
9. Показник рентабельності інвестованих коштів засновників:Прибуток за рік _______________________________
Кошти, що внесені засновниками
10. Показник рентабельності балансу:
Прибуток за рік _______________________Середня валюта балансу
Розшифровка складу показників - назва статей балансу: Оборотні активи: - каса; - розрахунковий рахунок; - валютний рахунок; - інші грошові кошти; - короткострокові фінансові вкладення; - товари відвантажені, строк оплати яких не настав; - розрахунки з дебіторами за товари, роботи послуги, строк
оплати яких не настав; - розрахунки з дебіторами за отриманими векселями; - розрахунки з бюджетом; - розрахунки з персоналом за іншими операціями; - розрахунки з дебіторами за виданими авансами; - розрахунки з дочірніми підприємствами; - розрахунки з іншими дебіторами; - інші оборотні активи. Оборотні пасиви: - довгострокові кредити та позики, що не погашені в строк: - короткострокові кредити банків; - короткострокові залучені кошти; - короткострокові кредити та позики, що не сплачені в строк; - розрахунки з кредиторами (кредиторська заборгованість); - розрахунки за виданими векселями; - розрахунки за отриманими авансами; - розрахунки з бюджетом; - розрахунки за позабюджетними платежами; - розрахунки за страхування; - розрахунки за оплату праці; - розрахунки з дочірніми підприємствами; - розрахунки з іншими кредиторами; - позики банку працівникам; - інші короткострокові пасиви. Високоліквідні активи: - каса; - розрахунковий рахунок; - валютний рахунок; - інші грошові кошти; - короткострокові фінансові вкладення. Притік грошових коштів: - рух гривень у зв'язку з виробництвом і продажем продукції
(нараховано, отримано, одержано); - рух іноземної валюти у зв'язку з виробництвом і продажем
продукції (нараховано, отримано, одержано). Відтік грошових коштів: - рух гривень у зв'язку з виробництвом і продажем продукції
(витрачено, перераховано); - рух іноземної валюти у зв'язку з виробництвом і продажем
продукції (витрачено, перераховано. Валюта балансу: - валюта балансу. Дебіторська заборгованість: - відвантажені товари, строк розрахунку за якими не настав; - розрахунки за товари, строк яких не настав; - за отриманими векселями; - з бюджетом; - з персоналом за іншими операціями; - за виданими авансами; - з дочірніми підприємствами; - з іншими дебіторами; Кредиторська заборгованість: - за товари, роботи та послуги, строк розрахунку за якими не
настав; - за товари, роботи, послуги, що не сплачені в строк; - за виданими векселями; - за отриманими авансами; - з бюджетом; - за позабюджетними платежами; - за страхування; - за оплату праці; - з дочірніми підприємствами; - з іншими кредиторами; - позики для працівників. Прибуток за рік: - балансовий прибуток або збиток. Залучені кошти: - довгострокові кредити банків; - довгострокові залучені кошти; - довгострокові кредити та позики, що не сплачені в строк; - короткострокові кредити банків; - короткострокові залучені кошти; - короткострокові кредити та позики, що не сплачені в строк; - розрахунки за товари, роботи та послуги; - розрахунки за виданими векселями; - розрахунки за отриманими авансами; - розрахунки з бюджетом; - розрахунки з небюджетними платежами; - розрахунки за страхування; - розрахунки за оплатою праці; - розрахунки з дочірніми підприємствами; - розрахунки з іншими кредиторами; - позики банку для працівників; - інші короткострокові пасиви. Власні кошти: - статутний фонд (капітал); - резервний фонд; - розрахунки із засновниками; - амортизаційний фонд; - нерозподілений прибуток. Кошти, що внесені засновниками: - статутний фонд; - розрахунки із засновниками. Нормативні значення показників не вводяться. Оцінку значення
показників рекомендується будувати на порівняльному аналізі
подібних установ (за обсягами діяльності, структурою та валютою
балансу) та на підставі аналізу даних динамічних рядів.
Джерело:Офіційний портал ВРУ