ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
П О Л О Ж Е Н Н Я
N 246 від 28.09.95постановою Правління
Національного банку України
N 246 від 28 вересня 1995 р.
( va299500-95 )
ПоложенняНаціонального банку України
"Про кредитування"
Із змінами і доповненнями, внесенимипостановами Правління Національного банку України
від 22 квітня 1996 року N 97, ( v0097500-96 )
від 17 лютого 1997 року N 35, ( z0083-97 )
від 4 квітня 1997 року N 80, ( z0144-97 )
листами Національного банку України
від 10 жовтня 1995 року N 306, ( v0306500-95 )
(Текст документа із змінами на 04.04.97 р.отримано з Нацбанку)
(Додатково див. лист N 14-110/385-1194 ( v1194500-97 )від 21.02.97 р.)
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами НацбанкуN 489 ( z0785-98 ) від 20.11.98
N 19 ( z0050-99 ) від 19.01.99
N 533 ( z0775-99 ) від 03.11.99 )
Це Положення визначає правові основи надання, використання і
повернення кредитів та регулювання взаємовідносин між суб'єктами,
що виникають у процесі кредитування.
I. Визначення термінів
Кредит - позичковий капітал банку у грошовій формі, що
передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості,
повернення, строковості, платності та цільового характеру
використання. Кредитор - суб'єкт кредитних відносин, який надає кредити
іншому суб'єкту господарської діяльності у тимчасове користування. Кредитна операція - це договір щодо надання кредиту, який
супроводжується записами за банківськими рахунками, з відповідним
відображенням у балансах кредитора та позичальника. Кредитоспроможність - це здатність позичальника в повному
обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за
своїми борговими зобов'язаннями. Кредитний ризик - ймовірність несплати позичальником
основного боргу та відсотків, які належать сплаті за користуванням
кредитом у терміни, визначені у кредитному договорі. Кредитна лінія - згода банку-кредитора надати кредит у
майбутньому в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовлені
розміри за певний відрізок часу без проведення додаткових
спеціальних переговорів. Платоспроможність - це здатність позичальника своєчасно
здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань
господарської діяльності. Позичальник - суб'єкт кредитних відносин, який отримав у
тимчасове користування грошові кошти на умовах повернення,
платності, строковості.
II. Загальні положення
Система кредитних органів
1. Головними ланками кредитної системи є банки та кредитні
установи, що мають ліцензію Національного банку України, які
одночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у
суспільстві тимчасово вільних коштів. Комерційні банки, що мають відповідну ліцензію Національного
банку України на право проведення операцій з валютними цінностями,
можуть виступати в ролі покупця і продавця тимчасово вільних
коштів в іноземній валюті. Банківська система шляхом надання кредитів організовує й
обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та
перерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит
капіталу.
Форми кредиту
2. Суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати
такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий,
іпотечний, бланковий, консорціумний. Фізичні особи - споживчий кредит (лише в національній
грошовій одиниці).
Види банківського кредиту
Кредити, які надаються банками, поділяються: 3. - за строками користування а) короткострокові - до 1 року, б) середньострокові - до 3 років, в) довгострокові - понад 3 років. Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо
інше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з
моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати
платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до
повного погашення кредиту та відсотків за його користування. Короткострокові кредити можуть надаватись банками у разі
тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку із
витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями
коштів у відповідному періоді. Середньострокові кредити можуть надаватись на оплату
обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень. Довгострокові кредити можуть надаватись для формування
основних фондів. Об'єктами кредитування можуть бути капітальні
витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих
основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше.
4. - за забезпеченням: а) забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними
паперами); б) гарантовані (банками,фінансами чи майном третьої особи); в) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової
організації); г) незабезпечені (бланкові).
5. - за ступенем ризику: а) стандартні кредити; б) кредити з підвищеним ризиком;
6. - за методами надання: а) у разовому порядку; б) відповідно до відкритої кредитної лінії; в) гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов'язання).
7. - за строками погашення: а) водночас; б) у розстрочку; в) достроково (за вимогою кредитора, або за заявою
позичальника); г) з регресією платежів; д) після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).
Кредитні відносини між Національним банкомУкраїни та комерційними банками
8. Відповідно до чинного законодавства комерційні банки мають
право на отримання від Національного банку України, як банку
останньої інстанції, кредитів через кредитні аукціони, ломбардні
операції, переоблік векселів на умовах двосторонніх договорів.
Кредитні відносини комерційного банку з позичальниками
Банківський кредит та джерела його формування
9. Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх
форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених
кредитним договором. Основними із них є: забезпеченість,
повернення, строковість, платність та цільова направленість. Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банку
права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від
неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника. Принцип повернення, строковості та платності означає, що
кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у
кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його
користування. Цільовий характер використання передбачає вкладення
позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним
договором. 10. Основними джерелами формування банківських кредитних
ресурсів є власні кошти банків, залишки на розрахункових та
поточних (валютних) рахунках, залучені кошти юридичних та фізичних
осіб на депозитні рахунки до запитання та строкові, міжбанківські
кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів. Кредитні операції здійснюються банками у межах кредитних
ресурсів. ( Дію абзацу третього пункту 10 тимчасово зупинено на
підставі Постанови Нацбанку N 489 ( z0785-98 ) від 20.11.98 )
Кредити в іноземній валюті можуть одержувати тільки юридичні
особи-резиденти України для проведення діяльності, передбаченої їх
статутними документами.
Основні принципи проведення кредитної політики
11. При проведенні кредитної політики комерційні банки
виходять із необхідності забезпечення поєднання інтересів банку,
його акціонерів і вкладників та суб'єктів господарської діяльності
із врахуванням загальнодержавних інтересів. 12. Комерційні банки самостійно визначають порядок залучення
та використання коштів, проведення кредитних операцій,
встановлення рівня відсоткових ставок та комісійних винагород.
Вони відповідають за своїми зобов'язаннями перед клієнтами всім
належним їм майном та коштами. Рішення щодо надання кредитів позичальникам, незалежно від
запрошуваного розміру кредиту, приймається колегіально (Правлінням
банку, Кредитним комітетом, Комісією і таке інше) більшістю
голосів і оформляється протоколом. 13. При наданні позичальнику кредиту в розмірі, що перевищує
10 відсотків власного капіталу ("великі кредити"), комерційний
банк повідомляє про кожний такий випадок Національному банку.(абзац 1 пункту 13 змінено згідно з
листом НБУ від 10.10.95 р. N 306
( v0306500-95 ) Жоден із виданих великих кредитів не може перевищувати 25
відсотків власних коштів банків. Загальний обсяг наданих кредитів не може перевищувати
восьмикратного розміру власних коштів комерційного банку. 14. З метою захисту інтересів кредиторів і вкладників банків
кредитування позичальників здійснюється згідно з чинним
законодавством України з дотриманням встановлених Національним
банком України економічних нормативів діяльності комерційних
банків та вимог щодо формування обов'язкових, страхових і
резервних фондів.
Укладення кредитних договорів між банком і суб'єктомгосподарської діяльності
15. Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі
кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником
тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов'язання та
відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому
порядку без згоди обох сторін. ( Абзац другий пункту 15 втратив чинність на підставі
Постанови Нацбанку N 533 ( z0775-99 ) від 03.11.99 ) Відповідно до
Указу Президента України від 06.11.98 N 1222/98 "Про гербовий
збір" та актів законодавства України здійснюється маркування усіх
оригіналів договорів суб'єктів підприємницької діяльності. ( Пункт
15 доповнено абзацом другим згідно з Постановою Нацбанку N 19
( z0050-99 ) від 19.01.99 ) Кредитний договір може бути укладений як шляхом складання
одного документа, підписаного кредитором та позичальником, так і
шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами, підписаними
стороною, яка їх надсилає. Комерційні банки можуть надавати кредити всім суб'єктам
господарської діяльності незалежно від їх галузевої приналежності,
статусу, форм власності у разі наявності в них реальних
можливостей та правових форм забезпечення своєчасного повернення
кредиту та сплати відсотків (комісійних) за користування кредитом.
Для отримання кредиту позичальник звертається в банк. Форма
звернення може бути у вигляді листа, клопотання, заявки, заяви. В
документах зазначається необхідна сума кредиту, його мета, строки
погашення та форми забезпечення. Якщо розрахунковий рахунок
позичальника відкритий в іншому банку, то він надає в банк
установчі документи з зазначенням юридичної адреси, картку із
зразками підписів, завірену банком та довідку банку про залишки
коштів на рахунках і наявності заборгованості за позичками. 16. Розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати
встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі в
залежності від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і
пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування
кредитом, облікової ставки та інших факторів. У разі зміни облікової ставки умови договору можуть
переглядатися і змінюватися тільки на підставі взаємної згоди
кредитора та позичальника. Для кредитів, що надаються в іноземній валюті необхідно
враховувати також відсоткові ставки, які діють на міжнародних
ринках капіталів. 17. Позичальник, що отримує одноразовий кредит на придбання
товарів чи на оплату товарно-матеріальних цінностей у межах
чинного законодавства за контрактами, угодами, надає в банк копії
цих контрактів і угод та інші документи, які стосуються заходу,
надходженнями від якого передбачається погашення кредиту. 18. Позичальник, що звертається в банк за отриманням кредиту
на спорудження об'єктів для зберігання та переробки
сільськогосподарської продукції, виробництва товарів народного
споживання і таке інше, надає в банк проект будівництва
(реконструкції) підприємства, що відповідає встановленим
законодавством санітарно-гігієнічним, екологічним та іншим нормам,
а також висновки експертів щодо проектно-кошторисної документації,
які підтверджують дотримання встановлених норм, та інші документи
(контракт з будівельною організацією, техніко-економічне
обгрунтування, графіки виконання робіт), які необхідні для
кредитування. 19. Позичальник, що отримує кредит на витрати, які не
перекриваються надходженнями протягом календарного року, надає
прогнозні розрахунки необхідності в короткостроковому кредиті на
рік з поквартальною розбивкою. 20. Комерційний банк аналізує, вивчає діяльність потенційного
позичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик
неповернення кредиту і приймає рішення про надання або відмову у
наданні кредиту. Основними критеріями оцінки кредитоспроможності позичальника
можуть бути: - забезпеченість власними коштами не менш як 50
відсотків усіх його видатків; - репутація позичальника (кваліфікація, здібності керівника,
дотримання ділової етики, договірної, платіжної дисципліни); - оцінка продукції, що випускається, наявність замовлення на
її реалізацію, характер послуг, які надаються
(конкурентноздатність на внутрішньому та зовнішньому ринках, попит
на продукцію, послуги, обсяги експорту); - економічна кон'юнктура (перспективи розвитку позичальника,
наявність джерел коштів для капіталовкладень) тощо. Необхідні відомості про позичальника та інформація, яка
отримана банком при оформленні кредиту, систематизується у
кредитній справі позичальника. Документи, що зберігаються у цій справі, групуються таким
чином: - матеріали з надання кредиту (кредитний договір, боргові
зобов'язання, гарантійні листи тощо); - фінансово-економічна інформація (бухгалтерські баланси,
звіти про прибутки та збитки, бізнес-плани тощо); - матеріали про кредитоспроможність позичальника (довідки,
отримані від інших банків, запити, листування, звіти аудиторських
фірм тощо). 21. Забороняється надання кредитів на: - покриття збитків господарської діяльності позичальника; - формування та збільшення статутного фонду комерційних
банків та інших господарських товариств.(пункт 21 змінено згідно з
постановою Правління НБУ від 22.04.97 р. N 97) 22. Щодо питання використання застави у практичній
банківській діяльності необхідно керуватися таким. Видами забезпечення кредиту є неустойка (штрафи, пені),
застава, поручительство, гарантія. 23. Кредитний ризик може забезпечуватися страхуванням. У разі
застосування страхування кредитного ризику банк має впевнитись у
надійності страховика. Сума страхових зобов'язань, які страховик
може прийняти на себе, залежить від правового Статусу товариства,
у формі якого створена страхова організація. Для більшої надійності вищезазначених видів забезпечення
кредиту може укладатися тристороння угода: банк - гарант
(поручитель, страхова організація) - позичальник. 24. Кредити надаються суб'єктам господарської діяльності у
безготівковій формі, шляхом сплати платіжних документів з
позичкового рахунку як у національній, так і в іноземній валюті у
порядку, визначеному чинним законодавством та нормативними актами
Національного банку України, або шляхом перерахування на
розрахунковий рахунок позичальника, якщо інше не передбачено
кредитним договором, а також у готівковій формі для розрахунків із
здавачами сільськогосподарської продукції. 25. Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків
(комісій) здійснюється позичальником з розрахункового чи поточного
(валютного) рахунку. Якщо розрахунковий рахунок позичальника
відкритий в іншому банку, погашення боргу за кредитом та сплата
відсотків здійснюються платіжними дорученнями позичальника, а за
умови визнання боргу позичальником платіжною вимогою банку у
встановленому чинним законодавством порядку. У разі неможливості
позичальником сплатити борг він стягується з гарантів
(поручителів) у встановленому чинним законодавством порядку. Погашення заборгованості за кредитом та відсотків за його
користування здійснюється у черговості, яка встановлюється
сторонами при укладенні угоди про надання кредиту.(абзац 2 пункту 25 змінено згідно з
постановою Правління НБУ від 04.04.97 р. N 80
( z0144-97 ) 26. Відстрочення погашення кредиту з підвищенням відсоткової
ставки здійснюється банком у виняткових випадках, у разі
виникнення у позичальника тимчасових фінансових ускладнень через
непередбачені обставини за умови прийняття позичальником
відповідних заходів щодо їх усунення. Це відстрочення має бути
оформлене додатковим договором між позичальником та банком, який є
невід'ємною частиною кредитного договору. 27. Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов
кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і
повним його погашенням. При цьому банк протягом усього строку дії
кредитного договору підтримує ділові контакти з
позичальником, зобов'язаний проводити перевірки стану збереження
заставленого майна, що повинно бути передбачено кредитним
договором. У разі виявлення фактів використання кредиту не за
цільовим призначенням банк має право достроково розірвати
кредитний договір, що є підставою для стягнення всіх коштів в
межах зобов'язань позичальника за кредитним договором у
встановленому чинним законодавством порядку. 28. У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитом та
сплати відсотків (комісій), при відсутності домовленості про
відстрочення погашення кредиту, банк має право на застосування
штрафних санкцій у розмірах, передбачених договором.
Правова основа регулювання міжбанківськихкредитів
29. Надання кредитів комерційними банками на міжбанківському
ринку регламентується Законом України "Про банки і банківську
діяльність" ( 872-12 ), Цивільним кодексом України ( 1540-06 ),
нормативними актами Національного банку України, статутами
комерційних банків та кредитними договорами. 30. Кредитні відносини між комерційними банками визначаються
на договірних засадах, шляхом укладання кредитних договорів, які
мають передбачати права та зобов'язання сторін з належним
оформленням справ за міжбанківськими кредитами. 31. Надання міжбанківських кредитів має супроводжуватися
відкриттям рахунків відповідно до Плану рахунків бухгалтерського
обліку банків України ( v0240500-95 ). 32. Спірні питання за міжбанківськими кредитами вирішуються в
порядку, встановленому чинним законодавством України, або за
взаємною згодою комерційних банків через третейський суд.
Встановлення рівня відсоткових ставок заміжбанківськими кредитами
33. Комерційні банки як економічно самостійні і незалежні від
виконавчих та розпорядчих органів державної влади у своїх
рішеннях, пов'язаних із оперативною діяльністю, мають право
самостійно встановлювати рівень відсоткової ставки за
міжбанківськими кредитами залежно від попиту та пропозиції на
міжбанківському ринку та рівня облікової ставки.
Обмеження розміру надання кредитів наміжбанківському ринку
34. Загальний розмір отримання комерційними банками
міжбанківських кредитів обмежується двократним розміром власних
коштів банку. Забороняється їх надання та отримання банківськими
установами (філіями, управліннями, відділеннями тощо), які не є
юридичними особами, крім випадків, коли це здійснюється за
дорученням юридичної особи. 35. Національний банк України, враховуючи фінансовий стан
комерційного банку, має право встановлювати інші обмеження
загальної суми залучення та надання комерційними банками
міжбанківських кредитів.
Комерційний кредит
36. Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, яка
визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і
характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської
діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті
регулюють свої господарчі відносини і можуть створювати платіжні
засоби у вигляді векселів - зобов'язань боржника сплатити
кредитору зазначену суму у визначений термін. Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари,
виконані роботи, надані послуги щодо яких продавцем надається
відстрочка платежу. У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя
інших угод про надання кредиту не укладається. Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом: - сплати боржником за векселем; - передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій
юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ); - переоформлення комерційного кредиту на банківський. У разі оформлення комерційного кредиту не за допомогою
векселя, погашення такого кредиту здійснюється на умовах,
передбачених договором сторін.
Лізинговий кредит
37. Лізинговий кредит - це відносини між юридичними особами,
які виникають у разі оренди майна і супроводжується укладанням
лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту. 38. Об'єктом лізингу є різне рухоме (машини, обладнання,
транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме
(будинки, споруди, система телекомунікацій та ін.) майно. 39. Суб'єктами лізингу можуть бути лізингодатель (суб'єкт
господарювання, що є власником об'єкта лізингу і здає його в
оренду), користувач (суб'єкт, що домовляється з лізингодателем на
оренду про набуття права володіння та розпорядження об'єктом
лізингу у встановлених лізинговою угодою межах), виробник
(підприємство, організація та інші суб'єкти господарювання, які
здійснюють виробництво або реалізацію товарно-матеріальних
цінностей).
Іпотечний кредит
40. Іпотечний кредит - це особливий вид економічних відносин
з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. 41. Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або
спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки. 42. Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які
мають у власності об'єкти іпотеки, або мають поручителів, які
надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника. 43. Предметом іпотеки при наданні кредиту доцільно
використовувати: житлові будинки, квартири, виробничі будинки,
споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника,
і не є об'єктом застави за іншою угодою.
Споживчий кредит
44. Споживчий кредит - кредит, який надається тільки в
національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України
на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і
який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами
кредитного договору. 45. Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що
визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом
кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт
житлових будинків, садових будинків, дач та інших будівель
визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть
бути переданими банку в забезпечення фізичною особою та сумою її
поточних доходів, за винятком обов'язкових платежів, протягом 10
років. Строк кредиту встановлюється в залежності від цілей об'єкта
кредитування, розміру позики, платоспроможності позичальника, при
чому він не повинен перевищувати 10-ти років з дня його надання. 46. Фізичні особи погашають кредити шляхом перерахування
коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через
пошту або готівкою.
Бланковий кредит
47. Комерційний банк може надавати бланковий кредит тільки в
межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів
забезпечення - тільки під зобов'язання повернути кредит) із
застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним
позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і
перевірений авторитет у банківських колах.
Консорціумний кредит
48. Кредит може надаватися позичальнику банківським
консорціумом такими способами: а) шляхом акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку
з подальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяльності; б) шляхом гарантування загальної суми кредиту провідним
банком або групою банків. Кредитування здійснюється в залежності
від потреби в кредиті; в) шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот
кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в
консорціумній операції.
Відповідальність за різні види порушенняпри кредитуванні
Відповідальність сторін за порушення умовкредитної угоди
49. У кредитних угодах передбачається відповідальність
позичальника за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за
його користування і банку за несвоєчасне перерахування валюти
кредиту у вигляді стягнення пені, що встановлюється за згодою
сторін.(пункт 49 змінено згідно з
постановою Правління НБУ від 17.02.97 р. N 35
( z0083-97 ) Пункт 50 виключено.
(згідно з постановою Правління НБУ від 17.02.97 р. N 35
( z0083-97 ) 51. У кредитних договорах передбачати відповідальність
позичальника за використання не за цільовим призначенням кредитів
за рахунок отриманих від Національного банку України кредитних
ресурсів у вигляді стягнення з позичальника штрафу в розмірі не
менше 25 відсотків від розміру використаного не за призначенням
кредиту у встановленому чинним законодавством порядку. 52. У кредитному договорі передбачити відповідальність
позичальника за використання не за цільовим призначенням кредиту,
наданого за рахунок власних ресурсів комерційного банку, у вигляді
стягнення з позичальника штрафу в розмірі до 25 відсотків від
розміру використаного не за призначенням кредиту у встановленому
чинним законодавством порядку. 53. За порушення умов цього Положення до комерційних банків
можуть бути застосовані санкції, передбачені ст.48 Закону України
"Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ). 54. Комерційні банки зобов'язані у кожному випадку
неповернення кредиту та нарахованих відсотків за користування
кредитом вирішувати питання про стягнення заборгованості у
встановленому чинним законодавством порядку, а у разі неможливості
стягнення - порушувати у суді справу про банкрутство.
Кредитний договір N
м.Київ "___"____________ 1995 р.
Акціонерно-комерційний банк __________________________________
у подальшому іменується Банк, в особі ____________________________ ________________________________________________________________,
що діє на підставі Статуту, ______________________________________ _________________________________________________________________
з однієї сторони, та _____________________________________________ _________________________________________________________________ ____________________________________________________ в подальшому
іменується Позичальник, в особі___________________________________ ______________________________________________________, що діє на
підставі ________________________________________________________,
з другої сторони, уклали цей договір про таке.
1. Предмет договору
1.1. Банк надає Позичальнику кредит на _____________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________(зазначити на які цілі, номер та дата договору) _________________________________________________________________
у сумі ___________________________________________________________(сума цифрами і літерами) троком _______________ місяців з ______________ по ______________
199__ року із сплатою _______________ відсотків річних.
2. Умови забезпечення кредиту
2.1. В забезпечення зобов'язань за договором Банком прийняті: _________________________________________________________________ _________________________________________________________________
(вказати конкретно: укладений договір застави, договір поруки
(гарантія), цінні папери, що здані на зберігання в Банк, іншідокументи). 2.2. Кредит, наданий Банком,забезпечується всім належним
Позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено
стягнення в порядку, встановленому законодавством України.
3. Банк зобов'язується
3.1. Відкрити Позичальнику позичковий рахунок N _________ для
видачі кредиту. 3.2. Забезпечити Позичальника консультативними послугами з
питань виконання договору. 3.3. На підставі даних бухгалтерської звітності (місячної,
квартальної) аналізувати кредитоспроможність Позичальника,
перевіряти забезпеченість та цільове використання кредиту і
вносити пропозиції про подальші відносини з Позичальником.
4. Позичальник зобов'язується
4.1. Використати кредит на зазначені у договорі цілі і
забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих
відсотків із свого розрахункового рахунку N __________________
в ________________________________________________________________(установа банку Позичальника) такі строки _________________________________________ відповідно
до строкових зобов'язань. Відсотки за кредит Позичальник сплачує
платіжним дорученням на рахунок доходів Банку N _____________
до 25 числа кожного місяця. 4.2. Кошти для погашення заборгованості в першу чергу
направляти для оплати відсотків за кредит, потім - простроченої
заборгованості. Сума, що залишилася, направляється для погашення
кредиту. 4.3. За порушення строків повернення кредиту і відсотків за
кредит сплачувати Банку додатково до встановленої відсоткової
ставки за кредит пеню в розмірі ______ відсотків за кожний день
прострочення платежу. 4.4. Самостійно надавати Банку до __________________________(вказати строк) ухгалтерський баланс, планові, звітні документи, зміни і
доповнення до угод поставки, реалізації об'єктів, що кредитуються,
та інші матеріали для видачі, перевірки забезпечення кредиту і
контролю за його використанням і поверненням. 4.5. Періодично (_____________) інформувати Банк про хід
виконання угоди. 4.6. Надати Банку право самостійно стягувати відсотки у разі
настання строків платежів і пені за несвоєчасну сплату відсотків. 4.7. Надати банку право після перевірки цільового
використання кредиту стягувати штраф ___________ відсотків від
суми коштів, що використані не за цільовим призначенням.
5. Банк має право
5.1. Дозволяти за клопотанням Позичальника в окремих випадках
у разі наявності вільних кредитних ресурсів перенесення строків
повернення кредиту зі стягненням підвищеної відсоткової ставки в
розмірі _______ відсотків річних. 5.2. Проводити перевірку на місці забезпечення банківських
позичок, а у разі потреби - і попередню перевірку заставних
можливостей Позичальника та третіх осіб, які гарантують повернення
позички. 5.3. Проводити перевірку цільового використання кредитів на
місці у позичальника. У разі виявлення нецільового використання кредитів стягувати
з позичальника штраф у розмірі _________ відсотків від суми
нецільового використання. 5.4. У разі недотримання Позичальником умов кредитного
договору розірвати договір і достроково стягнути кредит зі сплатою
штрафу у розмірі ______ відсотків від суми позички. 5.5. У разі недостатнього забезпечення кредитними ресурсами
обмежити надання кредиту за відкритою кредитною лінією,
повідомивши про це Позичальника за 7 днів до призупинення
кредитування.
6. Позичальник має право
6.1. Порушувати перед Банком питання про перенесення строків
платежу у разі виникнення тимчасових фінансових або інших
ускладнень з незалежних від нього причин, пов'язаних з виконанням
контрактів, угод за кредитним договором. 6.2. Достроково погашати кредит і сплачувати відсотки за
кредит. 6.3. Достроково розірвати договір, повністю повернувши
одержаний кредит, включаючи відсотки за його користування,
повідомивши про це Банк не пізніше, ніж за 7 днів.
7. Особливі умови
7.1. У разі відсутності коштів на розрахунковому рахунку
Позичальника відшкодування боргів банку проводиться шляхом _________________________________________________________________(вказати конкретно: звернення стягнення на предмет
застави, стягнення з гаранта, поручителя тощо у встановленомучинним законодавством порядку). 7.2. У разі зміни кредитної політики згідно з рішеннями
Верховної Ради України, Національного банку України, а також Банку
в договір за погодженням з Позичальником вносяться в десятиденний
строк відповідні зміни з моменту введення нових положень. При
розбіжностях сторін Банк пред'являє кредит до стягнення. У разі
відсутності коштів кредит виноситься на рахунок прострочених
позичок з нарахуванням відсотків і пені відповідно до п.4.2. 7.3. Плата за кредит підлягає коригуванню при зміні облікової
ставки Національного банку України. 7.4. У разі зміни національної грошової одиниці сума кредиту
підлягає перерахунку відповідно до чинного законодавства. 7.5. Спірні питання за цим договором розглядаються згідно з
чинним законодавством в арбітражному порядку. 7.6. Позичальник зобов'язується у триденний строк повідомити
Банк про зміну юридичної та фактичної адреси, номера телефону. 7.7. Зміни в договорі оформляються додатковою угодою сторін і
є невід'ємною частиною угоди. 7.8. Строк дії цього договору встановлюється з дня надання
кредиту і до повного погашення кредиту та відсотків за ним. 7.9. Особливі умови _________________________________________ _________________________________________________________________
8. Юридична адреса та реквізити:
Адреса Банку Поштова адреса і банківські _______________________ реквізити Позичальника _______________________ ____________________________ _______________________ ____________________________ _______________________ ____________________________
(підпис керівника) (підпис керівника) _______________________ ____________________________
(підпис гол.бух-ра) (підпис гол.бух-ра)
"___"___________ 199_ р. "___"_______________ 199_ р.
Паспортні дані керівників Позичальника: ерівник _________________________________________________________ _________________________________________________________________
Гол.бухгалтер ____________________________________________________ _________________________________________________________________
