Угода
                   між Урядом України
       і Урядом Федеративної Республіки Німеччина
    про догляд за могилами загиблих воїнів в Україні
          і Федеративній Республіці Німеччина
 

     Дата підписання:        29.05.96 р.     Дата набрання чинності: 12.06.97 р.

     Уряд України  і  Уряд  Федеративної   Республіки   Німеччина,
керуючись  взаємним  бажанням віддати належне останнє пристановище
загиблим з обох Сторін воїнам,

     усвідомлюючи те,  що догляд за могилами  загиблих  воїнів  на
українській  і  німецькій землях є конкретним виявом порозуміння і
примирення між українським і німецьким народами,

     на виконання  пункту  14  Спільної  Декларації   про   основи
відносин між   Україною   і   Федеративною  Республікою  Німеччина
( 276_012 ) від 9 червня 1993 року,

     бажаючи остаточно врегулювати становище  з  могилами  воїнів,
загиблих під час Першої і Другої Світових війн,  що знаходяться на
території обох країн,

     прагнучи забезпечити збереження і  догляд  за  цими  могилами
гідним чином і відповідно до положень діючого міжнародного права в
гуманітарній галузі,

     домовилися про таке:

                             Стаття 1

     Ця Угода регулює питання збереження і догляду за  військовими
похованнями обох Сторін у кожній з країн.

                             Стаття 2

     Вжиті для цілей цієї Угоди поняття означають:

     a) полеглі на війні німці:

     - військовослужбовці збройних сил Німеччини,

     - особи, які згідно з німецьким правом прирівнюються до них,

     - інші особи німецького громадянства, які померли у зв'язку з
подіями війни 1914-1918 років або війни  1939-1945  років,  або  ж
після їхньої депортації;

     b) могили полеглих на війні німців:

     - могили полеглих на війні німецьких військовослужбовців,  що
знаходяться на території України;

     c) німецькі військові поховання;

     - кладовища  або  їхні  частини,  які  існують  на  території
України  або  можуть  бути виявлені чи новозакладені і де поховані
полеглі на війні німці;

     d) полеглі на війні українці:

     - українські військовослужбовці радянських збройних сил,  які
загинули  на  німецькій  землі у зв'язку з подіями Другої світової
війни;

     - українці,  які померли в німецькому військовому полоні  або
внаслідок цього полону до 31 березня 1952 року;

     - українці,  які  померли  в  період з 1 вересня 1939 року по
8 травня 1945 року в німецьких таборах для інтернованих;

     - українці,  які  в  період  з  1  вересня   1939   року   по
8 травня  1945 року буди вивезені до Німеччини на примусові роботи
або проти їхньої волі утримувалися на її території і померли в цей
період;

     - українці,  які  знаходилися під опікою визнаної міжнародної
організації з питань біженців у збірних таборах і які померли  там
або після   переведення   в   лікувальний   заклад   в   період  з
9 травня 1945  року  по  30  червня  1950  року.  Якщо  управління
збірного табору після 1 липня 1950 року перейшло в підпорядкування
німецьких організацій, то замість 30 червня 1950 року чинною датою
є день перед переходом в німецьке підпорядкування;

     e) могили полеглих на війні українців:

     - могили  полеглих  на війні українських військовослужбовців,
що знаходяться на території Федеративної Республіки Німеччина;

     f) українські військові поховання:

     - земельні  ділянки  на  території  Федеративної   Республіки
Німеччина, на яких поховані полеглі на війні українці.

                             Стаття 3

     1. Уряд  України  і  Уряд  Федеративної  Республіки Німеччина
забезпечують захист могил і вічний спокій полеглих на війні воїнів
іншої Сторони на своїй території і прагнутимуть,  щоб поряд з ними
не було ніяких будівель і закладів, які несумісні з гідністю місць
такого роду.

     2. Уряд  Федеративної  Республіки Німеччина має право за свій
рахунок  облаштовувати  і  здійснювати  догляд   за   могилами   і
похованнями полеглих на війні німців,  що знаходяться на території
України.

     3. Уряд  Федеративної  Республіки  Німеччина  забезпечує   за
власний  рахунок збереження і догляд за могилами полеглих на війні
українців на території Федеративної Республіки Німеччина.

                             Стаття 4

     1. Уряд України  і  Уряд  Федеративної  Республіки  Німеччина
разом з відповідними органами виконавчої влади на місцях в Україні
та німецькими політико-адміністративними підрозділами забезпечують
виділення безоплатно і на необмежений строк земельних ділянок,  на
яких знаходяться військові поховання полеглих з іншої Сторони,  як
такі,  що  є  місцями  вічного  спокою полеглих на війні,  Сторони
зобов'язуються  не  стягувати  зборів  (податків)   за   попереднє
користування  земельними  ділянками  для  військових поховань і за
користування ними в майбутньому.

     2. Ця Угода ніяким чином не зачіпає права власності на землю.
Необхідні   зміни  меж  земельних  ділянок,  на  яких  знаходяться
військові поховання,  здійснюються за взаємною згодою  Сторін  або
призначених  ними органів.  Якщо за згодою Сторін земельна ділянка
повністю або частково більше не використовується за  призначенням,
то така зміна означає для Уряду Сторони, якій надавалося сприяння,
втрату права користування цією земельною ділянкою.

     3. Якщо земельна ділянка згідно із  пунктом  (1)  з  важливих
громадських  причин потрібна для іншого використання,  замість неї
відводиться інша придатна земельна ділянка  і  відповідна  Сторона
бере  на  себе витрати на перепоховання полеглих і на облаштування
нових могил.  Вибір нової земельної  ділянки,  її  облаштування  і
перепоховання    полеглих   здійснюються   за   взаємною   згодою.
Перепоховання  проводиться,  головним  чином,  шляхом  перенесення
могил полеглих на війні на вже існуючі військові кладовища.

                             Стаття 5

     1. Уряд  України  без  будь-яких витрат зі свого боку і після
подання йому на попереднє узгодження відповідного  плану  дозволяє
Уряду  Федеративної  Республіки  Німеччина  об'єднувати в братські
могили полеглих на війні німців.  Перепоховання полеглих на  війні
німців здійснюється силами, визначеними Німецькою Стороною.

     2. Про   кожне   перепоховання   полеглого   на  війні  німця
складається  протокол,  в  якому   зазначаються   старе   і   нове
місцезнаходження могили,  анкетні дані,  напис на особистому знаку
або інші ідентифікаційні ознаки.  Один примірник  цього  протоколу
передається Урядові України.

     3. Якщо в результаті змін в інфраструктурі поховання полеглих
на війні німців,  що існували раніше на  українській  землі,  були
ліквідовані  і збереження останків похованих там німців неможливе,
Уряд   України   дозволяє,   на   прохання   Німецької    Сторони,
встановлювати  на  цих  місцях прості і гідні пам'ятні знаки.  Для
цього Уряд України виділяє відповідні земельні ділянки.

     4. У разі додаткового виявлення на німецькій  землі  полеглих
на   війні   українців   Уряд  Федеративної  Республіки  Німеччина
проводить  їхнє  відповідне  і  гідне  поховання   з   відповідним
позначенням цих могил.

                             Стаття 6

     Якщо на   території   українських  або  німецьких  військових
поховань  поряд  з  могилами  полеглих  на  війні  іншої   Сторони
знаходяться могили полеглих на війні громадян інших держав, то цей
факт відповідним чином повинен  враховуватися  під  час  прийняття
рішення про збереження цих могил і догляд за ними.

                             Стаття 7

     1. На  переведення  полеглих  на  війні  німців  з  території
України у  Федеративну  Республіку  Німеччина  потрібна  попередня
згода   Уряду  Федеративної  Республіки  Німеччина.  Уряд  України
дозволяє таке перевезення лише за наявності такої згоди.

     2. Згода Уряду Федеративної Республіки Німеччина потрібна і у
разі звернень до Уряду України,  метою яких є перевезення полеглих
на війні німців у треті країни.

     3. Пункти  1  і  2  поширюються  відповідним   чином   і   на
перевезення  полеглих  на  війні  українців  в Україну або в треті
країни.

     4. Всі  витрати  і  стягнення  на  ексгумацію  і  перевезення
полеглих на війні німців або українців за кордон несуть заявники.

     5. Під  час  ексгумації полеглих на війні з метою перевезення
можуть бути присутні представники відповідних установ обох Сторін.

                             Стаття 8

     1. Уряд   України   доручає    Державному    комітетові    по
житлово-комунальному    господарству    (далі    -    Держкомітет)
координувати технічне виконання  завдань,  що  випливають  з  цієї
Угоди для Української Сторони.

     2. Уряд    Федеративної    Республіки    Німеччина    доручає
зареєстрованій  Народній  Спілці  з  питань  догляду  за  могилами
полеглих  воїнів  (далі  -  Народна  Спілка)  технічне виконання в
Україні завдань, що випливають з цієї Угоди для Німецької Сторони.

     3. У разі коли одна із Сторін хоче дати відповідне  доручення
іншій організації, це має бути узгоджено з іншою Стороною.

                             Стаття 9

     1. Уряд  України  надає  Народній  Спілці  всіляку  допомогу,
зокрема забезпечує доступ до  документів  про  могили  полеглих  у
війні   німців   та  померлих  німецьких  військовослужбовців,  що
зберігаються  нині  або  зберігатимуться  надалі  в  установах   і
організаціях.  Це  ніяким  чином  не  впливає  на  інші  угоди  та
домовленості.

     2. Уряд Федеративної Республіки Німеччина  і  Народна  Спілка
так  само  сприяють  Урядові України та Держкомітету,  зокрема,  у
наданні документів,  які  дозволяють  встановити  ідентичність  та
місцезнаходження   могил   полеглих   на   війні  українців.  Уряд
Федеративної  Республіки  Німеччина  одержує,  за  запитом   Уряду
України, відомості у компетентних німецьких установ про стан таких
військових поховань у Німеччині,  де припускається існування могил
полеглих на війні українців.

     3. Для виконання своїх завдань Народна Спілка може направляти
в Україну своїх представників, спеціалістів та інший персонал.

     4. Держкомітет   може   відряджати   до    Німеччини    своїх
представників  для  ознайомлення зі станом могил полеглих на війні
українців.

                            Стаття 10

     1. Під час виконання  робіт,  що  випливають  з  цієї  Угоди,
Народна  Спілка у міру можливості використовує місцеву робочу силу
і місцеві матеріали на звичайних для вільної конкуренції умовах.

     2. Народна Спілка має право ввозити в Україну із Федеративної
Республіки Німеччина або іншої держави - члена Європейського Союзу
і вивозити з України устаткування,  транспортні засоби,  матеріали
та обладнання,  які необхідні для виконання зазначених у цій Угоді
робіт.

     3. Для митного оформлення цих предметів:

     a) устаткування і транспортні засоби, що тимчасово ввозяться,
оформляються  під  час  їх  ввезення в Україну за умови,  що після
закінчення  робіт  зазначені  устаткування  і  транспортні  засоби
будуть вивезені;

     b) матеріали   та   обладнання,   виключно   призначені   для
облаштування,  оздоблення  або  догляду  за  могилами,  пам'ятними
місцями  або кладовищами,  звільняються від імпортного мита,  якщо
митним  органам  додатково  до  звичайної   імпортної   декларації
подаються:

     точний перелік предметів, що ввозяться;

     зобов'язання, підписане   компетентною   і   належним   чином
уповноваженою на це особою призначеної згідно з пунктом 1 статті 8
організації,  про те, що зазначені предмети будуть застосовуватися
лише для передбачених підпунктом 36 статті 10 цілей.

                            Стаття 11

     1. Виділення  відповідно  до  пункту  1  статті  4  земельних
ділянок,  що  являють  собою  німецькі  військові  поховання,  дає
Народній Спілці право в рамках відповідних українських нормативних
актів  безпосередньо  здійснювати  всі  роботи  з  облаштування  і
оздоблення військових поховань,  а також з прокладання  необхідних
під'їзних    доріг   і   спорудження   підсобних   приміщень   для
відвідувачів.

     2. Народна  Спілка  піклуватиметься  про  те,  щоб  під   час
будівельно-опоряджувальних       робіт       виконувалися      всі
медико-гігієнічні вимоги,  передбачені українським законодавством.
Народна  Спілка  буде  додержуватися  всіх  відповідних правових і
адміністративних розпоряджень про утримування кладовищ.

                            Стаття 12

     Держкомітет і Народна Спілка тісно співпрацюватимуть під  час
виконання своїх завдань та безпосередньо врегульовуватимуть деталі
фахової і технічної реалізації цієї Угоди.

                            Стаття 13

     Ця Угода набуває чинності з дня взаємної  нотифікації  Сторін
про те, що всі необхідні для набування чинності внутрішньодержавні
процедури виконані.

     Вчинено в м.  Бонні 29 травня 1996  р.,  в  двох  примірниках
українською   і  німецькою  мовами,  при  цьому  обидва  тексти  є
автентичними.

 За Уряд України                              За Уряд Федеративної
                                         Республіки Німеччина

 (підпис)                                     (підпис)