МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ УКРАЇНИМІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
N 04-800 від 11.03.93 Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
19 березня 1993 р.
про порядок призначення та виплати державної
допомоги сім'ям з дітьми
( Із змінами, внесеними згідно з Документами МінпраціN 04-1422 ( z0030-93 ) від 16.04.93
N 04-4629/01-3/88 ( z0204-93 ) від 29.12.93 )
I. Загальні положення
1. Положення включає основні умови призначення та виплати
допомоги, що надається відповідно до Закону України "Про державну
допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ). За цим Положенням
призначаються і виплачуються такі види державної допомоги: допомога по вагітності та пологах; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною; грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і
більше дітей віком до 16 років; допомога по догляду за дитиною-інвалідом; допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом
за хворою дитиною; допомога на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років); допомога на дітей одиноким матерям; допомога на дітей військовослужбовців строкової служби; допомога на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням; тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких
ухиляються від сплати аліментів або коли стягнення аліментів
неможливе.
2. Державна допомога, що надається сім'ям з дітьми, не
підлягає оподаткуванню, за винятком допомоги по тимчасовій
непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною.
3. У разі коли після призначення державної допомоги сім'ям з
дітьми затверджується новий розмір мінімальної заробітної плати,
провадиться відповідний перерахунок державної допомоги.
4. Сім'ї з дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, мають право на державну допомогу згідно з Законом
України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) або на підставах,
передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з
дітьми", за їх вибором.
II. Допомога по вагітності та пологах
5. Право на допомогу по вагітності та пологах мають жінки: які працюють на підприємствах, в установах, організаціях
незалежно від форм власності та господарювання; які звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства,
установи, організації незалежно від форм власності; які зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні
не менш 10 місяців; які займаються підприємницькою діяльністю, в тому числі на
умовах індивідуальної (групової) оренди, або працюють в особистому
селянському (фермерському) господарстві, за умови сплати в
установленому порядку страхових внесків до Фонду соціального
страхування України; члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами
творчих спілок, а також працюючі за авторським договором, за умови
сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування України; які навчаються з відривом від виробництва; військовослужбовці; з числа військовослужбовців, звільнених із Збройних Сил
України, Національної гвардії України, Прикордонних військ
України, Служби безпеки України, військ цивільної оборони, інших
військових формувань у зв'язку з вагітністю та пологами; з числа осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ.
Допомога по вагітності та пологах виплачується жінкам за весь
період відпустки по вагітності та пологах тривалістю сімдесят
календарних днів до пологів і п'ятдесят шість ( у разі ускладнених
пологів або народження двох чи більше дітей - сімдесят)
календарних днів після пологів, а працюючим жінкам, які віднесені
до 1-4 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, відпустка надається тривалістю 180 календарних днів
(по 90 календарних днів до і після пологів). Розмір зазначеної
допомоги обчислюється сумарно і надається жінкам у повному обсязі
незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
6. Особи, які усиновили в установленому порядку
новонароджених дітей, мають право на допомогу по вагітності та
пологах на період післяродової відпустки з дня народження дитини.
7. У випадку викидня надається допомога по тимчасовій
непрацездатності на загальних підставах.
8. Якщо відпустка по вагітності та пологах надається в період
тимчасової непрацездатності жінки (незалежно від її причин),
лікарняний листок з цієї підстави закривається і видається новий
лікарняний листок з дня надання відпустки по вагітності і пологах.
Попередній лікарняний листок оплачується за правилами виплати
допомоги по тимчасовій непрацездатності по день його закриття
включно, а новий - за правилами забезпечення по вагітності та
пологах незалежно від того, чи продовжується тимчасова
непрацездатність і після початку відпустки по вагітності.
9. При наданні відпустки по вагітності та пологах у період
спору про правильність звільнення зазначена допомога надається від
дня поновлення на роботі.
10. Жінкам, які закінчили вищий (в тому числі середній
спеціальний) навчальний заклад, аспірантуру, клінічну ординатуру
чи професійно-технічний навчальний заклад і направлені на роботу в
установленому порядку, у разі настання відпустки по вагітності та
пологах до початку роботи допомога по вагітності та пологах
надається починаючи з дня, що призначений для явки на роботу. Допомога обчислюється із посадового окладу (ставки) за
посадою, на яку спеціаліст був направлений.
11. При настанні відпустки по вагітності та пологах у період
тимчасового припинення роботи або додаткової відпустки, яка надана
у зв'язку з навчанням без відриву від виробництва, допомога по
вагітності та пологах надається з дня виникнення права на
відпустку по вагітності та пологах.
12. Допомога по вагітності та пологах жінкам-членам колгоспів
призначається, якщо строк відпустки настав у період роботи в
колгоспі. При цьому встановлені в колгоспі міжсезонні перерви,
періоди тимчасової непрацездатності, засвідчені лікарняними
листками, відпустки без збереження заробітку, надані колгоспом, у
тому числі по догляду за дитиною віком до трьох років,
прирівнюються до періоду роботи в колгоспі.
13. Якщо жінка до настання відпустки по вагітності та пологах
перебувала в щорічній (додатковій) відпустці, то з початком
відпустки по вагітності та пологах щорічна відпустка
переривається. При цьому щорічна відпустка повинна бути продовжена
на невикористане число днів по закінченні відпустки по вагітності
та пологах, за умови, що жінці не надана частково оплачувана
відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
14. При наданні відпустки по вагітності та пологах під час
перебування у відпустці по догляду за дитиною жінкам надається, за
їх вибором, або допомога по вагітності та пологах або по догляду
за дитиною.
15. Якщо відпустка по вагітності та пологах настає в період
відпустки без збереження заробітної плати або коли жінка не
працювала внаслідок відсторонення від роботи (посади) з
припиненням виплати заробітної плати, допомога по вагітності та
пологах виплачується на загальних підставах.
16. За час перебування під арештом, відбування міри
покарання, за час судово-медичної експертизи, а також за час
примусового лікування за рішенням суду, крім психічних хворих,
допомога по вагітності та пологах не надається. Якщо відповідно до
чинного законодавства з жінки зняті обвинувачення у скоєних нею
протиправних діях, зазначена допомога надається з дня настання
права на відпустку по вагітності та пологах.
17. Допомога не призначається жінкам, які навчаються заочно
або на вечірніх відділеннях вищих (в тому числі середніх
спеціальних) навчальних закладів і не працюють. Жінки із числа військовослужбовців, звільнених із Збройних
Сил України, Національної гвардії України, Прикордонних військ
України, Служби безпеки України, військ цивільної оборони, інших
військових формувань у зв'язку з вагітністю та пологами і які
перебувають у відпустці по догляду за дитиною та в цей період
знову звертаються за допомогою по вагітності та пологах, мають
право на цю допомогу на загальних підставах.
18. Допомога по вагітності та пологах призначається і
виплачується підприємством, установою, організацією за місцем
основної роботи (служби, навчання) жінки, а іншим жінкам, які
мають право на цю допомогу, призначення і виплата її провадиться
органами соціального захисту населення за місцем проживання.
19. Підставою для призначення жінкам допомоги по вагітності
та пологах є виданий в установленому порядку лікарняний листок
(листок непрацездатності), а для жінок-військовослужбовців -
видана в установленому порядку довідка лікувального закладу
(військово-лікарської комісії). Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією
підприємства, установи, організації, допомога по вагітності та
пологах до їх працевлаштування призначається на підставі довідки
ліквідаційної комісії і виданого в установленому порядку
лікарняного листка (листка непрацездатності). Жінкам, які зареєстровані в державній службі зайнятості як
безробітні не менш 10 місяців, допомога по вагітності та пологах
призначається на підставі довідки державної служби зайнятості за
місцем проживання і виданого в установленому порядку лікарняного
листка (листка непрацездатності). Інші документи не можуть бути підставою для призначення
допомоги.
20. Допомога по вагітності та пологах надається: працюючим жінкам - у розмірі 100 процентів заробітку; жінкам, які займаються підприємницькою діяльністю, в тому
числі на умовах індивідуальної (групової) оренди, або працюють в
особистому селянському (фермерському) господарстві, - у розмірі
100 процентів заробітку (доходу); жінкам - членам творчих спілок, творчим працівникам, які не є
членами творчих спілок, а також які працюють за авторським
договором - у розмірі 100 процентів заробітку (доходу); жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією
підприємства, установи, організації, - у розмірі 100 процентів
заробітку (доходу), який вони одержували за останнім місцем
роботи; жінкам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як
безробітні не менш 10 місяців, - у розмірі мінімальної заробітної
плати; жінкам, які навчаються з відривом від виробництва, - у
розмірі місячної стипендії; жінкам із числа військовослужбовців, звільнених із Збройних
Сил України, Національної гвардії України, Прикордонних військ
України, Служби безпеки України, військ цивільної оборони, інших
військових формувань у зв'язку з вагітністю та пологами, - у
розмірі 100 процентів грошового забезпечення, обчисленого
виходячи з окладу, який вони отримували до звільнення; жінкам-військовослужбовцям - у розмірі 100 процентів
грошового і натурального забезпечення; жінкам із числа осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ - у розмірі 100 процентів грошового забезпечення.
21. Допомога по вагітності та пологах обчислюється із
фактичного заробітку (доходу) жінки за всіма місцями роботи без
будь-якого обмеження. У фактичний заробіток (доход), з якого
обчислюється ця допомога, включаються всі види виплат, на які за
діючими правилами нараховуються внески на соціальне страхування.
Натуральна оплата праці при обчисленні заробітку враховується за
вільними (ринковими) цінами даного регіону того періоду, коли
провадилася оплата праці. При обчисленні допомоги враховуються ті види премій, які
передбачені системами оплати праці на даному підприємстві, в
установі та організації незалежно від періодичності їх виплати. Передбаченими системою оплати праці вважаються премії за
трудову діяльність, які встановлені та виплачуються на підставі
відповідних нормативних актів, а також положень про преміювання,
які приймаються підприємствами у рамках колективних договорів
(трудових угод, контрактів).
22. Усі види заробітку (доходу), що підлягають обліку при
обчисленні зазначеної допомоги, в тому числі щомісячні премії, які
виплачені разом із заробітною платою даного місяця, включаються у
заробіток того періоду, за який вони нараховані, а не коли
фактично одержані.
23. У суму заробітку (доходу), з якого обчислюється допомога,
не включаються такі види виплат: заробітна плата за дні простою, за час щорічної та додаткової
відпусток, військового навчального або перевірного збору,
виконання державних або громадських обов'язків; компенсація за невикористану відпустку; вихідна допомога при звільненні; різні види грошової допомоги, які видаються як матеріальна
допомога; компенсаційні виплати (добові по відрядженнях і виплати
замість добових, виплати відшкодування шкоди, заподіяної
працівникам ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових
обов'язків); вартість безкоштовно наданих деяким категоріям працівників
квартир, комунальних послуг, палива, проїзних квитків або вартість
їх оплати; вартість виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів
індивідуального захисту, мила, знежирених засобів, молока та
лікувально-профілактичного харчування; вартість раціону безкоштовного колективного харчування, яке
надається у випадках, передбачених законодавством; дотації на обіди, вартість путівок на санаторно-курортне
лікування і в будинки відпочинку за рахунок фонду соціального
розвитку (фонду споживання); відшкодування витрат на проїзд, провезення майна та найом
приміщення при переведенні чи переїзді на роботу в іншу
місцевість; доплати і надбавки до заробітної плати замість добових у
випадках, коли постійна робота відбувається в дорозі або має
роз'їзний характер, чи у зв'язку із службовими поїздками в межах
обслуговування дільниць; заохочувальні виплати (включаючи премії) у зв'язку з
ювілейними датами, днями народження, за довгострокову та
бездоганну трудову діяльність, активну суспільну роботу та в інших
аналогічних випадках, які провадяться в межах фонду споживання
підприємств, установ і організацій; грошові винагороди, які присуджуються за призові місця на
змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; заробітна плата за дні роботи без винагороди за працю
(суботники, недільники тощо), яка перераховується до відповідного
бюджету або на благодійні цілі; стипендії, які виплачуються підприємствами і організаціями
учням (аспірантам), направленим на навчання з відривом від
виробництва; допомога, яка виплачується за рахунок підприємства, установи
та організації молодим спеціалістам за час відпустки після
закінчення вищого (в тому числі середнього спеціального)
навчального закладу.
24. Премії (крім щомісячних премій, що виплачені разом із
заробітною платою даного місяця), винагорода за загальні
результати роботи підприємства за підсумками роботи за рік,
одноразова винагорода за вислугу років, доплати до заробітної
плати за періоди роботи, які перевищують один місяць, ураховуються
в середньомісячному розмірі, що визначається шляхом ділення їх
загальної суми, нарахованої у попередньому році, на 12 місяців. З числа місяців, на які ділиться сума премії, виключаються ті
місяці, які працівник повністю не працював внаслідок тимчасової
непрацездатності, відпустки по вагітності та пологах, відпустки по
догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років, перебування
на військових чи перевірних зборах або направлення для роботи на
іншому підприємстві та в інших випадках, передбачених чинним
законодавством. Винагорода за загальні результати роботи підприємства за
підсумками за рік та одноразова винагорода за вислугу років
додаються до місячного заробітку в усіх випадках у розмірі однієї
дванадцятої цієї винагороди. В місяць враховується не більше
однієї третини квартальної премії. Жінкам, які стали до роботи в попередньому або поточному
календарному році, враховуються премії, що нараховані в період
роботи до настання відпустки по вагітності та пологах, але не
більш, ніж за перші 12 місяців, і їхня сума ділиться на число цих
місяців. Місяць початку роботи і місяць, в якому настала відпустка
по вагітності та пологах, з підрахунку не виключаються. У такому ж
порядку враховуються премії, коли преміальна система знову введена
на даному підприємстві і діє неповний календарний рік, а також,
коли на підприємстві або у конкретного працівника змінилися умови
і порядок преміювання.
25. При обчисленні допомоги по вагітності та пологах жінкам,
які мають почасову оплату праці (місячний оклад, денну або годинну
тарифну ставку), береться місячний посадовий оклад, денна або
годинна тарифна ставка з урахуванням постійних доплат та надбавок,
одержуваних на день настання відпустки по вагітності та пологах та
середньомісячної (середньоденної, середньогодинної) суми премії. Якщо жінка одержує неповний посадовий оклад, то і допомога
обчислюється із фактично одержаної частки окладу. При почасовій оплаті праці середньоденний заробіток для
нарахування цієї допомоги визначається діленням суми заробітку на
число всіх робочих днів місяця відпустки по вагітності та пологах. Загальна сума допомоги по вагітності та пологах визначається
множенням денної допомоги на кількість робочих днів відпустки по
вагітності та пологах.
26. Жінкам, які одержують відрядну оплату праці, допомога по
вагітності та пологах обчислюється з їх середнього заробітку за
два останні календарні місяці, що передують першому числу місяця,
в якому настала відпустка по вагітності та пологах, з урахуванням
до заробітку кожного місяця середньомісячної суми премії. Якщо жінка фактично працювала не всі дні, то для нарахування
зазначеної допомоги обчислюється заробіток за фактичні дні роботи
у кожному з цих двох місяців. Якщо у жінки не було заробітку в цих двох місяцях, то ця
допомога обчислюється із заробітку за фактично відпрацьовані дні у
місяці настання відпустки по вагітності та пологах. При цьому середньомісячна сума премій у кожному місяці
враховується пропорційно до відпрацьованого часу. Якщо протягом часу, за який береться заробіток для обчислення
допомоги, жінка була переведена на іншу роботу або в неї змінився
розмір ставки чи система оплати праці (внаслідок переведення із
почасової оплати на відрядну тощо), то для обчислення допомоги
слід брати її заробіток за час роботи від дня переведення, зміни
ставки або системи оплати праці. У тому разі, коли жінка з поважних причин не мала заробітку,
з якого в установленому порядку повинна обчислюватись допомога, то
ця допомога обчислюється з тарифної ставки (посадового окладу) та
середньомісячної суми премії за останньою посадою, якщо інше не
передбачене цим Положенням. Якщо тарифні ставки (посадові оклади) не встановлені,
допомога обчислюється з мінімальної заробітної плати. Середньоденний заробіток при відрядній оплаті праці для
обчислення допомоги визначається діленням заробітку на кількість
усіх робочих днів у періоді, за який береться заробіток. При цьому
у число робочих днів, на які ділиться заробіток, не включаються
дні тимчасової непрацездатності, щорічної та додаткової відпусток,
а також звільнення з роботи в інших випадках, передбачених чинним
законодавством. Загальна сума допомоги визначається множенням денної допомоги
на число робочих днів відпустки по вагітності та пологах.
27. Творчим працівникам редакцій газет і журналів,
інформаційних агентств, видавництв, радіо і телебачення, інших
підприємств, організацій і установ, в оплату праці яких
включається авторська (постановочна) винагорода або оплата праці
яких здійснюється за ставками (розцінками) авторської
(постановочної) винагороди, допомога по вагітності та пологах
обчислюється з фактичного заробітку з урахуванням авторської
(постановочної) винагороди, на яку нараховані внески на соціальне
страхування.
28. Працівникам, які одержують посадовий оклад (ставку) при
виконанні визначеної норми (артисти та інші), допомога
обчислюється з фактичного заробітку за два місяці, що передують
місяцю, в якому настала відпустка по вагітності та пологах.
29. Членам екіпажів суден морського, річкового флоту і флоту
рибної промисловості допомога по вагітності та пологах
обчислюється на загальних підставах.
30. Адвокатам - членам колегії адвокатів допомога по
вагітності та пологах обчислюється за правилами, установленими для
працівників із відрядною оплатою праці.
31. Жінкам, які засуджені до виправних робіт, допомога по
вагітності та пологах надається на загальних підставах. При цьому
допомога обчислюється із заробітку з відрахуванням сум, що
призначені вироком суду.
32. Особам, робочий час яких не піддається обліку
(надомникам, штатним заготівельникам сільськогосподарських
продуктів, вторинної та інших видів сировини, збирачам харчових
відходів, продавцям розносної та розвозної торгівлі, агентам
фотопідприємств, а також іншим аналогічним категоріям
працівників), допомога по вагітності та пологах обчислюється із
заробітку за останні два місяці роботи. У тому разі, коли вони на
цьому підприємстві відпрацювали менше двох місяців, допомога
обчислюється із заробітку за весь час роботи до настання відпустки
по вагітності та пологах. Середньомісячний заробіток в такому разі визначається
діленням фактичного заробітку на кількість календарних днів у
періоді, за який взятий заробіток. У число днів не включаються дні
тимчасової непрацездатності, щорічні та додаткові відпустки, а
також дні звільнення від роботи в інших випадках, передбачених
чинним законодавством. Допомога сплачується за всі календарні дні періоду відпустки
по вагітності та пологах.
33. Позаштатні працівники забезпечуються допомогою по
вагітності та пологах, якщо вони працюють за трудовим договором. Допомога позаштатним працівникам нараховується за правилами,
установленими для працівників з відрядною оплатою праці. Позаштатним працівникам, яким не встановлено графік виходу на
роботу, допомога обчислюється за правилами, установленими пунктом
32 цього Положення.
34. Допомога по вагітності та пологах надається незалежно від
стажу роботи.
35. Допомога призначається, якщо звернення за нею сталося не
пізніше 6 місяців з дня закінчення відпустки по вагітності та
пологах.
36. Допомога, що не одержана до дня смерті матері, надається
після пред'явлення документу, який засвідчує родинні відносини з
померлою і факт спільного проживання з нею або перебування
внаслідок непрацездатності на утриманні померлої, копії свідоцтва
про смерть. При цьому допомога виплачується за умови звернення за
нею не пізніше 6 місяців після смерті. Допомога, що залишилася недоодержаною, не включається у
спадкове майно.
37. Допомога по вагітності та пологах виплачується за рахунок
коштів Фонду соціального страхування України.
III. Одноразова допомога при народженні дитини
38. Одноразова допомога при народженні дитини призначається і
виплачується підприємством, установою, організацією за місцем
основної роботи (служби, навчання) матері, якщо мати дитини не
працює (не служить, не вчиться) - за місцем роботи ( служби,
навчання) батька, а непрацюючим батькам - органами соціального
захисту населення за місцем їх проживання. При народженні мертвої дитини одноразова допомога не
призначається.
39. Одноразова допомога при народженні дитини надається сім'ї
в чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Матерям, які стали на облік у медичному закладі (жіночій
консультації, фельдшерсько-акушерському пункті тощо) у строк до 12
тижнів вагітності, регулярно його відвідували і виконували
рекомендації лікарів, надається додаткова допомога при народженні
дитини у двократному розмірі мінімальної заробітної плати. У разі народження двох і більше дітей одноразова допомога
призначається сім'ї на кожну дитину.
40. Для одержання одноразової допомоги при народженні дитини
особа, яка звернулась за допомогою, подає довідку про народження
дитини, видану органом запису актів громадянського стану (ЗАГСу)
для додаткової допомоги матерям, крім того, довідку
медичногозакладу (додаток 1), яка видається на основі облікової
форми N III/у "Індивідуальна карта вагітної та породіллі" (рядок
1 "дата взяття на облік"). Висновок про регулярність відвідування
і виконання рекомендацій лікарів робить лікувально-консультативна
комісія на чолі з завідуючим жіночою консультацією. В разі
відсутності жіночої консультації довідка видається ЛКК
поліклініки, де вагітна стояла на обліку. Довідка реєструється у
"Журналі для запису висновків лікувально-консультативної комісії"
(облікова форма N 035/у).
41. Жінкам з числа військовослужбовців, звільнених із
Збройних Сил України, Національної гвардії України, Прикордонних
військ України, Служби безпеки України, військ цивільної оборони,
інших військових формувань у зв'язку з вагітністю і пологами,
одноразова і додаткова допомога при народженні дитини
призначається і виплачується органами соціального захисту
населення за місцем проживання батьків з дитиною.
42. Жінці - молодому спеціалісту, яка одержала направлення на
роботу і народила дитину в період місячної відпустки, наданої у
зв'язку з закінченням навчання, одноразова і додаткова допомога
при народженні дитини видається підприємством, установою,
організацією, куди вона направлена, за умови оформлення її на
роботу.
43. Особам, які усиновили або взяли під опіку дитину,
одноразова допомога при народженні дитини надається на загальних
підставах.
44. Одноразова і додаткова допомоги при народженні дитини
виплачуються сім'ї, якщо звернення щодо їх призначення надійшло не
пізніше 6 місяців від дня народження дитини.
45. Якщо допомога не видана з вини органів, які призначають
та виплачують її, термін виплати не обмежується часом.
46. Одноразова допомога при народженні дитини, що не одержана
з причин смерті матері, яка мала право на цю допомогу, надається
батькові або іншій особі, яка фактично виховує дитину, за умови
звернення за нею не пізніше шести місяців після смерті. Допомога, що залишилась недоодержаною, не включається у
спадкове майно.
47. Виплата допомоги провадиться за рахунок коштів Фонду
соціального страхування України.
IV. Допомога по догляду за дитиною
48. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку призначається і виплачується щомісяця в розмірі
100 процентів мінімальної заробітної плати працюючим жінкам
незалежно від стажу роботи, жінкам, які навчаються з відривом від
виробництва, жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією
підприємства, установи, організації, і жінкам, які зареєстровані в
державній службі зайнятості як безробітні. Жінки із числа військовослужбовців, начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ, а також жінки з числа
військовослужбовців, звільнених із Збройних Сил України,
Національної гвардії України, Прикордонних військ України, Служби
безпеки України, військ цивільної оборони, інших військових
формувань у зв'язку з вагітністю та пологами, мають право на
допомогу по догляду за дитиною на умовах, в розмірах і в строки,
визначені для працюючих жінок. У разі народження двох і більше дітей кратність допомоги по
догляду за дітьми збільшується відповідно до кількості дітей.
49. Непрацюючим жінкам допомога по догляду за дитиною до
досягнення нею трирічного віку призначається в розмірі 50
процентів мінімальної заробітної плати до досягнення дитиною
дворічного віку - без обмеження доходом сім'ї, а з двох до трьох
років - якщо середньомісячний сукупний доход на кожного члена
сім'ї за попередній рік не перевищує трикратного розміру
мінімальної заробітної плати. У разі народження двох і більше дітей кратність допомоги по
догляду за дітьми збільшується відповідно до кількості дітей.
50. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку може призначатися батькові дитини, бабці, дідові,
іншому працюючому родичу, усиновителям і опікунам, які фактично
здійснюють догляд за дитиною, в розмірі, який би призначався
матері дитини.
51. Підставою для призначення працюючій жінці (батькові
дитини, бабці, дідові, іншому працюючому родичу, які фактично
здійснюють догляд за дитиною) допомоги по догляду за дитиною до
досягнення нею трирічного віку є надана їй у межах установленого
строку і оформлена наказом власника або уповноваженого ним органу
частково оплачувана відпустка по догляду за дитиною. Крім цього
додається копія свідоцтва про народження дитини. Частково оплачувана відпустка по догляду за дитиною до
досягнення нею трирічного віку може бути надана повністю або
частинами батькові дитини, бабці, дідові або іншим родичам, які
фактично доглядають дитину, за їх заявами після подання довідки з
місця роботи (служби, навчання) матері дитини про те, що вона
вийшла на роботу до закінчення строку зазначеної вище відпустки і
виплату їй допомоги по догляду за дитиною припинено (із
зазначенням дати). За один і той же період догляду за дитиною може
видаватись лише одна довідка на ім'я особи, яка буде фактично
доглядати дитину, про що в журналі про видачу довідок робиться
відповідна відмітка. Для наступного переоформлення частково оплачуваної відпустки
іншому працюючому родичу, особі, яка фактично доглядає дитину, за
місцем її роботи (служби, навчання) надається довідка про вихід на
роботу (із зазначенням у разі необхідності строку забезпечення
допомогою по догляду за дитиною). На підставі цього власник
підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за
місцем роботи (служби, навчання) матері видає нову довідку для
оформлення частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною
іншому родичу.
52. Жінкам, які продовжують навчатися з відривом від
виробництва, допомога по догляду за дитиною і стипендія
призначаються в повному розмірі.
53. Батькові дитини - військовослужбовцю допомога по догляду
за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у разі
смерті матері або перебування її в лікувальному закладі,
позбавлення її батьківських прав та в інших випадках, коли
відсутнє материнське піклування про дитину. Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією
підприємства, установи, організації, допомога по догляду за
дитиною до досягнення нею трирічного віку до їх працевлаштування
призначається на підставі довідки ліквідаційної комісії. Жінкам, які зареєстровані в державній службі зайнятості як
безробітні, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку призначається на підставі довідки служби
зайнятості. Підставою для призначення непрацюючим жінкам допомоги по
догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є: копія
свідоцтва про народження дитини, видана за місцем проживання,
довідка про те, що мати дитини не працює ( не служить, не вчиться)
і дитина проживає разом з нею. При призначенні цієї допомоги з
двох років до досягнення дитиною трирічного віку додається довідка
про склад сім'ї із зазначенням прізвища, імені, по батькові,
родинних відносин кожного із членів сім'ї, роду їх занять, довідки
про доходи кожного із членів сім'ї за попередній рік. Для усиновителів і опікунів підставою для призначення
допомоги по догляду за дитиною є копія рішення районної, районної
в містах Києві і Севастополі державної адміністрації і виконавчих
комітетів міських, районних у містах Рад народних депутатів про
усиновлення дитини або встановлення опіки.
54. За бажанням жінки та осіб, зазначених у частині першій
пункту 51, у період перебування їх у відпустці по догляду за
дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу
або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання
допомоги в період частково оплачуваної відпустки по догляду за
дитиною.
55. Призначення і виплата допомоги по догляду за дитиною до
досягнення нею трирічного віку працюючим жінкам і жінкам, які
навчаються з відривом від виробництва (батькові дитини, бабці,
дідові, іншому працюючому родичу, які фактично доглядають дитину),
провадиться підприємством, установою, організацією за місцем
основної роботи (служби, навчання). Органи соціального захисту населення призначають і виплачують
допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
непрацюючим жінкам, жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з
ліквідацією підприємства, установи, організації, жінкам, які
зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні, жінкам
із числа військовослужбовців, начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ, а також жінкам із числа
військовослужбовців, звільнених із Збройних Сил України,
Національної гвардії України, Прикордонних військ України, Служби
безпеки України, військ цивільної оборони, інших військових
формувань у зв'язку з вагітністю та пологами за місцем їх
проживання.
56. Допомога по догляду за дитиною працюючим жінкам (батькові
дитини, бабці, дідові, іншому працюючому родичу), які фактично
доглядають дитину, і жінкам, які навчаються з відривом від
виробництва, виплачується щомісяця з дня надання частково
оплачуваної відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення,
але не більш як по день досягнення дитиною трирічного віку
включно. Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією
підприємства, установи, організації, допомога по догляду за
дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця по
день їх працевлаштування, але не більш як по день досягнення
дитиною трирічного віку включно. Жінкам, які зареєстровані в державній службі зайнятості як
безробітні, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку виплачується щомісяця з дня припинення виплати
допомоги по вагітності та пологах, але не більш як по день
досягнення дитиною трирічного віку включно. Непрацюючим жінкам допомога виплачується щомісяця з дня
народження дитини по день досягнення нею дворічного віку включно,
а до трирічного - за умови, якщо середньомісячний сукупний доход
на кожного члена сім'ї за попередній рік не перевищує трикратного
розміру мінімальної заробітної плати. Працюючі усиновителі та опікуни, безробітні усиновителі та
опікуни, які зареєстровані в державній службі зайнятості, а також
непрацюючі усиновителі та опікуни мають право на допомогу по
догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на загальних
умовах, але не раніше ніж з дня прийняття рішення про усиновлення
або встановлення опіки.
57. Якщо під час частково оплачуваної відпустки по догляду за
дитиною народжується наступна дитина (двоє або більше дітей), то
допомога по догляду за першою дитиною надається за решту періоду
до досягнення нею трирічного віку. З дня закінчення частково
оплачуваної відпустки по догляду за першою дитиною жінка для
одержання допомоги по догляду за наступною дитиною (двома і
більше дітьми) повинна оформити відпустку на загальних підставах. Жінкам з числа військовослужбовців, звільнених із Збройних
Сил України, Національної гвардії України, Прикордонних військ
України, Служби безпеки України, військ цивільної оборони, інших
військових формувань у зв'язку з вагітністю та пологами, при
народженні наступної дитини допомога по догляду за нею
призначається як непрацюючим.
58. Допомога виплачується незалежно від одержання інших видів
допомоги, пенсії.
59. Виплата допомоги працюючим і прирівняним до них жінкам
провадиться за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а
непрацюючим - за рахунок місцевого бюджету.
60. Витрати на виплату допомоги по догляду за дитиною
непрацюючим жінкам відносяться на розділ 205 "Державна допомога
одиноким матерям та малозабезпеченим сім'ям", параграф 3 "Допомога
по догляду за дитиною непрацюючим матерям" Класифікації доходів і
видатків державного та місцевих бюджетів України.
V. Грошові виплати матерям (батькам), зайнятимдоглядом трьох і більше дітей віком
до 16 років
61. Право на щомісячні грошові виплати мають матері (батьки),
зайняті доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років. Це право мають також усиновителі, опікуни (піклувальники),
які зайняті доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років.
62. Грошові виплати особам, які зайняті доглядом трьох дітей
віком до 16 років, призначаються у розмірі 100 процентів
мінімальної заробітної плати, а особам, зайнятим доглядом чотирьох
і більше дітей віком до 16 років, - 200 процентів мінімальної
заробітної плати.
63. Грошові виплати призначаються незалежно від того, чи
одержує мати (батько, усиновитель, опікун, піклувальник) на дітей
пенсії, аліменти, інші види державної допомоги. Зазначені виплати призначаються і виплачуються у разі, коли
середньомісячний доход на кожного члена сім'ї за попередній рік не
перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати.
64. Грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом
трьох і більше дітей віком до 16 років, провадяться щомісяця з дня
досягнення третьою (відповідно четвертою) дитиною трирічного віку
по місяць досягнення першою дитиною 16-річного віку. При цьому якщо в сім'ї більше трьох (чотирьох) дітей, право
на ці виплати зберігається до того часу, поки в сім'ї буде не
менше трьох дітей віком від 3 до 16 років. Якщо жінка стала до роботи до досягнення дитиною трирічного
віку, виплата допомоги по догляду за дитиною припиняється, а
грошові виплати провадяться з дня припинення виплати цієї
допомоги.
65. Усиновителям, опікунам та піклувальникам, зайнятим
доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, щомісячні грошові
виплати призначаються і виплачуються з дня прийняття в
установленому порядку рішення про усиновлення або встановлення
опіки чи піклування на умовах, передбачених у пункті 64 цього
Положення.
66. Грошові виплати матерям (батькам, усиновителям, опікунам,
піклувальникам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до
16 років, призначаються і виплачуються підприємством, установою,
організацією за місцем основної роботи (служби, навчання) матері,
а якщо мати дітей не працює (не служить, не вчиться), - за місцем
роботи (служби, навчання) батька. У разі, коли батьки не працюють (не служать, не вчаться),
грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і
більше дітей віком до 16 років, призначаються і виплачуються
органами соціального захисту населення за місцем проживання.
67. До заяви про призначення грошових виплат повинні бути
додані: а) довідка про склад сім'ї із зазначенням прізвища, імені, по
батькові, родинних відносин кожного із членів сім'ї і роду їх
занять; б) копії свідоцтв про народження дітей; в) довідки про доходи кожного із членів сім'ї за попередній
рік.
Особи, які мають особисте підсобне господарство, крім того,
подають довідки про наявність такого господарства. Усиновителі, опікуни та піклувальники подають також рішення
про усиновлення, або встановлення опіки чи піклування.
68. У разі переходу одержувача грошових виплат на дітей на
іншу роботу або при переїзді на постійне місце проживання в інший
район (місто) виплата відновлюється за новим місцем роботи або
відповідними органами соціального захисту населення після
надходження особової справи з того часу, з якого виплата була
припинена.
69. Грошові виплати призначаються чи їх виплата відновлюється
на один календарний рік, але не більше ніж до досягнення дитиною
відповідного віку. При цьому грошові виплати на дітей на наступний квартал
призначаються на підставі заяви і заново поданих документів про
склад та доход сім'ї за попередній рік.
70. Грошові виплати припиняються, якщо одержувач
позбавляється батьківських прав, опікунства, піклування, а також у
разі, коли діти передаються на повне державне утримання, при
позбавленні волі батьків (опікунів, піклувальників, усиновителів)
та в інших випадках, коли припиняється батьківське піклування. Виплата припиняється з першого числа місяця, наступного за
тим місяцем, в якому виникли відповідні обставини.
71. Фінансування грошових виплат матерям (батькам), зайнятим
доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, провадиться за
рахунок коштів місцевого бюджету (виплату відшкодовують місцеві
фінансові органи).
72. Витрати на грошові виплати матерям (батькам), зайнятим
доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, відносяться на
розділ 205 "Державна допомога одиноким матерям та малозабезпеченим
сім'ям", параграф 5 "Грошові виплати матерям (батькам), зайнятим
доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років" Класифікації
доходів і видатків державного та місцевих бюджетів України.
VI. Допомога по догляду за дитиною-інвалідом
73. Допомога по догляду за дитиною-інвалідом призначається
одному з непрацюючих працездатних батьків або непрацюючій
працездатній особі, яка їх замінює, усиновителю, опікуну та
піклувальнику, що постійно доглядають дитину-інваліда до
досягнення нею 16-річного віку.
74. Допомога по догляду за дитиною-інвалідом надається у
розмірі 100 процентів мінімальної заробітної плати.
75. Допомога по догляду за дитиною-інвалідом одному з
непрацюючих працездатних батьків або непрацюючій працездатній
особі, яка їх замінює, що постійно доглядає дитину-інваліда до
досягнення нею 16-річного віку, призначається і виплачується
органами соціального захисту населення за місцем проживання.
76. Для призначення і виплати допомоги по догляду за
дитиною-інвалідом в органи соціального захисту населення подаються
такі документи: а) заява; б) копія свідоцтва про народження дитини; в) довідка з місця проживання про те, що мати (батько) або
особа, яка їх замінює, не працює і постійно доглядає
дитину-інваліда; г) виписка з медичного висновку на дитину-інваліда, яка
видається медичним закладом відповідно до переліку медичних
показань, що дають право на одержання соціальної пенсії
дітям-інвалідам віком до 16 років. Для непрацюючих працездатних усиновителів, опікунів чи
піклувальників подається також копія рішення про усиновлення або
встановлення опіки чи піклування.
77. Допомога по догляду за дитиною-інвалідом призначається з
дня звернення за її призначенням в органи соціального захисту
населення, а для усиновителів, опікунів (піклувальників) не раніше
ніж з дня рішення про усиновлення, опіку, піклування.
78. Допомога по догляду за дитиною-інвалідом одному з
непрацюючих працездатних батьків або особі, яка їх замінює і
постійно доглядає дитину-інваліда, виплачується щомісяця за
період, зазначений у медичному висновку, але не більш як по місяць
досягнення дитиною 16-річного віку.
79. Фінансування допомоги по догляду за дитиною-інвалідом
провадиться за рахунок коштів місцевого бюджету (виплату
відшкодовують місцеві фінансові органи).
80. Витрати на допомогу по догляду за дитиною-інвалідом
відносяться на розділ 205 "Державна допомога одиноким матерям та
малозабезпеченим сім'ям", параграф 2 "Допомога по догляду за
дитиною-інвалідом" Класифікації доходів і видатків державного та
місцевих бюджетів України.
VII. Допомога по тимчасовій непрацездатностіу зв'язку з доглядом за хворою дитиною
81. Працюючій матері або одному із працюючих членів сім'ї, у
разі необхідності догляду за хворою дитиною віком до 14 років,
призначається допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з
доглядом за хворою дитиною, але не більше як на 14 календарних
днів.
82. Допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з
доглядом за хворою дитиною віком до 14 років надається у розмірі: 100 процентів заробітку (доходу) - працівникам, які мають
загальний трудовий стаж 8 років і більше; батькам, які мають на
утриманні трьох і більше дітей віком до 16 років (учнів - до 18
років), - незалежно від стажу роботи; військовослужбовцям, крім
військовослужбовців строкової служби; працівникам з числа колишніх
дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків і не
досягли 21 року та мають трудовий стаж до 5 років; 80 процентів заробітку (доходу) - працівникам, які мають
загальний трудовий стаж від 5 до 8 років; 60 процентів заробітку (доходу) - працівникам, які мають
загальний трудовий стаж до 5 років. Заробіток для обчислення допомоги по тимчасовій
непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною
визначається згідно з чинним законодавством. Мінімальний розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності
встановлюється на рівні мінімальної заробітної плати, але не
повинен перевищувати розміру заробітку (доходу), з якого
нараховується допомога. При визначенні розміру допомоги трудовий стаж працівника
обчислюється на день хвороби дитини в установленому порядку. Трудовий стаж для визначення розміру допомоги по тимчасовій
непрацездатності обчислюється за правилами, встановленими чинним
законодавством.
83. У разі захворювання жінок, які перебувають у частково
оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку, непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють
догляд за дитиною-інвалідом до досягнення нею 16-річного віку, а
також непрацюючих жінок, які доглядають дитину, до досягнення нею
трирічного віку допомога по тимчасовій непрацездатності
призначається одному з працюючих членів сім'ї чи іншій працюючій
особі, яка здійснює догляд за дитиною на весь період захворювання,
в розмірі, передбаченому пунктом 82 цього Положення.
84. Допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з
доглядом за хворою дитиною віком до 14 років призначається і
виплачується на підставі лікарняного листка (листка
непрацездатності), а для військовослужбовців - довідки медичного
закладу. Інші документи не можуть бути підставою для призначення
допомоги.
85. Особам, які перебувають у щорічній, додатковій відпустці,
частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною або у
відпустці без збереження заробітної плати, допомога по тимчасовій
непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною не
призначається.
86. Допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з
доглядом за хворою дитиною призначається і виплачується
підприємством, установою, організацією за місцем основної роботи
(служби, навчання) матері дитини або одного з працюючих членів
сім'ї чи іншої працюючої особи, що здійснює догляд за хворою
дитиною.
87. У разі, коли сім'я має декілька дітей до 14 років і їх
захворювання виникає у різний час, допомога по тимчасовій
непрацездатності надається на кожну дитину окремо. Якщо одночасно хворіють двоє або більше дітей, то лікарняний
листок видається один на всіх дітей, які хворіють, і допомога по
тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною
видається по одному лікарняному листку (листку непрацездатності).
88. У разі, коли дитина продовжує хворіти після закінчення
строку, на який може бути виданий лікарняний листок по догляду за
нею (14 днів), працюючій особі видається довідка про тимчасову
непрацездатність на період хвороби дитини, і допомога по
тимчасовій непрацездатності не призначається.
89. Працюючій матері або іншій працюючій особі, звільненій
від роботи у зв'язку з перебуванням разом з хворою дитиною у
стаціонарі, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується
за весь час перебування у стаціонарі.
90. Сезонним і тимчасовим працівникам, які здійснюють догляд
за хворою дитиною, допомога по тимчасовій непрацездатності
призначається і виплачується на загальних підставах.
91. Працюючим усиновителям та опікунам допомога по тимчасовій
непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною
призначається і виплачується на загальних підставах.
92. Допомога призначається, якщо звернення за нею сталося не
пізніше 6 місяців з дня відновлення працездатності.
93. Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку
з доглядом за хворою дитиною провадиться за рахунок коштів Фонду
соціального страхування України.
VIII. Допомога на дітей віком до16 років (учнів - до 18 років)
94. Сім'ям, в яких виховуються діти до 16 років (учні - до 18
років), призначається допомога у розмірі 50 процентів мінімальної
заробітної плати на кожну дитину за умови, якщо середньомісячний
сукупний доход на кожного члена сім'ї за попередній рік не
перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Допомога призначається і на дітей віком до 18 років, які
навчаються у вищих (в тому числі середніх спеціальних) та
професійно-технічних навчальних закладах, незалежно від одержання
стипендій.
95. Допомога на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років)
призначається незалежно від одержання на дітей пенсій, інших видів
допомоги. Зазначена допомога не призначається батькам, які позбавлені
батьківських прав, а також у разі перебування дитини на повному
державному утриманні.
96. Допомога на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років)
призначається і виплачується підприємством, установою,
організацією за місцем основної роботи (служби, навчання) матері,
а якщо мати дитини не працює (не служить, не вчиться), - за місцем
роботи (служби, навчання) батька. Якщо батьки не працюють (не служать, не вчаться), допомога на
дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років) призначається і
виплачується органами соціального захисту населення за місцем
проживання.
97. Допомога на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років)
виплачується щомісяця з місяця народження дитини і по місяць
досягнення нею 16-річного віку (учня - по місяць досягнення ним
18-річного віку). Усиновителям, опікунам (піклувальникам) допомога
призначається на загальних підставах з дня прийняття рішення про
усиновлення, опіку (піклування).
98. Для призначення допомоги на дітей віком до 16 років
(учнів - до 18 років) за місцем основної роботи (служби,
навчання), матері, а якщо мати дитини не працює - за місцем
роботи батька або особи, яка замінює їх, подається заява. Якщо батьки не працюють (не служать, не вчаться) заява
подається в органи соціального захисту населення за місцем
проживання.
99. До заяви про призначення допомоги на дітей до 16 років
(учнів - до 18 років) додаються такі документи: а) довідка про склад сім'ї де зазначено прізвище, ім'я, по
батькові, родинні відносини кожного із членів сім'ї і рід їх
занять; б) копії свідоцтв про народження дітей; в) довідки про доходи кожного члена сім'ї за попередній рік,
які враховуються при обчисленні середньомісячного сукупного доходу
(заробітна плата, стипендії, пенсії тощо).
Особи, які мають особисте підсобне господарство, крім того,
подають довідки про наявність такого господарства. Для усиновителів, опікунів чи піклувальників до заяви про
призначення допомоги додається рішення про усиновлення,
встановлення опіки чи піклування.
100. У разі переходу одержувача допомоги на дітей на іншу
роботу або при переїзді в інший район (місто) виплата допомоги за
місцем попередньої роботи (місцем проживання) припиняється і
відновлюється за новим місцем його роботи (місцем проживання) з
того часу, з якого виплата була припинена.
101. Допомога призначається чи її виплата відновлюється
на один календарний рік, але не більш ніж до досягнення дитиною
відповідного віку. При цьому на наступний календарний рік допомога призначається
на підставі заяви одержувача допомоги і заново поданих документів
про склад та доходи сім'ї за попередній.
102. Фінансування щомісячної допомоги на дітей віком до 16
років (учнів - до 18 років) провадиться за рахунок коштів
місцевого бюджету (виплату відшкодовують місцеві фінансові
органи).
103. Витрати на допомогу на дітей віком до 16 років (учнів -
до 18 років) відносяться на розділ 90 "Соціальний захист
населення", параграф 3 "Допомога на дітей віком до 16 років
(учнів - до 18 років)" Класифікації доходів і видатків державного
та місцевих бюджетів України.IX. Допомога на дітей одиноким матерям
104. Допомога призначається і виплачується одиноким матерям
(які не перебувають в шлюбі) на утримання і виховання дітей, якщо
у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька
дитини або запис про батька проведено в установленому порядку за
вказівкою матері. Зазначена допомога призначається і виплачується також вдовам
та вдівцям з дітьми, які не одержують на них пенсію в разі втрати
годувальника або соціальну пенсію. Якщо одинока мати (вдова, вдівець) вийшла заміж, то за нею
зберігається право на одержання допомоги на дітей, які народилися
до шлюбу. Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і
не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне
господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання
допомоги, установленої для дітей одиноким матерям, не має. При
реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей,
допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.
105. Допомога на дітей одиноким матерям (вдовам, вдівцям) з
числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків,
колишніх вихованців дитячих будинків (шкіл-інтернатів), які мають
дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років), призначається в
розмірі 100 процентів мінімальної заробітної плати. Допомога на
дітей одиноким матерям, які мають дітей віком до 16 років (учнів -
до 18 років), вдовам та вдівцям з дітьми, які не одержують на них
пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію,
призначається в розмірі 50 процентів мінімальної заробітної плати. У разі народження двох і більше дітей допомога на дітей
одиноким матерям призначається на кожну дитину.
106. Одиноким усиновителям, опікунам та піклувальникам
допомога призначається на загальних підставах, з місяця
усиновлення дитини або встановлення опіки чи піклування по місяць
досягнення дитиною 16-річного віку (учнями - 18-річного віку).
107. Допомога на дітей одиноким матерям призначається
незалежно від одержання на дітей пенсій, інших видів допомоги,
передбачених цим Положенням.
108. Заява про призначення допомоги одиноким матерям
подається у відділ соціального захисту населення за місцем
проживання матері. У заяві зазначається, перебувала чи перебуває
мати в зареєстрованому шлюбі, проживала чи проживає вона разом з
особою, від якої має дитину, чи визнана ця особа батьком дитини в
установленому порядку, чи одержує вона на дитину аліменти або
пенсію, дитина усиновлена, не усиновлена, а також підстава
внесення у свідоцтво про народження запису про батька. До заяви додаються такі документи: а) копія свідоцтва про народження дитини; б) довідка органів ЗАГСу про підстави внесення до книги
записів народження відомостей про батька дитини; в) довідка про проживання дитини з матір'ю, видана за місцем
проживання сім'ї; г) одинокі матері (вдови, вдівці), одинокі усиновителі,
опікуни, піклувальники із числа дітей-сиріт і дітей, які
залишилися без піклування батьків, колишніх вихованців дитячих
будинків (шкілі-нтернатів), крім того, подають довідку, що
підтверджує їх виховання в дитячому інтернатному закладі. До заяви про призначення допомоги одинокому усиновителю,
опікуну чи піклувальнику додається копія рішення про усиновлення
або встановлення опіки чи піклування.
109. Допомога на дітей одиноким матерям виплачується щомісяця
з місяця народження дитини по місяць досягнення дитиною 16-річного
віку (учнями - 18-річного віку). Одинокій матері, яка припинила спільне життя з особою, від
якої вона має дитину, допомога призначається з місяця подання
заяви з усіма необхідними документами. Жінці, яка раніш перебувала в шлюбі, допомога на дитину, що
народилась до розірвання шлюбу, призначається не раніш, ніж з
місяця, в якому вона зареєструвала розірвання шлюбу.
110. За час перебування дитини на повному державному
утриманні допомога на цю дитину не виплачується.
111. При настанні обставин, які тягнуть за собою припинення
або поновлення виплати допомоги (усиновлення дитини, установлення
батьківства, повернення дитини з дитячого навчально-виховного
закладу, смерті дитини тощо), виплата допомоги припиняється або
поновлюється з місяця, наступного за тим місяцем, в якому настали
відповідні обставини.
112. При переїзді одинокої матері в інший район (місто)
виплалата допомоги відновлюється з того часу, з якого виплата
допомоги була припинена за попереднім місцем проживання.
113. Допомога на дітей одиноким матерям виплачується органами
соціального захисту населення за рахунок коштів місцевого бюджету
(виплату відшкодовують місцеві фінансові органи).
114. Витрати на допомогу на дітей одиноким матерям
відносяться на розділ 205 "Державна допомога одиноким матерям та
малозабезпеченим сім'ям", параграф 1 "Допомога на дітей одиноким
матерям" Класифікації доходів і видатків державного та місцевих
бюджетів України.
X. Допомога на дітей військовослужбовцівстрокової служби
115. Право на одержання допомоги на дітей військовослужбовців
строкової служби мають дружини: солдатів, матросів, сержантів і старшин строкової військової
служби; військових будівельників, які проходять службу у
військово-будівельних загонах (частинах), - у період служби в цих
загонах (частинах); курсантів, слухачів (які одержують курсантські оклади)
військово-навчальних закладів із числа військовослужбовців
строкової служби і цивільної молоді - в період навчання у
військово-навчальних закладах; курсантів шкіл підготовки прапорщиків та мічманів,
зарахованих на навчання, з числа військовослужбовців строкової
служби і осіб, призваних із запасу, в період навчання в цих
школах; солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів
та осіб офіцерського складу запасу, які призиваються на навчальні
збори і на момент призову тимчасово не працюють, - в період цих
зборів, включаючи час перебування в дорозі до військової частини і
назад.
116. У разі розірвання шлюбу військовослужбовця строкової
служби встановлення батьківства за спільною заявою
військовослужбовця і матері дитини або в судовому порядку як до
призову на строкову військову службу, так і в період проходження
служби, допомога на дитину призначається і виплачується матері
дитини, якщо дитина проживає разом з нею.
117. При вихованні дитини військовослужбовця строкової служби
опікуном (піклувальником), призначеним в установленому законом
порядку внаслідок хвороби або смерті матері дитини або інших
причин (наприклад, позбавлення матері батьківських прав,
проживання дитини окремо від матері, призов на строкову військову
службу батька, з яким дитина проживала після розірвання шлюбу
батьків), допомога призначається і виплачується опікуну
(піклувальнику).
118. Допомога на дітей військовослужбовців строкової служби
надається у розмірі 100 процентів мінімальної заробітної плати на
кожну дитину.
119. Допомога на дітей військовослужбовців строкової служби
призначається і виплачується за поданням районного (міського)
військового комісаріату органами соціального захисту населення за
місцем проживання матері дитини або опікуна (піклувальника).
120. Заява про призначення допомоги подається в районний
(міський) військовий комісаріат за місцем проживання.
121. До заяви про призначення допомоги на дітей повинні бути
подані: а) довідка військової частини про перебування на строковій
військовій службі або довідка відповідного військового
комісаріат, про перебування на навчальних зборах; б) довідка про місце проживання дружини або опікуна
(піклувальника) і дітей військовослужбовців; в) копії свідоцтв про народження дітей; г) копії свідоцтв про укладення (розірвання) шлюбу.
122. У разі, коли за призначенням зазначеної допомоги
звертається опікун (піклувальник), в/н подаєь, крім того, рішення
про встановлення над дітьми опіки (піклування).
123. Для призначення допомоги на дітей, батьківство яких
установлено за спільною заявою батьків або в судовому порядку,
мати дитини (опікун, піклувальник) подає копію свідоцтва про
встановлення батьківства.
124. Допомога призначається незалежно від одержання на дітей
пенсій, інших видів допомоги.
125. Допомога на дітей, які перебувають на повному державному
утриманні, не призначається і не виплачується.
126. Допомога призначається: на дітей, які народилися або усиновлені до призову їх батька
на військову службу, - з дня явки призовника у відповідний
військовий комісаріат для відправки у військову частину; на дітей, які народилися або усиновлені після призову їх
батька на військову службу, - з дня народження (усиновлення)
дітей; на дітей військовослужбовців строкової служби, батьківство
яких установлено за спільною заявою батьків або в судовому порядку
після призову їх батька на військову службу, - з дня запису
військовослужбовця батьком дитини; на дітей, які народилися до реєстрації шлюбу, у випадку
реєстрації шлюбу військовослужбовцем строкової служби після
призову на військову службу, - з дня реєстрації шлюбу.
127. Допомога на дітей солдатів, матросів, сержантів,
старшин, прапорщиків, мічманів та осіб офіцерського складу запасу,
які призиваються на навчальні збори і на момент призову тимчасово
не працюють, призначається і виплачується на весь період зборів,
включаючи і час перебування в дорозі до військової частини і
назад.
128. При народженні у сім'ї військовослужбовця після його
призову на військову службу другої дитини призначення допомоги на
двох дітей провадиться органами соціального захисту населення на
підставі заяви дружини військовослужбовця (з доданням копії
свідоцтва про народження другої дитини і довідки про місце
проживання дружини та дітей військовослужбовця), а також справи
про призначення допомоги на першу дитину військовослужбовця.
129. Виплата допомоги припиняється з дня звільнення
військовослужбовця з строкової військової служби в запас або з
інших причин.
130. Районні (міські) військові комісаріати на підставі
повідомлень військових частин про вибуття з військової служби
військовослужбовця, який має дітей, або при зміні їх службового
становища негайно повідомляють відділи соціального захисту
населення про необхідність припинення виплати допомоги з
зазначенням кінцевого строку виплати. Коли військовослужбовці
прибули у військовий комісаріат для зарахування на військовий
облік до надходження повідомлення від військової частини про
звільнення їх з військової служби, районні (міські) військові
комісаріати повідомляють відділи соціального захисту населення
про припинення виплати допомоги, не чекаючи одержання
повідомлення.
131. У разі неодержання повідомлення від військової частини
про звільнення військовослужбовця строкової служби в запас виплата
допомоги припиняється на дітей військовослужбовців, які були
призвані на військову службу у першій половині року - з 1 липня, а
призваних у другій половині року - з 1 січня після опублікування у
пресі наказу про звільнення в запас військовослужбовців
відповідного року призову.
132. Виплата допомоги на дітей військовослужбовців,
затриманих на військовій службі понад установлений чинним
законодавством термін, продовжується розпорядженням завідуючого
відділом соціального захисту населення на підставі довідок
військових частин, які підтверджують проходження
військовослужбовцями строкової служби понад установлену
тривалість.
133. У разі смерті дитини, а також перебуванні дітей на
повному державному утриманні або поверненні їх до матері (опікуна,
піклувальника) розмір допомоги змінюється (виплата їх
припиняється чи поновлюється) з дня виникнення змін на підставі
розпорядження завідуючого районного (міського) відділу соціального
захисту населення.
134. Виплата допомоги на дітей військовослужбовців за
неповний місяць (місяць призову на строкову військову службу чи на
збори і місяць закінчення військової служби, зборів) провадиться
за число календарних днів даного неповного місяця. При цьому
розмір денної допомоги визначається діленням суми місячної
допомоги на число календарних днів у даному місяці, а загальна
сума за неповний місяць - множенням денної допомоги на число
календарних днів, які підлягають оплаті в даному місяці.
135. При переїзді матері (опікуна, піклувальника) дитини на
інше місце проживання виплата допомоги на дітей припиняється, і за
новим місцем проживання допомога призначається в установленому
порядку на підставі заново поданих заяви і документів. При цьому відділ соціального захисту населення, який
виплачував допомогу, видає матері (опікуну, піклувальнику) довідку
про період виплати допомоги і повідомляє районний (міський)
військовий комісаріат про припинення виплати допомоги. Командири військових частин видають військовослужбовцю
(надсилають на запит військового комісаріату за новим місцем
проживання) нову довідку про перебування на строковій військовій
службі.
136. Фінансування допомоги провадиться за рахунок коштів
державного бюджету, що перераховуються до Пенсійного фонду
України. Облік і звітність по виплаті допомоги на дітей
військовослужбовців і військовозобов'язаних здійснюють в
установленому порядку.
XI. Допомога на дітей, які перебуваютьпід опікою чи піклуванням
137. Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи
піклуванням призначається особам, що призначені в установленому
порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті
батьків, позбавлення батьків батьківських прав чи з інших причин
залишилися без батьківського піклування, з метою захисту особистих
і майнових прав та інтересів цих дітей.
138. Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи
піклуванням, надається в розмірі 200 процентів мінімальної
заробітної плати на кожну дитину.
139. Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи
піклуванням, призначається, якщо розмір одержуваних на цих дітей
аліментів, пенсій і допомоги на місяць за попередній рік не
перевищує двократного розміру мінімальної заробітної плати. При
цьому виплата раніше призначених на дітей пенсій і допомоги не
провадиться.
140. У разі призначення допомоги на дітей, які перебувають
під опікою або піклуванням, ураховуються такі виплати опікунам
(піклувальникам) на дітей: пенсія в разі втрати годувальника; державна допомога одиноким матерям, яку вони отримують на
дитину; сума аліментів, які виплачуються батькам або родичам; тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких
ухиляються від сплати аліментів або коли стягнення аліментів
неможливе; інші види допомоги і пенсій, що призначаються на дітей
відповідно до чинного законодавства.
141. Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи
піклуванням, призначається районною, районною у містах Києві і
Севастополі державною адміністрацією, виконавчими комітетами
міських, районних у містах Рад народних депутатів і виплачується
місцевими органами управління освітою за місцем проживання.
142. Питання про призначення допомоги розглядається, як
правило, одночасно з установленням опіки чи піклування. Заява про призначення допомоги на дітей, які перебувають під
опікою чи піклуванням, подається опікуном (піклувальником) у
відділ народної освіти, в якому дитина перебуває на обліку або в
той, де оформляється опіка. До заяви додаються такі документи: а) копія рішення місцевої державної адміністрації або
виконавчого комітету Рад народних депутатів про встановлення опіки
чи піклування над неповнолітнім, якщо рішення прийняте раніше; б) копія свідоцтва про народження дитини; в) довідка з місця проживання опікуна (піклувальника) і
дитини; г) довідка про місячні розміри пенсій, допомоги, що одержують
опікуни на дитину; д) документи про суму одержуваних на дитину аліментів за
минулий календарний рік, із зазначенням кількості місяців, за які
вони виплачені.
143. Відділи народної освіти у 10-денний строк з моменту
надходження заяви перевіряють право опікуна (піклувальника) на
одержання допомоги, готують висновок про необхідність призначення
на дитину допомоги або про відмову у призначенні допомоги та
передають матеріали у районну, районну у містах Києві і
Севастополі державну адміністрацію, виконавчі комітети міських,
районних у містах Рад народних депутатів. Про прийняте місцевою державною адміністрацією, виконавчими
комітетами Рад народних депутатів рішення відділ народної освіти в
десятиденний строк з дня його прийняття повідомляє опікуна
(піклувальника). Якщо виявлено нові обставини, які дають право на одержання
допомоги, рішення може бути переглянуте.
144. Допомога на дитину призначається з місяця звернення за
нею, тобто з місяця прийняття заяви з усіма необхідними
документами, і виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною
16-річного віку (учнями - 18-річного віку). У тому разі, коли до заяви прикладені не всі необхідні
документи, заявника повідомляють, які документи повинні бути
подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців
від дня одержання зазначеного повідомлення, то місяцем звернення
за призначенням допомоги вважається місяць прийняття заяви про
призначення допомоги. Якщо заява про призначення допомоги розглядається одночасно з
установленням опіки чи піклування, допомога виплачується з місяця
винесення рішення про встановлення опіки або піклування.
145. Допомога виплачується опікуну (піклувальнику) щомісяця у
повному розмірі відділом народної освіти не пізніше 15 числа
наступного місяця або відправляється поштою.
146. Підставою для припинення виплати допомоги є звільнення
опікуна (піклувальника) від виконання своїх обов'язків, а також
збільшення розміру виплат, що передбачені умовами одержання
допомоги. У разі виникнення обставин, через які може бути припинена
виплата допомоги, її одержувачі зобов'язані у десятиденний строк
повідомити про це органи управління освітою, які виплачують
допомогу. Виплата допомоги припиняється за рішенням районної, районної
у містах Києві і Севастополі державної адміністрації, виконавчих
комітетів міських, районних у містах Рад народних депутатів з
місяця, наступного за місяцем, в якому склались відповідні
обставини. Право на допомогу опікунів (піклувальників), які одержують
аліменти на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням,
перевіряється щорічно відділами народної освіти по документах про
суму одержаних за минулий календарний рік аліментів, які подаються
опікунами (піклувальниками) щорічно до 1 лютого поточного року. Якщо вони не подані у зазначені строки, виплата призначеної
допомоги припиняється до їх подання. У разі, коли середньомісячна сума аліментів за минулий
календарний рік разом з іншими виплатами на дитину буде
перевищувати двократний розмір мінімальної заробітної плати на
місяць, виплата допомоги припиняється з лютого поточного року.
147. При виникненні в наступні роки права на одержання
призначеної допомоги виплата її відновлюється відділами народної
освіти з місяця, наступного за тим місяцем, в якому подані
документи про аліменти за минулий календарний рік. Для виплати допомоги на учнів віком від 16 до 18 років опікун
(піклувальник) повинен подати у відділ народної освіти довідки
навчального закладу два рази протягом навчального року (з 1 по 15
жовтня і з 1 по 15 березня).
148. При переїзді опікуна (піклувальника), який одержує
допомогу, на нове місце проживання виплата допомоги продовжується
після одержання особової справи дитини з того часу, з якого вона
була припинена за попереднім місцем проживання.
149. У разі призначення опіки чи піклування над дітьми, які
мають батьків, спроможних утримувати своїх дітей, зазначена
допомога на них не призначається.
150. Документи про призначення допомоги зберігаються у
місцевих органах управління народною освітою за місцем проживання.
151. Виплата допомоги і витрати на її доставку провадяться за
рахунок коштів місцевого бюджету (виплату відшкодовують місцеві
фінансові органи).
152. Витрати на виплату допомоги на дітей, які перебувають
під опікою чи піклуванням, відносяться на розділ 200 "Освіта",
параграф 26 "Допомога на дітей, які перебувають під опікою,
піклуванням" Класифікації доходів і видатків державного та
місцевих бюджетів України. Кількість дітей, які одержують зазначену допомогу,
відображається у статистичній звітності по формі N 103-РІК "Звіт
про влаштування дітей та підлітків, які залишились без піклування
батьків".
XII. Тимчасова допомога на неповнолітніх дітей,батьки яких ухиляються від сплати аліментів,
або коли стягнення аліментів неможливе
153. Тимчасова допомога на неповнолітніх дітей і виплата
коштів для відшкодування додаткових витрат, зумовлених винятковими
обставинами (тяжка хвороба, каліцтво дитини тощо) призначається
матері, батьку, опікуну, піклувальнику, якщо рішення суду
(постанова судді) про стягнення аліментів і додаткових витрат з
осіб, зобов'язаних до їх сплати, не виконуються, у таких випадках: розшук їх органами внутрішніх справ за рішеннями судів і
постановами слідчих органів у разі ухилення від сплати аліментів,
притягнення до кримінальної відповідальності за скоєний злочин чи
з інших підстав, у справах про відшкодування шкоди, заподіяної
здоров'ю, виконання рішень про стягнення на користь підприємств,
організацій, установ, а також розшуку відсутньої людини, або
особи, яка пропала безвісти; відсутність у них заробітку, з якого можуть бути стягнені
аліменти в мінімальному розмірі або відшкодовані додаткові витрати
в період відбування покарання у виправно - трудових установах
(виправно-трудових колоніях, в'язницях, слідчих ізоляторах,
виховно-трудових колоніях, спецкомендатурах тощо); перебування їх на примусовому лікуванні у лікувальних
закладах за судовим рішенням без виплати допомоги по соціальному
страхуванню; відсутність у них заробітку під час перебування під арештом
(в ізоляторах тимчасового утримання, слідчих ізоляторах,
приймальниках-розподільниках тощо), проходження судово-медичної
експертизи за постановами слідчих органів чи суду, в період
судового спору у зв'язку із звільненням з роботи за ініціативою
власника підприємства, організації, установи або уповноваженого
ним органу чи розгляду в установленому законом порядку питання про
відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів
дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду, а також в
усіх інших випадках неможливості виконання рішення суду з
незалежних від цих осіб причин; постійне проживання таких осіб на території іноземної
держави, з якою Україна не уклала договір (угоду) про правову
допомогу, що передбачає взаємне виконання судових рішень. Якщо боржник проживає на території іноземної держави, з якою
Україна має договір (угоду) про правову допомогу, тимчасова
допомога виплачується у випадках, передбачених вище.
154. Тимчасова допомога призначається у розмірі 50 процентів
мінімальної заробітної плати на кожну дитину. Кошти для
відшкодування додаткових витрат призначаються до виплати у розмірі
і в строки, які встановлені відповідним рішенням суду.
155. Матері (батьку), яка не одержує присуджених на
неповнолітніх дітей за рішенням суду (постанови судді) аліментів
або одержує їх у сумі, меншій за встановлений мінімальний розмір,
тимчасова допомога на неповнолітніх дітей надається у мінімальному
розмірі аліментів на кожну дитину, тобто 25 процентів мінімальної
заробітної плати. Для визначення права на тимчасову допомогу на неповнолітніх
дітей матері (батьку), які розірвали шлюб і не одержують
присуджених на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років)
аліментів або одержують менше встановленого мінімального розміру,
обчислюється середньомісячний розмір аліментів на кожну дитину за
попередній рік на підставі довідки про суму одержаних аліментів за
попередній рік. У разі, коли присуджені аліменти не виплачувались,
додається довідка народного суду за місцем проживання боржника на
території України про причини невиконання рішення суду. На наступний рік обчислюється середньомісячний розмір цієї
допомоги на кожну дитину, який відповідає різниці між мінімальним
розміром аліментів і середньомісячною сумою одержаних аліментів на
дитину.
156. Виплата тимчасової допомоги і коштів для відшкодування
додаткових витрат провадиться незалежно від одержання стягувачем
на дітей інших видів допомоги, крім випадків, коли він одержує
допомогу на дітей військовослужбовців строкової служби.
157. Стягувач, який має право на тимчасову допомогу і
одержання коштів для відшкодування додаткових витрат, може
звертатися за їх призначенням у будь-який час до досягнення
дитиною 18-річного віку.
158. У разі необхідності розшуку особи, зобов'язаної до
сплати аліментів і додаткових витрат, відповідна постанова
виноситься: судом, де знаходиться виконавчий лист (за місцем виконання
рішення чи за місцем проживання стягувача або який виніс рішення
по справі). Пересилка виконавчого листа у такому разі
неприпустима; судом, у процесі судового розгляду кримінальної справи по
відношенню до такої особи; слідчим, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа
по відношенню до такої особи; іншими органами (службовими особами), яким законом надано
право оголошення розшуку.
159. Ухвала (постанова) про розшук в триденний строк
направляється: в орган внутрішніх справ за місцем проживання стягувача (у
двох екземплярах) - для проведення розшукових заходів; суду, в якому знаходиться виконавчий лист - для контролю за
виконанням судового рішення, якщо розшук оголошено у зв'язку з
розглядом кримінальної справи.
160. Суд або службова особа, які прийняли рішення про
оголошення розшуку громадян, інформує стягувача і пояснює його
право на одержання тимчасової допомоги і коштів для відшкодування
додаткових витрат, якщо по закінченні місяця з дня надходження в
орган внутрішніх справ ухвали (постанови) про розшук боржника його
не буде виявлено.
161. Для призначення тимчасової допомоги і виплати коштів на
відшкодування додаткових витрат стягувачем подається заява у
районний (міський) відділ соціального захисту населення за місцем
його проживання.
162. До заяви в залежності від підстав призначення тимчасової
допомоги додається один з таких документів: а) повідомлення органу внутрішніх справ про те, що у місячний
строк місце перебування боржника, який знаходиться в розшуку, не
встановлено. Зазначене повідомлення видається стягувачу під
розписку або надсилається за місцем його проживання рекомендованим
листом; б) довідка відповідної установи про перебування у них
боржника (відбуває покарання, перебуває під арештом, на
примусовому лікуванні, проходить судово-медичну експертизу чи на
інших підставах) і не має заробітку, достатнього для виконання
рішення суду чи постанови судді; в) довідка народного суду про причини невиконання рішення
суду чи постанови судді в інших випадках; г) виконавчий лист суду про стягнення з боржника додаткових
витрат на дитину (дітей).
163. Для вирішення питання про призначення тимчасової
допомоги у разі постійного проживання одного із батьків за
кордоном і неможливості винесення судового рішення про стягнення
аліментів у зв'язку з відсутністю угоди про правову допомогу, до
заяви додаються копії свідоцтв про народження дитини (дітей), про
шлюб чи розірвання шлюбу, або про встановлення батьківства. Якщо боржник проживає на території іноземної держави, з якою
Україна має договір (угоду) про правову допомогу, що передбачає
питання взаємного виконання судових рішень, до заяви додається
повідомлення Міністерства юстиції України про невиконання рішення
суду щодо стягнення аліментів і додаткових витрат.
164. Тимчасова допомога і кошти для відшкодування додаткових
витрат призначаються з першого числа місяця, в якому була подана
відповідна заява у відділ соціального захисту населення. Місяцем звернення за призначенням тимчасової допомоги і
виплатою коштів для відшкодування додаткових витрат вважається
місяць, в якому прийнята заява з усіма необхідними документами. Зазначений порядок зберігається, якщо усі необхідні документи
додатково подані заявником не пізніше трьох місяців від дня його
повідомлення про це.
165. Про призначення тимчасової допомоги та виплати коштів
для відшкодування додаткових витрат орган соціального захисту
населення інформує: у разі оголошення розшуку боржника - суд, слідчого чи іншу
службову особу, які винесли відповідну ухвалу (постанову), а також
орган внутрішніх справ, який здійснює розшук; в інших випадках - підприємство, установу, організацію або
суд, де знаходиться виконавчий лист, а також боржника. Якщо
боржник перебуває у виправно-трудовій установі, ізоляторі
тимчасового утримання, слідчому ізоляторі, спецкомендатурі тощо,
його зобов'язана інформувати відповідна установа.
166. У разі оголошення розшуку особи, зобов'язаної до сплати
аліментів, у зв'язку з порушенням або розглядом кримінальної
справи, відбуванням ним покарання у виправно-трудових установах,
перебуванням під арештом, на примусовому лікуванні за рішенням
суду тощо, органом соціального захисту населення одночасно з
повідомленням про призначення тимчасової допомоги та виплати
коштів для відшкодування додаткових витрат надсилається
спеціальний особовий рахунок на боржника. Такий особовий рахунок
приєднується до документів, за якими здійснюється провадження
справи (розшукова справа, кримінальна справа, особова справа
арештованого, засудженого або особи, яка перебуває на примусовому
лікуванні, та інше) і перепроваджується разом з ними до звільнення
боржника з-під варти.
167. При відбуванні боржником покарання у виправно-трудовому
закладі тимчасова допомога виплачується і в тому разі, коли сума,
яка підлягає стягненню в рахунок аліментів, не відповідає
встановленому законом їх мінімальному розміру. При цьому, якщо
тимчасова допомога призначена, то сума заробітку боржника до 50
процентів мінімальної заробітної плати перераховується на рахунок
N 817 у вигляді компенсації за виплачену тимчасову допомогу, а
більше 50 процентів мінімальної заробітної плати - надсилається
стягувачу (у межах аліментних платежів).
168. Якщо рішенням суду мінімальний розмір аліментів зменшено
у зв'язку з тим, що боржник є інвалідом першої чи другої групи або
у нього є інші діти, то тимчасова допомога виплачується у розмірі,
який відповідає різниці між мінімальним розміром аліментів і сумою
аліментів, яка визначена до виплати рішенням суду.
169. При переїзді стягувача на постійне місце проживання в
інший район (місто) виплата тимчасової допомоги і коштів для
відшкодування додаткових витрат продовжується органом соціального
захисту населення цього району (міста) з часу їх припинення за
попереднім місцем проживання після одержання особової справи з
відміткою про суму та період виплати. У разі пересилки справи орган соціального захисту населення
одночасно повинен повідомити про це: орган внутрішніх справ, який розшукує особу, зобов'язану до
сплати аліментів; суд (слідчого, іншу службову особу), який виніс відповідну
ухвалу (постанову); суд за місцем знаходження виконавчого листа.
170. У разі позбавлення стягувача батьківських прав,
відібрання у нього дитини без позбавлення батьківських прав,
звільнення від виконання обов'язків щодо опіки (піклування),
скасування або визнання усиновлення недійсним, а також у разі
смерті стягувача, виплата тимчасової допомоги і коштів для
відшкодування додаткових витрат припиняється і відновлюється
призначеному опікуну (піклувальнику) дитини за розпорядженням
завідуючого відділом соціального захисту населення.
171. Виплата тимчасової допомоги і коштів для відшкодування
додаткових витрат припиняється у випадках: установлення місця перебування особи, яка зобов'язана до
сплати аліментів; досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку; можливості виконання рішення суду про стягнення аліментів і
додаткових витрат на дитину (наявність заробітку, допомоги по
соціальному страхуванню або інших виплат в особи, зобов'язаної до
сплати аліментів); переїзду особи, зобов'язаної до сплати аліментів, на постійне
місце проживання в Україну чи іноземну державу, з якою є договір
(угода) про правову допомогу, що передбачає питання взаємного
виконання судових рішень (якщо відсутні інші умови для виплати); смерті боржника, визнання його в установленому порядку
відсутнім безвісти чи оголошення його померлим; перебування дитини на повному державному утриманні; усиновлення дитини; смерті дитини, на яку стягуються аліменти або додаткові
витрати; відмови від стягування аліментів чи додаткових витрат; скасування рішення суду щодо стягнення аліментів і додаткових
витрат чи постанови судді про стягнення аліментів; позбавлення стягувача батьківських прав; відібрання дитини у стягувача без позбавлення батьківських
прав; добровільне виконання рішення суду особою, зобов'язаною до
сплати аліментів і додаткових витрат.
172. Виплата тимчасової допомоги і коштів для відшкодування
додаткових витрат припиняється з 1 числа місяця, наступного за
тим, в якому склалася одна з обставин, зазначених у пунктах 170 і
171 цього Положення. У разі припинення повного державного утримання дитини виплата
поновлюється з 1 числа наступного місяця.
173. При настанні обставин, за якими припиняється виплата
призначеної тимчасової допомоги і коштів для відшкодування
додаткових витрат, їх виплата може бути поновлена за
розпорядженням завідуючого відділом соціального захисту населення,
якщо до цього моменту з'явились інші умови, що дозволяють
проводити їх виплату. При цьому орган соціального захисту
населення має право вирішити таке питання як за власною
ініціативою, так і за заявою стягувача.
174. Суми тимчасової допомоги і коштів для відшкодування
додаткових витрат, які виплачені стягувачем, стягуються з осіб,
зобов'язаних до сплати аліментів і додаткових витрат, з
нарахуванням 10 процентів на ці суми. Такі вимоги прирівнюються до
вимог по аліментах.
175. Якщо тимчасова допомога виплачується у розмірі, який
відповідає різниці між мінімальним розміром аліментів і сумою
аліментів, визначеною до виплати рішенням суду, виплачені суми з
боржників не стягуються і 10 процентів на них не нараховуються.
176. При встановленні місця проживання (перебування) боржника
і припинення його розшуку орган внутрішніх справ зобов'язаний
повідомити про це стягувача, орган соціального захисту населення,
що виплачує допомогу, посадову особу, яка винесла ухвалу
(постанову) про розшук, а також суд за місцем знаходження
виконавчого листа.
177. Про обставини, які дозволяють припинити виплату
тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат,
в орган соціального захисту населення, що провадить їх виплату,
відповідне повідомлення надсилають: виправно-трудова установа, в якій боржник відбуває покарання; установа, у якій боржник утримується під арештом, перебуває
на примусовому лікуванні або проходить судовомедичну експертизу за
судовим рішенням; підприємства, установи, організації, де працює боржник; суд, якщо ним провадиться виконання рішення суду шляхом
звернення стягнення на майно боржника або іншим чином.
178. Орган соціального захисту населення, що провадить
виплату тимчасової допомоги і коштів для відшкодування витрат, при
одержанні відповідного повідомлення вирішує питання про
припинення або продовження виплат. У разі припинення виплат орган соціального захисту населення
визначає суму виплаченої тимчасової допомоги і коштів для
відшкодування додаткових витрат з нарахуванням на них 10 процентів
і надсилає повідомлення про розмір і період виплати в суд, в якого
на контролі знаходиться виконавчий лист, в суд за місцем
перебування боржника (якщо він до цього часу перебуває в іншому
місці), а також повідомляє про це стягувача.
179. Суд за місцем проживання (перебування) боржника після
одержання повідомлення органу соціального захисту населення, до
надходження виконавчого листа про стягнення аліментів і додаткових
витрат на дитину (дітей) негайно дає вказівку бухгалтерії за
місцем роботи боржника утримувати з його заробітку аліменти, а
також суми виплаченої тимчасової допомоги і коштів для
відшкодування додаткових витрат, з урахуванням відомостей, які
містяться у повідомленні органу соціального захисту населення.
180. Судовий виконавець за місцем проживання (перебування)
боржника на підставі виконавчого листа про стягнення аліментів і
додаткових витрат на дитину (дітей), повідомлення органу
соціального захисту населення про суму виплаченої тимчасової
допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат за період,
коли рішення суду не могло бути виконане, з нарахуванням 10
процентів на ці суми остаточно розраховує заборгованість на
користь стягувача, а також виплачені суми тимчасової допомоги і
коштів для відшкодування додаткових витрат. Розрахунки судового виконавця затверджуються суддею, яким
видається виконавчий лист про стягнення з боржника сум тимчасової
допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат.
181. Якщо у період виплати стягувачу тимчасової допомоги і
коштів для відшкодування додаткових витрат виплачені суми
компенсувалися відповідними підприємствами, установами,
організаціями із заробітку боржника, то на ці суми 10 процентів не
нараховуються.
182. Відомості про суми, перераховані у вигляді компенсації
на рахунок N 817, що стягнені з боржника у період виплати
стягувачу тимчасової допомоги, відображаються в його спеціальному
особовому рахунку установою, де він відбуває покарання,
утримується під арештом або перебуває на примусовому лікуванні за
судовим рішенням. Такий особовий рахунок надсилається в орган
соціального захисту населення одночасно з повідомленням про
можливість припинення виплати тимчасової допомоги.
183. Стягнення заборгованості по аліментах, а також суми
виплаченої тимчасової допомоги і коштів для відшкодування
додаткових витрат з нарахуванням на них 10 процентів звертається
на майно боржника, а у разі його відсутності чи недостатності - на
його заробітну плату. Якщо у боржника немає майна і відсутні доходи, на які може
бути звернено стягнення, виконавчий лист про стягнення виплаченої
тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат,
а також заборгованості по аліментах знаходиться на контролі у
судового виконавця, який періодично перевіряє майнове становище
боржника і можливість звернення стягнення на інші доходи.
184. У першу чергу мають бути задоволені вимоги щодо
стягнення аліментів у розмірі не менш 50 процентів мінімальної
заробітної плати на місяць на кожну дитину, якщо цей розмір не
зменшений судом, потім - заборгованість по аліментах і далі -
вимоги щодо стягнення сум виплаченої тимчасової допомоги і коштів
для відшкодування додаткових витрат з нарахуванням на них 10
процентів.
185. У разі непред'явлення до виконання виконавчого листа про
стягнення аліментів відрахування сум виплаченої тимчасової
допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат провадиться
із заробітку та інших доходів боржника в розмірі 50 процентів.
186. Якщо до моменту припинення виплати тимчасової допомоги і
коштів для відшкодування додаткових витрат (на підставах,
передбачених пунктом 178 цього Положення) боржник, який перебуває
у розшуку, не знайдений, довідка про виплачені суми надсилається
відділом соціального захисту населення у суд, де на контролі
знаходиться виконавчий лист про стягнення аліментів та додаткових
витрат, і зберігається разом відповідно до установленого порядку.
187. Виплата тимчасової допомоги і коштів для відшкодування
додаткових витрат, зумовлених винятковими обставинами, провадиться
за рахунок стягуваних з батьків невиплачених сум мінімальних
розмірів аліментів і зазначених коштів (для осіб, які ухиляються
від сплати аліментів, - фактично виплачених сум тимчасової
допомоги і коштів) з нарахуванням 10 процентів на ці суми, а також
за рахунок відрахувань 50 процентів сум державного мита, що
стягується за розірвання шлюбу судами і органами ЗАГСу, які
акумулюються в банках на балансовому рахунку N 817 "Кошти для
виплати тимчасової допомоги на неповнолітніх дітей", та частково
за рахунок місцевих бюджетів (виплату відновлюють місцеві
фінансові органи).
188. Видатки на тимчасову допомогу на неповнолітніх дітей,
батьки яких ухиляються від сплати аліментів, відносяться на розділ
205 "Державна допомога одиноким матерям та малозабезпеченим
сім'ям", параграф 4 "Тимчасова допомога на неповнолітніх дітей,
батьки яких ухиляються від сплати аліментів" Класифікації доходів
і видатків державного та місцевих бюджетів України.
189. Виконавчий лист про стягнення тимчасової допомоги і
коштів для відшкодування додаткових витрат, за яким стягнення
закінчено, повертається підприємством, установою, організацією, що
його здійснювали, в суд, який видав цей виконавчий лист. При цьому
робиться відмітка по кожній утриманій сумі цифрами і прописом, а
також зазначається дата перерахування її на рахунок N 817.
Зазначені відомості завіряються власником підприємства, установи,
організації або уповноваженим ним органом.
190. Контроль за правильним і своєчасним утриманням із
заробітної плати та інших доходів боржника провадиться судовим
виконавцем.
XIII. Порядок обчислення середньомісячногосукупного доходу на члена сім'ї
191. Для визначення права сімей з дітьми на щомісячну
допомогу на дітей віком до 16 років (учнів - 18 років), грошові
виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей
віком до 16 років, допомогу по догляду за дитиною з дворічного до
трирічного віку непрацюючим жінкам обчислюється середньомісячний
сукупний доход на члена сім'ї і трикратний розмір
мінімальноїзаробітної плати за попередній рік.
192. При визначенні середньомісячного сукупного доходу сім'ї
в її складі враховуються: чоловік, дружина, діти, які перебувають на їх утриманні,
віком до 18 років і старше цього віку, якщо вони одержують
соціальну пенсію як інваліди з дитинства 1 та П групи; непрацездатні батьки, які проживають разом з подружжям, якщо
вони не одержують пенсії і немає інших осіб, зобов'язаних їх
утримувати; студенти вищих (в тому числі середніх спеціальних) та учні
професійно-технічних навчальних закладів віком до 18 років, у тому
числі ті, які одержують стипендію, незалежно від того, де вони
проживають (разом з батьками чи перебувають на навчанні в інших
місцевостях); особи, які умовно достроково звільнені з місць ув'язнення і
направлені на роботу (на строк, який залишився) на будівельні
роботи або в промисловість; особи, які умовно засуджені до позбавлення волі з
обов'язковим залученням до праці; особи, шлюб яких не зареєстрований, якщо вони разом
проживають, ведуть спільне господарство, а також сумісно виховують
дітей; пасинки та падчерки, які проживають з вітчимом або мачухою,
якщо вони не враховані в сім'ї батьків; усиновлені діти, які проживають з усиновителями, на рівні з
рідними дітьми. Якщо діти, які перебувають на повному державному утриманні,
під час літніх канікул прибувають додому, то в цей період вони
враховуються у складі сім'ї і право на одержання допомоги
переглядається.
193. При визначенні права на одержання допомоги та виплат у
складі сім'ї не враховуються: діди, бабусі, брати і сестри подружжя; діти, по відношенню до яких батьки позбавлені батьківських
прав; діти, які виховуються в сім'ях опікуна, дитячих будинках
сімейного типу; діти віком 18 років і старше, у тому числі інваліди з
дитинства Ш групи; діти, які перебувають на повному державному утриманні (в
дитячих будинках, будинках дитини, будинках для інвалідів,
школах-інтернатах, у тому числі санаторних, спеціальних
загальноосвітніх школах-інтернатах для осіб, які мають вади у
фізичному чи розумовому розвитку, училищах олімпійського резерву
(7-11 класи), у суворовських училищах тощо), включаючи дітей віком
до 7 років, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи (п.1
ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"); курсанти і слухачі військово-навчальних закладів, які не
мають офіцерського звання або звання мічманів і прапорщиків; курсанти і слухачі навчальних закладів системи Міністерства
внутрішніх справ України, які одержують стипендію; курсанти мореплавних училищ, училищ цивільної авіації, які
перебувають на повному державному утриманні; учні державних професійних навчально-виховних закладів, яким
надається безкоштовне харчування, обмундирування і гуртожиток,
тобто знаходяться на повному державному утриманні; військовослужбовці строкової служби, у тому числі ті, які
проходять службу у військово-будівельних загонах. Одинока мати (незалежно від віку) з дитиною, що проживає з
батьками, у складі сім'ї батьків вона і її дитина не враховуються. Якщо один із працездатних батьків не працює та не
зареєстрований у державній службі зайнятості як такий, що шукає
роботу (за умови сприяння своєму працевлаштуванню), або не має
ліцензії на зайняття підприємницькою діяльністю, то при обчисленні
середньомісячного сукупного доходу сім'ї він не враховується, за
винятком: непрацюючих матерів, які доглядають дитину до досягнення нею
дворічного віку (з 01.01.93 - трирічного віку); непрацюючих матерів (батьків, опікунів), які мають трьох і
більше дітей віком до 16 років та зайняті їх доглядом; непрацюючих працездатних осіб, які доглядають за інвалідом 1
групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за
престарілим, який досяг 80-річного віку; непрацюючих батьків або осіб, які їх замінюють, що доглядають
дитину віком до 14 років.
194. У сукупному доході сім'ї враховуються: заробітна плата, в тому числі за понаднормову роботу, за
роботу у святкові і вихідні дні і роботу за сумісництвом; оплата
за роботу в сільськогосподарському колективному підприємстві;
надбавки і доплати всіх видів; премії, встановлені системами
оплати праці на даному підприємстві, в установі, організації,
незалежно від періодичності і джерел їх виплати; процентні
надбавки і щорічна винагорода з фонду матеріального заохочення за
загальні результати роботи підприємства, організації за
підсумками за рік. Премії і щорічні винагороди включаються в
сукупний доход сім'ї за часом їх нарахування, при цьому за рік
ураховується не більше однієї винагороди за вислугу років; інші грошові виплати, які носять систематичний характер
(польове забезпечення, доплати за роз'їзний і рухомий характер
роботи тощо, крім командировочних і підйомних); стипендії, пенсії, допомога (крім одноразової допомоги); доходи від підприємницької діяльності, особистого селянського
(фермерського) господарства (від присадибної ділянки, службового
земельного наділу, земельної ділянки, наданої під городи
колгоспникам, працівникам радгоспів та інших сільськогосподарських
підприємств, прибутки від худоби); доходи від зайняття кустарно-ремісничими промислами,
приватною практикою, літературною, художньою, музичною,
артистичною та іншою творчою діяльністю. Доходи осіб, які
займаються кустарно-ремісничими промислами або приватною
практикою, визначаються на підставі даних районних фінансових
органів про розміри оподатковуваного доходу цих осіб; усі види винагород, які виплачуються штатним і нештатним
літературним працівникам, художникам, фотокореспондентам та іншим
особам з фонду авторського гонорару, а також винагороди, які
виплачуються за публічне виконання творів; усі види заробітків адвокатів; виплата допомоги по безробіттю; доходи від здачі житлової площі в найм (на підставі довідок
фінансових органів і посередницьких бюро); натуральна оплата праці (за вільними (ринковими) цінами
даного регіону того періоду, коли провадилася оплата праці); грошове забезпечення військовослужбовців, крім
військовослужбовців строкової служби, які в складі сім'ї не
враховуються; суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди,
заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, пов'язаним з
виконанням ним трудових обов'язків; заробіток учнів та студентів, які поєднують навчання з
постійною роботою на підприємствах, в установах, організаціях
незалежно від форм власності та господарювання; суми, які виплачуються за час вимушеного прогулу; доходи від хутрового звіроводства; одержувані аліменти і тимчасова допомога на неповнолітніх
дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, або коли
стягнення аліментів неможливо; фактичний заробіток осіб, які зайняті роботою в окремих
громадян або колективів громадян. При цьому натуральна частина
заробітної плати цих осіб включається в їх сукупний доход у
розмірі 100 процентів її грошової вартості. В сукупному доході сім'ї грошові виплати враховуються за той
період, за який вони нараховані, а не тоді, коли фактично
одержані.
195. У сукупному доході сім'ї не враховуються: премії, які носять одноразовий характер і не передбачені
системою оплати праці; заробіток студентів вищих (в тому числі середніх спеціальних)
та учнів професійно-технічних навчальних закладів і
загальноосвітніх шкіл, які працюють у період виробничої практики,
канікул, у складі студентських загонів або направлених на
сільськогосподарські роботи; грошові компенсації за невикористану відпустку; вихідна допомога при звільненні; грошова винагорода, яка виплачується учням училищ
професійно-технічної освіти із сум, перерахованих училищам
підприємствами, установами і організаціями за роботу цих учнів у
період виробничої практики; надбавка, яка виплачується замість добових працівникам,
відрядженим для виконання монтажних і налагоджувальних робіт; суми, які нараховуються в розмірі визначеного проценту
середньомісячного заробітку механізаторам та іншим працівникам,
відрядженим на сільськогосподарські роботи, вивезення зерна і
інших сільськогосподарських продуктів, і які виплачуються в
установленому порядку за місцем їх основної роботи замість добових
і квартирних; виплати, які провадяться в іноземній валюті замість добових
членам суден закордонного плавання та іншим спеціалістам, які
від'їжджають для роботи на цих суднах; вартість одержуваного працівниками безкоштовного натурального
забезпечення (обмундирування, раціону колективного харчування); вартість путівок на лікування, відпочинок, екскурсій і
подорожей та лікувально-профілактичного харчування; вартість харчування і обмундирування учнів
професійно-технічних училищ, які не перебувають на повному
державному утриманні, а також грошова компенсація, яку одержують
такі учні замість харчування і обмундирування; заборгованість по аліментах, одержана за попередні роки; одноразова допомога при народженні дитини; доходи від земельної ділянки площею до 0,06 га; суми, які виплачуються потерпілому в порядку відшкодування
витрат на харчування, протезування, санаторно-курортне лікування
тощо; страхові суми (страхове відшкодування), одержані від органів
страхування; грошові виплати, передбачені Законом України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи"; цільова грошова допомога громадянам з мінімальними доходами; щорічна цільова компенсація на придбання шкільного та іншого
дитячого одягу (за 1992 рік); допомога на дітей віком до 12 років малозабезпеченим сім'ям
(за 1992 рік).
196. Сукупний доход визначається по доходах сім'ї за
календарний рік, який передував року звернення за призначенням
допомоги. Обчислення середньомісячного сукупного доходу на члена сім'ї
провадиться на підставі поданих громадянами документів (додатки
3,4, 5) діленням загальної суми доходІв сім'ї за попередній
рік на 12, а потім на число членів сім'ї (додаток 2). При визначенні середньомісячного доходу членів сім'ї, які не
підлягали врахуванню в складі сім'ї у зв'язку з тимчасовою
відсутністю або які пропрацювали менше повного календарного року,
за який визначається доход, ураховується їх доход за всі повні
місяці роботи у відповідному році. Середньомісячний доход
визначається діленням заробітку та інших доходів за всі повні
місяці роботи на число цих місяців. Якщо зазначені члени сім'ї
пропрацювали менше одного місяця, то заробіток за цей час ділиться
на число днів роботи і одержана сума множиться на число робочих
днів за місяць, визначене в середньому за рік. При обчисленні сукупного доходу сімей, у складі яких в році
звернення за призначенням допомоги відбулися зміни у зв'язку з
розірванням шлюбу, або коли шлюб між подружжям не розірвано, але в
році звернення за призначенням допомоги винесено рішення суду про
стягнення з батька (матері) аліментів, при визначенні
середньомісячного сукупного доходу сім'ї враховуються доходи
батька (матері), а не сума виплачених аліментів, і він сам
включається до складу сім'ї. При зверненні за допомогою в
наступному році враховується середньомісячна сума одержаних
аліментів, а не доходи вибулого. У разі відсутності в сім'ї одного з подружжя у зв'язку з
позбавленням волі або направленням на примусове лікування в році
звернення за призначенням допомоги при обчисленні
середньомісячного сукупного доходу цих сімей за попередній рік
враховуються вибулий член сім'ї і його доход. У наступному році
при обчисленні середньомісячного сукупного доходу цих сімей
враховується вибулий один із подружжя і його доходи до позбавлення
волі (направлення на примусове лікування), аліменти або інші суми,
які одержує сім'я від зазначених осіб після позбавлення волі
(направлення на примусове лікування). Якщо ці особи відсутні в
сім'ї протягом повного календарного року, вони в складі сім'ї не
враховуються. Якщо один з батьків перебуває в зареєстрованому шлюбі з
іноземним громадянином або громадянином України, який працює
(працював) за кордоном, в сукупному доході сім'ї враховується
заробітна плата як в українській, так і в іноземній валюті,
обчисленій по діючому курсу валют. У разі, коли на дитину виплачуються аліменти за домовленістю
між батьками без рішення суду, питання про визначення сукупного
доходу вирішується органами, що призначають державну допомогу
сім'ям з дітьми. При визначенні права на допомогу дітей, які перебувають під
опікою (піклуванням) у зв'язку з тимчасовим перебуванням батьків
за кордоном, сукупний доход обчислюється з врахуванням батьків у
складі сім'ї і їх заробітної плати в іноземній валюті, обчисленій
за діючим курсом валют. Якщо в році звернення за допомогою (грошовими виплатами) у
складі сім'ї відбулися зміни у зв'язку з народженням дитини, то
народжена дитина враховується у складі сім'ї, і право на одержання
допомоги та виплат переглядається. При наданні матері відпустки по догляду за дитиною із
сукупного доходу на члена сім'ї в місяць, обчисленого за
попередній рік, виключається доход матері і включається місячна
сума допомоги по догляду за дитиною віком до трьох років.XIV. Заключні положення
197. Документи про призначення державної допомоги сім'ям з
дітьми розглядаються органом, що її призначає, не пізніше 10 днів
з дня їх надходження. У разі відмови в державній допомозі орган, що її призначає,
видає чи надсилає заявнику не пізніше 5 днів після винесення
рішення про відмову в призначенні державної допомоги повідомлення
із зазначенням причин відмови та порядку оскарження. Місяцем звернення за призначенням державної допомоги на дітей
вважається місяць прийому заяви з усіма необхідними документами.
При цьому орган, який прийняв заяву з доданими до неї документами,
видає заявнику розписку з зазначенням дати їх прийняття. У разі, коли до заяви додані не всі необхідні документи,
заявник повідомляється, які документи мають бути подані додатково.
Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців з дня одержання
повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то
місяцем звернення за призначенням допомоги вважається місяць
прийому заяви про призначення державної допомоги сім'ям з дітьми. Якщо документи надіслані поштою, днем прийняття цих
документів вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі місця
їх відправлення. Орган, який призначає і виплачує державну допомогу, повинен
давати роз'яснення та довідки з питань призначення допомоги та
надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів. На дітей, які перебувають на повному державному утриманні,
призначення та виплата державної допомоги провадиться за період
перебування їх вдома під час літніх канікул. Державна допомога, передбачена розділами IV-VI, VIII-XII
Положення, призначається з дня (місяця) виникнення права на
допомогу, якщо звернення за нею послідувало не пізніше 6 місяців з
дня (місяця) виникнення цього права. При зверненні за допомогою по
закінченню 6 місяців вона призначається і виплачується за минулий
час, але не більш ніж за 6 місяців до місяця, в якому подано заяву
про призначення допомоги з усіма необхідними документами. ( Пункт
197 доповнено абзацом 8 згідно з документом Міцпраці
N 04-4629/01-3/88 ( z0204-93 ) від 29.12.93 ) Суми одержаної допомоги на дітей, своєчасно не витребовані
одержувачем, виплачуються за минулий час не більше як за 3 роки
перед зверненням за одержанням допомоги, якщо інше не передбачено
цим Положенням. Суми допомоги, не одержані своєчасно з вини органу, який
призначає і виплачує допомогу, виплачуються за минулий час без
обмеження будь-яким строком. Суми державної допомоги, надміру виплачені внаслідок
зловживання з боку громадян (в результаті подання документів із
завідомо неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни
у складі сім'ї, приховування заробітку або іншого доходу, а також
інших обставин, що впливають на виплату допомоги тощо), стягуються
на підставі рішень органів, що призначають державну допомогу. Відрахування на підставі рішень відповідних органів
провадяться у розмірі не більш 20 процентів суми допомоги,
належної до кожної виплати. У разі припинення виплати державної допомоги до повного
погашення заборгованості решта заборгованості стягується в
судовому порядку. Припинення або відновлення виплати допомоги на дітей
провадиться з місяця, наступного за тим місяцем, в якому склалися
відповідні обставини. Одержувачі державної допомоги у разі виникнення обставин, які
призводять до припинення виплати допомоги на дітей, зобов'язані
повідомити про це органи, що виплачують цю допомогу. Органи, що призначають державну допомогу сім'ям з дітьми,
мають право в необхідних випадках перевірити обгрунтованість
видачі відповідних документів. Підприємства, установи, організації несуть матеріальну
відповідальність за шкоду, заподіяну сім'ям з дітьми або державі
внаслідок несвоєчасної видачі чи видачі недостовірних документів,
і відшкодовують її в установленому порядку. Скаргу на рішення органу, що призначає державну допомогу,
може бути подано до районного (міського) народного суду.
(Додатки відсутні)
