ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
Р О З'Я С Н Е Н Н Я
N 01-6/1025 від 21.09.93Арбітражним судам України
Про деякі питання підвідомчості і підсудностісправ зі спорів за участю іноземних суб'єктів
господарської діяльності
( Із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненнями Вищогоарбітражного Суду
N 02-5/445 ( v_445800-97 ) від 18.11.97
N 02-5/618 ( v_618800-00 ) від 06.11.2000 )
У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України
"Про внесення змін до Арбітражного процесуального Кодексу України"
( 3345-12 ) Президія Вищого Арбітражного Суду України вважає за
необхідне дати такі роз'яснення.
1. Згідно із статтею 38 Закону України "Про
зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) спори, що виникають між
суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами
господарської діяльності можуть розглядатися судовими або
арбітражними органами України, а також за згодою сторін спору
Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною
комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами
вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або
передбачено міжнародними договорами України. Виходячи з вимог статей 12-14 Арбітражного процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (далі - АПК) та статей 38, 39 Закону
України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) спори, що
виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності,
іноземними суб'єктами господарської діяльності, підлягають
вирішенню Вищим арбітражним судом України, арбітражними судами
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя у
межах їх підсудності. Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого
арбітражного Суду N 02-5/445 ( v_445800-97 ) від 18.11.97; в
редакції Роз'яснення Вищого арбітражного суду N 02-5/618
( v_618800-00 ) від 06.11.2000 )
2. За змістом статей 1, 12-17 АПК для іноземних суб'єктів
господарської діяльності передбачений національний режим
процедури вирішення господарських спорів. Отже, оскільки в АПК
відсутній інститут договірної підсудності, заінтересована сторона
може звернутись до арбітражного суду лише у відповідності з
вимогами статей 13-16 АПК стосовно підсудності справ. ( Абзац
перший пункту із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненнями Вищого
арбітражного Суду N 02-5/445 ( v_445800-97 ) від 18.11.97,
N 02-5/618 ( v_618800-00 ) від 06.11.2000 ) Таким чином, арбітражні суди не вправі приймати до свого
провадження справи за позовами до відповідачів, місцезнаходження
яких за межами України, крім випадків, коли чинним законодавством,
у тому числі міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України передбачене інше. ( Абзац другий
пункту із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненнями Вищого
арбітражного Суду N 02-5/445 ( v_445800-97 ) від 18.11.97,
N 02-5/618 ( v_618800-00 ) від 06.11.2000 ) Такі випадки передбачені, зокрема, Угодою про порядок
вирішення спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської
діяльності (далі - Угода), Договором між Україною і Литовською
Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних,
сімейних і кримінальних справах, Договором між Україною і
Республікою Польша про правову допомогу та правові відносини у
цивільних і кримінальних справах ( 616_174 ). 3. Пунктами 3 і 4 статті 4 Угоди встановлено виключну
компетенцію судів щодо вирішення перелічених у цих пунктах спорів,
яка не може бути змінена за домовленістю сторін. Щодо вирішення спорів інших категорій, то відповідно до п.2
статті 4 Угоди суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав при укладанні
контрактів (договорів) можуть домовитись про передачу спору на
вирішення компетентного суду будь-якої держави, що підписала
Угоду. Ця домовленість повинна бути включена або додана до контракту
(договору) у вигляді "Арбітражного застереження" чи "Арбітражної
умови", де б чітко визначалось, який саме орган вирішення спорів
обрали сторони - арбітражний, третейський суд, Міжнародний
комерційний арбітражний суд при ТПП України тощо. За відсутності в
контракті (договорі) такого застереження чи умови спір між
юридичними особами підлягає вирішенню арбітражним судом.
( Пункт 5 виключено на підставі Роз'яснення Вищого
Арбітражного Суду N 02-5/445 ( v_445800-97 ) від 18.11.97 )
( Пункт 6 виключено на підставі Роз'яснення Вищого
Арбітражного Суду N 02-5/445 ( v_445800-97 ) від 18.11.97 )
4. Відповідно до статті 12 АПК ( 1798-12 ) підвідомчий
арбітражному суду спір може бути передано на вирішення
третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними
актів, а також спорів, що виникають при укладенні, зміні,
розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із
задоволенням державних потреб. Передбачене згаданою нормою право може бути реалізовано як
після порушення провадження у справі з наслідками, передбаченими
пунктом 5 статті 80 АПК ( 1798-12 ), так і до звернення до
арбітражного суду з позовом, зокрема шляхом укладення арбітражної
угоди і включення її до договору (контракту) у формі арбітражного
застереження. Якщо відповідну умову включено до цивільно-правової угоди, то
одностороння відмова від її виконання не припускається. Виходячи з цього арбітражний суд, до якого подано позов з
питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен припинити
провадження у справі, якщо є заперечення однієї з сторін щодо
вирішення спору в арбітражному суді і ним не буде визнано, що
арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути
виконана. Підсудність арбітражним судам справ у спорах за участю
нерезидентів у таких випадках визначається за загальними правилами
згідно з розділом III АПК ( 1798-12 ). Роз'яснення доповнено пунктом 4 згідно з Роз'ясненням Вищого
арбітражного суду N 02-5/618 ( v_618800-00 ) від 06.11.2000 )
5. У зв'язку з викладеним роз'яснення Президії Вищого
Арбітражного Суду України від 03.12.92 N 01-6/1459 ( v1459800-92 )
вважати таким, що втратило чинність.
-
скопійовано
-
