br> З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про правовий статус іноземців
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 23, ст.161 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 3930-XII ( 3930-12 ) від 04.02.94, ВВР, 1994, N 23, ст.162 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318
N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, ВВР, 2001, N 13, ст.66 )
Цей Закон визначає правовий статус іноземців в Україні,
закріплює основні права, свободи та обов'язки іноземних громадян
та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають
в Україні, і визначає порядок вирішення питань, пов'язаних з їх
в'їздом в Україну або виїздом з України.
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення поняття "іноземці"
Іноземцями визнаються іноземні громадяни - особи, які
належать до громадянства іноземних держав і не є громадянами
України, та особи без громадянства - особи, які не належать до
громадянства будь-якої держави.
Стаття 2. Засади правового статусу іноземців
Іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж
обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено
Конституцією ( 254к/96-ВР ), цим та іншими законами України, а
також міжнародними договорами України. Іноземці є рівними перед законом незалежно від походження,
соціального і майнового стану, расової та національної належності,
статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших
обставин. Якщо іноземною державою встановлено обмеження щодо реалізації
прав і свобод громадянами України, Кабінет Міністрів України може
прийняти рішення про встановлення відповідного порядку реалізації
прав і свобод громадянами цієї держави на території України. Це
рішення набирає чинності після його опублікування. Воно може бути
скасовано, якщо відпадуть підстави, за яких воно було прийнято. Здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинно
завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і
законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в
Україні. Іноземці зобов'язані поважати та дотримувати Конституції і
законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.
Стаття 3. Імміграція і тимчасове перебуванняіноземців
Іноземці можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну
на постійне проживання або для працевлаштування на визначений
термін, а також тимчасово перебувати на її території. Іноземець може отримати дозвіл на імміграцію та іммігрувати
на постійне проживання, якщо він: - має в Україні законне джерело існування; - перебуває у близьких родинних відносинах (батько, мати,
діти, брат, сестра, подружжя, дід, баба, онуки) з громадянами
України; - перебуває на утриманні громадянина України; - має на своєму утриманні громадянина України; - в інших передбачених законами України випадках. Іноземці, які іммігрували на постійне проживання або для
тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на
постійне або тимчасове проживання. Порядок видачі дозволу на імміграцію, а також посвідки на
постійне або тимчасове проживання та вирішення інших питань,
пов'язаних з імміграцією іноземців, визначається Законом України
про імміграцію. Іноземці, які перебувають в Україні на іншій законній
підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні.
Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів
України, зареєструвати свої національні паспорти або документи,
які їх замінюють, і виїхати з України після закінчення
відповідного терміну перебування. Якщо іноземці, які тимчасово перебувають в Україні, змінюють
місце проживання, вони зобов'язані повідомити про це органи
внутрішніх справ, у яких зареєстровано їх національні паспорти або
документи, що їх замінюють.
Стаття 4. Надання притулку
Відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та законодавства
України іноземцям може надаватися притулок.
Стаття 5. Набуття статусу біженця
Іноземці можуть набути статусу біженця з підстав і в
порядку, передбачених Законом України "Про біженців" ( 3818-12 ).
Стаття 6. Набуття громадянства України
Відповідно до Конституції та Закону України "Про громадянство
України" ( 1636-12 ) іноземці можуть набути громадянства України
(натуралізуватися).
II. ОСНОВНІ ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ІНОЗЕМЦІВ
Стаття 7. Право на інвестиційну та підприємницькудіяльність
Іноземці мають право займатися в Україні інвестиційною, а
також зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької
діяльності, передбаченими законодавством України. При цьому вони
мають такі ж права і обов'язки, що і громадяни України, якщо інше
не випливає з Конституції та законів України.
Стаття 8. Право на трудову діяльність
Іноземці мають рівні з громадянами України права та обов'язки
в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством
України та міжнародними договорами України. Іноземці, які постійно проживають в Україні, мають право
працювати на підприємствах, в установах і організаціях або
займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку,
встановлених для громадян України. Іноземці, які іммігрували в Україну для працевлаштування на
визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно
до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлаштування.
Працевлаштування в Україні іноземців, найнятих інвестором у межах
і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл
продукції, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування.
( Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000 ) Іноземці не можуть призначатися на окремі посади або
займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до
законодавства України призначення на ці посади або заняття такою
діяльністю пов'язане з належністю до громадянства України.
Стаття 9. Право на відпочинок
Іноземці мають право на відпочинок нарівні з громадянами
України.
Стаття 10. Право на охорону здоров'я
Іноземці, які постійно проживають в Україні, користуються
медичною допомогою нарівні з її громадянами. Всім іншим іноземцям медична допомога подається у порядку,
який визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 11. Право на соціальний захист
Іноземці мають право на соціальний захист, в тому числі на
одержання пенсії та інших видів соціальної допомоги відповідно до
законодавства України та міжнародних договорів України. У разі, коли для призначення пенсії потрібен певний стаж
роботи, іноземцю на підставах і в порядку, встановлених
законодавством України і міжнародними договорами України, може
зараховуватися стаж роботи за кордоном.
Стаття 12. Право на житло
Іноземці, які постійно проживають в Україні, мають право на
підставах і в порядку, встановлених для громадян України, одержати
жиле приміщення, якщо інше не передбачено законодавством України. Право власності на житло іноземці набувають відповідно до
законодавства України. Іноземці повинні дбайливо ставитися до наданого їм житла,
дотримувати правил користування жилими приміщеннями.
Стаття 13. Майнові та особисті немайнові права
Іноземці можуть відповідно до законодавства України мати у
власності будь-яке майно, успадковувати і заповідати його, а також
мати особисті немайнові права.
Стаття 14. Право на освіту
Іноземці, які постійно проживають в Україні, мають право на
освіту нарівні з громадянами України. Всі інші іноземці оплачують своє навчання, якщо інше не
передбачено законодавством України та міжнародними договорами
України. Іноземці, прийняті до навчально-виховних закладів України,
мають права і обов'язки учнів і студентів відповідно до
законодавства України.
Стаття 15. Право на користування досягненнями культури
Іноземці мають право на користування досягненнями культури
нарівні з громадянами України і зобов'язані дбайливо ставитися до
пам'яток історії та культури, інших культурних цінностей.
Стаття 16. Право на участь в об'єднаннях громадян
Іноземці, які постійно проживають в Україні, мають право
вступати на загальних з громадянами України підставах до
легалізованих об'єднань громадян, якщо інше не передбачено
законами України і якщо це передбачено статутами цих об'єднань. Іноземці не можуть бути членами політичних партій України.
Стаття 17. Право на свободу совісті
Іноземцям гарантується право на свободу совісті нарівні з
громадянами України. Забороняється розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті,
а також образа почуттів громадян України та іноземців у зв'язку з
їх релігійними переконаннями.
Стаття 18. Права у шлюбних і сімейних відносинах
Іноземці можуть укладати і розривати шлюби з громадянами
України та іншими особами відповідно до законодавства України. Іноземці мають рівні з громадянами України права і обов'язки
у шлюбних і сімейних відносинах.
Стаття 19. Гарантії особистих прав
Законодавством України іноземцям гарантуються недоторканність
особи, житла, невтручання в особисте і сімейне життя, таємниця
листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, повага їх
гідності нарівні з громадянами України.
Стаття 20. Пересування на території Україниі вибір місця проживання
Іноземці можуть пересуватися на території України і обирати
місце проживання в ній відповідно до порядку, встановленого
Кабінетом Міністрів України. Обмеження в пересуванні та виборі
місця проживання допускаються, коли це необхідно для забезпечення
безпеки України, охорони громадського порядку, охорони здоров'я,
захисту прав і законних інтересів її громадян та інших осіб, які
проживають в Україні.
Стаття 21. Оподаткування іноземців
Іноземці обкладаються податками і зборами відповідно до
законодавства України та міжнародних договорів України.
Стаття 22. Захист прав іноземців
Іноземці мають право на звернення до суду та до інших
державних органів для захисту їх особистих, майнових та інших
прав. В судочинстві іноземці як учасники процесу користуються
такими ж процесуальними правами, що й громадяни України.
Стаття 23. Відношення до виборів та референдумів
Іноземці не можуть обирати і бути обраними до органів
державної влади та самоврядування, а також брати участь у
референдумах.
Стаття 24. Відношення до загального військовогообов'язку
На іноземців не поширюється загальний військовий обов'язок,
вони не проходять військову службу в Збройних Силах України та
інших військових формуваннях, створених відповідно до
законодавства України.
III. В'ЇЗД В УКРАЇНУ І ВИЇЗД З УКРАЇНИ
Стаття 25. В'їзд в Україну
Іноземці можуть в'їжджати в Україну за дійсними національними
паспортами або документами, які їх замінюють. При цьому іноземці
повинні одержати у встановленому порядку в'їзну візу, якщо інше не
передбачено законодавством України. В'їзд в Україну іноземцю не дозволяється: - в інтересах забезпечення безпеки України або охорони
громадського порядку; - якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і
законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають
в Україні; - якщо при порушенні клопотання про в'їзд в Україну він подав
про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; - якщо його національний паспорт або документ, який його
замінює, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають
встановленому зразку або належать іншій особі; - якщо він у пункті пропуску через державний кордон України
порушив правила перетинання державного кордону України, митні
правила, санітарні норми чи правила або не виконав законних вимог
посадових осіб Прикордонних військ України, митних та інших
органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; - якщо встановлено факти порушення ним законодавства України
під час попереднього перебування в Україні.
Стаття 26. Виїзд з України
Іноземці виїжджають з України за дійсними національними
паспортами або документами, які їх замінюють. При цьому вони
повинні одержати у встановленому порядку виїзну візу, якщо інше не
передбачено законодавством України. Виїзд з України іноземцю не дозволяється, якщо: - щодо нього ведеться дізнання чи попереднє слідство або
кримінальна справа розглядається судом - до закінчення провадження
у справі; - його засуджено за вчинення злочину - до відбування
покарання або звільнення від покарання; - його виїзд суперечить інтересам забезпечення безпеки
України - до припинення обставин, що перешкоджають виїзду. Виїзд з України іноземця може бути відкладено до виконання
ним майнових зобов'язань перед фізичними та юридичними особами в
Україні.
Стаття 27. Транзитний проїзд через територію України
Транзитний проїзд іноземців через територію України в країну
призначення дозволяється за наявності транзитних віз, якщо інше не
передбачено законодавством України.
Стаття 28. Правила в'їзду в Україну, виїзду з України,транзитного проїзду через територію України
Правила в'їзду в Україну іноземців, їх виїзду з України і
транзитного проїзду через її територію ( 1074-95-п )
встановлюються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів
України і підлягають опублікуванню.
IV. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ІНОЗЕМЦІВ
Стаття 29. Підстави відповідальності за правопорушення
Іноземці, які вчинили злочин, адміністративні або інші
правопорушення, несуть відповідальність на загальних підставах.
Стаття 30. Відповідальність за порушення порядкуперебування в Україні, транзитного
проїзду через її територію
За порушення іноземцями встановленого порядку перебування в
Україні, тобто проживання без документів на право проживання в
Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання
встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця
проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення
терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного
проїзду через територію України до них застосовуються заходи
відповідно до законодавства України.
Стаття 31. Скорочення терміну тимчасового перебуванняв Україні
Іноземцю, який порушує законодавство України, якщо ці
порушення не передбачають адміністративної або кримінальної
відповідальності, може бути скорочено визначений йому термін
перебування в Україні. Такий термін може бути також скорочено, якщо в іноземця
відпали підстави для його подальшого перебування в Україні. Рішення про скорочення терміну тимчасового перебування
іноземця в Україні приймається органами внутрішніх справ.
Стаття 32. Видворення за межі України
Іноземець, який вчинив злочин або адміністративне
правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи
виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі
України. Рішення про видворення його за межі України після
відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення
приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з
наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави
прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ
видворення іноземця за межі України може супроводжуватися
забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років.
Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня
винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про
заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством
України.
Крім випадків, зазначених у частині першій цієї статті,
іноземець може бути видворений за межі України за рішенням органів
внутрішніх справ або Служби безпеки України з наступним
повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття
такого рішення, якщо дії іноземця грубо порушують законодавство
про статус іноземців, або суперечать інтересам забезпечення
безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це
необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів
громадян України.
Іноземець зобов'язаний покинути територію України у термін,
зазначений у рішенні про видворення, але не пізніше ніж через
30 днів після прийняття вказаного рішення. У разі прийняття
рішення про видворення іноземця за межі України у нього негайно
анулюється віза та вилучаються інші документи на право перебування
в Україні. Іноземці, які ухиляються від виїзду, підлягають з
санкції прокурора затриманню і видворенню у примусовому порядку.
Затримання допускається лише на термін, необхідний для видворення.
Рішення органів внутрішніх справ або Служби безпеки України
про видворення іноземця з України може бути оскаржено до суду.
Оскарження зупиняє виконання рішення про видворення, крім
випадків, коли необхідність негайного видворення зумовлена
інтересами забезпечення безпеки України чи охорони громадського
порядку.
Видворення іноземців здійснюється органами внутрішніх справ.
Іноземці, які підлягають видворенню, відшкодовують витрати,
пов'язані з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо
зазначені іноземці не мають коштів для відшкодування витрат,
пов'язаних з видворенням їх за межі України, видворення
здійснюється за рахунок держави.
Фізичні або юридичні особи, які запрошували чи приймали цих
іноземців, влаштовували їх незаконний в'їзд, проживання,
працевлаштування, сприяли в ухиленні від виїзду після закінчення
терміну перебування, в порядку, встановленому законом,
відшкодовують витрати, завдані державі видворенням зазначених
іноземців. Стаття 32 в редакції Закону N 2247-III ( 2247-14 ) від
18.01.2001 )
V. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 33. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України встановлено інші норми,
ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються норми
міжнародного договору.
Стаття 34. Привілеї та імунітети співробітниківпредставництв іноземних держав
Положення цього Закону не зачіпають встановлених
законодавством України і міжнародними договорами України привілеїв
та імунітетів, які надаються співробітникам дипломатичних
представництв та працівникам консульських установ іноземних держав
в Україні, а також іншим особам.
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 4 лютого 1994 рокуN 3929-XII
