АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
N 1-р від 10.03.94 Зареєстровано в Міністерствім.Київ юстиції України
28 березня 1994 р.
за N 48/257
Про затвердження Методики визначеннямонопольного становища підприємців
на ринку
1. Відповідно до абзацу шостого статті 1 Закону України "Про
обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у
підприємницькій діяльності", ( 2132-12 ) абзацу другого статті 8
Закону України "Про Антимонопольний комітет України" ( 3659-12 )
затвердити Методику визначення монопольного становища підприємців
на ринку, що додається. 2. Визнати такою, що втратила чинність, Методику аналізу
рівнів монополізації ринків товарів від 27.04.93 N 24-3/6,
затверджену Міністерством економіки, Міністерством статистики та
Антимонопольним комітетом.
Голова О.Завада
ЗАТВЕРДЖЕНОрозпорядженням Антимонопольного
комітету України
від 10 березня 1994 р. N 1-р
МЕТОДИКАвизначення монопольного становища підприємців на ринку
I. Загальні положення
1. Методика визначення монопольного становища підприємців на
ринку (надалі Методика) розроблена відповідно до законів України
"Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної
конкуренції в підприємницькій діяльності" ( 2132-12 ) і "Про
Антимонопольний комітет України" ( 3659-12 ). 2. Методика встановлює порядок визначення монопольного
становища підприємців на ринку і призначена для аналізу рівнів
монополізації як загальнодержавного, так і регіональних ринків. Об'єктами аналізу для визначення монопольного становища є: підприємці; група підприємців - за наявності угод та погоджених дій, що
усувають конкуренцію між ними, а також у випадках, коли один з них
здійснює контроль над підприємницькою діяльністю інших завдяки
володінню їхніми активами, праву використовувати всі ці активи чи
їх частину або іншим правам та угодам, що забезпечують вирішальний
вплив на формування та рішення органів управління підприємців. При
цьому зазначена група розглядається як один підприємець. 3. Метою визначення монопольного становища підприємців на
ринку є отримання інформації для прийняття рішень з питань
демонополізації економіки, антимонопольного регулювання та
контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, захисту
інтересів підприємців та споживачів від його порушень. 4. Для цілей цієї Методики вживаються терміни: товарні межі ринку - група взаємозамінних товарів (товарів
однієї споживчої вартості), в межах якої споживач може перейти від
споживання одного товару до споживання іншого; територіальні межі ринку - регіон зі сферою взаємовідносин
купівлі-продажу товару (групи товарів в межах одного товарного
ринку), який може бути територією держави, області, району, міста
тощо або їх частиною; загальнодержавний ринок - ринок в межах території країни; регіональний ринок - ринок, в межах території області,
району, міста тощо або будь-якої іншої частини території країни; Інші терміни вживаються відповідно до статті 1 Закону України
"Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної
конкуренції в підприємницькій діяльності" ( 2132-12 ) та Державної
програми демонополізації економіки і розвитку конкуренції,
схваленої Постановою Верховної Ради України від 21 грудня 1993
року N 3757-12.
II. Послідовність визначення монопольного становищапідприємця на ринку
Для визначення монопольного становища підприємця на ринку: Для визначення монопольного становища підприємця на ринку: складається перелік товарів, щодо яких визначається
монопольне становище підприємця, а також перелік їх споживачів; встановлюється проміжок часу, протягом якого визначається
монопольне становище підприємця (як правило за рік); визначаються товарні межі ринку окремо для кожного із
зазначених товарів відповідно до розділу III Методики; визначаються територіальні межі ринку відповідно до розділу
IV Методики; складається перелік підприємців (конкурентів), які постачають
зазначені товари на відповідні ринки; складається перелік підприємців, частка яких на ринку певного
товару перевищує 35 відсотків, відповідно до розділу V Методики.
III. Визначення товарних меж ринку
Товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи
взаємозамінних товарів. При цьому враховується позиція споживачів
стосовно таких ознак товарів: аналогічність призначення, споживчих властивостей, умов
використання тощо; подібність фізичних властивостей і характеристик, якісних
показників тощо; наявність спільної групи споживачів товару; відсутність суттєвої різниці в цінах. У процесі визначення товарних меж ринку попередньо визначена
група взаємозамінних товарів може бути поділена на декілька
підгруп або приєднана до іншої групи.
IV. Визначення територіальних меж ринку
Територіальні межі ринку певного товару визначаються шляхом
встановлення мінімальної території, за межами якої, з точки зору
споживача, придбання товарів, що належать до групи взаємозамінних
товарів, є неможливим або недоцільним. При цьому враховуються: фізичні і технічні характеристики товару; технологічні зв'язки між виробниками і споживачами; можливості технологічного, гарантійного, абонентського
обслуговуваня товару; співвідношення цін; транспортні витрати, включаючи особливості товару, що
утруднюють його транспортування на великі відстані; наявність складських приміщень, зручностей виконання
вантажно-розвантажувальних робіт; наявність торгової марки; адміністративні бар'єри щодо ввезення та вивезення товарів; місце розташування специфічних груп споживачів тощо.
V. Порядок розрахунку частки підприємця на ринку
1. Для визначення частки підприємця на ринку певного товару
використовуються позначення: і - найменування товару; j - найменування підприємця, який здійснює виробництво та
постачання і -го товару на ринок (j=1,2...n), або його вивезення
за межі загальнодержавного ринку; Орт(і) - обсяг ринку товару і -го найменування; О(і,j) - обсяг надходження товару і -го найменування на ринок
від j - го підприємця. 2. Обсяг ринку товару окремо по кожному найменуванню товару
обчислюється за формулою:
n nOрт(І)=EО(і,j)=E[Ов(і,j)-Ое(і,j)+Оі(і,j)], (1)
j=1 j=1
де Ов(і,j), Ое(і,j), Оі(і,j) - відповідно обсяги виробництва,
експорту та імпорту і -го товару j -го підприємця в межах
загальнодержавного ринку. Стосовно регіональних ринків, а також в
разі відсутності даних по експорту (імпорту) товару, обсяг ринку
товару обчислюється без їх урахування. Для оцінки обсягу ринку товару використовуються такі
показники: обсяг ринку товару в натуральному виразі; обсяг ринку товару у вартісному виразі. У більшості випадків застосовуються натуральні показники, що
дозволяє уникнути необхідності врахування рівнів інфляції за
період, який аналізується. Вартісні показники використовуються у
випадках, коли використання натуральних показників не дає змоги
визначити ринки укрупнених груп товарів, які є взаємозамінними. 3. Частка підприємця на ринку певного товару Ч(і,j)
обчислюється за формулою:
О(і,j)Відповідно до абзацу сьомого статті 1 Закону України "Про
обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у
підприємницькій діяльності" монопольним визначається становище
підприємця, частка якого на ринку певного товару перевищує 35
відсотків.4. Монопольним може бути також визнане становище підприємця,
частка якого на ринку певного товару складає 35 і менше відсотків,
якщо Антимонопольним комітетом України встановлена наявність у
нього ринкової влади.Ознаками ринкової влади є: здатність підприємця, який не є єдиним виробником
(постачальником) відповідного товару, диктувати свої умови при
продажу товару, укладенні договору про поставки, нав'язувати
споживачу невигідні умови; здатність підприємця шляхом монополізації ринку постачання
виробничих ресурсів обмежувати конкуренцію, витісняти із ринку
інших підприємців, які виробляють відповідні товари із
застосуванням цих виробничих ресурсів, або створювати бар'єри
вступу на ринок; здатність підприємця скорочувати або обмежувати випуск
товарів і постачання їх на ринок збуту з метою отримання
однобічної користі при купівлі або продажу товарів, при укладанні
договорів і угод про постачання товарів, а інші підприємці, які є
його конкурентами, не здатні компенсувати утворений дефіцит
товарів; здатність підприємця підвищувати ціни на товари і
підтримувати їх на рівні, що перевищують рівень, обумовлений
конкуренцією на ринку. 5. При визначенні монопольного становища підприємця на ринку
використовуються: діюча статистична звітність за встановленими формами - для
визначення обсягів виробництва та експорту (імпорту); форма N 1 (монополія) - у випадку, коли товар не ввійшов у
встановлену Мінстатом товарну номенклатуру, що базується на
Гармонізованій системі опису та кодування товарів; інформація щодо становища підприємця на ринку, одержана від
Державного митного комітету, інших центральних органів державної
виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів
місцевого та регіонального самоврядування, підприємців,
громадських організацій, інших юридичних та фізичних осіб; результати розгляду справ про порушення антимонопольного
законодавства та виконання інших повноважень Антимонопольного
комітету України.
