КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 27 квітня 1994 р. N 267
Київ
Про затвердження Положенняпро дитячий будинок сімейного типу
Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про дитячий будинок сімейного типу,
що додається.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради
Міністрів УРСР від 5 жовтня 1988 р. N 318 "Про створення в
республіці дитячих будинків сімейного типу" (ЗП УРСР, 1988 р., N
11, ст. 45).
Виконуючий обов'язкиПрем'єр-міністра України Ю. ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ
МіністрКабінету Міністрів України І. ДОЦЕНКО
Інд.28
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 27 квітня 1994 р. N 267
ПОЛОЖЕННЯпро дитячий будинок сімейного типу
1. Загальні положення
1. Дитячий будинок сімейного типу є формою виховання та
турботи про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування
батьків. Метою створення дитячого будинку сімейного типу є подальше
посилення державної допомоги дітям-сиротам і дітям, які залишилися
без піклування батьків, забезпечення якнайповнішого поєднання
громадських, колективних і родинних форм виховання.
2. Дитячий будинок сімейного типу - це окрема сім'я, що
виховує не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, які залишилися без
піклування батьків, і проживає в багатокімнатній окремій квартирі
у звичайному будинку чи спеціалізованому будинку.
3. Дитячий будинок сімейного типу створюється за бажанням
громадян (подружжя чи окремої особи, яка не перебуває у шлюбі),
котрі добровільно беруть для виховання та спільного проживання в
сім'ї дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків
(далі - батьки-вихователі). Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу
приймається виконавчим комітетом міської (міста без районного
поділу), районної у місті Ради народних депутатів або районною,
районною мм. Києва і Севастополя державною адміністрацією за
поданням письмового висновку органів опіки і піклування на
підставі заяви осіб (особи), які виявили бажання взяти дітей-сиріт
і дітей, які залишилися без піклування батьків, на виховання та
спільне проживання у сім'ю за наявності дозволу відповідної Ради
народних депутатів. Утримання дитячого будинку сімейного типу
фінансується з місцевого бюджету. На підставі рішення про створення дитячого будинку сімейного
типу між батьками-вихователями та органом, що приймає рішення про
його створення, укладається угода, яка визначає права та обов'язки
обох сторін. При порушенні і невиконанні умов угоди кожна із сторін має
право звернутися до суду.
4. При винесенні в установленому порядку рішення про
організацію дитячого будинку сімейного типу особам, які призначені
батьками-вихователями, для спільного проживання з дітьми,
переданими їм на виховання, надається поза чергою індивідуальний
жилий будинок або багатокімнатна квартира. Користування наданим жилим приміщенням здійснюється в
порядку, встановленому законодавством для користування службовими
жилими приміщеннями.
5. У разі зменшення кількості дітей в дитячому будинку
сімейного типу в результаті вибуття їх за віком або з інших причин
питання подальшого статусу дитячого будинку сімейного типу
вирішується органом, що приймав рішення про його створення.
6. Ліквідація дитячого будинку сімейного типу проводиться
органом, за рішенням якого він створений.
7. Органи опіки і піклування надають дитячому будинку
сімейного типу належну допомогу та здійснюють нагляд за умовами
життя і виховання дітей.
8. Органи освіти надають дитячому будинку сімейного типу
методичну допомогу у вихованні дітей, проведенні семінарів,
консультацій для батьків-вихователів з психолого-педагогічних та
інших питань.
9. Органи охорони здоров'я закріплюють за дитячим будинком
сімейного типу лікаря, надають необхідну допомогу
батькам-вихователям у складанні режиму дня, здійсненні
раціонального харчування, проведенні оздоровчих заходів,
профілактичної роботи.
10. На вихованців дитячого будинку сімейного типу поширюються
пільги, установлені чинним законодавством для дітей-сиріт і дітей,
які залишилися без піклування батьків.
II. Влаштування дітей до дитячого будинку сімейноготипу, їх правовий статус
11. Рішення про направлення дитини до дитячого будинку
сімейного типу приймається виконавчим комітетом міської (міста без
районного поділу), районної у місті Ради народних депутатів або
районною, районною мм. Києва і Севастополя державною
адміністрацією за поданням органів опіки і піклування на підставі
письмової заяви, підписаної кожним з батьків-вихователів. Направлення до дитячого будинку сімейного типу дітей, які
досягли десятирічного віку, проводиться тільки за їхньою згодою.
12. При влаштуванні дитини до дитячого будинку сімейного типу
органи опіки і піклування керуються передусім інтересами дитини,
педагогічною доцільністю та юридичним обгрунтуванням.
13. До дитячого будинку сімейного типу направляються
діти-сироти і діти, які залишилися без піклування батьків: діти, батьків яких позбавлено батьківських прав; діти, батьків яких визнано у встановленому порядку
недієздатними; діти, батьків яких засуджено до позбавлення волі; діти, батьків яких визнано у встановленому порядку безвісно
відсутніми; діти, відібрані у батьків за рішенням суду.
14. До дитячого будинку сімейного типу переважно
направляються: діти раннього віку; діти, відносно яких не вирішено питання їх влаштування; діти з ослабленим здоров'ям; діти, які виховуються в дитячих інтернатних закладах,
розташованих в місцевостях з несприятливими кліматичними та
екологічними умовами; діти, які перебувають між собою у родинних стосунках, за
винятком випадків, коли за медичними показниками або з інших
причин вони не можуть виховуватися разом.
15. За бажанням батьків-вихователів до дитячого будинку
сімейного типу можуть бути направлені на виховання хворі діти. Не рекомендується направляти до дитячого будинку сімейного
типу дітей з глибокими органічними ураженнями нервової системи,
важкими вродженими вадами розвитку, що не піддаються медичній
корекції.
16. На кожну дитину, направлену до дитячого будинку сімейного
типу, органи опіки і піклування, адміністрації дитячих інтернатних
закладів, приймальників-розподільників зобов'язані подати такі
документи: свідоцтво про народження; медичну довідку про стан здоров'я або витяг з історії
розвитку дитини чи історії новонародженого; довідку про стан
здоров'я матері під час пологів (у разі направлення дитини з
пологового будинку); документ про освіту; документи про батьків або осіб, які їх замінюють (копія
свідоцтва про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу,
розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність
батьків або неможливість виховання ними своїх дітей); довідку про наявність та місцезнаходження братів і сестер чи
інших близьких родичів дитини; опис належного дитині майна та відомості про осіб, які
відповідають за його збереження; документи про наявність та закріплення жилої площі за
неповнолітніми; пенсійну книжку на дітей, які одержують пенсію, копію ухвали
суду про стягнення аліментів, документи, що підтверджують право на
допомогу. Зазначені документи передаються безпосередньо
батькам-вихователям не пізніш як у двотижневий термін після
влаштування дитини в сім'ю. В разі відсутності окремих з наведених
документів на дітей, які вже перебувають у дитячих будинках
сімейного типу, органи опіки і піклування, адміністрації дитячих
інтернатних закладів, приймальників-розподільників зобов'язані
вжити відповідних заходів і надати їх батькам-вихователям протягом
шести місяців. Вони несуть також відповідальність за достовірність
поданих відомостей.
17. Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми
поступово, але не більш як протягом одного року від дня відкриття,
під контролем та з допомогою органів опіки і піклування.
18. У разі влаштування дітей до дитячого будинку сімейного
типу за ними зберігається право на жилу площу, яку вони мали
раніше, та їхнє майно. Органи опіки і піклування за
місцезнаходженням майна забезпечують його збереження.
19. Діти, які не мали житла до влаштування їх до дитячого
будинку сімейного типу, після припинення перебування в ньому,
навчання у професійному навчально-виховному, вищому навчальному
закладі, а також молодь зазначеної категорії після проходження
строкової служби в Збройних Силах України забезпечуються
позачергово впорядкованим житлом.
20. За дітьми, які виховуються у дитячому будинку сімейного
типу, зберігаються раніше призначені аліменти, пенсії, допомога,
які перераховуються на особисті рахунки, відкриті на їх ім'я.
21. Дитина, яка виховується в дитячому будинку сімейного
типу, має право підтримувати контакти з рідними батьками та іншими
родичами, якщо це не суперечить інтересам дитини, її нормальному
розвитку і вихованню. Форми такого спілкування визначають органи
опіки і піклування в кожному конкретному випадку окремо.
22. Вихованцям дитячого будинку сімейного типу видається
єдиний квиток, який дає право на безплатне відвідування
кінотеатрів, виставок, музеїв, спортивних споруд, безплатний
проїзд у громадському міському (приміському) транспорті (крім
таксі).
23. Діти, які виховуються у дитячому будинку сімейного типу,
звільняються від плати за відвідування державних дошкільних
виховних закладів і навчання у державних школах.
24. Неповнолітні вихованці дитячого будинку сімейного типу
перебувають на повному державному утриманні. При вступі на
навчання до професійних навчально-виховних, вищих навчальних
закладів, працевлаштуванні їм надається матеріальна допомога у
порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством.
25. У разі ліквідації дитячого будинку сімейного типу або
неможливості проживання дитини в ньому через об'єктивні причини
питання подальшого визначення місця її проживання розглядається
органом, який прийняв рішення про направлення дитини до дитячого
будинку сімейного типу.
III. Батьки-вихователі, їхні права та обов'язки
26. Батьками-вихователями можуть бути повнолітні і дієздатні
громадяни, за винятком осіб, позбавлених батьківських прав,
інвалідів першої і другої групи, а також осіб пенсійного віку на
час відкриття дитячого будинку сімейного типу.
27. Кандидатури батьків-вихователів визначає комісія з
відбору батьків-вихователів, до складу якої входять психолог,
юрист, педагог, лікар. Претенденти на батьків-вихователів
обов'язково проходять поглиблений медичний огляд. Кандидатури батьків-вихователів затверджуються рішенням
виконавчого комітету міської (міст без районного поділу), районної
у місті Ради народних депутатів або районною, районною мм. Києва і
Севастополя державною адміністрацією. Батьки-вихователі можуть пройти стажування у
навчально-виховних закладах для дітей-сиріт і дітей, які
залишилися без піклування батьків.
28. Батьки-вихователі зобов'язані виховувати дітей,
піклуватися про їх здоров'я, духовний, моральний та фізичний
розвиток, навчання, підготовку до праці. Батьки-вихователі виконують свої обов'язки щодо дітей до
18-річного віку, в тому числі і в разі окремого проживання дитини.
29. Батьки-вихователі є законними представниками вихованців і
захисниками їх прав та інтересів у всіх установах та організаціях,
включаючи судові, без спеціальних на те повноважень. Батьки-вихователі можуть використовувати надані права
всупереч інтересам дітей.
30. Батьки-вихователі можуть усиновити (удочерити) дитину з
дитячого будинку сімейного типу відповідно до чинного
законодавства.
31. Батьки-вихователі не вправі перешкоджати спілкуванню
дитини з її батьками та поверненню дитини до батьків у разі
поновлення їх у батьківських правах, звільнення з місць
позбавлення волі та в інших випадках, якщо це не суперечить
інтересам дитини. У разі коли батьки чи родичі дитини протягом шести місяців не
виявили інтересу до її долі, батьки-вихователі мають право
звернутися до органів опіки і піклування з пропозицією розглянути
питання про доцільність подальших зустрічей таких батьків чи
родичів з дітьми.
32. У разі несумлінного виконання батьками-вихователями своїх
обов'язків, несприятливої для вихованців зміни сімейно-побутових
умов батьки-вихователі за поданням органу опіки і піклування
відстороняються від виховання дітей, а діти влаштовуються до інших
будинків сімейного типу або до дитячих інтернатних закладів.
33. Період, протягом якого батьки-вихователі були зайняті у
дитячому будинку сімейного типу вихованням дітей-сиріт і дітей,
які залишилися без піклування батьків, зараховується до їх
загального і безперервного трудового стажу та стажу роботи за
спеціальністю.
34. У разі ліквідації дитячого будинку сімейного типу
батьки-вихователі повинні звільнити надане їм жиле приміщення, а у
разі відмови - підлягають виселенню з наданням їм іншого
благоустроєного жилого приміщення. При усуненні
батьків-вихователів від подальшого виховання дітей вони можуть
бути виселені із займаного ними приміщення з наданням іншого
жилого приміщення.
IV. Матеріальне забезпечення дитячого будинкусімейного типу
35. Дитячому будинку сімейного типу щомісячно виділяються
кошти на харчування дітей, виходячи з натуральних норм, та на
придбання для них одягу, взуття, м'якого інвентаря, предметів
господарського вжитку, особистої гігієни, іграшок, книжок,
інвентаря, обладнання, на культурно-масову роботу, медичне
обслуговування за нормами для вихованців навчально-виховних
закладів для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування
батьків, затвердженими Міносвіти за погодженням з Мінфіном. Для господарського обслуговування приміщень, опалення,
освітлення, капітального та поточного ремонту житла, оплати
побутових послуг і зв'язку дитячому будинку сімейного типу
виділяються кошти за нормами й тарифами, що діють у даній
місцевості. Порядок виплати вказаних коштів визначається угодою, що
укладається між батьками-вихователями та органом, що приймає
рішення про створення дитячого будинку сімейного типу.
36. Місцеві органи державної виконавчої влади за участю
громадських організацій, професійних спілок щорічно організовують
оздоровлення дітей у дитячих санаторіях, оздоровчих і спортивних
таборах.
37. Батькам-вихователям дитячого будинку сімейного типу, які
не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами
і організаціями, виплачується грошове утримання, розмір якого
визначається відповідно до чинного законодавства. На період
комплектування дитячого будинку сімейного типу та у разі
збереження статусу дитячого будинку сімейного типу в результаті
зменшення кількості дітей в ньому через вибуття їх за віком або з
інших причин батькам-вихователям виплачується грошове утримання у
розмірі, який не менше передбаченого за виховання п'яти
дітей-сиріт. За виховання дітей, які мають вади розумового або фізичного
розвитку, грошове утримання збільшується відповідно до чинного
законодавства.
38. За бажанням батьків-вихователів придбання продуктів
харчування, меблів, господарських товарів, м'якого інвентаря,
одягу, предметів особистої гігієни, іграшок для дитячого будинку
сімейного типу може здійснюватися ними відповідно до вказівок
виконавчого комітету Ради народних депутатів або місцевої
державної адміністрації через організації торгівлі (незалежно від
підпорядкованості) або заклади освіти.
39. Дитячому будинку сімейного типу, виходячи з місцевих
умов, надається близько розташована земельна ділянка для саду,
городу, літнього відпочинку, а також автотранспорт. Виконавчі
комітети міських чи районних у містах, сільських, селищних Рад
народних депутатів та районні, районні мм. Києва і Севастополя
державні адміністрації надають дитячим будинкам сімейного типу
допомогу в спорудженні дачних будинків на виділених ділянках.
40. Контроль за належним використанням коштів та матеріальних
цінностей у дитячому будинку сімейного типу здійснюється
фінансовими органами. Заощаджені протягом року кошти вилученню не підлягають і
використовуються наступного року на потреби та запити дітей.
41. Питання матеріального, житлового, фінансового та іншого
забезпечення дитячого будинку сімейного типу, не обумовлені цим
Положенням, розглядаються і вирішуються відповідно виконавчим
комітетом Ради народних депутатів або місцевою державною
адміністрацією.
-
скопійовано
-
-
