Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 52, ст.455)
{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 64/95-ВР від 15.02.95, ВВР, 1995, № 10, ст.64
№ 2537-III від 21.06.2001, ВВР, 2001, № 40, ст.193
№ 1105-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, № 7, ст.49
№ 2377-IV від 20.01.2005, ВВР, 2005, № 11, ст.198
№ 1697-VII від 14.10.2014, ВВР, 2015, № 2-3, ст.12
№ 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44
№ 409-IX від 19.12.2019, ВВР, 2020, № 27, ст.175
№ 720-IX від 17.06.2020}
Цей Закон визначає умови і порядок встановлення та здійснення адміністративного нагляду за окремими категоріями раніше судимих осіб та їх обов’язки.
Стаття 1. Поняття адміністративного нагляду
Адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції.
{Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}
Стаття 2. Завдання адміністративного нагляду
Адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню кримінальних правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
{Текст статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}
Стаття 3. Особи, щодо яких встановлюється адміністративний нагляд
Адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб:
{Пункт "а" статті 3 виключено на підставі Закону № 1105-IV від 10.07.2003}
б) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства;
{Пункт "б" статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1105-IV від 10.07.2003}
в) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів Національної поліції, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення;
{Пункт "в" статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1105-IV від 10.07.2003, № 901-VIII від 23.12.2015}
г) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
{Статтю 3 доповнено пунктом "г" згідно із Законом № 64/95-ВР від 15.02.95}
ґ) засуджених до позбавлення волі за злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
{Статтю 3 доповнено пунктом "ґ" згідно із Законом № 409-IX від 19.12.2019}
Розділ 2
ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ, ЗДІЙСНЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО НАГЛЯДУ
Стаття 4. Підстави для встановлення адміністративного нагляду
Підставами для встановлення адміністративного нагляду є:
а) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, зазначених у пунктах "г" і "ґ" статті 3 цього Закону;
{Пункт "а" статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 64/95-ВР від 15.02.95, № 1105-IV від 10.07.2003; в редакції Закону № 409-IX від 19.12.2019}
б) матеріали установ виконання покарань - щодо осіб, зазначених у пункті "б" статті 3 цього Закону;
{Пункт "б" статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2377-IV від 20.01.2005}
в) матеріали органів Національної поліції - щодо осіб, зазначених у пункті "в" статті 3 цього Закону.
{Пункт "в" статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}
Стаття 5. Порядок встановлення адміністративного нагляду
Адміністративний нагляд встановлюється:
щодо осіб, зазначених у пунктах "б", "г" і "ґ" статті 3 цього Закону, - в судовому засіданні одноособово суддею районного, районного у місті, міського та міськрайонного суду за місцезнаходженням установи виконання покарань за поданням начальника установи виконання покарань;
{Абзац другий частини першої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 64/95-ВР від 15.02.95, № 1105-IV від 10.07.2003, № 2377-IV від 20.01.2005; в редакції Закону № 409-IX від 19.12.2019}
щодо осіб, зазначених у пункті "в" статті 3 цього Закону, - в судовому засіданні одноособово суддею районного, районного у місті, міського та міськрайонного суду за місцем проживання особи, звільненої з місць позбавлення волі, за поданням начальника органу Національної поліції.
{Абзац третій частини першої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1105-IV від 10.07.2003, № 901-VIII від 23.12.2015}
У поданні мають бути визначені обмеження, які пропонує встановити на підставі статті 10 цього Закону відповідно начальник установи виконання покарань чи начальник органу Національної поліції щодо поведінки піднаглядного, та обгрунтування доцільності таких заходів.
{Статтю 5 доповнено частиною згідно із Законом № 2537-III від 21.06.2001; із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}
Разом з поданням до суду надсилаються копія вироку та матеріали, що свідчать про необхідність встановлення адміністративного нагляду за відповідною особою.
У судове засідання викликається особа, щодо якої внесено подання про встановлення адміністративного нагляду, а за її клопотанням - і захисник, а також представник органу, начальник якого вніс подання.
Розгляд питання починається доповіддю про зміст подання та матеріалів, що надійшли разом з ним, після чого заслуховуються пояснення осіб, які з’явилися у судове засідання.
Після розгляду справи суддя виходить до нарадчої кімнати для прийняття рішення, після чого повертається в зал засідань і оголошує постанову про встановлення адміністративного нагляду та обмежень, які встановлюються щодо поведінки піднаглядного.
{Частина шоста статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2537-III від 21.06.2001}
Постанова судді може бути оскаржена в установленому законом порядку.
{Частина сьома в редакції Закону № 2537-III від 21.06.2001}
Постанова судді надсилається для виконання начальнику органу Національної поліції України за місцем проживання особи, щодо якої встановлено нагляд, а у випадках, передбачених пунктами "б", "г" і "ґ" статті 3 цього Закону, - начальнику установи виконання покарань.
{Частина восьма статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 64/95-ВР від 15.02.95, № 1105-IV від 10.07.2003, № 2377-IV від 20.01.2005, № 901-VIII від 23.12.2015; в редакції Закону № 409-IX від 19.12.2019}
Адміністрація установи виконання покарань постанову судді надсилає для виконання органу Національної поліції за вибраним піднаглядним місцем проживання в день його звільнення.
{Частина дев’ята статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2377-IV від 20.01.2005, № 901-VIII від 23.12.2015}
Стаття 6. Термін адміністративного нагляду
Адміністративний нагляд встановлюється у визначеному статтею 5 цього Закону порядку терміном від одного року до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості. Для осіб, зазначених у пункті "ґ" статті 3 цього Закону, адміністративний нагляд встановлюється на строк до погашення судимості.
{Частина перша статті 6 в редакції Закону № 409-IX від 19.12.2019}
У разі, коли є підстава вважати, що особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, залишається небезпечною для суспільства, адміністративний нагляд за поданням відповідного органу Національної поліції може бути продовжено у визначеному цим Законом порядку кожного разу ще на шість місяців, але не більше терміну, передбаченого законом для погашення або зняття судимості.
{Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}
Термін адміністративного нагляду починається з дня оголошення особі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду.
Стаття 7. Порядок здійснення адміністративного нагляду
Адміністративний нагляд здійснюється міліцією. Осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, беруть на облік, фотографують, а у разі необхідності у них беруть відбитки пальців. Працівники міліції зобов’язані систематично контролювати поведінку цих осіб, запобігати порушенням ними громадського порядку та прав інших громадян і припиняти їх, проводити розшук осіб, які уникають адміністративного нагляду.
Стаття 8. Порядок припинення адміністративного нагляду
Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу Національної поліції:
{Абзац перший частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}
а) у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом;
б) достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання.
Піднаглядний може сам подати клопотання про зняття нагляду з підстав, зазначених у пункті "а" частини першої цієї статті.
В інших випадках адміністративний нагляд автоматично припиняється:
а) після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо органом Національної поліції не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду;
{Пункт "а" частини третьої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}
б) у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі і направлення його до місця відбування покарання;
в) у разі смерті піднаглядного.
Порядок розгляду в суді питання про припинення адміністративного нагляду здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 5 цього Закону.
{Частина четверта статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2537-III від 21.06.2001}
Розділ 3
ПРАВИЛА АДМІНІСТРАТИВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ОСОБАМИ, ЩОДО ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНО АДМІНІСТРАТИВНИЙ НАГЛЯД
Стаття 9. Обов’язки піднаглядних
Особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, зобов’язані вести законопослушний спосіб життя, не порушувати громадський порядок і додержувати таких правил:
а) прибути у визначений установою виконання покарань термін в обране ними місце проживання і зареєструватися в органі Національної поліції;
{Пункт "а" статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2377-IV від 20.01.2005, № 901-VIII від 23.12.2015}
б) з’являтися за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов’язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;
{Пункт "б" статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}
в) повідомляти поліцейських, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи, місця проживання чи перебування, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
{Пункт "в" статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015; в редакції Закону № 409-IX від 19.12.2019}
г) в разі від’їзду в особистих справах з дозволу поліцейського в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися у відповідному органі Національної поліції.
{Пункт "г" статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}
Після припинення адміністративного нагляду особи, зазначені у пункті "ґ" статті 3 цього Закону, зобов’язані повідомляти органи Національної поліції України про зміну свого місця проживання чи перебування. За заявою прокурора на підставі рішення суду такий обов’язок також може бути встановлений щодо осіб, які відбули покарання за тяжкі або особливо тяжкі злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи та до яких не було застосовано адміністративного нагляду. Обов’язок, передбачений цією частиною, встановлюється строком на три роки та може бути подовжений на такий самий строк на підставі судового рішення за заявою прокурора, поданою за місцем проживання особи, на яку покладається такий обов’язок.
{Статтю 9 доповнено частиною другою згідно із Законом № 409-IX від 19.12.2019}
Стаття 10. Обмеження дій піднаглядних
До осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, за постановою суду можуть бути застосовані частково або у повному обсязі такі обмеження:
{Абзац перший частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2537-III від 21.06.2001}
а) заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;
б) заборона перебування у визначених місцях району (міста);
в) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста);
г) реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць.
Під час здійснення адміністративного нагляду суд за поданням начальника органу Національної поліції з урахуванням особи піднаглядного, його способу життя і поведінки може змінювати (зменшувати або збільшувати) обсяг обмежень, передбачених цією статтею.
{Частина друга статті 10 в редакції Закону № 2537-III від 21.06.2001; із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}
Розділ 4
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО АДМІНІСТРАТИВНИЙ НАГЛЯД ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯМ
Стаття 11. Відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду
У разі злісного порушення правил адміністративного нагляду, передбачених статтями 9 і 10 цього Закону, особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, притягаються до відповідальності згідно з законодавством.
Стаття 12. Відповідальність за порушення законодавства про адміністративний нагляд посадовими особами
Посадові особи, винні у порушенні законодавства України про адміністративний нагляд, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Стаття 13. Контроль за здійсненням адміністративного нагляду
Контроль за здійсненням адміністративного нагляду покладається на органи Національної поліції.
{Частина перша статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}
{Частину другу статті 13 виключено на підставі Закону № 1697-VII від 14.10.2014}
