З А К О Н  У К Р А Ї Н И

             Про адміністративний нагляд за особами,
          звільненими з місць позбавлення волі
 

      ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 52, ст.455 )

      ( Із змінами, внесеними згідно із Законом
   N 64/95-ВР від 15.02.95, ВВР, 1995, N 10, ст.64 )

     Цей Закон визначає умови і порядок встановлення та здійснення
адміністративного  нагляду  за окремими категоріями раніше судимих
осіб та їх обов'язки.

                             Розділ 1

                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Поняття адміністративного нагляду

     Адміністративний нагляд - це  система  тимчасових  примусових
профілактичних  заходів  спостереження  і  контролю  за поведінкою
окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються
органами внутрішніх справ.

     Стаття 2. Завдання адміністративного нагляду

     Адміністративний нагляд  встановлюється  з  метою запобігання
вчиненню  злочинів   окремими   особами,   звільненими   з   місць
позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.

     Стаття 3.  Особи,  щодо яких встановлюється
           адміністративний нагляд

     Адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб:

     а) визнаних судами особливо небезпечними рецидивістами;
    б) засуджених  до  позбавлення  волі  за  тяжкі  злочини  або
засуджених два і  більше  разів  до  позбавлення  волі  за  умисні
злочини,  якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила,
що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і  залишаються
небезпечними для суспільства;
    в) засуджених  до  позбавлення  волі  за  тяжкі  злочини  або
засуджених  два  і  більше  разів  до  позбавлення  волі за умисні
злочини,   якщо    вони    після    відбування    покарання    або
умовно-дострокового    звільнення    від   відбування   покарання,
незважаючи на попередження органів внутрішніх справ,  систематично
порушують  громадський  порядок  і права інших громадян,  вчиняють
інші правопорушення;
    г)  засуджених  до  позбавлення  волі  за  один  із злочинів,
пов'язаних з незаконним обігом наркотичних  засобів,  психотропних
речовин  і прекурсорів. ( Статтю 3 доповнено пунктом "г" згідно із
Законом N 64/95-ВР від 15.02.95 )

                             Розділ 2

               ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ, ЗДІЙСНЕННЯ ТА
          ПРИПИНЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО НАГЛЯДУ

     Стаття 4. Підстави для встановлення адміністративного
          нагляду

     Підставами для встановлення адміністративного нагляду є:

     а) вирок  суду,  що  набрав  законної  сили,  -  щодо   осіб,
зазначених  у пунктах "а" і "г" статті 3 цього Закону; ( Пункт "а"
статті  4  із  змінами, внесеними згідно із Законом N 64/95-ВР від
15.02.95 )
    б) матеріали   виправно-трудових   установ   -   щодо   осіб,
зазначених у пункті "б" статті 3 цього Закону;
    в) матеріали органів внутрішніх справ - щодо осіб, зазначених
у пункті "в" статті 3 цього Закону.

     Стаття 5. Порядок встановлення адміністративного нагляду

     Адміністративний нагляд встановлюється:
    щодо осіб, зазначених у пунктах  "а",  "б"  і  "г"  статті  3
цього Закону, - в судовому засіданні одноособово суддею  районного
(міського) суду за  місцезнаходженням  виправно-трудової  установи
за  поданням начальника виправно-трудової установи; ( Абзац другий
частини  першої  статті  5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 64/95-ВР від 15.02.95 )
    щодо осіб, зазначених у пункті "в" статті 3 цього Закону, - в
судовому засіданні одноособово суддею районного (міського) суду за
місцем проживання особи,  звільненої з місць позбавлення волі,  за
поданням начальника органу внутрішніх справ.
    Разом з   поданням  до  суду  надсилаються  копія  вироку  та
матеріали,   що    свідчать    про    необхідність    встановлення
адміністративного нагляду за відповідною особою.
    У судове засідання  викликається  особа,  щодо  якої  внесено
подання  про  встановлення  адміністративного  нагляду,  а  за  її
клопотанням - і захисник,  а також представник  органу,  начальник
якого вніс подання.
    Розгляд питання починається доповіддю про  зміст  подання  та
матеріалів,  що  надійшли  разом з ним,  після чого заслуховуються
пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання.
    Після розгляду  справи суддя виходить до нарадчої кімнати для
прийняття рішення,  після  чого  повертається  в  зал  засідань  і
оголошує постанову про встановлення адміністративного нагляду.
    Постанова судді  оскарженню  не  підлягає,  але   може   бути
опротестована в порядку нагляду.
    Постанова судді   надсилається   для   виконання   начальнику
районного  (міського)  відділу  (управління)  внутрішніх  справ за
місцем  проживання  особи,  щодо  якої  встановлено  нагляд,  а  у
випадках, передбачених пунктами "а", "б"  і  "г"  статті  3  цього
Закону,  -  начальнику виправно-трудової установи. ( Частина сьома
статті  5  із  змінами, внесеними згідно із Законом N 64/95-ВР від
15.02.95 )
    Адміністрація виправно-трудової   установи   постанову  судді
надсилає  для  виконання  органу  внутрішніх  справ  за   вибраним
піднаглядним місцем проживання в день його звільнення.

     Стаття 6. Термін адміністративного нагляду

     Адміністративний нагляд  встановлюється у визначеному статтею
5 цього Закону порядку терміном від одного року до двох років і не
може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або
зняття судимості.
    У разі,   коли  є  підстава  вважати,  що  особа,  щодо  якої
встановлено адміністративний нагляд,  залишається небезпечною  для
суспільства,  адміністративний  нагляд  за  поданням  відповідного
органу внутрішніх справ може бути  продовжено  у  визначеному  цим
Законом  порядку  кожного разу ще на шість місяців,  але не більше
терміну, передбаченого законом для погашення або зняття судимості.
    Термін адміністративного нагляду починається з дня оголошення
особі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду.

     Стаття 7. Порядок здійснення адміністративного нагляду

     Адміністративний нагляд  здійснюється  міліцією.  Осіб,  щодо
яких   встановлено   адміністративний  нагляд,  беруть  на  облік,
фотографують, а у разі необхідності у них беруть відбитки пальців.
Працівники міліції зобов'язані систематично контролювати поведінку
цих осіб,  запобігати порушенням ними громадського порядку та прав
інших громадян і припиняти їх, проводити розшук осіб, які уникають
адміністративного нагляду.

     Стаття 8. Порядок припинення адміністративного нагляду

     Адміністративний нагляд  припиняється  постановою  судді   за
поданням начальника органу внутрішніх справ:
    а) у  разі  погашення  або  зняття  судимості  з  особи,  яка
перебуває під наглядом;
    б) достроково,  якщо піднаглядний перестав  бути  небезпечним
для  суспільства  і  позитивно характеризується за місцем роботи і
проживання.
    Піднаглядний може  сам подати клопотання про зняття нагляду з
підстав, зазначених у пункті "а" частини першої цієї статті.
    В інших    випадках   адміністративний   нагляд   автоматично
припиняється:
    а) після закінчення терміну,  на який його встановлено,  якщо
органом внутрішніх справ  не  подано  клопотання  про  продовження
нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду;
    б) у разі засудження  піднаглядного  до  позбавлення  волі  і
направлення його до місця відбування покарання;
    в) у разі смерті піднаглядного.
    Порядок розгляду    в    суді    питання    про    припинення
адміністративного нагляду здійснюється відповідно до вимог частини
третьої статті 5 цього Закону.

                             Розділ 3

          ПРАВИЛА АДМІНІСТРАТИВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ОСОБАМИ,
     ЩОДО ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНО АДМІНІСТРАТИВНИЙ НАГЛЯД

     Стаття 9. Обов'язки піднаглядних

     Особи, щодо   яких   встановлено   адміністративний   нагляд,
зобов'язані  вести  законопослушний  спосіб  життя,  не порушувати
громадський порядок і додержувати таких правил:
    а) прибути  у визначений виправно-трудовою установою термін в
обране ними місце проживання і зареєструватися в органі внутрішніх
справ;
    б) з'являтися за викликом міліції у вказаний термін і  давати
усні  та  письмові  пояснення  з  питань,  пов'язаних з виконанням
правил адміністративного нагляду;
    в) повідомляти    працівників    міліції,    які   здійснюють
адміністративний нагляд,  про зміну місця роботи чи проживання,  а
також про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
    г) в разі від'їзду в особистих справах з  дозволу  міліції  в
інший   населений   пункт   та   перебування   там   більше   доби
зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ.

     Стаття 10. Обмеження дій піднаглядних

     До осіб,  щодо яких встановлено адміністративний  нагляд,  за
постановою   начальника  органу  внутрішніх  справ  застосовуються
частково або у повному обсязі такі обмеження:
    а) заборона  виходу  з  будинку  (квартири) у визначений час,
який не може перевищувати восьми годин на добу;
    б) заборона перебування у визначених місцях району (міста);
    в) заборона виїзду  чи  обмеження  часу  виїзду  в  особистих
справах за межі району (міста);
    г) реєстрація в міліції  від  одного  до  чотирьох  разів  на
місяць.
    Під час здійснення адміністративного нагляду начальник органу
внутрішніх  справ з урахуванням особи піднаглядного,  його способу
життя і поведінки має право змінювати (зменшувати або збільшувати)
обсяг обмежень, передбачених цією статтею.

                             Розділ 4

           ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
       ПРО АДМІНІСТРАТИВНИЙ НАГЛЯД ТА КОНТРОЛЬ ЗА
                    ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯМ

     Стаття 11. Відповідальність за порушення правил
           адміністративного нагляду

     У разі злісного порушення правил  адміністративного  нагляду,
передбачених  статтями  9  і  10  цього Закону,  особи,  щодо яких
встановлено    адміністративний    нагляд,     притягаються     до
відповідальності згідно з законодавством.

     Стаття 12. Відповідальність за порушення законодавства  про
           адміністративний нагляд посадовими особами

     Посадові особи,  винні у порушенні законодавства України  про
адміністративний нагляд, притягаються до відповідальності згідно з
чинним законодавством.

     Стаття 13. Контроль за здійсненням адміністративного нагляду

     Контроль за     здійсненням     адміністративного     нагляду
покладається  на  Міністерство  внутрішніх справ України,  Головне
управління  Міністерства  внутрішніх  справ   України   в   Криму,
управління внутрішніх справ областей, міст і на транспорті.
    Найвищий нагляд за  додержанням  і  правильним  застосуванням
законодавства про адміністративний нагляд здійснюється Генеральним
прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
 

 Президент України                                    Л.КУЧМА

 м. Київ, 1 грудня 1994 року
  N 264/94-ВР