З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про адміністративний нагляд за особами,звільненими з місць позбавлення волі
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 52, ст.455 )
( Із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 64/95-ВР від 15.02.95, ВВР, 1995, N 10, ст.64 )
Цей Закон визначає умови і порядок встановлення та здійснення
адміністративного нагляду за окремими категоріями раніше судимих
осіб та їх обов'язки.
Розділ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Поняття адміністративного нагляду
Адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових
профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою
окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються
органами внутрішніх справ.
Стаття 2. Завдання адміністративного нагляду
Адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання
вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць
позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Стаття 3. Особи, щодо яких встановлюєтьсяадміністративний нагляд
Адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб:
а) визнаних судами особливо небезпечними рецидивістами; б) засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини або
засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні
злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила,
що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються
небезпечними для суспільства; в) засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини або
засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні
злочини, якщо вони після відбування покарання або
умовно-дострокового звільнення від відбування покарання,
незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично
порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють
інші правопорушення; г) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів,
пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних
речовин і прекурсорів. ( Статтю 3 доповнено пунктом "г" згідно із
Законом N 64/95-ВР від 15.02.95 )
Розділ 2
ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ, ЗДІЙСНЕННЯ ТАПРИПИНЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО НАГЛЯДУ
Стаття 4. Підстави для встановлення адміністративногонагляду
Підставами для встановлення адміністративного нагляду є:
а) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб,
зазначених у пунктах "а" і "г" статті 3 цього Закону; ( Пункт "а"
статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 64/95-ВР від
15.02.95 ) б) матеріали виправно-трудових установ - щодо осіб,
зазначених у пункті "б" статті 3 цього Закону; в) матеріали органів внутрішніх справ - щодо осіб, зазначених
у пункті "в" статті 3 цього Закону.
Стаття 5. Порядок встановлення адміністративного нагляду
Адміністративний нагляд встановлюється: щодо осіб, зазначених у пунктах "а", "б" і "г" статті 3
цього Закону, - в судовому засіданні одноособово суддею районного
(міського) суду за місцезнаходженням виправно-трудової установи
за поданням начальника виправно-трудової установи; ( Абзац другий
частини першої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 64/95-ВР від 15.02.95 ) щодо осіб, зазначених у пункті "в" статті 3 цього Закону, - в
судовому засіданні одноособово суддею районного (міського) суду за
місцем проживання особи, звільненої з місць позбавлення волі, за
поданням начальника органу внутрішніх справ. Разом з поданням до суду надсилаються копія вироку та
матеріали, що свідчать про необхідність встановлення
адміністративного нагляду за відповідною особою. У судове засідання викликається особа, щодо якої внесено
подання про встановлення адміністративного нагляду, а за її
клопотанням - і захисник, а також представник органу, начальник
якого вніс подання. Розгляд питання починається доповіддю про зміст подання та
матеріалів, що надійшли разом з ним, після чого заслуховуються
пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання. Після розгляду справи суддя виходить до нарадчої кімнати для
прийняття рішення, після чого повертається в зал засідань і
оголошує постанову про встановлення адміністративного нагляду. Постанова судді оскарженню не підлягає, але може бути
опротестована в порядку нагляду. Постанова судді надсилається для виконання начальнику
районного (міського) відділу (управління) внутрішніх справ за
місцем проживання особи, щодо якої встановлено нагляд, а у
випадках, передбачених пунктами "а", "б" і "г" статті 3 цього
Закону, - начальнику виправно-трудової установи. ( Частина сьома
статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 64/95-ВР від
15.02.95 ) Адміністрація виправно-трудової установи постанову судді
надсилає для виконання органу внутрішніх справ за вибраним
піднаглядним місцем проживання в день його звільнення.
Стаття 6. Термін адміністративного нагляду
Адміністративний нагляд встановлюється у визначеному статтею
5 цього Закону порядку терміном від одного року до двох років і не
може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або
зняття судимості. У разі, коли є підстава вважати, що особа, щодо якої
встановлено адміністративний нагляд, залишається небезпечною для
суспільства, адміністративний нагляд за поданням відповідного
органу внутрішніх справ може бути продовжено у визначеному цим
Законом порядку кожного разу ще на шість місяців, але не більше
терміну, передбаченого законом для погашення або зняття судимості. Термін адміністративного нагляду починається з дня оголошення
особі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду.
Стаття 7. Порядок здійснення адміністративного нагляду
Адміністративний нагляд здійснюється міліцією. Осіб, щодо
яких встановлено адміністративний нагляд, беруть на облік,
фотографують, а у разі необхідності у них беруть відбитки пальців.
Працівники міліції зобов'язані систематично контролювати поведінку
цих осіб, запобігати порушенням ними громадського порядку та прав
інших громадян і припиняти їх, проводити розшук осіб, які уникають
адміністративного нагляду.
Стаття 8. Порядок припинення адміністративного нагляду
Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за
поданням начальника органу внутрішніх справ: а) у разі погашення або зняття судимості з особи, яка
перебуває під наглядом; б) достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним
для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і
проживання. Піднаглядний може сам подати клопотання про зняття нагляду з
підстав, зазначених у пункті "а" частини першої цієї статті. В інших випадках адміністративний нагляд автоматично
припиняється: а) після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо
органом внутрішніх справ не подано клопотання про продовження
нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду; б) у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі і
направлення його до місця відбування покарання; в) у разі смерті піднаглядного. Порядок розгляду в суді питання про припинення
адміністративного нагляду здійснюється відповідно до вимог частини
третьої статті 5 цього Закону.
Розділ 3
ПРАВИЛА АДМІНІСТРАТИВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ОСОБАМИ,ЩОДО ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНО АДМІНІСТРАТИВНИЙ НАГЛЯД
Стаття 9. Обов'язки піднаглядних
Особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд,
зобов'язані вести законопослушний спосіб життя, не порушувати
громадський порядок і додержувати таких правил: а) прибути у визначений виправно-трудовою установою термін в
обране ними місце проживання і зареєструватися в органі внутрішніх
справ; б) з'являтися за викликом міліції у вказаний термін і давати
усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням
правил адміністративного нагляду; в) повідомляти працівників міліції, які здійснюють
адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а
також про виїзд за межі району (міста) у службових справах; г) в разі від'їзду в особистих справах з дозволу міліції в
інший населений пункт та перебування там більше доби
зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ.
Стаття 10. Обмеження дій піднаглядних
До осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, за
постановою начальника органу внутрішніх справ застосовуються
частково або у повному обсязі такі обмеження: а) заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час,
який не може перевищувати восьми годин на добу; б) заборона перебування у визначених місцях району (міста); в) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих
справах за межі району (міста); г) реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на
місяць. Під час здійснення адміністративного нагляду начальник органу
внутрішніх справ з урахуванням особи піднаглядного, його способу
життя і поведінки має право змінювати (зменшувати або збільшувати)
обсяг обмежень, передбачених цією статтею.
Розділ 4
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВАПРО АДМІНІСТРАТИВНИЙ НАГЛЯД ТА КОНТРОЛЬ ЗА
ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯМ
Стаття 11. Відповідальність за порушення правиладміністративного нагляду
У разі злісного порушення правил адміністративного нагляду,
передбачених статтями 9 і 10 цього Закону, особи, щодо яких
встановлено адміністративний нагляд, притягаються до
відповідальності згідно з законодавством.
Стаття 12. Відповідальність за порушення законодавства проадміністративний нагляд посадовими особами
Посадові особи, винні у порушенні законодавства України про
адміністративний нагляд, притягаються до відповідальності згідно з
чинним законодавством.
Стаття 13. Контроль за здійсненням адміністративного нагляду
Контроль за здійсненням адміністративного нагляду
покладається на Міністерство внутрішніх справ України, Головне
управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму,
управління внутрішніх справ областей, міст і на транспорті. Найвищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням
законодавства про адміністративний нагляд здійснюється Генеральним
прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 1 грудня 1994 рокуN 264/94-ВР
