ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 5 від 22.08.80м.Київ
vd800822 vn5
Про діяльність судів України по запобіганнюзлочинам та іншим правопорушенням при розгляді
кримінальних та цивільних справ
( Із змінами, внесеними згідно з ПостановамиПленуму Верховного Суду України
N 8 від 23.12.83
N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92
N 3 ( v0003700-95 ) від 13.01.95
N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 )
Виходячи з положень ст.68 Конституції України ( 254к/96-ВР )
та чинного законодавства, суди покликані повно й ефективно
використовувати можливості запобіжно-виховного впливу судових
процесів у кримінальних та цивільних справах. ( Абзац перший
преамбули із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) Пленум Верховного Суду України відмічає, що в останні роки
суди України підвищили рівень розгляду кримінальних і цивільних
справ, стали приділяти більше уваги культурі судових процесів,
виявленню й усуненню причин і умов, які сприяють вчиненню
злочинів та інших правопорушень. ( Абзац другий преамбули із
змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N
12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) Разом з тим у діяльності судів по запобіганню злочинам та
іншим правопорушенням ще є істотні недоліки, які значно знижують
її ефективність. Не викоренені факти несвоєчасного й неякісного розгляду
кримінальних і цивільних справ, іноді складаються недостатньо
обгрунтовані та юридично грамотні судові рішення, що негативно
позначається на виховному впливові судової діяльності. Мають місце
випадки неналежної підготовки судових засідань. Не в усіх справах суди виконують вимоги закону про виявлення
причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів та інших
правопорушень, і вжиття заходів до їх усунення. Нерідко в окремих ухвалах неповно наводяться факти, з приводу
яких вони постановлені, і докази на підтвердження цих фактів. У
ряді випадків в окремих ухвалах даються рекомендації, які
стосуються порядку здійснення оперативно-господарської діяльності
організацій, що виходять за межі компетенції суду. Окремі ухвали
іноді надсилаються не тим посадовим чи службовим особам, які в
силу свого службового стану можуть і повинні усунути зазначені в
них недоліки. З боку деяких судів не забезпечується належний
контроль за виконанням окремих ухвал (постанов). ( Абзац шостий
преамбули із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) Деякі суди не приділяють належної уваги узагальненню судової
практики та використанню цих матеріалів для запобігання
правопорушенням. Суди вищого рівня, розглядаючи в касаційному і наглядному
порядку кримінальні і цивільні справи, не завжди належним чином
реагують на недоліки в роботі судів і органів розслідування по
проведенню профілактичних заходів. ( Абзац восьмий преамбули із
змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N
12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) Преамбула із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 )
Пленум Верховного Суду України П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Звернути увагу судів на істотні недоліки в їх діяльності
по запобіганню злочинам та іншим правопорушенням при розгляді
кримінальних і цивільних справ та необхідність вжиття рішучих
заходів по їх усуненню, суворого виконання вимог закону й постанов
Пленуму Верховного Суду України з цих питань. ( Абзац перший
пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) При цьому особливу увагу слід приділяти вдосконаленню
діяльності судів по запобіганню порушенням конституційних прав і
свобод людини і громадянина, посяганням на власність, порушенням
державної, трудової, договірної дисципліни, громадського порядку,
пияцтву, хабарництву, економічним і екологічним правопорушенням.
( Абзац другий пункту 1 в редакції Постанови Пленуму Верховного
Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92, із змінами,
внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12
( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) 2. Судам необхідно вжити належних заходів до суворого
додержання процесуальних строків та підвищення якості розгляду
кримінальних і цивільних справ, культури судочинства, маючи на
увазі, що своєчасний і правильний розгляд кожної кримінальної та
цивільної справи є важливою умовою зміцнення законності,
запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі
неухильного додержання Конституції та законів України, поважання
прав і свобод, честі й гідності інших людей. Вироки, рішення, ухвали й постанови судів мають повною мірою
відповідати вимогам процесуального законодавства. Винесення
необгрунтованих, немотивованих судових рішень знижує їх виховне й
запобіжне значення. Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92, N 12
( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) 3. ( Пункт 3 втратив силу на підставі Постанови Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) 4. ( Пункт 4 втратив силу на підставі Постанови Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) 5. ( Пункт 5 втратив силу на підставі Постанови Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) 6. При розгляді кримінальних і цивільних справ судам належить
суворо виконувати вимоги закону про виявлення причин і умов, які
сприяють вчиненню злочинів та інших правопорушень, вживати через
відповідні органи заходи до їх усунення. У стадії віддання обвинуваченого до суду слід ретельно
перевіряти, чи виконані органами дізнання та досудового слідства
ці вимоги закону, і в необхідних випадках вживати заходи до
встановлення зазначених обставин у судовому засіданні. З цією
метою суд може викликати в судове засідання додаткових свідків і
витребувати інші докази. ( Абзац другий пункту 6 із змінами,
внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12
( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) 7. При винесенні окремих ухвал (постанов) судам необхідно
додержуватись вимог статей 23 ( 1001-05 ), 340, 382 КПК України
( 1003-05 ), статей 235 ( 1502-06 ), 320, 342 ЦПК України
( 1503-06 ) і враховувати роз'яснення, які містяться в постановах
Пленуму Верховного Суду України, про те, що: ( Абзац перший
пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) а) окремі ухвали (постанови) мають містити вказівку на
дійсні причини й умови, які сприяли вчиненню злочину або іншого
правопорушення, і грунтуватися на доказах, досліджених у судовому
засіданні; б) в окремих ухвалах (постановах) з приводу недоліків у
діяльності підприємств, установ, організацій судові належить
зазначати, в чому конкретно ці недоліки полягають, і звертати
увагу відповідних керівників або інших посадових осіб на
необхідність їх усунення, не допускаючи при цьому рекомендацій
щодо оперативної й господарської діяльності підприємств та
організацій, для дачі яких суд не встановив необхідних даних або
які виходять за межі його компетенції; ( Підпункт "б" пункту 7 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 12 ( v0012700-97 ) від
03.12.97 ) в) після набрання судовим рішенням законної сили окрема
ухвала (постанова) має надсилатися для виконання тій посадовій
особі або тій організації, які зобов'язані усувати виявлені судом
причини й умови, що сприяли вчиненню злочину або іншого
правопорушення. ( Абзац перший підпункту "в" пункту 7 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) У випадках, коли ці причини й умови були наслідком особливо
серйозних порушень, а також якщо вони стосуються кількох
підприємств чи керівника підприємства, установи, організації,
окрему ухвалу (постанову) належить надсилати відповідному органу
виконавчої влади або місцевого самоврядування чи вищестоящій
організації; ( Абзац другий підпункту "в" пункту 7 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) г) має встановлюватися суворий контроль за виконанням
керівниками підприємств, установ і організацій вимог закону, який
зобов'язує їх вжити необхідні заходи до усунення недоліків,
зазначених в окремих ухвалах (постановах), а у випадку
невиконання окремих ухвал або формального ставлення до усунення
зазначених у них недоліків з боку окремих керівників ставити
перед відповідними органами питання про їх відповідальність (в
тому числі передбачену ст.185-6 КпАП ( 80731-10 ). ( Підпункт "г"
пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) Зазначені роз'яснення слід мати на увазі також при внесенні
подання про усунення порушень закону або причин і умов, що сприяли
вчиненню правопорушень. ( Пункт 7 доповнено абзацом згідно з
Постановою Пленуму Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 )
від 25.12.92 ) Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) 8. При виявленні фактів несвоєчасного порушення кримінальних
справ, необгрунтованого закриття їх і інших порушень закону в
стадії попереднього розслідування, які знижують ефективність
боротьби зі злочинністю, суди зобов'язані окремими ухвалами
(постановами) звертати на них увагу відповідного прокурора і
керівників органів розслідування. ( Пункт 8 із змінами, внесеними
згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 ( v0012700-97 )
від 03.12.97 ) 9. У разі надходження клопотання громадської організації або
трудового колективу про умовне засудження й передачу винного на
перевиховання і виправлення суд має перевірити, чи правомочним
органом заявлене таке клопотання, приєднати його до матеріалів
справи і в мотивувальній частині вироку навести мотиви задоволення
або відхилення клопотання, а в резолютивній - викласти прийняте
рішення. За наявності до того підстав рішення про умовне засудження й
передачу винного на перевиховання й виправлення громадській
організації або трудовому колективу може бути прийняте при
розгляді справи в касаційному або наглядному порядку, незалежно
від того, чи було таке клопотання вперше подано у вищестоящий суд,
чи воно вже розглядалось судом першої інстанції. 10. Застосовуючи у порядку, передбаченому ст.46-1 КК України
( 2001-05 ), відстрочку виконання вироку суд зобов'язаний у
кожному випадку обговорити питання про можливість покладення на
трудовий колектив або окрему особу, за їх згодою, обов'язку по
нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи. Якщо ж
засуджений неповнолітній, суд відповідно до ст.445 КПК України
( 1003-05 ) зобов'язаний також обговорити питання, чи немає
необхідності в призначенні неповнолітньому громадського
вихователя. ( Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою
Пленуму Верховного Суду N 3 ( v0003700-95 ) від 13.01.95 ) 11. ( Пункт 11 втратив силу на підставі Постанови Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) 12. ( Пункт 12 втратив силу на підставі Постанови Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) 13. При вивченні судової практики з кримінальних і цивільних
справ судам необхідно глибше аналізувати причини й умови, які
сприяють вчиненню злочинів та інших правопорушень, ефективність
заходів по їх усуненню, що вживаються, і повноту використання
інших форм профілактичної діяльності при розгляді судових справ. 14. Рекомендувати судам на підставі аналізів судової
статистики, а також матеріалів узагальнень у кримінальних і
цивільних справах розробляти й здійснювати конкретні заходи по
запобіганню злочинам та іншим правопорушенням, вносити пропозиції
з цих питань відповідному компетентному органу. ( Пункт 14 в
редакції Постанови Верховного Суду N 12 ( v0012700-97 ) від
03.12.97 ) 15. Судовим колегіям Верховного Суду України, Верховному
суду Автономної Республіки Крим, обласним, Київському та
Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і
Військово-Морських Сил при перевірці законності й обгрунтованості
вироків і рішень в касаційному й наглядному порядку звертати
увагу на виконання вимог закону в частині запобігання злочинам та
іншим правопорушенням. При невиконанні цих вимог закону реагувати
шляхом винесення окремих ухвал (постанов). ( Пункт 15 із змінами,
внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12
( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) 16. Судовим колегіям Верховного Суду України посилити нагляд
за діяльністю судів нижчого рівня по виконанню вимог закону й
роз'яснень постанов Пленуму Верховного Суду України про заходи по
запобіганню злочинам та іншим правопорушенням при розгляді
кримінальних і цивільних справ. ( Пункт 16 із змінами, внесеними
згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 13
( v0013700-92 ) від 25.12.92, N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 )
