ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 5 від 22.08.80м.Київ
vd800822 vn5
Про діяльність судів України по запобіганнюзлочинам та іншим правопорушенням при розгляді
кримінальних та цивільних справ
( Із змінами, внесеними згідно з ПостановамиПленуму Верховного Суду України
N 8 від 23.12.83
N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92
N 3 ( v0003700-95 ) від 13.01.95 )
Виходячи з вимог Постанови Верховної Ради України "Про
невідкладні заходи по зміцненню законності і правопорядку в
республіці" ( 504-12 ), суди покликані повно й ефективно
використовувати можливості запобіжно-виховного впливу судових
процесів у кримінальних та цивільних справах. Пленум Верховного Суду України відмічає, що в останні роки
суди республіки підвищили рівень розгляду кримінальних і цивільних
справ, стали приділяти більше уваги культурі судових процесів,
виявленню й усуненню причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів
та інших правопорушень. Разом з тим у діяльності судів по запобіганню злочинам та
іншим правопорушенням ще є істотні недоліки, які значно знижують
її ефективність. Не викоренені факти несвоєчасного й неякісного розгляду
кримінальних і цивільних справ, іноді складаються недостатньо
обгрунтовані та юридично грамотні судові рішення, що негативно
позначається на виховному впливові судової діяльності. Мають місце
випадки неналежної підготовки судових засідань. Не в усіх справах суди виконують вимоги закону про виявлення
причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів та інших
правопорушень, і вжиття заходів до їх усунення. Нерідко в окремих ухвалах неповно наводяться факти, з приводу
яких вони постановлені, і докази на підтвердження цих фактів. У
ряді випадків в окремих ухвалах даються рекомендації, які
стосуються порядку здійснення оперативно-господарської діяльності
організацій, що виходять за межі компетенції суду. Окремі ухвали
іноді надсилаються не тим службовим особам, які в силу свого
службового стану можуть і повинні усунути зазначені в них
недоліки. З боку деяких судів не забезпечується належний контроль
за виконанням окремих ухвал. Деякі суди не приділяють належної уваги узагальненню судової
практики та використанню цих матеріалів для запобігання
правопорушенням. Обласні й Київський міський суди, розглядаючи в касаційному і
наглядному порядку кримінальні і цивільні справи, не завжди
належним чином реагують на недоліки в роботі судів і органів
розслідування по проведенню профілактичних заходів. Преамбула із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) Пленум Верховного Суду України П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Звернути увагу судів на істотні недоліки в їх діяльності
по запобіганню злочинам та іншим правопорушенням при розгляді
кримінальних і цивільних справ та необхідність вжиття рішучих
заходів по їх усуненню, суворого виконання вимог закону й постанов
Пленуму Верховного Суду України з цих питань. ( Абзац перший
пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) При цьому особливу увагу слід приділяти вдосконаленню
діяльності судів по запобіганню порушенням конституційних прав і
свобод громадян, посяганням на власність, порушенням державної,
трудової, договірної дисципліни, громадського порядку, пияцтву,
хабарництву, економічним і екологічним правопорушенням. ( Абзац
другий пункту 1 в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду
України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) 2. Судам необхідно вжити належних заходів до підвищення
якості розгляду кримінальних і цивільних справ, культури
судочинства, маючи на увазі, що своєчасний і правильний розгляд
кожної кримінальної та цивільної справи є важливою умовою
зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання
громадян у дусі неухильного виконання законів, поважання правил
співжиття. Вироки, рішення, ухвали й постанови судів мають повною мірою
відповідати вимогам процесуального законодавства. Винесення
необгрунтованих, немотивованих судових рішень знижує їх виховне й
запобіжне значення. Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) 3. ( Пункт 3 втратив силу на підставі Постанови Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) 4. ( Пункт 4 втратив силу на підставі Постанови Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) 5. ( Пункт 5 втратив силу на підставі Постанови Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) 6. При розгляді кримінальних і цивільних справ судам належить
суворо виконувати вимоги закону про виявлення причин і умов, які
сприяють вчиненню злочинів та інших правопорушень, вживати через
відповідні органи заходи до їх усунення. У стадії віддання обвинуваченого до суду слід ретельно
перевіряти, чи виконані органами слідства ці вимоги закону, і в
необхідних випадках вживати заходи до встановлення зазначених
обставин у судовому засіданні. З цією метою суд може викликати в
судове засідання додаткових свідків і витребувати інші докази. 7. При винесенні окремих ухвал (постанов) судам необхідно
додержуватись вимог статей 23 ( 1001-05 ), 340, 382 КПК України
( 1003-05 ), статей 235 ( 1502-06 ), 320, 342 ЦПК України
( 1503-06 ) і враховувати роз'яснення, які містяться в постановах
Пленуму Верховного Суду України, про те, що: ( Абзац перший
пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) а) окремі ухвали мають містити вказівку на дійсні причини й
умови, які сприяли вчиненню злочину або іншого правопорушення, і
грунтуватися на доказах, досліджених у судовому засіданні; б) в окремих ухвалах з приводу недоліків у діяльності
підприємств, установ, організацій судові належить зазначати, в
чому конкретно ці недоліки полягають, і звертати увагу відповідних
керівників або інших службових осіб на необхідність їх усунення,
не допускаючи при цьому рекомендацій щодо оперативної й
господарської діяльності підприємств та організацій, для дачі яких
суд не встановив необхідних даних або які виходять за межі його
компетенції; в) після набрання судовим рішенням законної сили окрема
ухвала має надсилатися для виконання тій службовій особі або тій
організації, які зобов'язані усувати виявлені судом причини й
умови, що сприяли вчиненню злочину або іншого правопорушення. У випадках, коли ці причини й умови були наслідком особливо
серйозних порушень, а також якщо вони стосуються кількох
підприємств чи керівника підприємства, установи, організації,
окрему ухвалу належить надсилати вищестоящій організації; г) має встановлюватися суворий контроль за виконанням
керівниками підприємств, установ і організацій вимог закону, який
зобов'язує їх вжити необхідні заходи до усунення недоліків,
зазначених в окремих ухвалах, а у випадку невиконання окремих
ухвал або формального ставлення до усунення зазначених у них
недоліків з боку окремих керівників ставити перед відповідними
органами питання про їх відповідальність (в тому числі передбачену
ст.185-6 КпАП ( 80731-10 ). ( Підпункт "г" пункту 7 із змінами,
внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N
13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) Зазначені роз'яснення слід мати на увазі також при внесенні
подання про усунення порушень закону або причин і умов, що сприяли
вчиненню правопорушень. ( Пункт 7 доповнено абзацом згідно з
Постановою Пленуму Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 )
від 25.12.92 ) 8. При виявленні фактів несвоєчасного порушення кримінальних
справ, необгрунтованого закриття їх і інших порушень закону в
стадії попереднього розслідування, які знижують ефективність
боротьби зі злочинністю, суди зобов'язані окремими ухвалами
звертати на них увагу відповідного прокурора і керівників органів
розслідування. 9. У разі надходження клопотання громадської організації або
трудового колективу про умовне засудження й передачу винного на
перевиховання і виправлення суд має перевірити, чи правомочним
органом заявлене таке клопотання, приєднати його до матеріалів
справи і в мотивувальній частині вироку навести мотиви задоволення
або відхилення клопотання, а в резолютивній - викласти прийняте
рішення. За наявності до того підстав рішення про умовне засудження й
передачу винного на перевиховання й виправлення громадській
організації або трудовому колективу може бути прийняте при
розгляді справи в касаційному або наглядному порядку, незалежно
від того, чи було таке клопотання вперше подано у вищестоящий суд,
чи воно вже розглядалось судом першої інстанції. 10. Застосовуючи у порядку, передбаченому ст.46-1 КК України
( 2001-05 ), відстрочку виконання вироку суд зобов'язаний у
кожному випадку обговорити питання про можливість покладення на
трудовий колектив або окрему особу, за їх згодою, обов'язку по
нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи. Якщо ж
засуджений неповнолітній, суд відповідно до ст.445 КПК України
( 1003-05 ) зобов'язаний також обговорити питання, чи немає
необхідності в призначенні неповнолітньому громадського
вихователя. ( Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою
Пленуму Верховного Суду N 3 ( v0003700-95 ) від 13.01.95 ) 11. ( Пункт 11 втратив силу на підставі Постанови Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) 12. ( Пункт 12 втратив силу на підставі Постанови Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 ) 13. При вивченні судової практики з кримінальних і цивільних
справ судам необхідно глибше аналізувати причини й умови, які
сприяють вчиненню злочинів та інших правопорушень, ефективність
заходів по їх усуненню, що вживаються, і повноту використання
інших форм профілактичної діяльності при розгляді судових справ. 14. Всю свою діяльність по запобіганню злочинам та іншим
правопорушенням суди повинні координувати з органами прокуратури,
внутрішних справ і юстиції. На підставі аналізів стану злочинності
і судимості, що спільно проводяться, а також матеріалів
узагальнень з кримінальних і цивільних справ розробляти й
здійснювати конкретні заходи по запобіганню злочинам та іншим
правопорушенням в окремих районах, населених пунктах,
підприємствах, установах і організаціях, вносити пропозиції з цих
питань відповідним державним і громадським органам. 15. Судовим колегіям Верховного Суду України, обласним і
Київському міському судам при перевірці законності й
обгрунтованості вироків і рішень в касаційному й наглядному
порядку звертати увагу на виконання вимог закону в частині
запобігання злочинам та іншим правопорушенням. При невиконанні цих
вимог закону реагувати шляхом винесення окремих ухвал. 16. Судовим колегіям Верховного Суду України посилити нагляд
за діяльністю судів республіки по виконанню вимог закону й
роз'яснень постанов Пленуму Верховного Суду України про заходи по
запобіганню злочинам та іншим правопорушенням при розгляді
кримінальних і цивільних справ. ( Пункт 16 із змінами, внесеними
згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 13
( v0013700-92 ) від 25.12.92 )
