ПРЕЗИДІЯ РІВНЕНСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ

                        П О С Т А Н О В А

 від 21.01.87
 

  Відповідно до п.  9 ст. 378 КПК України у справі, розглянутій
  в касаційному порядку, суд постановляє ухвалу, в якій повинен
  навести  докладні  мотиви  прийнятого  рішення.  Використання
  автомобіля  як   транспортного  засобу  і   порушення  правил
  дорожнього  руху,  що  потягло смерть потерпілого, касаційною
інстанцією невірно кваліфіковано як необережне вбивство
 

                             (Витяг)
 

     Вироком Корецького  районного народного суду Б.  засуджено за
ч. 2 ст.  215 КК України (  2002-05  )  за  те,  що  він,  керуючи
вантажним  автомобілем,  під  час  заїзду  в сінажну яму внаслідок
порушення правил безпеки  руху  наїхав  на  тракториста  Т.,  який
відпочивав біля неї, і смертельно травмував його.     Ухвалою судової колегії обласного суду вирок  змінено  -  дії
засудженого перекваліфіковано  з ч. 2 ст. 215 на ст. 98 КК України
( 2001-05, 2002-05 ).     За протестом  першого  заступника  Голови   Верховного   Суду
України  президія  обласного  суду скасувала ухвалу з направленням
справи на новий касаційний розгляд з таких підстав.     Відповідно до п.  9 ст.  378 КПК України ( 1003-05 ) в ухвалі
касаційної   інстанції  повинні  бути  викладені  докладні  мотиви
прийнятого рішення. Змінюючи ж вирок в частині кваліфікації дій Б.
і вважаючи,  що він має нести відповідальність не за ч. 2 ст. 215,
а за ст.  98  КК  України  (  2001-05,  2002-05  )  за  необережне
вбивство,  судова  колегія  свій висновок не мотивувала.  В ухвалі
лише наведені обставини, за яких загинув потерпілий, і вказується,
що суд першої інстанції невірно кваліфікував дії засудженого.     З цього   випливає,  що  сумніви  касаційної  інстанції  щодо
обгрунтованості засудження Б.  за порушення правил дорожнього руху
були  викликані місцем,  де стався наїзд,  - сінажною ямою.  Проте
судова колегія  не  взяла  до  уваги,  що  хоч  потерпілий  і  був
травмований в ній,  але,  як вбачається із справи,  сталося це під
час руху автомобіля в процесі використання його  як  транспортного
засобу,  а  не  механізму,  який  використовувався  для  роботи  в
сінажній ямі.     Виходячи з   цього,   президія  Рівненського  обласного  суду
зазначила,  що  вирок  у  частині  кваліфікації  дій   засудженого
потребує    ретельної    перевірки   щодо   його   законності   та
обгрунтованості.     При новому   касаційному   розгляді   вирок  суду  в  частині
кваліфікації   дій    засудженого   за ч.  2   ст. 215  КК України
( 2002-05 ) залишено без змін.

     Бюлетень законодавства  і  юридичної практики України,  1993,
N 4, стр. 308-309