У К А З
        ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

                Про деяку зміну порядку стягнення
            аліментів на неповнолітніх дітей
 

      ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1987, N 8, ст. 149 )

 ( Указ затверджено Законом
   N 4279-XI ( 4279-11 ) від 11.07.87, ВВР, 1987, N 29, ст.546 )

 ( Із змінами, внесеними згідно з  Кодексом
   N 2947-III ( 2947-14 ) від 10.02.2002, ВВР, 2002, N 21-22, ст.135
   - набуває чинності з 01.01.2003
                               Законом
   N  407-IV  (  407-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 7, ст.70 )
 

     Відповідно до   Указу   Президії   Верховної  Ради  СРСР  від
14 жовтня 1986 року "Про деяку зміну порядку  стягнення  аліментів
на неповнолітніх  дітей"  Президія  Верховної Ради Української РСР
п о с т а н о в л я є:

     Внести зміни  і  доповнення  до  таких   законодавчих   актів
Української РСР:

     (  Пункт 1 втрачає чинність з вступом у дію Сімейного Кодексу
України,   прийнятого  Верховною  Радою  України  10.02.2002  року
N  2947-III  ( 2947-14 ) згідно із Законом N 407-IV ( 407-15 ) від
26.12.2002  )  1.  У  Кодексі  про  шлюб  та сім'ю Української РСР
(  2006-07  )  (Відомості Верховної Ради УРСР, 1969 р., додаток до
N 26, ст. 204; 1985 р., N 11, ст. 206):

     1) частини першу і другу статті 82 викласти в такій редакції:

     "Аліменти на  неповнолітніх  дітей  з їх батьків стягуються в
розмірі: на одну дитину - чверті,  на двох  дітей  -  третини,  на
трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) батьків, але не
менш як 20 карбованців на місяць на кожну дитину.

     Розмір цих часток і мінімальний розмір аліментів  може   бути
зменшено судом,  якщо у того з батьків,  який зобов'язаний платити
аліменти, є інші неповнолітні діти,  які при стягненні аліментів у
встановленому цією  статтею розмірі виявилися б менш забезпеченими
матеріально, ніж діти, які одержують аліменти, а також у випадках,
коли той з батьків, з кого стягуються аліменти, є інвалідом першої
чи другої  групи,  або  коли  діти  працюють  і  мають   достатній
заробіток, або з інших поважних причин";

     2) частину другу статті 89 викласти в такій редакції:

     "Розмір аліментів  не  може  перевищувати  на  одну  дитину -
чверті,  на двох дітей -  третини,  на  трьох  і  більше  дітей  -
половини заробітку (доходу) батьків";

     3) частину п'яту статті 92 викласти в такій редакції:

     "Відрахування аліментів на підставі заяви особи,  яка виявила
бажання добровільно  платити  аліменти,  може  провадитись   і   у
випадках, коли   загальна   сума,  яка  підлягає  відрахуванню  на
підставі заяви і виконавчих  документів,  перевищує  50  процентів
належних боржникові заробітної плати і прирівняних до неї платежів
та видач,  а також коли з боржника стягуються за рішенням суду або
постановою народного судді аліменти на дітей від іншої матері";

     4) у  частині  другій  статті  97  слова  "меж,  встановлених
статтею 82 цього ж Кодексу" замінити словами  "на  одну  дитину  -
чверті, на  двох  дітей  -  третини,  на  трьох  і  більше дітей -
половини  заробітку  (доходу)  осіб,  які  зобов'язані  утримувати
непрацездатних повнолітніх членів їх сім'ї".

     2. Частину   третю  статті  128  Кодексу  законів  про  працю
Української РСР   (  322-08  )  (Відомості  Верховної  Ради  УРСР,
1971 р.,  додаток до N 50,  ст.  375) після слів  "при  відбуванні
виправних  робіт"  доповнити словами "і при стягненні аліментів на
неповнолітніх дітей".

     3. Статтю   52  Виправно-трудового  кодексу  Української  РСР
( 3325-07  ) (Відомості Верховної Ради УРСР,  1971 р.,  додаток до
N 1,  ст.  6;  1978 р.,  N 31,  ст.  449;  1985 р., N 42, ст. 986)
доповнити після частини третьої новою частиною такого змісту;

     "Правило, передбачене частинами другою і третьою цієї статті,
про збереження  частки  заробітку,  яка  нараховується на особовий
рахунок тих,  хто відбуває покарання у виправно-трудових колоніях,
тюрмах і виправно-трудових колоніях-поселеннях,  не поширюється на
осіб, які сплачують аліменти на неповнолітніх дітей".

     У зв'язку з цим  частину  четверту  статті вважати   частиною
п'ятою.

     4. Статтю  404  Цивільного процесуального кодексу Української
РСР (  1503-06  )  доповнити  після  частини другої новою частиною
такого змісту:

     "Обмеження розміру стягнення з заробітної    плати  боржника,
передбачені частинами  першою і другою цієї статті, не поширюються
при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей".

     У зв'язку  з цим   частину третю статті    вважати   частиною
четвертою.
 

         Голова Президії
 Верховної Ради Української РСР                   В.ШЕВЧЕНКО

        Секретар Президії
 Верховної Ради Української РСР                   М.ХОМЕНКО

 м. Київ, 10 лютого 1987 р.
     N 3546-XI