З А К О НСОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
Основизаконодавства Союзу РСР і союзних республік про
оренду
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1989, N 25, ст. 481 )
( Вводиться в дію з 1 січня 1990 року згідно з Постановою ВР СРСР
N 811-I ( v0811400-89 ) від 23.11.89, ВВР, 1989, N 25, ст. 482 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом СРСР
N 2015-I ( v2015400-91 ) від 07.03.91, ВВР, 1991, N 12, ст.325 )
РОЗДІЛ I. ОРЕНДА
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРЕНДУ
Стаття 1. Оренда
Оренда являє собою засноване на договорі строкове платне
володіння і користування землею, іншими природними ресурсами,
підприємствами (об'єднаннями) та іншими майновими комплексами, а
також іншим майном, необхідним орендареві для самостійного
провадження господарської чи іншої діяльності.
Стаття 2. Законодавство про оренду
Відносини у питаннях оренди регулюються цими Основами та
законодавчими актами Союзу РСР і союзних республік, що видаються
відповідно до них, а у випадках, передбачених ними, - також
постановами Ради Міністрів СРСР і Рад Міністрів союзних республік.
Стаття 3. Сфера і об'єкти оренди
Оренда допускається в усіх галузях народного господарства і
може застосовуватися щодо майна всіх форм і видів власності.
В оренду можуть бути передані:
а) земля та інші природні ресурси;
б) підприємства (об'єднання), організації, структурні одиниці
об'єднань, виробництва, цехи, інші підрозділи підприємств,
організацій як єдині майнові комплекси виробничих фондів та інших
цінностей;
в) окремі будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби,
інвентар, інструмент, інші матеріальні цінності.
Законодавством Союзу РСР і союзних республік встановлюються
види (групи) підприємств (об'єднань), організацій і види майна,
здавання яких в оренду не допускається.
Стаття 4. Орендодавці
Право здачі майна в оренду належить власникові, в тому числі
іноземним юридичним особам і громадянам. Орендодавцями можуть бути
також органи і організації, уповноважені власником здавати майно в
оренду. Державні підприємства, організації мають право здавати в
оренду майнові комплекси, окремі будинки, споруди, устаткування та
інші матеріальні цінності, що перебувають у їхньому повному
господарському віданні чи оперативному управлінні. Землю в оренду
здають відповідні Ради народних депутатів.
Стаття 5. Орендарі
Орендарями можуть бути радянські юридичні особи і громадяни
СРСР, спільні підприємства, міжнародні об'єднання й організації з
участю радянських та іноземних юридичних осіб, а також іноземні
держави, міжнародні організації, іноземні юридичні особи і
громадяни.
Стаття 6. Об'єднання орендарів
Орендарі мають право на добровільних засадах утворювати
асоціації, спілки, консорціуми, концерни та інші об'єднання,
фінансувати їхню діяльність і вільно виходити з них згідно з
прийнятими статутами. До цих об'єднань можуть входити будь-які
колективи і громадяни, незалежно від форм власності, що діють в
їхньому виробництві. Із свого боку орендарі мають право входження
до будь-яких об'єднань, якщо останні згодні на таке входження.
Стаття 7. Договір оренди
1. Основним документом, який регламентує відносини
орендодавця з орендарем, є договір оренди. Він укладається на
засадах добровільності і повної рівноправності сторін.
2. У договорі оренди передбачаються: склад і вартість майна,
що передається в оренду, розмір орендної плати, строки оренди,
розподіл обов'язків сторін щодо повного відновлення і ремонту
орендованого майна, обов'язок орендодавця надати орендареві майно
в стані, який відповідає умовам договору, обов'язок орендаря
користуватись майном відповідно до умов договору, вносити орендну
плату і повернути майно після припинення договору орендодавцеві в
стані, обумовленому договором.
3. У договір оренди можуть включатись обов'язки орендодавця
щодо матеріально-технічного забезпечення, сприяння розвиткові
виробництва, впровадження науково-технічних досягнень і передових
технологій, технічного переозброєння виробництва, соціального
розвитку, подання інформаційної, консультативної та іншої
допомоги, сприяння підготовці кадрів, створення необхідних умов
для ефективного використання орендованого майна і підтримання його
в належному стані.
4. Вартість орендованого майна визначається в договорі
виходячи з оцінки цього майна на момент його здачі в оренду з
урахуванням фактичного зношення. Строк майбутньої служби майна, що
здається в оренду, встановлюється угодою сторін, але не більше від
нового повного амортизаційного строку, який відповідає діючим
нормам амортизації.
5. Орендар за згодою орендодавця має право здати в суборенду
одержане за договором майно, крім випадків, передбачених
законодавчими актами Союзу РСР і союзних республік.
6. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за
договором оренди, в тому числі за зміну і розірвання договору в
односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність,
встановлену законодавством Союзу РСР і союзних республік та
договором.
При недостатності коштів у державного органу, який здав в
оренду майно державного підприємства (структурної одиниці
об'єднання) в цілому, відповідальність за зобов'язаннями цього
органу перед орендарем несе власник відповідного майна.
Стаття 8. Орендна плата
1. Орендна плата включає амортизаційні відрахування від
вартості орендованого майна. При оренді землі та інших природних
ресурсів амортизаційні відрахування не провадяться. Розмір
амортизаційних відрахувань, які включаються в орендну плату,
визначається в договорі оренди виходячи із встановленого в ньому
розподілу обов'язків сторін щодо відтворення переданого в оренду
майна. Орендна плата може також включати кошти, що їх передає
орендар орендодавцеві для ремонту об'єктів після закінчення строку
їх оренди. Орендна плата включає частину прибутку (доходу), яку
може бути одержано від суспільно необхідного використання взятого
в оренду майна (орендний процент), що встановлюється договором на
рівні, як правило, не нижче від банківського процента.
2. Орендна плата може встановлюватись за все орендоване майно
в сукупності або окремо по кожному об'єкту в натуральній, грошовій
або змішаній формах. Умови, строки внесення і рахунки
перерахування орендної плати визначаються договором.
3. Розміри орендної плати можуть змінюватись за згодою сторін
у строки, передбачені договором, але не частіше одного разу на
п'ять років. Вони можуть бути переглянуті достроково на вимогу
однієї з сторін у випадках зміни встановлюваних централізовано цін
і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами
Союзу РСР і союзних республік.
Стаття 9. Власність при оренді
1. Здача майна в оренду не веде до передачі права власності
на це майно.
Продукція і доходи, одержані орендарем в результаті
використання орендованого майна, є його власністю. У власності
орендаря перебувають також матеріальні та інші цінності, які не
входять до складу орендованого майна, одержані і придбані ним на
підставах, передбачених законом.
2. Якщо інше не передбачено договором оренди, власністю
орендаря є проведені ним віддільні поліпшення орендованого майна.
В разі, коли орендар провів за рахунок власних коштів і з дозволу
орендодавця поліпшення, не віддільні без шкоди для орендованого
майна (реконструкція будинку чи споруди, заміна устаткування
тощо), він має право після припинення договору оренди на
відшкодування вартості цих поліпшень, оскільки інше не передбачено
договором. Вартість невіддільних поліпшень, проведених орендарем
без дозволу орендодавця, відшкодуванню не підлягає.
При оренді підприємства та інших єдиних майнових комплексів
орендар має право на відшкодування вартості невіддільних поліпшень
орендованого майна, проведених ним за рахунок власних коштів,
незалежно від дозволу орендодавця на такі поліпшення, якщо інше не
передбачено договором.
3. Поліпшення (як віддільні, так і невіддільні), проведені за
рахунок амортизаційних відрахувань від орендованого майна, є
власністю орендодавця і збільшують залишкову вартість зданого в
оренду майна.
4. Якщо стан майна, що повертається після закінчення
договору, гірший від передбаченого, орендар відшкодовує
орендодавцеві завдану шкоду відповідно до чинного законодавства.
5. Якщо майно, здане в оренду, вибуває з ладу раніше від
повного амортизаційного строку служби, то орендар відшкодовує
орендодавцеві недовнесену ним орендну плату, а також інші збитки
відповідно до чинного законодавства. Якщо орендар забезпечує
використання орендованого майна після закінчення обумовленого
договором строку його служби, орендодавець виплачує орендареві
відповідну компенсацію, оскільки інше не передбачено договором.
Стаття 10. Викуп орендованого майна
1. Орендар може повністю або частково викупити орендоване
майно. Умови, порядок і строки викупу визначаються договором
оренди. Спори в цих питаннях розв'язуються державним арбітражем
або судом.
Законодавством Союзу РСР і союзних республік може бути
передбачено випадки обмеження або заборони викупу орендованого
майна.
2. Викуп здійснюється шляхом внесення орендарем орендодавцеві
всієї належної йому орендної плати з вартості зданого на повний
амортизаційний строк майна, а також шляхом відшкодування йому
орендних платежів із залишкової вартості майна, оренду якого
згідно з договором припинено до завершення амортизаційного строку.
Джерелами викупу можуть бути будь-які кошти, які є у орендного
підприємства відповідно до законодавства.
Після викупу орендованого майна орендне підприємство за
рішенням його трудового колективу може бути перетворено в
колективне підприємство, кооператив, акціонерне товариство або
інший вид підприємства, яке діє на основі колективної власності.
Кошти від викупу майна державного підприємства
перераховуються у відповідний бюджет.
Стаття 11. Визначення напрямів господарської діяльностіорендаря
Орендар відповідно до договору оренди самостійно визначає
напрями своєї господарської діяльності і розпоряджається
виробленою ним продукцією та одержаним доходом.
Поза межами виконання зобов'язань за договором оренди орендар
повністю вільний у своїй господарській діяльності.
Стаття 12. Строки оренди
Строки оренди визначаються договором. При цьому оренда землі,
інших природних ресурсів, підприємств, будинків, споруд повинна
мати, як правило, довгостроковий характер - від 5 років і на більш
тривалий строк. З урахуванням характеру майна і цілей оренди
договір може бути короткостроковим - до 5 років.
Стаття 13. Зміна, розірвання, припинення і продовженнядоговору
1. Зміна умов договору оренди, його розірвання і припинення
допускаються за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір
оренди може бути розірвано за рішенням державного арбітражу або
суду у випадках порушення другою стороною умов договору.
2. Реорганізація організації-орендодавця, а також зміна
власника орендованого майна не є підставою для зміни умов чи
розірвання договору.
3. Після закінчення строку договору орендар має право на
поновлення договору.
4. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або
зміну договору після закінчення строку він вважається продовженим
на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені
договором. При продовженні договору на новий строк його умови може
бути змінено за згодою сторін.
5. При припиненні договору з орендарем-громадянином переважне
право на укладення договору оренди мають члени його сім'ї, які
спільно з ним проживали і працювали.
У разі смерті орендаря його права за договором оренди
переходять до одного з членів сім'ї, який проживав і працював
разом з ним, якщо він погоджується стати орендарем.
Орендодавець не має права відмовити такій особі у вступі в
договір на строк, який залишився за діючим договором, за винятком
випадків, коли укладення договору було обумовлене особистими
якостями орендаря.
Стаття 14. Розгляд спорів при виконанні договору оренди
Спори, що виникають при виконанні договору оренди,
розглядаються державним арбітражем або судом відповідно до їх
компетенції.
Стаття 15. Захист майнових прав орендаря
1. Орендареві забезпечується захист його права на майно,
одержане ним за договором оренди, нарівні з захистом, встановленим
цивільним законодавством щодо права власності. Він може зажадати
повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння,
усунення перешкод у користуванні ним, компенсації шкоди,
заподіяної майну всіма особами, включаючи орендодавця.
2. Звернення стягнення за боргами орендодавця на майно, здане
в оренду, не допускається.
3. Майно орендаря може бути вилучено в орендаря тільки за
рішенням державного арбітражу або суду.
4. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк
чинності договору і у випадках, коли після його укладення
законодавством встановлено правила, які погіршують становище
орендаря.
ОРЕНДА ПІДПРИЄМСТВ (ОБ'ЄДНАНЬ)
Стаття 16. Створення орендного підприємства
1. Трудовий колектив державного підприємства (об'єднання) або
структурної одиниці об'єднання (далі - державного підприємства)
має право утворити організацію орендарів як самостійну юридичну
особу для створення на її основі орендного підприємства.
Рішення про утворення організації орендарів та її органів
управління приймається загальними зборами (конференцією)
трудового колективу не менш як двома третинами голосів його
членів.
Організація орендарів спільно з профспілковим комітетом
розробляє проект договору оренди і надсилає його державному
органові, уповноваженому власником здавати в оренду державні
підприємства. Цей орган зобов'язаний розглянути проект договору у
тридцятиденний строк з дня його одержання. Розбіжності, які
виникають при укладенні договору оренди, в тому числі пов'язані з
необгрунтованою відмовою від здачі цього підприємства в оренду і
простроченням розгляду пропозиції, розглядаються державним
арбітражем.
Після підписання договору організація орендарів приймає у
встановленому порядку майно підприємства і набуває статусу
орендного підприємства.
2. Орендне підприємство діє на підставі статуту, що
затверджується загальними зборами (конференцією) його трудового
колективу. Орендне підприємство набуває прав юридичної особи з дня
його державної реєстрації у виконавчому комітеті районної,
міської, районної в місті Ради народних депутатів за
місцезнаходженням орендного підприємства.
3. За орендним підприємством на його клопотання може бути
збережено за рішенням відповідних державних органів найменування
та урядові нагороди державного підприємства, взятого ним в оренду.
4. Орендне підприємство стає правонаступником майнових прав
та обов'язків державного підприємства, взятого ним в оренду, в
тому числі і його прав користування землею та іншими природними
ресурсами. Орендодавець може взяти на себе повністю або частково
погашення кредиторської заборгованості підприємства.
Зобов'язання державного підприємства щодо реалізації
продукції (робіт, послуг) в обсягах і строки, передбачені
договорами цього підприємства, виконуються орендарем. Орендодавець
передає орендареві матеріальні ресурси або ліміти (фонди) на них,
а також вживає інших необхідних заходів, що забезпечують виконання
цих зобов'язань.
Орендне підприємство зберігає право на централізовані
капітальні вкладення і дотації в обсягах, встановлених для
державного підприємства, взятого в оренду.
Орендному підприємству переходять права та обов'язки взятого
в оренду державного підприємства щодо участі в
соціально-економічному розвитку території, на якій воно розміщене.
Договір оренди визначає взаємовідносини між орендарем та
орендодавцем з приводу умов використання запасів палива, сировини,
матеріалів, незавершеного виробництва, готових виробів, розподілу
залишків фондів економічного стимулювання, використання відомчого
житлового фонду, його фінансування, направлення коштів, одержаних
на погашення дебіторської заборгованості.
5. Не допускається примушування до оренди зайвих для орендних
підприємств об'єктів.
6. З метою створення для всіх соціалістичних підприємств
однакових вихідних передумов ефективного господарювання держава
всемірно сприяє розвиткові орендних відносин і переходові на
оренду державних підприємств.
Стаття 17. Управління орендним підприємством
Управління орендним підприємством здійснюється відповідно до
його статуту на основі принципу соціалістичного самоврядування,
широкої демократії, гласності, участі кожного члена трудового
колективу у розв'язанні всіх питань його діяльності.
Стаття 18. Господарська діяльність орендного підприємства
1. Орендне підприємство будує свою діяльність як
соціалістичний товаровиробник. Воно має право продавати,
обмінювати, здавати в суборенду, надавати безплатно в тимчасове
користування або позичати матеріальні цінності, які входять до
складу орендованого майна, якщо така передача майна не спричиняє
зменшення виробничо-економічного потенціалу (вартості)
підприємства і не порушує інших умов, обумовлених договором
оренди. Зазначений порядок розпоряджання орендованим майном не
застосовується щодо землі та інших природних об'єктів і в інших
випадках, передбачених законодавчими актами.
Орендне підприємство має право самостійно вносити зміни до
складу орендованого майна, проводити реконструкцію, розширення,
технічне переозброєння, які збільшують його вартість, якщо інше не
передбачено договором.
2. Орендне підприємство забезпечує ефективне використання та
відтворення природних ресурсів і користується ними відповідно до
цілей, для яких вони йому надані. Воно зобов'язане охороняти
навколишнє середовище від забруднення та інших шкідливих впливів.
3. Зовнішньоекономічна діяльність орендного підприємства
здійснюється в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР,
союзних і автономних республік. ( Пункт 3 статті 18 із змінами,
внесеними згідно із Законом СРСР N 2015-I ( v2015400-91 ) від
07.03.91 )
4. Орендне підприємство зобов'язане брати на себе за
договором оренди виконання державного замовлення і замовлень на
реалізацію продукції (робіт, послуг) за господарськими зв'язками,
що склалися, в обсязі, який не перевищує відповідних замовлень,
взятих на рік його здачі в оренду.
У тій мірі, в якій підприємство використовує майно, що
належить до його колективної власності, воно приймає державні
замовлення та інші зобов'язання щодо виробництва і реалізації
продукції в добровільному порядку.
Орендодавець може взяти на себе обов'язок купувати в орендаря
вироблювану ним продукцію.
5. Орендне підприємство реалізовує свою продукцію (роботи,
послуги), відходи виробництва за цінами і тарифами,
встановлюваними самостійно або на договірній основі, а у випадках,
передбачених законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних
республік,- за державними цінами. ( Пункт 5 статті 18 в редакції
Закону СРСР N 2015-I ( v2015400-91 ) від 07.03.91 )
6. Орендному підприємству можуть надаватись дотації на
розширення виробництва і розв'язання соціальних завдань за рахунок
державних централізованих капітальних вкладень і коштів
орендодавця, а також кредити й аванси під зобов'язання про
збільшення випуску і підвищення якості продукції (робіт, послуг).
Орендарям збиткових і низькорентабельних державних
підприємств орендодавець може надавати пільги щодо орендної плати.
7. Орендне підприємство веде облік результатів своєї
діяльності, бухгалтерську і статистичну звітність у порядку,
встановленому державою для кооперативів. Контроль діяльності
орендного підприємства проводиться в такому ж порядку, як
кооперативного, з урахуванням специфіки орендних відносин.
Стаття 19. Фінанси орендного підприємства
1. Фінансові ресурси орендного підприємства формуються за
рахунок виручки від реалізації продукції (робіт, послуг),
кредитів, коштів, одержаних від продажу цінних паперів,
пожертвувань та інших фінансових засобів.
2. З виручки, одержаної орендним підприємством,
відшкодовуються матеріальні і прирівняні до них затрати, витрати
на оплату праці, вносяться податки, орендна плата, страхові
платежі, плата за природні і трудові ресурси, сплачуються проценти
по кредитах. Прибуток, що залишається, надходить у повне
розпорядження орендного підприємства. Воно самостійно визначає
напрями використання цього прибутку.
3. Орендне підприємство може випускати для мобілізації
додаткових фінансових ресурсів цінні папери, здійснювати цільові
позики в порядку, встановленому чинним законодавством, виступати
на ринку цінних паперів.
Переважне право придбання цінних паперів мають члени
трудового колективу орендного підприємства.
4. Орендне підприємство може надавати за рахунок своїх коштів
іншим підприємствам і організаціям кредит на умовах, які
визначаються угодою сторін, включаючи домовленість про розміри
процента за користування ним.
5. Списання коштів з рахунків орендного підприємства може
провадитись виключно за його вказівкою або за рішенням державного
арбітражу чи суду. Списання коштів з рахунків орендного
підприємства в безспірному порядку допускається тільки у випадках,
передбачених законодавчими актами. При незгоді орендного
підприємства з безспірним списанням коштів воно має право
звернутись у державний арбітраж з позовом про стягнення
необгрунтовано списаних сум.
Стаття 20. Праця та її оплата
1. Трудові відносини членів трудового колективу орендного
підприємства регулюються законодавством про працю з урахуванням
особливостей, встановлених цими Основами.
2. Орендне підприємство самостійно визначає порядок наймання
і звільнення працівників, форми і системи оплати праці, розпорядок
робочого дня, змінність роботи, приймає рішення про запровадження
підсумованого обліку робочого часу, встановлює порядок надання
вихідних днів і відпусток.
Орендне підприємство самостійно визначає тривалість щорічних
оплачуваних відпусток. При цьому їх тривалість не може бути меншою
від встановленої для відповідних категорій робітників і службовців
державних підприємств.
3. Держава забезпечує всемірний соціальний захист інтересів
трудящих орендних підприємств відповідно до чинного
законодавства.
Працівникам, які вивільняються у зв'язку з передачею
державного підприємства в оренду, орендодавцем і відповідною
місцевою Радою народних депутатів гарантуються права, передбачені
чинним законодавством для працівників, звільнюваних при
реорганізації або ліквідації державного підприємства.
4. Орендне підприємство вносить у державний фонд соціального
страхування відрахування від своїх доходів у порядку і розмірах,
що встановлюються Радою Міністрів СРСР.
Стаття 21. Власність орендного підприємства
1. У власності орендного підприємства перебувають вироблена
продукція, одержані доходи та інше придбане за рахунок коштів
цього підприємства майно.
2. У майні, яке перебуває у власності орендного підприємства
на умовах і в порядку, передбаченому його статутом, визначаються
розміри вкладів членів його трудового колективу у створення цього
майна за рахунок їхньої особистої трудової участі, а також
грошових та інших майнових внесків.
3. На вартість вкладу члена трудового колективу в майно
орендного підприємства відповідно до його статуту можуть
видаватися цінні папери.
На них підприємство щороку виплачує членові трудового
колективу проценти (дивіденди) в розмірах, що визначаються
трудовим колективом виходячи з кінцевих результатів виробництва і
завдань розвитку підприємства. ( Абзац пункту 3 статті 21 в
редакції Закону СРСР N 2015-I ( v2015400-91 ) від 07.03.91 )
Член трудового колективу має право одержати суму свого
вкладу (вартість акцій) у порядку і строки, що визначаються
відповідно до статуту; ( Абзац пункту 3 статті 21 в редакції
Закону СРСР N 2015-I ( v2015400-91 ) від 07.03.91 )
У статуті підприємства визначаються порядок та умови сплати
процентів (дивідендів) членам трудового колективу, які припинили з
ним трудові відносини. ( Абзац пункту 3 статті 21 із змінами,
внесеними згідно із Законом СРСР N 2015-I ( v2015400-91 ) від
07.03.91 )
Стаття 22. Створення орендного підприємства на основімайна підрозділу державного підприємства
(об'єднання)
Орендне підприємство може бути створено на основі оренди
майна виробництв, цехів, відділень, ферм чи інших підрозділів
державного підприємства (об'єднання). Створення такого орендного
підприємства провадиться за згодою відповідного державного
підприємства (об'єднання). При цьому договір оренди укладається з
державним підприємством (об'єднанням), частина майна якого
здається в оренду.
Стаття 23. Конкурс на оренду підприємств (об'єднань) таїхніх майнових комплексів
1. Державне підприємство (об'єднання) або його підрозділи
можуть бути здані в оренду в порядку конкурсу.
Конкурс оголошується державним органом, якому належить право
здачі в оренду відповідного майна.
2. У конкурсі можуть брати участь трудові колективи державних
підприємств (об'єднань) або їх підрозділів, змішані колективи, що
включають працівників, не зайнятих на цьому підприємстві,
об'єднанні (підрозділі), групи громадян, які об'єдналися в
колектив з метою оренди відповідного підприємства, об'єднання
(підрозділу). Для участі в конкурсі зазначені колективи утворюють
організації орендарів у порядку, передбаченому пунктом 1 статті 16
цих Основ. У конкурсі можуть брати участь інші державні
підприємства (об'єднання), а також кооперативи і громадські
організації.
3. За інших рівних умов переважне право на одержання в оренду
державного підприємства або його підрозділу мають їхні трудові
колективи. Орендодавець, органи, що його представляють, при
розгляді надісланих на конкурс пропозицій орендарів віддають
перевагу тим, хто забезпечить найвищу ефективність виробництва,
прийме в оренду найбільшу частину запропонованого майна,
зобов'язується вносити підвищений орендний процент.
Організація орендарів, яка пройшла за конкурсом, укладає з
орендодавцем договір оренди і діє як орендне підприємство в
порядку і на умовах, передбачених статтями 16-21 цих Основ.
Стаття 24. Створення орендних підприємств на основі майна,яке належить громадським організаціям
Громадські організації мають право здавати в оренду свої
підприємства та їх підрозділи на умовах, що визначаються цими
організаціями. При цьому громадські організації можуть при
визначенні порядку створення та умов діяльності орендних
підприємств використовувати принципи, закріплені в цій главі.
Стаття 25. Оренда державного підприємства (об'єднання) абойого підрозділу кооперативом
При здачі в оренду кооперативові державного підприємства або
його підрозділу орендні відносини встановлюються з державним
органом, уповноваженим здавати підприємства в оренду, або з
відповідним державним підприємством. Умови договору з кооперативом
визначаються відповідно до пункту 4 статті 16 і статтею 18 цих
Основ.
ОРЕНДА МАЙНА ГРОМАДЯНАМИ
Стаття 26. Індивідуальна і групова оренда
1. Громадянин або група громадян можуть брати в оренду засоби
виробництва та інше майно, необхідне їм для провадження
господарської діяльності.
2. Особи, які займаються трудовою діяльністю на умовах
індивідуальної або групової оренди, підлягають соціальному
страхуванню і соціальному забезпеченню нарівні з робітниками і
службовцями. Орендарі вносять у державний фонд соціального
страхування відрахування від своїх доходів у порядку і розмірах,
що встановлюються Радою Міністрів СРСР. Період роботи орендарів,
протягом якого сплачувалися страхові внески, включається в
трудовий стаж.
Стаття 27. Господарська діяльність при індивідуальнійі груповій оренді
1. Орендарі при індивідуальній або груповій оренді самостійно
розпоряджаються виробленою продукцією і реалізовують її в
будь-якому регіоні країни, виконують роботи і надають послуги за
цінами і тарифами, встановлюваними за домовленістю із споживачем
або самостійно. Вони можуть добровільно брати на себе виконання
державного замовлення і реалізовувати вироблену в рахунок цього
замовлення продукцію за оптовими, закупівельними або договірними
цінами.
2. Орендар має право будувати на орендованій земельній
ділянці за погодженням з орендодавцем необхідні приміщення
виробничого і невиробничого призначення, в тому числі житло, з
додержанням загальних правил забудови.
Будинки і споруди, зведені орендарем на орендованій земельній
ділянці за рахунок власних і позичених коштів, є його власністю,
якщо інше не передбачено договором оренди.
3. Виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг), після
внесення орендної плати, податків і платежів по позичках банку
орендар розпоряджається самостійно.
4. Матеріально-технічне забезпечення, транспортне, ремонтне
та інші види обслуговування орендарів у сільському господарстві
здійснюються на основі договорів, що укладаються у порядку і на
умовах, встановлених для колгоспів і радгоспів.
5. Селянські та інші трудові господарства при провадженні
виробничої діяльності можуть вступати в коопераційні зв'язки з
колгоспами, радгоспами та іншими державними, кооперативними і
громадськими організаціями, створювати постачальницько-збутові,
переробні, ремонтні, будівельні та інші кооперативи, а також
господарські товариства.
З метою підвищення ефективності своєї діяльності і
забезпечення захисту законних прав та інтересів селянські й інші
трудові господарства можуть на строго добровільних засадах
об'єднуватись у спілки.
Стаття 28. Рахунок у банку, кредити
1. Орендар має право відкривати в установах банку рахунок для
грошових операцій. Він має право на самостійний вибір банку для
здійснення кредитно-розрахункових операцій.
2. Орендарі на погоджених з установами банків або
орендодавцями умовах можуть одержувати короткострокові і
довгострокові позички на розвиток виробництва. При цьому може бути
використано конкурсну систему надання кредитів.
3. Місцеві Ради народних депутатів можуть виділяти орендарям
кошти на початкове господарське обзаведення, розвиток виробництва,
меліорацію земель, шляхове і житлове будівництво на поворотній або
безоплатній основі.
РОЗДІЛ II. ВНУТРІГОСПОДАРСЬКИЙ ОРЕНДНИЙ ПІДРЯД
Стаття 29. Застосування внутрігосподарського орендногопідряду
1. Внутрігосподарський орендний підряд як форма організації і
оплати праці окремих працівників, колективів підрозділів, груп
працівників (далі - орендних колективів) може застосовуватись на
державних, колективних і громадських підприємствах.
2. Підприємство за погодженням з профспілковим комітетом
затверджує положення про внутрігосподарський орендний підряд,
внутрігосподарські розрахункові ціни і тарифи на продукцію
(роботи, послуги), форми обліку матеріальних та інших затрат
орендними колективами.
3. Орендні колективи державного підприємства самостійно
визначають форми і системи оплати праці, розпорядок робочого дня,
змінність роботи, приймають рішення про запровадження
підсумованого обліку робочого часу, встановлюють порядок надання
вихідних днів без порушення необхідної погодженості дій різних
підрозділів підприємства.
Зарахування до складу орендного колективу нових працівників
провадиться за згодою колективу.
4. У договорі орендного підряду в сільському господарстві
може передбачатись право орендного колективу укладати від імені
підприємства з громадянами, які не є членами орендного колективу,
трудові договори на проведення певних робіт. Оплата праці таких
громадян провадиться за рахунок коштів, призначених для оплати
праці членів орендного колективу.
Стаття 30. Організація господарської діяльності орендногоколективу
1. Відповідно до договору орендного підряду орендний колектив
бере на себе зобов'язання виробити і передати підприємству або за
його вказівкою реалізувати іншим підприємствам чи громадянам
передбачену в договорі продукцію (роботи, послуги).
Орендний колектив має право розпоряджатись за своїм розсудом
продукцією (роботами, послугами), виробленою понад обсяг,
зазначений у договорі, якщо інше не встановлено законодавством чи
договором.
2. При орендному підряді підприємство здійснює розрахунки з
бюджетом, банком і вищестоящим органом у встановленому порядку за
результатами діяльності підприємства в цілому. Воно зберігає за
собою функції планування основної номенклатури та обсягу
виробництва продукції (робіт, послуг), а також здійснює єдину
технічну політику, проводить переозброєння і реконструкцію за
загальними для підприємства планами, розвиває соціальну сферу.
Виробничу програму орендний колектив формує самостійно, з
урахуванням зобов'язань, передбачених договором орендного підряду.
3. Договором орендного підряду визначаються розміри і порядок
участі орендного колективу у витратах і платежах підприємства, в
тому числі витратах на розвиток виробництва, науки і техніки та
на соціальні потреби.
4. У договорі орендного підряду визначається відповідальність
сторін за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків за
договором.
5. Підприємство може надавати орендному колективу підрозділу
право укладати господарські договори від імені підприємства. Такий
орендний колектив має право відкрити рахунок в установі банку.
Орендний колектив несе відповідальність за договорами закріпленим
за ним майном. При недостатності майна відповідальність за
зобов'язаннями орендного колективу несе підприємство.
6. Радгоспи, колгоспи та інші сільськогосподарські
підприємства можуть на договірних засадах надавати орендним
колективам підрозділів право самостійної реалізації виробленої
ними продукції (робіт, послуг), використання одержаних доходів на
оплату праці, сплату податків і платежів у бюджет, внесків на
соціальне страхування. Такі орендні колективи можуть відкривати
рахунки в установах банку або фінансово-розрахункових центрах.
7. При внутрігосподарській оренді орендодавець може надавати
орендареві різного роду пільги.
Стаття 31. Орендна плата при орендному підряді
1. Плата за користування закріпленим за орендним колективом
майном (орендна плата) визначається в договорі орендного підряду.
В разі зміни цін та інших економічних умов розмір орендної плати
може переглядатись за згодою сторін.
2. Якщо страхування посівів, худоби та іншого орендованого
майна здійснюється підприємством і орендний колектив не одержав
зазначеного в договорі обсягу продукції внаслідок стихійного лиха
чи в інших страхових випадках, орендна плата пропорційно
зменшується на суму одержаного підприємством страхового
відшкодування.
Орендний колектив має право за згодою підприємства укладати
від його імені договори на страхування посівів, худоби та іншого
майна. В цьому разі при стихійному лиху та в інших страхових
випадках розмір орендної плати не переглядається.
Стаття 32. Доходи орендного колективу
1. Доходи орендних колективів утворюються з виручки після
внесення орендної плати, відшкодування матеріальних затрат, інших
відрахувань, передбачених договором. Доход, який залишається в
орендного колективу, використовується ним самостійно і вилученню
не підлягає.
2. Порядок регулювання розміру коштів, які направляються на
оплату праці, визначається договором орендного підряду.
Стаття 33. Гарантія прав орендного колективу
1. Вилучення підприємством майна, закріпленого за орендним
колективом відповідно до договору орендного підряду, не
допускається.
2. Дострокова зміна або розірвання договору орендного підряду
допускається тільки за згодою між орендним колективом і
підприємством.
3. Спори між орендним колективом і підприємством, які
виникають у зв'язку з виконанням, розірванням і зміною договору
орендного підряду, розв'язуються в порядку, передбаченому
законодавством Союзу РСР і союзних республік про працю.
Голова Верховної Ради СРСР М.ГОРБАЧОВ
Москва, Кремль. 23 листопада 1989 р.N 810-I
