РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
П О С Т А Н О В Авід 15 грудня 1990 р. N 369
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМN 421 ( 421-92-п ) від 28.07.92 )
Про додаткові заходи щодо розвитку індивідуальногожитлового будівництва на селі та поліпшення
соціально-демографічної ситуації у
трудонедостатніх господарствах
( Про поширення пільг додатково див. Постанову КМN 253 ( 253-91-п ) від 11.10.91 )
З метою реалізації Закону УРСР "Про пріоритетність
соціального розвитку села та агропромислового комплексу в
народному господарстві України" ( 400-12 ) Рада Міністрів
Української РСР п о с т а н о в л я є:
1. Виконкомам місцевих Рад народних депутатів, Державному
комітетові УРСР по економіці, Держагропрому УРСР, Комітетові по
соціальному розвитку села при Раді Міністрів УРСР, Украгробуду,
Міністерству будівництва УРСР, Міністерству торгівлі УРСР,
Держпостачу УРСР, Українському державному союзу об'єднань,
підприємств і організацій побутового обслуговування населення,
Укоопспілці, іншим міністерствам і відомствам УРСР забезпечити
постійне нарощування обсягів індивідуального житлового будівництва
в сільській місцевості, особливо в трудонедостатніх населених
пунктах.
2. Державному комітетові УРСР по економіці, Украгробуду,
Міністерству будівництва УРСР, Держпостачу УРСР при розробці
перспективних і річних планів передбачати ліміти капітальних
вкладень, підрядних робіт і матеріально-технічних ресурсів згідно
з розподілюваною номенклатурою на житлове будівництво в сільській
місцевості підрядним способом, за винятком робіт, що виконуються
безпосередньо індивідуальними забудовниками.
3. Міністерству торгівлі УРСР, Державному комітетові УРСР по
економіці, облвиконкомам починаючи з 1991 року виділяти
організаціям споживчої кооперації 90 процентів від
республіканських ринкових фондів будівельних матеріалів, а також
стінові матеріали в обсягах, необхідних для забезпечення потреб
сільських жителів, які працюють в агропромисловому комплексі і
соціальній сфері села.
Заборонити відволікати ринкові фонди на будівельні матеріали
для позаринкових споживачів.
Укоопспілці, Держагропрому УРСР разом з облвиконкомами в
місячний строк розробити і затвердити порядок розподілу за списком
місцевих Рад народних депутатів і забезпечення сільських жителів
будівельними матеріалами й обладнанням згідно з паспортом забудови
садиби, а також заявами на ремонтно-будівельні роботи виходячи з
того, що граничний термін виконання замовлення не повинен
перевищувати 9 місяців.
4. Українському республіканському банку Житлосоцбанку СРСР,
Республіканському акціонерному комерційному агропромисловому банку
"Україна" забезпечити надання з 1991 року пільгових довгострокових
банківських кредитів сільським забудовникам, у тому числі
працівникам соціальної сфери і сфери обслуговування сільського
населення, які проживають на селі.
5. Міністерству фінансів УРСР, Комітетові по соціальному
розвитку села при Раді Міністрів УРСР, Українському
республіканському банку Житлосоцбанку СРСР, Республіканському
акціонерному комерційному агропромисловому банку "Україна",
облвиконкомам:
врахувати, що половина заборгованості по наданих кредитах
компенсується забудовникам за рахунок республіканського і
місцевого бюджетів через 5 років після введення споруди в
експлуатацію за умови участі її власника у сільськогосподарському
виробництві або в переробній промисловості, а молодим сім'ям -
сільським працівникам зазначені пільги надаються незалежно від
тривалості та місця роботи;
у місячний строк розробити та затвердити порядок надання і
погашення пільгових довгострокових банківських кредитів на
індивідуальне житлове будівництво.
6. Враховуючи, що розмір індивідуальних житлових і
господарських споруд на селі не регламентується, Державному
комітетові УРСР у справах будівництва і архітектури, облвиконкомам
розробити в 1991-1992 роках на конкурсній основі нові проекти
індивідуальних житлових будинків і надвірних будівель для всіх
природно-кліматичних зон республіки, що забезпечують ведення
різних форм господарювання, підвищення якості архітектурного
вирішення і добротності споруд, створення необхідного інженерного
обладнання, широке застосування місцевих будівельних матеріалів,
ефективних конструкцій, виробів та інженерного обладнання,
відображення національно-побутових особливостей і реалізацію
побажань забудовників.
7. Держагропрому УРСР, Міністерству праці УРСР, Державному
комітетові УРСР по економіці, Комітетові по соціальному розвитку
села при Раді Міністрів УРСР, Міністерству фінансів УРСР, Академії
наук УРСР, Українській академії аграрних наук розробити до
1 лютого 1991 р. методику визначення трудонедостатніх населених
пунктів.
Облвиконкомам скласти до 1 квітня 1991 р. перелік
трудонедостатніх населених пунктів і розробити заходи щодо їхнього
соціального розвитку. В подальшому вносити уточнення до вказаного
переліку з урахуванням змін за станом на початок кожного року.
8. Державному комітетові УРСР по економіці, Міністерству
фінансів УРСР, облвиконкомам при формуванні плану економічного і
соціального розвитку та бюджету щорічно визначати обсяги
будівництва для села об'єктів соціально-культурного призначення,
водопостачання і комунального господарства, а в трудонедостатніх
селах та господарствах і спорудження житла за рахунок
республіканського та місцевих бюджетів.
Витрати на будівництво житла і господарських будівель для
переселенців здійснювати за рахунок республіканського бюджету.
9. Сім'ям, які переселяються в трудонедостатні населені
пункти для роботи в агропромисловому комплексі, виділяти житло і
господарські будівлі, виплачувати одноразову грошову допомогу на
обзаведення господарством у розмірі 2 тис. крб. на голову сім'ї та
500 крб. на кожного члена сім'ї. Встановити, що ця допомога
погашається в половинному розмірі за рахунок підприємств і
організацій, куди трудовлаштовуються переселенці, а друга
половина - за рахунок республіканського (при міжобласному
переселенні) та місцевого (при внутріобласному переселенні)
бюджетів.
Передавати житло, побудоване в сільській місцевості за
рахунок бюджетних коштів, в особисту власність переселенців через
10 років після вселення за умови, якщо вони працюють в
агропромисловому комплексі та соціальній сфері села.
10. Рекомендувати колгоспам, радгоспам, іншим підприємствам і
організаціям агропромислового комплексу за згодою трудових
колективів:
виплачувати для заохочення молоді до 30-річного віку, яка
залишається працювати в сільському господарстві або переїхала в
сільську місцевість на постійне місце проживання і побудувала
індивідуальне житло, грошову допомогу на обзаведення господарством
у розмірі до 5 тис. крб. на одного працездатного члена сім'ї та до
1 тис. крб. на кожного іншого члена сім'ї. Укрбанкам видавати
господарствам, які не мають власних коштів, довгострокові кредити
з погашенням їх протягом 5 років починаючи з наступного року після
одержання позики;
надавати переселенцям та їх сім'ям матеріальну допомогу для
покриття витрат, пов'язаних з переїздом на нове місце проживання,
вирішення соціально-побутових питань, а також виділяти на
пільгових умовах або безплатно худобу і корми для створення
підсобного господарства, паливо, будівельні матеріали тощо.
11. Держагропрому УРСР, Комітетові по соціальному розвитку
села при Раді Міністрів УРСР, облвиконкомам разом з Державним
комітетом УРСР по пресі, Державним комітетом УРСР по телебаченню і
радіомовленню проводити агітаційну роботу серед населення по
залученню робочої сили в сільську місцевість. Враховувати при
цьому, що місцевим Радам народних депутатів надається право
зберігати за особами, які виявили бажання виїхати на роботу в
трудонедостатню сільську місцевість, житлову площу за місцем
постійного проживання на обумовлений договором строк.
12. Державному комітетові УРСР по економіці, Державному
комітетові УРСР, у справах будівництва і архітектури, Держпостачу
УРСР, Держагропрому УРСР, Міністерству будівництва УРСР,
Міністерству промисловості будівельних матеріалів УРСР,
Міністерству енергетики і електрифікації УРСР, Державному
комітетові УРСР по житлово-комунальному господарству, Міністерству
водних ресурсів і водного господарства УРСР, Комітетові по
соціальному розвитку села при Раді Міністрів УРСР разом з
облвиконкомами до 1 квітня 1991 р. розробити і внести до Уряду
УРСР програму по розвитку виробництва будівельних матеріалів,
конструкцій і обладнання для індивідуального житлового будівництва
і його інженерного опорядження.
13. Державному комітетові УРСР по економіці, Держпостачу УРСР
виділяти Укооспілці в необхідних обсягах верстатне устаткування,
підйомно-транспортні механізми, автотранспорт, інструменти для
оснащення спеціалізованих підприємств по торгівлі будівельними
матеріалами й обладнанням, створених при них цехів, дільниць по
переробці сировини.
14. Укоопспілці, Держагропрому УРСР, облвиконкомам:
переглянути схему розміщення і до 1995 року створити
необхідну мережу цехів і дільниць на селі по виготовленню
дерев'яних і металевих виробів за замовленням населення,
забезпечивши їх механізмами та інструментами, а також
спеціалізованих торговельних баз, магазинів-складів, майданчиків
по торгівлі будівельними матеріалами й обладнанням;
для доставки матеріалів сільському населенню додатково
залучати на договірних умовах, у тому числі у вихідні дні,
вантажно-розвантажувальні механізми й автотранспорт сторонніх
підприємств і організацій, перелік яких визначається місцевими
Радами народних депутатів;
розширити послуги по наданню сільському населенню в тимчасове
користування будівельної техніки, інструменту та пристроїв,
необхідних при будівництві індивідуального житла. До 1993 року
відкрити пункти прокату в кожному сільському районі.
15. Держагропрому УРСР, Міністерству легкої промисловості
УРСР, Укоопспілці, Державному комітетові УРСР по економіці, іншим
міністерствам і відомствам УРСР разом з облвиконкомами розробити і
до 1 жовтня 1991 р. подати Раді Міністрів УРСР генеральну схему
розміщення та розвитку в сільській місцевості підсобних
промислових цехів і філіалів промислових підприємств для кращого
використання в міжсезонний період праці сільських трудівників,
особливо жінок, пенсіонерів, молоді.
ГоловаРади Міністрів УРСР В.ФОКІН
Керуючий Справами Ради Міністрів УРСР В.ПЄХОТА
Інд. 22
