open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Нечинна
                             
                             
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А

від 28 липня 1992 р. N 421

Київ
Про розвиток житлового будівництва та поліпшення

соціально-демографічної ситуації на селі

На виконання постанови Верховної Ради України від 15 травня
1992 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення
змін і доповнень до Закону Української РСР "Про пріоритетність
соціального розвитку села та агропромислового комплексу в
народному господарстві України" ( 2347-12 ) Кабінет Міністрів
України п о с т а н о в л я є:
1. Міністерству економіки, Міністерству сільського
господарства і продовольства, іншим міністерствам і відомствам,
Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям
забезпечити нарощування обсягів житлового будівництва на селі за
рахунок першочергового спрямування для цієї мети коштів державного
і місцевого бюджетів, сприяти залученню для розвитку житлового
будівництва у сільській місцевості коштів підприємств,
організацій, трудових колективів, населення та інших інвесторів.
Організацію будівництва житла в сільській місцевості покласти
на місцеві державні адміністрації і виконкоми Рад народних
депутатів.
Спорудження житла і господарських будівель в трудонедостатніх
сільських населених пунктах для громадян, зайнятих у сільському
господарстві, переробних і обслуговуючих галузях агропромислового
комплексу або соціальній сфері (включаючи селянські (фермерські)
господарства, розташовані в межах земельного фонду цих пунктів),
здійснювати за рахунок державних централізованих капіталовкладень.
2. Міністерству сільського господарства і продовольства,
Міністерству економіки, Міністерству праці, Академії наук,
Українській академії аграрних наук разом з Радою Міністрів
Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями внести до
1 жовтня 1992 р. зміни до методики визначення трудонедостатніх
сільських населених пунктів, взявши при цьому за критерій
недостатню чисельність працездатних жителів даного населеного
пункту, що є причиною його відмирання, господарського занепаду
прилеглої до нього території.
3. Академії наук, Українській академії аграрних наук,
Міністерству сільського господарства і продовольства, Міністерству
статистики, Міністерству інвестицій і будівництва розробити і
подати до 1 січня 1993 р. Кабінетові Міністрів України проект
порядку здійснення моніторингу сільської поселенської мережі.
4. Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним
адміністраціям, виконкомам місцевих Рад народних депутатів:
забезпечити збереження існуючої сільської поселенської
мережі, відновлення хутірських та інших поселень, у яких
створюються селянські (фермерські) господарства;
уточнити до 1 квітня 1993 р. перелік трудонедостатніх
сільських населених пунктів, розробити програми їх відродження та
благоустрою.
5. Установити, що добровільне переселення громадян і членів
їхніх сімей, у тому числі з міст, у трудонедостатні, занепадаючі
сільські населені пункти здійснюється державною службою зайнятості
Міністерства праці на основі договорів з державними
адміністраціями сільських адміністративних районів і оплачується
за рахунок відповідних місцевих бюджетів. Обов'язковою умовою
залучення громадян в трудонедостатні поселення є гарантоване
забезпечення їх роботою за місцем проживання на підприємствах
(в організаціях) сільського господарства, переробних і
обслуговуючих галузей агропромислового комплексу та соціальної
сфери села або створення необхідних умов для заняття
підприємницькою діяльністю в зазначених галузях.
6. Сім'ям, які переселяються в трудонедостатні сільські
населені пункти для роботи в агропромисловому комплексі і
соціальній сфері села, виплачується одноразова грошова допомога
для обзаведення господарством у розмірі 15 мінімальних окладів на
голову сім'ї та четверту частину цієї суми на кожного члена сім'ї.
При цьому зазначена допомога рівними частками погашається за
рахунок коштів підприємств і організацій, куди працевлаштовуються
переселенці, і державного (при міжобласному переселенні) та
місцевого (при внутріобласному переселенні) бюджетів.
Громадянам, які переселяються з метою ведення підприємницької
діяльності, матеріальна допомога повністю надається з відповідних
бюджетів.
7. Рекомендувати колективним сільськогосподарським
підприємствам (включаючи риболовецькі), радгоспам,
міжгосподарським та іншим сільськогосподарським підприємствам,
організаціям:
при залученні переселенців для роботи в селах, не віднесених
до трудонедостатніх, забезпечувати їх житлом та надавати допомогу
за рахунок власних коштів для покриття витрат, пов'язаних з
переїздом на нове місце проживання і соціально-побутовим
облаштуванням, а також виділяти на пільгових умовах безоплатно
худобу і корми для створення підсобного господарства, а також
паливо, будівельні матеріали тощо;
для заохочення молоді до 30-річного віку, яка залишається
працювати в сільському господарстві або переїхала в сільську
місцевість на постійне місце проживання і побудувала за власні
кошти індивідуальне житло, виплачувати грошову допомогу на
обзаведення господарством у розмірі 15 мінімальних окладів на
голову сім'ї та четверту частину цієї суми на кожного члена сім'ї.
8. Міністерству праці до 1 жовтня 1992 р. внести відповідні
зміни і доповнення до діючого порядку проведення переселення сімей
у сільську місцевість.
9. Установити, що індивідуальним сільським забудовникам, які
споруджують житло і господарські будівлі, надається довгостроковий
кредит до 600 мінімальних розмірів заробітної плати із ставкою у
розмірі середньої ставки по вкладах населення в установах Ощадного
банку України. Витрати банків, що виникають у зв'язку з різницею
між вартістю кредитних ресурсів і встановленою пільговою
процентною ставкою, компенсується за рахунок державного і місцевих
бюджетів.
Розмір пільгового довгострокового кредиту для індивідуальних
сільських забудовників коригується відповідно до зміни мінімальної
заробітної плати і проводиться перерахунок частини невикористаної
індивідуальним забудовником позички.
10. Міністерству фінансів, Міністерству сільського
господарства і продовольства, Ощадному банку, Агропромбанку
"Україна" за погодженням з Національним банком:
розробити і затвердити до 1 вересня 1992 р. порядок надання і
погашення пільгових довгострокових кредитів індивідуальними
сільськими забудовниками;
передбачити кредитні ресурси і забезпечити видачу і
перерахунок починаючи з 1 вересня 1992 р. залишків раніше наданих
індивідуальним сільським забудовникам кредитів.
11. Міністерству фінансів, Міністерству економіки,
Міністерству інвестицій і будівництва розробити і затвердити до
1 вересня 1992 р. порядок виплати компенсації з державного бюджету
індивідуальним сільським забудовникам:
частини кошторисної вартості житла і господарських будівель,
що не належить до прямих витрат підрядних організацій і
включається до кошторису згідно з діючими нормативними актами при
спорудженні їх підрядним способом за власні кошти забудовника.
Розмір зазначеної компенсації не може перевищувати половини
максимального банківського кредиту, що надається для
індивідуального житлового будівництва в сільській місцевості. Ця
пільга не поширюється на забудовників, які розпочали будівництво
житла і господарських споруд до 2 січня 1992 р. і одержують
компенсацію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
4 квітня 1992 р. N 175 ( 175-92-п );
35 процентів кошторисної вартості житлових будинків і
господарських споруд, якщо вони не користувалися банківськими
позичками при їх спорудженні і працюють в сільськогосподарському
виробництві, переробних та обслуговуючих галузях агропромислового
комплексу або соціальній сфері села.
12. Поширити пільги щодо користування кредитами на
індивідуальних сільських забудовників, які працюють в
сільськогосподарському виробництві, переробних та обслуговуючих
галузях агропромислового комплексу чи соціальній сфері села і
розпочали будівництво житла і господарських споруд до 1 квітня
1991 року.
Визнати такими, що втратили чинність з 1 січня 1993 р.,
пункт 4 розпорядження Кабінету Міністрів УРСР від 27 червня
1991 р. N 83 ( 83-91-р ) і розпорядження Кабінету Міністрів
України від 11 жовтня 1991 р. N 290.
13. Міністерству економіки, Міністерству державних ресурсів,
Міністерству фінансів, Міністерству зовнішніх економічних зв'язків
і торгівлі, Міністерству сільського господарства і продовольства,
Укоопспілці розробити та подати до 1 листопада 1992 р. Кабінетові
Міністрів України пропозиції щодо порядку виділення 90 процентів
ринкових лімітів будівельних матеріалів для сільських жителів, які
працюють в агропромисловому комплексі або соціальній сфері села, а
також створення спеціальних ринкових лімітів на промислові товари
широкого вжитку (меблі, господарські товари, складну побутову
техніку, інженерне обладнання будівель, засоби індивідуального
пересування тощо) для першочергового продажу сім'ям, які
переселяються в трудонедостатні населені пункти.
14. Міністерству інвестицій і будівництва, Раді Міністрів
Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям розробити:
нові проекти житлових індивідуальних будинків і надвірних
будівель (з урахуванням регіональних особливостей), що
забезпечують ведення різних форм господарювання, створення
необхідного інженерного обладнання, широке застосування місцевих
будівельних матеріалів, ефективних конструкцій, виробів та
інженерного обладнання, відображення національно-побутових
особливостей;
протягом 1993 року програму розвитку садибного домобудування
для переселенців у сільській місцевості з використанням
потужностей наявної будівельної бази.
15. Міністерству інвестицій і будівництва, Міністерству
сільського господарства і продовольства, Міністерству енергетики і
електрифікації, Міністерству економіки, Державному комітетові по
водному господарству, корпораціям "Укрбудматеріали", "Укрбуд",
"Украгропромбуд" у рамках програми розвитку виробництва
будівельних матеріалів, конструкцій і обладнання для
індивідуального житлового будівництва на селі та його інженерного
опорядження організувати виготовлення комплектів будівельних
конструкцій і деталей для будівництва житлових будинків садибного
типу.
Міністерству економіки і Міністерству державних ресурсів
передбачити виділення централізованих капітальних вкладень,
обладнання та матеріально-технічних ресурсів на модернізацію і
технічне переоснащення промислової бази підприємств і організацій,
що будуть переорієнтовані на виготовлення комплектів будівельних
конструкцій та матеріалів для індивідуального житлового
будівництва на селі.
16. Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним
адміністраціям, Міністерству сільського господарства і
продовольства, Державному комітетові по житлово-комунальному
господарству створити спеціалізовані комунальні служби для
забезпечення утримання й експлуатації інженерних мереж у сільській
місцевості.
Міністерству економіки, Міністерству державних ресурсів,
Міністерству фінансів, Міністерству сільського господарства і
продовольства, Державному комітетові по житлово-комунальному
господарству передбачити починаючи з 1993 року виділення державних
коштів, матеріально-технічних ресурсів, машин, механізмів і
обладнання для експлуатації та технічного обслуговування в
сільській місцевості вуличних мереж у населених пунктах,
водопровідних і теплових мереж, каналізаційних систем і споруд,
кладовищ, котелень тощо.
17. Міністерству інвестицій і будівництва, Міністерству
економіки, Міністерству державних ресурсів, Міністерству
сільського господарства і продовольства, Міністерству
машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії,
Академії наук, Українській академії аграрних наук розробити і
внести до 1 листопада 1992 р. Кабінетові Міністрів України проект
програми забезпечення сільського житла сучасним інженерним
обладнанням та контрольно-вимірювальними приладами.
18. Міністерству праці, Міністерству економіки, Міністерству
фінансів, Міністерству соціального забезпечення, Міністерству
охорони здоров'я, Міністерству освіти, Міністерству сільського
господарства і продовольства, Міністерству статистики, Академії
наук, Українській академії аграрних наук розробити і подати до
1 жовтня 1992 р. Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо
порядку надання і визначення розміру пільг для зміни міграційних
процесів на користь села, створення соціально-економічних умов
зростання народжуваності та всебічного розвитку сім'ї в сільській
місцевості.
19. Міністерству освіти, Міністерству охорони здоров'я,
Міністерству культури, Міністерству у справах молоді і спорту,
Міністерству зв'язків, Міністерству транспорту, Державному
комітетові по житлово-комунальному господарству розробити до кінця
1992 року галузеві програми поліпшення обслуговування сільського
населення, спрямовані на забезпечення надання йому рівних з
міським населенням можливостей для отримання відповідних послуг.
20. Міністерству сільського господарства і продовольства,
Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Академії наук,
Українській академії аграрних наук, Київській міській державній
адміністрації подати до 1 жовтня 1992 р. Кабінетові Міністрів
України пропозиції щодо створення Національного фонду відродження
села та відповідної міжвідомчої комісії.
21. Міністерству праці, Міністерству сільського господарства
і продовольства, Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим
державним адміністраціям разом з Державним комітетом по пресі,
Укрдержтелерадіокомпанією запровадити постійні спеціальні
радіотелепрограми, газетні рубрики із висвітленням проблем
переселення громадян у сільські населені пункти України.
22. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради
Міністрів УРСР від 15 грудня 1990 р. N 369 ( 369-90-п ) "Про
додаткові заходи щодо розвитку індивідуального житлового
будівництва на селі та поліпшення соціально-демографічної ситуації
у трудонедостатніх господарствах".

Прем'єр-міністр України В.ФОКІН
Міністр

Кабінету Міністрів України В.ПЄХОТА
Інд. 22

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: