П О С Т А Н О В А
             ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

                       Про земельну реформу
 

     ( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 10, ст.100 )
 

 ( Із змінами, внесеними згідно із Законом
   N 3180-XII ( 3180-12 ) від 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.277
                        Постановою ВР
   N 4028-XII ( 4028-12 ) від 24.02.94, ВВР, 1994, N 27, ст.229 )
 

     Земельна  реформа  є  складовою частиною економічної реформи,
здійснюваної в Україні у зв'язку з переходом економіки держави  до
ринкових відносин. Завданням цієї реформи є перерозподіл земель  з
одночасною передачею їх у  приватну  та  колективну  власність,  а
також у користування підприємствам,  установам  і  організаціям  з
метою  створення  умов  для  рівноправного  розвитку  різних  форм
господарювання  на  землі,  формування  багатоукладної  економіки,
раціонального  використання  та  охорони  земель.  (  Преамбула  в
редакції Закону N 3180-12 від 05.05.93 )

     Верховна  Рада    Української    Радянської    Соціалістичної
Республіки  п о с т а н о в л я є:

     1. Оголосити з 15 березня 1991 року всі землі Української РСР
об'єктом земельної реформи.

     2. Здійснення земельної реформи покласти на обласні, районні,
міські,  селищні  і  сільські  Ради  народних  депутатів  і   Раду
Міністрів Української РСР.
    Доручити Раді Міністрів  Української  РСР  в  межах  існуючих
штатів вирішити питання  про  створення  відповідного  органу  для
здійснення земельної реформи.

     3.  Місцевим  Радам  народних  депутатів,   Раді    Міністрів
Української РСР до 15 березня 1991 року:
    провести інвентаризацію  земель  усіх  категорій,  визначивши
ділянки,  що  використовуються  не  за   цільовим    призначенням,
нераціонально або способами, які призводять до зниження  родючості
грунтів, їх хімічного  і  радіоактивного  забруднення,  погіршення
екологічної обстановки;
    здійснити  реєстрацію  громадян,  які  бажають   організувати
селянське (фермерське) господарство, розширити  особисте  підсобне
господарство, займатися індивідуальним  садівництвом,  одержати  в
користування  земельні  ділянки  для  городництва,  сінокосіння  і
випасання худоби;
    провести  облік  і  аналіз  клопотань  підприємств,  установ,
організацій  про  надання  їм  земель  для   ведення    підсобного
сільського господарства, колективного садівництва і городництва;
    розглянути  обгрунтування  потреб  у    земельних    ділянках
підприємств, установ і організацій, які за станом на  1  листопада
1990 року мали у користуванні ділянки для сільськогосподарських  і
несільськогосподарських цілей.

     4. Зобов'язати місцеві Ради народних депутатів:
    на підставі матеріалів інвентаризації земель та відповідно до
статті 27 Земельного кодексу Української РСР ( 561-12  )  вирішити
питання   про   припинення   права   користування   ділянками,  що
використовуються  не  за  цільовим  призначенням,   з   порушенням
встановлених вимог, а також нераціонально, і передачу їх до складу
земель запасу для  наступного  надання  у  першочерговому  порядку
громадянам  для  організації селянських (фермерських) господарств,
ведення   особистого   підсобного    господарства,    садівництва,
городництва;
    з  урахуванням  потреб  у  земельних    ділянках    громадян,
підприємств,  установ  і  організацій  розробити  пропозиції   про
перерозподіл земель у встановленому законом порядку та  розглянути
їх на засіданнях постійних  депутатських  комісій  та  сесіях  Рад
народних депутатів.

     5.  Передачу  земель  у  приватну  та колективну власність, а
також  надання  їх  у  користування  громадянам,    підприємствам,
установам і організаціям у ході земельної реформи  та  закріплення
їх прав власності або користування землею здійснювати  в  порядку,
встановленому  Земельним  кодексом України ( 561-12 ). ( Пункт 5 в
редакції Закону N 3180-12 від 05.05.93 )

     6.  Встановити,  що  громадяни,  підприємства,  установи    й
організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані  їм
до введення у дію Земельного кодексу Української РСР,  повинні  до
15   березня   1994   року  оформити  право  власності  або  право
користування  землею.  Після  закінчення  вказаного  строку раніше
надане  їм   право   користування  земельною ділянкою втрачається.
( Пункт  6  із  змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12 від
05.05.93;  дію пункту 6 продовжено до 01.01.98 згідно з Постановою
ВР N 4028-12 від 24.02.94 )

     7. Раді Міністрів Української РСР:
    виділити відповідні  кошти  і  матеріально-технічні  ресурси,
необхідні для проведення земельної реформи;
    забезпечити підготовку у вищих учбових закладах і  технікумах
республіки необхідної  кількості  спеціалістів-землевпорядників  з
метою задоволення потреби у них місцевих Рад  народних  депутатів,
землевпорядних та природоохоронних органів.

     8. Доручити комісіям Верховної Ради Української РСР з  питань
агропромислового комплексу, з  питань  відродження  і  соціального
розвитку  села  та  з  питань  економічної  реформи  і  управління
народним  господарством  забезпечити  контроль   за    здійсненням
земельної реформи.
 

 Голова Верховної Ради Української РСР                   Л.КРАВЧУК

 м. Київ, 18 грудня 1990 року
     N 563-XII