П О С Т А Н О В А
             ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

                       Про земельну реформу
 

      ( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 10, ст.100 )
 

     Земельна реформа є складовою  частиною  економічної  реформи,
здійснюваної в Українській РСР у  зв'язку  з  переходом  економіки
республіки  до  ринкових  відносин.  Завданням  цієї  реформи    є
перерозподіл  земель  з  одночасним  наданням   їх    у    довічне
успадковуване володіння громадянам, постійне володіння  колгоспам,
радгоспам, іншим підприємствам, установам і організаціям, а  також
у користування з метою створення умов для  рівноправного  розвитку
різних форм господарювання  на  землі,  формування  богатоукладної
економіки, раціонального використання й охорони земель.

     Верховна  Рада    Української    Радянської    Соціалістичної
Республіки  п о с т а н о в л я є:

     1. Оголосити з 15 березня 1991 року всі землі Української РСР
об'єктом земельної реформи.

     2. Здійснення земельної реформи покласти на обласні, районні,
міські,  селищні  і  сільські  Ради  народних  депутатів  і   Раду
Міністрів Української РСР.     Доручити Раді Міністрів  Української  РСР  в  межах  існуючих
штатів вирішити питання  про  створення  відповідного  органу  для
здійснення земельної реформи.

     3.  Місцевим  Радам  народних  депутатів,   Раді    Міністрів
Української РСР до 15 березня 1991 року:     провести інвентаризацію  земель  усіх  категорій,  визначивши
ділянки,  що  використовуються  не  за   цільовим    призначенням,
нераціонально або способами, які призводять до зниження  родючості
грунтів, їх хімічного  і  радіоактивного  забруднення,  погіршення
екологічної обстановки;     здійснити  реєстрацію  громадян,  які  бажають   організувати
селянське (фермерське) господарство, розширити  особисте  підсобне
господарство, займатися індивідуальним  садівництвом,  одержати  в
користування  земельні  ділянки  для  городництва,  сінокосіння  і
випасання худоби;     провести  облік  і  аналіз  клопотань  підприємств,  установ,
організацій  про  надання  їм  земель  для   ведення    підсобного
сільського господарства, колективного садівництва і городництва;     розглянути  обгрунтування  потреб  у    земельних    ділянках
підприємств, установ і організацій, які за станом на  1  листопада
1990 року мали у користуванні ділянки для сільськогосподарських  і
несільськогосподарських цілей.

     4. Зобов'язати місцеві Ради народних депутатів:     на підставі матеріалів інвентаризації земель та відповідно до
статті 27 Земельного кодексу Української РСР ( 561-12  )  вирішити
питання   про   припинення   права   користування   ділянками,  що
використовуються  не  за  цільовим  призначенням,   з   порушенням
встановлених вимог, а також нераціонально, і передачу їх до складу
земель запасу для  наступного  надання  у  першочерговому  порядку
громадянам  для  організації селянських (фермерських) господарств,
ведення   особистого   підсобного    господарства,    садівництва,
городництва;     з  урахуванням  потреб  у  земельних    ділянках    громадян,
підприємств,  установ  і  організацій  розробити  пропозиції   про
перерозподіл земель у встановленому законом порядку та  розглянути
їх на засіданнях постійних  депутатських  комісій  та  сесіях  Рад
народних депутатів.

     5. Надання  земель  громадянам,  підприємствам,  установам  і
організаціям у ході земельної реформи та закріплення  їх  прав  на
володіння   або   користування   землею   здійснити   в   порядку,
встановленому Земельним кодексом Української РСР ( 561-12 ).

     6.  Встановити,  що  громадяни,  підприємства,  установи    й
організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані  їм
до введення у дію Земельного кодексу Української РСР,  повинні  до
15 березня 1994 року оформити право на володіння або  користування
землею. Після закінчення вказаного  строку раніше надане їм  право
користування земельною ділянкою втрачається.

     7. Раді Міністрів Української РСР:     виділити відповідні  кошти  і  матеріально-технічні  ресурси,
необхідні для проведення земельної реформи;     забезпечити підготовку у вищих учбових закладах і  технікумах
республіки необхідної  кількості  спеціалістів-землевпорядників  з
метою задоволення потреби у них місцевих Рад  народних  депутатів,
землевпорядних та природоохоронних органів.

     8. Доручити комісіям Верховної Ради Української РСР з  питань
агропромислового комплексу, з  питань  відродження  і  соціального
розвитку  села  та  з  питань  економічної  реформи  і  управління
народним  господарством  забезпечити  контроль   за    здійсненням
земельної реформи.
 

 Голова Верховної Ради Української РСР                   Л.КРАВЧУК

 м. Київ, 18 грудня 1990 року
     N 563-XII