МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Мінкультури
29.04.1991 N 82
{ Положення втратило чинність на підставі Наказу Міністерствакультури і туризму
N 35 ( v0035655-07 ) від 23.05.2007 }
N 35 ( v0035655-07 ) від 23.05.2007 }
ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯпро клубні заклади системи
Міністерства культури України
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. СОЦІАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ КЛУБУ
1.1. Державні клубні заклади (далі - клуби) є самостійними
організаціями, що діють з метою створення умов для самодіяльної
творчості, формування громадської думки, духовного розвитку,
задоволення культурних потреб і організації відпочинку населення.
1.2. До клубних закладів можуть бути віднесені
культурно-дозвіллєві об'єкти, які: а) функціонують за адміністративно-територіальною ознакою і
мають універсально-комплексний характер діяльності (сільські,
селищні, міські, районні, обласні, республіканські будинки і
палаци культури, народні доми тощо); б) зорієнтовані на культурні інтереси певних професійних,
національних, вікових та інших соціально-демографічних категорій
населення (клуби, центри і будинки трудящих за професійними
ознаками, естетичного виховання дітей, клуби жінок, молоді,
пенсіонерів, музичної культури, фольклору, кінопоказу, книги,
технічної творчості тощо); в) суміщають свою основну функціональну діяльність з роботою,
притаманною культурно-освітнім, культурно-побутовим,
фізкультурно-оздоровчим закладам і організаціям (клуби-кафе,
клуби-бібліотеки, клуби-музеї, культурно-спортивні центри та ін.).
Робота таких закладів регулюється додатково нормативно-правовими
документами відповідних органів.
1.3. Вибір конкретного типу (однопрофільний або
богатопрофільний) та різновидності клубу цілком і повністю
залежить від місцевих ініціатив, умов і можливостей з урахуванням
інтересів і побажань населення.
1.4. Пріоритетність напрямів роботи клубних закладів
визначають функції: культурно-творча, культурно-виховна,
пізнавальна, рекреативно-розважальна (відпочинку), методична.
1.5. Основні завдання клубів: а) розвиток самодіяльної народної творчості в усій
різноманітності її видів та жанрів, розкриття творчих здібностей і
обдаровань людей; б) збереження, відродження та розвиток української культури,
а також культур інших національних груп, що проживають на
території республіки, зміцнення міжнаціонального співробітництва у
сфері художньої самодіяльності та культурно-масової роботи; в) підтримка соціально важливих ініціатив, любительських
об'єднань та клубів за громадсько-політичними, науково-технічними,
екологічними, художньо-естетичними та іншими інтересами; г) сприяння масовій самоосвіті в галузі літератури та
мистецтва, історії вітчизняної й світової культури, суспільних і
природознавчих наук, економіки, культури побуту тощо; д) створення необхідних умов для нерегламентованого
дозвіллєвого спілкування, відпочинку і розваг; е) надання методичної допомоги любительським колективам і
об'єднанням, гурткам і клубам, що її потребують, а також
культактиву трудових і навчальних колективів, громадським
формуванням за місцем проживання та окремим громадянам з питань
організації культурно-просвітницької роботи, художньої
самодіяльності й дозвілля з широким застосуванням для цього
договірних відносин.
1.6. Кожен клубний заклад вправі віддавати перевагу тим чи
іншим функціям та завданням, виходячи з власних умов і
можливостей, а також відобразити специфіку діяльності відповідним
чином у своїй назві.
1.7. У населених пунктах та мікрорайонах великих і середніх
міст, де є кілька клубних закладів, незалежно од їх відомчої
приналежності, за рішенням виконавчих органів місцевих Рад
народних депутатів і домовленістю між цими клубами можлива
спеціалізація кожного з них за певними напрямами
культурно-дозвіллєвої діяльності з урахуванням особливостей
професійної підготовки їхніх працівників, стану матеріальної бази
та інших передумов.
1.8. Клубні заклади свою діяльність організують відповідно до
Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів
Української РСР і місцеве самоврядування" ( 533-12 ) та Закону
Української РСР "Про бюджетну систему Української РСР" ( 512-12 ).
1.9. У своїй господарській діяльності клуби керуються
Основними положеннями переходу культурно-освітніх закладів на нові
умови господарювання, схваленими Комісією по вдосконаленню
господарського механізму при Раді Міністрів СРСР (протокол N 13
від 25 травня 1989 року, розділ 1).
II. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПРИНЦИПИ. СТРУКТУРА КЛУБУ
2.1. Клубні заклади можуть створюватися з ініціативи трудових
колективів підприємств, колгоспів, радгоспів, громадських
організацій або добровільних об'єднань громадян, які беруть на
себе функції засновників клубу. Організаціями - засновниками державних клубів виступають
місцеві органи культури. При вирішенні питання про відкриття
державного клубного закладу пріоритет віддається рішенню загальних
зборів (сходу) жителів відповідного населеного пункту.
2.2. Стаціонарні клуби розташовуються у приміщеннях, що
надаються виконкомами місцевих Рад народних депутатів,
підприємствами, господарствами, установами й організаціями,
окремими громадянами.
2.3. Приміщення та споруди клубних закладів можуть перебувати
на самостійному балансі або балансі виконкому місцевої Ради
народних депутатів, використовуватися за призначенням на умовах
орендної плати, часткового або повного господарського утримання у
сільськогосподарських і промислових підприємств, об'єднань і
колективів (у тому числі кооперативних), громадських та інших
організацій, окремих громадян на договірній основі і в порядку
взаємних розрахунків за надання культурних послуг.
2.4. Основним документом, що регулює діяльність клубу, є
Статут, який приймається загальними зборами колективу клубу або
його засновниками. Клуб вважається створеним з моменту реєстрації його Статуту у
виконкомі сільської, селищної, районної в місті, міської, районної
Ради народних депутатів за місцем розташування.
2.5. Нині діючі державні сільські, селищні, міські, районні
будинки культури і клуби, що підпорядковані місцевим органам
культури, розробляють на основі даного Положення свій Статут,
реєструють його у виконкомі місцевої Ради народних депутатів та
відповідно до нього міняють назву, реорганізують свої структуру,
управління, діяльність.
2.6. У Статуті визначаються конкретні цілі, основні напрями,
завдання й зміст діяльності клубного закладу, організаційна
структура, система керівництва, найважливіші принципи здійснення
творчо-виробничої та фінансово-господарської діяльності,
вказуються повна назва, місцезнаходження, організація-засновник. До Статуту можуть бути включені й інші положення, пов'язані з
особливостями діяльності клубу, що не суперечить чинному
законодавству. Зміни й доповнення, які вноситимуться надалі,
реєструються в тому ж порядку.
2.7. Виконавчий комітет сільської, селищної, районної в
місті, міської, районної Ради народних депутатів протягом місяця
розглядає і реєструє Статут. Виконком має право відмовити в
реєстрації Статуту в разі суперечності його чинному законодавству.
2.8. Припинення діяльності клубу та його закриття
здійснюються: а) за рішенням засновників або загальних зборів трудового
колективу; б) за рішенням суду на подання державного органу, що
зареєстрував Статут, або прокурора, якщо діяльність цього закладу
суперечить чинному законодавству, меті його створення, Статуту; в) у зв'язку з ліквідацією організації-засновника. Рішення про припинення діяльності або закриття клубу
затверджується місцевою Радою народних депутатів (за винятком
пункту 2).
2.9. Структура клубного закладу визначається завданнями,
напрямами та змістом його діяльності, місцевими умовами й
можливостями. Структурними складовими багатопрофільного клубного закладу
можуть бути творчо-виробничі підрозділи та громадські формування
на його базі (творчі колективи, гуртки й студії, курси,
консультаційні пункти, любительські об'єднання, творчі асоціації,
інші ініціативні утворення), що фінансуються як із коштів клубу,
так і за рахунок внутрішнього госпрозрахунку, діють на умовах
строкового договору, колективного підряду, правах кооперативу.
III. ПРАВОВИЙ СТАТУС
3.1. Клубний заклад може користуватися правами юридичної
особи, мати самостійний баланс, розрахунковий рахунок у банку,
бланки зі своїм найменуванням, кутовий штамп і круглу печатку
встановленого зразка та інші реквізити.
3.2. Керівники клубних закладів, що є юридичними особами,
мають право підпису на розпорядчо-фінансових документах. У разі
користування послугами централізованих бухгалтерій банківські та
інші подібні їм операції за статтями кошторису витрат можуть
здійснюватися тільки на потребу клубу з відома та при наявності
візи його керівника.
3.3. Клуби можуть входити, зберігаючи юридичну самостійність,
до складу культурних, культурно-спортивних, соціально-культурних,
соціально-педагогічних комплексів, центрів культури і дозвілля,
інших подібних об'єднань, спільна діяльність яких регулюється
окремими положеннями й договірними відносинами.
IV. УПРАВЛІННЯ
4.1. Управління клубними закладами здійснюється на основі
гласності, активної участі членів їх трудових колективів у
творчо-виробничій та організаційно-господарській діяльності.
Трудовий колектив утворюється із штатних працівників і членів
творчих формувань (структурних підрозділів).
4.2. З метою більш ефективного використання кадрів і
спільного вирішення культурно-дозвіллєвих проблем клуби із
нечисленними штатами, особливо в сільській місцевості й компактно
розташовані, можуть з власної ініціативи або за пропозиціями
місцевих Рад народних депутатів, вищестоящих органів та інших
організацій об'єднувати свої зусилля, утворюючи єдині трудові
колективи, входити (на договірних та інших взаємоприйнятних
засадах) у різноманітні творчо-виробничі об'єднання з економічною
і юридичною самостійністю в рамках чинного законодавства.
4.3. Основною формою здійснення повноважень трудового
колективу є загальні збори. Вони скликаються в разі необхідності,
але не менше двох разів на рік. У період між зборами повноваження
колективу виконує правління закладу, що діє на правах ради
трудового колективу.
4.4. При клубі, окрім правління, можуть створюватися інші
громадські керівні органи (художні ради, репертуарні комісії
тощо), їхня діяльність регламентується окремими положеннями,
затвердженими правлінням або загальними зборами.
-
скопійовано
-
