П О С Т А Н О В Авід 24 червня 1991 р. N 48
Київ
Про заходи щодо реалізації ЗаконуУкраїнської РСР "Про реабілітацію
жертв політичних репресій на Україні"
На виконання постанови Верховної Ради Української РСР від
17 квітня 1991 р. "Про порядок введення в дію Закону Української
РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"
( 963-12 ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
I. Затвердити, що додаються:
Положення про порядок виплати компенсацій, повернення майна
або відшкодування його вартості реабілітованим; зразок посвідчення про право на пільги реабілітованих; Положення про комісії місцевих Рад народних депутатів з
питань поновлення прав реабілітованих.
2. Міністерству соціального забезпечення УРСР, Міністерству
охорони здоров'я УРСР, Міністерству торгівлі УРСР, Міністерству
транспорту УРСР, Державному комітетові УРСР по зв'язку, Державному
комітетові УРСР по житлово-комунальному господарству за
погодженням з Міністерством фінансів УРСР до 1 липня 1991р.
визначити порядок покриття видатків, пов'язаних з наданням пільг
реабілітованим, і разом з Радою Міністрів Кримської АРСР,
облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами
встановити дійовий контроль за наданням цих пільг.
3. Державному комітетові УРСР по пресі до 1 вересня 1991 р.
виготовити за замовленням Міністерства соціального забезпечення
УРСР бланки посвідчення про право на пільги реабілітованих. Міністерству фінансів УРСР вишукати кошти для покриття
пов'язаних з цим витрат.
Прем'єр-міністр УРСР В.ФОКІН
Державний секретарКабінету Міністрів УРСР В.ПЄХОТА
Інд. 18
ЗАТВЕРДЖЕНЕпостановою Кабінету Міністрів УРСР
від 24 червня 1991 р. N 48
ПОЛОЖЕННЯпро порядок виплати компенсацій, повернення
майна або відшкодування його вартості
реабілітованим
1. Це Положення визначає порядок виплати компенсацій,
повернення майна або відшкодування його вартості громадянам,
реабілітованим відповідно до Закону Української РСР "Про
реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" ( 962-12 ).
2. Особам, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі
або примусового поміщення в лікувальні заклади і реабілітовані
відповідно до вказаного Закону, виплачується грошова компенсації у
розмірі 140 карбованців за кожний місяць позбавлення волі, але не
більш як 12 тисяч карбованців. При цьому реабілітованій особі
одноразово виплачується до 3 тисяч карбованців, а решта належної
суми - протягом наступних п'яти років рівними частинами.
3. Підставою для виплати грошової компенсації є довідка про
реабілітацію та документи, що підтверджують відбування покарання у
місцях позбавлення волі або примусове поміщення у лікувальні
заклади.
4. Вказана компенсація виплачується за рахунок коштів
місцевого бюджету відповідним фінансовим органом.
5. Реабілітованим громадянам повертається вилучене у них і
залишене ними у зв'язку з репресіями майно (за винятком майна,
цивільний обіг якого заборонено). У разі смерті реабілітованого майно повертається його
спадкоємцям.
6. Вилучені будівлі та інше майно по можливості (якщо будинок
не зайнятий, а майно збереглося) повертаються натурою. При
відсутності такої можливості заявнику відшкодовується вартість
будівель та майна.
7. Вартість будівель та майна визначається: 1) будівель і споруд - за діючими на момент розгляду заяви
оціночними нормами державного обов'язкового страхування з
урахуванням їх зносу на день вилучення; 2) худоби, птиці і сільськогосподарської продукції - за
закупівельними цінами що діяли на момент розгляду заяви; 3) іншого майна - за роздрібними цінами, що діяли на момент
розгляду заяви з урахуванням його зносу на день вилучення. У разі
відсутності таких цін вартість визначається комісією відповідно
районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів з
питань поновлення прав реабілітованих (надалі - комісіями).
8. У виняткових випадках (при відсутності архівних документів
про вилучення майна), коли повернути майно або відшкодувати його
вартість у порядку, передбаченому пунктами 6 і 7 цього Положення,
неможливо, реабілітованим на сім'ю виплачується компенсація в
таких розмірах: за майно - до 1,5 тисячі карбованців, за будівлі
та споруди, що не збереглися, - до 5,5 тисячі карбованців.
Комісії можуть в кожному конкретному випадку визначити й інше
співвідношення в сумах компенсації вартості майна. При цьому
загальна сума компенсації не повинна перевищувати 7 тисяч
карбованців.
9. Реабілітованим, які придбали вилучене у них чи залишене
ними внаслідок репресій майно, відшкодовується купівельна вартість
майна в розмірах, що не перевищують діючі на момент розгляду
заяви роздрібні ціни і оціночні норми державного обов'язкового
страхування, з урахуванням зносу цього майна на момент його
придбання. Цей порядок поширюється також на спадкоємців
реабілітованих осіб.
10. Майно реабілітованим повертають державні органи,
підприємства, громадські та кооперативні організації (у тому числі
колгоспи), або їх правонаступники, громадяни чи їх спадкоємці,
яким майно первинно було передано безплатно.
11. Якщо майно не збереглося, його вартість компенсується
тими підприємствами й організаціями, які першими одержали це
майно, або їх правонаступниками. В інших випадках відшкодування
вартості майна провадиться за рахунок місцевого бюджету.
12. Якщо документами підтверджено, що майно було продано і
виручка від його реалізації надійшла до бюджету, вартість цього
майна відшкодовується реабілітованим або їх спадкоємцям за
рахунок коштів відповідного бюджету у розмірі зазначених
надходжень. При цьому повинно бути враховано грошову реформу
1947 р. і зміну масштабу цін 1961 року.
13. Комісії визначають склад майна, яке підлягає поверненню
реабілітованому, і встановлюють його вартість на підставі
документів про вилучення і реалізацію майна, одержуваних з архівів
та інших установ. У разі відсутності або неповного збереження
таких документів комісія визначає склад майна, що повертається, на
підставі інших доказів. Спадкоємцям реабілітованих повертається
майно або відшкодовується його вартість при поданні свідоцтва про
право на спадщину або інших документів, що засвідчують це право.
14. Не підлягають поверненню (компенсації) будівлі та інше
майно, що було націоналізовано (муніципалізовано) на підставі
відповідних нормативних актів.
15. Заяви про виплату компенсації, повернення майна або
відшкодування його вартості подаються комісіям за місцем
проживання заявника на момент арешту, вилучення чи залишення майна
не пізніше трьох років з моменту набрання чинності Законом
Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на
Україні" або з дня одержання особою довідки про реабілітацію
згідно з вказаним Законом. В разі, якщо вказаний трирічний строк пропущено з поважних
причин, він може бути поновлений рішенням комісії.
16. Подана заява підлягає розгляду в 6-місячний строк з дня
надходження її до комісії. В цей строк розглядаються також заяви,
що надійшли до органів державної влади і управління до набрання
чинності названим Законом.
17. Спадкоємці реабілітованих осіб звільняються від сплати
державного мита за видачу їм свідоцтва про право на спадщину.
18. Юридичні і фізичні особи, зазначені в пунктах 10 і 11
цього Положення, повертають реабілітованим майно або відшкодовують
його вартість в установлені комісією строки, але не пізніш як
через один рік після прийняття рішення.
19. Виплата передбаченої цим Положенням компенсації та
повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим
особам провадяться незалежно від часу реабілітації.
20. Рішення комісій з питань виплати компенсації, повернення
майна або відшкодування його вартості можуть бути оскаржені у
порядку, встановленому пунктом 12 Положення про комісії Рад
народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих.
ЗАТВЕРДЖЕНИЙпостановою Кабінету Міністрів УРСР
від 24 червня 1991 р. N 48
ЗРАЗОКпосвідчення про пільги реабілітованих
(лицьовий бік)—————————————————————————————————————————————————————————————————— | | | | | | | | | | | | | | Посвідчення | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | ——————————————————————————————————————————————————————————————————
(внутрішній бік)
—————————————————————————————————————————————————————————————————— | Серія _____ N _____ |Пред'явник цього посвідчення має | | Прізвище __________ |право на пільги і компенсації, | | Місце Ім'я __________ |встановлені Законом Української РСР| | для По батькові__________ |"Про реабілітацію жертв політичних | | фото |репресій на Україні" ( 962-12 ). | | | Посвідчення безстрокове і діє на | | Власний підпис _______ |всій території Української РСР. | | | Без права передачі. | |МП |___________________________________| | |(установа , яка видала посвідчення)| |Дата видачі " "______ 199 р.| | | | _______________ | | | (підпис керівника | | | МП установи) | | | | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Примітка. Посвідчення являє собою книжечку розміром 90 на 60 мму твердій обкладинці, обтягнуту сірим лідерином або
поліхлорвініловою плівкою.
ЗАТВЕРДЖЕНЕпостановою Кабінету Міністрів УРСР
від 24 червня 1991 р. N 48
ПОЛОЖЕННЯпро комісії Рад народних депутатів з
питань поновлення прав реабілітованих
1. Комісії Рад народних депутатів з питань поновлення прав
реабілітованих (надалі - комісії) утворюються обласними,
районними, міськими і районними в місті Радами народних депутатів. Комісії у своїй роботі керуються законами Української РСР,
постановами Кабінету Міністрів УРСР, іншими нормативними актами, а
також цим Положенням.
2. Головними завданнями комісій є вирішення питань,
пов'язаних з встановленням факту розкуркулювання,
адміністративного виселення, з відшкодуванням матеріальних
збитків, поновленням трудових, житлових, пенсійних та інших прав
громадян, реабілітованих відповідно до Закону Української РСР
"Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"
( 962-12 ).
3. Комісії відповідно до покладених на них завдань: подають допомогу громадян в одержанні необхідних документів у
зв'язку з реабілітацією; організують публікацію повідомлень про реабілітацію в пресі
чи іншим способом інформують громадськість за місцем роботи та
проживання реабілітованого; координують діяльність державних і громадських організацій з
питань реабілітації; доручають органам внутрішніх справ провадити перевірку фактів
безпідставності заслання і вислання, направлення на спецпоселення,
а також конфіскації і вилучення майна у зв'язку з необгрунтованими
репресіями; заслуховують інформації відповідних службових осіб про
виконання законодавства про реабілітацію, а також подання
необхідної допомоги реабілітованим особам і членам їхніх сімей; здійснюють контроль за відшкодуванням реабілітованим особам
матеріальних збитків та надання установлених пільг; вирішують інші питання, пов'язані з реабілітацією громадян.
4. Районні, міські, районні в місті комісії крім функцій,
передбачених у пункті 3 цього Положення: розглядають листи, заяви і скарги репресованих осіб або їх
родичів з питань встановлення факту розкуркулювання,
адміністративного виселення, відшкодування матеріальних збитків, а
також надання пільг; приймають рішення з питань: встановлення факту розкуркулювання, адміністративного
виселення; відшкодування матеріальних збитків відповідно до Положення
про порядок виплати компенсацій, повернення майна або
відшкодування його вартості реабілітованим; поновлення трудових, житлових, пенсійних та інших прав
реабілітованих осіб.
5. Обласні, Київська і Севастопольська міські комісії крім
функцій, передбачених у пункті 3 цього Положення, розглядають
скарги на рішення районних, міських, районних у місті комісій та
приймають по них рішення, здійснюють координацію їх роботи,
подають методичну допомогу та забезпечують додержання законності
в їх діяльності.
6. Комісії діють у складі голови, заступника голови,
секретаря та членів комісії. Кількісний і персональний склад
комісії, а також кількість її штатних працівників затверджується
відповідною Радою народних депутатів. До складу комісії можуть входити депутати Рад народних
депутатів, представники громадськості, працівники фінансових
органів, житлово-комунального господарства, соціального
забезпечення, архівних установ, а при необхідності й представники
інших організацій та установ.
7. Організацію роботи комісії забезпечує голова комісії.
Діловодство здійснює секретар комісії, який відповідає за
правильне ведення документації, підготовку до засідань комісії
необхідних матеріалів, їх зберігання та облік.
8. Заяви про встановлення факту розкуркулювання,
адміністративного виселення, відшкодування матеріальних збитків,
поновлення трудових, житлових, пенсійних та інших прав
реабілітованих осіб розглядаються комісією за місцем
розкуркулювання, вилучення чи залишення майна, а також проживання
громадян, звідки їх було виселено в адміністративному порядку.
9. Засідання комісії проводяться в міру необхідності, але не
рідше одного разу на місяць, і правомочні, якщо на них присутні
більше половини її складу. Всі питання в комісії вирішуються
більшістю голосів її членів.
10. У засіданнях комісій можуть брати участь особи, які
подали заяву з питань, віднесених до компетенції комісій, або їх
представники.
11. Рішення комісії підписує голова (в разі його відсутності
- заступник голови) і секретар комісії.
12. Рішення районних, міських (крім Київської і
Севастопольської), районних у місті комісій можуть бути оскаржені
реабілітованою особою або її спадкоємцями протягом одного місяця
відповідно до обласної, Київської і Севастопольської міських
комісій, а рішення останніх - до суду.
13. Матеріально-технічне і фінансове забезпечення діяльності
комісій здійснює виконавчий комітет відповідної Ради народних
депутатів.
14. Комісія користується штампом і печаткою Ради народних
депутатів, що її утворила.
