br> З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про приватизацію державного майна
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 24, ст.348 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 2164-XII ( 2164-12 ) від 04.03.92, ВВР, 1992, N 24, ст.349 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2544-XII ( 2544-12 ) від 07.07.92, ВВР, 1992, N 38, ст.562
N 2623-XII ( 2623-12 ) від 18.09.92, ВВР, 1992, N 42, ст.603Декретами N 9-92 від 15.12.92, ВВР, 1993, N 7, ст.53 N 15-93 від 19.02.93, ВВР, 1993, N 17, ст.184
Законами N 3875-XII ( 3875-12 ) від 26.01.94, ВВР, 1994, N 18, ст.103 N 3982-XII ( 3982-12 ) від 22.02.94, ВВР, 1994, N 24, ст.183 N 64/95-ВР від 15.02.95, ВВР, 1995, N 10, ст.64 )
( В редакції Закону
N 89/97-ВР від 19.02.97, ВВР, 1997, N 17, ст.122 )
Цей Закон регулює правові, економічні та організаційні основи
приватизації державного майна та майна, що належить Автономній
Республіці Крим, з метою створення багатоукладної соціально
орієнтованої ринкової економіки України.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Поняття та мета приватизації
Приватизація державного майна (далі - приватизація) - це
відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що
належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та
юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього
Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності
виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки
України.
Стаття 2. Пріоритети та принципи приватизації
1. Основними пріоритетами приватизації є підвищення
ефективності виробництва та мотивації до праці, прискорення
структурної перебудови і розвитку економіки України.
2. Приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; державного регулювання та контролю; надання громадянам України пріоритетного права на придбання
державного майна; надання пільг для придбання державного майна членам трудових
колективів підприємств, що приватизуються; забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі
громадян України у процесі приватизації; платності відчуження державного майна; пріоритетного права трудових колективів на придбання майна
своїх підприємств; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; безоплатної передачі частки державного майна кожному
громадянинові України за приватизаційні папери; додержання антимонопольного законодавства; повного, своєчасного та достовірного інформування громадян
про порядок приватизації та відомості про об'єкти приватизації; врахування особливостей приватизації об'єктів
агропромислового комплексу, гірничодобувної промисловості,
незавершеного будівництва, невеликих державних підприємств,
підприємств із змішаною формою власності та об'єктів
науково-технічної сфери; застосування переважно конкурентних способів у разі: приватизації невеликих державних підприємств, законсервованих
об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва, підприємств
торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування
населення, готельного господарства, туристичного комплексу; продажу акцій відкритих акціонерних товариств, створених на
базі середніх та великих підприємств.
Стаття 3. Законодавство України про приватизацію
1. Законодавство України про приватизацію складається з цього
Закону, інших законів України з питань приватизації.
2. Дія цього Закону не поширюється на: приватизацію об'єктів державного земельного та житлового
фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що
фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери
охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що
приватизуються; зміну організаційно-правових форм власності колгоспів,
підприємств споживчої кооперації.
3. Приватизація акцій (часток, паїв), що перебувають у
державній власності, у майні спільних підприємств з іноземними
інвестиціями, проводиться відповідно до законодавства та
установчих документів спільних підприємств.
4. Відчуження майна, що є у комунальній власності,
регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань
приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
Стаття 4. Державна програма приватизації
1. Державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети
та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна
України і затверджується Верховною Радою України законом України
щорічно не пізніш як за місяць до затвердження Державного бюджету
України, але до початку наступного бюджетного року.
2. Державна програма приватизації складається із завдання на
перший бюджетний рік і прогнозу на два наступних роки виходячи з
пріоритетів приватизації.
3. У Державній програмі приватизації визначаються: завдання щодо приватизації майна, яке перебуває в державній
власності, та державного майна, що належить Автономній Республіці
Крим; відповідні способи приватизації для різних груп об'єктів; квоти обов'язкового застосування приватизаційних паперів для
приватизації різних груп об'єктів; завдання відповідним органам виконавчої влади щодо
забезпечення проведення приватизації; заходи щодо залучення в процесі приватизації інвесторів; особливості участі в процесі приватизації громадян України,
іноземних інвесторів та інших покупців; розрахунок витрат на виконання програми приватизації, порядок
їх відшкодування та джерела фінансування; прогноз надходження коштів від приватизації та напрями їх
використання.
4. Верховна Рада України щорічно заслуховує і затверджує звіт
Фонду державного майна України про виконання Державної програми
приватизації. Стаття 5. Об'єкти приватизації
1. До об'єктів державної власності, що підлягають
приватизації, належать: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших
підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо
в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується
технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації
підприємства, з структури якого вони виділяються; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти; акції (частки, паї), що належать державі у майні
господарських товариств та інших об'єднань.
2. Приватизації не підлягають об'єкти, що мають
загальнодержавне значення. До об'єктів, що мають загальнодержавне
значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх
структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є
виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне
значення. Загальнодержавне значення мають: а) об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх
функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну
незалежність, та об'єкти права власності Українського народу,
майно, що становить матеріальну основу суверенітету України,
зокрема: майно органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого
цим Законом встановлено особливості приватизації), Національної
гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ
України, правоохоронних і митних органів; надра, корисні копалини загальнодержавного значення, водні
ресурси та інші природні ресурси, які є об'єктами права власності
Українського народу; майнові комплекси підприємств з лісовідновлення,
лісорозведення та охорони лісу, лісництва, їх підрозділи; золотий і валютний фонди та запаси, державні матеріальні
резерви; емісійна система, майнові комплекси підприємств і установ, що
забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних
паперів; радіотелевізійні передавальні центри та об'єкти, що
становлять загальнодержавну систему зв'язку, а також об'єкти, що
забезпечують зв'язком органи законодавчої та виконавчої влади; державні радіоканали та телевізійні канали; засоби урядового, фельд'єгерського та спеціального зв'язку; інші об'єкти права державної власності, які забезпечують
виконання державою своїх функцій;
б) об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток,
збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу,
духовних цінностей, зокрема: об'єкти Національного космічного агентства України при
Кабінеті Міністрів України; архіви; майнові комплекси установ Національної академії наук України
з основних напрямів досліджень; об'єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні
комплекси, заповідники, парки тощо загальнонаціонального значення; об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що
фінансуються з державного бюджету;
в) об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави
гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого
виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції,
послуг або небезпечних виробництв, зокрема: майнові комплекси підприємств по виготовленню та ремонту всіх
видів зброї, яка є на озброєнні Збройних Сил України, Національної
гвардії України, Служби безпеки України, майнові комплекси
підприємств, що виробляють вибухові, сильнодіючі речовини; майнові комплекси підприємств по випуску наркотичних,
бактеріологічних, біологічних, психотропних, сильнодіючих хімічних
та отруйних засобів (крім аптек); майнові комплекси підприємств, що забезпечують діяльність у
сфері обігу зброї, вибухових та радіоактивних речовин; протирадіаційні споруди; полігони, будови, споруди та устаткування для захоронення
твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники;
г) об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в
цілому, зокрема: структурні підрозділи майнових комплексів, що забезпечують
постійне розміщення і зберігання державних резервів і
мобілізаційних запасів; пенітенціарні заклади; майнові комплекси підприємств геологічної, картографічної,
гідрометеорологічної служб, служби контролю за станом
навколишнього природного середовища; об'єкти державних систем стандартизації, метрології та
сертифікації продукції; майнові комплекси підприємств авіаційної промисловості; автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам до
першого розгалуження їх за межами території цих підприємств; майнові комплекси підприємств, які здійснюють виробництво
основної залізничної техніки (електровози, тепловози,
дизель-поїзди, вагони); майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх
інфраструктурою; метрополітен, міський електротранспорт; майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної
системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне)
управління, магістральні та міждержавні електричні мережі; атомні електростанції, гідроелектростанції з греблями, що
забезпечують водопостачання споживачам та проведення
гідромеліоративних робіт, теплоелектроцентралі; магістральні нафто- і газопроводи та магістральний
трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в
цілому, підземні нафто- та газосховища; транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують
виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією пожеж, наслідків
стихійних лих; об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст,
включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з
постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і
очищенням стічних вод; майнові комплекси структурних підрозділів хлібоприймальних і
хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують розміщення і
зберігання мобілізаційних запасів; майнові комплекси підприємств соляної промисловості; акваторії портів, причали всіх категорій і призначень,
причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів,
захисні споруди та системи сигналізації, портові системи
інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання
та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до
першого розгалуження за межами території порту), навчальний та
гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій; водосховища і водогосподарські канали комплексного
призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні
захисні споруди; майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вина і
лікеро-горілчані вироби; крематорії, кладовища.
3. З метою технічного переозброєння та відновлення
виробництва, поліпшення фінансово-економічного стану підприємств
Збройних Сил України майно таких підприємств, яке є єдиним
(цілісним) майновим комплексом, може корпоратизуватись.
Приватизація таких підприємств здійснюється із збереженням у
державній власності 51 відсотка акцій. Окремими законами України
визначається порядок корпоратизації та приватизації зазначених
підприємств.
4. За погодженням з Кабінетом Міністрів України
приватизуються майнові комплекси: підприємств-монополістів на ринку відповідних товарів
України, визнаних такими у встановленому порядку; підприємств військово-промислового комплексу, що підлягають
конверсії згідно з відповідною програмою; підприємств, приватизація яких здійснюється із залученням
іноземних інвестицій за міжнародними договорами України; інших об'єктів, віднесених Державною програмою приватизації
до групи Г. Перелік об'єктів, віднесених Державною програмою приватизації
до групи Г, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних
інвестицій, затверджується Верховною Радою України за поданням
Кабінету Міністрів України.
5. Перелік об'єктів права державної власності, що не
підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за
поданням Кабінету Міністрів України.
6. Будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця
приватизуються разом з об'єктами приватизації, що в них
розташовані, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду
державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки
Крим. За наявності такої заборони зазначені будівлі (споруди,
приміщення) передаються власникам приватизованих об'єктів за їх
бажанням в оренду на строк не менш як 10 років. Якщо в нежилих приміщеннях будинку, що є державною власністю,
розміщується два чи більше державних або заснованих на оренді
державного майна підприємств, то в разі прийняття рішення про
приватизацію одного чи кількох з них займані ними приміщення, за
відсутності заборони на приватизацію цього будинку, приватизуються
разом з іншим майном підприємства після закріплення за названими
співкористувачами займаних ними приміщень на праві повного
господарського відання, оперативного управління або на договірних
засадах.
Стаття 6. Суб'єкти приватизації
Суб'єктами приватизації є: державні органи приватизації; покупці (їх представники); посередники.
Стаття 7. Державні органи приватизації
1. Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд
державного майна України, його регіональні відділення та
представництва у районах і містах, органи приватизації в
Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних
органів приватизації в Україні.
2. Фонд державного майна України, його регіональні відділення
та представництва у районах і містах, органи приватизації в
Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України "Про
Фонд державного майна України", цього Закону, інших законів
України з питань приватизації. Фонд державного майна України підпорядкований, підзвітний і
підконтрольний Верховній Раді України. Голова Фонду державного майна України призначається на посаду
і звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної
Ради України.
3. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції
здійснюють такі основні повноваження: змінюють у процесі приватизації організаційну форму
підприємств, що перебувають у державній власності; здійснюють повноваження власника державного майна у процесі
приватизації; виступають орендодавцем майна, що перебуває у державній
власності, згідно з законодавством; продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі
його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств,
об'єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що
набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що
належать державі у майні господарських товариств; створюють комісії з приватизації; затверджують плани приватизації майна, що перебуває у
державній власності, плани розміщення акцій акціонерних товариств
у процесі приватизації; розробляють проекти державних програм приватизації і подають
їх на затвердження Верховній Раді України; укладають угоди щодо проведення підготовки об'єктів до
приватизації та їх продажу; укладають угоди щодо проведення експертної оцінки вартості
об'єктів приватизації; здійснюють ліцензування комісійної, представницької та
комерційної діяльності з приватизаційними паперами; виступають з боку держави засновником підприємств із змішаною
формою власності; беруть участь у розробці міжнародних договорів України з
питань державної власності та її використання; здійснюють захист майнових прав державних підприємств,
організацій, установ, а також акцій (часток, паїв), що належать
державі, на території України та за її кордоном; контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу
державного майна. Державні органи приватизації здійснюють інші повноваження,
передбачені цим Законом, іншими законами України з питань
приватизації.
4. Посадові особи державних органів приватизації несуть
кримінальну, адміністративну, матеріальну та дисциплінарну
відповідальність за неправомірні дії щодо майна, яке
приватизується, у порядку, встановленому законодавством.
5. Державні органи приватизації не мають права втручатися в
діяльність підприємств, за винятком випадків, передбачених
законодавством України та установчими документами цих підприємств.
6. Органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють у
межах повноважень, визначених Фондом державного майна України, і
повноважень, делегованих Верховною Радою Автономної Республіки
Крим щодо розпорядження майном, що належить Автономній Республіці
Крим. Органи приватизації в Автономній Республіці Крим у питаннях
приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим, є
підзвітними та підконтрольними Верховній Раді Автономної
Республіки Крим.
7. Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють
органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи
діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими
радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.
8. Конкурсний продаж акцій за приватизаційні папери
здійснюється через національну мережу центрів сертифікатних
аукціонів.
9. Діяльність та рішення органів з питань приватизації,
акціонування, конкурсів, створення яких не передбачено цим
Законом, не поширюються на державні органи приватизації та не
беруться ними до виконання.
Стаття 8. Покупці
1. Покупцями об'єктів приватизації можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни, особи без
громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім
передбачених частиною третьою цієї статті; юридичні особи інших держав.
2. Для спільної участі в приватизації громадяни можуть
створювати господарські товариства, в тому числі із членів
трудового колективу, в порядку, встановленому законодавством
України. Господарське товариство членів трудового колективу
підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення
загальних зборів, у яких брало участь більше 50 відсотків
працівників підприємства або їх уповноважених представників.
3. Не можуть бути покупцями: юридичні особи, у майні яких частка державної власності
перевищує 25 відсотків; органи державної влади; працівники державних органів приватизації (крім випадків
використання ними приватизаційних паперів); юридичні особи, майно яких перебуває в комунальній власності,
органи місцевого самоврядування.
4. Покупці - юридичні особи зобов'язані подати до державного
органу приватизації документ про розподіл статутного фонду серед
учасників. Відповідальність за достовірність поданого документа
покладається на покупця відповідно до законодавства.
5. Державною програмою приватизації стосовно конкретних
об'єктів (груп об'єктів) можуть бути встановлені інші обмеження
або особливості участі покупців у приватизації, включаючи галузеві
та сумарні квоти на придбання юридичними особами державного майна,
акцій (часток, паїв). Стаття 9. Довірчі товариства, інвестиційні фонди таінвестиційні компанії
1. Для обслуговування обігу приватизаційних паперів,
створення ринку цінних паперів та подальшого його обслуговування,
зниження ризику покупців при розміщенні вкладів в об'єкти
приватизації створюються довірчі товариства, інвестиційні фонди та
інвестиційні компанії, інші фінансові посередники. Звернення покупців до послуг посередницьких організацій при
придбанні державного майна не є обов'язковим.
2. Порядок створення і діяльності довірчих товариств,
інвестиційних фондів та інвестиційних компаній визначається
законодавчими актами України.
Стаття 10. Контрольні комісії з питань приватизації
1. З метою забезпечення контролю за здійсненням Державної
програми приватизації, додержанням законодавства України про
приватизацію та аналізу її наслідків з числа депутатів створюється
Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань
приватизації.
2. Положення про Спеціальну контрольну комісію з питань
приватизації та її склад затверджуються Верховною Радою України.
3. З метою забезпечення контролю за ходом приватизації,
додержанням законодавства України про приватизацію та аналізу її
наслідків Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради
створюють відповідні контрольні комісії з питань приватизації. Положення про контрольні комісії з питань приватизації та їх
склад затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим та
відповідними місцевими радами.
Розділ II
ПОРЯДОК І СПОСОБИ ПРИВАТИЗАЦІЇ
Стаття 11. Порядок приватизації
Порядок приватизації державного майна передбачає: опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації, у
виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі; прийняття рішення про приватизацію об'єкта на підставі
поданої заяви або виходячи із завдань Державної програми
приватизації та створення комісії з приватизації; опублікування інформації про прийняття рішення про
приватизацію об'єкта; проведення аудиторської перевірки фінансової звітності
підприємства, що приватизується (за винятком об'єктів малої
приватизації); затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій
відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації
та корпоратизації, та їх реалізацію.
Стаття 12. Подання заяви і прийняття рішення про приватизацію
1. Ініціатива щодо приватизації може виходити від державних
органів приватизації, а також покупців, визнаних такими відповідно
до статті 8 цього Закону. Покупці цілісних майнових комплексів та інвестори, які
бажають придбати контрольний пакет акцій, зобов'язані разом із
заявою подати бізнес-план або техніко-економічне обгрунтування
післяприватизаційного розвитку об'єкта, що включає план зайнятості
працівників підприємства, пропозицію інвестора з зазначенням
максимального розміру інвестиції, строків та порядку її внесення,
а також декларацію про доходи для покупців - фізичних осіб. Заяви про приватизацію подаються до державних органів
приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується, у
письмовій формі та в порядку, що встановлюється Фондом державного
майна України.
2. Державні органи приватизації протягом місяця розглядають
заяви та приймають рішення щодо приватизації об'єкта і в
п'ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника,
адміністрацію та трудовий колектив підприємства, що
приватизується, а також відповідний орган виконавчої влади,
уповноважений управляти цим майном. У разі відмови в приватизації відповідний орган приватизації
повідомляє заявників про причину відмови.
3. Відмова в приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем
відповідно до статті 8 цього Закону; законодавством встановлено обмеження щодо приватизації цього
підприємства; майно у встановленому порядку включено до переліку об'єктів
(групи об'єктів), що не підлягають приватизації.
4. З моменту прийняття рішення про приватизацію майна
державного підприємства: орган, що здійснює управління майном цього підприємства,
передає у встановленому порядку функції з управління цим майном
державним органам приватизації; стосовно цього підприємства припиняється чинність частин
третьої, п'ятої, шостої статті 10, частин першої, третьої
статті 12, частини другої статті 24, частини третьої статті 25
Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) в частині
купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання
безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів,
надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують
середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з
урахуванням рівня інфляції. Якщо ці дії необхідні для ефективного
функціонування державного підприємства, майно якого
приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу
державних органів приватизації.
Стаття 13. Комісія з приватизації об'єкта
1. Державний орган приватизації протягом місяця з дня
прийняття рішення про приватизацію об'єкта затверджує склад
комісії з приватизації об'єкта і встановлює строк подання проекту
плану приватизації. Цей строк не повинен перевищувати двох місяців
з дня затвердження складу комісії.
2. До складу комісії входять за принципом однакового
представництва представники господарського товариства, створеного
членами трудового колективу підприємства, що приватизується, в
тому числі й від представницького органу трудового колективу -
профспілкового комітету або іншого уповноваженого ним органу, інші
особи (або їх представники), які подали заяву на приватизацію,
представники місцевих рад, фінансових органів, державного органу
приватизації, Антимонопольного комітету України або його
територіальних відділень, органу, уповноваженого до прийняття
рішення про приватизацію управляти відповідним державним майном.
Відповідні органи та особи зобов'язані в п'ятиденний строк з
моменту одержання повідомлення про прийняття рішення щодо
створення комісії делегувати до її складу своїх представників.
Якщо в зазначений строк вони не делегували своїх представників до
складу комісії, державний орган приватизації має право затвердити
склад комісії без представників цих органів. За рішенням комісії до її роботи можуть залучатися експерти,
консультанти та інші спеціалісти, які користуються на її
засіданнях правом дорадчого голосу. Для забезпечення гласності та прозорості приватизації у
роботі комісії з приватизації об'єкта можуть брати участь народні
депутати України.
3. Діяльність комісії регулюється Положенням, яке
затверджується Фондом державного майна України.
4. При приватизації законсервованих об'єктів, об'єктів
незавершеного будівництва, майна ліквідованих підприємств або
об'єктів, які підлягають приватизації у порядку, визначеному
Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств
(малу приватизацію)" ( 2171-12 ), окремого індивідуально
визначеного майна, акцій (часток, паїв), що належать державі у
майні підприємств із змішаною формою власності, комісія з
приватизації не створюється і план приватизації не складається.
Стаття 14. Проект плану приватизації
1. Комісія з приватизації складає проект плану приватизації
об'єкта, в якому враховуються пропозиції: господарського товариства, створеного працівниками
підприємства, що приватизується, та інших покупців; місцевих рад за місцезнаходженням об'єкта приватизації; державних органів приватизації; Антимонопольного комітету України, його територіальних
відділень.
2. Проект плану приватизації повинен передбачати строки та
способи приватизації, початкову ціну об'єкта приватизації (розмір
статутного фонду господарського товариства), рекомендовані форми
платежу, квоти обов'язкового застосування приватизаційних паперів,
розміри пакетів акцій за напрямами їх реалізації, а також
забезпечення технологічної єдності виробництва, недопущення
руйнування цілісних майнових комплексів, циклів, технологій,
порядок використання майна, що не підлягає приватизації. За рішенням комісії до розробки проекту плану приватизації
може бути включено проект реорганізації об'єкта, в якому
передбачено створення на основі його структурних підрозділів
юридичних осіб. Рішення про необхідність реорганізації приймається в порядку,
що встановлюється Фондом державного майна України та
Антимонопольним комітетом України. До проекту плану приватизації додається акт оцінки вартості
об'єкта приватизації, який складається відповідно до законодавства
і затверджується органом приватизації. У разі якщо проектом плану приватизації передбачено продаж
цілісного майнового комплексу підприємства, що приватизується, або
контрольного пакета акцій, до проекту плану приватизації додаються
документи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
3. Якщо трудовий колектив підприємства, майно якого
приватизується, або інші покупці не погоджуються з проектом плану
приватизації, розробленим комісією, вони можуть підготувати
альтернативний варіант плану.
4. Проект плану, розроблений комісією, та альтернативний
проект плану трудового колективу чи інших покупців подаються на
розгляд регіональних відділень Фонду державного майна України або
його представництв у районах та містах, які протягом десяти днів
зобов'язані розглянути подані проекти, затвердити план
приватизації і довести його до заінтересованих осіб.
5. Рішення про затвердження плану може бути оскаржено у
десятиденний строк у Фонд державного майна України, Верховну Раду
Автономної Республіки Крим.
Стаття 15. Способи приватизації
1. Приватизація державного майна здійснюється шляхом: продажу частини державного майна кожному громадянину України
за приватизаційні папери; продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, у
тому числі з виключним застосуванням приватизаційних паперів; продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у
господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових
біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та
конкуренцію покупців; продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплексу
державного підприємства, що приватизується, або контрольного
пакета акцій відкритого акціонерного товариства при поданні
покупцем документів, передбачених частиною першою статті 12 цього
Закону; викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним
планом приватизації. Неконкурентні способи продажу майна державних підприємств
застосовуються щодо об'єктів, не проданих на аукціоні, за
конкурсом.
2. Створення колективних підприємств, господарських
товариств, крім відкритих акціонерних товариств, у процесі
приватизації майна державних підприємств (за винятком об'єктів
малої приватизації) не допускається.
3. Приватизація законсервованих об'єктів та об'єктів
незавершеного будівництва, підприємств торгівлі, громадського
харчування, побутового обслуговування населення, готельного
господарства, туристичного комплексу здійснюється шляхом: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу. Приватизація зазначених об'єктів здійснюється у порядку,
передбаченому Законом України "Про приватизацію невеликих
державних підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 ) та
Державною програмою приватизації. За рішенням органів приватизації законсервовані об'єкти та
об'єкти незавершеного будівництва можуть передаватися на умовах
відповідного договору особам, які можуть бути покупцями відповідно
до цього Закону, для завершення будівництва або вноситися до
статутного фонду господарського товариства як державна частка з
наступною її приватизацією в порядку, встановленому законодавством
України.
4. Приватизація майна невеликих державних підприємств
(об'єктів малої приватизації) здійснюється відповідно до Закону
України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу
приватизацію)".
Стаття 16. Продаж об'єктів приватизації на аукціоні, законкурсом, на фондових біржах
Продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, у
тому числі з виключним застосуванням приватизаційних паперів, та
на фондових біржах здійснюється у порядку, що затверджується
Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України
та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку
відповідно до розділу IV Закону України "Про приватизацію
невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Стаття 17. Приватизація майна, зданого в оренду
1. Приватизація зданих в оренду цілісних майнових комплексів
державних підприємств, організацій та їх структурних підрозділів,
крім невеликих державних підприємств, здійснюється шляхом продажу
належних державі акцій відкритих акціонерних товариств (далі -
товариства), заснованих державними органами приватизації та
орендарями.
2. Після затвердження плану приватизації засновники у
десятиденний термін приймають рішення про створення товариства,
затверджують його статут і у встановленому порядку подають
документи до місцевого органу виконавчої влади для державної
реєстрації товариства. Плата за реєстрацію товариства не
справляється. Рішення про створення товариства є установчим
договором. При перетворенні орендних підприємств у відкриті акціонерні
товариства його засновниками виступають з боку держави відповідний
державний орган приватизації, а з боку орендаря - господарське
товариство, створене орендарями. До завершення продажу акцій, передбаченого планом розміщення
акцій (планом приватизації), і перших загальних зборів акціонерів
приватизованого підприємства керівництво підприємством
покладається на адміністрацію орендного підприємства, що
приватизується.
3. З моменту реєстрації товариства договір оренди вважається
розірваним, діяльність підприємства, створеного на базі
орендованого майна, або будь-якого суб'єкта підприємницької
діяльності, який орендує майно, припиняється, товариство стає
правонаступником прав і обов'язків орендаря.
4. До статутного фонду товариства вноситься державне майно,
здане в оренду (за винятком майна, що не підлягає приватизації або
щодо якого встановлено особливий порядок приватизації), та майно,
що є власністю орендаря.
5. На вартість свого внеску орендар отримує акції створеного
товариства. Продаж акцій, що належать державі, здійснюється державними
органами приватизації згідно з законодавством про приватизацію.
6. Члени організації орендарів, члени трудового колективу
підприємства, створеного орендарем, а також колишні працівники
об'єкта приватизації, які вийшли на пенсію, звільнені на підставі
пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) і
не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, особи,
які мають право відповідно до законодавства повернутися на
попереднє місце роботи на цьому підприємстві, та інваліди,
звільнені у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням,
мають право на пільгове придбання акцій відповідно до статті 25
цього Закону.
7. Якщо вартість майна, що вноситься організацією орендарів
(орендарем) до статутного фонду товариства, становить менше 25
відсотків його статутного фонду і, з урахуванням вартості акцій,
придбаних на пільгових умовах членами організації орендарів, не
перевищує цього розміру, члени організації орендарів мають право
на додаткове придбання за власні кошти і сертифікати, що отримують
громадяни України як компенсацію втрат від знецінення заощаджень в
установах Ощадного банку України і колишнього Укрдержстраху,
акцій, що належать державі, за їх номінальною вартістю в межах 25
відсотків статутного фонду товариства, але не більше ніж на суму
одного приватизаційного майнового сертифіката на кожного члена
організації орендарів.
8. У разі відмови орендаря виступити засновником акціонерного
товариства приватизація майна, зданого в оренду, здійснюється без
його згоди в порядку, визначеному статтею 18 цього Закону. Договір оренди зберігає чинність для нового власника
приватизованого майна.
9. Орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо це було
передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності
Законом України "Про оренду державного майна" ( 2269-12 ). Орендар здійснює викуп об'єкта оренди відповідно до
законодавства та договору оренди. Умови викупу (ціна, порядок,
строки, засоби платежу, обов'язкова квота використання майнових
приватизаційних сертифікатів) визначаються в договорі оренди. Ціна
об'єкта оренди визначається відповідно до статті 20 цього Закону. Орендар має право відмовитися від здійснення передбаченого у
договорі права на викуп. Стаття 18. Продаж акцій та часток (паїв), що належать державів майні господарських товариств
1. При перетворенні державного підприємства в акціонерне
товариство в процесі приватизації його засновником виступає
державний орган приватизації, який діє в межах повноважень,
передбачених законодавством. До засновників такого акціонерного товариства не
застосовуються обмеження, передбачені частиною першою статті 30
Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ).
2. Засновник акціонерного товариства встановлює відповідно до
плану приватизації (плану розміщення акцій) способи, обсяг і
строки продажу акцій, а також порядок внесення платежів. При перетворенні державних підприємств в акціонерні
товариства відповідно до цього Закону можуть випускатися тільки
прості іменні акції.
3. Працівники підприємства, майно якого приватизується, мають
право об'єднатись відповідно до статті 8 цього Закону для викупу
контрольного пакета акцій.
4. Продаж акцій засновником акціонерного товариства
провадиться на конкурсних засадах, крім випадків, передбачених
законодавством.
5. Створене відповідно до цієї статті акціонерне товариство є
правонаступником підприємства, що приватизується.
6. Продаж акцій (часток, паїв), що належать державі у майні
підприємств із змішаною формою власності, провадиться з
урахуванням законодавства та установчих документів цих
підприємств. Якщо продаж здійснюється не на конкурентних засадах, то
вартість цих акцій (часток, паїв) визначається експертним шляхом у
встановленому порядку.
Стаття 19. Інформація про приватизацію
1. Інформацію про приватизацію складають відомості щодо: переліків об'єктів, щодо яких прийнято рішення про
приватизацію, умови їх продажу; терміну, протягом якого приймаються до розгляду плани
приватизації та заяви на право продажу об'єктів приватизації; рішення про затвердження планів приватизації та укладення
угод з юридичними особами або спеціалістами на розробку проектів
планів приватизації та продажу об'єкта приватизації, а також
підстави, на основі яких були прийняті ці рішення; результатів виконання планів приватизації, які підлягають
опублікуванню у спеціальних бюлетенях Фонду державного майна
України та його регіональних відділень, які розповсюджуються за
передплатою і в роздрібній торгівлі, місцевій пресі. Інформація про результати приватизації об'єкта (інформація
про переможців конкурсу, аукціону, ціну, за яку придбано об'єкт
приватизації, дані про розподіл акцій (часток, паїв) між новими
власниками (окремо по кожній юридичній особі) підлягає
опублікуванню у місцевій пресі за місцем розташування відповідного
об'єкта.
2. Інформація про строки та умови проведення аукціону,
конкурсу, випуску акцій у вільний продаж повинна бути опублікована
в інформаційних бюлетенях органів приватизації, центральній та
місцевій пресі не пізніш як за 30 календарних днів до дати
проведення аукціону, конкурсу, випуску акцій у вільний продаж.
3. Типовий, обов'язковий для публікації в бюлетені перелік
відомостей для різних видів підприємств, порядок їх подання, форма
публікації визначаються Фондом державного майна України.
Розділ III
ФІНАНСОВІ ВІДНОСИНИ ПРИВАТИЗАЦІЇ
Стаття 20. Визначення початкової ціни майна, щоприватизується
1. Визначення початкової ціни об'єкта приватизації або
розміру статутного фонду господарського товариства, що створюється
на основі державного підприємства, здійснюється відповідно до
методики, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. У разі приватизації об'єкта шляхом його викупу, відповідно
до зазначеної методики, оцінка вартості об'єкта приватизації
здійснюється експертним шляхом або способами, що враховують
потенційну прибутковість. Загальні критерії проведення експертних оцінок і методики
оцінки визначаються окремим законом.
3. Витрати, пов'язані з проведенням аудиторських перевірок,
відшкодовуються за рахунок підприємств, що приватизуються.
Стаття 21. Джерела коштів для придбання державного майна, щоприватизується
1. Державне майно може бути придбано за рахунок
приватизаційних паперів, випущених в обіг відповідно до
законодавства, а також власних і позичених коштів покупців, які
мають право брати участь у приватизації відповідно до цього
Закону. При придбанні об'єкта приватизації за рахунок грошових коштів
на суму, що перевищує п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян, покупці - фізичні особи повинні подати до органу
приватизації декларацію про доходи.
2. Покупці - іноземні інвестори та підприємства з іноземними
інвестиціями набувають державне майно у процесі приватизації з
оплатою його вартості у національній валюті на загальних підставах
та з поданням відомостей про джерела надходження коштів.
3. Покупці, які мають право брати участь у приватизації
відповідно до цього Закону, вправі використовувати для придбання
об'єктів приватизації гроші шляхом їх безготівкового перерахування
з відкритих ними в банках України іменних рахунків у межах коштів,
що перебувають на цих рахунках.
Стаття 22. Порядок визначення розмірів емісії приватизаційнихмайнових сертифікатів та їх номінальної вартості
1. Приватизаційні майнові сертифікати випускаються на суму
вартості державного майна, що підлягає безоплатній передачі у
процесі приватизації майна державних підприємств громадянам
України. Обсяги емісії приватизаційних майнових сертифікатів та їх
номінальна вартість встановлюються відповідними актами
законодавства України. Номінальна вартість приватизаційного майнового сертифіката
визначається шляхом ділення загальної суми емісії цих
приватизаційних паперів на число громадян України. Приватизаційні майнові сертифікати розподіляються між
громадянами, які мають право на їх одержання, порівну.
2. У разі проведення індексації балансової вартості основних
фондів у народному господарстві України обов'язковій індексації
підлягає номінальна вартість приватизаційних майнових
сертифікатів. Коефіцієнт індексації номінальної вартості
приватизаційних майнових сертифікатів встановлюється Кабінетом
Міністрів України одночасно з проведенням індексації балансової
вартості основних фондів.
Стаття 23. Використання грошових коштів, одержаних відприватизації
1. Кошти, одержані від продажу державного майна,
зараховуються до позабюджетного Державного фонду приватизації,
позабюджетного фонду приватизації Автономної Республіки Крим і
спрямовуються на відшкодування витрат, пов'язаних з приватизацією,
кредитування технічного переозброєння приватизованих підприємств,
розвиток підприємництва та створення нових робочих місць у межах,
що визначаються Державною програмою приватизації, та до Державного
бюджету України.
2. Забороняється використання коштів, одержаних від
приватизації, на покриття дефіциту державного та місцевих
бюджетів.
3. Кошти, одержані від продажу об'єктів незавершеного
будівництва, що споруджувалися відповідно до програми ліквідації
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за вирахуванням витрат на
проведення приватизації спрямовуються у встановленому порядку до
Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення для
фінансування робіт на пускових будовах згідно із зазначеною
програмою.
Розділ IV
СОЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ
Стаття 24. Безоплатна передача державного майна
1. Кожному громадянину України надається право на безоплатне
придбання частки державного майна на суму одержаного
приватизаційного майнового сертифіката.
2. За рішенням державного органу приватизації об'єкти
соціально-побутового призначення в разі відмови трудових
колективів підприємств, що приватизуються, від приватизації цих
об'єктів можуть передаватися місцевим радам згідно з
законодавством. У разі неможливості утримання за рахунок коштів
місцевого бюджету об'єктів соціально-побутового призначення,
створених за рахунок коштів фонду соціального розвитку
(аналогічних фондів) підприємства, що приватизується, зазначені
об'єкти можуть безоплатно передаватися господарському товариству,
створеному працівниками підприємства відповідно до статті 8 цього
Закону, до складу якого ввійшло не менш як 50 відсотків
працівників підприємства, за умови їх цільового використання та
належного утримання і без права продажу.
Стаття 25. Пільги працівникам підприємства, що приватизується
1. Працівникам підприємства, майно якого приватизується,
надається право на: першочергове придбання акцій за їх номінальною вартістю на
суму і за рахунок виданого працівнику приватизаційного майнового
сертифіката; першочергове придбання за рахунок власних коштів акцій за їх
номінальною вартістю на половину суми виданого працівнику
приватизаційного майнового сертифіката.
2. Пільги, передбачені цією статтею, поширюються також на
колишніх працівників підприємств, які вийшли на пенсію, звільнені
на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України
( 322-08 ) і не працюють з моменту звільнення на інших
підприємствах, осіб, які мають право відповідно до законодавства
повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві,
інвалідів, звільнених у зв'язку з каліцтвом або професійним
захворюванням, та працівників, звільнених у зв'язку із станом
здоров'я, а також на працівників соціально-культурних та
оздоровчо-лікувальних закладів, що приватизуються у складі
підприємств, на балансі яких вони перебувають.
3. Господарське товариство, до складу якого ввійшло не менш
як 50 відсотків працівників підприємства, майно якого
приватизується шляхом продажу на аукціоні чи за конкурсом,
створене згідно зі статтею 8 цього Закону, користується
пріоритетним правом на придбання цього майна за рівних
запропонованих умов купівлі, а також правом на розстрочку платежу
на строк не більше одного року з початковим внеском не менше 30
відсотків ціни, за яку придбано майно на аукціоні чи за конкурсом.
4. Керівники, їх заступники, головні спеціалісти та керівники
структурних підрозділів державних підприємств, що перетворюються у
відкриті акціонерні товариства в процесі приватизації (в тому
числі корпоратизованих підприємств) за умови додержання відповідно
до чинного законодавства строків приватизації та корпоратизації,
мають право на додаткове придбання за грошові кошти акцій
товариства за їх номінальною вартістю на загальну суму до 5
відсотків статутного фонду товариства з відстрочкою оплати на один
рік після придбання акцій працівниками підприємства. Відстрочка оплати надається за умови внесення не менше 30
відсотків вартості придбаних акцій.
5. На суму відстрочених платежів нараховуються проценти за
обліковою ставкою Національного банку України.
Стаття 26. Соціальні гарантії працівникам підприємства, щоприватизується, та приватизованого підприємства
1. З дня прийняття рішення про приватизацію розірвання
трудового договору з працівником підприємства, що приватизується,
з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не
допускається, за винятком звільнення на підставі пункту 6
статті 40 Кодексу законів про працю України або вчинення
працівником дій, за які законодавством передбачена можливість
звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41
Кодексу законів про працю України.
2. Не допускається звільнення працівників приватизованого
підприємства з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним
органу протягом 6 місяців від дня переходу до нього права
власності.
3. Укладення колективного договору між новим власником або
уповноваженим ним органом і трудовим колективом, а також
працевлаштування вивільнених працівників здійснюються відповідно
до законодавства.
Розділ V
ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ ПРИВАТИЗАЦІЇ
Стаття 27. Оформлення угод приватизації
1. При приватизації майна державного підприємства як
цілісного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на
аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається
відповідний договір купівлі-продажу.
2. До договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені
бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання
сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу,
щодо: здійснення програм технічного переозброєння виробництва,
впровадження прогресивних технологій; здійснення комплексу заходів щодо збереження технологічної
єдності виробництва та технологічних циклів; збереження та раціонального використання робочих місць; виконання вимог антимонопольного законодавства; збереження номенклатури та обсягу виробництва продукції
(послуг) відповідно до бізнес-плану; завершення будівництва жилих будинків; утримання об'єктів соціально-побутового призначення; виконання заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов
праці та охорони навколишнього середовища; внесення інвестицій виключно у грошовій формі, їх розміру та
строків; виконання встановлених мобілізаційних завдань. До договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включаються
санкції за порушення його умов. Включення до договору інших зобов'язань покупця допускається
за згодою сторін. Термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання
встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'ять
років, а щодо підприємств-монополістів, підприємств
військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії,
галузевих науково-дослідних інститутів та
проектно-конструкторських бюро, інших підприємств і установ,
приватизація яких здійснюється за погодженням з Кабінетом
Міністрів України, порядок контролю за їх діяльністю
затверджується Кабінетом Міністрів України. Зазначені в цій частині зобов'язання зберігають свою дію для
осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження
протягом терміну дії цих зобов'язань. Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює
державний орган приватизації.
3. Власники приватизованих об'єктів мають пріоритетне право
на довгострокову оренду (на строк не менше десяти років) займаних
ними земельних ділянок з наступним викупом цих ділянок відповідно
до законодавства України, якщо на це немає прямої заборони
Кабінету Міністрів України або відповідної місцевої ради. Місцева рада зобов'язана у місячний строк з моменту
реєстрації приватизованого об'єкта переоформити договір оренди на
користування землею.
4. Договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному
посвідченню. Право власності на приватизований об'єкт переходить з моменту
нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
5. На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може
бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду,
арбітражного суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань,
передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
6. Договір купівлі-продажу не укладається при продажу акцій
акціонерних товариств, створених у процесі приватизації або
корпоратизації, крім продажу їх пакетом згідно з планом
приватизації (планом розміщення акцій). Покупець набуває право власності на акції, придбані на
сертифікатному аукціоні, з дня затвердження протоколу про
результати сертифікатного аукціону. Продаж акцій акціонерних товариств, створених у процесі
приватизації або корпоратизації, на фондових біржах здійснюється у
порядку, встановленому законодавством.
7. Угоди щодо операцій з акціями, придбаними в процесі
приватизації, можуть укладатися після внесення відомостей про їх
покупця та інших відомостей, визначених законодавством, до реєстру
власників іменних цінних паперів.
Стаття 28. Правонаступництво власників
1. Особи, які придбали державні підприємства як цілісні
майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав і
обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та
законодавства України.
2. Правонаступництво щодо акцій (часток, паїв), придбаних в
процесі приватизації, які належали державі в майні суб'єктів
підприємницької діяльності, створених за участю державних
підприємств, підтверджується договором купівлі-продажу. Вартість акцій (часток, паїв) визначається в установленому
порядку.
Розділ VI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРОПРИВАТИЗАЦІЮ. РОЗГЛЯД СПОРІВ
Стаття 29. Відповідальність за порушення законодавства проприватизацію
1. За порушення законодавства про приватизацію до винних осіб
застосовується кримінальна, адміністративна, дисциплінарна,
цивільно-правова відповідальність відповідно до законодавства
України.
2. Посадові особи державних органів приватизації, інших
органів виконавчої влади за наявності в їх діях ознак злочину,
пов'язаного з порушенням законодавства про приватизацію,
підлягають притягненню до кримінальної відповідальності у порядку,
передбаченому Кримінальним кодексом України.
3. Посадові особи державних органів приватизації, інших
органів виконавчої влади несуть адміністративну відповідальність у
вигляді штрафу за: безпідставну відмову у прийнятті заяви про приватизацію;
порушення строків розгляду заяви про приватизацію; порушення умов
і порядку проведення конкурсу, аукціону, продажу акцій (часток,
паїв); порушення умов і порядку передачі акцій акціонерних
товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації,- до восьми встановлених на день вчинення порушення розмірів
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; необгрунтовану відмову від продажу підприємства (майна,
акцій); безпідставну відмову у видачі приватизаційних паперів
громадянам України; безпідставну відмову в наданні інформації про
об'єкт приватизації - до десяти встановлених на день вчинення порушення розмірів
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду в порядку,
передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
4. Покупці, що не сплатили за об'єкт приватизації, придбаний
шляхом викупу, на аукціоні або за конкурсом, протягом 60 днів з
моменту укладення чи реєстрації відповідної угоди сплачують на
користь органу приватизації неустойку в розмірі і порядку, що
встановлюються Кабінетом Міністрів України. Рішення про викуп об'єкта або результати конкурсу, аукціону в
таких випадках підлягають анулюванню.
5. При повному або частковому невиконанні умов договорів
купівлі-продажу встановлюється така відповідальність покупців: у разі порушення встановлених умовами договору
купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі
покупцями сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості не
внесених інвестицій за кожний день прострочення; у разі розірвання договору купівлі-продажу в зв'язку з
невиконанням умов договору щодо внесення інвестицій внесені
частково інвестиції не повертаються, а в разі невнесення
інвестицій на день подачі позову про розірвання договору покупець
сплачує штраф у розмірі 10 відсотків загального обсягу інвестицій; у разі недотримання покупцем зобов'язань щодо збереження
протягом визначеного періоду профілю діяльності приватизованого
об'єкта покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості
придбаного майна. Зазначені штрафи перераховуються до Державного бюджету
України. За недопущення працівників державних органів приватизації,
протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання
умов договору купівлі-продажу державного майна на керівника
приватизованого підприємства накладається штраф у розмірі 100
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний
встановлений факт. Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду в
установленому порядку.
6. Збитки, заподіяні порушенням законодавства про
приватизацію, а також витрати щодо забезпечення збереження
об'єктів приватизації на період до моменту передачі майна,
підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у
порядку, передбаченому законодавством України.
Порушення встановленого законодавством порядку приватизації
або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору
купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому
законодавством України.
Стаття 30. Спори, що виникають у процесі приватизації
Спори, що виникають у процесі приватизації, вирішуються судом
або арбітражним судом у встановленому порядку відповідно до їх
компетенції.
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 4 березня 1992 року
N 2163-XII
