КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 28 квітня 1992 р. N 212
Київ
Про службові відрядження
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМN 276 ( 276-92-п ) від 26.05.92 )
У зв'язку із здійсненням заходів щодо забезпечення
соціального захисту населення в умовах лібералізації цін Кабінет
Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Установити, що підприємства, об'єднання, установи й
організації відшкодовують відрядженим працівникам витрати по найму
житлового приміщення при поданні виправдних документів у розмірі
фактичних витрат з урахуванням додаткових послуг, що надаються у
готелях, але не вище 125 крб. на добу.
Відшкодування вказаних витрат у розмірі понад 125 крб. на
добу провадиться з дозволу керівника підприємства, об'єднання,
установи й організації.
У разі відсутності документів, що підтверджують витрати по
найму житлового приміщення, вони можуть відшкодовуватися
відрядженому працівникові у розмірах, визначених керівником
підприємства, об'єднання, установи й організації, але не вище
40 крб. на добу у столицях держав - учасниць Співдружності
Незалежних Держав і автономних республік, обласних центрах і
містах республіканського підпорядкування, 30 крб. в інших містах і
районних центрах, 20 крб. - у решті населених пунктів.
Відрядженому працівникові відшкодовується плата за бронювання
місця у готелях у розмірі 50 процентів його вартості.
2. За кожну добу перебування працівника у відрядженні,
враховуючи час перебування у дорозі, йому сплачуються добові в
розмірі 100 карбованців. ( Абзац перший пункту 2 із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 276 ( 276-92-п ) від 26.05.92 )
Працівникам, тимчасово переведеним або відрядженим для роботи
у зоні відчуження на території радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської катастрофи, сплачуються добові з
розрахунку 130 крб. за кожну добу перебування у цій зоні. ( Абзац
другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 276
( 276-92-п ) від 26.05.92 )
У разі відрядження строком на один день або у таку
місцевість, звідки відряджений має можливість щоденно повертатись
до місця постійного проживання, добові сплачуються у половинному
розмірі.
3. Витрати по проїзду до місця відрядження і назад
відшкодовуються відрядженому працівникові у розмірі вартості
проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним
транспортом загального користування (крім таксі), включаючи
страхові внески по державному обов'язковому страхуванню пасажирів
на транспорті, оплату послуг по попередньому продажу проїзних
квитків і витрати за користування в поїздах постільними речами.
Витрати по проїзду відрядженого працівника в м'якому вагоні,
у каютах, що оплачуються по I-IV групах тарифних ставок, на судах
морського флоту, в каютах I і II категорії на судах річкового
флоту, а також на повітряному транспорті по квиткам І класу
відшкодовуються в кожному окремому випадку з дозволу керівника
підприємства, об'єднання, установи і організації при поданні
проїзних документів.
4. Надати право керівникам підриємств, об'єднань, установ і
організацій у випадках, коли розмір витрат по службових
відрядженнях відомий заздалегідь, провадити оплату вказаних витрат
відрядженим працівникам, за їх згодою, без подання виправних
документів.
5. Установити, що підприємства й організації самостійно
встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і
посадових окладів працівникам, направленим для виконання
монтажних, налагоджувальних і будівельних робіт, працівникам,
робота яких виконується вахтовим методом, постійно проходить у
дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер у розмірах,
передбачених колективними договорами (або за погодженням із
замовником). Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) не
можуть перевищувати 50 крб. на добу, що сплачуються працівникам
при службових відрядженнях, а працівникам, які виконують роботу у
зоні відчуження на території радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи вахтовим методом, - 65 крб. на добу.
Працівникам, направленим для виконання монтажних,
налагоджувальних і будівельних робіт і для виконання робіт
вахтовим методом, незалежно від строку відрядження, витрати по
проїзду до місця відрядження і назад і по найму житлового
приміщення (крім випадків, коли їм надається житло безплатно)
відшкодовуються у порядку, встановленому пунктами 1 і 3 цієї
постанови. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення), передбачені
пунктом 5, з 1 травня 1992 p. збільшено у два рази згідно з
Постановою КМ N 276 ( 276-92-п ) від 26.05.92 )
6. Відрядження працівників здійснюється з дозволу керівників
підприємств, об'єднань, установ і організацій. Строк відрядження
визначається керівниками, але не може перевищувати одного місяця.
Строк відрядження працівників, які направляються для
виконання монтажних, налагоджувальних і будівельних робіт, не
повинен перевищувати одного року.
7. Міністерству фінансів України розробити і затвердити разом
з Міністерством праці України інструкцію про службові відрядження.
8. Визнати такими, що втратили чинність:
розпорядження Ради Міністрів УРСР від 25 березня 1988 р.
N 136 ( 136-88-р );
пункт 6 постанови Ради Міністрів УРСР і Ради Федерації
незалежних профспілок України від 5 листопада 1990 р. N 337
( 337-90-п ) "Про деякі заходи щодо закріплення кадрів у
будівництві в період переходу до ринкових відносин";
постанову Кабінету Міністрів УРСР від 22 травня 1991 р. N 11
( 11а-91-п ) "Про відшкодування витрат по службових відрядженнях"
(ЗП України, 1991 р., N 5, ст. 43);
пункт 1 розпорядження Кабінету Міністрів УРСР від 10 червня
1991 р. N 49;
пункт 8 постанови Кабінету Міністрів України від 1 січня
1992 р. N 1 ( 1-92-п ) "Про здійснення першочергових заходів щодо
забезпечення соціального захисту населення в умовах лібералізації
цін".
Ця постанова вводиться в дію з 1 квітня 1992 року.
Прем'єр-міністр України В.ФОКІН
Міністр
-
скопійовано
-
