Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 420 від 15.06.94
№ 1640 від 16.10.98
№ 629 від 16.05.2002
№ 472 від 14.04.2004
№ 834 від 05.07.2004
№ 1440 від 28.10.2004
№ 1020 від 14.10.2005
№ 784 від 31.05.2006
№ 1688 від 08.12.2006
№ 618 від 13.04.2007
№ 248 від 26.03.2008
№ 338 від 09.04.2008
№ 1068 від 10.12.2008
№ 531 від 23.05.2009
№ 797 від 02.09.2010
№ 833 від 01.08.2011
№ 1109 від 20.10.2011
№ 385 від 17.05.2012
№ 1107 від 28.11.2012
№ 61 від 30.01.2013
№ 373 від 29.05.2013
№ 706 від 04.09.2013
№ 785 від 23.10.2013
№ 301 від 14.05.2015
№ 512 від 17.07.2015
№ 874 від 21.10.2015
№ 339 від 25.05.2016}
{Додатково див. Постанову КМ № 465 від 22.07.2016}
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 55 від 17.01.2018
№ 997 від 28.11.2018
№ 56 від 30.01.2019
№ 947 від 20.11.2019
№ 1031 від 11.12.2019
№ 117 від 19.02.2020}
{У назві та тексті Постанови слова "органи державної виконавчої влади" та "нормативні акти" в усіх відмінках замінено відповідно словами "органи виконавчої влади" та "нормативно-правові акти" у відповідних відмінках згідно з Постановою КМ № 1640 від 16.10.98}
{У тексті Постанови слова "органи господарського управління та контролю" в усіх відмінках виключено згідно з Постановою КМ № 248 від 26.03.2008}
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, що додається.
Доручити Міністерству юстиції давати роз'яснення щодо застосування цього Положення та інших актів законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
{Абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1688 від 08.12.2006}
Надати право Міністерству юстиції та іншим органам, що здійснюють державну реєстрацію нормативно-правових актів, перевіряти у міністерствах, інших органах виконавчої влади додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у разі потреби вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію та вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях.
{Пункт 1 доповнено абзацом третім згідно з Постановою КМ № 420 від 15.06.94, із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1440 від 28.10.2004, № 117 від 19.02.2020}
За результатами перевірки (у разі потреби) інформувати Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, засоби масової інформації.
{Пункт 1 доповнено абзацом четвертим згідно з Постановою КМ № 420 від 15.06.94; в редакції Постанови КМ № 1440 від 28.10.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 874 від 21.10.2015}
Керівникам міністерств, інших органів виконавчої влади у місячний строк повідомляти орган державної реєстрації про вжиті заходи.
{Пункт 1 доповнено абзацом п'ятим згідно з Постановою КМ № 420 від 15.06.94, із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1688 від 08.12.2006, № 117 від 19.02.2020}
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 248 від 26.03.2008}
2. Міністерствам, іншим органам виконавчої влади:
своєчасно подавати на державну реєстрацію нормативно-правові акти, вказані у пункті 1 цієї постанови;
забезпечити постійний перегляд виданих нормативно-правових актів з метою приведення їх у відповідність з Конституцією та законами України, іншими актами законодавства, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов’язаннями України у сфері європейської інтеграції та правом Європейського Союзу (acquis ЄС), а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини;
{Абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1440 від 28.10.2004, № 784 від 31.05.2006; в редакції Постанови КМ № 1688 від 08.12.2006; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 339 від 25.05.2016}
не допускати випадків направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію та не опубліковані в установленому законодавством порядку;
{Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1440 від 28.10.2004}
надсилати щомісяця органам юстиції для проведення перевірки додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів переліки актів, прийнятих протягом місяця, крім актів персонального характеру, а у разі потреби та на вимогу органів юстиції - завірені в установленому законодавством порядку копії зазначених актів.
{Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 797 від 02.09.2010}
21. Керівники міністерств та інших органів виконавчої влади несуть персональну відповідальність за недотримання вимог цієї постанови.
{Постанову доповнено пунктом 21 згідно з Постановою КМ № 1440 від 28.10.2004}
22. Київській міській державній адміністрації забезпечити подання на державну реєстрацію нормативно-правових актів, які зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, виданих нею як місцевим органом виконавчої влади та як виконавчим органом Київської міської ради.
{Постанову доповнено пунктом 22 згідно з Постановою КМ № 833 від 01.08.2011}
3. У зв'язку з покладенням на Міністерство юстиції та його місцеві органи функцій, пов'язаних з державною реєстрацією нормативно-правових актів, збільшити граничну чисельність працівників центрального апарату Міністерства на 20 одиниць, граничну чисельність апарату управлінь юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій - на 92 одиниці.
4. Міністерству фінансів передбачити у проекті державного бюджету на 1993 рік асигнування на утримання додаткової чисельності працівників центрального апарату Міністерства юстиції та його місцевих органів, а також на витрати для створення і ведення банку даних про нормативно-правові акти міністерств та інших органів виконавчої влади.
5. Ця постанова набуває чинності з 1 січня 1993 року.
ПОЛОЖЕННЯ
про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади
{Назва Положення із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 248 від 26.03.2008}
{У назві та тексті Положення слова "органи державної виконавчої влади" та "нормативні акти" в усіх відмінках замінено відповідно словами "органи виконавчої влади" та "нормативно-правові акти" у відповідних відмінках згідно з Постановою КМ № 1640 від 16.10.98}
{У тексті Положення та у додатку 1 до нього слова "реєструючий орган" в усіх відмінках замінено словами "орган державної реєстрації" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 1688 від 08.12.2006}
{У тексті Положення: слова "органи господарського управління та контролю" в усіх відмінках і слова "органи господарського управління і контролю" виключено; слово "Держпідприємництво" в усіх відмінках замінено словом "Держкомпідприємництво" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 248 від 26.03.2008}
{У тексті Положення слово “Держкомпідприємництво” в усіх відмінках замінено словом “Держпідприємництво” у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 1107 від 28.11.2012}
{У тексті Положення слово “Держпідприємництва” замінено словом “ДРС”, а слова “acquis communautaire” - словами “зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС)” згідно з Постановою КМ № 339 від 25.05.2016}
1. Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які є суб’єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493 “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”, цього Положення та інших актів законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
{Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1688 від 08.12.2006; в редакції Постанови КМ № 117 від 19.02.2020}
{Абзац другий пункту 1 виключено на підставі Постанови КМ № 117 від 19.02.2020}
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1440 від 28.10.2004}
2. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення.
{Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 117 від 19.02.2020}
3. На державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін’юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.
{Пункт 3 в редакції Постанови КМ № 1440 від 28.10.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 55 від 17.01.2018, № 1031 від 11.12.2019}
4. Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної та гендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
{Пункт 4 в редакції Постанови КМ № 117 від 19.02.2020}
5. На державну реєстрацію не подаються акти:
а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;
в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);
г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;
д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;
е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).
{Підпункт "е" пункту 5 в редакції Постанови КМ № 248 від 26.03.2008}
У разі надходження акта, який не підлягає державній реєстрації, орган державної реєстрації протягом п'яти робочих днів повертає його суб'єкту нормотворення з відповідним обґрунтуванням.
{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1688 від 08.12.2006; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 248 від 26.03.2008}
6. Державну реєстрацію здійснюють:
{Абзац перший пункту 6 в редакції Постанови КМ № 1640 від 16.10.98}
нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін'юст;
{Абзац другий пункту 6 в редакції Постанови КМ № 1640 від 16.10.98}
нормативно-правових актів міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, їх структурних підрозділів - відповідні міжрегіональні управління Мін’юсту.
{Абзац третій пункту 6 в редакції Постанови КМ № 1640 від 16.10.98; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 248 від 26.03.2008, № 512 від 17.07.2015; в редакції Постанови КМ № 1031 від 11.12.2019}
{Абзац четвертий пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ № 1031 від 11.12.2019}
{Абзац п'ятий пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ № 339 від 25.05.2016}
Якщо дія нормативно-правового акта поширюється на території інших адміністративно-територіальних одиниць, він реєструється в міжрегіональному управлінні Мін’юсту за місцезнаходженням суб’єкта нормотворення.
{Абзац пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 248 від 26.03.2008, № 1031 від 11.12.2019, № 117 від 19.02.2020}
7. Нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію протягом трьох робочих днів після його прийняття в одному примірнику (оригінал нормативно-правового акта). Для нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, додатково подається засвідчена в установленому законодавством порядку копія такого акта.
{Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 248 від 26.03.2008, № 385 від 17.05.2012; в редакції Постанови КМ № 117 від 19.02.2020}
У разі наявності положень, норм та доручень, що поширюються на інші органи, нормативно-правовий акт повинен бути погоджений з відповідними суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами відповідно до законодавства в порядку та за формою, встановленими законодавством з питань документування управлінської діяльності.
{Абзац другий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 117 від 19.02.2020}
Спільно виданий нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію органом, підпис першої особи якого на акті стоїть першим.
{Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 420 від 15.06.94, в редакції Постанови КМ № 1440 від 28.10.2004}
8. Нормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати вимогам законодавства про мови та інших актів законодавства, узгоджуватися з раніше прийнятими актами і викладатися згідно з правописом та з дотриманням правил нормопроектувальної техніки.
{Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1688 від 08.12.2006}
9. Разом з нормативно-правовим актом до органу державної реєстрації подаються:
а) пояснювальна записка за формою, визначеною у додатку 4 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2019 р., № 84, ст. 2856);
{Абзац другий пункту 9 в редакції Постанови КМ № 117 від 19.02.2020}
б) порівняльна таблиця за формою, визначеною у додатку 7 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2019 р., № 84, ст. 2856);
{Абзац третій пункту 9 в редакції Постанови КМ № 117 від 19.02.2020}
{Абзац четвертий пункту 9 виключено на підставі Постанови КМ № 117 від 19.02.2020}
в) документи про зовнішнє погодження та/або погодження за вмовчанням нормативно-правового акта із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами відповідно до законодавства в порядку та за формою, встановленими законодавством з питань документування управлінської діяльності;
{Абзац п'ятий пункту 9 в редакції Постанови КМ № 117 від 19.02.2020}
У разі коли на державну реєстрацію міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають нормативно-правовий акт з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, вони також повідомляють про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців щодо цього акта та про проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій. При цьому необхідність врахування зазначених зауважень і пропозицій визначають міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які приймають цей акт;
{Підпункт "в" пункту 9 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1068 від 10.12.2008}
г) рішення ДРС про погодження проекту регуляторного акта;
{Пункт 9 доповнено підпунктом "г" згідно з Постановою КМ № 472 від 14.04.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1020 від 14.10.2005, № 618 від 13.04.2007, № 248 від 26.03.2008, № 1109 від 20.10.2011, № 1107 від 28.11.2012, № 373 від 29.05.2013, № 785 від 23.10.2013, № 117 від 19.02.2020}
ґ) довідка щодо відповідності зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС) за формою, визначеною в додатку 1 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2011 р., № 88, ст. 3199; 2016 р., № 21, ст. 829);
{Пункт 9 доповнено підпунктом згідно з Постановою КМ № 629 від 16.05.2002; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1688 від 08.12.2006, № 248 від 26.03.2008; в редакції Постанов КМ № 338 від 09.04.2008, № 339 від 25.05.2016}
д) висновок Мінцифри про проведення цифрової експертизи, якщо проект нормативно-правового акта стосується питань інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства, електронної демократії, надання адміністративних послуг або цифрового розвитку;
{Пункт 9 доповнено підпунктом "д" згідно з Постановою КМ № 784 від 31.05.2006; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 248 від 26.03.2008, № 512 від 17.07.2015, № 339 від 25.05.2016, № 1031 від 11.12.2019; в редакції Постанови КМ № 117 від 19.02.2020}
е) копія рішення Антимонопольного комітету, передбаченого пунктами 1 і 2 частини шостої статті 10 або пунктами 1-3 частини сьомої статті 11 Закону України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”, якщо проект нормативно-правового акта передбачає надання державної допомоги суб’єктам господарювання, або зазначається у відповідному пункті пояснювальної записки до проекту нормативно-правового акта інформація про непоширення дії зазначеного Закону на підтримку суб’єктів господарювання чи про звільнення від обов’язку повідомлення про нову державну допомогу з посиланням на відповідні положення зазначеного Закону;
{Пункт 9 доповнено підпунктом "е" згідно з Постановою КМ № 61 від 30.01.2013; в редакції Постанови КМ № 117 від 19.02.2020}
є) висновок про проведення гендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта за формою, визначеною у додатку 2 до Порядку проведення гендерно-правової експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 р. № 997 “Питання проведення гендерно-правової експертизи” (Офіційний вісник України, 2018 р., № 96, ст. 3173).
{Пункт 9 доповнено підпунктом "є" згідно з Постановою КМ № 997 від 28.11.2018; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 117 від 19.02.2020}
{Абзац дванадцятий пункту 9 виключено на підставі Постанови КМ № 117 від 19.02.2020}
{Абзац тринадцятий пункту 9 виключено на підставі Постанови КМ № 117 від 19.02.2020}
Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію визначається Мін'юстом.
{Пункт 9 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1688 від 08.12.2006}
{Пункт 10 виключено на підставі Постанови КМ № 1440 від 28.10.2004}
11. Державна реєстрація нормативно-правового акта проводиться протягом 15 робочих днів з дня, наступного після надходження його до органу державної реєстрації, з дотриманням вимог, передбачених пунктами 7-9 цього Положення.
{Абзац перший пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 248 від 26.03.2008, № 117 від 19.02.2020}
У разі потреби (необхідність проведення аналізу нормативно-правового акта із залученням експертів, вивчення значної кількості актів чинного законодавства тощо) цей строк може бути продовжений органом державної реєстрації, але не більш як на 10 робочих днів, про що повідомляється орган, який надіслав нормативно-правовий акт на державну реєстрацію.
{Абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 117 від 19.02.2020}
Мін'юст та його міжрегіональні управління мають право залучати вчених, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для проведення аналізу нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію.
{Пункт 11 доповнено абзацом третім згідно з Постановою КМ № 1640 від 16.10.98; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1031 від 11.12.2019}
{Абзац четвертий пункту 11 виключено на підставі Постанови КМ № 1440 від 28.10.2004}
{Пункт 11 в редакції Постанови КМ № 420 від 15.06.94}
111. Нормативно-правовий акт може бути повернутий органом державної реєстрації без державної реєстрації для доопрацювання на прохання суб’єкта нормотворення, а також якщо суб’єктом нормотворення порушено вимоги цього Положення або порядку подання акта на державну реєстрацію, встановленого органом державної реєстрації.
{Абзац перший пункту 111 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 117 від 19.02.2020}
У разі повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації суб'єкт нормотворення повинен врахувати всі висловлені органом державної реєстрації зауваження та усунути виявлені порушення і протягом місяця повторно подати акт на державну реєстрацію або надати органу державної реєстрації копію документа про скасування такого акта.
{Постанову доповнено пунктом 111 згідно з Постановою КМ № 1440 від 28.10.2004}
12. У разі коли нормативно-правовий акт відповідає вимогам, зазначеним у цьому Положенні, орган державної реєстрації приймає рішення про його державну реєстрацію та заносить його до державного реєстру (додаток 1).
Основною формою ведення державного реєстру є електронна. Кожен запис державного реєстру засвідчується спеціально для цього призначеною електронною печаткою органу державної реєстрації. Відповідне засвідчення здійснює уповноважена особа органу державної реєстрації.
У разі необхідності з відповідного реєстру робляться витяги в електронній та паперовій формах.
У разі подання нормативно-правового акта в електронній формі з державного реєстру одразу за фактом засвідчення запису про державну реєстрацію відповідного акта автоматично надсилається повідомлення суб’єкту нормотворення через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади з такими реєстраційними даними: дата державної реєстрації, номер акта згідно з державним реєстром. Реєстраційні дані нормативно-правового акта автоматично завантажуються до реєстраційно-моніторингової картки відповідного акта у системі електронного документообігу суб’єкта нормотворення та не можуть бути спотворені шляхом їх редагування.
{Абзац четвертий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 117 від 19.02.2020}
У разі подання нормативно-правового акта в паперовій формі його реєстраційні дані зазначаються органом державної реєстрації в листі про повернення цього акта після державної реєстрації.
{Абзац п'ятий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 117 від 19.02.2020}
{Пункт 12 в редакції Постанови КМ № 1440 від 28.10.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1688 від 08.12.2006, № 248 від 26.03.2008; в редакції Постанови КМ № 55 від 17.01.2018}
13. У державній реєстрації відмовляється, якщо нормативно-правовий акт:
{Абзац перший пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1440 від 28.10.2004}
а) не відповідає Конституції та законам України, іншим актам законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС);
{Підпункт "а" пункту 13 в редакції Постанови КМ № 1688 від 08.12.2006}
б) видано з порушенням вимог законодавства або без урахування практики Європейського суду з прав людини, зокрема акт:
{Абзац перший підпункту "б" пункту 13 в редакції Постанови КМ № 1688 від 08.12.2006}
порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи й законні інтереси громадян та юридичних осіб або покладає на них не передбачені законодавством обов'язки;
{Абзац четвертий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 117 від 19.02.2020}
виходить за межі компетенції органу, що його видав;
містить норми, що призводять або можуть призвести до вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
{Підпункт "б" пункту 13 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 706 від 04.09.2013; в редакції Постанови КМ № 301 від 14.05.2015}
не відповідає вимогам законодавства про мови;
суперечить установленому порядку документування управлінської діяльності;
{Абзац восьмий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 117 від 19.02.2020}
видано за наявності будь-якої з обставин, визначених у частині першій статті 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (на підставі повідомлення ДРС);
{Підпункт "б" пункту 13 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1440 від 28.10.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 785 від 23.10.2013}
{Підпункт "б" пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 784 від 31.05.2006}
в) не узгоджено із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами відповідно до законодавства в порядку та за формою, встановленими законодавством з питань документування управлінської діяльності, або не повідомлено про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців щодо нормативно-правового акта, прийнятого міністерством та іншим центральним органом виконавчої влади з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, та проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій;
{Підпункт "в" пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1440 від 28.10.2004, № 1068 від 10.12.2008, № 117 від 19.02.2020}
г) викладено з порушенням правил правопису та нормопроектувальної техніки;
{Підпункт "г" пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1688 від 08.12.2006}
д) не узгоджується з дорученням, даним органу, що видав акт.
{Абзац пункту 13 в редакції Постанови КМ № 420 від 15.06.94}
Умотивоване рішення про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта надсилається суб’єкту нормотворення разом з оригіналом цього акта.
{Абзац пункту 13 в редакції Постанови КМ № 248 від 26.03.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 117 від 19.02.2020}
Суб'єкт нормотворення, якому відмовлено в державній реєстрації нормативно-правового акта, має право протягом десяти днів після отримання рішення звернутися до керівника органу державної реєстрації, який прийняв рішення про відмову, із заявою про його перегляд з поданням додаткових матеріалів, що обґрунтовують потребу в такому перегляді. Зазначена заява розглядається протягом десяти робочих днів.
{Абзац пункту 13 в редакції Постанов КМ № 420 від 15.06.94, № 1688 від 08.12.2006}
Крім того, рішення міжрегіональних управлінь Мін’юсту може бути оскаржено до Мін’юсту з дотриманням зазначеного десятиденного строку або в судовому порядку.
{Пункт 13 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1688 від 08.12.2006; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 248 від 26.03.2008, № 512 від 17.07.2015, № 339 від 25.05.2016, № 1031 від 11.12.2019}
Нормативно-правовий акт, у державній реєстрації якого відмовлено, підлягає скасуванню суб’єктом нормотворення у п’ятиденний строк з дня отримання рішення про відмову в державній реєстрації акта чи висновку за результатами розгляду скарги на рішення про відмову в державній реєстрації акта.
{Пункт 13 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 420 від 15.06.94; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 117 від 19.02.2020}
Копія відповідного розпорядчого документа в цей же строк направляється до органу державної реєстрації.
{Пункт 13 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1440 від 28.10.2004}
14. У разі подання нормативно-правового акта в паперовій формі наступного дня після державної реєстрації оригінал нормативно-правового акта листом з реєстраційними даними повертається суб’єкту нормотворення.
{Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1440 від 28.10.2004; в редакції Постанови КМ № 55 від 17.01.2018; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 117 від 19.02.2020}
15. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.
У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов'язковим.
{Пункт 15 в редакції Постанови КМ № 1440 від 28.10.2004}
16. У разі внесення змін, доповнень або визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого прийнято нормативно-правовий акт, орган, що видав цей нормативно-правовий акт, зобов'язаний у місячний строк внести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати його таким, що втратив чинність.
{Абзац перший пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 117 від 19.02.2020}
Зміни і доповнення, внесені до нормативно-правового акта, а також рішення про втрату нормативно-правовим актом чинності, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням.
{Абзац другий пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1440 від 28.10.2004}
{Пункт 16 в редакції Постанови КМ № 1640 від 16.10.98}
17. Рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта може бути скасовано у зв'язку з:
а) виявленням обставин, що не були відомі органу державної реєстрації під час реєстрації нормативно-правового акта;
б) набрання законної сили судовим рішенням про визнання нормативно-правового акта протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині;
{Підпункт "б" пункту 17 в редакції Постанови КМ № 248 від 26.03.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 117 від 19.02.2020}
в) одержанням повідомлення від ДРС про виявлення будь-якої обставини, визначеної у частині першій статті 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" або повідомлення ДРС про зупинення дії регуляторного акта чи окремих його положень відповідно до частини восьмої статті 28 зазначеного Закону;
{Пункт 17 доповнено підпунктом "в" згідно з Постановою КМ № 472 від 14.04.2004, із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1688 від 08.12.2006, № 785 від 23.10.2013}
в1) висновком Мін'юсту, міжрегіональних управлінь Мін’юсту про невідповідність нормативно-правового акта Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини;
{Пункт 17 доповнено підпунктом "в1" згідно з Постановою КМ № 784 від 31.05.2006; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 248 від 26.03.2008, № 512 від 17.07.2015, № 339 від 25.05.2016, № 1031 від 11.12.2019, № 117 від 19.02.2020}
г) виявленням порушень або недотримання вимоги пункту 16 цього Положення суб’єктом нормотворення.
{Підпункт "г" пункту 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 117 від 19.02.2020}
Підставами для скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта можуть бути інші обставини, що виникли після державної реєстрації нормативно-правового акта.
{Положення доповнено пунктом 17 згідно з Постановою КМ № 1640 від 16.10.98}
18. Скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта проводиться органом державної реєстрації, про що повідомляється суб’єкт нормотворення із зазначенням конкретних причин скасування.
{Абзац перший пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 117 від 19.02.2020}
Рішення про скасування державної реєстрації нормативно-правового акта може бути оскаржено суб'єктом нормотворення в порядку та з дотриманням строків, встановлених пунктом 13 цього Положення.
{Абзац другий пункту 18 в редакції Постанови КМ № 1688 від 08.12.2006}
{Положення доповнено пунктом 18 згідно з Постановою КМ № 1640 від 16.10.98}
19. Нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, виключається з державного реєстру через 15 днів після прийняття рішення про скасування його державної реєстрації, а у разі оскарження цього рішення - з дня отримання органом державної реєстрації позитивного висновку за результатами розгляду скарги.
{Абзац перший пункту 19 в редакції Постанови КМ № 1440 від 28.10.2004}
Рішення про скасування державної реєстрації нормативно-правового акта підлягає опублікуванню.
{Положення доповнено пунктом 19 згідно з Постановою КМ № 1640 від 16.10.98}
20. Нормативно-правовий акт, виключений з державного реєстру, підлягає скасуванню суб’єктом нормотворення протягом 5 днів з дня отримання повідомлення про виключення з державного реєстру.
{Абзац перший пункту 20 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 117 від 19.02.2020}
Копія відповідного розпорядчого документа направляється до органу державної реєстрації протягом 2 днів з дня скасування нормативно-правового акта.
{Положення доповнено пунктом 20 згідно з Постановою КМ № 1640 від 16.10.98, в редакції Постанови КМ № 1440 від 28.10.2004}
Додаток № 1 |
Державний реєстр
нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади
№ | Дата надходження акта | Назва органу, що видав нормативно-правовий акт | Назва акта, дата його видання, номер акта | Дата державної реєстрації акта | Номер акта за державним реєстром | Дата повернення зареєстрованого акта органу, що його видав |
{Додаток із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 248 від 26.03.2008, № 55 від 17.01.2018}
{Додаток 2 виключено на підставі Постанови КМ № 117 від 19.02.2020}
