Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів
{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції
№ 70/5 від 23.08.2006
№ 592/5 від 02.08.2007
№ 1055/5 від 25.06.2008
№ 1357/5 від 07.08.2008
№ 416/5 від 06.03.2009
№ 647/5 від 13.04.2009
№ 2607/5 від 30.12.2009
№ 320/5 від 17.02.2010
№ 632/5 від 01.03.2011
№ 1113/5 від 13.04.2011
№ 2035/5 від 25.08.2011
№ 883/5 від 15.05.2013
№ 2056/5 від 30.09.2013
№ 2419/5 від 14.11.2013
№ 2147/5 від 19.12.2014
№ 1676/5 від 31.05.2018
№ 632/5 від 01.03.2019
№ 2463/5 від 07.08.2019
№ 3263/5 від 25.10.2019}
Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30.12.97 № 1396 (із змінами), та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731 (із змінами), НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, що додається.
2. Затвердити Зміни до Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2000 № 32/5 та зареєстрованого в Мін'юсті України 31.07.2000 за № 458/4679 (із змінами), що додаються.
3. Визнати таким, що втратив чинність, Порядок проведення державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2002 № 102/5, зареєстрований у Мін'юсті України 25.11.2002 за № 915/7203.
4. Департаменту державної реєстрації нормативних актів (Бутрименко В.В.) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в установленому законодавством порядку.
5. Міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України розробити та затвердити порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до відповідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації.
{Пункт 5 в редакції Наказу Міністерства юстиції № 3263/5 від 25.10.2019}
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Л.М. Горбунову.
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПОРЯДОК
подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації
{У тексті Порядку слова "спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної регуляторної політики" у всіх відмінках замінено словами "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2056/5 від 30.09.2013}
{У тексті Порядку слова "Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини" в усіх відмінках замінено словами "Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018}
{У тексті Порядку слово "інвалідів" замінено словами "осіб з інвалідністю" згідно з Наказом Міністерства юстиції № 632/5 від 01.03.2019}
1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до Указів Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (із змінами), від 27 червня 1996 року № 468 «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів», від 13 грудня 1996 року № 1207 «Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України», підпункту 8 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (із змінами) (далі - Положення), та Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року № 376 (із змінами).
{Пункт 1.1 розділу І із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2147/5 від 19.12.2014}
1.2. Цей Порядок визначає процедуру підготовки та подання до Міністерства юстиції України нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, та єдиний механізм їх розгляду та державної реєстрації у Міністерстві юстиції України.
1.3. Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї (далі - Конвенція), міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів (далі - Єдиний державний реєстр).
{Пункт 1.3 розділу І із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2419/5 від 14.11.2013}
1.4. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
втрата чинності нормативно-правового акта (окремих його положень) - припинення в установленому законодавством порядку застосування зареєстрованого в Міністерстві юстиції України нормативно-правового акта (окремих його положень);
інструкція - акт, який детально визначає зміст і методику правового регулювання у певній сфері суспільних відносин;
наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб’єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання;
нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування;
положення - акт, зведені норми права якого визначають організацію діяльності органів виконавчої влади, інших органів державної влади, підприємств, установ та організацій, а також їх посадових осіб та інших осіб у певних сферах діяльності;
порядок - акт, який встановлює механізм реалізації прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, процедуру застосування нормативно-правового акта та умови провадження певної діяльності;
правила - акт, який конкретизує норми права загального характеру з метою регулювання поведінки суб'єктів правовідносин у певних галузях законодавства і вирішує процедурні питання;
скасування нормативно-правового акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним з моменту прийняття не зареєстрованого у Міністерстві юстиції України нормативно-правового акта, що підлягав державній реєстрації;
техніка нормопроектування - система засобів, методів і прийомів підготовки нормативно-правових актів.
II. Порядок підготовки нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України
2.1. Відповідно до вимог нормопроектувальної техніки нормативно-правовий акт:
повинен розроблятися з урахуванням його галузевої належності, відповідати за обсягом регламентації визначеному в ньому предмету правового регулювання;
не повинен містити повторів норм права, які містяться в інших нормативно-правових актах;
не повинен дублювати однакові за змістом положення, які містяться в тексті цього нормативно-правового акта;
повинен бути ясним, чітким, зрозумілим, стислим і послідовним;
не повинен містити суперечливих норм права;
не повинен включати положень, що належать до одного й того самого предмета правового регулювання;
повинен бути внутрішньо узгодженим, мати логічно побудовану структуру.
2.2. При розробці нормативно-правового акта слід виходити з необхідності правового регулювання управлінської діяльності суб'єкта нормотворення, однією з форм реалізації якої є видання розпорядчих документів, вид яких (наказ, постанова, розпорядження, рішення) визначається законами та положеннями.
2.3. Розпорядчий документ повинен містити реквізити та заголовок, а також такі структурні складові:
констатуючу частину (преамбулу);
нормативний корпус (положення щодо сфери правового регулювання (за потреби); загальні та спеціальні норми права; способи реалізації норм права);
корелятивні зміни (за потреби);
форму оприлюднення (за потреби);
положення про набрання чинності;
2.4. Розпорядчий документ виготовляється на бланку та повинен містити обов’язкові для певного його виду реквізити, що розміщуються в установленому порядку, а саме: найменування суб'єкта нормотворення, назву виду документа, дату, реєстраційний індекс документа, місце видання, заголовок до тексту, текст, підпис.
Датою документа є відповідно дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або видання. Дата зазначається арабськими цифрами в один рядок у такій послідовності: число, місяць, рік. Дата оформляється цифровим або словесно-цифровим способом. У разі оформлення дати цифровим способом число і місяць проставляються двома парами цифр, розділеними крапкою; рік - чотирма цифрами, крапка наприкінці не ставиться. Наприклад: «05.03.2012».
На першій сторінці нормативно-правового акта для проставлення відмітки про державну реєстрацію повинно бути вільне місце (60 х 100 міліметрів) у верхньому правому куті після номера акта.
Розпорядчий документ підписується керівником суб’єкта нормотворення. У разі відсутності керівника суб’єкта нормотворення розпорядчий документ підписується у порядку, встановленому пунктом 85 розділу ІІ Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 (далі - Типова інструкція). При цьому суб’єкт нормотворення надає Міністерству юстиції України інформацію з цього питання, підтверджену відповідним структурним підрозділом суб'єкта нормотворення.
{Абзац четвертий пункту 2.4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018}
Особливості оформлення спільних розпорядчих документів встановлено пунктом 2.37 цього розділу.
{Абзац п’ятий пункту 2.4 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2419/5 від 14.11.2013}
2.5. Заголовок розпорядчого документа повинен бути лаконічним, указувати на предмет правового регулювання, відповідати на питання «про що?» та розміщуватися у лівій частині бланка під датою документа. Якщо в документі йдеться про кілька питань, його заголовок може бути узагальнений (наприклад, «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів»).
Заголовок, обсяг якого перевищує 150 знаків (5 рядків), дозволяється продовжувати до межі правого поля. Крапка в кінці заголовка не ставиться.
Розпорядчий документ не може мати заголовок, тотожний заголовку іншого чинного нормативно-правового акта, крім актів про внесення змін або втрату чинності (скасування).
2.6. Розпорядчий документ повинен мати преамбулу - вступну частину, яка має посилання на відповідну структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, дає стислу інформацію про необхідність та мету прийняття цього акта і підлягає врахуванню при роз’ясненні та застосуванні нормативно-правового акта. Преамбула не може містити норм права і не повинна дублювати інших структурних одиниць нормативно-правового акта.
Внесення змін до преамбули не допускається.
2.7. Розпорядчий документ може містити такі структурні одиниці: пункти, підпункти, абзаци.
Структурні одиниці розпорядчого документа починаються з абзацу і повинні мати:
пункти - наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками;
підпункти - наскрізну в межах пункту порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з дужкою.
Абзаци пунктів і підпунктів починаються без будь-якої позначки (дефіс, крапка тощо).
Кожна структурна одиниця розпорядчого документа (крім абзацу) відокремлюється від попередньої пропуском рядка.
2.8. Не допускається включення до одного розпорядчого документа структурних одиниць, якими затверджуються, змінюються або визнаються такими, що втратили чинність, нормативно-правові акти, які підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України, та акти, які не підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України, крім затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення. Наприклад, типовий договір, типове положення тощо (підлягає державній реєстрації) та примірний договір, примірне положення тощо (не підлягає державній реєстрації) мають бути затверджені різними розпорядчими документами.
2.9. Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, повинен містити гриф затвердження, заголовок і такі структурні складові:
визначення термінів (за потреби);
нормативний корпус: положення щодо сфери правового регулювання; загальні та спеціальні норми права; способи реалізації норм права;
2.10. Заголовок нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, повинен бути максимально стислим, указувати на предмет правового регулювання і відповідати заголовку, сформульованому у відповідній структурній одиниці розпорядчого документа, що його затверджує.
Нормативно-правовий акт не може мати заголовок, тотожний заголовку іншого нормативно-правового акта.
2.11. Нормативно-правовий акт повинен включати визначення термінів лише в разі, коли вони необхідні. Визначення термінів не можуть містити норм права.
Структурна складова нормативно-правового акта, яка містить у собі визначення термінів, розміщується після заголовка. Визначення термінів наводяться в алфавітному порядку і в називному відмінку. Зміни до такої структурної складової у вигляді доповнень новими термінами вносяться із збереженням алфавітного порядку.
Терміни мають відповідати вимогам до ділового стилю і не повинні суперечити загальновживаним значенням.
Спеціальні терміни, необхідні для врегулювання конкретного виду суспільних відносин, використовуються у нормативно-правовому акті тільки в тому значенні, у якому вони вживаються в даній спеціальній сфері.
Зміст термінів, які використовуються в нормативно-правовому акті, не повинен відрізнятися від їх змісту, визначеного в Конституції та законах України, актах Президента України та Кабінету Міністрів України, що регулюють відповідну сферу суспільних відносин.
Можливе посилання на пояснення термінів, визначених в інших нормативно-правових актах, наприклад: «У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених в Податковому кодексі України».
2.12. Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, може містити такі структурні одиниці: розділи, підрозділи, пункти, підпункти, абзаци. В окремих випадках розділи можуть поділятися на глави.
Основною, первинною структурною одиницею нормативно-правового акта є пункт. Пункт може містити підпункти, які за своїм змістом уточнюють, конкретизують і розвивають пункт. Пункти нормативно-правового акта можуть об'єднуватися в підрозділи (глави) - самостійні відокремлені частини предмета правового регулювання нормативно-правового акта. Підрозділи (глави), пов'язані за змістом і предметом правового регулювання, об'єднуються в розділи.
Структурні одиниці нормативно-правового акта повинні мати:
розділи і підрозділи (глави) - короткий, чітко сформульований заголовок;
розділи - наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається римськими цифрами з крапками;
підрозділи (глави) - наскрізну в межах розділу порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками;
пункти - наскрізну в межах глави (розділу, підрозділу, глави) порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками, і починатися з абзацу;
підпункти - наскрізну в межах пункту порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з дужкою.
Абзаци пунктів та підпунктів починаються без будь-якої позначки (дефіс, крапка тощо).
У тексті нормативно-правового акта посилання на номери розділів, підрозділів (глав), статей, пунктів та підпунктів нормативно-правового акта зазначаються цифрами, номери частин статей і абзаців - словами. Наприклад: «згідно з розділом III», «відповідно до підрозділу 2 розділу ІХ», «у статті 25», «відповідно до пункту 5», «частина перша статті 7», «в абзаці шостому підпункту 4 пункту 13», «у підпункті 7 пункту 3 підрозділу 2 розділу IV», «підпункт 23 пункту 4 глави 2 розділу V».
Кожна структурна одиниця нормативно-правового акта (крім абзацу) відокремлюється від попередньої пропуском рядка.
Не допускається розміщення у розділі одного (однієї) підрозділу (глави), у підрозділі (главі) - одного пункту, у пункті - одного підпункту.
Не дозволяється в межах однієї структурної одиниці нормативно-правового акта групувати нормативні приписи під проміжними назвами.
Структурні одиниці, які дублюються або не мають змістового навантаження, у нормативно-правовому акті не допускаються.
2.13. Текст нормативно-правового акта повинен відповідати вимогам законодавства про мови. Під час складання нормативно-правового акта вживається діловий стиль, для якого характерний нейтральний тон викладення, позбавлений образності, емоційності та індивідуальних авторських рис.
Положення нормативно-правового акта мають бути викладені однозначно і не допускати різного тлумачення.
Одне й те саме слово не може вживатися для вираження різних понять. Різні слова не можуть вживатися для вираження одного й того самого поняття. Уживання синонімів для вираження одного й того самого поняття необхідно уникати. Не повинні вживатися слова й терміни іншомовного походження за наявності рівнозначних слів і термінів у державній мові. Абревіатури (крім загальновживаних) та позначення допускаються тільки після наведення повних назв (найменувань) чи відповідних пояснень.
У тексті нормативно-правових актів наводяться повні найменування державних органів або їх офіційні скорочення, зазначені в законах, положеннях.
У текстах нормативно-правових актів та посиланнях на них застосовується словесно-цифровий спосіб зазначення дат з проставлянням нуля в позначенні дня місяця, якщо він містить одну цифру, наприклад: 02 лютого 2012 року. Дозволяється вживати слово «рік» у скороченому варіанті «р.», наприклад: 03 червня 2011 р. - відповідно до вимог Типової інструкції.
2.14. Мовні конструкції в тексті нормативно-правового акта викладаються, як правило, в активній формі, яка є необхідною для покладення обов’язку або надання повноваження.
Нормативно-правовий акт викладається в теперішньому часі. Майбутній або минулий час застосовується лише тоді, коли необхідно зробити часове співвідношення між двома подіями.
2.15. Одним із прийомів нормотворчої техніки є застосування відсильних приписів. Розвантаження нормативно-правового акта відбувається через відсилання до інших нормативних приписів однакової або вищої юридичної сили, унаслідок чого поширюється дія інших нормативно-правових актів на цей предмет правового регулювання. Відсилання у нормативно-правовому акті до його окремих положень, а також до інших нормативно-правових актів, їх окремих положень застосовуються, якщо необхідно підкреслити взаємний зв’язок нормативних приписів або уникнути дублювань.
Відсилання можуть бути до нормативно-правового акта в цілому або до його структурних одиниць. Не допускається відсилання до норми права, яка у свою чергу відсилає до іншої норми права.
Вказівка на нормативно-правовий акт або його окремі положення в цьому самому акті застосовується з використанням указівного займенника «цей» та виду нормативно-правового акта з великої літери (наприклад, «це Положення», «ця Інструкція», «пункт 2 розділу ІІ цього Порядку»). Відсилання до попередньої чи наступної структурної одиниці нормативно-правового акта не допускаються.
У разі відсилання до іншого нормативно-правового акта зазначаються вид акта, найменування суб'єкта нормотворення, дата прийняття та його реєстраційний індекс (крім законів), заголовок, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дата і номер його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При відсиланні до закону зазначається тільки його заголовок (крім законів про внесення змін).
У разі якщо нормативно-правовий акт викладено в новій редакції, посилання робиться на його першу редакцію із зазначенням у дужках нової редакції, а заголовок нормативно-правового акта наводиться в новій редакції.
Посилання в нормативно-правовому акті, що подається на державну реєстрацію, на не зареєстрований в органах юстиції нормативно-правовий акт суб’єкта нормотворення, акти якого підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства, не допускається.
2.16. Включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта.
Примітки не повинні містити норм права.
2.17. До розпорядчого документа можуть бути додані:
додатки, що затверджуються розпорядчим документом із проставлянням грифа затвердження, - це нормативно-правові акти (положення, інструкції, правила, порядки, зміни до нормативно-правових актів, переліки актів, що визнаються такими, що втратили чинність, тощо, які становлять невід’ємну частину розпорядчих документів, якими затверджені, і мають однакову з ними юридичну силу);
додатки, що доповнюють та/або пояснюють зміст розпорядчого документа, нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, із проставлянням відмітки у верхньому правому куті першого аркуша додатка.
2.18. Затверджений розпорядчим документом нормативно-правовий акт розміщується на стандартних аркушах без оформлення титульного аркуша та змісту. У правому верхньому куті першого аркуша нормативно-правового акта розміщується гриф затвердження за такою формою:
У відповідних структурних одиницях розпорядчої частини документа, яким затверджено додаток, робиться посилання: «що додається» або «(додається)».
Після грифа затвердження необхідно залишити вільне місце для проставлення відмітки про державну реєстрацію нормативно-правового акта (60 х 100 міліметрів).
Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, підписується керівником структурного підрозділу суб'єкта нормотворення на лицьовому боці останнього аркуша. Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, власного імені та прізвища. Власне ім’я та прізвище керівника друкуються на рівні останнього рядка найменування посади.
{Абзац четвертий пункту 2.18 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2463/5 від 07.08.2019}
У разі відсутності керівника структурного підрозділу, найменування посади, прізвище, власне ім’я якого зазначено на проекті зазначеного нормативно-правового акта, цей акт підписується у порядку, встановленому пунктом 85 розділу ІІ Типової інструкції.
{Абзац п'ятий пункту 2.18 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018, № 2463/5 від 07.08.2019}
Нормативно-правові акти, затверджені розпорядчим документом, додаються у послідовності, у якій вони затверджені в розпорядчому документі.
2.19. У тексті основного документа робиться відмітка про наявність додатків до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, що доповнюють та/або пояснюють зміст основного документа (форми, таблиці, графіки, схеми тощо), наприклад: «(додаток 1)», «що додається», «згідно з додатком», «відповідно до додатка 2», «межі заказників (додатки 1-4)», «зразок розрахунку наводиться у додатку 2» або «(див. додаток 3)».
Назва додатка в тексті нормативно-правового акта повинна дослівно відповідати назві самого додатка.
На додатках до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, які оформляються на стандартних аркушах, робиться відмітка у верхньому правому куті першого аркуша додатка, яка включає номер додатка, заголовок нормативно-правового акта та посилання на відповідну структурну одиницю, наприклад:
«Додаток 5 |
За наявності кількох додатків на них зазначаються порядкові номери. Знак «№» перед цифровим позначенням не ставиться. Наприклад: «Додаток 1», «Додаток 2» тощо. Якщо обсяг додатка перевищує один аркуш, то на кожному наступному аркуші додатка у верхньому правому куті робиться відмітка «Продовження додатка», «Продовження додатка 1 (або 2, 3...)».
Додатки до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, візуються у порядку, встановленому пунктом 46 розділу ІІ Типової інструкції.
{Абзац п'ятий пункту 2.19 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018}
2.20. Додатки довідкового або аналітичного характеру (графіки, схеми, таблиці, списки тощо) до розпорядчого документа розміщуються на стандартних аркушах та повинні мати відмітку з посиланням на цей документ, його дату та реєстраційний індекс. Відмітка до додатка розміщується у верхньому правому куті першого аркуша додатка за такою формою:
{Абзац перший пункту 2.20 розділу ІІ в редакції Наказу Міністерства юстиції № 2419/5 від 14.11.2013}
Додаток до розпорядчого документа підписується керівником структурного підрозділу суб’єкта нормотворення на лицьовому боці останнього аркуша. Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, власного імені та прізвища. Власне ім’я та прізвище керівника друкуються на рівні останнього рядка найменування посади.
{Абзац другий пункту 2.20 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2463/5 від 07.08.2019}
У разі відсутності керівника структурного підрозділу найменування посади, прізвище, власне ім’я якого зазначено на проекті зазначеного додатка, цей додаток підписується у порядку, встановленому пунктом 85 розділу ІІ Типової інструкції.
{Абзац третій пункту 2.20 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018, № 2463/5 від 07.08.2019}
2.21. У разі наведення в додатку таблиці заголовки граф таблиці пишуться з великої літери, підзаголовки - з малої літери, якщо вони становлять одне ціле із заголовком, і з великої - якщо підзаголовок має самостійне значення. Крапки в кінці заголовків і підзаголовків граф не ставляться. Заголовки і підзаголовки граф та рядків таблиці повинні бути іменниками в називному відмінку однини. У заголовках і підзаголовках рядків і граф таблиці вживаються лише загальноприйняті умовні позначення і скорочення. Графи таблиці, які розміщуються на кількох сторінках, нумеруються. На другій та наступних сторінках таблиці зазначаються номери граф, а також у верхньому правому куті - слова «Продовження таблиці».
{Пункт 2.21 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2056/5 від 30.09.2013}
2.22. Розпорядчий документ, нормативно-правові акти, затверджені розпорядчим документом, та додатки до них повинні мати окрему нумерацію сторінок арабськими цифрами, яка розміщується посередині верхнього поля без слова «сторінка» та розділових знаків. Перша сторінка не нумерується.
2.23. Унесення змін до нормативно-правового акта або визнання його таким, що втратив чинність, здійснюється самим суб'єктом нормотворення або його правонаступником шляхом прийняття нормативно-правового акта того самого виду й однакової юридичної сили або в іншому порядку, передбаченому законом.
Нормативно-правовий акт, що не набрав чинності, може бути скасований самим суб'єктом нормотворення повністю або в частині окремої структурної одиниці розпорядчого документа. Нормативно-правовий акт, що набрав чинності, може бути скасований в установленому законом порядку.
У разі припинення нормотворчих повноважень відповідного суб'єкта нормотворення питання про внесення змін, визнання таким, що втратив чинність, чи скасування нормативно-правового акта такого суб'єкта нормотворення вирішуються уповноваженим відповідно до Конституції чи законів України органом.
2.24. Змінами, що вносяться до нормативно-правового акта, може бути передбачено:
заміну слів, цифр, доповнення словами, цифрами та їх виключення;
нову редакцію розділів, підрозділів (глав), пунктів, підпунктів, абзаців, речень;
доповнення розділами, підрозділами (главами), пунктами, підпунктами, абзацами, реченнями або їх виключення.
2.25. Зміни вносяться до основного нормативно-правового акта, а не до акта про внесення змін до нього.
Унесення зміни до нормативно-правового акта про внесення змін є можливим у виняткових випадках та виключно до набрання чинності розпорядчим документом про внесення змін.
2.26. Зміни до нормативно-правового акта оформлюються розпорядчим документом того самого виду, що й основний документ, за винятком випадку, коли вид розпорядчого документа суб’єкта нормотворення змінився.
Зміни до розпорядчого документа формулюються виключно у розпорядчому документі. У відповідному пункті розпорядчого документа зазначаються вид розпорядчого документа, до якого вносяться зміни, найменування суб'єкта нормотворення, дата та реєстраційний індекс, заголовок, дата і номер державної реєстрації у Міністерстві юстиції України і після двокрапки в лапках викладається текст змін. Наприклад: «Унести до рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13 травня 2011 року № 492 «Про затвердження Положення про подання адміністративних даних та інформації у вигляді електронних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011 року за № 789/19527, такі зміни:».
У разі внесення змін до заголовка нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, відповідні зміни повинні бути внесені також до заголовка та тексту розпорядчого документа.
Якщо зміни до нормативно-правового акта мають незначний обсяг (як правило, до двох сторінок), їх викладають у розпорядчому документі. При цьому, якщо зміни вносяться лише до однієї структурної одиниці нормативно-правового акта, у відповідному пункті розпорядчого документа зазначаються ця структурна одиниця, заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата та реєстраційний індекс, дата і номер його державної реєстрації у Міністерстві юстиції України і після двокрапки в лапках викладається текст зміни. Наприклад: «абзац другий пункту 2.4 Інструкції про порядок застосування Положення про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, затвердженої наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 15 квітня 2008 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 2008 року за № 547/15238, викласти в такій редакції:».
У разі внесення змін до кількох структурних одиниць нормативно-правового акта вони об’єднуються в один пункт з таким формулюванням: «Унести до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата та реєстраційний індекс, дата і номер його державної реєстрації у Міністерстві юстиції України) такі зміни:».
У нормативно-правовому акті не має бути норм права із зазначенням того, що вони приймаються «на зміну», «на часткову зміну», «у додаток до» відповідної структурної одиниці чинного нормативно-правового акта.
При внесенні змін до кількох нормативно-правових актів вони наводяться в хронологічному порядку.
2.27. У разі внесення до нормативно-правового акта значних за обсягом змін (більше двох сторінок) до розпорядчого документа окремо додається текст змін під грифом затвердження, а в розпорядчому документі дається таке формулювання: «Затвердити Зміни до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата та реєстраційний індекс, дата і номер його державної реєстрації у Міністерстві юстиції України), що додаються».
На окремому аркуші у верхньому правому куті зазначається гриф затвердження, що складається зі слова «ЗАТВЕРДЖЕНО», назви виду документа, яким затверджується створений документ, у називному відмінку із зазначенням його дати і номера, під грифом залишається місце для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта, а нижче розміщуються заголовок та текст змін. Наприклад:
«ЗАТВЕРДЖЕНО |
Зміни до Положення про примусове списання (стягнення) та договірне списання коштів в іноземній валюті з рахунків платників (крім банків) на території України
2.28. У разі внесення до нормативно-правового акта (структурної одиниці) змін, що за обсягом становлять більше половини тексту або істотно впливають на зміст, акт (структурну одиницю) необхідно викласти в новій редакції.
2.28.1. При викладенні нормативно-правового акта в новій редакції в розпорядчому документі дається таке формулювання: «Унести зміни до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата та реєстраційний індекс, дата і номер його державної реєстрації у Міністерстві юстиції України), виклавши його в новій редакції, що додається». Наприклад: «Унести зміни до Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06 травня 2009 року № 333, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року за № 570/16586, виклавши його у новій редакції, що додається.».
2.28.2. У грифі затвердження дається посилання на дату і номер розпорядчого документа, яким було затверджено первинний акт, та зазначається, що акт наведено в редакції розпорядчого документа, яким вона затверджується, за такою формою:
«ЗАТВЕРДЖЕНО |
2.28.3. Якщо додаток до розпорядчого документа, який вводиться ним у дію, викладено в новій редакції, відмітка до нього оформлюється за такою формою:
«Додаток |
2.28.4. Якщо в новій редакції викладається додаток до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом (правила, положення, інструкції, порядки тощо), то відмітка до нього оформляється за формою, наведеною в пункті 2.19 цього розділу.
2.29. У разі коли зміни вносяться до нормативно-правового акта, який викладено в новій редакції, зміни вносяться до тексту його оновленої редакції з посиланням на розпорядчий документ, яким затверджено першу редакцію, із зазначенням дати та номера державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, а в дужках вказується розпорядчий документ, яким затверджено нову редакцію, без реквізитів державної реєстрації. Посилання на попередні редакції оновленого нормативно-правового акта не робляться. Наприклад: «Унести до Положення про порядок реструктуризації підприємств, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 12 квітня 2002 року № 667, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 травня 2002 року за № 414/6702 (у редакції наказу Фонду державного майна України від 6 лютого 2007 року № 201), такі зміни:».
{Пункт 2.29 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2056/5 від 30.09.2013}
2.30. У разі доповнення розпорядчого документа новою структурною одиницею про затвердження додатка до цього розпорядчого документа у грифі затвердження дається посилання на дату і номер розпорядчого документа, яким уносяться зміни до первинного розпорядчого документа.
{Розділ ІІ доповнено новим пунктом 2.30 згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2419/5 від 14.11.2013}
2.31. У разі доповнення нормативно-правового акта новими структурними одиницями або виключення з нормативно-правового акта структурних одиниць поточна нумерація його структурних одиниць відповідно змінюється. Наприклад:
«абзац другий пункту 5 виключити.
У зв'язку з цим абзаци третій - п’ятий вважати відповідно абзацами другим - четвертим;
доповнити пункт 6 після абзацу першого новим абзацом другим такого змісту: «…».
У зв'язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим».
При цьому наступні структурні одиниці нормативно-правового акта позначаються з урахуванням доповнення або виключення.
2.32. Не допускається визнання такими, що втратили чинність, структурних одиниць нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, та додатків до нього.
2.33. У разі доповнення нормативно-правового акта новою структурною одиницею з посиланням на новий додаток або виключення з тексту нормативно-правового акта структурної одиниці, яка містить посилання на відповідний додаток, нумерація додатків та відповідні посилання на них у тексті нормативно-правового акта змінюються. Наприклад: «Доповнити Положення новим додатком 19 (додається).
У зв'язку з цим додатки 19-34 вважати відповідно додатками 20-35. У тексті Положення посилання на додатки 19-34 замінити посиланнями відповідно на додатки 20-35».
2.34. При внесенні змін до пункту (підпункту), який налічує декілька абзаців (речень), слід обов'язково вказувати місце розташування цих змін. Наприклад: «пункт 5 після абзацу другого доповнити новим абзацом третім такого змісту:».
Якщо абзац, яким доповнюється пункт, є останнім, його номер не зазначається. Наприклад: «пункт 7 доповнити новим абзацом такого змісту:».
У разі необхідності внесення доповнення або уточнення норми права можлива заміна однієї структурної одиниці кількома. Наприклад: «абзац шостий пункту 4 замінити двома новими абзацами такого змісту: «…». У зв'язку з цим абзаци сьомий - десятий вважати відповідно абзацами восьмим - одинадцятим.»; «підпункт 1.2 пункту 7 замінити двома новими підпунктами такого змісту: «…». У зв'язку з цим підпункти 1.3, 1.4 вважати відповідно підпунктами 1.4, 1.5.».
2.35. Одноманітні зміни в усьому тексті нормативно-правового акта слід об’єднувати і розміщувати наприкінці нормативно-правового акта. Наприклад: «У тексті Положення слова «відкрите акціонерне товариство», «статутний фонд», «установчий договір» у всіх відмінках замінити відповідно словами «акціонерне товариство», «статутний капітал», «засновницький договір» у відповідних відмінках.»; «У тексті Інструкції слова «Департамент банківської безпеки» у всіх відмінках замінити словами «Департамент внутрішньої безпеки» у відповідних відмінках».
2.36. У зв'язку з прийняттям суб'єктом нормотворення нормативно-правового акта підлягають визнанню такими, що втратили чинність, усі раніше прийняті ним нормативно-правові акти, якщо вони суперечать уключеним до нового акта нормативним приписам, виявилися такими, що поглинуті ним або втратили свою актуальність.
Перелік таких нормативно-правових актів повинен міститися в окремому пункті розпорядчого документа, яким затверджено новий нормативно-правовий акт, або оформлятися додатком до розпорядчого документа.
Не потребують визнання такими, що втратили чинність, нормативно-правові акти тимчасового характеру, строк дії яких минув.
Разом з нормативно-правовим актом, який визнається таким, що втратив чинність, визнаються такими, що втратили чинність, усі нормативно-правові акти, якими до цього акта внесено зміни.
У переліках нормативно-правових актів, які підлягають визнанню такими, що втратили чинність, акти розміщуються в хронологічному порядку.
Визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію актів, які в свою чергу визнані ним такими, що втратили чинність.
Дія окремих структурних одиниць нормативно-правового акта, виключених нормативно-правовим актом тимчасового характеру, відновлюється після втрати чинності цього акта.
У разі необхідності визнання таким, що втратив чинність, нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, та за відсутності у такому розпорядчому документі інших необхідних положень, таким, що втратив чинність, визнається розпорядчий документ. Якщо розпорядчий документ містить інші положення, що продовжують застосовуватись, визнається такою, що втратила чинність, структурна одиниця розпорядчого документа про затвердження нормативно-правового акта, що втрачає чинність.
2.37. Нормативно-правовий акт може бути прийнятий спільно декількома суб’єктами нормотворення або одним із них за узгодженням з іншими.
Нормативно-правовий акт уважається прийнятим спільно, якщо він підписаний керівниками декількох суб’єктів нормотворення.
Спільний розпорядчий документ установ одного рівня оформляється на чистих аркушах паперу формату А4 (210 х 297 міліметрів). Державний Герб України під час оформлення таких розпорядчих документів не відтворюється. Найменування установ розміщуються на одному рівні, а назва виду документа - посередині. Дата спільного розпорядчого документа повинна бути єдиною, відповідати даті останнього підпису, а реєстраційний індекс документа - складатися з реєстраційних індексів, які проставляються через правобічну похилу риску в послідовності підписання розпорядчого документа керівниками установ. Підписи керівників установ розташовуються нижче тексту на одному рівні і скріплюються гербовими печатками цих установ.
Кількість примірників спільних розпорядчих документів повинна відповідати кількості установ, що їх видають.
У разі якщо спільний нормативно-правовий акт приймається суб'єктами нормотворення, які мають різні види розпорядчих документів, кількість розпорядчих документів має відповідати кількості суб'єктів нормотворення, при цьому такі розпорядчі документи повинні мати одну дату, однаковий заголовок (наприклад, наказ Міністерства фінансів України від 28 лютого 2013 року № 344, рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28 лютого 2013 року № 281 «Про затвердження Порядку обміну інформацією між Державною службою фінансового моніторингу України і Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму») та однакову структурну одиницю про затвердження спільного нормативно-правового акта, про внесення до нього змін чи визнання такого акта таким, що втратив чинність (наприклад: «1. Затвердити Порядок надання Державною службою фінансового моніторингу України Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що додається.»; «1. Затвердити Зміни до Порядку надання Державною службою фінансового моніторингу України Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 лютого 2013 року № 344, рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28 лютого 2013 року № 281, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 березня 2013 року за № 452/22984, що додаються»; «1. Визнати такими, що втратили чинність, наказ Міністерства фінансів України від 28 лютого 2013 року № 344, рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28 лютого 2013 року № 281 «Про затвердження Порядку обміну інформацією між Державною службою фінансового моніторингу України і Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», зареєстровані в Міністерстві юстиції України 21 березня 2013 року за № 452/22984»)»;
{Абзац п'ятий пункту розділу ІІ в редакції Наказів Міністерства юстиції № 2419/5 від 14.11.2013, № 2147/5 від 19.12.2014}
2.38. У випадках, передбачених законодавством, або в разі наявності в нормативно-правовому акті положень та доручень, що поширюються на інші органи, проект такого акта повинен бути погоджений з відповідними заінтересованими органами.
Зовнішнє погодження нормативно-правового акта оформляється грифом погодження, який ставиться нижче підпису на лицьовому боці останнього аркуша розпорядчого документа і включає в себе слово «ПОГОДЖЕНО», найменування посади особи та орган, з яким погоджується проект нормативно-правового акта, особистий підпис, власне ім’я, прізвище і дату або назву документа, що підтверджує погодження, його дату і номер (індекс), а також засвідчення печаткою.
{Абзац другий пункту 2.38 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2463/5 від 07.08.2019}
Зовнішнє погодження може оформлюватися шляхом складання «Аркуша погодження», про що робиться відмітка в самому документі на місці грифа погодження, наприклад: «Аркуш погодження додається».
У разі коли зміст проекту нормативно-правового акта стосується більше ніж трьох установ, складається «Аркуш погодження».
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» проекти регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади, підлягають погодженню із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику у встановленому цим Законом порядку.
Регуляторні акти, зокрема, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, інших державних органів, некомерційних самоврядних організацій, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог зазначеного Закону.
{Абзац шостий пункту 2.38 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2147/5 від 19.12.2014}
Рішення національних комісій регулювання природних монополій, які відповідно до закону є регуляторними актами (крім рішень щодо встановлення тарифів), розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Акти Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за винятком тих, що спрямовані на виконання нею повноважень, визначених пунктами 6, 7, 9, 11-13, 14, 16, 17, 21, 22, 24-26, 30, 301, 34 та 378 частини другої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», та акти Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, що спрямовані на виконання нею повноважень, визначених пунктами 4, 6, 8, 16, 18, 19, 21 та 22 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», та мають ознаки регуляторного акта, не підлягають погодженню із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику у встановленому цим Законом порядку.
Органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані погоджувати з Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями проекти нормативно-правових актів та інших рішень, які можуть вплинути на конкуренцію, зокрема щодо створення суб'єктів господарювання, встановлення і зміни правил їх поведінки на ринку, або такі, що можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних ринках, а також одержувати дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію у випадках, передбачених законом (частина четверта статті 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).
Випадки необхідності погодження нормативно-правових актів з Антимонопольним комітетом України передбачено пунктом 2 Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01 квітня 1994 року № 4-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 квітня 1994 року за № 78/287.
Відповідно до абзацу шостого пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715, абзацу п'ятого пункту 13 Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1063, абзацу п’ятого пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1067, абзацу п’ятого пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, нормативно-правові акти цих комісій не потребують узгодження з іншими органами державної влади, крім випадків, передбачених законом.
{Абзац одинадцятий пункту 2.38 розділу ІІ в редакції Наказу Міністерства юстиції № 2147/5 від 19.12.2014}
Проекти нормативно-правових актів, які стосуються регулювання трудових, соціальних, економічних відносин, розглядаються органами виконавчої влади з урахуванням позиції сторін соціального діалогу (стаття 8 Закону України «Про соціальний діалог в Україні»).
Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно-правових актів з охорони праці провадяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці, за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами державного нагляду за охороною праці (частина перша статті 28 Закону України «Про охорону праці»).
Нормативно-правові акти, які стосуються матеріального, соціально-побутового і медичного забезпечення осіб з інвалідністю, розробляються за участю громадських організацій осіб з інвалідністю відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
{Пункт розділу ІІ доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2419/5 від 14.11.2013}
Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки підлягають погодженню з відповідними органами та об’єднаннями у випадках, передбачених Законом України «Про вищу освіту».
{Пункт 2.38 розділу ІІ доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2147/5 від 19.12.2014}
III. Порядок подання нормативно-правових актів до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію
3.1. Державній реєстрації в Міністерстві юстиції України підлягають нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації.
3.2. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами обмеження доступу до документа («Для службового користування», «Таємно», «Цілком таємно», «Особливої важливості»), а також прийняті в порядку експерименту, якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що:
зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації;
мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.
При цьому на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, які мають як одну з указаних ознак, так і декілька.
3.3. Зміни до зареєстрованих нормативно-правових актів незалежно від того, містять вони правові норми чи ні, а також акти про втрату чинності зареєстрованих нормативно-правових актів підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.
При необхідності внесення змін до нормативно-правового акта, прийнятого до запровадження державної реєстрації, якщо він має ознаки, наведені в пункті 3.2 цього розділу, розробляється і подається на державну реєстрацію новий нормативно-правовий акт, а основний документ визнається таким, що втратив чинність.
3.4. На державну реєстрацію не подаються акти:
3.4.1 персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
3.4.2 дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших актів, що містять правові норми, а також тимчасові, строк дії яких вичерпано;
3.4.3 оперативного, організаційно-розпорядчого характеру (разові доручення) та інші, які не мають нормативного характеру, зокрема ті, які містять лише індивідуально-конкретні приписи;
3.4.4 якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення органів вищого рівня;
3.4.5 спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;
3.4.6 рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).
3.5. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію суб’єктами нормотворення протягом п’яти робочих днів після їх прийняття.
У разі виникнення сумніву щодо відповідності актів ознакам, зазначеним у пункті 3.2 цього розділу, такі акти також підлягають поданню на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. Остаточне рішення щодо необхідності державної реєстрації таких актів приймає Міністерство юстиції України після проведення їх правової експертизи.
3.6. Нормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати Конституції та законодавству України, Конвенції, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, антикорупційному законодавству, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, правилам нормопроектувальної техніки, узгоджуватися з раніше прийнятими нормативно-правовими актами, викладатися згідно з правилами правопису та вимогами Типової інструкції.
{Пункт 3.6 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2419/5 від 14.11.2013}
3.7. Разом з нормативно-правовим актом до Міністерства юстиції України подаються відомості про внутрішнє погодження нормативно-правового акта, у тому числі позицію юридичної служби щодо подання цього акта до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.
Внутрішнє погодження оформляється візуванням проекту документа посадовими особами суб’єкта нормотворення, які відповідно до їх компетенції займаються питаннями, порушеними в нормативно-правовому акті. Віза включає: особистий підпис, власне ім’я і прізвище особи, яка візує документ, дату візування із зазначенням у разі потреби найменування посади цієї особи. Віза проставляється як на лицьовому, так і на зворотному боці останнього аркуша нормативно-правового акта, якщо місця для візування на лицьовому боці останнього аркуша документа недостатньо.
{Абзац другий пункту 3.7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2463/5 від 07.08.2019}
У разі відсутності посадової особи, найменування посади, прізвище, власне ім’я якої зазначено у відомостях про внутрішнє погодження, проект документа візується у порядку, встановленому пунктом 57 розділу ІІ Типової інструкції.
{Абзац третій пункту 3.7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2463/5 від 07.08.2019}
3.8. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію у трьох примірниках: оригінал та дві завірені в установленому законодавством порядку копії розпорядчого документа (наказу, розпорядження, рішення, постанови), а також затверджених ним правил, положення, інструкції, порядку тощо і додатків до них.
Копії розпорядчого документа, нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, додатків до розпорядчого документа та до нормативно-правового акта, затверджених розпорядчим документом, повинні бути чіткими для прочитання, завірені в порядку, установленому Типовою інструкцією, текст має бути розміщений через півтора міжрядкових інтервали на аркушах формату А4 без звороту з використанням гарнітури Times New Roman та шрифту розміром 14 друкарських пунктів.
3.9. Спільно прийнятий нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію суб’єктом нормотворення, який є головним розробником. При цьому оригінал нормативно-правового акта подається в кількості примірників, що дорівнює кількості органів, які прийняли цей акт.
Нормативно-правові акти, прийняті спільно або за погодженням з іншими органами, змінюються або визнаються такими, що втратили чинність, спільно або за погодженням з відповідними органами, враховуючи при цьому правонаступництво ліквідованих або реорганізованих органів, а також відповідні зміни в законодавстві, пов’язані з необхідністю такого узгодження.
3.10. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію разом із супровідним листом, у якому вказуються прізвище уповноваженого працівника суб’єкта нормотворення та номер його телефону.
У разі якщо нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію повторно, а також якщо він прийнятий замість акта, у державній реєстрації якого відмовлено, у супровідному листі необхідно вказати дату і номер листа Міністерства юстиції України про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання або відмову в державній реєстрації.
3.11. Разом з нормативно-правовим актом та супровідним листом до нього до Міністерства юстиції України подаються:
3.11.1 пояснювальна записка за формою, визначеною в додатку 4 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 (із змінами).
{Абзац перший підпункту 3.11.1 пункту 3.11 розділу III в редакції Наказу Міністерства юстиції № 632/5 від 01.03.2019}
До неї долучається завірена в установленому законодавством порядку копія висновку юридичної служби суб’єкта нормотворення, складеного за результатами проведеної юридичної експертизи проекту нормативно-правового акта, за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 06 липня 2011 року № 1805/5 «Про затвердження форми висновку юридичної служби міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади та його територіальних органів, місцевих державних адміністрацій за результатами проведення юридичної експертизи проекту нормативно-правового акта», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 липня 2011 року за № 826/19564;
3.11.2 відомості про чинні нормативно-правові акти з питання, що належить до сфери правового регулювання прийнятого нормативно-правового акта, інформація про строки приведення їх у відповідність до нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію, а також про нормативно-правові акти, що втрачають чинність у зв’язку з прийняттям цього акта;
3.11.3 копія нормативно-правового акта, до якого вносяться зміни або який визнається таким, що втратив чинність, у контрольному стані та порівняльна таблиця;
3.11.4 відомості про офіційне погодження нормативно-правового акта із заінтересованими органами незалежно від того, чи є таке погодження обов’язковим згідно із законодавством (оригінал, який після прийняття рішення щодо державної реєстрації повертається суб’єкту нормотворення, та дві копії).
У разі коли на державну реєстрацію міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають нормативно-правовий акт з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, вони також повідомляють за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, із доданням відповідних підтвердних документів (листів, аркушів зовнішнього погодження тощо) про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців щодо цього акта та про проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій. При цьому необхідність врахування зазначених зауважень і пропозицій визначають міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які приймають цей акт. У разі подання на державну реєстрацію нормативно-правових актів, що стосуються прав осіб з інвалідністю, застосовується такий самий порядок підтвердження позиції громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які мають всеукраїнський статус, відповідно до їх статутної діяльності.;
{Абзац другий підпункту 3.11.4 пункту 3.11 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2419/5 від 14.11.2013}
3.11.5 оригінал та дві копії рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику про погодження проекту нормативно-правового акта (для регуляторних нормативно-правових актів);
3.11.6 довідку щодо відповідності зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС) за формою, визначеною в додатку 1 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950;
{Підпункт 3.11.6 пункту 3.11 розділу III в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018}
3.11.7 висновок Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини. У разі відсутності цього документа суб’єкт нормотворення надає копію супровідного листа про подання до Міністерства юстиції України комплекту документів, необхідного для отримання висновку Міністерства юстиції щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини (оригінал, який після прийняття рішення щодо державної реєстрації повертається суб’єкту нормотворення, та дві копії);
3.11.8 висновок про проведення антидискримінаційної експертизи за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 61 «Питання проведення антидискримінаційної експертизи та громадської антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів», та завірена в установленому законодавством порядку його копія;
3.11.9 висновок про проведення гендерно-правової експертизи за формою, визначеною в додатку 2 до Порядку проведення гендерно-правової експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 року № 997, та завірена в установленому законодавством порядку його копія;
{Пункт 3.11 розділу III доповнено новим підпунктом 3.11.9 згідно з Наказом Міністерства юстиції № 632/5 від 01.03.2019}
3.11.10 висновок Державного агентства з питань електронного урядування України про проведення цифрової експертизи за формою, визначеною в додатку 21 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 (із змінами), у разі подання на державну реєстрацію нормативно-правового акта, що стосується питань інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства, електронної демократії, надання адміністративних послуг або цифрового розвитку, та його копія, а також відомості про офіційне погодження з Державним агентством з питань електронного урядування України;
{Пункт 3.11 розділу III доповнено новим підпунктом 3.11.10 згідно з Наказом Міністерства юстиції № 632/5 від 01.03.2019}
3.11.11 інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативно-правових актів (у разі необхідності).
3.12. Супровідний лист, пояснювальна записка, довідка про відповідність нормативно-правового акта основним положенням законодавства Європейського Союзу, інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативно-правових актів підписуються керівником суб'єкта нормотворення або його заступником.
3.13. Нормативно-правовий акт із супровідним листом та матеріалами, зазначеними в пункті 3.12 цього розділу, подаються уповноваженим працівником суб’єкта нормотворення до Департаменту реєстрації та систематизації правових актів Міністерства юстиції України (далі - Департамент) для попереднього розгляду.
{Абзац перший пункту 3.13 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018}
Начальник відповідного відділу Управління державної реєстрації нормативно-правових актів Департаменту відповідно до розподілу обов’язків перевіряє комплектність документів та правильність їх оформлення (наявність підписів, печаток, погоджень тощо). Якщо документи відповідають установленим вимогам, начальник відділу Управління державної реєстрації нормативно-правових актів Департаменту робить на супровідному листі відмітку про передачу документів до Департаменту комунікації, документообігу та контролю і ставить свій підпис і дату. В іншому разі документи повертаються уповноваженому працівнику суб'єкта нормотворення для виправлення.
{Абзац другий пункту 3.13 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018}
3.14. Управління документального забезпечення Департаменту комунікації, документообігу та контролю проводить реєстрацію документів, що надійшли на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України, відповідно до вимог Типової інструкції і передає їх на розгляд керівництву Міністерства юстиції України.
{Абзац перший пункту 3.14 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018}
Повернуті керівництвом Міністерства юстиції України нормативно-правові акти в той самий день передаються до Департаменту.
IV. Проведення державної реєстрації нормативно-правових актів
4.1. Нормативно-правові акти, що надійшли до Управління державної реєстрації нормативно-правових актів (далі - Управління), заносяться до журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України, який ведеться в Управлінні.
4.2. Спеціалісти Управління проводять правову експертизу нормативно-правових актів, а саме перевіряють їх відповідність Конституції та чинному законодавству України, а також правилам нормопроектувальної техніки.
Експертиза нормативно-правового акта провадиться з метою встановлення повноважень суб’єкта нормотворення на прийняття цього нормативно-правового акта, забезпечення його відповідності законодавству, якості й обґрунтованості, своєчасності прийняття, виявлення можливих позитивних і негативних наслідків його дії.
Експертиза нормативно-правового акта, у якому міститься одна або декілька норм права, що стосуються зміни обсягу процесуальних прав та обов’язків громадянина; надання адміністративних послуг; проведення конкурсних (тендерних) процедур; здійснення державних закупівель; надання дискреційних повноважень органам державної влади, органам місцевого самоврядування чи їх посадовим особам; фінансування поточної діяльності політичних партій та виборчих компаній, провадиться із залученням Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки.
{Пункт 4.2 розділу ІV доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2147/5 від 19.12.2014; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018}
4.3. Строк проведення державної реєстрації нормативно-правового акта в Міністерстві юстиції України становить 15 робочих днів з дня, наступного після надходження його до Міністерства юстиції України.
У разі потреби (необхідність проведення аналізу нормативно-правового акта із залученням експертів, вивчення значної кількості актів законодавства тощо) строки можуть бути продовжені директором Департаменту, але не більш як на 10 робочих днів. У цьому разі працівник Управління, який проводить правову експертизу нормативно-правового акта (далі - виконавець), готує доповідну записку за підписом начальника Управління, яка подається на погодження директору Департаменту.
У разі продовження строку проведення державної реєстрації нормативно-правового акта про це повідомляється суб'єкт нормотворення.
4.4. Для перевірки дотримання правил правопису виконавець після отримання нормативно-правового акта передає одну копію редактору, який опрацьовує його паралельно з проведенням правової експертизи цього акта в строк, погоджений з виконавцем, але в межах строку, встановленого відповідно до пункту 4.3 цього розділу.
Зауваження редактора враховуються при прийнятті рішення щодо державної реєстрації нормативно-правового акта.
4.5. Виконавець у разі виявлення за результатами правової експертизи нормативно-правового акта порушень правил правопису та нормопроектувальної техніки може провести робочу зустріч із уповноваженим працівником суб’єкта нормотворення, під час якої має висловити зазначені зауваження до нормативно-правового акта.
Суб'єкт нормотворення може протягом строку, встановленого для проведення державної реєстрації нормативно-правового акта, врахувати зазначені зауваження та направити до Міністерства юстиції супровідним листом оригінал та дві завірені в установленому законодавством порядку копії відповідних сторінок опрацьованого нормативно-правового акта із зазначенням на зворотному боці цих сторінок прізвища, власного імені, підпису уповноваженого працівника суб'єкта нормотворення та дати візування (спільний нормативно-правовий акт візується уповноваженими працівниками цих суб'єктів нормотворення), а також лист центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику про відсутність (наявність) обставин, визначених у частині першій статті 25 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», щодо опрацьованого регуляторного нормативно-правового акта з урахуванням зазначених зауважень.
{Абзац другий пункту 4.5 розділу IV в редакції Наказу Міністерства юстиції № 2056/5 від 30.09.2013; із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 2419/5 від 14.11.2013, № 2463/5 від 07.08.2019}
У разі ненадання листа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, про відсутність обставин, визначених у частині першій статті 25 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Міністерством юстиції України приймається рішення відповідно до підпункту 4.6.2 пункту 4.6 цього розділу.
{Абзац пункту 4.5 розділу IV в редакції Наказу Міністерства юстиції № 2056/5 від 30.09.2013}
У разі надання листа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, про наявність будь-якої з обставин, визначених у частині першій статті 25 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Міністерством юстиції України приймається рішення відповідно до підпункту 4.6.3 пункту 4.6 цього розділу.
{Абзац пункту 4.5 розділу IV в редакції Наказу Міністерства юстиції № 2056/5 від 30.09.2013}
4.6. За результатами правової експертизи Міністерство юстиції України в межах установленого строку приймає одне з таких рішень:
4.6.1 про державну реєстрацію нормативно-правового акта. Таке рішення приймається, якщо нормативно-правовий акт відповідає Конституції, законодавству України, Конвенції, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, антикорупційному законодавству, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, правилам нормопроектувальної техніки та правопису, і оформлюється наказом Міністерства юстиції України. У преамбулі наказу зазначається стаття 1 Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», у розпорядчій частині наказу викладається рішення Міністерства юстиції України.
{Абзац перший підпункту 4.6.1 пункту 4.6 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2419/5 від 14.11.2013}
Наказ про державну реєстрацію нормативно-правового акта може бути оформлений окремо щодо кожного зареєстрованого нормативно-правового акта або включати список нормативно-правових актів, щодо яких прийнято рішення про державну реєстрацію.
До наказу додається висновок про державну реєстрацію нормативно-правового акта (додаток 2), який підписується виконавцем та начальником відповідного відділу (згідно з розподілом обов’язків в Управлінні), редактором, начальником Управління, погоджується директором Департаменту і затверджується заступником Міністра (згідно з розподілом обов’язків);
{Абзац третій підпункту 4.6.1 пункту 4.6 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018}
4.6.2 про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання. Таке рішення може бути прийнято на прохання суб’єкта нормотворення або з власної ініціативи Міністерства юстиції України, якщо суб’єктом нормотворення порушено вимоги Положення або цього Порядку, і оформлюється наказом Міністерства юстиції України. У преамбулі наказу зазначається пункт 111 Положення, у розпорядчій частині наказу викладаються рішення Міністерства юстиції України та строк доопрацювання. Наказ про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання готується щодо кожного нормативно-правового акта окремо.
Для повернення нормативно-правового акта на доопрацювання на прохання суб’єкта нормотворення такий суб’єкт направляє до Міністерства юстиції України відповідного листа із зазначенням підстав для доопрацювання, підписаного керівником (особою, яка виконує його обов’язки) або заступником керівника.
{Абзац другий підпункту 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2419/5 від 14.11.2013}
У разі повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання до наказу про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання додається висновок про доопрацювання нормативно-правового акта (додаток 3), який підписується виконавцем та начальником відповідного відділу (згідно з розподілом обов’язків в Управлінні), редактором, начальником Управління, погоджується директором Департаменту і затверджується заступником Міністра (згідно з розподілом обов’язків).
{Абзац третій підпункту 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 2419/5 від 14.11.2013,№ 1676/5 від 31.05.2018}
Копія наказу про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання надається суб’єкту нормотворення із супровідним листом Міністерства юстиції України за підписом директора Департаменту.
Уповноважений працівник суб’єкта нормотворення особисто забирає лист Міністерства юстиції України про повернення нормативно-правового акта на доопрацювання, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. Із зазначеним листом йому повертаються оригінал нормативно-правового акта та копія. Одна копія нормативно-правового акта залишається в Управлінні.
Якщо протягом доби після підписання листа про повернення нормативно-правового акта на доопрацювання його не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, Міністерство юстиції України може відправити листа поштою.
Під час доопрацювання суб'єкт нормотворення повинен урахувати всі висловлені Міністерством юстиції України зауваження, усунути виявлені порушення, переузгодити нормативно-правовий акт із заінтересованими органами (у тому числі із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику (для регуляторних актів)), повторно отримати висновок Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини (у разі відсутності цього документа суб’єкт нормотворення надає копію супровідного листа про повторне подання до Міністерства юстиції України комплекту документів, необхідного для отримання висновку Міністерства юстиції України щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини) та протягом місяця повторно подати цей нормативно-правовий акт на державну реєстрацію або надати Міністерству юстиції України копію розпорядчого документа про його скасування. Такий розпорядчий документ не повинен містити правових норм. У супровідному листі, з яким він направляється, необхідно вказувати дату і номер листа Міністерства юстиції України про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання та термін закінчення доопрацювання.
{Абзац сьомий підпункту 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2056/5 від 30.09.2013; в редакції Наказу Міністерства юстиції № 2147/5 від 19.12.2014}
4.6.3 про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта. Таке рішення приймається у випадках, установлених пунктом 13 Положення, і оформлюється наказом Міністерства юстиції України. У преамбулі наказу вказується підпункт пункту 13 Положення, який є підставою відмови в державній реєстрації, у розпорядчій частині наказу викладається рішення Міністерства юстиції України. Наказ про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта готується щодо кожного нормативно-правового акта окремо.
До наказу додається висновок про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта (додаток 4) з викладенням підстав відмови, який підписується виконавцем та начальником відповідного відділу (згідно з розподілом обов’язків в Управлінні), редактором, начальником Управління, погоджується директором Департаменту і затверджується заступником Міністра (згідно з розподілом обов’язків).
{Абзац другий підпункту 4.6.3 пункту 4.6 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018}
Копія наказу про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта надається суб’єкту нормотворення із супровідним листом Міністерства юстиції України за підписом директора Департаменту. Із зазначеним листом йому також повертаються оригінал нормативно-правового акта та його копія. Одна копія нормативно-правового акта залишається в Управлінні.
Уповноважений працівник суб’єкта нормотворення особисто забирає лист Міністерства юстиції України про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
Якщо протягом доби після підписання листа про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта його не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, Міністерство юстиції України може відправити листа поштою.
Нормативно-правові акти, у державній реєстрації яких відмовлено, заносяться до спеціального журналу обліку таких актів, що ведеться в Управлінні.
Суб'єкт нормотворення, якому відмовлено в державній реєстрації нормативно-правового акта, має право протягом десяти днів після отримання листа про відмову звернутися до Міністра юстиції України із заявою про перегляд прийнятого рішення щодо поданого на державну реєстрацію нормативно-правового акта з поданням додаткових матеріалів, що обґрунтовують потребу в такому перегляді. Зазначена заява розглядається протягом десяти робочих днів.
Крім того, рішення про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта може бути оскаржене до суду.
Нормативно-правовий акт, у державній реєстрації якого відмовлено, підлягає скасуванню суб’єктом нормотворення у 5-денний строк з дня отримання листа Міністерства юстиції України про відмову в його державній реєстрації чи відповідного рішення Міністра юстиції України. Копія розпорядчого документа про скасування нормативно-правового акта в цей самий строк направляється до Міністерства юстиції України. Такий розпорядчий документ не повинен містити правових норм. У супровідному листі, з яким він направляється, необхідно вказувати дату і номер листа Міністерства юстиції України про відмову в державній реєстрації;
4.6.4 про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації. Таке рішення приймається протягом п’яти робочих днів, якщо поданий на державну реєстрацію акт не містить ознак, за наявності яких нормативно-правовий акт підлягає державній реєстрації згідно з Положенням та цим Порядком, і оформлюється наказом Міністерства юстиції України. У преамбулі наказу вказується структурна одиниця Положення, яка є підставою визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, у розпорядчій частині наказу викладається рішення Міністерства юстиції України. Наказ про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, готується щодо кожного акта окремо.
До наказу додається висновок про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації (додаток 5), з відповідним обґрунтуванням, який підписується виконавцем та начальником відповідного відділу (згідно з розподілом обов’язків в Управлінні), редактором, начальником Управління, погоджується директором Департаменту і затверджується заступником Міністра (згідно з розподілом обов’язків).
{Абзац другий підпункту 4.6.4 пункту 4.6 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018}
Копія наказу про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, надається суб’єкту нормотворення із супровідним листом Міністерства юстиції України за підписом директора Департаменту. Із зазначеним листом йому також повертаються оригінал акта та копія. Одна копія акта залишається в Управлінні.
Уповноважений працівник суб’єкта нормотворення особисто забирає лист Міністерства юстиції України про повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
Якщо протягом доби після підписання листа про повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає, його не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, Міністерство юстиції України може відправити листа поштою.
Акти, визнані Міністерством юстиції України такими, що не підлягають державній реєстрації, заносяться до спеціального журналу обліку таких актів, що ведеться в Управлінні.
Акт, визнаний Міністерством юстиції України таким, що не підлягає державній реєстрації, набирає чинності та оприлюднюється в порядку, визначеному органом, що його прийняв.
V. Занесення нормативно-правових актів до Державного реєстру нормативно-правових актів та набрання ними чинності
5.1. Після підписання Міністром юстиції України наказу про державну реєстрацію нормативно-правового акта Управління заносить його до Державного реєстру нормативно-правових актів (далі - Державний реєстр) (додаток 1 до Положення).
{Абзац перший пункту 5.1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018}
Нормативно-правовий акт заноситься до Державного реєстру за датою підписання наказу про його державну реєстрацію, відповідно до якого йому присвоюється реєстраційний номер, що складається з двох частин: число перед правобічною похилою рискою - це порядковий номер, що починається з 01 січня кожного року, після правобічної похилої риски - це число, що означає загальну кількість нормативно-правових актів, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України з дня запровадження державної реєстрації нормативно-правових актів. Застосування у Державному реєстрі поряд з цифровою літерної нумерації не допускається.
У разі якщо одним розпорядчим документом затверджуються декілька нормативно-правових актів, нормативно-правовому акту, що затверджується першим, присвоюється реєстраційний номер розпорядчого документа, а іншим нормативно-правовим актам - наступні реєстраційні номери в такому порядку, як вони зазначені в розпорядчому документі.
5.2. Після занесення нормативно-правового акта до Державного реєстру на оригіналі цього акта та копії (першій сторінці розпорядчого документа та затвердженого ним нормативно-правового акта) проставляється штамп з написом, зразок якого наведений у додатку 2 до Положення.
{Пункт 5.2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018}
5.3. Після передання уповноваженим працівником суб’єкта нормотворення копій нормативно-правового акта для включення його до Єдиного державного реєстру оригінал та копія нормативно-правового акта, на якій не проставляється штамп з написом, зразок якого наведений у додатку 2 до Положення, разом із супровідним листом Міністерства юстиції України за підписом директора Департаменту повертаються суб'єкту нормотворення.
{Абзац перший пункту 5.3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2147/5 від 19.12.2014}
Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає лист Міністерства юстиції України про повернення зареєстрованого нормативно-правового акта, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі Державного реєстру.
Якщо протягом доби після передання копій нормативно-правового акта для включення його до Єдиного державного реєстру оригінал нормативно-правового акта не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, Міністерство юстиції України може відправити його поштою.
{Пункт 5.3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018}
5.4. Нормативно-правові акти, які занесені до Державного реєстру, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не встановлено самими актами, але не раніше дня їх офіційного опублікування.
5.5. У випадках, коли є необхідність надання певного строку для проведення підготовчої роботи для застосування нового нормативно-правового акта, у відповідному пункті розпорядчого документа можуть застосовуватися такі формулювання: «набирає чинності через (кількість днів) після опублікування в «Офіційному віснику України», «набирає чинності з (число, місяць, рік)». У разі неодночасного набрання чинності окремими положеннями нормативно-правового акта про це зазначається в розпорядчому документі. При цьому вказуються пункти розпорядчого документа або структурні одиниці затвердженого ним нормативно-правового акта та момент набрання ними чинності. Наприклад: «Ця постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування, крім пункту 7, який набирає чинності з 01 червня 2013 року».
Окремі структурні одиниці нормативно-правового акта не можуть набирати чинності раніше набрання чинності розпорядчим документом, яким він затверджений.
У разі прийняття тимчасового нормативно-правового акта в ньому зазначається положення щодо обмеження дії, наприклад: «діє до (зазначається дата)»; «на період проведення експерименту».
Для документів, що містять інформацію з обмеженим доступом, застосовується таке формулювання: «набирає чинності через 10 днів після його державної реєстрації».
5.6. Суб'єкти нормотворення направляють нормативно-правові акти для виконання лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.
У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться.
Посилання на дату і номер державної реєстрації зареєстрованого нормативно-правового акта є обов'язковим.
VI. Особливості проведення державної реєстрації нормативно-правових актів в електронній формі
6.1. Підготовка та подання нормативно-правових актів в електронній формі на державну реєстрацію здійснюються відповідно до законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у тому числі цього Порядку, та з урахуванням вимог Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55.
6.2. У разі якщо нормативно-правовий акт відповідає вимогам законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, орган державної реєстрації приймає рішення про його державну реєстрацію.
6.3. Кожен запис державного реєстру засвідчується спеціально для цього призначеною електронною печаткою органу державної реєстрації. Відповідне засвідчення здійснює уповноважена особа органу державної реєстрації.
6.4. У разі необхідності з відповідного реєстру робляться витяги в електронній та паперовій формах.
6.5. У разі подання нормативно-правового акта в електронній формі з державного реєстру одразу за фактом засвідчення запису про державну реєстрацію відповідного акта автоматично надсилається повідомлення органу видання цього акта через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади з такими реєстраційними даними: дата державної реєстрації, номер акта згідно з державним реєстром. Реєстраційні дані нормативно-правового акта автоматично завантажуються до реєстраційно-моніторингової картки відповідного акта у системі електронного документообігу органу видання цього акта та не можуть бути спотворені шляхом їх редагування.
{Порядок доповнено новим розділом VI згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018}
VII. Включення зареєстрованих нормативно-правових актів до Єдиного державного реєстру
7.1. Не пізніше наступного дня після занесення нормативно-правового акта до Державного реєстру його копія на паперовому носії подається до Управління систематизації законодавства та координації правової роботи Департаменту реєстрації та систематизації правових актів (далі - Управління систематизації) для включення до Єдиного державного реєстру.
{Абзац перший пункту 7.1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018}
При цьому уповноважена особа суб’єкта нормотворення подає до Управління систематизації копію нормативно-правового акта на електронному носії, текст якої має бути ідентичним оригіналу зареєстрованого нормативно-правового акта. Електронні копії мають бути підготовлені у Microsoft Word, формат RTF, з використанням гарнітури Times New Roman та шрифту розміром 14 друкарських пунктів, таблиці, діаграми тощо - у Microsoft Excel, із обов’язковим зазначенням усіх реквізитів акта: найменування суб’єкта нормотворення, назви виду розпорядчого документа, дати підписання і номера, заголовка, місця видання, дати і номера державної реєстрації у Міністерстві юстиції України.
На супровідному листі до Управління систематизації уповноважена особа суб’єкта нормотворення проставляє напис про ідентичність електронної копії оригіналу зареєстрованого нормативно-правового акта, який засвідчується її підписом із зазначенням прізвища, власного імені та дати візування.
{Абзац третій пункту 7.1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2463/5 від 07.08.2019}
7.2. Уповноважена особа суб’єкта нормотворення (у виключних випадках - виконавець) разом із супровідним листом за підписом начальника Управління передає до Управління систематизації оформлені в установленому порядку:
паперову копію зареєстрованого нормативно-правового акта, кожна сторінка якої в правому нижньому куті зворотного боку завізована редактором та виконавцем;
висновок про державну реєстрацію нормативно-правового акта;
копію висновку юридичної служби суб’єкта нормотворення;
копію висновку про проведення антидискримінаційної експертизи;
копію висновку про проведення гендерно-правової експертизи;
{Пункт 7.2 розділу VII доповнено новим абзацом сьомим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 632/5 від 01.03.2019}
копію висновку Державного агентства з питань електронного урядування України про проведення цифрової експертизи (за наявності);
{Пункт 7.2 розділу VII доповнено новим абзацом восьмим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 632/5 від 01.03.2019}
відомості про чинні нормативно-правові акти з питання, що належить до сфери правового регулювання прийнятого нормативно-правового акта, інформацію про строки приведення їх у відповідність до нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію, а також про нормативно-правові акти, що втрачають чинність у зв’язку з прийняттям цього акта;
відомості про офіційне погодження нормативно-правового акта із заінтересованими органами (за наявності);
копію рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику про погодження проекту нормативно-правового акта (за наявності);
довідку щодо відповідності нормативно-правового акта acquis communautaire;
копію висновку Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини;
реєстраційно-контрольну картку Міністерства юстиції України та супровідний лист поданого на державну реєстрацію нормативно-правового акта;
реєстраційно-контрольну картку Міністерства юстиції України та лист щодо направлення замінених у порядку, передбаченому пунктом 4.5 розділу ІV цього Порядку, сторінок до поданого на державну реєстрацію нормативно-правового акта (за наявності);
відомості про продовження строку проведення державної реєстрації нормативно-правового акта (за наявності);
копію листа Міністерства юстиції України про повернення зареєстрованого нормативно-правового акта суб’єкту нормотворення.
При необхідності окремі елементи нормативно-правових актів можуть подаватися в кольорі на паперових та електронних носіях.
У супровідному листі зазначаються реквізити зареєстрованого нормативно-правового акта (вид розпорядчого документа, найменування суб’єкта нормотворення, дата підписання та номер, заголовок, дата та номер державної реєстрації в Міністерстві юстиції України), дата і номер наказу про його державну реєстрацію, відомості про виконавця (власне ім’я, прізвище, підпис та номер телефону), відомості про уповноважену особу суб’єкта нормотворення (власне ім’я, прізвище, номер телефону), кількість аркушів у додатках.
{Абзац дев’ятнадцятий пункту 7.2 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2463/5 від 07.08.2019}
Супровідний лист направляється з кожним нормативно-правовим актом, занесеним до Державного реєстру та переданим для включення до Єдиного державного реєстру.
Спільні нормативно-правові акти, які мають різні види розпорядчих документів, передаються з одним супровідним листом, у якому зазначається, який із суб’єктів нормотворення є головним розробником.
7.3. Управління систематизації:
перевіряє відповідність електронної копії тексту зареєстрованого нормативно-правового акта паперовій копії, комплектність переданих копій зареєстрованого нормативно-правового акта, зокрема якість виготовлення, повноту тексту та правильність структури, наявність додатків та посилань на них у тексті акта, підписів відповідальних осіб та печаток суб’єкта нормотворення;
після перевірки відповідності текстів нормативно-правових актів на паперових та електронних носіях електронний носій повертає уповноваженій особі суб'єкта нормотворення.
7.4. За якість інформації на паперових та електронних носіях відповідає суб’єкт нормотворення.
7.4.1. У разі виявлення розбіжностей та помилок при переданні нормативно-правового акта для включення до Єдиного державного реєстру уповноважена особа суб’єкта нормотворення за погодженням з виконавцем у той самий день уносить тотожні зміни в усі паперові примірники, а також в електронну копію акта.
7.4.2. Заміна сторінок та виправлення у копіях нормативно-правових актів, що вже включені до Єдиного державного реєстру та зберігаються в Управлінні систематизації, допускаються у виняткових випадках.
При необхідності заміни сторінок виконавець надає Управлінню систематизації нові сторінки, на зворотному боці яких має бути зазначено:
прізвище, власне ім’я та підпис виконавця;
{Абзац четвертий підпункту 7.4.2 пункту 7.4 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2463/5 від 07.08.2019}
прізвище, власне ім’я та підпис уповноваженої особи суб’єкта нормотворення;
{Абзац п'ятий підпункту 7.4.2 пункту 7.4 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2463/5 від 07.08.2019}
Кожна нова сторінка у правому нижньому куті зворотного боку повинна бути завізована редактором. Олівцем необхідно виділити місця в тексті нормативно-правового акта, які змінено.
При необхідності внесення виправлень у текст копій нормативно-правових актів виконавець з дозволу керівництва Управління систематизації робить необхідні виправлення. На зворотному боці аркуша, текст на якому змінюється, має бути зазначено:
прізвище, власне ім’я та підпис виконавця;
{Абзац десятий підпункту 7.4.2 пункту 7.4 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2463/5 від 07.08.2019}
прізвище, власне ім’я та підпис уповноваженої особи суб’єкта нормотворення;
{Абзац одинадцятий підпункту 7.4.2 пункту 7.4 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2463/5 від 07.08.2019}
На лицьовому боці сторінки повинні бути внесені необхідні виправлення та олівцем виділені відповідні місця в тексті нормативно-правового акта. При необхідності сторінка додатково візується редактором.
Помилки правопису виправляються редактором за погодженням з уповноваженою особою суб’єкта нормотворення та виконавцем у день їх виявлення.
За тотожні виправлення в оригіналі та копіях нормативно-правових актів (паперових та електронних) відповідають уповноважена особа суб'єкта нормотворення та виконавець.
7.5. Оригінал та копія нормативно-правового акта, на якій не проставляється штамп з написом, зразок якого наведений у додатку 2 до Положення, повертаються органу, що його прийняв, після передачі Управлінню систематизації для включення до Єдиного державного реєстру паперової та електронної копій нормативно-правового акта та внесення всіх необхідних виправлень.
{Пункт розділу із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 2147/5 від 19.12.2014, № 1676/5 від 31.05.2018}
7.6. Включення нормативно-правового акта до Єдиного державного реєстру провадиться протягом 5 робочих днів з дня їх подання до Управління систематизації.
7.7. Після включення нормативно-правового акта до Єдиного державного реєстру і присвоєння йому реєстраційного коду Управління систематизації передає нормативно-правовий акт для опублікування в бюлетені «Офіційний вісник України».
{Пункт 7.8 розділу VII виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2463/5 від 07.08.2019}
Директор Департаменту |
|
{Порядок в редакції Наказу Міністерства юстиції № 883/5 від 15.05.2013}
Додаток 1 |
ДОВІДКА
про погодження нормативно-правового акта із уповноваженим представником від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженим представником від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців
____________________________________________
(назва нормативно-правового акта)
Нормативно-правовий акт розроблено ___________________________________________
(найменування органу суб’єкта нормотворення)
1. Нормативно-правовий акт погоджено без зауважень.
2. До нормативно-правового акта висловлено зауваження (пропозиції), які враховано в повному обсязі.
3. До нормативно-правового акта висловлено зауваження (пропозиції), які враховано частково.
4. До нормативно-правового акта висловлено зауваження (пропозиції), які не враховано.
5. Таблиці узгодження позиції:
№ з/п | Редакція спірної частини акта | Найменування органу, що подав зауваження (пропозиції), та зміст зауважень (пропозицій) | Мотиви неврахування зауважень (пропозицій) суб'єктом нормотворення |
Враховані зауваження (пропозиції)
№ з/п | Редакція частини акта, до якої висловлено зауваження (пропозиції) | Найменування органу, що подав зауваження (пропозиції), та зміст зауважень (пропозицій) | Спосіб врахування зауважень (пропозицій) |
_______________________________ | ________ |
|
{Порядок доповнено Додатком 1 згідно з Наказом Міністерства юстиції № 647/5 від 13.04.2009; в редакції Наказу Міністерства юстиції № 883/5 від 15.05.2013; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2463/5 від 07.08.2019}
Додаток 2 |
ВИСНОВОК
про державну реєстрацію нормативно-правового акта
{Додаток 2 в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1676/5 від 31.05.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2463/5 від 07.08.2019}
Додаток 3 |
ВИСНОВОК
про доопрацювання нормативно-правового акта
{Додаток в редакції Наказів Міністерства юстиції № 592/5 від 02.08.2007, № 1113/5 від 13.04.2011, № 883/5 від 15.05.2013, № 1676/5 від 31.05.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2463/5 від 07.08.2019}
Додаток 4 |
ВИСНОВОК
про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта
{Додаток в редакції Наказів Міністерства юстиції № 592/5 від 02.08.2007, № 1113/5 від 13.04.2011, № 883/5 від 15.05.2013, № 1676/5 від 31.05.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2463/5 від 07.08.2019}
Додаток 5 |
ВИСНОВОК
про визнання нормативно-правового акта таким, що не підлягає державній реєстрації
{Додаток в редакції Наказів Міністерства юстиції № 592/5 від 02.08.2007, № 1113/5 від 13.04.2011, № 883/5 від 15.05.2013, № 2419/5 від 14.11.2013, № 1676/5 від 31.05.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2463/5 від 07.08.2019}
