open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Чинна

Клуб ошуканих читачів

"Поштою мені надійшло повідомлення, що я заборгував 240 гривень, - пише до редакції Сергій З. з міста Павлоград Дніпропетровської області. - Повідомлення надійшло від компанії, в якій декілька разів замовляв поштою книжки. Усі видання, що отримував, я оплатив. Звідки борг - не розумію. Та ще й у листі зазначено: мою "справу" передано колекторській фірмі, тепер вона стягуватиме з мене гроші. Що мені робити?".

І такі листи непоодинокі. Ось інший, з міста Тернополя. "Пише вам Тамара М. Нещодавно мені поштою надійшло повідомлення: я виграла приз "читацького клубу" - 50000 гривень. Однак, щоб забрати його, мені поставили умову: потрібно замовити та оплатити книжки, які розповсюджує клуб. Вирішила ризикнути. Книжки, які мені й не надто були потрібні, надійшли, гроші за них сплачено, а про приз забули. Я звернулася б до "клубу" по пояснення, та замість адреси лише абонентська скринька. Зрозуміло - обманули".

Зі схожою ситуацією нещодавно зіткнулася наш власний кореспондент в одній з областей. Вона не пристала на пропозицію "книжкових" шахраїв. Утім, методи, застосовані щодо неї, були схожі.

Як ми бачимо, такий "бізнес" доволі поширений. Тож спробуємо розібратися в тому, як діють зловмисники, та зрозуміти, як не потрапити на їхній "гачок".

Метод перший: "обіцянка"

Шахраї, які послуговуються цим методом, розраховують на легковірність людей та бажання миттєво збагатитися. Головна думка, яка нав'язується "жертві": ви вже виграли приз (велику суму грошей, побутову техніку). Залишилося зробити невеликий крок до остаточної перемоги - замовити товар, перерахувати кошти. Витрати незначні, а приз - солідний. Людина думає: програю то й програю, варто ризикнути. Однак, на жаль, у таких випадках завжди програють.

Такий метод обману не новий. Схоже діяли шахраї в далекі дев'яності. Людині на вулиці пропонували взяти участь у миттєвому розіграші, і - о диво - людина вигравала. Однак завжди була одна проблема - на приз претендував іще один "щасливчик". Цей, другий, діяв спільно із зловмисниками. Двом "фіналістам" розіграшу для того, щоб визначити, хто ж забере приз, пропонувалося помірятися фінансовими силами: в кого більше грошей - той і переміг. Перемагав, звісно, завжди "свій". А гроші тому, кому не пощастило, більше не поверталися.

Нині час "вуличних кидал" минув. Замість мерзнути на вулиці, вони працюють через пошту, розсилають повідомлення на мобільні, телефонують у пошуках нових "легковірних". Щоб не стати їхньою жертвою, варто дотримуватися двох основних правил.

Перше: перевірити, з ким маєте справу. Не вірте, що невідома фірма, котра займається, скажімо, продажем книжок, може проводити акції та роздавати всім охочим десятки тисяч гривень. Якщо "організатори розіграшу" прикриваються іменем відомої компанії, зв'яжіться з цією компанією та дізнайтеся, чи проводяться такі акції.

Друге: уважно прочитати умови розіграшу. Часто, щоб уникнути проблем із міліцією, шахраї "попереджають" своїх жертв про умови акції. Однак такі "попередження" ретельно ховаються за хитромудрими юридичними формулюваннями та дрібним шрифтом.

Метод другий: "азарт"

У цьому разі шахраї втягують клієнта в гру. Спочатку дають виграти, а потім, коли ставки зростають, - не лишають шансу. В таку ситуацію потрапила ще одна наша читачка Людмила С. із Вінницької області. Вона пише: "На мобільний прийшло повідомлення з пропозицією взяти участь у вікторині. Суть гри проста: на телефон приходять СМС із запитаннями; відповідаєш на них - отримуєш гроші на рахунок. Спочатку все було нормально, вдалося навіть підзаробити - по 5 гривень за кожну правильну відповідь. А потім прийшло повідомлення: "У вас є шанс виграти суперприз, для цього потрібно поповнити рахунок такого-то телефону на 150 гривень". Поповнила, на цьому "вікторина" для мене і закінчилася".

Такий спосіб обману теж не новий. Гра "в наперстки" будується за тим самим принципом: спочатку людині дають виграти, а потім оббирають до нитки.

Протидіяти азарту деяким людям дуже важко, однак потрібно схаменутися та запитати себе: "Чому така увага до моєї персони? Що це за організація, що так просто роздає гроші?".

Вікторини та різні конкурси не дивина - їх проводять з метою реклами. Відомі компанії в таких випадках не мають на меті ошукати своїх клієнтів. Не стане, скажімо "Київстар" ризикувати своїм ім'я з метою видурити декілька гривень. Але коли схожі акції проводять нікому не відомі "благодійники" - велика вірогідність того, що це звичайнісінький обман.

Метод третій: "погрози"

Із технологією залякування зіштовхнувся наш читач Сергій З. із міста Павлоград. Йому повідомили, що раніше він замовляв книжки поштою, у зв'язку з чим має борг у 240 гривень. Після цього йому пригрозили: відтепер він матиме справу з колекторами.

Розрахунок у шахраїв простий: 240 гривень не надто велика сума, тож частина людей (а це очевидно, що схожий лист отримав не лише Сергій) просто перерахують гроші, лише б не мати зайвих клопотів.

Серед найпоширеніших способів тиску на "боржників" - телефонні дзвінки додому та на роботу, погрози судом.

То що ж робити, якщо ви стали "жертвою" шахраїв?

Найкраща зброя - розважливість

Діяти потрібно залежно від обставин. Скажімо, якщо вам надокучають рекламні агенти та пропонують сумнівні послуги - звертайтеся до управління у справах захисту прав споживачів. Будь-яка діяльність, що вводить споживача в оману, є агресивною, містить елементи примусу, надокучання, вважається "нечесною підприємницькою практикою", а відтак забороняється. Це передбачено статтею 19 Закону "Про захист прав споживачів". Управління зможе вплинути на особливо "активних" продавців, що нав'язують свої послуги або продукцію, - відправити їм припис чи звернутися до суду з вимогою припинити незаконні дії.

Натомість управління у справах захисту прав споживачів буде безсиле, якщо йдеться про відвертих шахраїв, які працюють неофіційно, без реєстрації підприємницької діяльності.

Якщо управління надішле відповідь, що не може вплинути на недобросовісних підприємців, оскільки офіційно їх не існує, - звертайтеся із заявою до міліції. Надайте правоохоронцям усе, що у вас є у цій справі, - листи, рекламні матеріали, долучіть відповідь з управління.

Чи зможе міліція покарати ваших кривдників, залежить від багатьох обставин. Доводиться констатувати, що шахраї нині діють юридично грамотно - так, щоб не потрапляти під дію Кримінального кодексу. Ретельно виписують "правила гри", видурюють невеликі суми, що не тягне за собою настання карної відповідальності. Утім, наприклад, справа Людмили С., що втратила гроші в "мобільній вікторині", може мати непогані перспективи, тим паче якщо доказом слугуватиме не лише одна її заява, а й звернення інших постраждалих.

Єдине, що можна порадити Сергію З. із Павлограда: набратися терпіння. Його начебто борг в 240 гривень навряд чи комусь вдасться стягнути. Для того, щоб зробити це через суд, потрібно сплатити 215 гривень судового збору. Інші "альтернативні" дії із стягнення грошей, такі як психологічний тиск, телефонні дзвінки, погрози, будуть незаконні. У такому разі потрібно без вагань звертатися до міліції.

Ярослав ГРУЩИНСЬКИЙ, кандидат юридичних наук.

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: