Указ про помилування звужує права людини?

Я був засуджений до смертної кари. Пізніше суд замінив покарання на довічне ув'язнення. В "Голосі України" за 11 червня 2013-го я прочитав юридичну консультацію з питання застосування помилування. Виявляється, нині діє указ Президента 2010 року, що визначає - довічно ув'язнений має право клопотати про помилування після відбуття 20 літ покарання. Але в попередньому указі 2000 року з цього приводу було встановлено 15-літній термін. Чи не є це порушенням статті 22 Конституції України, що забороняє звужувати права і свободи людини?

Інше питання більш загального характеру - чи може громадянин впливати на рішення влади, якщо вони порушують його права?

Андрій В.

Відповідає юрист Ярослав ГРУЩИНСЬКИЙ:

- Так, справді, в указі Президента від 2000 року, яким регулювалося питання помилування, було зазначено, що засуджені до довічного ув'язнення могли клопотати про помилування після відбуття не менш як 15 років покарання. Однак вже 2001-го до указу було внесено зміни, відповідно до яких "15" років було замінено на "20".

Нині ж це питання регулюється указом Президента від 16 вересня 2010 року № 902/2010. В цьому документі також зазначено, що для клопотання про помилування довічно ув'язнений повинен відбути не менше 20 років покарання.

Таку зміну порядку здійснення помилування справді можна трактувати як звуження прав засуджених. Однак у статті 22 Конституції України, на яку ви посилаєтеся, зазначено: "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод". Тож ця норма Основного закону стосується саме законів та не може поширюватися на підзаконні акти - укази Президента. Такий підхід є суто формальним та не відповідає духові Конституції, адже якщо закон не має звужувати права людини, то підзаконний акт не повинен робити це тим паче.

Що стосується питання, чи може звичайний громадянин яким-небудь чином вплинути на ситуацію, якщо котримось рішенням влади порушуються його права, то відповідь - так, такий механізм законодавством України передбачено.

Закон "Про Конституційний Суд України" передбачає право кожної особи звернутися до КС з так званим конституційним зверненням. У ньому можна клопотати про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина. Іншими словами, просити пояснити певні норми законів чи Конституції. У зверненні зазначається:

- прізвище, ім'я, по батькові особи, адреса проживання;

- статті (окремі положення) Конституції або закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом;

- обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні;

- дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилається особа;

- перелік документів і матеріалів, що додаються.

Якщо звернення буде підготовлено відповідно до статей 42, 43 Закону "Про Конституційний Суд України", суд зможе надати офіційне тлумачення, що, можливо, допоможе вам захисти та відстояти свої права.

У випадку зі звуженням прав довічно засуджених можна спробувати звернутися до Конституційного Суду. Хоча в статті 22 Конституції говориться саме про закони, а не про укази Президенти, можливо, суд застосує більш широке тлумачення цього питання та визначить, що звуження прав людини не допускається у випадку не лише законів, а й підзаконних актів. Утім, є ймовірність і того, що позиція Конституційного Суду буде більш формальною - якщо в статті 22 Конституції говориться лише про закони, то і стосується вона виключно законів.

Є й інший спосіб вплинути на указ Президента. Згідно з законодавством акти, дії чи бездіяльність Президента, так само як і Верховної Ради, Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, можуть бути оскаржені до Вищого адміністративно суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства. Тут теж є невеликий нюанс - у таких справах діє строк позовної давності - півроку. Перебіг починається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Оскільки йдеться про указ Президента - акт публічного характеру, вважається, що всі без винятку мали дізнатися про нього в момент його опублікування. Однак про те, що указ порушує права, людина могла дізнатися лише після того, як набула статусу "довічно ув'язнений". Тож, кожна особа, яку було засуджено до пожиттєвого позбавлення волі, протягом шести місяців з моменту набуття вироком законної сили може звернутися до Вищого адміністративного суду та оскаржити указ Президента від 16 вересня 2010 року № 902/2010 "Про Положення про порядок здійснення помилування".