У мене лише один онук, але його мати (моя невістка) не дає мені спілкуватися з дитиною. Платять няньці - чужій людині, щоб доглядала за ним, а чому я не можу? Просила сина, але той проти дружини йти не бажає: мовляв, після важкого трудового дня хочеться спокою... Чи можливо в такій ситуацій щось зробити?
Якщо з невісткою так і не виходить домовитися, то у вас є два варіанти вирішення ситуації. Зважаючи на те, що спілкування дитини з дідом та бабою може розглядатися в інтересах дитини, дід чи баба мають право звернутися із заявою до органу опіки та піклування про захист прав та інтересів малолітніх або неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних онуків (ст. 258 Сімейного кодексу України). В свою чергу орган опіки і піклування визначає способи участі діда та/або баби у виховані чи просто спілкуванні з дитиною (визначать години відвідування). Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим для виконання, якщо протягом десяти днів від часу винесення такого рішення зацікавлена особа (у вашому випадку невістка або син) не звернуться за захистом своїх прав або інтересів до суду (ч. 2 ст. 19 СКУ). Проте якщо спілкування діда чи баби з неповнолітніми онуками, на думку органу опіки та піклування, негативно впливає на дітей, то спілкування можуть заборонити тимчасово чи постійно.
Також можна звернутися з позовом до суду щодо захисту прав та інтересів малолітніх або неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних онуків або ж із позовом про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та/або щодо участі у вихованні дитини (ч. 2 ст. 257 СКУ). Суд визначає способи участі діда та баби у вихованні дитини (систематичні побачення, відвідування дитиною місця проживання діда та баби тощо), місце і час спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки діда та баби, інших обставин, що мають істотне значення. Якщо інтереси дитини вимагають присутності під час побачень іншої особи (вихователя, вчителя, лікаря), суд може відобразити це у рішенні. Примусове виконання рішень судів покладається на державну виконавчу службу. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів до виконання рішення у двомісячний строк з дати відкриття виконавчого провадження. Якщо через деякий час невістка знову перешкоджатиме вашому спілкуванню з дитиною, то можна їй пригрозити втручанням прокуратури та порушенням проти неї кримінальної справи за невиконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України), що карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500-17000 грн.) або позбавленням волі на строк до трьох років.
-
скопійовано
-
