К О М Е Н Т А Р

                            09.07.2004

        Подаєте позов до суду - зважте, до якого вигідніше
 

     Нова норма:    Верховна   Рада   ухвалила   новий   Цивільний
процесуальний кодекс України ( 1618-15 ) (далі - ЦПК).

     Це означає, що в новому ЦПК ( 1618-15 ) детально і в багатьох
аспектах по-новому регламентовано провадження у цивільних справах,
у тому числі позовне провадження.

     Першим важливим  моментом  у   цьому   виді   провадження   є
підсудність  справ,  яка  визначає,  до якого саме суду особа може
звернутися із своїм позовом.

     За загальним   правилом,    позови    до    фізичної    особи
пред'являються  в  суд  за  місцем  її  проживання,  а  позови  до
юридичних осіб - за їхнім місцезнаходженням.

     Водночас  ЦПК ( 1618-15 )  передбачає  можливість  визначення
підсудності  за  вибором  позивача.  Так,  не за місцем проживання
відповідача,  а за місцем проживання позивача можуть пред'являтися
позови   про   стягнення   аліментів,   про  визнання  батьківства
відповідача, про розірвання шлюбу (за певних обставин), позови, що
виникають   з  трудових  правовідносин.  У  перелічених  у  законі
випадках позови можуть подаватися за місцем завдання  особі  шкоди
та  за  місцем  виконання  договору.  Щоб  захистити  своє право у
випадку, коли   місцезнаходження   відповідача    невідоме,    ЦПК
( 1618-15 )   надає    позивачу   право    пред'являти   позов  за
місцезнаходженням майна відповідача чи за місцем його  перебування
або   за   останнім   відомим  місцем  проживання  відповідача  чи
постійного його заняття (роботи).

     Новий   ЦПК  ( 1618-15 )  також  надає  можливість   сторонам
домовитися  про  те,  в  якому  суді розглядатиметься їхня справа,
тобто самим письмово визначити територіальну  підсудність  справи.
Водночас  цього  вони  не  можуть  зробити  у  справах,  для  яких
встановлена виключна   підсудність.   А   така   підсудність   ЦПК
( 1618-15 )  встановлена  для:  позовів,  що  виникають з  приводу
нерухомого майна;  позовів про виключення майна з  опису;  позовів
кредиторів   спадкодавця,   що  подаються  до  прийняття  спадщини
спадкоємцями.   Позови   у   таких   справах   пред'являються   за
місцезнаходженням  відповідного  майна  чи  основної його частини.
Крім  того,  виключна  підсудність  встановлена  для  позовів   до
перевізників,  що  виникають  з  договорів  перевезення  вантажів,
пасажирів,   багажу,    пошти    -    вони    пред'являються    за
місцезнаходженням перевізника.

     Другим важливим  моментом  у  позовному  провадженні є власне
пред'явлення  позову,  його  оформлення,  що  є  визначальним  для
відкриття провадження у справі.

     Позов пред'являється  шляхом подання позовної письмової заяви
до суду першої інстанції,  де вона  реєструється,  оформлюється  і
передається судді в порядку черговості.

     До позовної заяви ЦПК ( 1618-15 ) пред'являє низку вимог щодо
її форми та змісту. Вона повинна містити: 1) найменування суду, до
якого   подається   заява;   2)  ім'я  (найменування)  позивача  і
відповідача,  а також ім'я  представника  позивача,  якщо  позовна
заява   подається   представником,   їх   місце   проживання   або
місцезнаходження,  поштовий індекс,  номер засобів  зв'язку,  якщо
такий відомий;  3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог
майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує
свої   вимоги;  6)  зазначення  доказів,  що  підтверджують  кожну
обставину, наявність  підстав  для  звільнення  від   доказування;
7) перелік документів,  що додаються до заяви. Така заява має бути
підписана позивачем або його представником із зазначенням дати  її
подання.

     До позовної   заяви  додаються  документи,  що  підтверджують
сплату судового збору та оплату  витрат  на  інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи.

     Крім того,  позивач повинен додати до позовної заяви її копії
та копії всіх документів,  що  додаються  до  неї,  відповідно  до
кількості  відповідачів  і  третіх осіб (у певних категоріях справ
цього не вимагається - це  стосується  позовів,  що  виникають  із
трудових   правовідносин,   а  також  про  відшкодування  збитків,
завданих  внаслідок  злочину  чи  каліцтвом,   іншим   ушкодженням
здоров'я або смертю фізичної особи,  незаконними рішеннями,  діями
чи   бездіяльністю   органів   дізнання,   досудового    слідства,
прокуратури або суду).

     Звертаємо увагу  на  те,  що  якщо  позовну  заяву подано без
додержання зазначених вимог або не сплачено  судовий  збір  чи  не
оплачено  витрати  на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду
справи,  суддя постановляє ухвалу,  в якій  зазначаються  підстави
залишення заяви без руху,  про що повідомляє позивача і надає йому
строк для усунення недоліків.

     Якщо позивач відповідно до ухвали суду у  встановлений  строк
виконає передбачені законом вимоги,  сплатить суму судового збору,
а також оплатить  витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення
розгляду   справи,   позовна   заява  вважається  поданою  в  день
первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і
повертається позивачеві.

     Крім цього,  заява  може  бути  повернута ще деяких випадках,
зокрема,  коли:  заяву подано недієздатною особою; заяву від імені
позивача подано особою,  яка не має повноважень на ведення справи;
справа непідсудна цьому суду.

     Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню
із заявою до суду,  якщо перестануть існувати обставини,  що стали
підставою для повернення заяви.

     Для довідки:  ЦПК ( 1618-15 ) ухвалено 18 березня 2004 р. Він
набирає чинності з 1 січня 2005 р.  (за умови ухвалення і набрання
чинності до цього  часу  Адміністративним  процесуальним  кодексом
України).  З  його  повним  текстом  можна  ознайомитися в "Голосі
України" за 18 та 20 травня ц. р.
 

     Микола МЕЛЬНИК, доктор юридичних наук.

     Анатолій БЕНЬ, оглядач "Голосу України".