К О М Е Н Т А Р

                            02.07.2004

            Крім судового збору, доведеться заплатити
                    і за судвитрати
 

     Нова норма:   Верховна   Рада   ухвалила   новий    Цивільний
процесуальний кодекс України ( 1618-15 ) (далі - ЦПК).

     Це означає,  що  незабаром ми муситимемо по-новому оплачувати
послуги суду.  Законодавчі новели спонукають учасників  цивільного
процесу   визначати  зміст  своїх  вимог,  клопотань,  доцільність
одержання документальної інформації у справі  тощо  з  урахуванням
свого матеріального стану.

     Замість існуючого сьогодні державного мита передбачено сплату
судового збору,  що обумовлює необхідність розробки  та  прийняття
окремого  закону  "Про судовий збір".  Саме цим законодавчим актом
має бути визначено розмір судового збору,  порядок  його  плати  і
звільнення від  сплати  (ст.  79  ЦПК  (  1618-15 ).   Проте новий
ЦПК ( 1618-15 )  уже  закріпив  низку  принципових  положень  щодо
судового збору. Зокрема, його величина залежатиме від ціни позову,
яка,  у свою чергу,  визначається виходячи з відповідної категорії
справи  (наприклад,  у  позовах про стягнення грошових коштів ціна
позову залежить від суми,  що стягується;  у позовах про  визнання
права  власності  на  майно  або  його витребування - від вартості
майна).

     ЦПК (  1618-15  ) також встановив,  що в разі невідповідності
визначеної позивачем ціни  позову  вартості  спірного  майна  (або
неможливості  на  момент пред'явлення позову встановити точну його
ціну), розмір судового збору попередньо визначить суд.

     Крім судового збору,  судові витрати  становитимуть  витрати,
пов'язані з розглядом судової справи. До таких витрат належать:

     1) витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду
справи - вони пов'язані з інформуванням учасників процесу про  хід
та  результати  справи,  а  також з виготовленням та видачею копій
судових рішень.  Розмір таких витрат залежить від категорії справи
і має бути встановлений КМ.

     У певних категоріях справ ці витрати не треба буде оплачувати
під  час  звернення  до  суду;  суд  зобов'яже  учасників  процесу
оплатити їх після розгляду справи.  Це,  зокрема, стосується справ
про поновлення на роботі, стягнення зарплати, стягнення аліментів,
відшкодування шкоди здоров'ю.  У деяких визначених ЦПК ( 1618-15 )
категоріях   справ  такі  витрати  взагалі  не  підлягають  оплаті
сторонами.  Йдеться,  зокрема,  про справи про обмеження цивільної
дієздатності    особи,   відшкодування   шкоди,   завданої   особі
незаконними рішеннями,  діями або бездіяльністю органів  дізнання,
досудового слідства, прокуратури або суду.

     Суд, зважаючи на майновий стан сторони,  може  своєю  ухвалою
відстрочити  або  розстрочити  сплату  судового збору та витрат на
інформаційно-технічне  забезпечення.  ЦПК  (   1618-15   )   також
передбачив  випадки  повернення  таких  витрат  (зокрема,  у  разі
повернення скарги або заяви,  зменшення  розміру  позовних  вимог,
залишення  справи без розгляду,  відмови у відкритті провадження у
справі).

     2) витрати на правову допомогу,  пов'язані з оплатою допомоги
адвоката  або іншого фахівця в галузі права.  Сторони звільняються
від сплати таких витрат у випадках  надання  безоплатної  правової
допомоги;

     3) витрати  сторін та їх представників,  пов'язані з явкою до
суду  -  переїзд,  винайм  житла.  Ці  витрати  учасники   процесу
оплачують з власної кишені.  Одначе тому,  на чию користь ухвалено
судове рішення (у  тому  числі  його  представникові),  протилежна
сторона  сплатить  добові та компенсацію за втрачений заробіток чи
відрив від звичайних занять;

     4) витрати,  пов'язані із залученням  свідків,  спеціалістів,
перекладачів  та проведенням судових експертиз,  покриває сторона,
яка заявила про їх виклик,  залучення  чи  проведення  експертизи.
Інша  справа - заявлення про проведення експертизи обома сторонами
процесу  -  тоді  витрати  порівну.  Якщо   у   справах   окремого
провадження  виклик  свідків,  призначення  експертизи,  залучення
спеціалістів  здійснюються  за   ініціативою   суду,   -   витрати
відшкодовуються за рахунок держбюджету.

     5) витрати,  пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем
їх знаходження та вчиненням інших  дій,  необхідних  для  розгляду
справи, несе сторона, яка заявила про вчинення таких дій.

     Граничний розмір   відповідних   компенсацій,  пов'язаних  із
такими витратами, має бути визначений КМ.

     Звертаємо увагу, що ЦПК ( 1618-15 ) окремо врегулював питання
розподілу судових витрат між сторонами,  встановивши при цьому, що
стороні, на користь якої ухвалено рішення, мають бути відшкодовані
завдані  їй (і документально підтверджені) судові витрати.  У разі
залишення позову без задоволення,  закриття провадження  у  справі
або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати
судових  витрат,  судові  витрати  відповідача  компенсуються   за
рахунок держави.  У разі відмови позивача від позову відповідач не
зобов'язаний відшкодовувати його витрати,  навпаки,  він має право
заявити про стягнення власних витрат з позивача. Укладення мирової
угоди  означає  взяття  на  себе  половини  судових  витрат  обома
сторонами  процесу  (якщо  вони  не  домовляться  з  цього питання
інакше).

     Для довідки:  ЦПК ( 1618-15 ) ухвалено 18 березня 2004 р. Він
набирає чинності з 1 січня 2005 р.  (за умови ухвалення і набрання
чинності  до  цього  часу  Адміністративним процесуальним кодексом
України).  З його повним  текстом  можна  ознайомитися  в  "Голосі
України" від 18 та 20 травня ц. р.
 

     Микола МЕЛЬНИК, доктор юридичних наук.

     Анатолій БЕНЬ, оглядач "Голосу України".