К О М Е Н Т А Р

                            21.05.2004

            Перед несумлінним слугою Феміди вибудовано
        чимало редутів. Уміймо ними скористатися
 

     Нова норма: Верховна Рада ухвалила Закон України "Про порядок
обрання  на  посаду  та  звільнення  з  посади  професійного судді
Верховною Радою України" ( 1625-15 ).

     Це означає,  що  відтепер  не  лише  законодавчо   закріплено
існуючий   порядок  обрання  на  посаду  та  звільнення  з  посади
професійного судді (що вимагає Конституція України ( 254к/96-ВР ),
а й істотно його вдосконалено.

     За Конституцією  (статті  126  та  128)  ( 254к/96-ВР ) право
призначати на посаду судді та звільняти з неї мають два суб'єкти -
Президент  і  парламент.  Президент  здійснює перше призначення на
посаду професійного судді на 5 років.  Решту суддів,  окрім  їхніх
колег   з   Конституційного   Суду   України,  обирає  безстроково
парламент.  Відповідно,  суддю за наявності визначених в Основному
Законі  (  254к/96-ВР  ) підстав звільняє з посади орган,  що його
обрав (парламент) або призначив (глава держави).

     Попри процедурний характер врегульованих цим законом  питань,
вони  насправді  є  надзвичайно  важливими  з огляду на формування
судової гілки влади.  Від їх вирішення остаточно залежить,  хто  в
нашій країні здійснюватиме правосуддя,  яким воно буде - залежним,
заангажованими чи навпаки.  А отже,  чи  матимуть  наші  громадяни
реальну  можливість  належним чином захистити в суді свої права та
свободи.

     Передбачена законом ( 1625-15 ) процедура - якщо її неухильно
дотримуватись, а головне наповнити належним змістом, дозволяє:

     - по-перше,  забезпечити  обрання на посаду судді безстроково
особи,  яка під час своєї  першої  5-річної  каденції  здійснювала
правосуддя відповідно до закону;

     - по-друге,   перешкодити   обранню  судді,  який  несумлінно
здійснював у цей час правосуддя;

     - по-третє, добитися звільнення з посади судді, який допускав
зловживання,   несумісні   із  статусом  судді.  Крім  того,  вона
убезпечує і самого суддю від  прийняття  необгрунтованого  рішення
стосовно нього під час обрання на посаду чи звільненні з неї.

     Процедура обрання   кандидата  на  посаду  судді  безстроково
складається з шести етапів:  1) звернення кандидата  до  державної
судової  адміністрації чи голови відповідного суду;  2) підготовка
матеріалів та направлення  їх  до  Вищої  кваліфікаційної  комісії
суддів  України  (про  це повідомляється в місцевих ЗМІ та "Голосі
України";  3) надання рекомендації Вищою кваліфікаційною  комісією
суддів; 4) подання матеріалів на кандидата Головою Верховного Суду
України чи головою відповідного вищого  спеціалізованого  суду  до
парламенту;  5)  розгляд  цього  питання профільним парламентським
комітетом, який приймає рішення про рекомендацію чи нерекомендацію
кандидата до обрання; 6) прийняття парламентом рішення про обрання
кандидата або відмови йому в обранні на посаду судді безстроково.

     До самого подання  про  обрання  кандидата  на  посаду  судді
безстроково додається справа, в якій мають міститися усі необхідні
для об'єктивного розгляду питання документи (їх перелік  визначено
законом  (  1625-15  ),  у  т.  ч.  характеристика з місця роботи,
довідка про показники роботи судді,  довідка медичної установи про
стан здоров'я кандидата, декларація про доходи за останній рік.

     Одним із  важливих  редутів на шляху проходження кандидата на
посаду судді безстроково через парламентський  комітет  має  стати
обов'язок  комітету  перевірити  звернення  громадян,  громадських
організацій та інших суб'єктів щодо  діяльності  кандидатів  (такі
звернення  слід  розглядати  і на всіх попередніх етапах).  Ось як
принципові громадяни можуть  "виносити  свої  вироки"  несумлінним
служителям  Феміди.  До  того  ж,  на  вимогу  народних депутатів,
представники громадськості та органів державної  влади,  місцевого
самоврядування  можуть бути запрошені на засідання парламентського
комітету,  де розглядатиметься питання про  обрання  кандидата  на
посаду судді безстроково.

     Окрім того,  кожний  народний  депутат  і  під  час  розгляду
кандидатури на посаду судді  на  засіданні  парламенту  має  право
ставити питання доповідачеві,  голові суду,  який вніс подання, та
безпосередньо  кандидату,  висловлювати  власну  думку  щодо  цієї
кандидатури.   Якщо   до   кандидата   виникнуть  зауваження,  які
потребують   додаткової   перевірки   профільним    парламентським
комітетом,   то  голосування  не  проводиться.  В  разі  необрання
кандидата суддею безстроково (для  позитивного  рішення  необхідно
набрати не менше 226 голосів депутатів), Вища рада юстиції вносить
подання про звільнення цього кандидата з посади судді.

     Утім закон  (  1625-15   )   дає   шанс   виправити   можливу
несправедливість,  допущену  стосовно того чи іншого кандидата,  -
передбачає можливість повторно рекомендувати  його  у  безстрокові
судді.  Це  допустимо  в  разі,  коли  кандидата  не було обрано у
зв'язку з нововиявленими на пленарному засіданні обставинами і  їх
перевірила  Вища рада юстиції чи відповідна кваліфікаційна комісія
суддів.  А ось внесення тих  кандидатур,  які  парламент  відхиляв
двічі, не допускається.

     Закон (  1625-15  ) також досить детально визначає відповідні
підстави,  порядок ініціювання та процедуру розгляду  питання  про
звільнення з посади судді, обраного безстроково.

     Звертаємо увагу, що закон ( 1625-15 ) закріпив за парламентом
право приймати рішення про переведення  судді  з  одного  суду  до
іншого  (до  суду іншого рівня або до суду того самого рівня,  але
іншої спеціалізації) у порядку обрання. За Президентом залишається
право прийняття рішення про переведення тих суддів, які призначені
ним на посаду вперше.

     Для довідки:  закон ( 1625-15 ) ухвалено 18 березня  2004  р.
Він набрав чинності 21 квітня 2004 р.  З його повним текстом можна
ознайомитися в "Голосі України" від 27 квітня ц. р.
 

     Микола МЕЛЬНИК, доктор юридичних наук.

     Анатолій БЕНЬ, оглядач "Голосу України".