Порядок справляння державного митаза реєстрацію актів цивільного стану
Акти цивільного стану реєструються у відділах реєстрації
актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст
обласного значення) управлінь юстиції, у виконавчих органах
сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, у
консульських установах і дипломатичних представництвах України.
Відділи реєстрації актів цивільного стану районних у містах,
міських (міст обласного значення) управлінь юстиції здійснюють
реєстрацію народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу,
встановлення батьківства, зміни прізвища, імені, по батькові,
приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін,
доповнень, про поновлення й анулювання записів актів цивільного
стану та зберігають актові книги в установленому порядку.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст
обласного значення) рад здійснюють реєстрацію народження, смерті,
одруження та встановлення батьківства.
Реєстрацію таких актів, що стосується громадян України, які
проживають за кордоном, здійснюють консульські установи і
дипломатичні представництва України.
За реєстрацію актів цивільного стану, а також за видачу
громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію таких актів і
свідоцтв у зв'язку зі зміною, доповненням, поновленням записів
актів цивільного стану справляється державне мито, порядок
справляння і розміри ставок якого регулюються Декретом N 7-93
( 7-93 ) та Інструкцією N 15 ( z0050-93 ).
Державне мито за вчинення таких актів сплачується за ставками
у розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян до
подання заяви про реєстрацію актів цивільного стану, а за видачу
свідоцтв сплачується до установи банку, відповідний документ якого
(квитанція встановленої форми чи інший документ) додається до
заяви про реєстрацію актів цивільного стану та інших документів
для видачі свідоцтв.
Виконком сільської ради у разі прийняття ним готівки на
сплату державного мита, реєструючи акти цивільного стану чи
видаючи відповідні свідоцтва, видає платнику квитанцію за ф. N 10
про сплату ним державного мита, а на документі, що видається
платнику, робить позначку про прийняту суму державного мита, дату
видачі та номер квитанції за ф. N 10. Одночасно про це робиться
відповідний запис в актовій книзі реєстрації актів цивільного
стану.
Якщо громадянина звільнено від сплати державного мита, це
зазначається в актовій книзі з посиланням на законодавчий акт
(Декрет N 7-93 ( 7-93 ) або назву органу місцевого самоврядування,
який ухвалив рішення про надання пільг, зазначається його номер,
дата видачі та засвідчується, яким органом видано такий документ.
Які діють ставки державного мита та як їх застосовувати?
Державне мито за реєстрацію шлюбу справляється у розмірі 0,05
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн. х 0,05 =
= 0,85 грн.) відповідно до пп. "а" п. 5 ст. 3 Декрету N 7-93
( 7-93 ).
Особи, які бажають зареєструвати шлюб, подають заяву до
органу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання
однієї з осіб, які вступають у шлюб, або за місцем проживання їх
батьків. До заяви додається документ про сплату державного мита.
Якщо такі особи без поважних причин не з'являються в
установлений для реєстрації шлюбу термін, подана ними заява є
недійсною. У разі повторного звернення до органу реєстрації актів
цивільного стану слід подати нову заяву і знову сплатити державне
мито в зазначеному розмірі.
Розірвання шлюбу провадиться за місцем проживання подружжя
або одного з них. Реєструється акт на підставі рішення суду чи це
питання вирішується безпосередньо органом реєстрації актів
цивільного стану.
У разі реєстрації розірвання шлюбу (за взаємною згодою
подружжя) безпосередньо органами реєстрації актів цивільного стану
державне мито сплачується у розмірі 0,5 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян (17 грн. х 0,5 = 8,50 грн.) відповідно
до пп. "б" п. 5 ст. 3 Декрету N 7-93 ( 7-93 ). Документ про його
сплату додається до заяви про розірвання шлюбу, в якій
засвідчується відсутність у подружжя неповнолітніх дітей.
За реєстрацію органами реєстрації актів цивільного стану
розірвання шлюбу з особами, визнаними в установленому порядку
безвісно відсутніми або недієздатними внаслідок душевної хвороби
чи недоумства, або з особами, засудженими до позбавлення волі на
строк не менше трьох років, державне мито сплачується у розмірі
0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
(17 грн. х 0,03 = 0,51 грн.).
У разі реєстрації акта розірвання шлюбу на підставі рішення
суду (наприклад, за наявності у подружжя неповнолітніх дітей або у
разі незгоди одного із подружжя, яке не має неповнолітніх дітей,
на розірвання шлюбу тощо) розмір державного мита залежить від
того, в якому шлюбі перебуває подружжя, і справляється з одного чи
обох з подружжя у розмірі, визначеному рішенням суду.
Якщо подружжя перебуває у першому шлюбі, державне мито за
реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду справляється
у розмірі від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян - з одного або обох із подружжя (від 8,50 грн. до 17
грн.).
Якщо один із подружжя перебуває у повторному шлюбі, державне
мито справляється у розмірі від одного до 1,5 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян, тобто від 17 грн. до 25,50 грн.
Який порядок застосування п. 1 ст. 3 Декрету N 7-93 ( 7-93 )
щодо справляння державного мита з позовних заяв, що подаються до
суду?
З позовних заяв про розірвання шлюбу, що подаються до суду,
державне мито сплачується в розмірі 0,5 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян (17 грн. х 0,5 = 8,50 грн.), а з
позовних заяв про повторне розірвання шлюбу державне мито
справляється у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян, тобто 17 грн. (пп. "в" п. 1 ст. 3 Декрету N 7-93
( 7-93 ).
Державне мито з позовних заяв про розірвання шлюбу з особами,
визнаними у встановленому порядку безвісно відсутніми чи
недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства, або з
особами, засудженими до позбавлення волі на строк не менше трьох
років, справляється у розмірі 0,2 неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян (17 грн. х 0,2 = 3,40 грн.) відповідно до пп. "г"
п. 1 ст. 3 Декрету N 7-93 ( 7-93 ).
У разі поділу судом майна при розірванні шлюбу державне мито
сплачується у розмірі 1% ціни позову, але не менше трьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пп. "в" п. 1 ст. 3
Декрету N 7-93 ( 7-93 ) з урахуванням пп. "а" цього пункту).
Примітка. У разі реєстрації акта розірвання шлюбу на підставі
рішення суду слід мати на увазі, що сума державного мита, внесена
заявником при поданні до суду позову про розірвання шлюбу, не
зменшує суми державного мита, визначеної у рішенні суду, яку такі
позивачі повинні сплатити за реєстрацію розірвання шлюбу.
Який порядок застосування п. 5 ст. 3 Декрету N 7-93 ( 7-93 )?
За реєстрацію зміни прізвища, імені та по батькові (крім
зміни у разі реєстрації шлюбу) державне мито справляється у
розмірі 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
(17 грн. х 0,3 = 5,10 грн.) за кожний окремий акт відповідно до
пп. "в" п. 5 ст. 3 Декрету N 7-93 ( 7-93 ).
Державне мито сплачується заявником, а також повнолітніми
дітьми, які у зв'язку з цим подали заяву про зміну прізвища або по
батькові.
Примітка. Якщо в період реєстрації шлюбу змінюється прізвище
одного з подружжя чи подружжя бере подвійне прізвище (дошлюбне і
прізвище одного з подружжя) або у разі розірвання шлюбу один з
подружжя бере своє дошлюбне прізвище, державне мито за зміну
прізвища не справляється, оскільки в таких випадках окремі акти
про зміну прізвища не складаються.
Якщо у разі реєстрації шлюбу подружжя залишає свої дошлюбні
прізвища, а після оформлення реєстрації шлюбу один з них подає
заяву про зміну прізвища, державне мито за зміну прізвища
справляється у розмірі 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян (пп. "в" п. 5 ст. 3 Декрету N 7-93 ( 7-93 ).
У разі якщо у зв'язку зі зміною прізвища одного з подружжя
змінюється прізвище неповнолітніх дітей, то в заяві про зміну
прізвища подружжя зазначаються дані про дітей, а орган реєстрації
актів цивільного стану реєструє акт про зміну прізвища батька
(матері) і виправляє запис в акті про реєстрацію його (її)
народження, за що державне мито справляється у розмірі 0,3
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 5,10 грн. (пп.
"в" п. 5 ст. 3 Декрету N 7-93 ( 7-93 ), а також виправляє прізвища
неповнолітніх дітей у їхніх актових записах про народження і видає
виправлені свідоцтва про народження дітей, при цьому справляється
державне мито в розмірі 0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян, тобто 0,34 грн. (пп. "д" п. 5 ст. Декрету N 7-93) за
виправлення кожного запису. У разі реєстрації одного акта про
одночасну зміну прізвища, імені та по батькові держмито
справляється за цей акт.
Якщо ж за заявою однієї особи спочатку зареєстровано акт про
зміну прізвища, потім окремо акт про зміну імені й акт про зміну
по батькові, то державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян (пп. "в" п. 5 ст. 3 Декрету N 7-93
( 7-93 ) справляється за реєстрацію кожного такого акта.
Якщо батько змінює своє ім'я, і при цьому змінюється по
батькові його неповнолітніх дітей, а повнолітніх дітей - за їхнім
бажанням (якщо вони подали про це заяву), реєструється акт про
зміну імені батька і виправляється актовий запис про його
народження, державне мито в такому разі справляється у розмірі 0,3
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 5,10 грн. (пп.
"в" п. 5 ст. 3 Декрету N 7-93 ( 7-93 ), виправляються по батькові
неповнолітніх і повнолітніх дітей в їх актових записах про
народження і видаються нові свідоцтва про народження зі
справлянням державного мита в розмірі 0,02 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян, а саме: 17 грн. х 0,02 = 0,34 грн. (пп.
"д" п. 5 ст. 3 Декрету N 7-93) за кожне виправлення в актовому
записі.
За реєстрацію повторної зміни прізвища, імені та по батькові,
не пов'язаної з реєстрацією шлюбу, державне мито справляється у
розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто
17 грн. х 3 = 51 грн.
За які акти і документи державне мито не справляється?
Від сплати державного мита звільняються громадяни за
реєстрацію народження, смерті, усиновлення (удочеріння) та
встановлення батьківства, за видачу їм свідоцтв про зміну,
доповнення записів актів про народження у випадках встановлення
батьківства, усиновлення (удочеріння), а також у зв'язку з
помилками, допущеними органами реєстрації актів цивільного стану.
При реєстрації того чи іншого акта громадянам видаються
відповідні первинні свідоцтва, державне мито за видачу яких не
справляється. Таким чином, не обкладаються державним митом
первинні свідоцтва про реєстрацію або розірвання шлюбу, зміну
прізвища, імені, по батькові, оскільки державне мито сплачено за
реєстрацію таких актів цивільного стану.
Якщо громадяни, одержавши первинні свідоцтва, звертаються із
заявами про видачу повторних свідоцтв, то за кожну повторну видачу
свідоцтв, у тому числі щодо актів про народження, смерть,
усиновлення (удочеріння) та встановлення батьківства, державне
мито справляється у розмірі 0,03 неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян, тобто 17 грн. х 0,03 = 0,51 грн.
Володимир ГУЦУЛЯК, старший державний податковий інспектор
відділу справляння майнових податків управління справляння
податків з фізичних осіб Департаменту оподаткування фізичних осіб
ДПА України
"Вісник податкової служби України",
N 40, жовтень 2004 р.
-
скопійовано
-
