Чинна
РРО, КОРО та РК: порядки змінилися
У статті коментуються значні за обсягом зміни в нормативних
документах, що визначають сферу реєстрації, застосування та
звітності щодо РРО, КОРО та РК.
Термін набрання чинності
У п. 5 наказу ДПАУ "Про затвердження змін та доповнень до
деяких нормативно-правових актів" від 28.04.2004 р. N 248
( z0652-04 ), що коментується, зазначено, що цей наказ (крім
деяких його положень) набуває чинності через 10 днів після його
опублікування в засобах масової інформації. Які саме ЗМІ маються
на увазі, не зазначено. Насмілимося припустити, що це - журнал
ДПАУ "Вісник податкової служби України" (зареєстрований 10.11.95
р. у Міністерстві України у справах преси та інформації, серія КВ
N 1688). У наказі є не лише посилення, а і послаблення норм.
Наприклад, підвищено до 10 грн. поріг застосування спрощених
розрахункових квитанцій за формою РК-2. Не поспішайте
користуватися наданими послабленнями, стежте за офіційним
опублікуванням наказу!
Документи, що використовуються
1. Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від
06.07.95 р. N 265/95-ВР ( 265/95-ВР ), зі змінами та доповненнями
(далі - Закон про РРО).
2. Наказ ДПАУ "Про затвердження змін та доповнень до деяких
нормативно-правових актів" від 28.04.2004 р. N 248 ( z0652-04 )
(далі - наказ N 248).
3. Положення про форму та зміст розрахункових документів,
затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. N 614 ( z0105-01 ), зі
змінами та доповненнями (далі - Положення про форму та зміст
розрахункових документів).
4. Порядок реєстрації, опломбування та застосування
реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)
( z0107-01 ), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. N 614
( z0105-01 ), зі змінами та доповненнями (далі - Порядок
реєстрації та застосування РРО).
5. Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових
операцій і розрахункових книжок ( z0106-01 ), затверджений наказом
ДПАУ від 01.12.2000 р. N 614 ( z0105-01 ), зі змінами та
доповненнями (далі - Порядок реєстрації та ведення КОРО і РК).
6. Порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням
реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку
розрахункових операцій (розрахункових книжок ( z0108-01 ),
затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. N 614 ( z0105-01 ), зі
змінами та доповненнями (далі - Порядок подання звітності).
7. Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів
розрахункових операцій, затверджений постановою КМ України від
12.05.2004 р. N 601 ( 601-2004-п ) (далі - Порядок обслуговування
та ремонту).
8. Вимоги до реалізації фіскальних функцій реєстраторами
розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені
постановою КМ України від 18.02.2002 р. N 199 ( 199-2002-п ) (далі
- Вимоги N 199).
Реєстрація, опломбування та застосування РРО
Зміни в Порядку реєстрації та застосування РРО ( z0107-01 )
спричинені переважно недавнім прийняттям Порядку обслуговування та
ремонту ( 601-2004-п ). Заразом усунено й деякі недоліки, виявлені
при "експлуатації" цього документа. Так, до визначення терміна
"зіпсований РРО" з п. 1 Порядку реєстрації та застосування РРО
( z0107-01 ) додано нове поняття: несправний РРО - такий, що не
забезпечує блокування РРО у випадках, передбачених документацією
виробника. Ситуації, в яких РРО має блокуватися, перелічено в п. 7
Вимог N 199 ( 199-2002-п ).
Порядок реєстрації
Згідно з новою редакцією п. 2.1 Порядку реєстрації та
застосування РРО ( z0107-01 ) до реєстрації приймаються РРО,
модифікації яких включено до Державного реєстру реєстраторів
розрахункових операцій, з урахуванням сфер їх застосування та за
умови, що термін служби, установлений у технічній документації на
РРО, не закінчився, а також з урахуванням термінів реєстрації,
установлених Державним реєстром РРО.
До переліку документів, які потрібно подати до органу ДПС для
реєстрації РРО, додано паспорт (формуляр) на РРО. Дані про
модифікацію і дату виготовлення РРО вносяться до реєстраційної
документації на підставі його паспорта (формуляра).
Змінено редакцію п. 2.5 Порядку реєстрації та застосування
РРО ( z0107-01 ). Разом із копією довідки про опломбування СПД
передає до органу ДПС примірник акта введення в експлуатацію,
отриманий у ЦСО. Згідно з новою редакцією п. 2.9 при
перереєстрації РРО на іншу господарську одиницю того ж СПД
реєстраційне свідоцтво не вилучається. Посадова особа органу ДПС
вносить зміни, роблячи відповідний запис у книзі реєстраторів
розрахункових операцій та в реєстраційному свідоцтві.
Відкориговано п. 2.11 ( z0107-01 ): розпломбування при
скасуванні реєстрації проводить тепер орган ЦСО.
Опломбування та розпломбування
У новій редакції викладено весь розділ 3 Порядку реєстрації
та застосування РРО ( z0107-01 ).
Розширений список випадків, коли РРО переопломбовується. Якщо
раніше РРО підлягав переопломбуванню перед реєстрацією, після
ремонту або технічного обслуговування, а також за рішенням органу
ДПС, то тепер РРО переопломбовується в ЦСО: - перед реєстрацією; - після ремонту; - при заміні засобу контролю; - при прийнятті на сервісне обслуговування РРО, який раніше
обслуговувався в іншому ЦСО; - за рішенням органу ДПС.
Після перевірки відповідності конструкції та програмного
забезпечення РРО до документації виготівника переопломбування може
провадитися й уповноваженим представником органу ДПС - маються на
увазі випадки, коли перевірка відповідності конструкції та
програмного забезпечення реєстратора документації виробника
здійснюється з ініціативи органу ДПС.
ЦСО має право опломбувати лише ті моделі РРО, з
постачальниками яких у нього укладено договір на сервісне
обслуговування. При опломбуванні складається (або поповнюється)
довідка про опломбування РРО (додаток 5 до Порядку реєстрації та
застосування РРО ( z0107-01 ) у двох примірниках. Один примірник
залишається в СПД, другий - в ініціатора переопломбування (ЦСО або
ДПС).
Раніше ЦСО опломбовував РРО тільки при позитивних результатах
перевірки відповідності РРО та переведенні його у фіскальний
режим. Тепер опломбування провадиться і при виявленні центром
сервісного обслуговування невідповідності конструкції та/або
програмного забезпечення РРО до документації виробника. При цьому
довідка про опломбування складається у трьох примірниках. Один
примірник ЦСО передає до органу ДПС (абзац другий п. 3.2 Порядку
реєстрації та застосування РРО ( z0107-01 ).
Розширено перелік місць установлення пломб. Звичайний РРО, як
і раніше, пломбується двома пломбами в місцях стику кожуха
(корпусу) з верхньою кришкою. У реєстраторах блокової конструкції
пломбуються також місця підключення з'єднувальних кабелів. Блокові
РРО потрібно терміново доповнювати пломбами!
-------------------------------------------- |За новими правилами пломбуванню підлягають| |і місця стикування кабелів у РРО блокової | |конструкції | --------------------------------------------
Згідно зі старою редакцією п. 3.4 Порядку реєстрації та
застосування РРО ( z0107-01 ) розпломбування РРО з вилученням
довідки про опломбування здійснювалося ЦСО при ремонті та при
перевірці відповідності його конструкції та програмного
забезпечення до документації виготівника, що провадилися за
рішенням органу ДПС. Тепер ЦСО розпломбовує РРО: - при ремонті (для доступу до внутрішніх вузлів та блоків); - за рішенням органу ДПС; - перед скасуванням реєстрації РРО (крім випадків виявлення
невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО до
документації виробника); - коли закінчується термін служби засобу контролю
(виявляється, у пломби є термін служби!); - у разі призупинення дії договору про сервісне
обслуговування цього РРО.
Останній пункт дозволяє ЦСО впливти на несумлінних
користувачів РРО, які уклали договір на сервісне обслуговування,
але вносити щомісячну плату за обслуговування не поспішають.
------------------------------------------------ |У разі призупинення дії договору про сервісне | |обслуговування ЦСО має право розпломбувати РРО| |та вилучити у СПД довідку про опломбування | ------------------------------------------------
При розпломбуванні РРО в ЦСО перед скасуванням його
реєстрації в довідці про опломбування заповнюються всі дані, крім
даних про його опломбування. Якщо після такого розпломбування ЦСО
виявляє невідповідність конструкції чи ПЗ до документації
виробника, реєстратор опломбовується наново і довідка про
опломбування складається відповідно до вимог п. 3.2 Порядку
реєстрації та застосування РРО ( z0107-01 ) (у 3 примірниках, один
з яких передається до органу ДПС).
Копію кожної довідки про опломбування, як і раніше, СПД
зобов'язаний передати до органу ДПС не пізніше найближчого строку
подання звітності щодо РРО або щодо використання розрахункових
книжок.
При експлуатації РРО іноді випадково пошкоджуються пломби. У
новому п. 3.7 Порядку реєстрації та застосування РРО ( z0107-01 )
зазначається, що при порушенні цілісності засобів контролю СПД
зобов'язаний: - призупинити використання РРО; - повідомити про порушення засобів контролю орган ДПС; - повідомити про порушення засобів контролю ЦСО.
---------------------------------------------- |При випадковому пошкодженні пломб користувач| |зобов'язаний призупинити застосування РРО і | |повідомити про це орган ДПС і ЦСО | ----------------------------------------------
Згідно з визначенням, наведеним у п. 1 Порядку реєстрації та
застосування РРО ( z0107-01 ), верифікатор - технічний засіб
контролю відповідності програмного забезпечення РРО до еталонного
зразка шляхом послідовного порівняння одиниць виміру інформації. У
новому п. 3.8 перелічено підстави для перевірки відповідності РРО
до конструктивної та програмної документації постачальника, у тому
числі й із застосуванням верифікатора. Раніше переліку підстав для
"технічної" перевірки РРО в нормативних документах не було.
Перевірка відповідності РРО має проводитися за рішенням керівника
органу ДПС або його заступника у випадках: - порушення цілісності засобу контролю, встановленого на РРО; - виявлення факту опломбування РРО підробленим засобом
контролю або таким, серія та номер якого не збігаються із серією
та номером, зазначеним у довідці про опломбування; - застосування СПД при розрахунках неналежним чином
опломбованого чи несправного РРО; - відсутності окремих блоків РРО блокової конструкції (або їх
від'єднання від РРО); - підключення до РРО додаткових пристроїв (блоків), якщо таке
підключення не передбачено документацією виробника; - письмового звернення споживача або СПД, який застосовує
РРО.
Перевірку за допомогою верифікатора проводять уповноважені
посадові особи органу ДПС, після чого РРО пломбується відповідно
до вимог розділу 3 Порядку реєстрації та застосування РРО
( z0107-01 ). Але ця пломба - тимчасова! Якщо опломбування
здійснила уповноважена посадова особа органу ДПС, то СПД має
забезпечити переопломбування РРО в ЦСО не пізніше наступного
робочого дня після перевірки (крім випадків виявлення
невідповідності конструкції та/або програмного забезпечення РРО до
документації виробника).
Широке застосування верифікаторів здається нам малоймовірним.
Верифікатор байт за байтом порівнює з еталоном уміст програмної
пам'яті РРО. Програмна пам'ять входить до складу фіскального блока
(п. 21 Вимог N 199 ( 199-2002-п ). Якщо фіскальний блок є залитою
компаундом моноблоковою конструкцією, то підключити верифікатор до
мікросхеми програмної пам'яті технічно неможливо. Якщо фіскальний
блок знаходиться під опломбованим виробником РРО кожухом, технічно
доступ до мікросхеми програмної пам'яті можливий. Але як після
такої перевірки відновлювати працездатність РРО? Адже ремонтувати
і опломбувати фіскальний блок згідно з нормами Порядку
обслуговування та ремонту ( 601-2004-п ) має право тільки
виробник!
Згідно з новим п. 3.9 Порядку реєстрації та застосування РРО
( z0107-01 ) ЦСО "навантажені" додатковим звітом. Вони щокварталу
до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, повинні
подавати до органу ДПС за місцем їх реєстрації звіт про
використання засобів контролю за формою, наведеною в додатку 6 до
Порядку реєстрації та застосування РРО.
Логотип
У п. 6 Вимог N 199 ( 199-2002-п ) зазначено, що всі
документи, що друкуються реєстратором у фіскальному режимі роботи,
повинні мати логотип виробника (у вигляді графічного зображення),
який виводиться на друк тільки після закінчення друкування
фіскальних даних. Раніше вимоги роздрукування логотипу в Положенні
про форму та зміст розрахункових документів ( z0105-01 ) не було,
і користувачі РРО програмно відключали цю функцію для економії.
Тепер її необхідно включити. Виняток зроблено лише для
користувачів тих РРО, які не відповідають Вимогам N 199 (не можуть
друкувати графічний логотип), але поки що включені до Реєстру.
------------------------------------------------ |Фіскальні чеки обов'язково повинні містити | |логотип виробника. Послаблення зроблено тільки| |для старих моделей РРО | ------------------------------------------------
Для чого потрібен логотип? На нашу думку, це - наївна спроба
захистити касовий чек від підроблення. Не таємниця, що, заправивши
у принтер касову стрічку замість звичайного паперу, можна
виготовити чек на бажану суму. І перетворити його на гроші,
приклавши, наприклад, до авансового звіту. Чек із логотипом
підроблювати важче, однак обчислювальна техніка може все в умілих
руках...
Чек розрахунку через платіжні системи
Платіжні системи використовуються в Україні все ширше.
Недостатню кількість банкоматів передбачається компенсувати тим,
що торговцям, оснащеним пов'язаними з РРО платіжними терміналами,
дозволено здійснювати послуги з видачі готівки з виручки, тобто
виконувати функції банкомату (абзац другий п. 2.6 Положення про
ведення касових операцій у національній валюті в Україні,
затвердженого постановою НБУ від 19.02.2001 N 72 ( z0237-01 ), зі
змінами та доповненнями).
У п. 3.6 нової редакції Положення про форму та зміст
розрахункових документів ( z0105-01 ) викладено додаткові
реквізити фіскального касового чека розрахунків за товари
(послуги) при використанні платіжної картки як засобу платежу. А в
п. 4.7 зазначено, що такі ж додаткові реквізити повинен мати
фіскальний чек видачі грошових коштів. Ураховуючи, що заповнення
більшості реквізитів визначається правилами платіжної системи,
обов'язковим додатковим реквізитом у такому чеку буде лише напис
"ПК" великими літерами. Утім, пункти 3.6 і 4.7 Положення набудуть
чинності лише після затвердження технічних вимог щодо підключення
РРО до терміналу платіжної системи.
Що таке "розрахункова операція"
Пункт 4.4 Порядку реєстрації та застосування РРО ( z0107-01 )
дуже важливий при кваліфікації такого порушення, як непроведення
розрахункової операції через РРО. За це згідно з п. 1 ст. 17
Закону про РРО ( 265/95-ВР ) загрожує штраф у 5-кратному розмірі
вартості проданих товарів (наданих послуг). У ст. 1 самого Закону
про РРО термін "розрахункова операція" викладено досить
розпливчасто: "розрахункова операція - приймання від покупця
готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо
за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за
повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі
застосування банківської платіжної картки - оформлення
відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій
формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення
товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів
щодо перерахування коштів у банк покупця". Із цього визначення не
зрозуміло, коли розрахункову операцію має бути зареєстровано в
РРО.
У новій редакції п. 4.4 ( z0107-01 ) має таке формулювання:
"Реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться
одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ
повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової
операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО,
якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації".
По-перше, в п. 4.4 ( z0107-01 ) уточнено, що реєструється
саме оплата послуги - відобразити в РРО надання послуги неможливо.
По-друге, до пункту додано заключне речення, що визначає, коли
саме операція вважається проведеною через РРО, - тоді, коли
"закрито" чек. А видати чек покупцю необхідно не пізніше
завершення розрахункової операції - тобто не пізніше того моменту,
коли грошові кошти перекочують від покупця до грошової скриньки
РРО (при поверненні товару - навпаки).
Інкасація після Z-звіту
Як відомо, згідно з п. 4.5 Порядку реєстрації та застосування
РРО ( z0107-01 ) внесення або видача готівки з місця проведення
розрахунків повинні реєструватися операціями службового внесення
та службової видачі, якщо таке внесення (видача) не пов'язані з
проведенням розрахункової операції. Крім того, операція "службове
внесення" використовується для реєстрації в РРО суми готівки, що
зберігається в місці проведення розрахунків на момент реєстрації
першої розрахункової операції, яка здійснюється після виконання
Z-звіту.
----------------------------------------------- |У новій редакції п. 4.5 Порядку реєстрації та| |застосування РРО ( z0107-01 ) прямо дозволено| |інкасацію виручки після виконання Z-звіту без| |реєстрації цієї операції в РРО | -----------------------------------------------
Нову редакцію пункту 4.5 ( z0107 -01 ) доповнено словами: "Не
проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням
розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту
до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання
операції "службове внесення". Отже, дозволено інкасацію виручки
після проведення Z-звіту. Наступного дня, до реєстрації першої
розрахункової операції за допомогою операції "службове внесення",
потрібно зареєструвати фактичну суму готівки, що поміщається до
грошової скриньки РРО для видачі здачі покупцям. До речі, у
розділі 2 Книги обліку розрахункових операцій (додаток 2 до
Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК ( z0106-01 ) немає граф
для фіксації залишку грошових коштів на початок і на кінець дня.
Особливості виїзної торгівлі
СПД зобов'язаний забезпечити в установленому порядку ведення
поточної та зберігання останньої використаної КОРО, а також
використаних за останні три дні контрольних стрічок. Згідно з
новою редакцію п. 4.6 Порядку реєстрації та застосування РРО
( z0107-01 ) ця вимога не поширюється на об'єкти виїзної торгівлі
та пересувної торговельної мережі. Вони можуть зберігати
використані КОРО та контрольні стрічки в офісі.
Оформлення повернень
Змінено редакцію п. 4.8 Порядку реєстрації та застосування
РРО ( z0107-01 ) і п. 9.5 Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК
( z0106-01 ). Раніше повернення грошей за повернений товар
дозволялося не оформляти актом, якщо сума купівлі не перевищувала
5 нмдг (85 грн.). Тепер межу збільшено до 100 грн.
КОРО
Вимоги до ручки
Пункт 7.3 Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК
( z0106-01 ) доповнено вимогою про ведення записів у КОРО лише
кульковою ручкою. Не уточнено, якою саме - звичайною чи гелевою.
Але записи, зроблені ручкою з пером чи капілярною ручкою, напевно,
вважатимуться порушенням порядку ведення КОРО.
Надходження - окремо, повернення - окремо
Важливу зміну внесено до пунктів 7.4 і 7.5 Порядку реєстрації
та ведення КОРО і РК ( z0106 -01 ). Здійснюючи в КОРО щоденні
записи про рух готівки, дані щодо сум, отриманих від покупців, та
сум, виданих покупцям (клієнтам), слід записувати окремо. Такого
порядку потрібно дотримуватись як при заповненні КОРО, що
використовується разом з РК, так і при веденні КОРО,
зареєстрованої на РРО.
Рядки - за бажанням
У новій редакції п. 7.7 ( z0106 -01 ) дозволено додавати до
книги не лише нові графи, а й нові рядки, в яких можна
підсумовувати дані розрахунків за день або за місяць.
Реєстрація техобслуговування
У зв'язку з недавнім прийняттям Порядку обслуговування та
ремонту ( 601-2004-п ) змінився п. 7.10 Порядку реєстрації та
ведення КОРО і РК ( z0106-01 ). У розділі 4 КОРО реєструються не
тільки ремонти, а і технічне обслуговування, а також перевірки
конструкції та програмного забезпечення РРО.
При технічному обслуговуванні або перевірці РРО працівник
сервісного центру заповнює графи: - 1 "N з/п"; - 2 "Дата і час виходу РРО з ладу"; - 3 "Характер несправності (вид техобслуговування)"; - 4 "Дата і час відновлення роботи РРО"; - 5 "Підпис та індивідуальне клеймо працівника ЦСО, який
проводив ремонт (технічне обслуговування) РРО".
Працівник СПД заповнює графи: - 6 "Спосіб реєстрації розрахунків під час ремонту РРО"; - 7 "Номер першого Z-звіту після відновлення роботи РРО".
При виході РРО з ладу працівник СПД заповнює графи 1, 2, 6 і
7, працівник ЦСО - усі інші.
Розрахункові книжки
Зміна форми
Змінено форму розрахункової квитанції РК-1 (додаток 3 до
Положення про форму та зміст розрахункових документів ( z0105-01 )
- у її корінці перед словами "сума розрахунку" введено чотири
порожні рядки для запису найменування та вартості проданих товарів
(послуг) і рядок для запису дати заповнення.
--------------------------------------------- |Змінено форму розрахункової квитанції РК-1.| |Розрахункові книжки старого зразка можна | |застосовувати до їх повного використання | ---------------------------------------------
Форма спрощеної квитанції РК-2 (додаток 8 до Положення про
форму та зміст розрахункових документів ( z0105-01 ) залишилася
без змін. Раніше місця кріплення аркушів книжок за формою РК-2
скріплювалися паперовою пломбою. При реєстрації книжки пломба
скріплювалася печаткою органу ДПС та підписом його керівника або
заступника. Згідно з новою редакцією абзацу восьмого п. 3.3
Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК ( z0106-01 ) "спрощені"
розрахункові книжки необхідно опечатувати номерним засобом
контролю. Номер засобу контролю записується при реєстрації РК до
книги облікових форм, яку веде орган ДПС.
------------------------------------------------ |Форма квитанції РК-2 не змінилася, але книжки | |спрощених розрахункових квитанцій тепер | |скріплюються номерним засобом контролю. Межу | |застосування спрощених розрахункових квитанцій| |підвищено з 5,1 до 10 грн. | ------------------------------------------------
Раніше спрощені квитанції дозволялося застосовувати, якщо
сума розрахунків не перевищувала 0,3 нмдг, або 5,1 грн. У п. 12.1
Положення про форму та зміст розрахункових документів ( z0105-01 )
межу застосування спрощених квитанцій підвищено до 10 грн. Згідно
з п. 2 наказу N 248 ( z0652-04 ) розрахункові книжки старого
зразка можна застосовувати до їх повного використання.
Алкоголь і тютюн
Згідно з п. 9.5 Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК
( z0106-01 ) найменування товару, ціна та інші реквізити у
відривній частині РК-1 заповнюються за бажанням покупця. У новій
редакції цього пункту зазначено, що при продажу алкогольних напоїв
і тютюнових виробів найменування товарів та їх вартість
обов'язково записуються у відривній частині та в корінці
розрахункової квитанції. Визначення термінів "алкогольні напої" та
"тютюнові вироби" наведено у ст. 1 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95
р. N 481/95-ВР ( 481/95-ВР ), зі змінами та доповненнями. Розділ 1
Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК доповнено посиланням на
цей Закон.
---------------------------------------------------- |Найменування та вартість алкогольних напоїв і | |тютюнових виробів обов'язково записуються у | |відривній частині та корінці квитанцій форми РК-1.| |Застосовувати при їх продажу спрощені квитанції | |форми РК-2 заборонено | ----------------------------------------------------
Згідно з новою редакцією п. 12.1 Положення про форму та зміст
розрахункових документів ( z0105-01 ) застосовувати спрощену форму
розрахункових квитанцій РК-2 при розрахунках за алкогольні напої
та тютюнові вироби заборонено.
Заповнити все!
Раніше в абзаці п'ятому п. 9.6 Порядку реєстрації та ведення
КОРО і РК ( z0106-01 ) дозволялося не заповнювати відривну частину
квитанції форми РК-1 при продажу товарів на суму, що не перевищує
0,3 нмдг (5,1 грн.). Відривна частина погашалася перекреслюванням
її по діагоналі. У новій редакції абзацу п'ятого цього пункту
зазначено, що розрахункові книжки, зареєстровані на окрему КОРО,
мають використовуватися послідовно за їх порядковими номерами до
повного вичерпання розрахункових квитанцій. Якщо в КОРО
обліковуються розрахункові операції за декількома місцями
проведення розрахунків, такої послідовності потрібно дотримуватися
щодо кожного місця проведення розрахунків. Як бачимо, норма, що
дозволяє не заповнювати відривну частину квитанції РК-1, зникла.
---------------------------------------------------- |Норма, що дозволяє не заповнювати відривну частину| |квитанції РК-1, зникла. Після використання всіх | |квитанцій на реєстраційній сторінці книжки тепер | |потрібно проставляти дату закінчення та суму | |розрахунків за всіма квитанціями | ----------------------------------------------------
Зауважимо, що суму продажу в корінці розрахункової квитанції
потрібно заповнювати в будь-якому випадку. По-перше, цього вимагає
абзац третій п. 9.6 Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК
( z0106-01 ). По-друге, згідно зі зміненою редакцією п. 9.9 після
використання всіх квитанцій на реєстраційній сторінці книжки
потрібно зазначати не лише дату її закінчення, а і загальну суму
розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями. А це можна
зробити тільки якщо було заповнено всі корінці. Та й форму ЗВР-1
без цих даних не заповниш.
Розпломбування книжки
Оскільки книжки квитанцій РК-2 тепер підлягають опломбуванню,
до Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК ( z0106-01 ) введено
новий п. 9.12, що визначає порядок їх розпломбування та
переопломбування. У разі порушення цілісності засобу контролю на
РК, виявлення факту опломбування РК підробленим засобом контролю
або засобом, номер якого не збігається з номером, зазначеним у
довідці про реєстрацію КОРО, ця РК підлягає розпломбуванню. Після
цього керівник органу ДПС приймає рішення про скасування її
реєстрації або про нове опломбування.
Зміни у звітності
Звітність тепер подається не в розрізі розрахункових книжок,
а в розрізі зареєстрованих у СПД книг обліку розрахункових
операцій. У зв'язку з цим змінено назву Порядку подання звітності
( z0108- 01 ) та найменування форми звіту ЗВР-1. У графі 3 форми
ЗВР-1 тепер зазначається не номер розрахункової книжки, а номер
КОРО. У графі 2 - модифікація РРО, а в рядках, де записуються дані
про використання КОРО, робиться запис "Книга обліку розрахункових
операцій" або "КОРО". Решта граф форми ЗВР-1 заповнюється
по-старому.
Нагадаємо: якщо РК використовувалися під час виходу РРО з
ладу, після ремонту РРО до нього заносяться всі зареєстровані
через РК операції. До звіту за формою ЗВР-1 додається довідка про
використані РК, але звіт заповнюється як завжди (за даними РРО).
------------------------------------------------ |Звітність подається і рядки форми ЗВР-1 тепер | |заповнюються не в розрізі використаних РК, а в| |розрізі зареєстрованих у СПД книг обліку | |розрахункових операцій | ------------------------------------------------
РРО та КОРО на транспорті
Тема застосування РРО, КОРО та РК на транспорті заслуговує на
окрему статтю. Нижче стисло прокоментуємо основні зміни.
Реєстрація
Можливість реєстрації РРО за місцем розташування
територіально відокремлених безбалансових відділень, що надавалася
раніше Укрпошті, розширено на державне підприємство спеціального
зв'язку та на державні територіально-галузеві об'єднання
(підприємства) залізничного транспорту. Цим положенням доповнено
абзац третій п. 2.1 Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК
( z0106-01 ).
КОРО тепер можна реєструвати не лише на господарську одиницю,
депо чи кондуктора, а і за бажанням СПД - на кожний транспортний
засіб (змінений п. 2.2 Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК
( z0106-01 ).
Згідно зі зміненим п. 4.7 ( z0106-01 ) при реєстрації
розрахункових книжок для використання в міському та приміському
пасажирському транспорті вимагається надати не лише довідку про
придбання розрахункових книжок, а і зразки розрахункових квитанцій
(квитків). Мабуть, довідкам у ДПАУ не вірять...
Розділ 6 Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК ( z0106-01 )
поширено тепер не тільки на підприємства зв'язку, а й на
підприємства залізничного транспорту. У зв'язку з цим розділ
викладено в новій редакції.
Залізничний квиток - це РК
У нововведеному до Положення про форму та зміст розрахункових
документів ( z0105-01 ) п. 13 продубльовано норми Порядку
оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні
продажу проїзних і перевізних документів на залізничному
транспорті, затвердженого наказом Мінтрансу України і ДПАУ від
24.10.2001 р. N 712/431 ( z0116-02 ).
У п. 13.3 Положення ( z0105-01 ) уточнено, що квитки
приміського сполучення з кодами 101 і 102, абонементи (пільговий
та повний), квиток вихідного дня місячний, квитанції з кодами
ЛУ-99, ГУ-57, ГУ-57а, МД4-3 і ЛУ-9 є формами розрахункових
квитанцій для оформлення послуг з перевезення пасажирів, багажу
тощо у випадках, коли Законом про РРО ( 265/95-ВР ) передбачено
використання розрахункової книжки. Отже, оформлятися квиткові
книжки повинні так само, як і книжки квитанцій форми РК-2, - з
використанням засобу контролю.
Особливості відновлення даних
За загальним правилом (п. 4.9 Порядку реєстрації та
застосування РРО ( z0107-01 ) після ремонту РРО чи установлення
резервного РРО до нього вводяться суми розрахунків за
розрахунковими книжками, а при обнулінні оперативної пам'яті - й
інформація за час роботи, що передує поломці або відключенню
електроенергії на підставі контрольної стрічки, окремо щодо кожної
ставки ПДВ. Після чого потрібно виконати Z-звіт, а за необхідності
- і операцію "службове внесення".
До Порядку реєстрації та застосування РРО ( z0107-01 )
введено новий п. 4.10, згідно з яким до спеціалізованих РРО, що
використовуються в пунктах продажу залізничних квитків, через РРО
потрібно зареєструвати всі оформлені ручним способом проїзні та
перевізні документи. Щодо кожної позиції потрібно внести маршрут,
кількість оформлених документів, назви станцій відправлення та
станцій призначення. За необхідності вводяться назви проміжних і
транзитних станцій. Після введення даних друкується чек, що
підтверджує факт проведення даних. Отже, до РРО вносяться всі
проведені із застосуванням РК операції.
У кінці операції відновлення даних виконуються X- і Z-звіти.
Але чеки при відновленні даних друкуються на звичайній (не
квитковій) стрічці. У кінці цієї стрічки касир робить позначку
"код 101", зазначає свої прізвище та ініціали і підписує стрічку.
Павло Пічугін - бухгалтер-експерт редакції газети "Податки та
бухгалтерський облік"
"Податки та бухгалтерський облік",
N 46, 07.06.2004
Джерело: Офіційний портал ВРУ
-
скопійовано
-
-
