Аналізуємо зміни Порядку облікузобов'язань бюджетників
18 липня, тобто через 10 днів після реєстрації в Мін'юсті
наказу Держказначейства N 165 ( z0811-06 ) (див. с. 11.) набули
чинності зміни, унесені цим наказом до Порядку обліку зобов'язань
розпорядників бюджетних коштів в органах Держказначейства
( z1068-04 ). Проаналізуємо ці зміни.
Документи статті
- БКУ - Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. N 2542-III
( 2542-14 ). - Порядок N 136 - Порядок обліку зобов'язань розпорядників
бюджетних коштів в органах Державного казначейства України,
затверджений наказом Державного казначейства України від
09.08.2004 р. N 136 ( z1068-04 ). - Наказ N 165 - наказ Державного казначейства України та
Міністерства фінансів України "Про затвердження Змін до Порядку
обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах
Державного казначейства України" від 23.06.2006 р. N 165
( z0811-06 ). - Порядок N 103 - Порядок обліку зобов'язань розпорядників
коштів бюджету в органах Державного казначейства, затверджений
наказом Державного казначейства України від 19.10.2000 р. N 103
( z0759-00 ). - Порядок N 89 - Порядок обслуговування державного бюджету за
видатками, затверджений наказом Державного казначейства України
від 25.05.2004 р. N 89 ( z0716-04 ). - Наказ N 164 - наказ Державного казначейства України "Про
затвердження Змін до Порядку обслуговування державного бюджету за
видатками" від 23.06.2006 р. N 164 ( z0821-06 ). - Наказ N 48 - наказ Державного казначейства України "Про
запровадження наказів Держказначейства від 25.05.2004 р. N 89 і
від 09.08.2004 р. N 136" від 21.03.2005 р. N 48 ( z0351-05 ).
Згідно з Порядком N 89 ( z0716-04 ) з метою забезпечення
контролю за цільовим використанням бюджетних коштів органи
Держказначейства в частині виконання держбюджету за витратами
здійснюють: - попередній контроль - на етапі реєстрації зобов'язань
розпорядників бюджетних коштів; - поточний контроль - у процесі оплати рахунків розпорядників
і одержувачів бюджетних коштів.
Відповідно до встановлених повноважень Держказначейство
здійснює контроль за наявністю асигнувань для взяття зобов'язань,
а також за відповідністю взятих зобов'язань до асигнуваннь згідно
з їх економічними характеристиками.
Відповідальність за взяті асигнування і цільове використання
бюджетних коштів несуть розпорядники та одержувачі бюджетних
коштів відповідно до законодавства.
Трохи історії...
Нагадаємо історію запровадження Порядку N 136 ( z1068-04 ).
Його було прийнято ще у 2004 році, він мав набути чинності 1 січня
2005 року. Потім наказом Держказначейства від 28.12.2004 р. N 225
( z1680-04 ) дату його впровадження було перенесено на 01.04.2005
р., а трохи пізніше його було визнано експериментальним згідно з
наказом Держказначейства від 21.03.2005 р. N 50 ( z0350-05 ).
Експериментальне застосування Порядку N 136 було спрямоване на
його апробацію на базі органів Держказначейства як розпорядників
бюджетних коштів із метою виявлення недоліків, удосконалення та
подальшого впровадження Порядку в повному обсязі на всій території
України. Решта бюджетних установ та організацій для обліку своїх
зобов'язань Порядку N 136 ( z1068-04 ) не застосовували, а
керувалися чинним раніше Порядком N 103 ( z0759-00 ). Експеримент
провадився починаючи з II кварталу 2005 року.
Його мета полягала ще і в тому, щоб при укладанні розподілу
виділених асигнувань головними розпорядниками коштів ураховувалася
інформація про наявність зареєстрованих в органах Держказначейства
фінансових зобов'язань на забалансовому субрахунку 9413 "Фінансові
зобов'язання розпорядників бюджетних коштів за коштами загального
фонду державного бюджету". Згідно з чинним порядком відкриття
бюджетних асигнувань розпорядниками коштів держбюджету
здійснюється на підставі бюджетного розпису через механізм
пропозицій щодо виділення коштів.
Нині головні розпорядники коштів укладають розподіли
виділених асигнувань, ураховуючи витяги з рахунку відкритих
асигнувань, але не враховуючи даних про зареєстровані в органах
Держказначейства фінансові зобов'язання підвідомчих установ та
організацій. Це спричинює утворення на реєстраційних рахунках
розпорядників та одержувачів залишків бюджетних коштів.
Проведений експеримент дав можливість виділяти бюджетні
асигнування відповідно до фактичної потреби в них, тобто залишки
коштів на рахунках учасників експерименту, що застосовували
Порядок N 136 ( z1068-04 ), не утворювалися.
Згідно з наказом Держказначейства "Про запровадження
проміжної моделі переходу від відкриття асигнувань до погашення
зобов'язань розпорядників (одержувачів) коштів" від 23.06.2006 р.
N 166 планується протягом липня цього року випробувати
програмно-технічний комплекс у реальному режимі на всіх КВК на
базі УДК у Дніпропетровській області щодо введення проміжної
моделі переходу від відкриття асигнувань до погашення зобов'язань
розпорядників (одержувачів) коштів.
У разі успішного завершення таких випробувань Порядок N 136
( z1068-04 ) буде поширено на всіх розпорядників бюджетних коштів,
які утримуються за рахунок коштів держбюджету, та запроваджено на
всій території України.
Проаналізувавши результати експерименту Держказначейство
наказом N 165 ( z0811-06 ) унесло чергові зміни до Порядку N 136
( z1068-04 ). Розглянемо ці зміни.
Основні зміни
1. Держказначейство відмовилося від початкового варіанта
Порядку N 136 ( z1068-04 ) обліку зобов'язань, що планувався в
момент ухвалення, у розрізі складових спеціального фонду кошторису
бюджетних установ та організацій. У зв'язку з цим із Порядку N 136
виключено пункт 3, що регулював порядок обліку таких зобов'язань.
Це означає, що органи Держказначейства будуть ураховувати тільки
бюджетні зобов'язання за рахунок коштів загального (код фонду
бюджету 01) та спеціального (окрім власних надходжень) (код фонду
бюджету 07) фондів кошторису. Це зобов'язання розпорядника або
одержувача бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене
відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення,
укладення договору, придбання товару, послуги або здійснення інших
аналогічних операцій протягом року.
2. Якщо змінюються умови зобов'язань
Уточнено: якщо умови зобов'язань із тих або інших причин
змінилися (наприклад, укладено додатковий договір або розірвано
договір), то до органу Держказначейства подаються не тільки
підтверджуючі документи, як було раніше, але і Реєстр зобов'язань
та/або Реєстр фінансових зобов'язань. Ці документи необхідно
подати протягом 3 робочих днів з дня зміни умов зобов'язань (дати
укладення додаткового договору, розірвання договору). До речі,
згідно зі змінами Порядку N 136 ( z1068-04 ) зараз немає
необхідності уточнювати зобов'язання, якщо змінюється курс валют
при здійсненні операцій, залежних від курсу валют.
3. Причини відмови в реєстрації зобов'язань і неприйняття
Реєстрів
Розширено та уточнено випадки, коли органи Держказначейства
не приймають Реєстр зобов'язань розпорядників (одержувачів)
бюджетних коштів і Реєстр фінансових зобов'язань.
------------------------------------------------------------------ |Причини відмови в реєстрації зобов'язань і неухвалення Реєстру: | |----------------------------------------------------------------| | зобов'язань розпорядників | фінансових зобов'язань | | (одержувачів) бюджетних коштів | | |--------------------------------+-------------------------------| | 1 | 2 | |----------------------------------------------------------------| |Відсутність документів, які підтверджують факт узяття | |зобов'язань | |----------------------------------------------------------------| |Недотримання вимог щодо оформлення поданих документів | |----------------------------------------------------------------| |Недотримання розпорядниками |Відсутнє відповідне бюджетне | |бюджетних коштів бюджетних |зобов'язання в бухгалтерському | |повноважень і обмежень, |обліку виконання державного та | |запроваджених законодавчими і |місцевих бюджетів | |нормативно-правовими актами | | |--------------------------------+-------------------------------| |Неподання або подання неповного | - | |пакета підтверджуючих документів| | |щодо проведення процедур | | |закупівлі товарів, робіт, послуг| | |за державні кошти | | |--------------------------------+-------------------------------| |Невідповідність напрямків | - | |використання бюджетних коштів до| | |зобов'язання | | ------------------------------------------------------------------
У випадках відмови в реєстрації зобов'язань із названих
причин орган Держказначейства неодмінно має повідомити про це
розпорядника коштіву письмовій формі із зазначенням причини
відмови. Форму Відмови в реєстрації зобов'язань (фінансових
зобов'язань) наведено в додатку 3 оновленого Порядку N 136
( z1068-04 ).
Розпорядник бюджетних коштів може після виправлення недоліків
знову подати документи до органу Держказначейства.
4. Якщо суми зобов'язання не може бути визначено точно
Уточнено, що за тими напрямами витрат, де точно не можна
визначити суми зобов'язання, сума в Реєстрі проставляється
розрахунково, але в межах планових показників. Це стосується
витрат на заробітну плату і нарахувань на неї, стипендій, різних
видів допомог, міжбюджетних трансфертів, службових відряджень,
витрат на послуги зв'язку.
5. Держказначейство зобов'язане перевіряти документи, якщо
провадився тендер
Якщо сума та умови зобов'язань передбачають застосування
конкурсних процедур, то тепер у Порядку N 136 ( z1068-04 ), як і у
ст. 32 Закону "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні
кошти" від 22.02.2000 р. N 1490-III ( 1490-14 ) (далі - Закон про
держзакупівлі), записано вимогу щодо необхідності перевірки
органом Держказначейства необхідних документів згідно з вибраною
процедурою торгів. Зокрема, орган Держказначейства зобов'язаний: - перевірити наявність укладеного договору, звіту про
здійснення закупівлі та інших передбачених законодавством
документів; - перевірити підстави для здійснення платежів, а саме
наявність і відповідність до законодавства у сфері закупівель
річного плану закупівель і документів, що підтверджують проведення
процедур закупівель, а також правильність оформлення розрахункових
документів; - ужити заходів щодо недопущення здійснення платежів з
рахунка замовника в разі скасування процедури закупівлі в процесі
та після розгляду скарги з приводу порушень при здійсненні
замовником процедур закупівель.
6. Установлено строки обробки документів
Установлено строк обробки органом Держказначейства
підтверджуючих документів, що подаються розпорядником бюджетних
коштів разом із Реєстром зобов'язань. Так, на перевірку
документів, що підтверджують проведення видатків за захищеними
статтями казначейству виділено 1 операційний день, за іншими
напрямками витрат підтверджуючі документи можуть перевірятися до
трьох днів.
Нагадаємо, що захищені статті видатків визначаються щорічно
законом про держбюджет на відповідний рік. У 2006 році статтею 32
Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік"
( 3235-15 ) установлено такі захищені статті видатків: - оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110); - нарахування на заробітну плату (код 1120); - придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів (код
1132); - забезпечення продуктами харчування (код 1133); - оплата комунальних послуг та енергоносіїв (1160); - виплата відсотків за державним боргом (код 1200); - трансферти населенню (код 1340); - трансферти місцевим бюджетам (код 1320); - видатки на будівництво (придбання) житла для
військовослужбовців, реформування і розвиток Збройних Сил України,
розвідувальна діяльність, забезпечення живучості і
вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і
боєприпасів Збройних Сил України, утилізацію звичайних видів
боєприпасів, не придатних для подальшого зберігання та
використання; - забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами,
засобами пересування та реабілітації; - видатки на підготовку кадрів вищими навчальними закладами
I-IV рівнів акредитації; - фундаментальні дослідження, прикладні наукові і
науково-технічні розробки.
Звертаємо увагу ще на один момент. Хоча Законом про
держбюджет ( 3235-15 ) виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати
за спожиті житлово-комунальні послуги та компенсації громадянам з
бюджету, на що згідно із законодавством мають право відповідні
категорії громадян, безпосередньо не віднесено до захищених статей
бюджету, такі зобов'язання мають нараховуватися відповідними
установами та враховуватися органами Держказначейства незалежно
від визначених на ці цілі бюджетних призначень і бюджетних
асигнувань. По суті, такі виплати можна віднести до трансфертів
населенню, отже, вони все-таки належать до захищених статей
видатків, які обов'язково мають бути нараховані, навіть якщо
сьогодні коштів на такі цілі немає.
7. Якщо кошти списуються примусово
Держказначейство приділило увагу і такому питанню, як
примусове списання коштів з рахунків розпорядників бюджетних
коштів. На підставі рішення суду розпорядники бюджетних коштів
мають відобразити у себе в обліку відповідні зобов'язання, а також
надати необхідні документи органу Держказначейства для
відображення в обліку зобов'язань розпорядника бюджетних коштів,
пов'язаних із таким примусовим списанням. Про примусове списання
коштів з рахунків розпорядників бюджетних коштів, що
обслуговуються в органах Держказначейства, ми писали у статті
"Примусове списання коштів з реєстраційних рахунків бюджетних
установ", з яким можна ознайомитися в газеті "Податки та
бухгалтерський облік", 2005, N 85.
8. Небюджетні зобов'язання
Будь-які зобов'язання щодо коштів державного та/або місцевих
бюджетів, узяті юридичними чи фізичними особами без відповідних
бюджетних асигнувань або ж із перевищенням повноважень,
установлених БКУ ( 2542-14 ), законом України про Державний бюджет
України ( 3235-15 ) та рішенням про місцевий бюджет на відповідний
рік є небюджетними і не повинні виникати у розпорядників бюджетних
коштів у принципі. Проте на практиці не завжди буває так, як
установлено в ст. 23 БКУ: "будь-які бюджетні зобов'язання та
платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного
бюджетного призначення".
Нагадаємо також і зміст п. 6 ст. 51 БКУ ( 2542-14 ):
"Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за
коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних
асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим
Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються
бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття
таких зобов'язань не можуть здійснюватися".
Деякі розпорядники бюджетних коштів забувають про це і
допускають виникнення небюджетних зобов'язань. Це може відбутися,
наприклад, унаслідок укладення договорів на виконання робіт,
послуг, поставку товарів, хоча кошторисом витрат на оплату
отриманих товарів, робіт, за такими договорами не передбачено.
Проте, якщо розпорядник бюджетних коштів таки припуститься
небюджетної заборгованості, про неї необхідно повідомити орган
Держказначейства після закінчення бюджетного періоду (31 грудня
або в інший визначений Мінфіном день закриття рахунків). При цьому
такі відомості мають базуватися на даних інвентаризації активів та
зобов'язань розпорядника бюджетних коштів, яку він має провести
перед складанням річної фінансової звітності згідно з Інструкцією
з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших
статей балансу бюджетних установ, затвердженою наказом Головного
управління Держказначейства від 30.10.98 р. N 90 ( z0504-02 ).
Станом на 31 грудня небюджетну заборгованість має бути уточнено
згідно з даними бухгалтерського обліку розпорядника бюджетних
коштів.
9. Здійснення платежів органами Держказначейства
З Порядку N 136 ( z1068-04 ) виключено розділ, що стосується
здійснення платежів органами Держказначейства за бюджетними
фінансовими зобов'язаннями розпорядників бюджетних коштів. Це
цілком логічно, оскільки порядок здійснення платежів детально
прописано в Порядку N 89 ( z0716-04 ). До того ж зразок платіжного
доручення, наведений у Порядку N 136, не відповідав зразку
платіжного доручення, наведеному в Порядку N 89. Наказом N 165
( z0811-06 ) з Порядку N 136 зразок платіжного доручення
виключено.
Виключено пункт про те, що бюджетні зобов'язання
розпорядників бюджетних коштів погашаються автоматично в
календарній послідовності. Як і раніше, тобто під час чинності
старого Порядку N 103 ( z0759-00 ), розпорядники бюджетних коштів
самостійно визначатимуть послідовність погашення бюджетних
фінансових зобов'язань.
Звертаємо увагу на новацію, запроваджену наказом N 164 в
п. 12.3 Порядку N 89 ( z0716-04 ): "За умови здійсненого авансування наступний платіж
здійснюється після надання розпорядником бюджетних коштів до
органу Державного казначейства України документів, які
підтверджують отримання товарів, робіт/послуг за договорами,
згідно з умовами яких було здійснено авансування". Отже, якщо
бюджетними коштами було сплачено за товари, роботи або послуги
авансом, то наступний авансовий платіж можна буде здійснити тільки
за умови підтвердження факту отримання розпорядником бюджетних
коштів авансованих товарів, робіт чи послуг. Нагадаємо в цьому
зв'язку положення наказу Мінфіну "Про порядок укладання договорів
щодо надання послуг (виконання робіт) і придбання матеріальних
цінностей у суб'єктів господарювання, оплата яких здійснюється за
рахунок бюджетних коштів" від 06.04.98 р. N 83 ( z0251-98 ), що
обмежує термін попередньої оплати бюджетними коштами товарів,
робіт і послуг одним місяцем.
Органи Держказначейства не братимуть платіжних доручень до
виконання, якщо: - неправильно заповнено реквізити (або не заповнено хоча б
один із реквізитів); - відсутні в обліку органів Держказначейства відповідні
зобов'язання та фінансові зобов'язання; - платіж не відповідає зареєстрованим зобов'язанням чи
фінансовим зобов'язанням; - код економічної класифікації видатків, наведений у
платіжному дорученні, не відповідає економічній характеристиці
платежу; - нормативно-правовими актами встановлено обмеження
здійснення зазначених у платіжному дорученні видатків; - накладено арешт на кошти, що перебувають на відповідному
рахунку розпорядника; - до органів Держказначейства надійшло відповідне рішення
уповноваженого органу за наслідками розгляду скарги щодо
застосування процедури закупівель та/або копії позовної заяви щодо
порушень процедур закупівель, рішень, дій або бездіяльності
замовника; - відсутні невикористані відкриті асигнування на відповідних
рахунках розпорядників бюджетних коштів у частині загального та
спеціального фондів державного бюджету (крім власних надходжень)
або таких асигнувань недостатньо; - недостатньо невикористаних відкритих асигнувань та/або
кошторисних призначень на відповідних рахунках бюджетних установ
або організацій у частині власних надходжень; - не подано документи, які б підтверджували отримання
товарів/робіт/послуг за договорами, згідно з умовами яких було
здійснено авансування.
10. Відповідальність
Останній розділ Порядку N 136 ( z1068-04 ) доповнено новим
пунктом, що встановлює відповідальність за порушення
розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо взяття ними бюджетних
зобов'язань. Зокрема, установлено, що до таких порушників
застосовуватиметься процедура призупинення бюджетних асигнувань.
На сьогодні чинним є Порядок призупинення бюджетних асигнувань,
затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2002
р. N 319 ( z0467-02 ).
Світлана Замазій - економіст-аналітик газети "Податки та
бухгалтерський облік"
-
скопійовано
-
