УКРАЇНСЬКА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ "ВІДРОДЖЕННЯ"КИЇВСЬКА ОБЛСПОЖИВСПІЛКА
13.11.2002
Доповненнядо Концепції реформування споживчої кооперації Київщини
(схваленої XIII з'їздом споживчої кооперації Київської
області, із змінами, внесеними Радою Київської облспоживспілкивід 13 листопада 2002 р., протокол засідання N 8, п.1)
Це доповнення до Концепції визначає стратегічні напрямки
подальшого реформування споживчої кооперації відповідно до
Конституції України ( 254к/96-ВР ), Закону України "Про споживчу
кооперацію" ( 2265-12 ), інших законодавчих актів, спрямовані на
створення сприятливих умов для стабілізації та нарощування обсягів
діяльності споживчої кооперації у всіх галузях її з метою
задоволення потреб населення.
Розділ I. Стан та особливості розвитку реформуванняспоживчої кооперації на даному етапі
В основу реформування покладена зацікавленість кожного
пайовика споживчої кооперації в подальшому ефективному
використанні економічного потенціалу для стабілізації діяльності в
ринкових умовах господарювання. За період реформування стали стабільно нарощуватись обсяги
діяльності всіх галузей. Скоротились витрати обертання у торгівлі та громадському
харчуванні, зменшилась дебіторська і кредиторська заборгованості,
зросла питома вага власних оборотних коштів в оплаті товарів.
Отримані прибутки у торгівлі, громадському харчуванні,
заготівлях. Проте, незважаючи на позитивні зрушення, максимально
бажаного результату досягти не вдалося. Не вдалося відновити роботу ще багатьох підприємств торгівлі,
громадського харчування, заготівель, виробництва. Діючі підприємства торгівлі і громадського харчування не
приведені до сучасного рівня, не здійснене їх технічне
переоснащення. Без залучення додаткового капіталу розвиватися і утримувати
наявну матеріально-технічну базу споживча кооперація не в змозі.
Розділ II. Основні напрямки продовження реформуванняспоживчої кооперації
Основною метою подальших кроків реформування є створення умов
для підвищення ефективності діяльності підприємств споживчої
кооперації області та зацікавленості в цьому її пайовиків. Основними завданнями реформування є створення сприятливих
умов для пайовиків, які розділяють мету і завдання споживчої
кооперації, мають довгострокові інтереси у її розвитку. Виходячи із норм ст. 9 Закону України "Про споживчу
кооперацію" ( 2265-12 ), статутів райспоживтовариств, кожен член
споживчого товариства має свою частку в його майні, яка
визначається розмірами обов'язкового пайового внеску та інших
внесків, а також нарахованих на них дивідендів. Для забезпечення зміцнення та розвитку економічного
потенціалу споживчої кооперації, продовження роботи з оновлення
основних фондів, ефективному їх використанню у ринкових умовах
потрібно здійснити такі заходи: - Провести класифікацію основних фондів (група 1) в розрізі
галузей діяльності з метою раціонального та ефективного їх
використання. - Визначити по кожному населеному пункту необхідну
матеріально-технічну базу для забезпечення пайовиків (населення)
всім комплексом обслуговування (торгівля, громадське харчування,
заготівлі, виробництво, послуги тощо). - Об'єкти матеріально-технічної бази, що визначені для
забезпечення пайовиків (населення) всім комплексом обслуговування
за винятком призначених для задоволення загальних благ споживчої
кооперації, передаються пайовикам відповідно з таким Порядком.
ПОРЯДОКперсоніфікованого закріплення у власність пайовикам
окремих об'єктів майна споживчої кооперації
1. Загальні збори пайовиків районних та інших споживчих
товариств, кооперативних підприємств і організацій (далі -
кооперативних організацій) відповідно до п.2 статті 10 Закону
України "Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ) можуть передавати
своїм пайовикам об'єкти торгівлі, громадського харчування,
заготівель, виробництва та інші, що знаходяться, як правило, в цих
же населених пунктах, де проживають пайовики, яким передаються ці
об'єкти. Передані пайовикам об'єкти основних засобів надалі
повинні використовуватися для служби пайовикам і не втрачати
статусу кооперативного підприємства.
2. Передачі пайовикам підлягають ті об'єкти основних засобів,
що є власністю кооперативної організації і персоніфіковано не
закріплені за нинішніми пайовиками. Перелік таких конкретних
об'єктів затверджується загальними зборами пайовиків відповідної
кооперативної організації. Окремо затверджується загальними
зборами пайовиків перелік об'єктів основних засобів, що не
підлягають персоніфікованому закріпленню за пайовиками, а
використовуватимуться на загальні блага споживчої кооперації,
всіх пайовиків як нинішніх, так і майбутніх поколінь. Ці об'єкти
основних засобів не можуть бути продані, безоплатно передані,
внесені до статутних фондів інших підприємств, передані в
заставу, фінансовий лізинг.
3. Передача пайовикам таких об'єктів за їх заявами
здійснюється за рішенням (постановою) загальних зборів пайовиків
кооперативної організації після внесення пайовиками, які
проживають, як правило, у тому ж населеному пункті, де знаходяться
об'єкти основних засобів, що їм передаються, додаткового пайового
внеску.
4. Середній розрахунковий розмір такого додаткового пайового
внеску, що потрібно буде внести одним пайовиком, якому буде
передаватися частка основних засобів, визначається шляхом
коригування встановленої і схваленої постановою загальних зборів
пайовиків вартості конкретних об'єктів, що передаються пайовикам,
на розмір (коефіцієнт) зниження цієї вартості, який також
встановлюється і схвалюється постановою загальних зборів
пайовиків, і діленням на кількість пайовиків, яким будуть
передаватися об'єкти. Коефіцієнт зниження вартості конкретних
об'єктів може коливатися від 0,6 до 0,2. Середній коефіцієнт
зниження вартості всіх об'єктів, що будуть передаватися пайовикам,
доцільно встановлювати близьким до 0,3 (що дорівнює зниженню ціни
на 70 відсотків).
5. Конкретний розмір додаткового пайового внеску, який
повинен буде сплатити до каси кооперативної організації конкретний
пайовик, якому буде надаватися частка майна у грошовій формі в
конкретному (конкретних) об'єкті (об'єктах), визначається як
різниця між середнім розміром додаткового пайового внеску на
одного пайовика і фактичною сумою пайового внеску до кооперативної
організації цього конкретного пайовика (за да ними обліку у
кооперативній організації цього конкретного пайовика (за даними
обліку у кооперативній організації, звіреними з записами у
членській книжці пайовикам тобто суми проіндексованого паю і суми
додатково внесеного паю, якщо такі внески були. Загальна сума
додаткових пайових внесків не повинна бути меншою 25-30 відсотків
залишкової вартості основних засобів, що передаються пайовикам.
6. Після внесення пайовиками визначеної суми додаткових
пайових внесків на підставі постанови загальних зборів пайовиків
про закріплення у власність пайовикам окремих об'єктів майна
кооперативної організації та постанов загальних зборів пайовиків
про схвалення розмірів ринкової вартості об'єктів основних
засобів, що передаються пайовикам, і про схвалення коефіцієнтів
зниження вартості конкретних об'єктів цих основних засобів
укладається договір про передачу основних засобів пайовикам і акт
передачі-приймання основних засобів кооперативною організацією
групі пайовиків, які проживають, як правило, у населеному пункті
за місцем розташування об'єктів основних засобів, що передаються
цим пайовикам. В акті передачі-приймання основних засобів
записуються дані про найменування кожного об'єкта основних
засобів, їх місцезнаходження (адреса), площа, інші характерні для
конкретного об'єкта характеристики, ринкова вартість кожного
об'єкта, коефіцієнти зниження ринкової вартості кожного об'єкта,
сума вартості кожного об'єкта і всіх об'єктів (якщо їх декілька)
після зниження вартості, фактично внесена сума основного паю і
фактично внесена сума додаткового паю кожним із пайовиків, яким
передаються ці основні засоби, а також обов'язкові умови щодо
використання пайовиками основних засобів. Акт передачі-приймання
основних засобів підписують: голова правління (керівник) та
головний бухгалтер кооперативної організації і їх підписи
скріпляються печаткою кооперативної організації, а також кожний
пайовик, який сплатив додатковий пайовий внесок для отримання
права на долю в цих основних засобах.
7. Підписані сторонами договір і акт передачі-приймання
основних засобів пайовики, які отримують ці основні засоби,
завіряють у нотаріальній конторі (нотаріуса) у кількості
примірників, що відповідає кількості пайовиків, які отримують
майно по цьому акту. Кожний із цих пайовиків отримує по одному
завіреному нотаріусом примірнику договору і акта
передачі-приймання основних засобів. На підставі акта
передачі-приймання основних засобів ці основні засоби списуються з
балансу кооперативної організації-власника.
8. Основними умовами права пайовика на частку в майні
товариства (спілки) є членство в споживчій кооперації. Для
забезпечення ефективного використання майна, отриманого
пайовиками, останні створюють споживче товариство або суб'єкт
господарювання іншої форми, який входить колективним членом до
кооперативної організації, яка передала цим пайовикам основні
засоби. У випадку створення цими пайовиками окремого суб'єкта
господарювання отримані основні засоби пайовики вносять у
статутний фонд новоствореного ними суб'єкта господарювання. Ці
основні засоби відображаються у його балансі. Основні засоби у бухгалтерському обліку новоствореного
суб'єкта господарювання (напр. споживчого товариства)
персоніфіковано закріплюються у відповідних сумах (пропорційно
отриманої частки у цьому майні) за кожним засновником цього
суб'єкта господарювання з числа колишніх членів кооперативної
організації, від якої вони отримали ці основні засоби.
9. Для організації процесу передачі об'єктів основних засобів
пайовикам у кооперативній організації за рішенням правління
створюється комісія з числа керівників цієї організації у складі
3-5 чоловік, а також комісії у населених пунктах, де знаходяться
об'єкти основних засобів кооперативної організації, що підлягають
передачі пайовикам, з числа активних пайовиків у складі 3-5-ти
пайовиків цієї організації. Комісія кооперативної організації відразу ж після її
створення здійснює: - аналіз стану всіх об'єктів основних засобів споживчого
товариства (адреса знаходження, рік введення в експлуатацію,
первісна вартість, залишкова вартість, кількість працюючих на
об'єкті, середньомісячні результати діяльності та інше); - визначає ті об'єкти основних засобів, які можуть бути
внесені до переліку об'єктів, що можуть передаватися пайовикам
після внесення ними додаткового пайового внеску. З відповідною
пояснювальною запискою подає перелік таких об'єктів на розгляд
правління кооперативної організації і наступний розгляд на
загальних зборах пайовиків; - здійснює розрахунки ринкової вартості кожного об'єкта
основних засобів, що будуть передаватися пайовикам, і розмірів
коефіцієнтів зниження вартості кожного зокрема такого об'єкта. З
відповідною пояснювальною запискою подає ці розрахунки і
пропозиції, що випливають з цих розрахунків, правлінню
кооперативної організації для розгляду та подальшого подання на
розгляд загальним зборам пайовиків кооперативної організації.
Розрахунки ринкової вартості об'єктів основних засобів
здійснюються відповідно до Методики оцінки вартості; - готує проекти відповідних постанов правління кооперативної
організації і загальних зборів пайовиків щодо схвалення: а) переліку об'єктів основних засобів, які будуть
передаватися пайовикам після внесення ними відповідних сум
додаткових пайових внесків; б) переліку пайовиків, які згідно з поданими ними заявами
після сплати додаткового паю будуть мати право на отримання від
кооперативної організації об'єктів основних засобів. Групує цих
пайовиків по об'єктах основних засобів, що їм будуть
передаватися; в) розмірів ринкової вартості кожного об'єкта основних
засобів, що будуть передаватися пайовикам; г) розмірів коефіцієнтів зменшення вартості кожного
конкретного об'єкта основних засобів, що будуть передаватися
пайовикам; д) розмірів сум додаткових пайових внесків по кожному
пайовику, яким будуть передаватися основні засоби. - готує проекти договору і акта передачі-приймання основних
засобів від кооперативної організації пайовикам. Організує
підписання договору і акта сторонами. Завіряє договір і акт у
нотаріальній конторі. В основу оцінки майна покладаються такі базові принципи. В основу експертної оцінки майна, у тому числі цілісних
майнових комплексів, покладаються загальновідомі в світовій
практиці базові принципи. Враховуються фактори: попиту і
пропонування на аналогічні об'єкти, їх ліквідності, впливу
зовнішнього середовища та наявність ринків збуту продукції;
ризики, пов'язані з діяльністю об'єкта оцінки, отримання прибутків
та можливості інвестування коштів для його придбання; ступінь
контролю над бізнесом, що є об'єктом оцінки; поточна та
прогнозована прибутковість діяльності тощо. При визначенні ринкової вартості об'єктів нерухомості
загальноприйнятними вважаються такі основні методи експертної
оцінки: - витратний метод; - прибутковий метод (метод капіталізації доходів); - метод прямого порівняння продажів (метод аналогів). Кожний із зазначених методів приводить до одержання цінових
характеристик об'єкта. Дальший порівняльний аналіз дає змогу
зважити переваги і недоліки кожного із використаних методів і
встановити остаточну вартість об'єкта на основі даних того методу
чи методів, які, на думку оціночної комісії, є найбільш надійними.
а) Витратний метод оцінки нерухомості
Витратним методом передбачається, що вартість створення
об'єкта нерухомості, який оцінюється, в його існуючому стані
відповідає ринковій вартості цього об'єкта, тобто скільки може
коштувати придбання рівноцінної земельної ділянки і створення на
ній будівлі (будівель) аналогічної корисності. Головна перевага витратного методу полягає в його придатності
для більш-менш достовірної оцінки нерухомості на малоактивних
ринках.
б) Прибутковий метод оцінки нерухомості
Прибутковий метод грунтується на принципі очікування
майбутніх вигод від користування власністю. Існує два методи визначення вартості об'єкта в залежності від
прибутку при його експлуатації: - метод прямої капіталізації; - метод дисконтування прибутків. Для визначення вартості об'єкта методом прямої капіталізації
використовується співвідношення між чистим операційним прибутком
та ставкою капіталізації. Вихідними даними для оцінки методом дисконтування прибутків є
умови здавання об'єкта оцінки в оренду та отримання потенційного
валового прибутку.
в) Порівняльний метод оцінки нерухомості
Порівняльний метод оцінки основних засобів застосовується,
якщо неможливе або недоцільне застосування витратного або
прибуткового методів. За справедливу (ринкову) вартість береться вартість
аналогічних об'єктів, а саме об'єктів, що мають однакову
конструкцію, технічне, технологічне оснащення, розташовані в
подібних умовах тощо. Вибір підходів до оцінки та вид вартості майна, що
визначається, обов'язково обгрунтовуються оціночною комісією. Під
час оцінки майна оціночною комісією використовуються кілька
підходів з наступним узагальненням результатів оцінки, отриманих з
їх використанням. Неможливість або недоцільність застосування
певного підходу обгрунтовується оціночною комісією. Порядок проведення оцінки вартості майна включає: - створення оціночної комісії, до складу якої входять
керівник районного споживчого товариства (спілки), головний
бухгалтер, спеціалісти, котрі володіють необхідними фаховими
знаннями та представник профспілкового комітету. Склад комісії
затверджується правлінням кооперативної організації; - проведення інвентаризації майна. Інвентаризація проводиться
згідно з вимогами інструкції "Про порядок проведення
інвентаризації". Методикою встановлюються конкретні строки оцінки вартості
майна і додається форма акта оцінки вартості майна.
10. Комісія пайовиків, що створюється у конкретному
населеному пункті: - складає перелік пайовиків цього населеного пункту, які
подали до цієї комісії для передачі правлінню кооперативної
організації заяви про бажання отримати основні засоби після сплати
відповідної суми додаткового пайового внеску, і звіряє ці переліки
з переліками пайовиків у кооперативній організації по цьому
населеному пункту; - подає цей перелік пайовиків і їх заяви голові правління
кооперативної організації; - бере участь у розрахунках; а) середньої суми додаткового пайового внеску у розрахунку на
одного пайовика, що проживає у їх населеному пункті; б) конкретної суми додаткового пайового внеску, яку повинен
внести конкретний пайовик до каси кооперативної організації для
набуття права на отримання долі у конкретних об'єктах основних
засобів, що розташовані у населеному пункті, де створена дана
комісія пайовиків; - сприяє прискоренню внесення кожним пайовиком, який проживає
у даному населеному пункті і включений до переліку пайовиків, яким
будуть передані об'єкти основних засобів, які розташовані у даному
населеному пункті, додаткової суми пайового внеску до каси
кооперативної організації; - бере участь у підготовці проектів договору і акта
передачі-приймання основних засобів від кооперативної організації
пайовиками, що проживають у даному населеному пункті, і у
підписанні цих документів; - за дорученням пайовиків свого населеного пункту, яким
передані основні засоби, здійснює у нотаріуса нотаріальне
завірення договору і акта передачі-приймання основних засобів,
видає за розпискою у спеціальній книзі кожному пайовику,
поіменованому в договорі й акті передачі-приймання основних
засобів, нотаріально завірені копії цих документів; - допомагає пайовикам свого населеного пункту вибрати
варіанти найбільш ефективного використання отриманих ними основних
засобів, вибирає найбільш доцільні щодо заснування і ефективного
функціонування форми суб'єктів господарювання, організовує
підготовку всіх необхідних документів для заснування, державної
реєстрації та функціонування вибраного пайовиками варіанту
суб'єкта господарської діяльності чи способу використання основних
засобів. З використанням основних засобів, отриманих пайовиками,
можна: - створити споживче товариство; - створити господарське товариство; - здати в оренду: а) суб'єкту підприємницької діяльності - юридичній особі; б) суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі -
сторонній або з числа пайовиків, які отримали частку в цьому
майні; - сприяє вступу новоствореного суб'єкта підприємницької
діяльності колективним членом до кооперативної організації, яка
надала своїм пайовикам об'єкти основних засобів.
11. Кошти, отримані як додатковий пайовий внесок,
зараховуються на окремий рахунок і використовуються згідно з
затвердженою Програмою розвитку кооперативної організації, яка
передала основні засоби пайовикам.
12. Матеріально-технічна база, що не буде використана
(задіяна) в господарській діяльності на перспективу, підлягає
продажу, списанню, безкоштовній передачі пайовикам під житло, на
будматеріали, дрова тощо, керуючись при цьому статутними вимогами.
Продаж основних засобів здійснюється на конкурсній основі, через
аукціон. Початкова конкурсна ціна повинна бути не менша балансової
вартості або в разі необхідності - оцінка майна здійснюється
оціночною комісією.
Розділ III. Особливості подальшого реформуваннягалузей діяльності споживчої кооперації
У торгівлі і громадському харчуванні
У торгівлі і громадському харчуванні
Основним напрямком необхідно вважати відкриття на базі
універсальних магазинів багатопрофільних підприємств, ринків з
розширенням переліку послуг: торгівля квітами, фотопослуги, продаж
журнально-газетної продукції, послуги перукаря, ремонт годинників. У райцентрах, містах, великих населених пунктах розвивати
спеціалізовану торгову мережу таких типів торгових підприємств, як
"Сільгосппродукти", "М'ясо", "Овочі", "Риба", "Молоко", інших, по
продажу непродовольчих товарів: "Будматеріали", "Книги" тощо. У кожному сільському населеному пункті з одним підприємством
торгівлі організувати його роботу по типу "Товари повсякденного
попиту" з розширеним асортиментом господарчої, промислової груп
товарів, відкриттям відділів громадського харчування. Залучити до господарської діяльності закриті роздрібні
торговельні підприємства шляхом відновлення їх роботи,
перепрофілювання тощо. Організувати торговельне обслуговування населення віддалених
сіл, хуторів з малочисельним населенням через автомагазини, лавки
на дому тощо. Запровадити обгрунтовану асортиментну політику в кожному
підприємстві торгівлі, громадського харчування з обов'язковим
дотриманням асортиментних мінімумів за типами підприємств торгівлі
і громадського харчування.
В заготівлях
Напрямки дальшого розвитку даної галузі полягають в
наступному: - для розширення зони заготівельної діяльності і активізації
закупок створювати спеціалізовані заготівельні підприємства,
коопзаготпідприємства, споживчі товариства та госпрозрахункові
філії за напрямками діяльності. Для ведення господарської
діяльності їм в оперативну оренду передаються необхідні основні
засоби; - розширювати власну торговельну мережу при
коопзаготпідприємствах, організовувати торгівлю всіма видами
продукції власних заготівель і переробки, особливо м'ясом,
субпродуктами, свіжою та переробленою плодоовочевою продукцією; - здійснювати закупівлю сільськогосподарської продукції і
сировини шляхом товарообміну на товари народного вжитку, в обсягах
не менше 40 відсотків від заготівельного обороту.
У виробництві
Насамперед має здійснюватися реконструкція і технічне
переоснащення кооперативних підприємств з метою випуску
конкурентоспроможної як на вітчизняному, так і на світовому ринках
продукції, розширення її асортименту. Створювати гнучку структуру виробництва, пристосовану до
вимог ринку, активніше йти на створення спільних підприємств.
Кадрове забезпечення
У облспоживспілці діє Київський кооперативний
економічно-правовий коледж, що готує спеціалістів із 7
спеціальностей та 5 для кадрів масових професій. Впроваджується
гнучка галузева система професійної освіти, що реагує на зміни
потреб, які відбуваються в споживчій кооперації.
Зміни і доповнення до Концепції реформування споживчої
кооперації вносяться правлінням облспоживспілки з наступним
затвердженням Радою облспоживспілки.
"Нормативні акти України", N 226, 04.12.2002
