ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ З НАГЛЯДУЗА РЕЖИМАМИ СПОЖИВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ І ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ
ГАЛУЗЕВА НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЛАБОРАТОРІЯ МІНПАЛИВЕНЕРГО
ПРИ ФАКУЛЬТЕТІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГОТЕХНІКИ
ТА АВТОМАТИКИ НТУУ "КПІ"
03.02.2003
РОЗ'ЯСНЕННЯдо Методики обчислення плати за перетікання реактивної
електроенергії між електропередавальною
організацією та її споживачами
1. Про споживачів, які вперше залучаютьсядо сплати перетікань реактивної електроенергії
1.1. До яких споживачів застосовується шкала нарахування
плати за перетікання реактивної електроенергії?
Шкала нарахування плати застосовується до споживачів, яким
уперше задаються умови по компенсації реактивної потужності (група
споживачів, яким згідно раніше діючих нормативних документів ці
умови не задавались - сільськогосподарські, непромислові з
середньомісячним споживанням активної електроенергії до
30 тис. кВт х год). Цим споживачам електропередавальна організація
(далі - ЕО) зобов'язана не пізніше, ніж за місяць до оформлення
Додатку до Договору, направити інформаційне повідомлення про
залучення їх до розрахунків за реактивні перетікання, необхідність
установки і умови обліку реактивної електроенергії, умови оплати
та інформаційно-опитувальний лист щодо компенсації реактивної
потужності (далі - КРП). При проведенні розрахунків з такими споживачами нарахування
основної плати (П1) та надбавки (П2) до встановлення обліку
здійснюється з використанням розрахункових значень споживання
реактивної електроенергії. Згідно чинної Методики обчислення плати за перетікання
реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та
її споживачами (далі - Методика), затвердженої наказом
Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 N 19
( z0093-02 ) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
01.02.2002 за N 93/6381, для цих споживачів плата нараховується з
поступовою корекцією результатів протягом 3 років. Це положення не
розповсюджується на споживачів, що вперше підключаються до
електромереж, але яким умови по КРП задавались на стадії видачі
технічних умов при проектуванні електроустановок. В разі застосування нової шкали до споживачів, з якими
розрахунки проводились згідно шкали Методики 1997 р. ( z0619-97 )
- враховується попередній термін, наприклад, якщо для споживача
йде другий розрахунковий рік, плата має виконуватись з
коефіцієнтом 0,5 і т.д. Початок дії шкали визначається з моменту
надання споживачу Додатків по КРП, незалежно від часу затримки їх
підписання Споживачем. Якщо роботи по введенню нової площадки споживача проводяться
за графіком, то розрахунки за реактивну електроенергію проводяться
по закінченні етапу, в термін якого за даними проектної
організації середньомісячне споживання дорівнюватиме або
перевищуватиме 5000 кВт год.
1.2. Як тлумачити визначення "нових споживачів", надане в
пункті 3.6 Методики?
Для споживачів, які вперше приєднуються до електричних мереж
і мають розраховане за проектними даними середньомісячне
споживання активної електроенергії 5000 кВт х год та більше,
значення економічного еквіваленту реактивної потужності (далі -
ЕЕРП) визначається згідно п.3.6 Методики ( z0093-02 ) і
обумовлюється в технічних умовах для розробки в проекті заходів з
КРП.
1.3. Яку конкретно документацію повинні надавати нові
споживачі?
Перелік документів, що повинні бути надані споживачем
електропередавальній організації при введенні нового об'єкту,
установлено правилами технічної експлуатації електричних установок
електростанцій і електричних мереж та правилами технічної
експлуатації електричних установок споживачів.
1.4. Які організації відносяться до проектних організацій?
До проектних відносяться організації, що мають ліцензію на
виконання проектних робіт. Перелік таких організацій затверджено
Держбудом України.
1.5. Яке активне та реактивне навантаження необхідно
вказувати новим підприємствам в інформаційному листі?
Для нових споживачів, у яких середньомісячне споживання
визначається за даними проектної організації, в інформаційному
листі по КРП слід зазначати Pmax, Qmax в точках приєднання за
даними проектної організації.
1.6. Чи можливе застосування розрахунків за реактивну
електроенергію до споживачів, які розраховуються за активну
електроенергію за тарифами населених пунктів?
Відносно застосування розрахунків за реактивну електроенергію
до споживачів, які розраховуються за активну електроенергію за
тарифами населених пунктів: - розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з
садовими, житлово-будівельними, гаражними кооперативами тощо
проводитись не повинні; - наявність промислової структури в зонах утримання
контингенту департаменту виконання покарань має бути визначена в
Додатку до Договору з електропередавальною організацією. В цьому
випадку повинні здійснюватись розрахунки за реактивну
електроенергію по визначених об'єктах (площадках).
2. Про деякі інші питання розрахунків
2.1. Чи має право електропередавальна організація самостійно
заповнювати інформаційний лист у випадку відмови підприємства від
його заповнення і пред'явити абоненту будь-які стягнення, якщо
абонент навмисно затягує оформлення документів?
Електропередавальна організація не має права самостійно
заповнювати інформаційний лист підприємства по КРП. У разі
безпідставного затягування оформлення споживачем документів,
пов'язаних з оформленням обов'язкових (згідно нової редакції
Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ),
затверджених постановою Національної комісії регулювання
електроенергетики України від 22.08.2002 N 928 ( z0903-02 ) та
зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.11.2002 за
N 903/7191) умов договору, це питання вирішується порядком,
обумовленим підпунктом 7 пункту 8.3. Крім того, якщо суперечності
за умовами договору не вдається урегулювати шляхом переговорів, то
питання вирішується в судовому порядку.
2.2. Який порядок організації розрахунків за перетікання
реактивної електроенергії з основним споживачем і субспоживачем?
Пункт 5.4 чинної Методики ( z0093-02 ) використовується у
разі, якщо ЕО проводить розрахунки за перетікання реактивної
електроенергії з основним споживачем, а відповідні розрахунки з
субспоживачами проводить основний споживач. Тоді основний споживач
розраховується за показами лічильників, що встановлені на його з
ЕО межі розподілу балансової належності. Такий технічно
обґрунтований порядок розрахунків підтверджується положеннями
ПКЕЕ, що передбачають розрахунки за перетікання реактивної
електроенергії власником електричних мереж, до яких підключені
мережі споживача. У разі відмови основного споживача взаємодіяти з
субспоживачами, що підключені до його електромереж, ЕО проводить
розрахунки як з основним споживачем, так і з субспоживачами,
керуючись положеннями п.5.5 Методики ( z0093-02 ).
2.3. Щодо порядку розрахунку і розподілу втрат реактивної
електроенергії.
Порядок розрахунку втрат реактивної електроенергії залежить
від договірних взаємовідносин між суб'єктами господарювання. Втрати реактивної електроенергії в силових трансформаторах
основного споживача, пов'язані з передачею електроенергії
субспоживачам, в т.ч. населенню, розподіляються між ними
пропорційно часткам споживання активної електроенергії, але
враховуються для оплати тільки тим споживачам, з якими
електропередавальна організація чи основний споживач проводять
розрахунки за перетікання реактивної електроенергії.
3. Про розрахунки за реактив зі споживачами,які мають власні електростанції
В цьому випадку може виникати ряд ситуацій, залежних від
схеми електромережі, розташування приладів розрахункового обліку
електроенергії, режиму паралельної роботи з електромережею
енергопостачальної компанії, взаємодії режимів електростанції
споживача з режимами споживання активної та реактивної
електроенергії, співвідношення складових балансу активної та
реактивної електроенергії тощо, які не піддаються узагальненню і
вимагають конкретного аналізу.
3.1. Власна електростанція розташована в глибині
електромережі промислового споживача, і її електрогенератори
зменшують споживання активної електроенергії з мережі
енергопостачальної компанії. Теоретично при цьому повинно
відповідно зменшуватися і споживання реактивної електроенергії.
Проте споживач може вважати за краще для себе берегти
експлуатаційний ресурс ізоляції роторів і статорів своїх
генераторів і споживати необхідну йому реактивну потужність з
енергосистеми. Споживач має право експлуатувати свої генератори як йому
вигідно, але Методика ( z0093-02 ) створює для нього потужний
ціновий сигнал про технологічну недоречність режиму, що виникає. Оскільки табл.1 Методики не дає значень Кф для tgф, що
перевищують 2,00, при tgф > 2,00 доводиться брати Кф = 4,0625.
Похибка такого розрахунку йде на користь споживача, але коефіцієнт
4,0625 і так достатньо великий для того, аби споживачеві було
невигідно експлуатувати його власні генератори в режимах з
завищеними Cosф.
3.2. Власна електростанція промислового споживача розташована
таким чином, що реактивна потужність, яку видають власні
електрогенератори, перетікає до власних електроприймачів через
елементи електромережі, які належать енергопостачальній компанії.
В таких ситуаціях споживач зацікавлений вимагати від
енергопостачальної компанії, аби розрахунок за реактивні
перетікання виконувався за сальдовим значенням WQ1 - WQ2, де WQ1 -
сумарний результат за точками обліку споживання, WQ2 - сумарний
результат за точками обліку генерації реактивної електроенергії. Така вимога споживача була б повністю справедливою за умови,
якби на протязі розрахункового періоду конфігурації часових
графіків реактивного перетікання у кожній точці обліку були строго
подібні між собою. Практично ця умова ніколи не виконується, і
результат сальдування сумарного споживання з сумарною генерацією
за розрахунковий період обтяжується значною методичною похибкою на
користь споживача - як, наприклад, при сальдуванні прямого та
зворотного перетікання реактивної електроенергії на лічильнику без
стопору зворотного ходу. З іншою боку, формальне застосування Методики ( z0093-02 ) в
описаній ситуації в умовах традиційного (інтегрованого за
розрахунковий період) обліку споживання та генерації реактивної
електроенергії дійсно може вводити значну методичну похибку на
користь енергопостачальної компанії. Основна частина такої похибки
буде усунена, якщо замість традиційних лічильників споживач
установить передбачені Методикою електронні лічильники зонного
обліку прямих і зворотних реактивних перетікань. Повна ліквідація
методичної похибки на користь постачальника електроенергії буде
досягатися, якщо споживач обладнає електронні лічильники
пропонованою ДП "Укренергоналадкавимірювання" мікроелектронною
системою підрахунку сальдо WQ1 - WQ2 окремо в кожному 30, 15, 10
чи 5-хвилинному інтервалі обліку реактивних перетікань.
3.3. Існує ряд складних схемно-режимно-облікових ситуацій, що
випливають зі специфіки варіантів розташування границь балансової
належності елементів електромережі енергопостачальної компанії та
її споживачів, основного споживача та його субспоживачів тощо,
коли традиційний облік реактивної електроенергії при формальному
застосуванні Методики ( z0093-02) породжує значну похибку на
користь енергосистеми або на користь споживача. В усіх таких ситуаціях усунення основної частини обох
методичних похибок стає можливим після переходу на зонний облік
реактивної електроенергії, а повністю справедливі результати
розрахунків за реактивні перетікання можуть бути забезпечені
установкою мікроелектронної системи обліку з сальдуванням
споживання та генерації у кожному 30, 15, 10 або 5-хвилинному
інтервалі. Конкретні рекомендації можуть бути дані тільки на
основі аналізу конкретних ситуацій.
4. Про порядок розрахунків за реактив згенеруючими енергокомпаніями
У постановках питань про порядок розрахунків за перетікання
реактивної електроенергії з генеруючими енергокомпаніями окремі
фахівці виходять із неправильного трактування реактивної
електроенергії як товару, тобто предмету купівлі-продажу. Звідси виникають пропозиції платити електростанціям за
реактивну електроенергію, яку отримують електропередавальні
організації, та звільнити від плати за реактивну електроенергію
територіально відокремлені об'єкти електростанцій. Проте, реактивна електроенергія - не товар. Реактивна
електроенергія є шкідлива складова процесів передачі активної
електроенергії електричними мережами, яка проявляється в
обставинах реактивної незбалансованості електроустановок
суспільними збитками через додаткові втрати активної
електроенергії та погіршення режимів електронапруги. Плата за
перетікання реактивної електроенергії в конкретній точці розділу
балансової належності електромереж є адресний економічний стимул
до дій, спрямованих на зменшення названих суспільних збитків.
Величина плати залежить від схеми, параметрів і режиму
електромережі. На даному етапі технологічного та економічного розвитку
електропередавальні організації України за реактивну
електроенергію, отриману від електростанцій, не розраховуються.
Чинна Методика ( z0093-02 ) для розрахунків з електростанціями
непридатна. Плата електростанціям можлива не за відпуск реактивної
електроенергії, а за їх участь у регулюванні електронапруги.
Підготовка відповідної Методики ( z0093-02 ) може стати розділом
широкої програми забезпечення якості електроенергії в Україні. Реактивна незбалансованість відокремлених технологічних
(наприклад, водогони), виробничих (наприклад, автотранспортні
парки), рекреаційних (наприклад, бази відпочинку) та т.п.
об'єктів, належних генеруючим енергокомпаніям, утворює суспільні
збитки так само, як і реактивна незбалансованість усіх інших
споживачів. Тому всі згадані об'єкти зобов'язані вносити
електропередавальним організаціям плату за реактив згідно з
Методикою ( z0093-02 ), аналізувати залежність оплати від режимів
роботи своїх електроустановок, вживати заходів до компенсації
реактивних навантажень і до регулювання реактивних перетікань з
метою зменшення суспільних збитків у навколишній електромережі.
5. Про оплату перетікань реактивноїелектроенергії малими ГЕС
Пропозиції щодо оплати перетікань реактивної електроенергії
малими ГЕС зводяться до формального застосування до них чинної
Методики ( z0093-02 ) як до споживачів, що мають цілодобовий
безперервний режим виробництва і можуть генерувати реактивну
потужність своїми синхронними двигунами. Такий підхід технологічно
та економічно некоректний. Генератори малої ГЕС схожі на синхронні двигуни
конструктивно, але не мають цілодобового безперервного режиму
роботи та виконують зовсім інші технологічні функції.
Електропередавальна організація не може отримувати плату за
генеровану реактивну електроенергію від ГЕС, оскільки вона отримує
таку плату від споживачів, які фактично споживають реактив,
генерований ГЕС. Технологічно та економічно коректною буде
економіко-організаційна модель, у якій мала ГЕС представлена сумою
двох електроустановок. Першу з них складають генератори, які
включаються у роботу в певні інтервали часу, другу -
електроприймачі, що живляться від розподільного улаштування ГЕС
незалежно від режиму роботи генераторів. Генератори малої ГЕС у своїх робочих режимах видають певну
реактивну потужність, яка частково витрачається на потребу власних
електроприймачів, а надлишок видається в електромережу. Можливі
режими, коли потреба власних електроприймачів перевищує наявну
генерацію, і тоді дефіцит реактиву надходить із електромережі.
Коли генератори не працюють, вся потрібна реактивна потужність
надходить із електромережі. Мала ГЕС повинна оплатити на загальних підставах чинної
Методики ( z0093-02 ) ту реактивну електроенергію, яку вона
отримала від електромережі, але не повинна платити за реактив,
генерований у електромережу. Навпаки, в перспективі може бути
введена оплата послуг регулювання напруги, які великі та малі ГЕС
можуть надавати електропередавальним організаціям у конкретних
інтервалах добових графіків. Для цього потрібні погодинний облік реактивних перетікань,
науково-практична методика вибору вимог до регулювання напруги та
система організаційного контролю виконання таких вимог. Поки що
згадані послуги надаються без економічного стимулювання - лише за
оперативними розпорядженнями диспетчерських служб. Для реалізації технологічно та економічно коректного
механізму оплати реактивних перетікань малою ГЕС на сучасному
етапі достатньо мати на межі балансової належності традиційний
лічильник споживання реактивної електроенергії зі стопором
зворотного ходу.
Порядок розрахунківза перетікання реактивної електроенергії для малих ГЕС
Плата за споживання і генерацію реактивної електроенергії
визначається трьома складовими величинами (нумерацію формул подано
згідно з Методикою ( z0093-02 ):
П = П1 + П2 - П3, (грн.) (3.1)
де: П1 - основна плата за споживання і генерацію реактивної
електроенергії; П2 - надбавка за недостатнє оснащення електричної мережі
споживача засобами КРП; П3 - знижка плати за споживання і генерацію реактивної
електроенергії у разі участі споживача в оптимальному добовому
регулюванні режимів мережі електропередавальної організації в
розрахунковий період. Формула основної плати за спожиту і генеровану малою ГЕС
реактивну електроенергію втрачає складову К х WQr і набуває
вигляду
nП1 = E WQсп х D х T, (грн.) (3.2)
1
де:
E - знак суми;
n - число точок розрахункового обліку реактивної енергії;
WQсп - споживання реактивної енергії в точці обліку за
розрахунковий період, кВАр х год.;D - ЕЕРП, що характеризує частку впливу реактивного перетоку
в точці обліку на техніко-економічні показники в розрахунковому
режимі, кВт/кВАр;Т - фактична середня закупівельна ціна на електроенергію, що
склалася за розрахунковий період (розраховується відповідно до
нормативних документів НКРЕ), грн./кВт х год.Формули (3.3), (4.1), (4.2), (4.3) Методики
( z0093-02) не застосовуються, а формули (3.4) і (3.5) залишаються
незмінними.Надбавка за недостатнє оснащення електричної мережі споживача
засобами компенсації реактивної потужності визначається формулою
П2 = П1 х Сбаз х (Кф - 1), (грн.) (3.4)
де: П1 - сумарна основна плата; Сбаз = 1,0 - нормативне базове значення коефіцієнта
стимулювання капітальних вкладень у засоби КРП в електричних
мережах споживача; Кф - коефіцієнт, що вибирається з табл. 1 залежно від
фактичного коефіцієнта потужності споживача tgф в середньому за
розрахунковий період. Фактичний коефіцієнт потужності споживача в середньому за
розрахунковий період визначається формулою
tgф = WQсп/WP. (3.5)
6. Про економіко-організаційні стимули прирозрахунках плати за генерацію реактивної
електроенергії по судовій справі
ВАТ "Прикарпаттяобленерго" проти ВАТ "Металіст"
6.1. Суть господарсько-правової ситуації ВАТ "Металіст", яке має джерело реактивної електроенергії
(конденсаторну установку потужністю 140 кВАр), але не має
лічильника для обліку генерації реактивної електроенергії у
зовнішню електромережу, ухиляється від оплати перетікань
реактивної електроенергії. ВАТ "Прикарпаттяобленерго" вважає, що
це є порушенням договірних зобов'язань (додаток N 5 від 19.02.2001
до чинного Договору сторін від 14.01.2000). Підставою для відмови в оплаті ВАТ "Металіст" виставляє пункт
13 названого додатку, де сказано, що "в неробочий час компенсуючі
установки Споживача повинні бути відключені". В обґрунтування своєї позиції ВАТ "Металіст" заявляє, що у
нього на підставі наказу по підприємству від 21.02.2001 регулярно
виконувалося відключення конденсаторної установки (далі - КУ) в
неробочий час та вихідні дні із записами у оперативний журнал.
6.2. Оцінка рішення господарського суду Господарський суд Івано-Франківської області виніс рішення у
справі П-13/222 від 03.07.02 на користь ВАТ "Металіст",
обґрунтувавши його посиланнями на пункт 13 додатку N 5, на усне
твердження відповідача про регулярне відключення КУ у неробочий
час і на наявність записів про це у журналі оперативного обліку. Проте журнал оперативного обліку є одностороннім внутрішнім
документом. Відповідність між записами у журнал і реально виконаними
операціями не може контролюватися електропередавальною
організацією. З практики відоме достатнє число випадків, коли
персонал, не утруднюючи себе реальними оперативними діями, виконує
лише записи у журнал, часто "заднім числом" або й на тиждень
уперед. Журнали оперативного обліку роботи електроустановок
споживачів при необхідності служать для персоналу ЕО джерелами
технологічної інформації, але не можуть використовуватися для
обгрунтування грошових розрахунків. Єдино надійним джерелом
інформації для нарахування плати є інструментальний облік
електроенергії (за допомогою лічильника). Господарський суд не взяв до уваги: - фактичну бездоказовість твердження ВАТ "Металіст" про
відключення КУ у неробочий час; - пункт 7 додатку N 5, де сказано, що "контроль споживання та
генерації реактивної електроенергії здійснюється приладами
обліку"; - пункт 10 додатку N 5, де сказано, що "при відсутності
приладів обліку та у випадку неподання даних ... ЕО визначає
споживання або генерацію реактивної електроенергії розрахунковим
шляхом"; - пункт 10.2 додатку N 5, де визначені, погоджені зі
споживачем і підтверджені його підписом і печаткою розрахункові
значення генерації реактивної електроенергії по місяцях року. Пункт 13 додатку N 5 необхідно розглядати у комплексі з
пунктами 7, 10 і 10.2. Неврахування господарським судом названих
деталей ситуації можна пояснити складністю техніко-технологічної
сторони керування перетіканнями реактивної електроенергії та
розрахунків за них. Відмітимо, що ВАТ "Прикарпаттяобленерго" подало, а прокурор
Городенківського району Івано-Франківської області та
Господарський суд прийняли справу до розгляду в обхід пункту 5.6
на той час чинної (до 10.02.2002) або пункту 5.12 нової редакції
Методики ( z0093-02 ), де сказано, що "розбіжності, що можуть
виникати ... розглядаються Держенергонаглядом України. У разі
незгоди сторін питання вирішується у відповідності до чинного
законодавства".
6.3. Взаємодія економіко-організаційних стимулів Плата за перетікання реактивної електроенергії (далі - плата
за реактив) є для споживача адресним економічним стимулом до
оптимізації режимів її споживання з електромережі або генерації в
електромережу ЕО, а для ЕО - компенсацією втрат, спричинених
відхиленнями фактичних режимів від оптимальних. Дія адресного економічного стимулу залежить від
техніко-технологічної ситуації. Конкретно для ВАТ "Металіст"
виникає наступна послідовність бажаного розвитку подій. 1. Перш за все потрібно установити лічильник генерації
реактивної електроенергії. Після цього розрахункові значення
генерації реактивної електроенергії, визначені у пункті 10.2,
будуть застосовуватися лише у випадках неподання даних за черговий
інтервал грошових розрахунків. В інших інтервалах плата за
лічильником буде значно нижчою, ніж за таблицею пункту 10.2. 2. При оплаті за лічильником у персоналу ВАТ "Металіст"
виникає не формальна зацікавленість у тому, аби був правильно
заповнений оперативний журнал, а реальна зацікавленість у зниженні
плати за реактив. 3. Першочерговим шляхом до зниження плати є відключення КУ у
неробочі години підприємства. Пункт 13 додатку N 5, якщо його
розглядати у комплексі з пунктами 7, 10 і 10.2, має зміст
методичної підказки, спрямованої на реалізацію першочергового
шляху. 4. Для подальшої оптимізації перетікань реактивної
електроенергії та відповідного зниження плати за реактив може бути
впроваджена система автоматичного регулювання потужності КУ. Персонал ЕО зобов'язаний роз'яснювати взаємодію
економіко-організаційних стимулів плати за реактив залежно від
техніко-технологічної ситуації у кожного конкретного споживача.
6.4. Висновки Рішення Івано-Франківського господарського суду по справі
N П-13/222 від 03.07.02: - опирається на бездоказове усне твердження відповідача; - не відповідає суті Методики ( z0093-02 ) як адресного
економічного стимулу до дій споживача, спрямованих на зменшення
втрат ЕО та, відповідно, на зменшення названої плати; - не враховує комплексний взаємозв'язок пунктів 7, 10, 10.2
та 13 додатку N 5 до Договору сторін. Позов ВАТ "Прикарпаттяобленерго" до ВАТ "Металіст" вважаємо
справедливим.
7. Про порядок розрахунків за перетіканняреактивної електроенергії в електромережах Укрзалізниці
7.1. Як впливає на застосування плати за реактив набуття
об'єднаннями Укрзалізниці статусу електропередавальних
організацій?
У зв'язку зі специфікою реальних балансів реактивної
потужності в електромережі 750-220 кВ України електропередавальні
організації на даному етапі технологічного та економічного
розвитку за перетікання реактивної електроенергії не
розраховуються. Згідно з Постановою НКРЕ від 28.12.2000 N 1287
( v1287227-00 ) статус Південно-західної залізниці як
електропередавальної організації місцевими (локальними)
електромережами на закріплених територіях не поширюється на тягові
електричні мережі напругою 27,5 кВ, які є потужними споживачами в
Україні. Тому, з нашої точки зору, територіально-галузеві об'єднання
Укрзалізниці не повинні платити за перетікання реактивної
електроенергії в точках живлення місцевих (локальних)
електромереж, крім тягових електромереж 27,5 кВ. У той же час згідно з чинною Методикою ( z0093-02 ) вони
мають право отримувати таку плату від споживачів, яким передають
електричну енергію, і згідно з пунктом 7.23 нової редакції Правил
користування електричною енергією ( z0903-02 ) зобов'язані
використовувати її виключно на встановлення та підтримання в
належному стані засобів компенсації реактивних потужностей в
електромережах.
7.2. Кому повинна направлятися плата за реактив у точках
живлення тягових електромереж 27,5 кВ?
Вирішальним фактором виступає балансова належність елементів
електромережі, через які здійснюється технічне забезпечення
електропостачання споживача. Якщо тягова підстанція 110(150)/35(10)/27,5 кВ живиться від
підстанції, належної НЕК "Укренерго", плата за реактив у точках
живлення тягової електромережі 27,5 кВ повинна направлятися на
рахунок відповідного підрозділу НЕК. Якщо по схемі живлення між підстанцією НЕК "Укренерго" та
тяговою підстанцією Укрзалізниці присутні елементи електромережі,
належні певній обленерго, плата за реактив у точках живлення
тягової електромережі 27,5 кВ повинна направлятися на рахунок цієї
обленерго.
7.3. Як розраховувати плату за реактив в тягових
електромережах?
Проблема в тому, що реальні зони тягових електромереж
27,5 кВ, що виступають у ролі єдиного споживача електроенергії,
мають, як правило, паралельне живлення від ряду тягових
підстанцій. В таких обставинах основна плата за споживання та генерацію
реактивної електроенергії (складова П1) у точках живлення
електромережі 27,5 кВ може нараховуватися окремо по кожній тяговій
підстанції і направлятися окремо на рахунки відповідних обленерго
або НЕК "Укренерго". Надбавка за недостатнє оснащення електромережі споживача
засобами компенсації реактивної потужності (складова П2) згідно з
Методикою ( z0093-02 ) повинна розраховуватися в залежності від
сумарної плати П1 по всіх точках живлення споживача. Якщо паралельне живлення зони тягової електромережі, яка
виступає у ролі єдиного споживача, здійснюється від тягових
підстанцій, що живляться від елементів електромереж, належних
різним обленерго або НЕК "Укренерго", виникає потреба у
координації обчислення та розподілу плати П2 на рівні
енергосистем. Порядок такої координації, відповідальність
виконавців, права та обов'язки сторін мають бути визначені
спеціальним документом.
7.4. Як виглядає розрахункова формула основної плати за
реактив для тягової підстанції?
Для двотрансформаторної тягової підстанції 110/27,5/35 або
110/27,5/10 кВ розрахункова формула основної плати за перетікання
реактивної електроенергії (плата П1) має вигляд
27 27 27 27
П1 = ((WQсп1 + (дельта)WQтр1) х D(1) + (WQсп2 + (дельта)WQтр2 ) х
27 27х D(2) + З х (WQг1 х D(1) + WQr2 х D(2))) х T,
де:
27 27WQсп1, WQсп2 - споживання реактивної електроенергії з шин
27,5 кВ відповідно трансформаторів N1 і N2;
27 27(дельта)WQтр1, (дельта)WQтр2 - частки втрат реактивної
електроенергії, залежні від навантажень на шинах 27,5 кВ
відповідно в трансформаторах N 1 і N 2;
27 27WQг1, WQг2 - генерація реактивної електроенергії на шини
27,5 кВ відповідно трансформаторів N 1 і N 2;
D(1) , D(2) - економічні еквіваленти реактивної потужності;
D відповідно до трансформаторів N 1 і N 2;
З - нормативний коефіцієнт урахування збитків енергосистеми
від генерації реактивної енергії з мережі споживача;
T - прогнозована середня закупівельна ціна на електроенергію.
Конкретизація розрахункових алгоритмів з метою автоматизації
розрахунків залежно від конфігурації електромереж, точок
розмежування балансової належності, розташування приладів обліку
та інших об'єктивних факторів здійснюється базовою
науково-дослідною організацією - Галузевою науково-дослідною
лабораторією Мінпаливенерго при факультеті електроенерготехніки та
автоматики НТУУ "КПІ" (ГНДЛ Мінпаливенерго при ФЕА НТУУ "КПІ").
7.5. Кому повинна направлятися плата за реактив від
споживачів, що живляться від елементів місцевих (локальних)
електромереж, належних об'єднанням Укрзалізниці, які мають
ліцензію з постачання та передачі електроенергії місцевими
(локальними) електромережами?
Споживачі, які живляться від елементів місцевих (локальних)
електромереж, належних цим об'єднанням Укрзалізниці і які мають з
ними договірні взаємовідносини, повинні розраховуватися за
перетікання реактивної електроенергії з відповідними об'єднаннями
Укрзалізниці. Якщо через елементи мереж цих об'єднань Укрзалізниці (через
РУ 35, 10(6) кВ тягових підстанцій, підстанцій 35/10(6) кВ)
здійснюються транзитні перетікання в електромережі інших
ліцензіатів з постачання та передачі електроенергії або споживачів
інших ліцензіатів, розрахунки зі споживачами за перетікання
реактивної електроенергії здійснюють відповідні ліцензіати.
7.6. Як можуть розвиватися розрахунки плати за перетікання
реактивної електроенергії у ситуаціях взаємодії
електропередавальних організацій?
Необхідно розрізняти дві групи схемно-режимних ситуацій: - обленерго та інші ЕО отримують реактивну потужність від
електромережі 750-220 кВ, належної НЕК "Укренерго"; - суміжні ЕО мають межу балансової належності електромереж
150-6 кВ між собою. Чинною Методикою ( z0093-02 ) і новою редакцією Правил
користування електричною енергією ( z0903-02 ) унормовано
визначення плати за реактив як адресного економічного стимулу до
енергозбереження та підвищення якості електронапруги шляхом
реактивного балансування електроустановок споживачів. Питання про оплату перетікань реактивної електроенергії між
електромережею 750-220 кВ та електромережами обленерго або інших
ЕО може бути поставлене та вирішене у плані доповнення адресних
економічних стимулів, що діють на споживачів, додатковими
адресними економічними стимулами, що будуть діяти на обленерго та
інші ЕО у напрямку реактивного балансування електромережі
750-220 кВ. Питання про оплату перетікань реактивної електроенергії між
електромережами суміжних ЕО може бути поставлене та вирішене у
плані доповнення адресних економічних стимулів, що діють на
споживачів, додатковими адресними економічними стимулами, що
будуть діяти в напрямках реактивного балансування електромереж,
належних кожній ЕО. В обох названих напрямках потрібні відповідні дослідження,
підготовка спеціальних методик та дослідно-промислові розрахунки.
Щодо конкретних питань використання Методики обчислення плати
за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною
організацією та її споживачами пропонуємо звертатися за адресою:
Держенергонагляд України, 01032 м. Київ-32, вул. Комінтерну, 25,
тел. (044) 238-37-62.
Інформаційний Бюлетень НКРЕ 2003,
N 2, 13.02.2003 р.
-
скопійовано
-
