ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ

                                      ЗАТВЕРДЖУЮ
                                 перший заступник Голови
                                 Державного комітету
                                 України по земельних
                                 ресурсах
                                 А.М.Третяк
                                 04.08.1999
 

                   ТИМЧАСОВІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
        по складанню кадастрових планів обмежень
          і обтяжень щодо використання земель
 

                       1. Основні положення

     Кадастровий план  обмежень  і  обтяжень  є  окремою  частиною
чергового  кадастрового плану та використовується при розмежуванні
земель державної і  комунальної  власності,  підготовці  технічної
документації,  що  посвідчує  право  власності  на  землю і у разі
внесення доповнень у раніше  видані  правоустановчі  документи  на
землю,  проведенні  грошової оцінки землі,  здійсненні контролю за
дотриманням землекористувачами встановленого  режиму  використання
земель,  проведенні  робіт по землеустрою,  розробці містобудівної
документації.

     Кадастрові плани обмежень  і  обтяжень  складаються  з  метою
одержання  достовірної  графічної  й  аналітичної  інформації  про
наявність,  склад, місце розташування об'єктів з особливим режимом
використання  земель і меж зон особливого режиму землекористування
(ЗОРЗ)   навколо    таких    об'єктів    з    урахуванням    типів
землекористування  та обмежень щодо використання земельних угідь у
межах цих зон для гарантування прав власників землі та  формування
системи управління земельними ресурсами.

                1.1. Основні терміни і визначення

     Зони особливого режиму землекористування (ЗОРЗ) - території з
особливим   режимом   використання   землі,   що   виділяються   у
відповідності до чинного законодавства України.

     Особливий режим      використання      земель     -     режим
землекористування, що обмежує ті або інші види господарської (або)
правової   діяльності   на   території   зон   особливого   режиму
землекористування,  з метою  гарантування  прав  власників  землі,
захисту  населення  від  шкідливого  впливу  промислових  та інших
об'єктів,  що  мають  спеціальний  режим  виробничої   діяльності.
Особливий режим землекористування встановлюється системою обмежень
на використання землі.

     Обмеження - це перелік дій (права третіх осіб),  що обмежують
права власника або користувача щодо розпорядження або користування
земельною ділянкою.

     Обтяження на  використання  землі  -  це  право  на  земельну
ділянку, включаючи право на заставу, оренду, сервітути, обмеження,
обов'язки по договору,  рішення суду  про  передачу  прав  і  інші
встановлені законодавством права відносно землі.

     Земельний сервітут  -  право  обмеженого  користування  чужою
земельною  ділянкою  або  її  частиною.  Таке  право   може   бути
встановлене   на  користь  власника  сусідньої  земельної  ділянки
(земельні  сервітути)  або  на  користь  певної  особи   (особисті
сервітути). Земельний сервітут обмежує право власності на землю чи
право  користування  землею.  Земельний  сервітут   встановлюється
рішенням  органів  державної  влади  та  місцевого самоврядування,
договорами (угодами) між власниками  земельних  ділянок,  рішенням
суду.  Він  може  полягати  у праві проходу або проїзду через чужу
земельну    ділянку,    прокладанні    та    експлуатації    ліній
електропередач,  зв'язку і трубопроводів та ін. Земельний сервітут
обмежує право власності на земельну ділянку і є безстроковим.

         2. Зміст кадастрового плану обмежень і обтяжень

     2.1. На кадастровому плані обмежень і обтяжень показуються:     - межі  адміністративно-територіальних  утворень  і земельних
ділянок в межах населеного пункту та поза його межами,  кадастрові
квартали та зони, їх кадастрові номери;     - об'єкти,    що    мають    особливий    режим    діяльності
(землекористування);     - межі зон обтяжень і обмежень.

     2.2. До  об'єктів,  що  мають  особливий   режим   діяльності
(землекористування) належать об'єкти:     - промисловості,  транспорту,  зв'язку,  оборони  та   іншого
призначення;     - природоохоронного,    оздоровчого,     рекреаційного     та
історико-культурного призначення.

        3. Типи зон особливого режиму використання земель

     Охоронна зона  -  територія  з особливим режимом використання
земель і природокористування виділяється навколо  особливо  цінних
природних  об'єктів,  об'єктів  історичної  і культурної спадщини,
гідрометеорологічних станцій з метою їхньої охорони і захисту  від
несприятливих антропогенних впливів, а також уздовж ліній зв'язку,
електропередач,  магістральних трубопроводів,  земель транспорту -
для  забезпечення  нормальних  умов  експлуатації  та  запобігання
випадків можливого ушкодження.     Зона санітарної охорони - територія, що прилягає до підземних
та   відкритих   джерел   водопостачання,   водозабірних   споруд,
водоводів, на які поширюються обмеження господарської діяльності з
метою забезпечення їхньої санітарно-епідеміологічної надійності.     Водоохоронна зона    -   природна   територія   господарської
діяльності, що регулюється і встановлюється вздовж річок, морів та
навколо   озер,   водосховищ  та  інших  водойм.  Створюється  для
сприятливого режиму водних об'єктів,  попередження їх забруднення,
засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а
також зменшення коливань стоку.     Прибережна захисна    смуга    -   встановлюється   в   межах
водоохоронних зон по обидва береги річок та навколо водойм  уздовж
урізу  води  (меженний період) шириною від 25 м - для малих річок,
струмків і потічків,  а також ставків площею менше 3 га до 100 м -
для великих річок,  водосховищ на них та озер. Створюються з метою
охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення  і  засмічення
та збереження їх водності.     Зона особливого  режиму  -  території,   що   прилягають   до
військових  об'єктів  Міністерства  оборони  та  інших  військових
формувань,  призначені  для   забезпечення   безпеки,   збереження
озброєння,  військової техніки й іншого військового майна, а також
захисту населення,  народногосподарських об'єктів і  навколишнього
середовища  від впливу аварійних ситуацій,  що можуть виникнути на
цих об'єктах у наслідок пожеж, аварій і стихійних лих.     Санітарно-захисна зона  - територія,  що відокремлює об'єкти,
які є джерелами виділення шкідливих речовин,  запахів,  підвищених
рівнів   шуму,   вібрацій,   ультразвуку,  електромагнітних  хвиль
радіочастот,  електричних  полів,  іонізучих  випромінювань,   від
житлової забудови.     Шумова зона  -  територія,   у   межах   якої   перевищуються
припустимі рівні шуму,  що виділяється навколо (уздовж) аеродромів
й інших об'єктів,  що є його джерелами,  з метою захисту населення
від його впливу.     Вся інформація відображається на кадастровому плані  обмежень
і обтяжень, відповідно до прийнятих умовних позначень.     До плану обмежень і обтяжень додаються:     - пояснювальна записка;     - додатки   (документи,   що   підтверджують   обмеження    і
обтяження);     - робочі відомості обчислення площ ЗОРЗ.     Текст пояснювальної записки містить:     - підстави для виконання роботи;     - використані нормативно-методичні документи;     - використана для встановлення кадастрового плану обмежень  і
обтяжень планово-картографічна основа;     - зазначаються   її   якість,   повнота    і    відповідність
земельно-кадастровій інформації;     - особливості    адміністративно-територіального    утворення
(міста)  як  об'єкта  виготовлення  кадастрового  плану обмежень і
обтяжень щодо використання земель;     - джерела одержання необхідної інформації;     - методи   й   особливості   відображення    інформації    на
планово-картографічному матеріалі;     - загальні площі земель, зайнятих ЗОРЗ;     - матеріали погодження документів, підготовлених у процесі її
складання.     Самостійними підрозділами пояснювальної записки є:     - перелік наявних зон обмежень і обтяжень;     - перелік об'єктів з особливим режимом використання земель;     - експлікація земель, розташованих на території ЗОРЗ.     Інші додатки,  що  містять  опис  режимів використання земель
конкретних об'єктів і їх ЗОРЗ.     У пояснювальну  записку включається перелік організацій,  які
представили інформацію про обмеження і обтяження.     Додатки (стандартний набір) містять такі документи:     - умовні позначення;     - класифікатори;     - перелік організацій для одержання інформації про  обмеження
і обтяження;     - режими використання земель у різних ЗОРЗ;     - перелік    землеволодінь,    землекористувань,    обтяжених
земельними сервітутами.

             4. Порядок складання кадастрового плану
                  обмежень і обтяжень

     Складання кадастрового плану обмежень і обтяжень здійснюється
в такому порядку:     - підготовчі роботи;     - складання  кадастрового  плану  обмежень   і   обтяжень   й
обчислення площ ЗОРЗ;     - розгляд, узгодження й затвердження документації;     - виготовлення і видача документів замовнику.

     4.1. Підготовчі роботи     У процесі  підготовчих  робіт  здійснюється  збір,  вивчення,
аналіз  і  систематизація  чинних  законодавчих,  розпорядницьких,
інструктивно-нормативних,                  проектно-вишукувальних,
планово-картографічних,  земельно-кадастрових  й інших документів,
матеріалів  і  розробок,  що  містять  інформацію  про  утворення,
розміщення  і  параметри об'єктів з особливим режимом використання
земель,  їх ЗОРЗ;  оцінка можливості  і  доцільності  використання
інформації; виготовлення планово-картографічної основи.     Збір необхідної для роботи інформації проводиться в:     - органах    місцевої    виконавчої    влади   та   місцевого
самоврядування;     - природоохоронній,                           землевпорядній,
санітарно-епідеміологічній,  архітектурнобудівельній, геодезичній,
геологічній, лісогосподарській і водогосподарчій службах;     - товариствах  охорони   природи,   пам'ятників   історії   і
культури;     - органах керування об'єктами  культури,  курортів,  зв'язку,
транспорту,   електрифікації,   водопостачання,   газо-,   нафто-,
продуктопроводів, оборони й ін.;     - науково-дослідних,  проектно-вишукувальних  організаціях  і
підприємствах,  що розробляють проектно-кошторисну документацію на
будівництво промислових об'єктів,  газо- і нафтопроводів,  доріг і
ліній зв'язку, електропередач і т. д.;     - сільськогосподарських,  комерційних та інших організаціях і
підприємствах;     - інших власників землі та землекористувачів.     Основними керівними   документами   і   джерелами   одержання
необхідної інформації є:     - законодавчі акти України;     - укази Президента України;     - постанови  (рішення,  розпорядження)   Кабінету   Міністрів
України і органів місцевого самоврядування;     - державні стандарти;     - будівельні норми і правила;     - інструктивно-нормативні документи міністерств  і  відомств,
що  регламентують правила охорони комунікацій і споруд,  утворення
санітарно-захисних і охоронних зон,  округів, поясів, у межах яких
для   власників   і   користувачів   землі   обмежується   ведення
господарської діяльності,  а для  підприємств,  у  підпорядкуванні
яких  знаходяться  комунікації  і  споруди,  установлюються  права
обмеженого користування;     - затверджені   в  установленому  порядку  проекти  утворення
землекористувань підприємств і кооперативів,  полігонів  побутових
відходів,    полігонів   поховання   та   знешкодження   токсичних
промислових  відходів,   полів   зрошення,   сільськогосподарських
виробничих  комплексів,  природних  територій,  особливо  тих,  що
охороняються,  та об'єктів історико-культурної  спадщини  і  їхніх
ЗОРЗ;     - проекти планування і забудови сільських населених  пунктів,
установлення  зон  і  поясів  санітарної  охорони  джерел  питного
водопостачання;   матеріали   по   встановленню   в   натурі   меж
санітарно-захисних і охоронних зон зазначених утворень;     - матеріали по консервації деградованих сільськогосподарських
угідь  і  земель,  забруднених токсичними промисловими відходами і
радіоактивними речовинами; територіальні комплексні схеми; схеми і
проекти планування використання земель,  комплексного використання
й охорони природних і водних ресурсів;     - схеми і проекти землевпорядкування і лісовпорядкування;     - матеріали інвентаризації,  державного моніторингу земель  і
земельного кадастру;     - матеріали обчислення площ земельних угідь;     - матеріали прив'язки мереж і комунікацій;     - статистичні дані (реєстри,  списки,  каталоги)  відповідних
державних служб, органів і організацій.     На підставі аналізу  зібраних  у  процесі  підготовчих  робіт
матеріалів і інформації встановлюються:     - якість  планово-картографічної  основи,   необхідність   її
коригування;   повнота   і   якість  інформації,  необхідність  її
додаткового  пошуку  і  відображення   на   планово-картографічній
основі;     - організація виконання робіт з коригування карти;     - необхідність проведення польових обстежень,  обсягів робіт,
що підлягають виконанню при польовому обстеженні;     - необхідність   залучення   співвиконавців;   склад,    який
пропонується, обсяги і вартість виконуваних робіт.     У процесі збору  інформації  про  об'єкти  особливого  режиму
землекористування  складається  перелік  (реєстр) організацій,  що
надали цю інформацію.  Наявність і доцільність розміщення об'єктів
спеціального   режиму   на   картографічному   матеріалі  (робочих
планшетах)   підтверджується   підписами    відповідальних    осіб
відповідних організацій і завіряються печаткою.

     4.2. Складання кадастрового плану обмежень і обтяжень     Кадастровий план   обмежень   і   обтяжень   складається   по
адміністративних   районах   у  розрізі  місцевих  рад  та  містах
обласного значення на копіях кадастрових планів.     Кадастровий план  обмежень  і  обтяжень  є складовою частиною
чергового кадастрового плану і повинен постійно підтримуватися  на
сучасному  рівні,  тому  до  нього  систематично вносяться поточні
доповнення і зміни.     Роботи по  складанню  плану обмежень і обтяжень проводяться в
два етапи.     На першому етапі виявляються і наносяться на кадастровий план
обмежень і обтяжень всі наявні обмеження і обтяження та їх межі.     На другому  етапі  межі  обмежень і обтяжень,  встановлюються
інструментально та закріплюються на місцевості.     Ведення чергового  кадастрового плану передбачає відображення
на  ньому  не  всіх  обтяжень,  а  тільки  тих,  що  пов'язані   з
обмеженнями правової і господарської діяльності в зонах особливого
режиму використання земель і установленням  відповідних  земельних
сервітутів.     На кадастровому       плані        відображаються        межі
адміністративно-територіальних    утворень,   землекористувань   і
об'єктів  з  особливим   режимом   використання   земель,   що   є
самостійними      землекористуваннями,      кадастрові      номера
землекористувань.     Місцерозташування інженерних,     транспортних     і    інших
комунікацій,  об'єктів і споруд  (ліній  електропередач,  зв'язку;
магістральних  трубопроводів,  теплотрас,  автомобільних  доріг  і
залізниць  та  ін.).  Установлюється  на  підставі  документів  по
наданню земельних ділянок у користування,  даних графічного обліку
земель,  матеріалів аерофотознімання,  планів землекористувань,  а
також  проектів  будівництва,  креслень виконавчої зйомки,  планів
проходження трас, які знаходяться у відповідних органах галузевого
управління й організації,  що здійснюють технічне обслуговування й
експлуатацію зазначених об'єктів і споруд.     В окремих  випадках  не  виключена  необхідність відображення
комунікацій  та  інших  об'єктів  на  підставі   даних   польового
обстеження та кадастрової зйомки.     При складанні  кадастрового   плану   обмежень   і   обтяжень
виявляються земельні ділянки,  на території яких у якості обтяжень
повинні бути встановлені (або уже встановлені) земельні сервітути.     З можливих  сервітутів  виявляється необхідність установлення
лише  тих,   що   пов'язані   з   прокладанням,   будівництвом   і
експлуатацією  інженерних  мереж  і  споруд;  інженерні  мережі  і
споруди повинні належати сторонньому для даної  земельної  ділянки
власнику.     Необхідність установлення для даної ділянки  зазначених  вище
сервітутів  визначається  проходженням  через  нього магістральних
трубопроводів,  мереж  газопостачання,  електричних  мереж,  ліній
зв'язку і радіофікації, а також інших інженерних комунікацій.     ЗОРЗ об'єктів  з  особливим   режимом   використання   земель
наносяться   на   кадастровому  плані,  як  правило,  на  підставі
проектних  матеріалів  по  встановленню  цих  зон  для  конкретних
об'єктів.  При відсутності таких матеріалів ЗОРЗ установлюються на
підставі розроблених і  затверджених  інших  проектних  матеріалів
(схем землеустрою, проектів планування землекористування і т. д.),
а при відсутності останніх - по нормативах.     Встановлення ЗОРЗ  об'єктів  з особливим режимом використання
земель провадиться від меж цих об'єктів, зокрема для:     - охоронних  зон:  повітряних  ліній зв'язку,  радіофікації й
електропередачі   -   від    крайніх    проводів,    магістральних
трубопроводів    -    від    осі    трубопроводів,   магістральних
багатониткових трубопроводів - від осі крайніх трубопроводів;     - санітарно-захисних зон водоводів - від крайніх водоводів;     - водоохоронних зон:  рік  і  озер  -  вздовж  урізу  води  в
меженний  період,  водоймищ  -  від  урізу  води  при  нормальному
підпірному рівні;     - прибережних смуг - так, як і для водоохоронних зон;     - санітарно-захисних  зон:  підприємств   із   технологічними
процесами,   що   є  джерелами  забруднення  атмосферного  повітря
шкідливими і речовинами з неприємним запахом -  безпосередньо  від
джерел  забруднення атмосфери зосередженими викидами (труби й ін.)
Або розосередженими викидами (ліхтарі будинків і ін.), а також від
місць  розвантаження  сировини,  смітників  або відкритих складів;
цвинтарів - від його меж; залізниць - від осі крайньої залізничної
колії;     - зон  мінімальних  відстаней:  автомобільних  доріг  -   від
підошви насипу або зовнішньої бровки канави;     - теплових  мереж  -   від   зовнішньої   грані   будівельних
конструкцій каналів і тунелів при підземній прокладці;     - вибухонебезпечних зон кар'єрів  -  безпосередньо  від  межі
кар'єру.     Для режимних  об'єктів,  які  утворюють   декілька   ЗОРЗ   і
території  яких розташовані одна до одної в різному порядку,  межі
можуть накладатися одна на одну, або примикати одна до одної.     Зокрема, у ЗОРЗ курорту: перша зона округу санітарної охорони
розташовується в центрі об'єкта,  третя зона санітарної охорони  у
вигляді  поясу  -  по  периферії,  а  друга  зона розташовується у
вигляді поясу  між  першою  і  третьою  зонами.  Прибережна  смуга
виділяється  в  межах  водоохоронних  зон  рік,  озер,  водоймищ і
накладається на їхню територію.     Режим господарського        використання       земель       і
природокористування на території державних природних заповідників,
національних    парків,   природних   парків,   ботанічних   садів
встановлюється відповідно  до  положень  про  них  і  визначається
відповідними проектами організації використання земель.

     4.3. Розгляд,    узгодження    і    затвердження   матеріалів
кадастрового плану обмежень і обтяжень     Матеріали кадастрового  плану розглядаються на технічній раді
відповідного місцевого  державного  органу  земельних  ресурсів  і
погоджуються з:     - управлінням містобудування й архітектури;     - управлінням по екології і природокористування;     - районною держсанепідемстанцією;     - реєстр погоджень додається до пояснювальної записки.     Затвердження кадастрового   плану   обмежень    і    обтяжень
провадиться  районною  або  міською радою за поданням відповідного
державного органу земельних ресурсів.

     4.4. Виготовлення і  видача  кадастрового  плану  обмежень  і
обтяжень  оригінали  кадастрових  планів  обмежень і обтяжень щодо
використання   земель   адміністративного   району    (міста)    з
пояснювальною  запискою,  додатками  здаються  в архів відповідних
місцевих державних органів земельних ресурсів.     До кадастрового   плану   та   реєстру  обмежень  і  обтяжень
вносяться поточні зміни,  які ведуться на  паперових  носіях  і  в
електронному вигляді.

 "Землевпорядний вісник",
 N 3, 1999 р.