Третій протокол до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи
м. Страсбург, 6 березня 1959 року
{Про приєднання до Протоколу із застереженням див. Закон № 3114-IX від 29.05.2023}
Уряди, які підписали цей Протокол, є членами Ради Європи, які підписали Генеральну угоду про привілеї та імунітети Ради Європи, або учасниками зазначеної Угоди та водночас членами Фонду Ради Європи з питань облаштування національних біженців та інших осіб у період переселення в Європі;
враховуючи положення статей 1 і 9.g Статуту зазначеного вище Фонду;
враховуючи статтю 40 Статуту Ради Європи;
прагнучи визначити правовий режим майна, активів та діяльності Фонду з питань облаштування біженців, а також правовий статус його органів та посадових осіб;
вважаючи, що необхідно сприяти здійсненню статутних цілей Фонду шляхом максимально можливого скорочення прямого або непрямого оподаткування діяльності Фонду, тягар якого зрештою лягає на одержувачів кредитів, що надаються Фондом;
прагнучи доповнити в частині, що стосується Фонду з питань облаштування національних біженців, положення Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи,
Частина I. Статут, правосуб’єктність, правоздатність
Статут Фонду Ради Європи з питань облаштування біженців, затверджений Комітетом Міністрів Резолюцією (56) 9 з поправками, внесеними зазначеним вище Комітетом або керівним органом, який діє в межах, встановлених у статті 9.h зазначеного Статуту, є невід’ємною частиною цього Протоколу.
Фонд Ради Європи з питань облаштування біженців є юридичною особою і, зокрема, має правоздатність:
ii набувати право власності на нерухоме й рухоме майно та розпоряджатися ним;
iv здійснювати будь-які операції, пов’язані з його статутними цілями.
Операції, дії та договори Фонду з питань облаштування біженців регулюються цим Протоколом, Статутом Фонду та актами, що видаються відповідно до згаданого Статуту. Крім того, в окремих випадках може застосовуватися національне законодавство за умови, що Фонд прямо погоджується на це і що таке законодавство не йде врозріз із цим Протоколом або зі Статутом.
Частина II. Суди, майно, активи, діяльність
Справи, за якими Фонд є відповідачем, може розглядати будь-який компетентний суд члена Фонду або держави, на території якої Фонд уклав договір надання кредиту або виступив його поручителем.
i у таких судах не може порушуватися судовий розгляд проти Фонду його членом або особами, які діють або подають позови від імені такого члена, або Фондом проти члена або зазначених вище осіб;
ii розбіжності, що виникають у зв’язку з договором про надання кредиту або поруки, укладеним Фондом із його членом або з будь-яким іншим позичальником, затвердженим цим членом, вирішуються шляхом арбітражного розгляду відповідно до процедури, закріпленої у відповідному договорі. Розбіжності, що виникають у зв’язку з будь-яким договором надання кредиту або поруки, підписаним Фондом, вирішуються шляхом арбітражного розгляду відповідно до процедури, зазначеної в Положеннях про кредитування, розроблених на виконання розділу 1.d статті 10 Статуту Фонду.
Майно та активи Фонду, де б і в чиєму розпорядженні вони не знаходилися, користуються імунітетом від усіх форм конфіскації, накладення арешту або інших заходів виконавчого провадження до винесення судового рішення щодо Фонду, яке вже не може бути оскаржене за допомогою звичайних правових засобів.
Приведення у виконання рішень, винесених за результатами арбітражного розгляду, зазначеного в абзаці третьому статті 2, здійснюється на територіях членів Фонду через правові канали, передбачені в кожній такій державі-члені, та відповідно до процедури виконавчого провадження, прийнятої в державі, на території якої виконується таке рішення; для досягнення такої відповідності не потрібно жодних перевірок, крім підтвердження того, що рішення є справжнім, що воно відповідає нормам щодо компетенції та процедури, встановленим у Положеннях про кредитування Фонду, і що воно не суперечить остаточному судовому рішенню, прийнятому у відповідній державі. Кожна сторона, яка підписала Протокол, при здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти повідомляє через Генерального секретаря Ради Європи інші сторони, які підписали Протокол, про те, який орган має компетенцію виконувати ці формальності відповідно до її законодавства.
Майно та активи Фонду, де б і в чиєму розпорядженні вони не знаходилися, не підлягають обшуку, реквізиції, конфіскації, експропріації або будь-якій іншій формі відчуження шляхом судових чи законодавчих дій.
Будівлі та приміщення, що використовуються для діяльності Фонду, а також його архіви є недоторканними.
У випадках, коли це необхідно для досягнення його статутних цілей, Фонд має право:
a мати у своєму розпорядженні валюту будь-якого роду та здійснювати операції в будь-якій валюті;
b вільно переказувати свої кошти по банківських каналах з однієї країни в іншу або в межах будь-якої країни й конвертувати будь-яку валюту, що знаходиться в його розпорядженні, у будь-яку іншу валюту.
Фонд здійснює свої права згідно з цією статтею з належним урахуванням усіх подань із боку уряду будь-якого члена.
Майно та активи Фонду звільняються від обмежень, регулювання, контролю та будь-яких мораторіїв.
Фонд з питань облаштування біженців та його активи, доходи та інше майно звільняються від усіх прямих податків.
Фонд з питань облаштування біженців звільняється від усіх податків на територіях членів Фонду в зв’язку з операціями та діяльністю за кредитами, договори на надання яких укладені Фондом із метою використання виручених коштів відповідно до своїх завдань для задоволення потреб біженців та надлишкового населення, або у зв’язку з кредитами, наданими або гарантованими Фондом відповідно до його статутних положень.
Фонд не звільняється від податків, мит чи зборів, які стягуються виключно на оплату комунальних послуг.
Уряди держав-членів, якщо це можливо, вживають відповідних заходів для:
a звільнення від податків на доходи, отримані у вигляді відсотків за вилущеними облігаціями або кредитами, наданими Фондом;
b скасування або повернення акцизів та податків, які входять у ціну, що сплачується за рухоме або нерухоме майно, або в оплату наданих послуг, якщо Фонд для службових цілей здійснює значні закупівлі або отримує послуги, загальна вартість яких включає такі акцизні мита та податки.
Жодні податки не стягуються з цінних паперів чи облігацій, випущених або гарантованих Фондом (або з будь-яких дивідендів або відсотків від них), у чиєму розпорядженні вони б не знаходилися, у таких випадках:
a якщо це є дискримінацією щодо таких цінних паперів чи облігацій виключно з тієї причини, що їх випущено або гарантовано Фондом;
b якщо єдиною правовою основою для такого податку є місце або валюта, в яких випущені, гарантовані, деноміновані або оплачені цінні папери чи облігації, або місцезнаходження штаб-квартири або будь-якого відділення Фонду або місце здійснення його діяльності.
Фонд звільняється від усіх мит, заборон та обмежень на імпорт та експорт товарів, необхідних для здійснення його статутних цілей, якщо тільки така заборона чи обмеження не вводяться з міркувань громадського порядку, безпеки чи охорони здоров’я. Звільнені від мита товари, що імпортуються, не можуть бути відчужені в країні, у яку вони імпортовані, у жодний спосіб, крім як на умовах, схвалених урядом цієї країни.
Органи, зазначені в статті 8 Статуту Фонду, користуються на території кожної держави-члена для своїх офіційних каналів зв’язку не менш сприятливими умовами, ніж ті, які уряд цього члена Фонду надає дипломатичним представництвам будь-якого іншого уряду. Офіційна кореспонденція та інші офіційні повідомлення органів Фонду не підлягають цензурі.
Члени керівного органу, адміністративної ради та ревізійної комісії мають судово-процесуальний імунітет щодо всього сказаного, написаного або вчиненого ними в їхній офіційній якості та в межах їхніх повноважень. Вони зберігають такий імунітет і після закінчення терміну їхніх повноважень. Крім того, їм надаються ті ж імунітети від обмежень щодо імміграції та вимог щодо реєстрації іноземців та ті ж пільги щодо обміну валюти та поїздок, які надаються державами-членами представникам інших урядів держав-членів Фонду, які мають аналогічний ранг. Суми, виплачені ними на покриття витрат, зумовлених виконанням ними своїх службових обов’язків, звільняються від податків.
Привілеї та імунітети надаються особам, зазначеним у статті 10, не для їхньої особистої вигоди, а для того, щоб забезпечити незалежне виконання ними своїх функцій. Тому держава-член не тільки має право, але й зобов’язана відмовитися від імунітету свого представника в кожному випадку, коли, на думку держави-члена, імунітет перешкоджає відправленню правосуддя, якщо ця відмова не перешкоджає меті, з якою імунітет було надано.
a Положення статей 10 та 11 не можуть застосовуватися представником щодо органів влади держави, представником яких він є або був.
b Статті 10, 11, 12.a також застосовуються до заступників представників, радників, технічних експертів та секретарів делегацій.
Голова та посадові особи Фонду мають привілеї та імунітети, зазначені в статті 18 Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи.
Голова визначає категорії посадових осіб, стосовно яких застосовуються положення зазначеної вище статті.
Повідомлення, зазначені в статті 17 Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи, робить Генеральний секретар Ради стосовно Голови, а також щодо зазначених у попередньому положенні посадових осіб.
Генеральний секретар після консультації з Головою має право й зобов’язаний зняти імунітет, наданий будь-якій посадовій особі, у тих випадках, коли, на його думку, такий імунітет перешкоджає відправленню правосуддя і від нього можна відмовитись без шкоди для нормального функціонування Фонду. Право зняти імунітет із Голови належить керівному органу.
Уряди держав-членів Фонду зобов’язуються звертатися до таких конституційних органів, які можуть бути необхідними для виконання статутних зобов’язань, прийнятих цими державами щодо Фонду з питань облаштування біженців. Також вони зобов’язуються своєчасно звертатися до таких органів, щоб забезпечити виконання зобов’язань, прийнятих ними у якості позичальника чи поручителя відповідно до розділу 3 статті 6 Статуту Фонду з питань облаштування біженців.
Фонд може укладати з будь-якою державою-членом особливі угоди про детальне застосування положень цього Протоколу, які доповнюватимуть відповідні положення або відрізнятимуться від наведених вище положень статті 13. Він може також укладати угоди з будь-якою державою, яка не є членом Фонду, що змінюють порядок застосування положень цього Протоколу щодо цієї держави.
Частина VI. Заключні положення
Цей Протокол підлягає ратифікації, а ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Генеральному секретареві Ради Європи. Він набирає чинності після того, як три сторони, які підписали Протокол і на які припадає принаймні одна третина активів Фонду, здадуть свої ратифікаційні грамоти на зберігання. Для інших членів Фонду він набирає чинності в момент здачі ними на зберігання відповідних ратифікаційних грамот.
Проте до набрання чинності цим Протоколом згідно з попереднім положенням сторони, які його підписали, для того, щоб не затримувати нормальну роботу Фонду, погоджуються в попередньому порядку почати застосовувати Протокол з 1 вересня 1958 року або не пізніше ніж з моменту підписання, якщо це не суперечить їхнім конституційним нормам.
Будь-який уряд, який стає членом Фонду з питань облаштування біженців після підписання цього Протоколу, може приєднатися до нього шляхом передачі акта про приєднання Генеральному секретарю Ради Європи. Таке приєднання набирає чинності з дати здачі акта на зберігання, якщо це відбувається після набрання чинності Протоколом, і з дати такого набрання чинності, якщо приєднання відбувається до цієї дати.
Будь-який уряд, який здав акт про приєднання на зберігання до набрання чинності Протоколом, повинен негайно на тимчасовій основі застосовувати Протокол, якщо це не суперечить його конституційним нормам.
На посвідчення чого повноважні представники, що підписалися нижче, підписали цей Протокол.
Вчинено у м. Страсбург 6 березня 1959 року англійською та французькою мовами, причому обидва тексти мають однакову юридичну силу, в одному примірнику, який залишається в архівах Ради Європи. Генеральний секретар передає засвідчені копії кожній державі, яка підписала цей Протокол або приєдналася до нього.
Заяви та застереження до Договору № 028 - Третій протокол до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи (ETS № 028)
Заява, що міститься в повідомленні Уряду Чеської Республіки, переданому під час здачі на зберігання документа про приєднання 9 лютого 2001 року - Оригінал англ.
Чеська Республіка робить наступну заяву стосовно статті 3 Протоколу щодо органу, відповідального за формулу для виконання:
«Законодавство Чеської Республіки дозволяє визнавати та виконувати остаточні та такі, що підлягають виконанню, іноземні арбітражні рішення в Чеській Республіці. Застосовне законодавство викладено в розділах 38 і 39 Закону № 216/1994, що регулює арбітражне провадження та виконання арбітражних рішень.
Виконання іноземного арбітражного рішення в Чеській Республіці залежить від рішення компетентного районного суду; правові канали є такими ж, як і ті, що передбачені для виконання рішень національних судів. Однак компетентний районний суд, який приймає рішення про виконання, повинен вказати мотиви такого рішення. Районний суд не виносить окремого рішення про визнання рішення іноземного арбітражу, а безпосередньо наказує виконати таке рішення іноземного арбітражу».
Застереження, що міститься в документі про приєднання, зданому на зберігання 17 грудня 1998 року - Оригінал англ.
Естонська Республіка робить застереження до параграфа a абзацу четвертого статті 7, згідно з яким вона залишає за собою право не гарантувати звільнення від податків на доходи, отримані у вигляді відсотків за випущеними облігаціями або кредитами, наданими Фондом Ради Європи з питань облаштування біженців.
Заява, що міститься в документі про приєднання, зданому на зберігання 17 грудня 1998 року - Оригінал англ.
Естонська Республіка визначає Талліннський міський суд як компетентний орган для цілей статті 3 Протоколу.
Застереження, що міститься в документі про приєднання, зданому на зберігання 4 серпня 2016 року - Оригінал англ.
Фінляндська Республіка робить застереження, що вона не буде зв’язана абзацом другим статті 3 Протоколу. Законодавство Фінляндської Республіки дозволяє виконання іноземних арбітражних рішень. Арбітражні рішення виконуються відповідно до розділів 54 і 55 Закону про арбітраж (967/1992), які базуються на Нью-Йоркській конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень. Законодавство відповідно застосовується до арбітражних рішень, зазначених в абзаці другому статті 3 Протоколу. Заява про виконання рішення подається до компетентного районного суду.
Застереження, зроблене під час підписання, 18 березня 1959 року, і підтверджене під час здачі на зберігання ратифікаційної грамоти, 8 серпня 1963 року - Оригінал англ./фр.
Що стосується звільнення від сплати податків, то Федеративна Республіка Німеччина не зможе надавати Фонду Ради Європи з питань облаштування біженців кредити на більш вигідних умовах, ніж ті, на яких надаються її власні кредити або кредити інших міжнародних організацій.
Таким чином, абзац четвертий статті 7 не може передбачати будь-яких зобов’язань з боку Уряду Федеративної Республіки Німеччина щодо вжиття згаданих у ньому заходів.
Заява, що міститься в листі Постійного представника Федеративної Республіки Німеччина від 25 вересня 1963 року, зареєстрованому в Генеральному секретаріаті того ж дня. - Оригінал фр.
Третій протокол до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи від 6 березня 1959 року також застосовується до землі Берлін з 8 серпня 1963 року, дати, коли він набрав чинності для Федеративної Республіки Німеччина.
Охоплений період: 08.08.1963 - 03.10.1990
Заява, що міститься в листі Постійного представника Ірландії від 18 квітня 2017 року, зданому на зберігання разом з документом про приєднання 18 квітня 2017 року - Оригінал англ.
Ірландія визначає Високий суд Ірландії як компетентний орган для цілей статті 3 Третього протоколу.
Застереження, зроблене під час підписання, 6 березня 1959 року, і підтверджене під час здачі на зберігання ратифікаційної грамоти, 15 березня 1963 р. - Оригінал англ./фр.
Що стосується статті 3, Італія залишає за собою право з огляду на загальні принципи своєї правової системи не виконувати рішення, винесені в результаті арбітражного розгляду, згаданого в абзаці третьому статті 2, якщо такі рішення суперечать національному «ordre public».
Застереження, що міститься в документі про приєднання, зданому на зберігання 11 грудня 1979 року - Оригінал фр.
Що стосується звільнення від податків відповідно до абзацу другого статті 7, Князівство Ліхтенштейн не зможе надавати для кредитів, наданих Фондом Ради Європи з питань облаштування біженців, переваги, що перевищують ті, на яких надаються його власні кредити відповідно до законодавства Ліхтенштейну. Таким чином, абзац другий статті 7 не може передбачати жодних зобов’язань Князівства Ліхтенштейн щодо вжиття заходів, передбачених у ньому.
Застереження, що міститься в документі про приєднання, зданому на зберігання 11 грудня 1979 року - Оригінал фр.
Що стосується звільнення або повернення згідно з параграфом b абзацу четвертого статті 7 непрямих податків, які входять у ціну, яка має бути сплачена за рухоме чи нерухоме майно, або в оплату наданих послуг, Князівство Ліхтенштейн не буде надавати Фонду в частині придбання ним товарів або послуг у Ліхтенштейні та призначених для використання на території Ліхтенштейну переваги, що перевищують переваги, надані для його власного придбання товарів чи послуг відповідно до законодавства Ліхтенштейну. Таким чином, параграф b абзацу четвертого статті 7 не може передбачати жодних зобов’язань Князівства Ліхтенштейн щодо вжиття заходів, передбачених у цьому параграфі, щодо товарів або послуг, придбаних Фондом і використаних на території Ліхтенштейну.
Заява, що міститься в документі про приєднання, зданому на зберігання 11 грудня 1979 року - Оригінал фр.
29 березня 1923 року Князівство Ліхтенштейн уклало митний договір зі Швейцарською Конфедерацією. Згідно з цією угодою, Князівство Ліхтенштейн і Швейцарія складають спільну митну територію, внаслідок чого швейцарське законодавство щодо імпорту та експорту, митних зборів, податків на імпорт, гербових зборів і податку з обороту також застосовується в Князівстві Ліхтенштейн.
Застереження, що міститься в документі про приєднання, зданому на зберігання 19 жовтня 2000 р. - Оригінал англ.
Відповідно до параграфа b абзацу четвертого статті 7 Протоколу, Литовська Республіка залишає за собою право не звільняти Банк розвитку від сплати акцизних зборів на придбані товари чи послуги та не відшкодовувати сплачений акцизний податок.
Застереження, що міститься в листі Постійного представника Нідерландів від 8 серпня 1978 року, переданому Генеральному секретарю під час здачі на зберігання документа про приєднання, того ж дня - Оригінал англ.
У Королівстві Нідерланди імунітет від юрисдикції не застосовується у випадку порушення правил дорожнього руху, вчиненого привілейованою особою, або у випадку пошкодження, заподіяного механічним транспортним засобом, що належить такій особі або керується нею.
Застереження, що міститься в листі Постійного представника Нідерландів від 8 серпня 1978 року, переданому Генеральному секретарю під час здачі на зберігання документа про приєднання, того ж дня - Оригінал англ.
Королівство Нідерланди залишає за собою право брати до уваги заробітну плату та винагороди, звільнені від оподаткування відповідно до статті 13 Третього протоколу у поєднанні зі статтею 18 Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи, вчиненої в Парижі 2 вересня 1949 року, при нарахуванні податку на доходи з інших джерел. Зрозуміло, що виняток, згаданий у статті 13 Третього протоколу у поєднанні зі статтею 18 Генеральної угоди, не застосовується до пенсій, які виплачуються колишнім працівникам Фонду.
Заява, що міститься в документі про приєднання, зданому на зберігання 8 серпня 1978 року - Оригінал англ.
Протокол буде застосовуватися до Королівства Нідерланди в Європі.
Застереження, що міститься в документі про приєднання, зданому на зберігання 17 грудня 2018 року - Оригінал англ.
Застереження до абзацу другого статті 3 Протоколу:
Республіка Польща робить застереження, що вона не буде зв’язана абзацом другим статті 3 Протоколу. Арбітражні рішення, винесені в результаті арбітражного розгляду, передбаченого Протоколом, визнаються та виконуються відповідно до процедури, передбаченої в польському Законі від 17 листопада 1964 року - Цивільно-процесуальному кодексі.
Застереження, що міститься в документі про приєднання, зданому на зберігання 17 грудня 2018 року - Оригінал англ.
Застереження до абзацу четвертого статті 7 Протоколу:
Республіка Польща робить застереження до параграфа a абзацу четвертого статті 7 Протоколу, згідно з яким вона залишає за собою право не гарантувати звільнення від податків на доходи, отримані у вигляді відсотків за випущеними облігаціями або кредитами, наданими Фондом.
Заява, що міститься в документі про приєднання, зданому на зберігання 17 грудня 2018 року - Оригінал англ.
Заява до абзацу другого статті 3 Протоколу:
Республіка Польща повідомляє, що юрисдикцію у справі визнання та виконання арбітражних рішень, винесених за результатами арбітражу, передбаченого Протоколом, має компетентний апеляційний суд.
Застереження, що міститься у вербальній ноті Міністерства закордонних справ Республіки Молдова від 28 червня 2016 року, зданої на зберігання разом з документом про приєднання 2 вересня 2016 року - Оригінал англ.
Посилаючись на параграф a абзацу четвертого статті 7 Протоколу, Республіка Молдова залишає за собою право не гарантувати звільнення від податків на доходи, отримані у вигляді відсотків за випущеними облігаціями або кредитами, наданими Банком розвитку Ради Європи.
Заява, що міститься у вербальній ноті Міністерства закордонних справ Республіки Молдова від 28 червня 2016 року, зданої на зберігання разом з документом про приєднання 2 вересня 2016 року - Оригінал англ.
Міністерство юстиції Республіки Молдова було визначено компетентним органом для цілей статті 3 Протоколу.
Застереження, що міститься в документі про приєднання, зданому на зберігання 16 грудня 1996 року - Оригінал ісп./англ.
Стосовно параграфа a абзацу четвертого статті 7 Протоколу Уряд Королівства Іспанія робить застереження, згідно з яким ратифікація не зобов’язує Іспанію надавати звільнення від податків на доходи, отримані у вигляді відсотків за випущеними облігаціями або кредитами, наданими Фондом.
Застереження, що міститься в документі про приєднання, зданому на зберігання 18 вересня 1992 року - Оригінал англ.
Швеція робить застереження, що вона не буде зв’язана абзацом другим статті 3, який передбачає приведення у виконання рішень, винесених за результатами арбітражного розгляду відповідно до абзацу третього статті 2.
Застереження, зроблене під час здачі на зберігання документа про приєднання 13 грудня 1973 року - Оригінал фр.
Що стосується звільнення від податків, то Швейцарська Конфедерація не зможе надавати переваги для кредитів, наданих Фондом, які перевищують ті, з якими надаються її власні кредити. Таким чином, абзац другий статті 7 не може передбачати жодних зобов’язань Швейцарської Конфедерації щодо вжиття заходів, передбачених цією статтею.
Застереження, зроблене під час здачі на зберігання документа про приєднання 13 грудня 1973 року - Оригінал фр.
Що стосується звільнення або повернення непрямих податків, які входять у ціну, що сплачується за рухоме чи нерухоме майно, або в оплату наданих послуг, Швейцарська Конфедерація не зможе надати Фонду щодо придбання ним товарів або послуг у Швейцарії та призначених для використання на території Швейцарії, переваги, що перевищують переваги, надані для власного придбання товарів чи послуг. Таким чином, параграф b абзацу четвертого статті 7, не може передбачати жодних зобов’язань Швейцарської Конфедерації щодо вжиття заходів, передбачених у цьому параграфі, щодо товарів або послуг, придбаних Фондом і використаних на території Швейцарії.
-
скопійовано
-
-
