У К А ЗПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Про примусове лікування і трудове перевихованняхронічних алкоголіків
( Із змінами, внесеними згідно з Указами ПВРN 1527-08 від 29.03.73
N 145-09 від 05.09.75 )
Враховуючи побажання та пропозиції громадських організацій,
колективів трудящих і органів охорони здоров'я про посилення
боротьби з алкоголізмом, Президія Верховної Ради Української РСР
п о с т а н о в л я є:
1. Встановити, що хронічні алкоголіки зобов'язані проходити
лікування в лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я. Хронічні алкоголіки, які ухиляються від лікування або
продовжують пиячити після лікування, порушують
трудову дисципліну, громадський порядок і правила соціалістичного
співжиття, незважаючи на застосовані до них заходи
дисциплінарного, громадського або адміністративного впливу,
підлягають направленню до лікувально-трудового профілакторію для
примусового лікування і трудового перевиховання на строк від шести
місяців до двох років. Стаття 1 в редакції Указів ПВР N 1527-08 від 29.03.73, N 145-09
від 05.09.75 )
2. Питання про направлення до лікувально-трудового
профілакторію осіб, зазначених у статті 1, розглядається районним
(міським) народним судом у відкритому судовому засіданні при
наявності медичного висновку за клопотанням громадських
організацій, колективів трудящих або державних органів у
присутності особи, відносно якої порушено клопотання, а в
необхідних випадках - і представників громадської організації,
колективу трудящих або державного органу, які порушили
клопотання. ( Частина перша статті 2 в редакції Указу ПВР N
1527-08 від 29.03.73 ) Постанова суду про направлення до лікувально-трудового
профілакторію або про відмову в цьому оскарженню не підлягає, але
може бути опротестована порядком нагляду. Постанова суду виконується органами внутрішніх справ. В
необхідних випадках зазначені особи можуть бути доставлені у
профілакторій під конвоєм. ( Частина третя статті 2 із змінами,
внесеними згідно з Указом ПВР N 1527-08 від 29.03.73 )
3. Підготовка матеріалів про направлення на примусове
лікування і трудове перевиховання та передача їх в суд
здійснюється органами міліції. Особи, відносно яких порушено клопотання про примусове
лікування і трудове перевиховання, в разі ухилення їх від явки на
медичний огляд або в суд підлягають приводу органами міліції.
4. Особи, які перебувають у лікувально-трудовому
профілакторії можуть бути достроково звільнені районним (міським)
народним судом за місцем знаходження профілакторію за поданням
адміністрації, основаним на медичному висновку, при умові
закінчення курсу спеціального лікування, зразкової поведінки та
сумлінного ставлення до праці. До осіб, які вперше направлені до
профілакторію, дострокове звільнення може бути застосовано після
скінчення половини призначеного судом строку, а до осіб, які
направлені повторно, - після скінчення двох третин зазначеного
строку. ( Частина перша статті 4 в редакції Указу ПВР N 145-09
від 05.09.75 ) За постановою суду особи, які знаходяться у профілакторії,
можуть бути достроково виписані в разі тяжкого захворювання, що
перешкоджає дальшому їх перебуванню в цій установі.
5. Час перебування в лікувально-трудовому профілакторії
зараховується в загальний трудовий стаж, відпустка за цей період
не надається. Із заробітної плати або пенсії особи, яка утримується в
лікувально-трудовому профілакторії, провадяться відрахування на її
харчування і утримання, а також інші відрахування на загальних
підставах. Якщо у таких осіб є непрацездатні члени сім'ї, то за
час перебування цих осіб у профілакторії їх заробіток після
відповідних відрахувань направляється сім'ї, а при відсутності
непрацездатних членів сім'ї - зараховується на особовий рахунок
особи, яка утримується в профілакторії. Трудове влаштування осіб, які повертаються з
лікувально-трудового профілакторію, здійснюється, як правило, за
місцем їх попередньої роботи і покладається на виконавчі комітети
районних, міських Рад депутатів трудящих. За особами, які перебувають у лікувально-трудовому
профілакторії, зберігається право на жилу площу за попереднім
місцем їх проживання.
5-1. Особи, які пройшли примусове лікування, зобов'язані
стати на облік у лікувально-профілактичному закладі за місцем
проживання або за місцем роботи і проходити протирецидивне
лікування, тривалість якого визначається лікарем. В разі ухилення
такі особи можуть бути піддані приводу до
лікувально-профілактичного закладу родичами, представниками
громадськості або працівниками міліці. ( Указ доповнено статтею
5-1 згідно з Указом ПВР N 145-09 від 05.09.75 )
6. Втеча з лікувально-трудового профілакторію або з дороги до
профілакторію карається за статтею 184 Кримінального кодексу
Української РСР.
7. Не підлягають направленню до лікувально-трудового
профілакторію: неповнолітні, особи, які мають захворювання, що
перешкоджають перебуванню їх в цих установах, інваліди першої та
другої груп, вагітні жінки та матері, що мають грудних дітей, а
також чоловіки віком понад 60 років і жінки понад 55 років. Стаття 7 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1527-08
від 29.03.73 ) Зазначені вище особи у випадках, передбачених частиною
другою статті 1 цього Указу, при відсутності у них протипоказань
до лікування від алкоголізму можуть бути направлені за постановою
народного суду на примусове лікування до лікувальних закладів
Міністерства охорони здоров'я УРСР на строк від 2 до 6 місяців.
Підготовка і розгляд матеріалів на таких осіб провадяться в
порядку, встановленому статтями 2 і 3 цього Указу. ( Статтю 7
доповнено частиною другою згідно з Указом ПВР N 145-09 від
05.09.75 )
8. Встановити, що особам, які були направлені на примусове
лікування відповідно до статті 9 Указу Президії Верховної Ради
Української РСР від 12 червня 1961 року "Про посилення боротьби з
особами, які ухиляються від суспільно корисної праці і ведуть
антигромадський паразитичний спосіб життя", строк перебування в
лікувально-трудовому профілакторії може бути скорочений в порядку,
передбаченому статтею 4 цього Указу.
9. Доручити Раді Міністрів Української РСР прийняти постанову
про проведення необхідних заходів, що випливають з цього Указу, і
затвердити Положення про лікувально-трудові профілакторії.
10. Цей Указ ввести в дію з 1 березня 1967 року.
11. Визнати такими, що втрачають чинність з введенням в дію
цього Указу, ст. ст. 9, 9-1 і 9-2 Указу Президії Верховної Ради
Української РСР від 12 червня 1961 року "Про посилення боротьби з
особами, які ухиляються від суспільно корисної праці і ведуть
антигромадський паразитичний спосіб життя" (Відомості Верховної
Ради УРСР, 1961 р., N 25, ст. 292; 1962 р., N 37, ст. 462).
Голова Президії Верховної
Ради Української РСР Д.КОРОТЧЕНКО
Секретар Президії Верховної
Ради Української РСР А.ЗЛЕНКО
м. Київ, 17 серпня 1966 р.
