КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬФІНАНСІВ І БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Л И С Т
19.11.2002 N 06-10/589
(Витяг)
Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) товарами є матеріальні чи
нематеріальні активи, а також цінні папери і деривативи, що
використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску
(емісії) та погашення. Бартером вважається господарська операція,
яка передбачає розрахунок за товари (роботи, послуги) у будь-яких
формах, відмінних від грошової.
Згідно з пунктом 1.6 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) до товарів не відносяться
цінні папери, які відповідно емітуються або гасяться платником
податку, а отже, не підлягають включенню до валових доходів або
валових витрат.
Згідно з пунктом 1.19 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) визначення бартеру передбачає
у тому числі обмін товарів на цінні папери (крім корпоративних
прав, що регулюються статтею 4 цього Закону) чи навпаки.
Згідно з частиною другою статті 12 Указу Президента України
від 7 серпня 1998 року N 857/98 ( 857/98 ), який згідно з нормами
пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України
( 254к/96-ВР ) має силу закону, під час здійснення бартерних
(товарообмінних) операцій на території України податок
справляється за повною ставкою, у тому числі під час обміну
товарами (роботами, послугами), операції з продажу яких звільнені
від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою (при
застосуванні такої нульової ставки на митній території України).
Згідно з сьомим абзацом статті 3 та главою 5 Закону України
"Про цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ) ощадні (депозитні)
сертифікати є цінними паперами.
Згідно з підпунктом 3.2.1 статті 3 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) не є об'єктом
оподаткування операції з "випуску (емісії), розміщення у будь-які
форми управління та продажу за кошти цінних паперів".
Згідно з підпунктом 7.3.4 статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) датою виникнення
податкових зобов'язань у межах бартерних (товарообмінних) операцій
вважається будь-яка з подій, що настала раніше:
- або дата відвантаження (платником податку) товарів, а для
робіт (послуг) - дата оформлення документа, який засвідчує факт
виконання робіт (послуг) платником податку;
- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для
робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт
отримання платником податку їх результатів.
Згідно з підпунктом 7.5.3 статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) право платника податку
на збільшення податкового кредиту виникає у дату здійснення
заключної (балансуючої) операції у бартерній угоді.
Враховуючи вищезазначене, операції з продажу товарів в обмін
на ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані третьою особою,
оподатковуються таким чином:
а) датою збільшення податкових зобов'язань платника податку,
що здійснює продаж товарів в обмін на такі цінні папери, є дата
відвантаження таких товарів або дата оприбуткування таких цінних
паперів у залежності від того, яка подія сталася раніше. При цьому
база оподаткування визначається виходячи з вартості таких товарів,
але не нижче звичайних цін, розрахованих з урахуванням наступного
пункту цього роз'яснення;
б) датою збільшення податкових зобов'язань платника податку,
що продає такі цінні папери у компенсацію вартості придбаних
товарів, є дата фактичної передачі таких цінних паперів або дата
оприбуткування товарів у залежності від того, яка подія сталася
раніше. При цьому база оподаткування визначається виходячи із
звичайних цін, тобто: для дисконтних облігацій або ощадних
(депозитних) сертифікатів - їх номінальної вартості; для
процентних облігацій або ощадних (депозитних) сертифікатів -
виходячи з їх номінальної вартості, збільшеної на суму процентів,
які мають бути нараховані на таку номінальну вартість;
в) датою збільшення податкового кредиту сторін цієї операції
є дата здійснення ними заключної (балансуючої) операції. Тобто при
першій поставці товарів їх продавцем його податковий кредит
збільшується у момент отримання таких цінних паперів, а при першій
передачі таких цінних паперів покупцем таких товарів - у момент
оприбуткування ним таких товарів;
г) у подальшому, якщо платник податку, який отримав ощадні
(депозитні) сертифікати у компенсацію вартості проданих ним
товарів, продає такі ощадні сертифікати іншій особі за кошти або
пред'являє до погашення їх емітенту, податкові зобов'язання або
податковий кредит такого платника податку (такої іншої особи,
емітента) не змінюється;
д) на платника податку, який продає товари в обмін на ощадні
(депозитні) сертифікати, не поширюються норми п/п. 7.4.2 статті 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ),
оскільки операція з отримання коштів з депозиту (пасивна операція)
не є операцією, визначеною у підпункті 3.2.5 статті 3 цього Закону
щодо повернення банком коштів за договорами депозиту чи вкладу
(активна операція).
Також на такого платника податку не поширюються норми п/п.
7.4.4 статті 7 цього Закону ( 168/97-ВР ), оскільки при придбанні
цінних паперів, зокрема у вигляді ощадних (депозитних)
сертифікатів, у особи, що не є їх емітентом, до валових витрат
покупця включаються витрати, понесені у зв'язку з таким
придбанням, а до його валових доходів - доходи, одержані у зв'язку
з продажем або погашенням таких сертифікатів, з урахуванням
процентів (суми дисконту).
Зазначене роз'яснення надається відповідно до статті 8 Закону
України від 4 квітня 1995 року N 116/95-ВР ( 116/95-ВР ) "Про
комітети Верховної Ради України" і може використовуватися як
позиція законодавчого першоджерела у межах проведення апеляційних
процедур, як адміністративних чи судових.
Голова С.Буряк
"Бухгалтер",
N 5 (197), лютий, 2003 р.
-
скопійовано
-
