НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА І ПРИМИРЕННЯ

                        П О Л О Ж Е Н Н Я

 N 38 від 04.05.99
м.Київ

 vd990504 vn38
 

                                                Затверджене
                                  наказом Національної служби
                                  посередництва і примирення
                                  від 4 травня 1999 р. N 38
 

      ( Положення втратило чинність на підставі Наказу НСПП
   N 92 ( v0092299-01 ) від 24.04.2001 )

       Положення про порядок проведення примирних процедур      по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів)
  на підприємствах і в галузях, на яких відповідно до
    статті 24 Закону України "Про порядок вирішення
  колективних трудових спорів (конфліктів)" проведення
                 страйків забороняється
 

      ( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Національної
                     служби посередництва і примирення
   N 104 ( v0104299-99 ) від 11.11.99 )
 

        I. Умови, за яких забороняється проведення страйків

     1. Згідно  частини  першої  статті  24  Закону  України  "Про
порядок   вирішення   колективних  трудових  спорів  (конфліктів)"
( 137/98-ВР )  забороняється  проведення  страйку  за  умов,  якщо
припинення  працівниками  роботи  створює загрозу життю і здоров'ю
людей,  довкіллю  або  перешкоджає  запобіганню  стихійному  лиху,
аваріям,  катастрофам,  епідеміям  та  епізоотіям чи ліквідації їх
наслідків.     Випадки, за яких забороняється  проведення  страйку,  перелік
галузей та підприємств, на яких забороняється проведення страйків,
визначаються Законом України "Про  порядок  вирішення  колективних
трудових    спорів    (конфліктів)",   іншими   законодавчими   та
нормативно-правовими актами України.     2. Згідно  частини  другої статті 24 забороняється проведення
страйку працівників (крім технічного та обслуговуючого  персоналу)
органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної
влади, безпеки та правопорядку.

       II. Сторони колективного трудового спору (конфлікту)

     3. Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є:     на виробничому  рівні  - наймані працівники (окремі категорії
найманих працівників) підприємства,  установи,  організації чи  їх
структурних  підрозділів  або  профспілкова  організація  чи  інша
уповноважена  найманими  працівниками   організація   та   власник
підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи
представник;     на галузевому,  територіальному  рівнях  - наймані працівники
підприємств,  установ,  організацій однієї або  декількох  галузей
(професій)    або    адміністративно-територіальних   одиниць   чи
профспілки,  їх об'єднання або інші  уповноважені  цими  найманими
працівниками   органи   та   власники,  об'єднання  власників  або
уповноважені ними органи чи представники;     на національному   рівні  -  наймані  працівники  однієї  або
декількох галузей (професій) чи профспілки або  їх  об'єднання  чи
інші  уповноважені  найманими  працівниками  органи  та  власники,
об'єднання власників або уповноважені ними  органи  (представники)
на   території  більшості  адміністративно-територіальних  одиниць
України,  передбачених  частиною  другою  статті  133  Конституції
України ( 254к/96-ВР ).     4. Визначення  уповноваженого   найманими   працівниками   на
представництво органу здійснюється:     на виробничому  рівні  -  загальними  зборами  (конференцією)
найманих  працівників  підприємства,  установи,  організації чи їх
структурних підрозділів;     на галузевому   рівні  -  конференцією  найманих  працівників
підприємств,  установ і організацій однієї або  декількох  галузей
(професій);     на територіальному рівні - конференцією найманих  працівників
підприємств,  установ  і  організацій однієї або декількох галузей
відповідної адміністративно-територіальної одиниці;     на національному  рівні  -  конференцією найманих працівників
однієї або декількох галузей  (професій)  на  території  більшості
адміністративно-територіальних   одиниць   України,   передбачених
частиною другою статті 133 Конституції України.     5. Уповноважений  найманими  працівниками  на  представництво
орган є єдиним повноважним представником найманих  працівників  до
моменту припинення такого спору (конфлікту).

        III. Взаємодія Національної служби посередництва і
     примирення із сторонами колективного трудового
                   спору (конфлікту)

     6. Національна   служба   посередництва   і   примирення  (її
центральний апарат і регіональні відділення)  на  прохання  сторін
колективного  трудового  спору  (конфлікту)  пропонує  кандидатури
незалежних посередників, членів трудового арбітражу.     7. До участі в примирних процедурах по вирішенню колективного
трудового спору (конфлікту) залучаються незалежні  посередники  та
члени трудового арбітражу, які пройшли підготовку і перепідготовку
за  навчальними  програмами,  затвердженими  Національною  службою
посередництва  і  примирення та погодженими з Міністерством освіти
України,  отримали  сертифікати  на   право   здійснення   функцій
незалежних  посередників та членів трудового арбітражу і внесені в
списки незалежних посередників та арбітрів, що формуються НСПП.     8. На    прохання   сторін   колективного   трудового   спору
(конфлікту) центральний апарат  або  регіональні  відділення  НСПП
направляє  своїх  спеціалістів,  експертів  для  участі  в  роботі
примирних органів.     9. Представники   НСПП   можуть   брати  участь  у  вирішенні
колективного трудового спору (конфлікту) на всіх його стадіях.

     10. НСПП та її регіональні відділення:     10.1. сприяють    встановленню    контактів   між   сторонами
колективного трудового спору (конфлікту);     10.2. перевіряють    в    разі    необхідності   повноваження
представників сторін колективного трудового спору (конфлікту);     10.3. консультують   сторони   колективного  трудового  спору
(конфлікту) з питань:     компетенції органів   стосовно   задоволення   вимог,  які  є
предметом колективного трудового спору  (конфлікту)  чи  виконання
яких сприятиме його вирішенню;     застосування нормативно-правових    актів    для    вирішення
колективного трудового спору (конфлікту);     10.4. залучають до участі  в  примирних  процедурах  народних
депутатів   України,   представників   державної   влади,  органів
місцевого самоврядування;     10.5. координують роботу трудового арбітражу;     10.6. попереджають  сторони  колективного   трудового   спору
(конфлікту) про порушення ними вимог чинного законодавства під час
розгляду  колективного  трудового  спору  (конфлікту)  та  можливі
наслідки таких порушень.

            IV. Формування вимог найманих працівників

     11. Вимоги   найманих   працівників   на   виробничому  рівні
формуються  і  затверджуються  загальними  зборами  (конференцією)
найманих  працівників  або  формуються  шляхом  збору  підписів  і
вважаються чинними за наявності не  менше  ніж  половини  підписів
членів трудового колективу підприємства,  установи, організації чи
їх структурного підрозділу.     12. Разом  із  висуненням  вимог збори (конференція) найманих
працівників визначають орган чи особу,  які будуть представляти їх
інтереси.  Рішення  зборів  (конференції) оформляється відповідним
протоколом.     13. Вимоги     найманих     працівників     на    галузевому,
територіальному   чи    національному    рівнях    формуються    і
затверджуються:     у випадках,  коли інтереси найманих  працівників  представляє
профспілка,  об'єднання  профспілок  -  рішенням  виборного органу
відповідної профспілки, об'єднання профспілок;     у випадках,  коли інтереси найманих працівників представляють
інші  уповноважені  ними  організації  (органи)   -   конференцією
представників підприємств,  установ,  організацій, обраних зборами
(конференцією) працівників підприємств,  установ, організацій, які
перебувають у стані трудового спору (конфлікту).     14. Вимоги найманих  працівників,  профспілки  чи  об'єднання
профспілок  оформляються  відповідним  протоколом  і  надсилаються
власнику або уповноваженому ним органу  (представнику).  Разом  із
протоколом  про затвердження вимог власнику або уповноваженому ним
органу (представнику) надсилається рішення про  визначення  органу
чи особи, які будуть представляти їх інтереси.     15. Дата  вручення  вимог  власнику  або  уповноваженому  ним
органу  (представнику)  повинна  бути  зафіксована в журналі або в
інших реєстраційних формах обліку  вхідної  кореспонденції  або  в
формі  підпису безпосередньо власника або керівника уповноваженого
власником органу (представника) на другому  екземплярі  вимог,  що
залишається  в  представника  найманих  працівників,  або поштовим
документом   (квитанція),   що   підтверджує    відправку    вимог
рекомендованим листом.

           V. Порядок і строки розгляду вимог найманих
               працівників або профспілки

     16. Власник  або  уповноважений   ним   орган   (представник)
зобов'язаний  розглянути  вимоги  найманих працівників,  категорій
найманих  працівників,  колективу  працівників  чи  профспілки  та
повідомити  їх  представників про своє рішення у триденний строк з
дня одержання вимог.     17. Якщо  задоволення  вимог  виходить  за  межі  компетенції
уповноваженого власником органу (представника),  він  зобов'язаний
надіслати  їх у триденний строк з дня одержання вимог власнику або
до відповідного вищестоящого органу  управління,  який  має  право
прийняти  рішення,  про що він повідомляє іншу сторону.  При цьому
строк розгляду вимог найманих  працівників  кожною  інстанцією  не
повинен перевищувати трьох днів.     18. Загальний строк розгляду вимог  і  прийняття  рішення  (з
урахуванням  часу  пересилання)  не  повинен перевищувати тридцяти
днів з дня одержання цих вимог  власником  або  уповноваженим  ним
органом  (особою)  до  моменту одержання найманими працівниками чи
профспілкою   повідомлення   від   власника    або    відповідного
вищестоящого органу управління про прийняте ним рішення.     19. Рішення власника  або  відповідного  вищестоящого  органу
управління  викладається у письмовій формі і не пізніше наступного
дня   надсилається   представницькому   органу    іншої    сторони
колективного     трудового     спору    (конфлікту)    разом    із
соціально-економічним обгрунтуванням.

           VI. Момент виникнення колективного трудового
                   спору (конфлікту)

     20. Колективний  трудовий  спір (конфлікт) виникає з моменту,
коли уповноважений  представницький  орган  найманих  працівників,
категорії   найманих   працівників,   колективу   працівників  або
профспілки одержав  від  власника  чи  уповноваженого  ним  органу
повідомлення   про   повну  або  часткову  відмову  у  задоволенні
колективних  вимог  і  прийняв  рішення  про  незгоду  з  рішенням
власника  чи  уповноваженого  ним  органу  (представника) або коли
строки розгляду  вимог,  передбачених  цим  Законом ( 137/98-ВР ),
закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.     21. Про виникнення колективного трудового  спору  (конфлікту)
орган,   який   представляє   інтереси  найманих  працівників  або
профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати
власника чи уповноважений ним орган (представника), місцевий орган
виконавчої  влади,  орган  місцевого  самоврядування   за   місцем
знаходження  підприємства  та  Національну  службу посередництва і
примирення.

        VII.   Реєстрація висунутих працівниками вимог та
        колективного трудового спору (конфлікту)

     22. Всі  документи  з  питань висунутих працівниками вимог та
колективних трудових спорів (конфліктів),  що надходять  до  НСПП,
приймаються:     щодо колективних трудових спорів (конфліктів)  на  галузевому
та   національному   рівнях   -   відділом   обліку  та  звітності
центрального апарату НСПП;     щодо колективних  трудових спорів (конфліктів) на виробничому
і  територіальному  рівнях  -  відділами   обліку   та   звітності
регіональних відділень НСПП.     23. Документи реєструються в книгах вхідних документів  та  з
контрольними   картками   передаються   відповідно   голові  НСПП,
начальнику  регіонального   відділення   НСПП   для   попереднього
розгляду.     24. Реєстрація висунутих працівниками вимог  та  колективного
трудового спору (конфлікту) здійснюється центральним апаратом НСПП
шляхом присвоєння умовного позначення - реєстраційного  індексу  з
подальшим  записом у реєстраційній книзі необхідних відомостей про
висунуті  працівниками  вимоги  та   колективний   трудовий   спір
(конфлікт).     25. Реєстрація висунутих працівниками вимог  та  колективного
трудового   спору  (конфлікту)  здійснюється  лише  при  наявності
повного комплекту документів, до якого входять:     а) письмова  інформація  органу,  який  представляє  інтереси
найманих працівників або профспілки  про  виникнення  колективного
трудового спору (конфлікту);     б) вимоги найманих працівників,  затверджені у  відповідності
із  вимогами  статті  4  Закону  України  "Про  порядок  вирішення
колективних трудових  спорів  (конфліктів)" ( 137/98-ВР ) та копії
рішень про їх затвердження;     в) документи,   що    підтверджують    повноваження    сторін
колективного   трудового  спору  (конфлікту)  -  копії  протоколів
зборів,  конференції трудового колективу із  вказанням  органу  чи
особи,  які  будуть  представляти  інтереси  найманих працівників,
копія наказу (розпорядження) про призначення представника власника
або   його   уповноваженого   органу,   в   установленому  порядку
затверджена виписка із статуту (положення) підприємства,  установи
чи організації про його структуру, власника або уповноваженого ним
органу  (представника)  із  вказанням,  ким  затверджений   статут
(положення);     г) копія  рішення  власника  або  уповноваженого  ним  органу
(представника)  про відмову у виконанні вимог найманих працівників
разом із соціально-економічним обгрунтуванням  або  документи,  що
підтверджують  направлення  і отримання власником чи уповноваженим
ним  органом  (представником)  вимог  і  закінчення   встановлених
Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів
(конфліктів)" строків їх розгляду;     д) копія   рішення  уповноваженого  представницького   органу
найманих  працівників,  категорії найманих працівників,  колективу
працівників або профспілки про  незгоду  з  рішенням  власника  чи
уповноваженого  ним  органу  (представника) про повну або часткову
відмову  у  задоволенні  колективних  вимог  або   копія   рішення
уповноваженого   представницького   органу  найманих  працівників,
категорії  найманих   працівників,   колективу   працівників   або
профспілки про вступ до колективного трудового спору (конфлікту) в
разі ненадходження у передбачені Законом строки відповіді власника
чи  уповноваженого  ним  органу  (представника) на вимоги найманих
працівників.  ( Пункт 25 глави VII доповнено підпунктом "д" згідно
з  Наказом  Національної  служби  посередництва і примирення N 104
( v0104299-99 ) від 11.11.99 )     26. Для   реєстрації   висунутих   працівниками   вимог    та
колективного   трудового  спору  (конфлікту)  на  виробничому  або
територіальному  рівнях  регіональні  відділення  після  перевірки
повноважень сторін колективного трудового спору (конфлікту) в день
отримання (але не пізніше наступного дня) письмового  повідомлення
про  виникнення колективного трудового спору (конфлікту) передають
центральному апарату НСПП такі дані:     інформацію про  момент  виникнення  та  сторони  колективного
трудового спору (конфлікту);     вимоги найманих працівників.     27. Після  реєстрації  центральним  апаратом  НСПП  висунутих
працівниками  вимог та колективного трудового спору (конфлікту) та
присвоєння реєстраційного  індексу  в  центральному  апараті  НСПП
(колективні  трудові  спори  (конфлікти)  -  на  національному  та
галузевому  рівнях)  та  в  регіональних  відділеннях  (колективні
трудові  спори  (конфлікти)  -  на  виробничому та територіальному
рівнях) заводяться справи,  до  яких  входять  всі  документи,  що
стосуються відповідного колективного трудового спору (конфлікту).     28. Відмова у  реєстрації  висунутих  працівниками  вимог  та
колективного трудового спору (конфлікту) може бути у випадках:     коли висунуті найманими працівниками вимоги  не  відповідають
положенням   статті   2  Закону  України  "Про  порядок  вирішення
колективних трудових спорів (конфліктів)";     коли порушені  положення статті 4 Закону України "Про порядок
вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" щодо процедури
висунення вимог найманих працівників;     коли в результаті  перевірки  не  підтвердились  повноваження
сторін  колективного  трудового  спору  (конфлікту)  або  відсутні
передбачені  пунктом  24  цього  Порядку  необхідні  підтверджуючі
документи.     29. Відмова в реєстрації констатує факт відступлення від норм
законодавчих  та нормативно-правових актів,  що регулюють примирні
процедури, і тимчасово зупиняє їх до усунення виявлених порушень.

      VIII. Послідовність розгляду і вирішення колективного
              трудового спору (конфлікту)

     30. Розгляд    колективного   трудового   спору   (конфлікту)
здійснюється:     а) примирною комісією:     з питань    встановлення    нових    або    зміни    існуючих
соціально-економічних умов праці та виробничого побуту і укладення
або зміни колективного договору, угоди;     б) трудовим арбітражем:     в разі неприйняття примирною комісією рішення  у  встановлені
строки (виробничою примирною комісією у п'ятиденний,  галузевою та
територіальною примирними комісіями -  у  десятиденний,  примирною
комісією  на  національному  рівні  -  п'ятнадцятиденний  строк  з
моменту утворення комісій),  або ж відповідно продовжені за згодою
сторін колективного трудового спору (конфлікту);     в разі неприйняття  примирною  комісією  погодженого  рішення
щодо  вирішення  колективного  трудового  спору  (конфлікту) з цих
питань;     з питань виконання колективного договору,  угоди, невиконання
вимог законодавства про працю.

             IX. Розгляд колективного трудового спору
             (конфлікту) примирною комісією

     31. Примирна  комісія  утворюється  за  інціативою  однієї із
сторін на виробничому  рівні  -  у  триденний,  на  галузевому  чи
територіальному рівні - у п'ятиденний,  на національному рівні - у
десятиденний строк з  моменту  виникнення  колективного  трудового
спору (конфлікту) з однакової кількості представників сторін.     32. Рішення про встановлення кількості  представників  сторін
визначається   сторонами   спільно   і   оформляється  відповідним
протоколом.     33. Порядок  визначення  представників  до  примирної комісії
визначається  кожною  із  сторін  колективного   трудового   спору
(конфлікту)    самостійно.    Визначення    представників   сторін
колективного трудового  спору  (конфлікту)  до  примирної  комісії
оформляється відповідним рішенням.     34. Статус примирної комісії та статус її членів визначається
Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів
(конфліктів)" (  137/98-ВР  )  та Положенням про примирну  комісію
( v0036299-99   ),   яке   затверджується   Національною   службою
посередництва і примирення.     35. У разі потреби примирна комісія залучає до  свого  складу
незалежного  посередника.  Незалежний  посередник  -  визначена за
спільним вибором сторін особа,  яка сприяє встановленню  взаємодії
між  сторонами,  проведенню переговорів,  бере участь у виробленні
примирною комісією взаємоприйнятного рішення.  Статус  незалежного
посередника  визначається  Законом  України "Про порядок вирішення
колективних  трудових  спорів  (конфліктів)"  та  Положенням   про
незалежного  посередника,  що  затверджується Національною службою
посередництва і примирення.     36. Колективні   трудові   спори   (конфлікти)  розглядаються
виробничою  примирною  комісією  у   п'ятиденний,   галузевою   та
територіальною  примирними  комісіями - у десятиденний,  примирною
комісією на національному рівні  -  у  п'ятнадцятиденний  строк  з
моменту утворення комісій. За згодою сторін колективного трудового
спору (конфлікту) ці строки можуть бути продовжені.     37. Рішення  примирної  комісії приймається більшістю голосів
її членів,  оформляється протоколом та має для сторін  обов'язкову
силу  і  виконується  в  порядку  і  строки,  які  встановлені цим
рішенням.     38. Рішення    примирної   комісії   направляється   сторонам
колективного   трудового   спору   (конфлікту)    та    відповідно
центральному  апарату  НСПП  або  регіональному відділенню НСПП на
другий день після прийняття рішення.     39. Якщо   згоди   недосягнуто,   то  в  протоколі  засідання
примирної комісії необхідно чітко відобразити суть розбіжностей  і
позиції сторін,  їх наміри продовжити примирні процедури.  Причини
розбіжностей з обгрунтуванням позицій  сторін  в  письмовій  формі
доводяться не пізніше ніж в п'ятиденний термін до відома кожної із
сторін колективного трудового спору (конфлікту).

             X. Розгляд колективного трудового спору
            (конфлікту) трудовим арбітражем

     40. Трудовий  арбітраж  утворюється  з  ініціативи  однієї із
сторін або незалежного посередника у триденний термін у разі:     неприйняття примирною   комісією   погодженого  рішення  щодо
вирішення  колективного  трудового  спору  (конфлікту)  з  питань,
передбачених  пунктами  "а"  і  "б"  статті  2 Закону України "Про
порядок  вирішення  колективних  трудових   спорів   (конфліктів)"
( 137/98-ВР );     неприйняття примирною   комісією   рішення   щодо   вирішення
колективного трудового спору (конфлікту)  з  питань,  передбачених
пунктами  "а"  і  "б"  статті 2,  у строки,  встановлені статтею 9
Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових  спорів
(конфліктів)";     виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з питань,
передбачених  пунктами  "в"  і  "г"  статті 2  Закону України "Про
порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".     41. Порядок здійснення примирних процедур трудовим арбітражем
та статус членів трудового арбітражу визначаються положеннями  про
трудовий   арбітраж,   члена  трудового  арбітражу  (арбітра),  що
затверджуються Національною службою посередництва і примирення.     42. Колективний   трудовий   спір   (конфлікт)  розглядається
трудовим арбітражем з обов'язковою участю представників сторін,  а
в  разі  потреби  - представників інших заінтересованих органів та
організацій.     43. Перед   початком   роботи   трудового  арбітражу  сторони
колективного трудового спору  (конфлікту)  приймають  рішення  про
обов'язковість   або   необов'язковість   для   виконання  рішення
трудового арбітражу.     44. Трудовий арбітраж повинен прийняти рішення у десятиденний
строк з дня його створення. За рішенням більшості членів трудового
арбітражу цей строк може бути продовжено до двадцяти днів.     45. Рішення трудового арбітражу приймається більшістю голосів
його  членів,  оформляється  протоколом  і підписується усіма його
членами.     46. Рішення  трудового арбітражу не пізніше ніж в трьохденний
строк після  його  прийняття  надсилається  сторонам  колективного
трудового  спору  (конфлікту)  та центральному апарату НСПП або її
регіональним відділенням.     47. Рішення   трудового   арбітражу  розглядається  сторонами
колективного трудового спору (конфлікту) в семиденний строк  після
його   отримання.  Якщо  рішення  трудового  арбітражу  не  змогло
врегулювати  розбіжностей  між  сторонами  колективного  трудового
спору   (конфлікту),  то  причини  розбіжностей  з  обгрунтуванням
позицій сторін у письмовій формі доводяться  в  трьохденний  строк
після  розгляду  до відома кожної із сторін колективного трудового
спору (конфлікту).

       XI. Розгляд колективного трудового спору (конфлікту)
    Національною службою посередництва і примирення

     48. Після проведення наведених вище примирних процедур і коли
вимоги   найманих   працівників   не   були   задоволені   сторони
колективного трудового спору (конфлікту) звертаються по сприянню у
вирішенні  цього  спору   (конфлікту)   до   Національної   служби
посередництва  і  примирення (колективні трудові спори (конфлікти)
на національному та галузевому  рівнях)  або  до  її  регіональних
відділень  (колективні трудові спори (конфлікти) на виробничому чи
територіальному рівнях).     49. НСПП   або  її  регіональні  відділення  розглядають  всі
матеріали  по  колективному  трудовому  спору  (конфлікту)   і   в
десятиденний термін надсилають сторонам свої рекомендації.     50. Якщо  у  вимогах  найманих  працівників   чи   профспілки
містяться  питання,  вирішення  яких  відповідно  до законодавства
віднесено  до  компетенції  центральних   або   місцевих   органів
виконавчої  влади,  органів місцевого самоврядування,  НСПП або її
регіональні  відділення  надсилають  свої  рекомендації  разом  із
відповідними  матеріалами  керівникам цих органів,  які повинні їх
розглянути у семиденний строк і проінформувати про  прийняті  ними
рішення   сторони  колективного  трудового  спору  (конфлікту)  та
Національну службу посередництва і примирення або  її  регіональні
відділення.     51. У випадках,  передбачених статтею 24 Закону України  "Про
порядок  вирішення  колективних  трудових спорів (конфліктів)",  і
коли рекомендації Національної служби посередництва  і  примирення
або   її   регіональних   відділень  щодо  вирішення  колективного
трудового спору (конфлікту) сторонами  не  враховано,  Національна
служба  посередництва  і  примирення  чи її регіональні відділення
звертаються із заявою про вирішення колективного  трудового  спору
(конфлікту)  відповідно  до  Верховного Суду Автономної Республіки
Крим, обласного, Київського і Севастопольського міського суду.

      XII. Порядок обчислення строків розгляду колективного
              трудового спору (конфлікту)

     52. Обчислення  строків розгляду колективного трудового спору
(конфлікту),  які визначені Законом України "Про порядок вирішення
колективних трудових спорів (конфліктів)"  (  137/98-ВР  )  і  цим
Порядком,  здійснюється  відповідно  до  статей 86 і 87 Цивільного
процесуального кодексу України ( 1501-06 ).

 "Вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).
 Збірник законодавчих та нормативно-правових актів"