open
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Чинний

ПРЕЗИДІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

N 87 від 10.04.2002

м. Київ

Міграція населення України:

мотиви, наміри, причини

Заслухавши та обговоривши доповідь заступника директора
Інституту соціології НАН України доктора соціологічних наук
М.О.Шульги, Президія НАН України відзначає, що протягом останнього
десятиліття міграційні процеси у світі, в Європі і, зокрема, на
пострадянському просторі значно активізувалися. Причинами цього є
воєнні конфлікти, загострення в ряді країн міжетнічних відносин, а
також повернення на батьківщину етнічних груп, що були незаконно
депортовані в 40-50 роках XX ст., військовослужбовців із країн
Центральної Європи та колишніх союзних республік, возз'єднання
сімей тощо. Демократизація законодавства, спрощення умов виїзду за
кордон громадян активізували етнічну та трудову міграцію.

Міграційні процеси кінця ХХ ст. мали хвилеподібний характер:
різке кількісне зростання міграційного потоку в кінці 80-х - на
початку 90-х років і далі поступове його зниження. На початку 90-х
років імміграція в Україну перевищувала еміграцію. З 1990 по 1993
рр. за рахунок зовнішньої міграції населення країни збільшилось на
565,4 тис. осіб. Але з 1994 р. виявляється зворотна тенденція: з
1994 по 2001 рр. міграційні втрати населення становлять 669,4 тис.
осіб. Загалом, з урахуванням перевищення смертності над
народжуваністю і міграційним відтоком населення, з 1994 по 2001
рр. Україна втратила 3 млн. 227 тис. осіб.

Міграційні потоки вплинули на зміни етнічного складу
населення країни. З одного боку, в Україну повернулися сотні тисяч
депортованих (кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці),
суттєво зросли окремі національні меншини (вірмени, азербайджанці,
абхази, турки-месхетинці), значно збільшилась кількість вихідців з
Азії та Африки, а з іншого - виїхала більша частина складу окремих
етнічних груп (євреї, німці, греки). значний відтік працездатного
населення за рубіж. Щорічно декілька мільйонів людей виїжджають за
кордон з метою заробітку. Переважна частина їх працює там
нелегально, виконуючи малокваліфіковану, непривабливу роботу. Із
року в рік зростає виїзд за кордон молоді - студентів та
випускників вузів. Великого масштабу набув виїзд із країни молодих
жінок.

Україна залучена до світових міграційних процесів. Із зон
воєнних конфліктів і громадянських війн у нашу державу прибувають
біженці й особи, що шукають притулку. Через територію України
пролягають шляхи нелегальних мігрантів, які прямують до країн
Західної Європи. Значна частина з них осідає в Україні,
перебуваючи на нелегальному становищі.

Некеровані міграційні процеси становлять значну небезпеку для
національних інтересів України, а тому потребують ефективного
регулювання з боку держави, зокрема правового. Протягом останніх
років прийнято законодавчі акти про громадянство, біженців,
правовий статус іноземців, імміграцію. Україна приєдналась до
Женевської конвенції 1951 р. про імміграцію ( 995_011 ). Разом з
тим Президія НАН України відзначає, що державна імміграційна
політика, зокрема її правове забезпечення, вимагають суттєвого
вдосконалення, що висуває перед академічною наукою комплекс
завдань.

Нині зовнішні міграційні процеси вивчаються в Інституті
економіки НАН України, Раді по вивченню продуктивних сил України
НАН України, Інституті соціології НАН України, Інституті держави і
права ім.В.М.Корецького НАН України, а також у Національному
інституті проблем міжнародної безпеки, у Національній академії
внутрішніх справ. Протягом останніх років опубліковано ряд
грунтовних праць з проблем міграцій, зокрема "Основи
міграцієзнавства" (Ю.І.Римаренко), "Про національну ідею,
національні меншини, міграції" (член-кореспондент НАН України
В.Б.Євтух), "Велике переселення народів" (М.О.Шульга). Вчені
установ НАН України беруть участь у роботі Європейського
міграційного форуму, Науково-дослідницької ради країн СНД і Балтії
з проблем вимушеної міграції, Дослідницького дорадчого комітету
при Верховному Комісарі ООН з проблем біженців.

Однак дослідження зовнішніх міграційних процесів в Україні ще
не має координованого і системного характеру. Розробки з цієї
проблематики слабо узгоджуються між науковими установами і
окремими дослідниками. Далеко не всі актуальні питання зовнішньої
міграції стали об'єктом вивчення.

Президія НАН України П О С Т А Н О В Л Я Є:

1. Доповідь заступника директора Інституту соціології НАН
України доктора соціологічних наук М.О.Шульги взяти до відома.

2. Схвалити роботу Інституту соціології НАН України з
моніторингового вивчення міграційних намірів населення, мотивів
виїзду за кордон представників різних соціальних, етнічних та
соціально-демографічних груп, рівня міжетнічної толерантності,
ставлення громадян України до іноземців, людей інших культур і
рас.

3. Інституту соціології НАН України (член-кореспондент НАН
України В.М.Ворона):

3.1. Розширити вивчення міграційних проблем у рамках
здійснюваних інститутом моніторингових досліджень сучасного стану
й перспектив розвитку українського суспільства, громадської думки,
звернувши при цьому особливу увагу на дослідження проблем міграції
молоді й спеціалістів.

3.2. Протягом II-III кварталів 2002 р. опрацювати питання
щодо здійснення спільно з зарубіжними науковими центрами та під
егідою міжнародних організацій досліджень щодо соціальних
параметрів сучасної української еміграції в світі,
соціально-правового становища та умов життя українських трудових
мігрантів в пострадянських країнах і країнах Центральної і
Західної Європи.

3.3. Протягом II кварталу 2002 р. підготувати та внести до
Президії НАН України пропозиції щодо здійснення академічними (по
лінії МААН) та іншими науковими центрами держав СНД спільного
дослідження міграційного потенціалу пострадянських країн,
міграційних установок представників різних етнічних груп, особливо
етнічних українців і вихідців з України, та умов, за яких вони
могли б повернутися в Україну.

4. Відділенню історії, філософії та права НАН України
(академік НАН України О.С.Онищенко):

4.1. Спільно з Кримським науковим центром НАН України і МОН
України забезпечити організацію комплексних наукових досліджень
проблем соціальної і культурної адаптації репатріантів в Криму та
їх інтеграції в українське суспільство.

4.2. Підготувати для подання до відповідних міністерств і
відомств пропозиції щодо організації в Україні комплексних
наукових досліджень з питань оптимізації потоків іммігрантів з
країн Азії і Африки, соціальної та культурної адаптації та
інтеграції в українське суспільство іммігрантів.

5. Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України
(академік НАН України І.Ф.Курас), Відділенню історії, філософії та
права НАН України (академік НАН України О.С.Онищенко) та
Відділенню економіки НАН України (академік НАН України В.М.Геєць):

- до 01.06.2002 подати на розгляд Президії НАН України
пропозиції щодо створення Науково-координаційної ради з проблем
міграції;

- активізувати підготовчу роботу зі створення Інституту
демографії НАН України і Держкомстату України;

- до 01.06.2002 підготувати для внесення до Кабінету
Міністрів України пропозиції щодо розробки проекту прогнозу
міграційних процесів в Україні до 2025 р.;

- до 01.07.2002 підготувати для подання Державному комітету
України у справах національностей та міграції пропозиції щодо
розробки проекту Концепції міграційної політики України;

- до 01.08.2002 опрацювати і внести до Міністерства праці і
соціальної політики України пропозиції щодо розробки моделі
заміщуючої міграції, а також науково обгрунтованої моделі
розрахунку щорічної квоти імміграції;

- до 01.10.2002 підготувати для подання до Міністерства
закордонних справ України пропозиції щодо вдосконалення правових
засад захисту інтересів українських громадян за кордоном;

- до 01.11.2002 підготувати для подання Міністерству праці і
соціальної політики України і Держкомкордону України пропозиції
щодо розробки методики розрахунків кількості тимчасових трудових
мігрантів, що виїздять з України за кордон;

- протягом 2002 р. організувати систематичні виступи
провідних вчених установ соціогуманітарного профілю у засобах
масової інформації з матеріалами, присвяченими питанням
міграційних процесів; привернути увагу української громадськості
до сукупності проблем, які породжує зовнішня міграція.

6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на
Науково-організаційний відділ Президії НАН України.

Президент Національної академії
наук України
академік НАН України Б.Є.Патон

Перший віце-президент -
головний учений секретар Національної
академії наук України
академік НАН України А.П.Шпак

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу